Петро Тимофійович Тронько
Пішов із життя визначний український історик, громадський та культурний діяч, академік Петро Тимофійович Тронько
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
Schriftenreihe: | Відлуння віків |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40427 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Петро Тимофійович Тронько // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 114. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-40427 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-404272013-01-16T12:13:37Z Петро Тимофійович Тронько Вічна пам’ять Пішов із життя визначний український історик, громадський та культурний діяч, академік Петро Тимофійович Тронько 2011 Article Петро Тимофійович Тронько // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 114. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40427 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Вічна пам’ять Вічна пам’ять |
spellingShingle |
Вічна пам’ять Вічна пам’ять Петро Тимофійович Тронько Відлуння віків |
description |
Пішов із життя визначний український історик, громадський та культурний діяч, академік Петро Тимофійович Тронько |
format |
Article |
title |
Петро Тимофійович Тронько |
title_short |
Петро Тимофійович Тронько |
title_full |
Петро Тимофійович Тронько |
title_fullStr |
Петро Тимофійович Тронько |
title_full_unstemmed |
Петро Тимофійович Тронько |
title_sort |
петро тимофійович тронько |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Вічна пам’ять |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40427 |
citation_txt |
Петро Тимофійович Тронько // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 114. — укp. |
series |
Відлуння віків |
first_indexed |
2025-07-03T22:31:06Z |
last_indexed |
2025-07-03T22:31:06Z |
_version_ |
1836666707883589632 |
fulltext |
114
Пішов із життя визначний ук5
раїнський історик, громадський
та культурний діяч, академік
Петро Тимофійович Тронько.
Здається, зовсім недавно, у
липні 2010/го, ми вітали його з
95/річчям, щиро радіючи з актив/
ного довголіття, бадьорості та
життєвої наснаги цієї непе/
ресічної людини. Вітаючи ювіля/
ра, Борис Олійник зазначив:
“Петро Тронько — це ціла епоха в
нашому суспільно/політичному,
науковому і духовному житті. Він
один із небагатьох людей, яким
не потрібно було “перебудовува/
тися”. Він завжди працював на
Україну і завжди був і є об’єднав/
чим началом… Ця людина — пов/
нокровна особистість! Українець
від кореня до крони! ...Те, що він зробив за своє
життя, за свої дев’ять з половиною десятиріч, під
силу тільки великим інституціям. Він — чудовий ор/
ганізатор науки. Петро Тимофійович не такий
патріот, як ті, що рвуть на собі вишиванки, він тихо,
“без крику”, працює на свою державу. Ніколи не
був “вузьколобим”, він любить свою Україну не на
словах, а в кожній своїй реальній справі”.
Доля Петра Тимофійовича, який народився 12
липня 1915 р. в селі Заброди на Харківщині, була не/
легкою. 17/річним юнаком, рятуючись від голоду,
вирушив працювати на шахти Донбасу, звідти
здібного хлопця відправили вчителювати.
З перших днів війни Петро Тронько перебував у
діючій армії: брав участь в обороні Києва і
Сталінграда, визволенні Ростова/на/Дону, Донба/
су. кавалер ордена Червоної Зірки (1943 р.). У 1948
році закінчив Київський державний університет.
Через три роки захистив кандидатську дисертацію,
поєднуючи наукову діяльність з комсомольською
роботою. Його помітили, і з 1961/го (впродовж 17
років!) Петро Тимофійович працював заступником
Голови Ради Міністрів України, займався питання/
ми культури, освіти, охорони здоров’я. Паралельно
очолював Українське товариство охорони пам’яток
історії та культури.
З 1978 року Петро Тимофійович Тронько — ака/
демік АН УРСР, з 1980/го — очолює відділ регіональ/
них проблем історії України Інституту історії АН
УРСР (нині — Інститут історії України НАН України).
Саме в цей час під керівництвом академіка Тронька
там було розпочато роботу зі
складання “Зводу пам’яток історії
і культури України”.
З ініціативи та за безпосе/
редньої активної участі Петра Ти/
мофійовича у 1969 році було за/
початковано й побудовано Му/
зей народної архітектури і побуту
України в Пирогові, створено
Музей українського козацтва на
острові Хортиця, відновлено
майже знищений місцевим кол/
госпом музей “Козацькі могили”
під Берестечком, Золоті ворота у
Києві тощо.
Перу вченого належить понад
600 наукових праць, 17 моног/
рафій. Як дослідник історії Ук/
раїни періоду Другої світової
війни, він, очолюючи головну
редколегію багатотомної серії книг “Реабілітовані
історією”, провадив велику координаційну роботу,
завдяки якій було повернуто добре ім’я сотням ти/
сяч жертв тоталітаризму. Як голова Всеукраїнської
спілки краєзнавців, Петро Тимофійович багато зро/
бив для того, щоб збудити в мільйонів українців
інтерес до історії рідного краю. Вагомою є його зас/
луга у відновленні Михайлівського Золотоверхого
та Успенського соборів у Києві. П.Т. Тронько був де/
путатом Верховної Ради УРСР дев’яти скликань, Ге/
рой України (2000 р.).
Попри свій поважний вік, Петро Тимофійович до
останнього часу продовжував працювати: очолю/
вав Національну спілку краєзнавців, був головою
правління Всеукраїнського фонду відтворення ви/
датних пам’яток історико/архітектурної спадщини,
віце/президентом Асоціації історичних міст Ук/
раїни, головним редактором журналу “Краєзнав/
ство”. Тому звістка про його смерть для багатьох
стала повною несподіванкою. Ця сумна подія стала/
ся 12 вересня 2011 року — на 97/му році життя нев/
томного трудівника, шанованого вченого. “Скільки
себе пам’ятаю, я працюю, — казав Петро Тронько в
одному зі своїх інтерв’ю. — Плуг блищить тоді, коли
він оре, а якщо лежить без діла — іржавіє. Людина
зобов’язана працювати, а її помисли мають бути
спрямовані на те, щоб принести найбільшу користь
своєму народу і країні. Тільки в цьому випадку на/
ша держава буде багатою і щасливою”.
Вічна Вам пам’ять і шана, Петре Тимофійовичу!
Щире співчуття рідним і близьким.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ
Петро Тимофійович Тронько
|