Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.)
Перші десятиріччя ХХ століття серед дослідників та філокартистів отримали назву “золотий час ілюстрованої поштової картки”. Саме в цей період набуває найбільшого розквіту видання поштових карток, ілюстрованих світлинами найбільш цікавих місцевостей Криму....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40413 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) / Д. Яшний // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 58-60. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40413 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-404132013-01-16T12:13:31Z Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) Яшний, Д. Пам’ятки образотворчого мистецтва Перші десятиріччя ХХ століття серед дослідників та філокартистів отримали назву “золотий час ілюстрованої поштової картки”. Саме в цей період набуває найбільшого розквіту видання поштових карток, ілюстрованих світлинами найбільш цікавих місцевостей Криму. 2011 Article Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) / Д. Яшний // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 58-60. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40413 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’ятки образотворчого мистецтва Пам’ятки образотворчого мистецтва |
| spellingShingle |
Пам’ятки образотворчого мистецтва Пам’ятки образотворчого мистецтва Яшний, Д. Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) Відлуння віків |
| description |
Перші десятиріччя ХХ століття серед дослідників та філокартистів отримали назву “золотий час ілюстрованої поштової картки”. Саме в цей період набуває найбільшого розквіту видання поштових карток, ілюстрованих світлинами найбільш цікавих місцевостей Криму. |
| format |
Article |
| author |
Яшний, Д. |
| author_facet |
Яшний, Д. |
| author_sort |
Яшний, Д. |
| title |
Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |
| title_short |
Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |
| title_full |
Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |
| title_fullStr |
Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |
| title_sort |
південний берег криму на поштових картках (1899–1917 рр.) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Пам’ятки образотворчого мистецтва |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40413 |
| citation_txt |
Південний берег Криму на поштових картках (1899–1917 рр.) / Д. Яшний // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 58-60. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| work_keys_str_mv |
AT âšnijd pívdennijberegkrimunapoštovihkartkah18991917rr |
| first_indexed |
2025-07-03T22:30:23Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:30:23Z |
| _version_ |
1836666662133170176 |
| fulltext |
пам’ятки образотворчого мистецтва
Ïерші десятиріччя
ХХ століття серед
дослідників та
філокартистів отримали назву
“золотий час ілюстрованої
поштової картки”. Саме в цей
період набуває найбільшого
розквіту видання поштових
карток, ілюстрованих світлина/
ми найбільш цікавих місцевос/
тей Криму. Із активізацією ви/
давничої діяльності посилився
й розвиток фотомистецтва,
з’явилась низка фотоательє,
фотомайстерень та декілька
майстрів, що зосередили свою
діяльність на Південному бе/
резі Криму. Найбільш видатни/
ми серед тих, чиї світлини
розміщувались на ілюстрованій
частині поштових карток, були:
Ф. Орлов., С. Прокудін/Горсь/
кий, І. Семьонов і, звичайно,
В. Сокорнов.
Про видавничу діяльність
Федіра Орлова, автора ба/
гатьох фотокарток з видами
Крима, Придворного
фотографа Олександра
ІІІ, досі мало що відомо,
не дивлячись на те, що
ним було видано дос/
татньо власних світлин:
присвячених Криму
загалом, а також окре/
мо Алупці та Ма/
сандрі. Він мав власне
фотоательє в Ялті, але
поштових карток цьо/
го видавництва відомо небагато. Судячи з
тих небагатьох, що дійшли до нас, у майстра була співпраця з
Акціонерним товариством “Гранберг”, яке розташовувалось у
Стокгольмі [1].
Сергій Михайлович Прокудін/Горський займався виготовлен/
ням світлин для ілюстрування поштових карток на замову Комітету
Червоного Хреста. 2 травня 1905 р. Сергій Михай/
лович отримує відкритого листа з
розширеними повноваженнями
та дозволом фотографувати
ззовні та зсередини всі палаци
Південного Берега Криму, окрім
Лівадійського [2].
Влітку та на початку осені того ж
року майстер мандрує Росією, ви/
конуючи замовлення. Тоді ж він
приїздив і до Криму. З листа Сергія
Михайловича до Комітету стає відо/
мо, що найбільша кількість світлин
зроблена саме в Криму: Південний
та Гірський Крим — 131 світлина,
Інкерман, Новоросійськ, Успенський
монастир — 18 [3]. Південному Берегу
було присвячено 65 робіт майст/
ра [4]. З роздрукованих на поштових
картках на цей час відомо лише 13
світлин з видами Ай/Тодору, Гурзуфа,
Ореанди, Ялти [5]. Завдяки високій якості світлин, зроблених за
технологією самого Сергія Михайловича [6], та можливостям “Об/
щини Св. Євгенії” в галузі поліграфії ці картки до нашого часу
зберігають яскравість та чіткість передачі кольорів [7].
На відміну від С.М. Прокудіна/Горського, інші два майстри —
І. Семьонов і В. Сокорнов були місцевими жителями.
Василь Никандрович Сокорнов, найбільш відомий із кримських
фотомитців — авторів світлин із зображеннями Південного Берега.
З дорадянських його робіт більшість було видано на поштових
Південний берег Криму
на поштових картках (1899–1917 рр.)
Денис Яшний
58
пам’ятки образотворчого мистецтва
59
багато відомостей [12]. Він був
ялтинським фотографом і мав
власне фотоательє в будинку
Латрі на Морській вулиці, де ви/
готовляв портрети та ви/
давав ілюстровані поштові
картки [13]. Крім цього, він
займався видовою фотог/
рафією, друкував свої
світлини на поштових карт/
ках власного випуску [14].
Він зробив також знімки
будівництва Лівадійского
палацу.
І. Семьонов склав альбом
із власних фотокарток Алуп/
ки, Ай/Тодора, Балаклави,
Гурзуфа, Дюльбера, Лівадії,
Симеїза, що пішли на ілюстру/
вання відкритих листів [15].
З тих відомостей, що було
приведено нами вище, та з
анотованих поштових карток
вдається частково реконструю/
вати видавничі зв’язки І. Семь/
онова з Акціонерним товарист/
вом Гранберг, Василем Ника/
ндровичем Сокорновим, з яки/
ми він почав співпрацювати до
1904 р. [16].
Відомостей про інших
майстрів, що займалися фотог/
рафуванням Південного Берега
Криму та виданням ілюстрова/
картках. Друкуванням відкри/
тих листів, ілюстрованих
світлинами Василя Никандро/
вича, займалась ціла
низка видавців від міс/
цевих до закордонних.
Але говорити про
співпрацю видавців та
майстра ми можемо
лише після 1911 р., ко/
ли в Російській Імперії
було прийнято поста/
нову щодо авторсь/
кого права, і на пош/
тових картках з’яви/
лися вихідні данні
про фотографа та за/
борони на несанкціоновану пе/
репечатку ілюстрацій.
На сьогодні дослідникам
вдалося зібрати відомості про
співпрацю Василя Никандро/
вича з наступними видавцями:
Абільтааром Умеровим з Бах/
чисараю; Акціонерним товари/
ством “Гранберг” та Видавницт/
вом “Ернст Г. Сванстрем та син”
зі Стокгольму; Бібліотекою Ю.В.
Волкової, Дмитром Николичем,
З. В. Несвітайловою та “Фотог/
рафією І. Семьонова” з Ялти;
Бібліотекою та книжковою
крамницею Девичинського
(Алупка); Видавництвом “Об/
щини Св. Євгенії” Червоного
Хреста з Санкт/Петербургу;
“Котрагенством печаті”, “Торго/
вим домом Еккєль і Калах” та
“Шерер, Набгольц і Ко” з
Москви; “Сєвєрним іздатель/
ством”; та “Штенгель і Ко” із
Дрездена [8].
Найпершою серед видавців
ілюструвати свої листівки світли/
нами Василя Никандровича, на
думку дослідників його твор/
чості, почала Ю. В. Волкова.
Майже одночасно з нею листів/
ки за негативами майстра вида/
вав І. Семенов — ялтинський фо/
тограф [9]. Також було
встановлено, що Василь
Никандрович й само/
тужки видавав власні
ілюстровані листівки —
всього вийшло шість та/
ких видань [10]. Всі
листівки, ілюстровані
світлинами майстра,
вирізняв високий ху/
дожній рівень [11].
На відміну від В.Н.
Сокорнова, про І.
Семьонова залишилось не/
пам’ятки образотворчого мистецтва
них поштових карток, зберег/
лося небагато. Найчастіше їхні
імена доносять до нас анотації
на багатьох поштових картках
та незначні згадки у різних
джерелах. Це Д. Николич, Л.
Зембинський та М. Мурзін із
Ялти, і якщо перші двоє мали
власні друкарні з видання пош/
тових карток, то Микола Федо/
рович Мурзін робив світлини
на замову “Общини Св.
Євгенії” [17]. Невідомими зали/
шаються ще безліч майстрів,
яки співпрацювали з закордон/
ними, вітчизняними та місце/
вими видавцями, а інколи і
самі займалися видавничою
діяльністю.
1. Крым. Вид на Форос [Открытое
письмо]/Изд. Ф. Орлова в Ялте. —
Stogolm. — Granberg K. A. — 1904.
2. Носков А.В. По заказу Красного
Креста//Журнал любителей откры�
ток (ЖУК). — 2007. — №3. — С.15.
3. Там же. — С. 16–17.
4. www.temples.ru/pg/416.php. —
№№180–245.
5. Там же. — №№: 180–182; 186; 191;
192; 199–201; 203; 210; 215; 245.
6. Российская империя Прокудина�
Горского:1905–1916 / Авт. текста и
сост. С. П. Гаранина. — М.: Красивая
страна, 2008. — С.10 — 13.
7. Ялта. Дворец Эмира Бухарского:
[Открытое письмо]. — СПб.: Изд.
общины св. Евгении., Б.г.; Дворец в
Массандре. Крым: [Открытое пись�
мо]. — СПб.: Изд. общины св. Евге�
нии, Б.г.
8. Ёлкин В. Желанные весточки с
Юга. Крым в зеркале откры�
ток//Василий Сокорнов. Виды
Крыма. — СПб: Государственный
центр фотографии, 2006. — С.31.
9. Морозов С. Атрибуция произведе�
ний Василия Сокорнова по открыт�
кам// Василий Сокорнов. Виды
Крыма. — СПб: Государственный
центр фотографии, 2006. — С.33.
10. Ёлкин В. Указ. Соч. — С.31.
11. Прибой волн. Алупка:[Открытое
письмо]/ Изд. Фотографа И. Семё�
нова в Ялте. — Stogolm: Granberg
K. A., Б.г.
12. Паспарту фотоательє И. Семёнова.
13. Морозов С. Указ соч. — С.33.
14. Вид со скалы “Диво”. Симеиз:[Отк�
рытое письмо]. — Ялта: Изд — во
“Фотография И. Семенова”, Б.г.
15. Семёнов И. Воспоминания о Кры�
ме. Ялта: [Фотоальбом] — Сток�
гольм: “Акционерное общество
Гранберг”, 1913. — 41 л. с ил.
16. Прибой волн. Алупка. [Открытое
письмо]/ Изд. Фотографа И. Семё�
нова в Ялте. — Stogolm, Granberg
K. A. — Б.г.
17. Вид на Гурзуф и Аю�Даг: [Открытое
письмо]. — Ялта: Изд. Дм. Николича,
Б.г.; Алупка. Кипарисы Потемкина:
[Открытое письмо] / Л. Зембинс�
кий. — Ялта, Б.г.; Носков А.В. Нега�
тивы для Красного Креста//
ЖУК. — 2009. — № 1 (20). — С.23.
Нагороди
українських гетьманів
Петро Нестеренко
Невідомий художник. Портрет гетьмана Івана Мазепи. Полотно, олія. XIX ст. Національний музей історії України.
Невідомий художник. Портрет генерал>фельдмаршала, графа Олексія Григоровича Розумовського з орденом Св. О. Невського
(червона стрічка через ліве плече й зірка на лівому боці грудей) та орденом Св. Анни на шиї. Полотно, олія. XVIII ст. Національний
музей історії України.
Невідомий художник. Портрет генерал>фельдмаршала, графа Олексія Григоровича Розумовського з орденом Св. Андрія
Первозванного. Полотно, олія. XIX ст. Національний музей історії України.
Ñлово “гетьман” увійшло до української мови від польського hetman, що, у свою чергу, похо/
дить від німецького hauptman і відповідає титулу військового ватажка. У Польщі посада й ти/
тул гетьмана з’явилися у XV столітті. Вони надавалися командувачу постійним (коронним) та
найманим (кварцяним) військами. Пізніше, у XVI столітті, були введені посади Великого коронного
гетьмана та його заступника — польного гетьмана. В Україні у Середньому Подніпров’ї козацькі ва/
тажки неофіційно також називалися гетьманами. З другої половини XVI ст. титул гетьмана почав
офіційно надаватися старшому реєстрових козаків.
60
|