Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
Hauptverfasser: Товкайло, М., Товкайло, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2012
Schriftenreihe:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40491
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі / М. Товкайло, Г. Товкайло // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 28-33. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40491
record_format dspace
spelling irk-123456789-404912013-01-20T12:18:58Z Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі Товкайло, М. Товкайло, Г. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2012 Article Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі / М. Товкайло, Г. Товкайло // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 28-33. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40491 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle Дослідження пам’яток археології козацької доби
Дослідження пам’яток археології козацької доби
Товкайло, М.
Товкайло, Г.
Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Товкайло, М.
Товкайло, Г.
author_facet Товкайло, М.
Товкайло, Г.
author_sort Товкайло, М.
title Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі
title_short Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі
title_full Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі
title_fullStr Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі
title_full_unstemmed Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі
title_sort нові матеріали хvіі-хіх ст. з багатошарового поселення і могильника ґард на південному бузі
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2012
topic_facet Дослідження пам’яток археології козацької доби
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40491
citation_txt Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі / М. Товкайло, Г. Товкайло // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 28-33. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT tovkajlom novímateríalihvííhíhstzbagatošarovogoposelennâímogilʹnikagardnapívdennomubuzí
AT tovkajlog novímateríalihvííhíhstzbagatošarovogoposelennâímogilʹnikagardnapívdennomubuzí
first_indexed 2025-07-03T22:34:25Z
last_indexed 2025-07-03T22:34:25Z
_version_ 1836666916133928960
fulltext 28 В верхній частині профілю знайдено солід 1627 р. (Георг Вільгельм, князівство Брандербург – Прусія). В результаті досліджень 2011 р. зафіксовані наступні нові археологічні дані: - культурний шар дитинця зруйнований будівництвом стін лише по периметру замку, на незабу- дованій частині він збережений; - наприкінці ІХ - на початку Х ст. тут регулярно проживали носії слов’янської культури Луки Райковецької, свідченням чого є житло та потужний культурний шар; - у ХІ – ХІІІ ст. досліджувана територія теж була заселена; - природній рельєф Замкової Гори не відповідає сучасному рельєфу – він був вирівняний в процесі життєдіяльності замку ХІV-ХVІІ ст. Література 1. Мазур О., Миська Р. Антропологічні прикмети жительки княжої Теребовлі // Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2007. – Вип. 10. – С. 200-209. 2. Ягодинська М., Виногродська Л. Археологічні дослідження в м. Теребовля Тернопільської області та його околиці у 2002 році // Археологічні відкриття в Україні в 2001-2002 рр. – Київ, 2003. – С. 299–302. Микола Товкайло (Київ), старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Георгій Товкайло (Переяслав-Хмельницький), студент Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди Нові матеріали ХVІІ-ХІХ ст. з багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі Починаючи з 2006 р. Миколаївська археологічна експедиція з року в рік проводить археологічні дослідження багатошарового поселення і могильника Ґард, що знаходиться за 2,5 км на південний схід від села Богданівка Доманівського району Миколаївської області. Пам’ятка 29 розташована з правого берега р. Південного Бугу (Богу) в нижній частині клинуватого схилу, обмеженого двома байрачними балками зі струмками (на так званому „гардовому клині”), навпроти Клепаного (Ґардового) острова і скелі Пугач, утворюючи ніби ворота до Ґарду. Здобуті на Ґарді в попередні роки матеріали ХVІІ–ХІХ ст., опубліковані раніше, в тому числі й у збірнику «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» 1. Ця стаття присвячена публікації матеріалів цього періоду, добутих тут протягом 2009–2011 років. Протягом вказаного періоду роботи було зосереджено у центральній частині тераси, де розкопано загальну площу 216 м2. Культурні нашарування ХVІІ - ХІХ ст. залягають у верхній частині чорноземного суглинку темно- сірого кольору зі значною домішкою жорстви, переважно на глибині 0,2-0,4 м від поверхні. В цілому культурний шар слабо насичений, серед матеріалів трапляються знахідки кераміки, скло та металеві вироби, що датуються в широкому діапазоні ХVІІ–ХІХ ст. До матеріалів доби козацтва відноситься черешковий наконечник ромбоподібної форми (Рис. 1, 1). Такі наконечники були найбільш уживаними в Україні ще з князівських часів; на теренах Східної Європи вони використо- вувалися до пізнього середньовіччя2. Саме такі наконечники стріл використовували в козацькому війську, що було підтверджено розкопками на місці Берестецької битви3. Щодо татаро-монгольських наконечників стріл, то всі вони були черешковими4. Раніше на Ґарді було знайдено ще два наконечники стріл, зокрема рідкісних типів - втульчастий 5 та вильчастий 6. Окрім різноманітних матеріалів з культурного шару, що датуються в проміжку ХVІІ–ХІХ ст., простежено залишки напівземлянки (ймовірно, житла) з піччю, яке відноситься до кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. Вона розташована в центральній частині тераси на відстані 13 м від її берегового краю. На рівні 0,25–0,3 м від поверхні окреслились контури Рис. 1. Ґард. Матеріали з культурного шару поселення (2), напівземлянки (3-13) та поховання № 14 (1): 1 – камінь; 2, 9 – залізо; 3-7, 10, 12 – кераміка; 8, 13 – скло 30 котловану житла, заповненого гумусованим суглинком. Нерівне дно котловану, що поступово заглиблюється від країв до центру, зафіксовано на глибині 0,6 м від поверхні. Отже, з рівня денної поверхні житло було заглиблене на 0,3–0,35 м. У західній, віддаленій від берега частині житла влаштована піч. Перед спорудженням печі було зроблено підсипку, у нижній частині якої – шар попелу з вмістом деревного вугілля, товщиною 0,1 м; вище підсипка з річкового піску та дрібного каміння, товщиною до 0,12 м; ще вище підсипка з гумусованого суглинку, товщиною 0,1-0,12 м. На ній лежить черінь, споруджена зі шматків червоної цегли товщиною 0,08 м. Шматки печини сильно пропалені, яскраво-червоного кольору. Розмір печі по лінії захід-схід 1,4 м. Простежено лише північно-західну частину котловану; його східна частина зруйнована пізнішим перекопом. У заповненні напівземлянки виявлено численні уламки кераміки, а також вироби зі скла та заліза. Серед кераміки типових для ХУІІ–ХУІІІ ст. виробів уже не спостерігається. Тим часом, добута в заповненні кераміка, характерна уже для ХІХ ст. Так само ХІХ ст. датується й кераміка, що походить з пізньої ями, яка перерізає східну частину напівземлянки. Виходячи з цього, напівземлянку можна датувати самим кінцем ХУІІІ - першою половиною ХІХ ст. Далі подаємо опис здобутих у напівземлянці матеріалів. Кераміка. Серед значної кількості уламків кружальної кераміки виявлено горщики, миски, глечики, макітри, покришки та прясла. Горщики плоскодонні з прямими, трохи відігнутими назовні вінцями, неорнаментовані, виготовлені з глини з домішкою дрібного піску. Поверхня сірого та коричневого кольорів, товщина стінок 0,4-0,8 см (Рис. 1, 3). Миски червоноглиняні, внутрішній бік покритий поливою червоного, коричневого, зеленого та молочного кольорів, орнаментовані концентричними прямими та хвилястими лінями (Рис. 1, 11, 12). Рідше трапляються неорнаментовані сіроглиняні миски. Глечики виготовлялися з добре відмуленої глини з невеликою домішкою піску. Вони мають тонкі стінки та слабопрофільовані і трохи відігнуті на зовні вінця. Можуть бути розписані червоно-брунатною фарбою (Рис. 1, 5) або не мати розпису взагалі. Покришки з ручками мають конусоподібну форму та трохи відхилені назовні жолобчасті вінцями (Рис. 1, 4). Вони неорнаментовані. Рідше зустрічаються макітри (Рис. 1, 10). Виявлено кілька прясел біконічної форми (Рис. 1, 6). Cкло патиноване. Виявлено уламки віконного скла світло-зеленого кольору, товщиною 2 мм та уламки скляного посуду, серед якого відзначимо верхню частину плечистої посудини, короткі вінця якої мають потовщений край (Рис. 1, 13) та пляшку (Рис. 1, 8). Серед залізних виробів відзначимо знахідки підковок для чобіт (Рис. 1, 9), уламок серпа, цвяхи та кілька предметів, призначення яких не вдалося встановити. З періодом існування напівземлянки слід пов’язувати й знайдену раніше російську мідну монету номіналом 1 копійка, що датується десятими роками ХІХ ст.7. Тераса, на якій розташоване досліджуване багатошарове поселення, слугувала також і могильником: на теперішній час тут досліджено 18 31 різночасових поховань, що залягають переважно у культурному шарі поселення і датуються періодами неоліту, енеоліту, доби бронзи та кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. У 2011 р. досліджено три поховання нового часу (поховання №№ 6, 10 та 14). Поховання №№ 6 та 14 виявлені на відстані 4 та 6 м на північ від описаної тут напівземлянки, поховання № 10 – на краю тераси у береговій частині. Ще одне поховання (№ 1), розташоване в північній частині на краю тераси, було досліджено у 2006 р.8. Характер- ною особливістю всіх поховань є наявність кам’яного закладу. Поховання № 6. Простежено кам’яний заклад, розміром близь- ко 2,0-1,2 м, що складається з каміння середніх розмірів та дрібного каміння. Купол закладу (Рис. 2, 1) виявлено на глибині 0,1 м від поверхні, нижнє каміння закладу залягає на глибині 0,3-0,4 м від поверхні. Згодом середню частинну закладу було розібрано і на цьому місці влаштовано вогнище, в заповненні якого виявлено численну кераміку та скло ХІХ ст. Контури поховальної ями не простежено. Кістяк дорослої людини (Рис. 2, 2) лежить на глибині 0.45 м від поверхні - це рівень денної поверхні, з якої було виконано напівземлянку - випростано на спині, головою на захід-північний захід. Руки складені одна на одну, кисті в області живота. Поховального інвентарю не виявлено. Схоже, що небіжчика поклали на тодішню поверхню тераси (похилу терасу, з природнім нахилом), трохи присипали землею і обклали камінням. За керамічними матеріалами ця землянка датується кінцем ХVШ - першою половиною ХІХ ст. Виходячи з цього та враховуючи те, що заклад поховання був перекритий вогнищем з матеріалами ХІХ ст., цим же часом (кінцем ХVІІІ – першою половиною ХІХ ст.) можна датувати й поховання № 6 та інші подібні поховання з Ґарду. Поховання № 10 виявлено на береговому краю тераси. У верхній частині ґрунту безпосередньо під дерновим шаром залягав кам’яний заклад (Рис. 2. 4). Поховальна яма заповнена камінням середніх розмірів, у Рис. 2. Ґард. Поховання кінця ХУІІІ - першої половини ХІХ ст. : 1, 2 – поховання № 6; 3 – поховання № 14; 4, 5 – поховання № 10 32 чорноземному ґрунті простежується за щільністю заповнення. Вона прямокутної форми, довгими сторонами орієнтована по лінії схід-південний схід – захід-північний захід. Довжину ями не простежено, ширина – 0,7 м. Скелет дорослої людини (Рис. 2, 5) лежить випростано на спині, головою на захід з невеликим відхиленням на північ. Ліва рука зігнута в лікті, її кисть лежить на грудній клітці. Права рука зігнута під прямим кутом, кистю покладена в області живота. Скелет сильно пошкоджений гризунами. Нижня щелепа переміщена і знаходиться біля правого плеча. Довжина скелету від маківки до п’яточних кісток 1,65 м. Глибина залягання скелету на схилі тераси становить: у головах 0,75 м, у ногах – 0,4 м від поверхні. Поховальний інвентар відсутній. Поховання № 14 (Рис. 2. 3). Над похованням зафіксовано кам’яний заклад, що залягав безпосередньо під дерновим шаром. Поховальна яма прямокутної форми, розміром м. У заповненні ями зустрічалося багато каміння, схоже, що яма була забутована камінням. Дно ями зафіксоване на глибині 0,5 м від поверхні. Поховання № 14 знаходилося поруч із похованням № 6 – з північного боку від нього, на відстані близько 1,5 м. Схоже, що обидва поховання є одночасними. Скелет дорослої людини (Рис. 2, 3) лежав на спині випростано, ліва рука витягнута вздовж тулуба, права – кистю покладена на тазові кістки. Череп завалився на лівий бік. Орієнтація – головою на захід-північний захід. В області шиї знайдено кам’яного хрестика. Поховання безінвентарне. Датується кінцем ХVІІІ - першою половиною ХІХ ст. Натільний хрест, розміром 3,8×3,2 см, вирізаний з м’якої породи каменю. Кінці в перетині округлої форми. У верхньому кінці просвердлено біконічний отвір для вивішування (Рис. 1, 1). Цілком імовірно, що цим же часом можна датувати й досліджене раніше поховання № 1, здійснене за тим же принципом, що й вищеописані поховання. Окрім описаного тут поселення Ґард, розташованого у нижній частині ґардового клину, Бозька експедиція дослідила у 1930-х роках ще три пам’ятки з матеріалами ХVІІ–ХІХ ст.: 1) рештки правильно спланованої військової осади ХVІІІ-ХІХ ст. - поміж двох байрачних балок у горішній частині ґардового клину9; 2) рештки рибальського житла з піччю - посередині клину між плесом та верхнім плато10 ; 3) залишки кераміки та залізних виробів ХVІІ–ХІХ ст. – на підступах до Ґарду з боку степу (західний схил Осокорової балки)11. Однак ступінь заселення околиць Ґарду не вичерпується наведеними тут археологічними даними. Зокрема, місце хутора першої половини ХІХ ст., розташованого з боку степу на схилі південної ґардової балки, позначено на військово-топографічній карті12. Протягом останніх років Миколаївська археологічна експедиція також досліджує хутір ХVІІІ–ХІХ ст., розташований на правому березі Південного Бугу у сусідній з Ґардом Лідиній Балці13. Цей хутір також позначений на вказаній карті. Також у ХУІІІ ст. виникло й поселення Ґардове, яке у 1801 р. було перейменоване в село Богданівку. Воно знаходилося неподалік від Ґарду на південно-східній околиці сучасного села Богданівки14. 33 Можливо, досліджена на Ґарді напівземлянка слугувала житлом рибалкам-ґардівничим чи перевізникам. Наявність тут старої переправи (перевозу), куди сходилося кілька великих транзитних шляхів, потребувала господарського освоєння території, свідченням чого є присутність у культурному шарі поселення матеріалів ХУІІ-ХУІІІ ст. Водночас, добуті на Ґарді та в його околицях археологічні дані є матеріальним відображенням процесу заселення території міжріччя Південного Бугу та Дністра (так звана «Очаківська область» чи «Ханська Україна»), яка за умовами Яської мирної угоди 1791 р. відійшла до Росії. Однак, процес заселення цього краю, головну роль у якому належить українцям, розпочався набагато раніше – ще в ХVІ ст., тим часом у другій половині ХVІІІ ст. інтенсивність процесу заселення зростає 15, і підтвердженням цього є наші дослідження. Оскільки досліджені на Ґарді пізні поховання співпадають з часом існування напівземлянки, цілком логічно допустити, що тут могли бути поховані її мешканці, або ж мешканці розташованих неподалік хуторів. Література 1. Товкайло М. Козацький Ґард на Бузі // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип. 11. – К., 2002. – С. 251–263; Товкайло М.Т. Старожитності Запорозького Ґарду та його околиць // Археологія, 2003. – №3. – С.88–101; Біляшівський М., Товкайло М., Ленченко В., Осадчий Р. Історичний ландшафт центру Буго–Ґардівської паланки Війська Запорозького // Довідник найцінніших територій та об’єктів в межах Арбузинського, Доманівського районів Миколаївської області та м. Южноукраїнськ. – К., 2008. – С. 8–37; Товкайло М. Нові дослідження в околицях Запорозького Ґарду // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні.—Вип. 18. – К., 2009. – С. 5–9. 2. Медведев Л.Ф. Ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) ХІІІ– ХІУ вв. // САИ.– Москва, 1966. – С. 54, 72. 3. Свєшніков І.К Битва під Берестечком. – Львів, 1993. – С. 238. 4. Медведев А.Ф. Татаро-монгольские наконечники стрел в Восточной Европе // СА. – 1966. – № 2. – С. 55. 5. Товкайло М.Т. Старожитності Запорозького Ґарду та його околиць … – Рис. 5, 2, 3. 6. Товкайло М. Нові дослідження в околицях Запорозького Ґарду … —С. 7, рис. 1, 10. 7. Там само.—С. 8, рис. 1, 16. 8. Товкайло М. Нові дослідження ….—С. 8, рис. 1, 15. 9. Козубовський Ф .А .Археологічні дослідження на території Богесу 1930– 1932 рр.–К.,1933.—С.28 , 58 . 10. Там само.—С. 31. 11. Там само.—С. 57. 12. Военно-топографическая карта Российской империи (1860–1890 гг.). Лист 9, ряд 28. 13. Фоменко В.М., Требух О.О. Багатошарове поселення Лідина Балка на Південному Бузі // УІІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». – Миколаїв, 2009. – С. 93–95. 14. Товкайло М.Т. Старожитності Запорозького Ґарду … 15. Коциевский А.С. О русско-украинском и молдавском населении «Очаковской области» до присоудинении ее к России // Записки Одесского археологического общества.—Т. 1. – Одесса, 1960. — С. 354–360.