Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна
На самому початку 2011 року пішов у Вічність видатний український вчений, відданий захисник археологічної спадщини, лауреат премії імені В. В. Хвойки УТОПІК, доктор історичних наук, професор Дмитро Якович Телегін....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Назва видання: | Відлуння віків |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40428 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 115-116. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40428 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-404282013-01-16T12:13:44Z Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна Вічна пам’ять На самому початку 2011 року пішов у Вічність видатний український вчений, відданий захисник археологічної спадщини, лауреат премії імені В. В. Хвойки УТОПІК, доктор історичних наук, професор Дмитро Якович Телегін. 2011 Article Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 115-116. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40428 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вічна пам’ять Вічна пам’ять |
| spellingShingle |
Вічна пам’ять Вічна пам’ять Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна Відлуння віків |
| description |
На самому початку 2011 року пішов у Вічність видатний український вчений, відданий захисник археологічної спадщини, лауреат премії імені В. В. Хвойки УТОПІК, доктор історичних наук, професор Дмитро Якович Телегін. |
| format |
Article |
| title |
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна |
| title_short |
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна |
| title_full |
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна |
| title_fullStr |
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна |
| title_sort |
пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця дмитра яковича телегіна |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вічна пам’ять |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40428 |
| citation_txt |
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця Дмитра Яковича Телегіна // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2(14-15). — С. 115-116. — укp. |
| series |
Відлуння віків |
| first_indexed |
2025-07-03T22:31:09Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:31:09Z |
| _version_ |
1836666711171923968 |
| fulltext |
115
вічна пам’ять
На самому початку 2011 року
пішов у Вічність видатний ук/
раїнський вчений, відданий за/
хисник археологічної спадщи/
ни, лауреат премії імені В. В.
Хвойки УТОПІК, доктор істо/
ричних наук, професор Дмитро
Якович Телегін.
Зі смертю Д.Я. Телегіна відій/
шла у минуле ціла епоха історії
української археології, якій він
віддано служив і присвятив ди/
вовижний талант науковця з
відчуттям найактуальніших
проблем давньої і середнь/
овічної історії, вмінням пошу/
ковця і інтерпретатора, відчут/
тям землі і артефактів. Саме йо/
му належить честь виявлення і
вивчення десятків нових
пам’яток різних історичних
періодів, виділення архео/
логічних культур, інших етно/
культурних утворень від доби
первісності до козацьких часів
включно. Підсумком понад 60/
річної наукової праці стало по/
над 450 наукових і науково/по/
пулярних публікацій, серед
яких монографії, навчальні
посібники, підручники, колек/
тивні узагальнюючі роботи,
брошури, статті у газетах і жур/
налах, опубліковані не тільки в
Україні, а й за кордоном. Не да/
ремно Дмитро Якович відомий і
серед широкого кола вітчизня/
них науковців та краєзнавців, і
серед зарубіжних археологів,
антропологів, мовознавців,
істориків, мистецтвознавців,
палінологів, геологів.
Дмитро Якович народився
26 жовтня 1919 р. у с. Плисове
на Харківщині. Після закінчення
у 1936 році вчительських курсів
вчителював на Донбасі і нав/
чався на історичному факуль/
теті Учительського інституту у м.
Слов’янську. З листопада 1941
до травня 1945 р. був на фронті,
нагороджений орденом Вітчиз/
няної війни ІІ ступеня і медаллю
“За взяття Кенігсберга”.
Ще до війни Д.Я. Телегін
мріяв пов’язати своє життя з ар/
хеологією, тому після повер/
нення з фронту навчався на
історичному факультеті Черні/
вецького університету, а по/
тім — в аспірантурі Інституту ар/
хеології АН УРСР під керівницт/
вом академіка Єфименка П.П.
Успішний захист кандидатської
дисертації, присвяченої дослід/
женню неолітичних пам’яток
Сіверського Дінця, у 1953 році,
а у 1967 році/ докторської ди/
сертації “Дніпро/донецька нео/
літична культура” — засвідчили
високий фаховий рівень нау/
ковця та його належність до
найвищого щабля української і
навіть світової археології.
Майже 21 рік Дмитро Якович
очолював відділ археології
кам’яної доби Інституту архео/
логії АН УРСР. Цей час був
періодом розквіту не тільки на/
укової творчості самого вчено/
го, а й зірковим часом вивчення
проблем первісної доби Ук/
раїни. Вражає розмаїття науко/
вих інтересів Д.Я. Телегіна — те/
матичних, хронологічних, тери/
торіальних: дослідження пи/
тань етнокультурних зв’язків,
житлобудівництва, технології
виготовлення кераміки, зна/
рядь з кременю, могильників,
ґенези культур тощо з мезоліту
до доби бронзи на різних тери/
торіях України і сусідніх
регіонів. Будучи чудовим поль/
овим дослідником, Дмитро
Якович очолював багато експе/
дицій — і планові тематичні, і
великі новобудовні, зокрема
експедицію “Дніпро/Донбас”,
керував Польовим комітетом
Інституту археології майже 10
років, здійснював перевірки
методики археологічних робіт,
проводив археологічні курси
для музейних працівників.
Підготовці кваліфікованих
кадрів археологів Дмитро Яко/
вич приділяв дуже велику ува/
гу, причому він розумів не/
обхідність виховання молоді
ще із шкільної лави. На базі
Інституту Телегін організував
гурток юних археологів, з якого
вийшли відомі сьогодні фахів/
ці — кандидати та доктори наук.
Дмитро Якович викладав у ви/
щих навчальних закладах —
Київському державному уні/
верситеті ім. Т. Г. Шевченка,
Київському художньому інсти/
туті. Дослідник був уважним і
творчим завжди — він розробив
авторську програму курсу “Ар/
хеологія України” (пізніше —
підручник, що він написав ра/
зом з відомим археологом, пе/
дагогом І.С. Винокуром, витри/
мав два видання), підготував
наочний альбом з промовисти/
ми таблицями археологічних
матеріалів. Дослідник був нау/
ковим керівником майже двох
десятків аспірантів і здобувачів.
Він створив справжню школу
вчених/первісників. Був опо/
нентом і рецензентом величез/
Пам’яті відомого українського археолога і пам’яткознавця
Дмитра Яковича Телегіна
116
ної кількості наукових робіт. Багато нинішніх нау/
ковців України, Росії, Білорусі, Молдови вважа/
ють себе учнями Д.Я. Телегіна.
Дмитро Якович був одним з організаторів та
активним членом Українського товариства охо/
рони пам’яток історії та культури, майже 30 років
очолював секцію охорони пам’яток археології Го/
ловної ради. Завдяки неспокійній вдачі вченого
було обстежено і врятовано десятки об’єктів ар/
хеологічної спадщини під час охоронних експе/
дицій Товариства. Серед них однією з найрезуль/
тативніших була експедиція “Славутич” з обсте/
ження зони розмиву берегів Дніпрових водосхо/
вищ. Дмитро Якович ініціював розробку і вста/
новлення охоронних знаків, підготовку 17 облас/
них і декількох районних довідників з пам’яток
археології. Науковець був чудовим популяриза/
тором надбань академічної науки: завдяки його
науково/популярним статтям та брошурам вихо/
вано десятки аматорів з вивчення і збереження
культурної спадщини України.
Серед багатьох захоплень Дмитра Яковича од/
не з провідних місць посідало вивчення історії та
матеріальних решток українського козацтва. Саме
тому наприкінці 1980/х років він ініціював створен/
ня лекторію “Часи козацькі” при УТОПІК. Пізніше
організував при Товаристві постійно діючу експе/
дицію з тією ж назвою, а у 1991 р. було зареєстрова/
но Науково/дослідне підприємство (Центр) “Часи
козацькі”, який став справжнім координаційним
центром з дослідження пам’яток доби козацтва.
Широкий розголос отримали науково/практичні
конференції “Нові дослідження пам’яток козацької
доби в Україні” та збірки матеріалів цих зібрань ар/
хеологів, істориків, краєзнавців, філологів, музей/
ників, аматорів з різних регіонів України та сусідніх
держав. Завдяки науковому таланту та організа/
торським здібностям Дмитра Яковича вперше у
вітчизняній історіографії підготовлено і видано
навчальний посібник “Археологія доби українсь/
кого козацтва XVI–XVIII ст.”.
Д.Я. Телегін працював майже до останньої
хвилини життя. Ще незадовго до 90/річчя він
серйозно опрацьовував проблеми індоєвро/
пеїстики. Створив семінар з цієї теми при Центрі
пам’яткознавства НАН України і УТОПІК та Інсти/
туті археології. Мріяв видати збірку статей з
індоєвропейських досліджень. Працюючи з 1994
до 2009 року на посаді провідного наукового
співробітника Національного Києво/Печерського
історико/культурного заповідника, Дмитро Яко/
вич зініціював створення “Лаврського альмана/
ху”, організував групу з розробки електронної
бази даних пам’яток археології України, вивчав
тему зв’язків Києво/Печерської лаври із Запо/
розькою Січчю.
Наукового доробку Дмитра Яковича могло би
вистачити на кілька наукових біографій. Коли по/
мирає людина такого масштабу, вона відходить
тільки фізично — його справи, ідеї, відкриття
продовжують жити, а пам’ять про нього будуть
нести покоління його учнів, колег, охоронців ар/
хеологічної спадщини.
Вічна пам’ять Вам, Громадянин, Учений, Учи/
тель, Людина!
Від редакційної колегії Олена Титова
13 жовтня 2011 року після тяжкої
хвороби пішов з життя Назарук Во/
лодимир Миколайович — директор
Спеціального науково/реставрацій/
ного виробничого управління, го/
лова Ревізійної комісії Товариства.
Народився Назарук В.М. в лис/
топаді 1948 року. Після служби в ра/
дянській армії працював у буді/
вельному управлінні тресту “Київ/
міськбуд”, отримав освіту в Київсь/
кому інженерно/будівельному
інституті. З вересня 1982 р. працю/
вав в реставраційному управлінні
Товариства: начальником виробни/
чо/технічного відділу, головним інженером, а з
липня 1994 р. і до останнього дня — директором.
Назарук В.М. присвятив все своє коротке життя
реставраційній справі. Впродовж 30 років опіку/
вався проблемами збереження пам’яток народної
архітектури. Весь тягар, пов’язаний
з підтриманням в належному стані
об’єктів Музею народної архітекту/
ри та побуту України в умовах
вкрай обмеженого фінансування,
взяв на себе очолюваній їм нечис/
ленний колектив Управління.
Високий професіоналізм і без/
межна відданість улюбленій справі,
принциповість і безкомпромісність
вирізняли цю чуйну і високомо/
ральну людину серед інших, були
підставою для обрання його на VІІІ і
ІХ з’їздах Головою Ревізійної комісії
Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури.
Пам’ять про Назарука В.М. назавжди збере/
жеться серед тих, хто його знав і працював з ним.
Головна рада Українського товариства
охорони пам'яток історії та культури
вічна пам’ять
Світлої пам’яті Володимира Назарука
|