Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Schriftenreihe: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40488 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен / О. Супруненко, О. Сидоренко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 12-21. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40488 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-404882013-01-20T12:18:45Z Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен Супруненко, О. Сидоренко, О. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2012 Article Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен / О. Супруненко, О. Сидоренко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 12-21. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40488 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| spellingShingle |
Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Супруненко, О. Сидоренко, О. Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Супруненко, О. Сидоренко, О. |
| author_facet |
Супруненко, О. Сидоренко, О. |
| author_sort |
Супруненко, О. |
| title |
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен |
| title_short |
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен |
| title_full |
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен |
| title_fullStr |
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен |
| title_full_unstemmed |
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен |
| title_sort |
матеріали козацької епохи із заплави сули поблизу лубен |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Дослідження пам’яток археології козацької доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40488 |
| citation_txt |
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен / О. Супруненко, О. Сидоренко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 12-21. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT suprunenkoo materíalikozacʹkoíepohiízzaplavisulipoblizuluben AT sidorenkoo materíalikozacʹkoíepohiízzaplavisulipoblizuluben |
| first_indexed |
2025-07-03T22:34:15Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:34:15Z |
| _version_ |
1836666905500319744 |
| fulltext |
12
8. Прищепа Б. А. Звіт про археологічні розкопки багатошарового поселення
та могильника у місті Рівному на площі Короленка в 2008–2009 рр. / Прищепа Б.А.,
Войтюк О. П., Ткач В.В., Чекурков В.С. – Рівне, 2010. Зберігається у науковому
архіві Інституту археології НАН України.
9. Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле / Олена Прищепа. – Рівне,
2006. – (Науково-популярне видання). – 223 с.
10. Ричков П. А. Давня картографія Рівного ХVІІІ–ХІХ ст. // Архітектурна
спадщина Волині. – Рівне: ПП ДМ, 2008. – С. 57–79.
11. Ровно 700 років: 1283–1983. Зб. Документів і матеріалів. – К.: Наук. думка,
1983. – 194 с.
12. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (краєзнавчий словник –від
найдавніших часів до 1914 року): Т. 2. – Вінніпег: Товариство Волинь, 1986. – 622 с.
13. Чекурков В. Археологічні джерела литовсько-польської доби про місто
Рівне (За матеріалами досліджень 2007 р.) / В. Чекурков // Наукові записки. Випуск
VІІІ. – Рівне: видавець Олег Зень, 2010. – С. 311–314.
Олександр Супруненко (Полтава), провідний науковий
співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології
управління культури Полтавської ОДА, кандидат історичних наук,
заслужений працівник культури України,
Олександр Сидоренко (Лубни), співробітник Полтавської
експедиції ДП НДЦ «Охоронна археологічна
служба України» ІА НАН України
Матеріали козацької епохи із заплави Сули поблизу Лубен
Влітку 2011 р. Полтавська археологічна експедиція ДП НДЦ «ОАСУ» ІА
НАН України, за участі співробітників Центру охорони та досліджень
пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації,
провела археологічні обстеження на ділянці розчищення з днопоглибленням
існуючої водойми та тимчасового складування ґрунту для проведення робіт
з реконструкції автомобільної дороги Київ – Харків – Довжанський, на
території Войнихівської сільської ради Лубенського р-ну Полтавської обл.,
поблизу с. Засулля, на загальній площі 20 га. Ділянка мала протяжність в
широтному напрямку 1,2 км, ширину (з північного сходу на південний
захід) — від 0,1 до 0,5 км. Додатково поряд, з південно-східного боку від
неї, вивчалися два майданчики площею по 2-3 га для складування піску, де
дерновий шар знімався тимчасово на глибину 0,25 м. Основна частина
ділянки під розмив та згортання поверхневих нашарувань займала
узбережжя стариці Сули, зрідка перерізаючи підвищення дюн заплави, а з
південно-східного боку — основу невеликого мису в ур. Дубина з лучними
угіддями та давнім задернуванням.
Найвища позначка висоти в межах заплави у Балтійській системі
вимирів — 89,4 м над рівнем моря — містилася на мисоподібному
підвищенні надзаплави лівого берега Сули, обігнутому пересохлими
13
старицями, на південно-західному краю ділянки, ближче до с. Засулля.
Найменші значення висоти відзначені у заплаві стариці та Сули, зокрема, у
південно-східній частині (86,2 і 87,0 м), поряд з ур. Дубина. Загальний
перепад висот в межах ділянки не перевищував 1,5 – 3,2 м. Зона
землевідводу займала заболочені та зайняті водами стариці землі, вздовж
узбережжя і з північного боку — територію, вкриту луками, кущами й
окремими деревами на берегах стариці.
Район обстежень знаходився за 0,9 км на схід – північний схід від
Замкової гори у Лубнах, а також за 0,5 км на північ – північний схід від с.
Засулля Лубенського р-ну, за 0,3-0,7 км на південний захід від автооб’їзду
шосе Київ – Харків – Довжанський навколо міста Лубен. У результаті
розвідок і наглядових робіт охоплена площа в 22 га на лівому березі ріки.
Територія обстежень неодноразово потрапляла до поля зору археологів.
Перші розвідки в окрузі Лубен були здійснені у 1880-х рр. співробітниками
Лубенського музею К.М. Скаржинської — Ф. І. Камінським, К.П. Бочкарьовим
та В.Г. Ляскоронським. Їх увага була прикута до решток численних поселень і
курганів між сс. Засуллям та Солоницею, а також на правобережному плато
корінного берега Сули [1]. Більш детально курганні пам’ятки поріччя Сули
були описані вихованцем Лубенського археологічного осередку, на той час вже
відомим київським археологом В.Г. Ляскоронським [2].
Ця ж ділянка майже 70 років тому cтала місцем проведення
археологічних розвідок 1945-1947 рр. київського археолога Ф.Б. Копилова
[3]. Саме завдяки його обстеженням була відкрита більшість поселень у
безпосередній близькості від зони спорудження шосе, котрі пізніше
неодноразово обстежувалися рядом дослідників [4].
У ході науково-пошукової діяльності Посульської експедиції інститутів
археології АН СРСР і АН УРСР та Полтавського краєзнавчого музею заплавна і
надзаплавні ділянки узбережжя Сули в околицях Лубен обстежувалися цілою
групою дослідників, внаслідок чого укладений перший більш-менш повний
реєстр старожитностей околиць міста [5]. Разом із тим, на 1980-ті рр. припадали
й археологічні дослідження на території Лубен в контексті встановлення віку
міста за даними археологічних досліджень. Під час цих робіт, зосереджених на
вивченні посаду давньоруського городища на Верхньому Валу, було
досліджено ділянку некрополя пеньківської культури поблизу с. Засулля, у
безпосередній близькості від зони проведення розмиву 2011 р. [6].
У 1988 р. район досліджень був обстежений з метою обліку пам’яток під
час підготовки тому «Зводу пам’яток історії та культури України» по
Полтавській області І.М. Кулатовою і О.Б. Супруненком, що знайшло
відображення в науково-звітній документації та публікаціях [7]. До певної
міри ці ж роботи були продовжені О.Б. Супруненком для району об’їздного
шосе 1989 р., коли в ході розкопок курганів біля с. Мгар здійснювалися
розвідки між Мгарським монастирем і Засуллям [8].
14
Після 1990 р. невеликі обстеження в окрузі Засулля здійснені відомим
українським археологом Д.Я. Телегіним [9], за участі О.В. Сидоренка [10].
Останній у 1992-2002 рр. регулярно оглядав й обстежував заплаву Сули в
околицях Лубен, наслідком чого стала поява в світ серії публікацій [11].
У 2008 р. здійснений перший огляд ділянки для розробки покладів піску поряд
із с. Засуллям, замовлений Службою автомобільних доріг Полтавської обл. Він
виконувався авторами і визначив умовою здійснення гідрозмиву русла стариці та
навколишніх ділянок проведення археологічних наглядових досліджень під час
очищення й поглиблення русла Сули, що і були проведені влітку 2011 р.
Площа певною мірою збережених археологічних об’єктів, виявлених
внаслідок розвідок, котрі потрапили до забору і складування піску, складала
близько 0,3 га. Що стосується інших, зруйнованих гідророзмивом об’єктів
археології, відкритих на відстані 3-30 м від стариці Сули, то їх дослідження
зводилися до контролю за зняттям поверхневих нашарувань в ході
проведення робіт. Серед знахідок ряду епох — від доби пізнього
бронзового віку до новітнього часу, — певний інтерес викликає група
предметів козацької епохи. Всі вони виявлені
ближче до узбережжя стариці Сули або в
масиві піску, вийнятому із заповнення русла
колишньої протоки ріки. До речі, уламків
стінок гончарного посуду XVII-XVIII ст.
виявлено лише кілька, і то — переважно
світлоглиняних.
З-поміж знахідок вирізняється група
залізних знарядь праці, вірогідно. набір
інструментарію, полишеного майстром
козацької епохи край берега старого русла,
пізніше замитий повенями. Предмети
виявлені компактним скупченням на площі в
2 кв. м у східній частині ділянки під
видобування піску. Перш за все, це масивне
теслярське свердло ковальської роботи, з
прямокутного перетину видовженим
подовженим стрижнем, що незначно
розширюється донизу і завершується
розкованою на два скати овальною робочою
частиною, з дещо загнутим краєм (Рис. 1. 1).
Знаряддя має добрий стан збереженості, сліди
шкіри на верхньому кінці держака. Його довжина — 19,8 см; ширина леза
— 2,1 см; перетин стрижня держака — 0,7 х 0,9 см.
Ще одне теслярське знаряддя — різець — має форму широкого ножа з
паралельними лезами, скругленим кінцем та відцентрований довгий
черешок з уступами в основі. Лезо навпіл перегнуте під прямим кутом. Край
черешка має характерну зазубрину для закріплення кінців тканини-обмотки
Рис. 1. Засулля, с.
Знаряддя козацької
доби. Залізо
15
або шкіри (Рис. 1. 2). Черешку надано прямокутного перетину, лезу –
сплощено-лінзоподібного. На його краях помітні сліди заточування.
Довжина знаряддя (в умовно «розігнутому» стані) — 15,2 см; ширина леза
— 2,2 см; довжина черешка — 7,6 см.
Доволі масивний струг (різець) має ознаки знаряддя, що використовувалося
для вибирання дерева під час виготовлення човнів-довбанок. Він увінчується
конічно-звуженою донизу втулкою для закріплення дерев’яного держака, на кінці
якої розміщене розширене фігурне лезо, із
піднятими вздовж боків кінцями (Рис. 1. 7).
Довжина знаряддя — 15,1 см; ширина леза — 8,3
см; зовнішній діаметр втулки — 4,7 см, на якій
помітні сліди обмотування у груботканий текстиль.
До складу «набору» входило і зубило, що має
вигляд масивного клиноподібного залізного
знаряддя з потоншеним розширеним лезом та
підпрямокутний в плані обушок із незначно
сплощеними гранями у верхній частині (Рис. 1.
4). На лезі помітні сліди вузької смуги
заточування. Довжина — 7,2 см; ширина його
леза — 3,5 см; максимальна товщина обуха —
1,6 см; ширина обуха — 2,1 см.
Досить цікавим є й залізне дротяне знаряддя
ковальського виробництва для плетіння сіток-?,
у вигляді довгого гачка з розкованим
розширенням в нижній частині. Зверху на гачку
наявна невелика петля, край гачка відламаний
(Рис. 1. 5). Довжина знаряддя — 19,6 см; діаметр стрижня — 0,4-0,5 см;
ширина розклепаної частини — 0,8-1,0 см.
Інша група знахідок — знаряддя для прибирання врожаю XVII-XVIII ст.
— представлена двома цілими залізними серпами і трьома їх уламками, з
довжиною основи 34,6 і 32,8 см, а також уламками лез довжиною 17,4 і 18,9
см в основі (Рис. 2. 1-2, 4-5). Є й шматок леза серпа довжиною 4,7 см (Рис.
2. 6). Цілі знаряддя мають незначні пошкодження, довжину черешка-руків’я
— 9,7-10,7 см (Рис. 1. 1-2, де на рис. зона заточування передана відрізками
прямих ліній). На жодному із серпів не збереглися зубці насічки.
Ближче до центру ділянки забору піску, з південного боку, на березі
стариці під знятим бульдозером дерном (глибина 0,2 м), виявлені скупчено
кілька так званих «затильників» або завершень колодочок ножів, у вигляді
овальних в плані платівок з вибраними уступами краями, яким надане
профілювання у вигляді невисокої дуги. По центру цих платівок містяться
невеликі прямокутні в плані чи напівкруглий отвори для закріплення кінця
черешка. Краї платівок сточені напилком, поверхня — заполірована. Більша
з платівок виготовлена з бронзи, середня за розмірами — з латуні, менша —
з міді. Розміри першої: ширина — 1,9 см; довжина — 3,2 см; товщина
Рис. 2. Засулля, с.
Серпи та їх уламки.
Залізо
16
платівки — 0,08 см; другої, відповідно, — 1,5 см; 2,05 см і 0,06 см; третьої
— 1,4 см; 1,75 см та 0,05 см (Рис. 3. 2-4). Про час втрати такого набору
підготовлених для використання заготовок можна лиже здогадуватися,
проте, більш імовірно, що це — вироби XVIII ст.
Досить виразною деталлю застібки до ременя підсумка або застібки до
взуття може бути лита бронзова ажурна накладка, виготовлена в
пізньобарокових традиціях, у вигляді стрижневого п’ятикутника з трьома
відгалуженнями на кутах з подвоєних пагонів та овального масивнішого
зацепу — з правого боку. Зовнішнім формам накладки надане скруглене
(напівовальне) моделювання, зворотний бік плаский, з двома крупними
круглими в перетині стриженьками-штифтами для закріплення на шкірі
(Рис. 3. 1), розміщеними за довшою віссю виробу. На кінці зацепу містяться
вкриті окислами
рештки шкіри і
тканини, що впевнює
в атрибуції деталі як
застібки і дозволяє
визначити час її
побутування в межах
другої половини XVII
— початку XVIII ст.
Розміри прикраси —
4,2 х 4,3 см, товщина
стрижневої рамки —
0,4 см; висота
штифтів — 0,5 см.
У винесеному
насосами піску
виявлені й кілька
прикрас вказаної
епохи. Це — мідне,
дещо прокатане й
обточене лите кільце, з потовщенням і розширенням шинки з верхнього
краю (Рис. 3. 5). Діаметр кільця — 1,9 см; ширина шинки — 0,3-0,4 см;
перетин шинки скруглений із зовнішнього боку. Датування — друга
половина — кінець XVIII ст.
Вузькоплатівчастий перстень із розімкнутими кінцями має більш
архаїчний вигляд. Виготовлений шляхом згинання прямокутної в перетині
потовщеної мідної платівки, краї якої неохайно обрубані (Рис. 3. 6). Діаметр
прикраси — 1,4 х 1,8 см; ширина шинки — 0,4-0,5 см; її товщина — 0,25 см.
На наш погляд, це — виріб XVII ст.
Ще один уламок жіночої прикраси належить литому вузькошинковому
мідному персню з круглою низькою акуратною чарункою на невеликому
щитку під втрачену скляну вставку (Рис. 3. 10). Шинка поряд із щитком має
Рис. 3. Засулля, с. Знахідки козацької епохи.
Бронза (1-2), залізо (8, 14), мідь (4-6, 10, 15),
мідний сплав (3, 11), свинець (7, 12-13)
17
зверху два незначно виділені прямокутні уступи і сліди профілювання.
Довжина збереженої частини — 1,7 см; діаметр щитка — 0,8 см; діаметр
чарунки під вставку — 0,68 см; ширина шинки — 0,3 см; її товщина — 0,15
см. Датується прикраса другою половиною XVII — початком XVIIІ ст.
Наявні також два ґудзики козацької епохи. Перший належить до числа
деталей верхнього одягу заможного козака чи міщанина другої половини
XVII ст. Це пустотілий виріб, спаяний з двох напівкулястих штампованих
половинок, з дротяним круглим, наполовину обламаним вушком, напаяним
у верхній частині (Рис. 3. 9). Всередині ґудзик має невелику металеву
вставку-кульку. Виготовлений з низькопробного срібла. Діаметр корпусу —
1,6 см; висота збереженої частини виробу — 1,8 см. Другий —
представлений половинкою значно більшого ґудзика того ж призначення
першої половини XVII ст. Це відлита в односкладовій формі видовжено-
еліпсоїдна масивна, розширена донизу частина пустотілої застібки, зі
стягнутою у вигляді сплощеного уступу пласкою основою, а також круглим
кільцем для пришивання вгорі (Рис. 3. 11). Вздовж довгої вісі виробу поверхня
частини ґудзика вкрита канелюрами, верх пружок між якими має по 5 округлих
рельєфних виступів-«перлинок». Висота ґудзика — 2,6 см; його ширина — 1,55
см; діаметр вушка — 0,6 см; діаметр основи застібки — 0,9 см.
Деталлю скріплення головного убору є залізна шпилька з кованою, із
незначним профілюванням, овально-кулястою голівкою, надітою на
дротяний залізний загострений внизу і круглий у перетині тонкий стрижень,
— характерна деталь вбрання жителів міста і заможних селянок кінця XVII
– XVIII ст. (Рис. 3. 8). Довжина шпильки — 6,0 см; діаметр голівки — 0,3 х
0,4 см; діаметр стрижня заколки — 0,1-0,2 см. Стрижень шпильки вигнутий,
що стало наслідком використання цієї деталі головного убору в якості
заколки. Саме такі шпильки виявлені масово серед матеріалів у заповненні
кількох ям передгороддя полкового міста Полтави рубежу XVII-XVIII ст. та
на місці розмитого козацького некрополю у Городищі (Градизьку) [12].
Цілком звичною знахідкою на узбережжі стариці є кільцеподібне
сплощене рибальське грузило, відлите зі свинцю, майже круглої в плані
форми (Рис. 3. 7). Подібні предмети відомі в культурних нашаруваннях сіл
та містечок Полтавщини козацької епохи. Діаметр рибальського знаряддя —
1,8 х 1,9 см; діаметр внутрішнього отвору — 0,8 см; висота — 0,3 см.
Поверхня корозована і вкрита кіркою патини.
В масиві вимитого з глибини водойми піску трапилася й ще одна типово
рибальська знахідка-«льодолом», виготовлена пізньосередньовічним
ковалем. Це — наконечник пешні, у вигляді знаряддя з конічною звуженою
донизу втулкою, коротким сплощеним стрижнем та вузьким лезом. Втулка
наконечника відкована шляхом загинання на основу товстого листа заліза.
Штирьова частина в основі має сліди характерного для таких виробів
профілювання, а лезо — заточування (Рис. 1. 6). Висота наконечника — 20,2 см;
діаметр втулки зверху — 4,6 см; ширина леза — 2,7 см. В цілому схожі
18
наконечники льодоломів виявлені за розкопками у Полтаві на Старополтавській
(Івановій) горі 1990 р. і Миколаївській гірці 2007 р. у шарах XVII-XVIII ст. [13].
Аксесуаром чоловічого побуту XVIII ст. є покришка керамічної люльки-
«носогрійки» розширено-конічної пустотілої форми і зацепом та петлею
кріплення до металевого кільця основи на чашечці пристосування для
паління тютюну, загублена за випадкових обставин. Вона відлита з бронзи
на Півдні України (Рис. 4) в одному з турецьких міст. Має зубчасту основу
обідка, подвійний прокреслений зиґзаг-декор на тулубі кришечки та мідну
накладку у вигляді десятигранника, вкритого по краю двома концентричними
колами пуансонного візерунку. Накладка закріплена на профільованому штирку-
заклепці зверху кришечки. Діаметр покришки зверху — 3,2 см; найбільша
довжина із зацепами — 4,3 см; висота без зацепу — 1,7 см. Знайдена під шаром
дерну у стерильному супіску в південній частині ділянки під складування
намитого піску, з боку сучасного с. Засулля.
Насамкінець, до кола знахідок козацької епохи належать предмети
військового походження. Передусім, це — наконечник піхов шаблі у формі
геральдичного щита з характерним загостренням в основі. Наконечник
насаджувався на
дерево-шкіряні піхви
знизу, був виготов-
лений з тонкої (0,7-0,9
мм) листової залізної
бляхи, що обтягала
профільовану платівку
основи. По зовнішній
поверхні наконечник
був вкритий тонкою
вичиненою шкірою
типу сап’яну, чиї
озалізнені відбитки
добре помітні на
поверхні (Рис. 1. 14). Висота — 5,8 см; ширина — 4,6-5,2 см; товщина в
основі — 0,7 см; товщина листової залізної бляхи — 1-3 мм. Подібні
наконечники піхов були характерними здебільшого для середини – другої
половини XVII ст. [14]. У зоні видобування піску знайдені також дві свинцеві
рушничні кулі XVII — початку XVIІI ст. Перша з них — з вісьовим обідком від
стиків кулелійки та зрізаним литником, без ушкоджень, діаметром 1,6 см,
вірогідно, просто загублена при спробі заряджання зброї (Рис. 3. 12). Друга, зі
зрізаним обідком і литником, має сліди, принаймні, від 3-х рекешетних ударів. Її
діаметр — 1,4 см (Рис. 3. 13).
Цікавою деталлю кріплення холодної зброї XVIII ст. є литий мідний
гачок від піхов стрілоподібної форми, що зверху має загнуте підтрикутне
розширення, яке вводилося під шкіру і кріпилося до дерев’яної основи
піхов. Нижня частина оформлена у вигляді невеликої напівкульки,
Рис. 4. Засулля, с. Покришка люльки. Бронза, мідь
19
профільований стрижень по краях фасетований. Це типова деталь озброєння
російської армії (Рис. 3. 15). Довжина — 6,4 см; ширина стрижня — 0,7-1,6
см; його товщина — 0,3 см; розміри стрілоподібного зацепу — 1,3 х 2,0 см.
Подібні знахідки часом інтерпретують як старожитності фіналу
пізньоримського часу, незважаючи на численні пізньосередньовічні
аналогії, які походять, зокрема, з Богородицької фортеці [15]. Висновком
щодо використання заплавної ділянки поблизу с. Засулля за козацької епохи
є наступне. Вказана територія лише епізодично використовувалася у XVII-
XVIII ст. в якості місця пошуку сировини (дерево для виготовлення човнів),
окремих сільськогосподарських робіт і рибальства. Ці ж місця були місцем
відпочинку шляхти та міщан Лубен, а також інколи ставали ареною певних
військових дій, пов’язаних з облогою міста за Визвольної війни 1648-1657 рр.,
подіями часу Руїни, а також маневрами одного з полків регулярної російської
армії, приписаного до Лубен у XVIII ст.
Джерела та література
1. Бочкарев K.П. Очерки Лубенской старины: С старинным планом и видами г.
Лубен. — М.: тип. Т-ва Скор. А.А.Левенсон, 1901. — Вып. 1. — 39 с., 2 табл.;
Супруненко А.Б. Археологические исследования Ф.И. Kаминского в Нижнем
Посулье // 1000-летие города Лубны: Обл. науч.-практ. конф. (26-28 мая 1988 г.) /
ТДС. — Лубны: изд. Луб. гор. орг. УООПИK, 1988. — С.12-15; Супруненко О.Б.
Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей
К.М. Скаржинської). — К.-Полтава: Археологія. 2000. — С. 38-126.
2. Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные (змиевые) валы в бассейне
р.Сулы // Тр. XI Археол. съезда. — М.: изд. МАО, 1901. — Т. 1. — С. 404-457;
Ляскоронский Василий. История Переяславской земли с древнейших времен до
половины XIII столетия. — Изд. 2-е. — K.: тип. Гирича Н.А., 1903. — 422, III с.,
карта; Супруненко О.Б. Археологічні розвідки В.Г. Ляскоронського в Посуллі //
ПАЗ-1999. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 221-247.
3. Kопилов Ф.Б. Звіт про роботу Посульської археологічної експедиції 1946 року // НА ІА
НАНУ. — 1946/22. — Ф.е. — № 431. — 42 арк.; Його ж. Звіт про роботу Посульської
археологічної експедиції в 1947 р. // НА ІА НАНУ. — 1947/31. — Ф.е. — № 712. — 23, 5 арк.;
Його ж. Посульська експедиція // АП УРСР. — K., 1952. — Т.III. — С. 307-311; Kопилов Ф.
Посульська експедиція 1945-1946 рр. // АП УРСР. — K., 1949. — Т. I. — С. 246-253.
4. Ляпушкин И.И. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа //
МИА. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961. — № 104. — 382 с.; Сидоренко Г.О., Махно
Є.В., Телегін Д.Я. Довідник з археології України. Полтавська область. — K.: Наук.
думка, 1982. — С. 48, 68-69; Сухобоков О.В., Юренко С.П. Археологические
памятники Полтавщины // Историко-культурное наследие Полтавщины: Мат-лы к
Своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР, вып.5. — K.:
изд. ИИ АН УССР, УООПИK, ПГПИ, 1987. — С. 135-162; Моргунов Ю.Ю. Лубенский
участок Посульской границы в XI-XIII вв. // 1000-летие города Лубны: Обл. науч.-практ.
конф. (26-28 мая 1988 г.) / ТДС. — Лубны: изд. Луб. гор. орг. УООПИK, 1988. — С.9-11;
Моргунов Ю.Ю. Древнерусские памятники поречья Сулы. — Kурск: изд. ИА РАН, 1996.
— 159 с.; Сидоренко А.В. Разведки в окрестностях Лубен // Охорона та дослідження
пам’яток археології Полтавщини: Третій обл. наук.-практ. семінар / ТД. — Полтава: Вид-
во «Полтава», 1990. — С. 170-171.
20
5. Супруненко А.Б. Отчет о разведках и охранных раскопках на территории
Полтавской области разведотряда Полтавского краеведческого музея в 1983 г. // НА
ІА НАНУ. — 1983/63. — Ф.е. — № 20869. — 99, 1 арк., 85 табл.; Моргунов Ю.Ю.,
Неприна В.И., Супруненко А.Б. Отчет Посульской комплексной экспедиции
институтов археологии АН СССР и АН УССР и Полтавского краеведческого музея о
раскопках и разведках в Лубенском районе Полтавской области в 1984 г. // НА ІА
НАНУ. — 1984/51. — Ф.е. — № 20436. — 58, 37, 19, 4 арк.; Моргунов Ю.Ю.,
Неприна В.И., Супруненко А.Б. Работы в Лубенском районе Полтавской области // АО
1984 г.: зб. н. ст. — М.: Наука, 1986. — С. 274-276; Kулатова И.Н. Памятники археологии
территории г.Лубны // 1000-летие города Лубны: Обл. науч.-практ. конф. (26-28 мая 1988 г.)
/ ТДС. — Лубны: изд. Луб. гор. орг. УООПИK, 1988. — С.7-9; Сидоренко А.В. Разведка в ур.
Солоница // 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею: Мат-ли ювіл. наук. конф. — Ч. 2:
Археологія Полтавщини. — Полтава: вид. ПKМ, 1991. — С. 110; Супруненко О.Б. Матеріали
до археологічної карти Нижнього Посулля // Археологія. — K., 1989. — № 1. — С. 149-153.
6. Сухобоков О.В. Археологические исследования к юбилею г.Лубны // 1000-летие
города Лубны: Обл. науч.-практ. конф. (26-28 мая 1988 г.) / ТД. — Лубны: изд. Луб. орг.
УООПИK, 1988. — С. 3-5; Сухобоков О.В., Юренко С.П. Предволынцевские памятники
Полтавщины (по материалам исследований Левобережной Славяно-русской экспедиции
ИА АН УССР) // Охорона та дослідження пам’яток археології Полтавщини: Третій обл.
наук.-практ. семінар / ТД. — Полтава: Вид-во «Полтава», 1990. — С. 155-157.
7. Kулатова И.Н., Супруненко А.Б. Отчет о раскопках и разведках на
Полтавщине в 1988 г. // НА ІА НАНУ. — 1988/136. — Ф.е. — № 23173. — 102 арк.;
Kулатова И.Н. Разведки в Лубенском районе Полтавской области // Охрана и
исследование памятников археологии Полтавщины: Второй обл. науч.-практ.
семинар / ТДС. — Полтава: Изд-во «Полтава», 1989. — С. 54-58.
8. Супруненко А.Б. Отчет о раскопках и разведках на Полтавщине в 1989 году
(Поорелье и Посулье) // НА ІА НАНУ. — 1989. — Ф.е.; НА ЦОДПА. — Ф.е. — Спр.
42. — 95 арк.; Супруненко О.Б. Найдавніші поселення на Мгарській землі //
Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир: ТДK, присвяч. 375-літтю
монастиря. — Лубни: вид. Луб. МДА, 1995. — С. 5-6.
9. Телегін Д.Я. Солониця: в пошуках табору Наливайка // Kозацькі старожитності
Полтавщини: зб. н. ст. — Полтава: Kриниця, 1993. — Вип. 1. — С. 45-47.
10. Сидоренко О.В. Пам’ятки археології в околицях лубенського Засулля // ПАЗ-
1999: зб. н. ст. — Полтава: Археологія, 1999. — Ч. 2. — С. 84-96.
11. Наприклад: Сидоренко О.В. Нова знахідка із Засулля // АЛЛУ. — Полтава,
1999. — № 2 (6). — С. 75-76; Сидоренко О.В., Kоваленко О.В. Деякі риси
матеріальної культури навкололубенських слобід XVII-XVIII ст. (за матеріалами
хутора Острів) // АЛЛУ. — Полтава, 2000. — № 1-2 (7-8). — С. 84-89; та ін.
12. Супруненко О.Б., Кулатова І.М., Коваленко О.В., Артем’єв А.В., Белько О.О.
Звіт про охоронні дослідження в зоні реконструкції та спорудження нового корпусу
Полтавського облуправління НБУ в 1998-1999 рр. в м. Полтаві // НА ЦОДПА. —
Ф.е. — Спр. 211. — Арк. 17-22.
13. Григор’єв О.В., Кулатова І.М. Нові матеріали археологічних досліджень
давньоруської Лтави (за розкопками 1990 р.) // ПАЗ – 1999: зб. н. ст. — Полтава:
Археологія, 1999. — С. 45. — Рис. 1: 9; Супруненко О.Б., Мироненко К.М.,
Пуголовок Ю.О., Шерстюк В.В. Дослідження посаду літописної Лтави:
Миколаївська гірка. — К.-Полтава: вид. ЦП НАНУ і УТОПІК, ЦОДПА, 2008. — Кн.
1. — С. 92. — Рис. 95.
21
14. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. — Львів: Слово, 1993. — С. 226, 230.
— Рис. 56: 1; 58: 4.
15. Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М., Векленко В.О. Каталог старожитностей
доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. —
Дніпропетровськ: Вид-во Дн. НУ, 2007. — С. 60-61. — Рис. 24: 1-11.
Список скорочень
АЛЛУ — Археологічний літопис Лівобережної України, Полтава
АН УРСР — Академія Наук Української РСР, Київ
АО — Археологические открытия, Москва
АП УРСР — Археологічні пам’ятки Української РСР, Київ
ІА НАНУ — Інститут археології Національної Академії наук України, Київ
ИА РАН — Институт археологии Российской Академии наук, Москва
ИИ АН УССР — Институт истории Академии наук Украинской ССР, Киев
МАО — Московское Императорское археологическое общество, Москва
МДА — міська державна адміністрація
МИА — Материалы и исследования по археологии СССР, Москва-Ленинград
НА ІА НАНУ — Науковий архів Інституту археології Національної Академії
наук України, Київ
НА ЦОДПА — Науковий архів Центру охорони та досліджень пам’яток
археології управління культури Полтавської
облдержадміністрації, Полтава
НБУ — Національний Банк України, Київ
НУ — національний університет
ПГПИ — Полтавский государственный педагогический институт
им. В.Г. Короленко, Полтава
ПКМ — Полтавський краєзнавчий музей, Полтава
ТД — тези доповідей
ТДК — тези доповідей конференції
ТДС — тезисы докладов и сообщений
УК ПОДА — управління культури Полтавської облдержадміністрації, Полтава
УООПИК — Украинское Общество охраны памятников истории и культуры,
Киев
УТОПІК — Українське Товариство охорони пам’яток історії та культури, Київ
ЦОДПА — Центр охорони та досліджень пам’яток археології управління
культури Полтавської облдержадміністрації, Полтава
ЦП НАНУ — Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і
Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури, Київ
Юрій Пуголовок (Полтава), старший науковий співробітник
Центру охорони та досліджень пам’яток археології
управління культури і туризму Полтавської облдержадміністрації
Археологічні дослідження на передгородді
Полтавської фортеці в 2011 р.
Археологічне вивчення території полкового центру, завдяки охоронним
дослідженням в історичному центрі міста, з року в рік поповнює джерельну
базу, необхідну для відтворення етапів формування та динаміки розвитку
|