Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Ігнат’єв, І., Погорілець, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2012
Schriftenreihe:	Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Schlagworte:	Дослідження пам’яток археології козацької доби
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40528
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі» / І. Ігнат’єв, О. Погорілець // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 214-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-40528
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-405282013-01-20T12:19:52Z Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі» Ігнат’єв, І. Погорілець, О. Дослідження пам’яток археології козацької доби 2012 Article Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі» / І. Ігнат’єв, О. Погорілець // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 214-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40528 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби
spellingShingle	Дослідження пам’яток археології козацької доби Дослідження пам’яток археології козацької доби Ігнат’єв, І. Погорілець, О. Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі» Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format	Article
author	Ігнат’єв, І. Погорілець, О.
author_facet	Ігнат’єв, І. Погорілець, О.
author_sort	Ігнат’єв, І.
title	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»
title_short	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»
title_full	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»
title_fullStr	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»
title_full_unstemmed	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»
title_sort	аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «замок ракочі»
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2012
topic_facet	Дослідження пам’яток археології козацької доби
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40528
citation_txt	Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі» / І. Ігнат’єв, О. Погорілець // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 214-218. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv	AT ígnatêví aerofotozjomkaâkmetodviâvlennâtadoslídžennâzališkívserednʹovíčnoífortecízamokrakočí AT pogorílecʹo aerofotozjomkaâkmetodviâvlennâtadoslídžennâzališkívserednʹovíčnoífortecízamokrakočí
first_indexed	2025-07-03T22:36:42Z
last_indexed	2025-07-03T22:36:42Z
_version_	1836667060078247936
fulltext	214 Література 1. Аствацатурян Е. Турецька зброя. - Санкт-Петербург: Оружейная академія, 1992. 2. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. Львів: Слово, 1992. 3. Археологія доби українського козацтва XVI-XVIII ст. - Київ: ВІПОЛ, 1997. 4. Kwasniewicz W. Dzieje szabli w Polsce. - Warszawa: Bellona, 2003. 5. Wimmer J. Dawne wojsko Polskie. - Warszawa: Bellona, 2005. 6. Zygulski Z. Bron w dawnej Polsce. - Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1982. Ігор Ігнат’єв (Дніпропетровськ), позаштатний науковий співробітник лабораторії археології Придніпров’я ДНУ Олег Погорілець (Хмельницький), директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі» З 2000 р. поблизу стародавнього містечка Меджибожа (Хмельницька область) проводяться стаціонарні дослідження залишків фортеці ХVІ ст., яка більш відома в науковій літературі як «Замок Ракочі» [1, 48-53]. В ході археологічних робіт було відкрито фундаменти декількох фортифікаційних кам’яних споруд, встановлено систему формування валу та південної частини подвір’я замку, зібрано колекції посуду, кахлів, нумізматики, побутових металевих предметів, остеології та фрагментів озброєння [2, 24-28]. Виявлені артефакти, в основному, нумізматика, надали можливість датувати залишки укріплень першою половиною ХVІ ст. та пов’язати функці- онування фортифіка- ції зі згадками літо- пису і архівних доку- ментів. Так, в умовах договору 1556 р., за яким власник Межи- божа Микола Сеняв- ський передає шлях- тичу Пясецькому се- ло Гринівці, окремим пун-ктом відзначено, що селяни зобов’я- зані постачати буді- вельний ліс «на Рис. 1. План замчища біля містечка Меджибіж 215 Рис. 2. План замчища «Замок Ракочі» (2001 р.) новий замок у Меджибожі» [3, 45-46]. Під 1566 р. в Львівському літописі згадується про те, що велика орда оточила Меджибіж, де в замку сховалися Микола Сенявський та його син Рафаїл. Взяти містечко тата- рам не вдалося, проте вони понищили все навкруги [4, 35]. Знайдені на території укріплення в певно- му секторі наконеч- ники стріл та свин- цеві кулі вказали дослідникам напрям штурму замку, що надало можливість висунути припущення про загибель замку саме в цей час. Цю дату підтверджують і знай-дені монети – самі «молодші» із них датуються 1564 р. [5, 98–106]. Попри встановлення хронології функціо-нування фортеці, на сьогоднішній день залишається відкритим питання функціонального (окрім оборонного) призначення укріплення та принципи побудови фортифікаційного об’єкту. Саме наприкінці ХV – на поч. ХVІ ст. у Східній Європі активно розробляються нові форми фортифікації, що було зумовлено застосуванням артилерії в облозі та захисту фортець внаслідок винайдення димного пороху, котрий значно покращив властивості гармат. Декілька фортифікаційних шкіл намагалися пристосувати старі замки до нових умов та виробити нові підходи для будівництва укріплень. У 1527 р. в Нюрнберзі відомий живописець, рисувальник, гравер, математик, теоретик мистецтва і фортифіка- тор Альбрехт Дюрер (*21 травня 1471 — † 6 квітня 1528) написав трактат «Руководство по укреплению городов, замков и крепостей», в якому наводяться при- клади побудови ідеаль- ного укріплення – як окремо фортеці, так і цілого міста [6]. Ідеї Дюрера були викорис- тані в Європі у Вероні, Нюрнберзі. Проте вели- Рис. 3. На світлині з повітря чітко читається «анвелопа» 216 кі кошти, котрі були потрібні для втілення цих ідей, не дали можливості широко розгорнути будівництво нових фортифікацій. Але самі принципи та підходи, які викладені в трактаті, були частково використанні в першій пол. ХVІ ст., а також через століття пізніше. Враховуючи те, що молодший брат Альбрехта Дюрера – Ганс, був придворним художником польського короля Сигізмунда І (Старого), можна припустити, що при королівському дворі були ознайомлені з трактатом [7, 379, 383, 579]. Елементи нових фортифікацій, котрі відповідали духові часу, могли бути використані при будівництві укріплень на східних кордонах Польської Корони, де постійно відчувалась загроза татарських та валаських нападів. При розбудові фортеці у Кам’янці- Подільському фахівці відзначають «дюреровські» прийомі при будівництві окремих веж. І якщо татари рідко використовували для своїх нападів артилерію (битва під Сокалем 1519 р., під Ольшаницею – 1527 р.), то цього не можна сказати про волохів, котрі в цей період здійснили кілька військових походів, проводили систематичні облоги міст (Брацлав, 1551 p.) та брали участь у багатотисячних битвах, таких, як під Обертином у 1531 р. Саме в такому аспекті можна розглядати будівництво «Замку Ракочі», котрий прикривав підступи до Меджибізької фортеці, не даючи можливості ворогові встановити далекобійні облогові гармати. При його будівництві було використано рекомендації трактату Дюрера. Проте аналіз складної системи фортифікації, перші плани котрої опублікував Є. Сіцінський в 1920 р., а в 2000–2006-х роках продовжила археологічна експедиція «Меджибіж – 2000», не надавало повної картини без обстеження території з висоти (Рис. 1, 2). Потрібно зауважити, що в системі Google ця територія відсканована недостатньо і прочитуються лише загальні обриси замку. Щоб отримати повну інформацію про інфраструктуру укріплення, в 2006 р. для здійснення аерофотозйомки для роботи в експедиції був запрошений мотопарапланерист Ігор Ігнат’єв [11]. Аерофоторозвідка замчища відбувалась у період з 2006 по 2009 роки восени. Висота виконання робіт від 100 до 300 метрів. Фотофіксація пам’ятки, проведена у вечірній час з різних висот і ракурсів, дала змогу, переважно за тіньовими прикметами, дослідити раніш невідомі елементи системи фортифікації. На фото чітко читається зовнішня лінія оборони – «анвелопа» (Рис. 3), на котрій через певні відтинки розташовані позиції для гармат. Кожна позиція мала кут обстрілу 180º та більше, що надавало можливість вести фланговий вогонь вздовж рову з насипом в напрямку сусідніх позицій. Аерофоторозвідка замчища відбувалась у період з 2006 по 2009 роки восени. Висота виконання робіт від 100 до 300 метрів. Фотофіксація пам’ятки, проведена у вечірній час з різних висот і ракурсів, дала змогу, переважно за тіньовими прикметами, дослідити раніш невідомі елементи системи фортифікації. На фото чітко читається зовнішня лінія оборони – «анвелопа» (Рис. 3), на котрій через певні відтинки розташовані позиції для гармат. Кожна позиція мала кут обстрілу 180º та більше, що надавало можливість вести фланговий вогонь вздовж рову з насипом в напрямку сусідніх позицій. 217 На світлині, зробленій з повітря, чітко проглядається гласис, котрий був насипаний із ґрунту, що піднятий з рову (Рис. 4). Аерофотозйомкою було охоплено цілий комплекс, що з землі неможливо було зробити. В результаті досліджень було отримано понад ста цифрових фотографій як самої фортеці, так і навколишньої території. Отримана за допомогою аерофотозйомки інформація надала можливість уявити місце укріплення в історичному і природному ландшафті, показала врахування будівничими природних умов та водних перешкод. У подальших дослідженнях цієї пам’ятки є необхідність провести аерофоторозвідку у різні періоди року. Такий підхід дасть змогу, за допомогою рослинних, тіньових та ґрунтових прикмет [12], виявити, можливо, нові об’єкти. В запланованій на 2012 р. аерофоторозвідці буде охоплена більша територія, до якої ввійдуть найближчі населені пункти: села Голов- чинці, Ставниця, Тре- бухівці та містечко Меджибіж. Це надасть можливість відслідку- вати в просторі такі домінанти як Межи- бізький замок та «Замок Ракочі» по відношенню до цих населених пунктів, більшість з яких існу- вала вже у XVI ст. Аерофотозйомка з висоти 300-400 метрів надасть можливість детальніше проаналі-зувати вплив течії р. Південний Буг, її допливів і рельєфу на місце вибору при будівництві цих укріплених пунктів. Цікавим також буде прослідкувати зміни ландшафту при порів-нянні картографічних та інших джерел із сучасною аерофото-розвідкою. Історія «Замку Ракочі» не закінчилась після знищення його татарами в XVI ст. Дослідження впливу цього об’єкту на етногенез місцевості протягом століть являє собою безперечний науковий інтерес. Охоплюючи та фіксуючи з висоти пташиного лету ареал Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» нам надається можливість узагальнити та доповнити знання про цей край. Компактність таких археологічних комплексів, як «Замок Ракочі» чи Богородицька фортеця [13; 14; 15] дає змогу більш ретельного дослідження як на землі, так і з повітря. З цього приводу бажано відмітити, що при поширених районах пошуку переважно з пересічною місцевістю аерофоторозвідка дає можливість ефективно провести дослідження. Досвід експедиції по пошуку і локалізації табору Стефана Потоцького у битві при Жовтих Водах та пошуку і локалізації Пилявецької битви належним чином це демонструє [9; 10; 16]. Рис. 4. Вигляд замчища з повітря 218 Враховуючи досвід польотів над «Замком Ракочі» та іншими археологічними пам’ятками слід зазначити, що у довготривалих експедиціях є можливість вибору сприятливих погодних умов, що надасть можливість більш якісно провести аерофоторозвідку, а використання цифрової фотокамери і ноутбука прискорює обробку матеріалу безпосередньо у польових умовах з подальшою корекцією повітряних і наземних робіт. Джерела та література 1. Погорілець О.Г., Стопенчук С.М. Про початок систематичного дослідження замчища «Ракочі», розташованого поблизу смт. Меджибожа Летичівського р-ну Хмельницької обл. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових статей. – Вип. 10. – К., 2001. – 264 c. 2. Погорілець О.Г., Стопенчук С.М. Дослідження залишків укріплення періоду пізнього середньовіччя поблизу смт. Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл.// Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип. 11. – К., 2002. – 284 с. 3. Bialkowsi L. Podole w XVI wieku: Rysy spoleczne I gospodarcze. – Warszawa, 1920. 4. Сіцінський Ю. Oборонні замки Західного Поділля XIV – XVII ст. - Кам’янець-Подільський, 1994. – 96 с. 5. Погорілець О.Г. Нумізматична збірка з досліджень пізньосередньовічного укріплення «Замок Ракочі». // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип. 12. – К., 2003.– 339 с. 6. Durer A. Etliche Underricht zu befestigung der Stett, Schloss und Flecken. Nurnberg, 1527 / Faksimile. Kommentar Alvin E. Jaeggli. - Zurich, 1971 – 138 s. 7. Дюрер А. Трактаты. Дневники. Письма. / Пер. с ранненововерхненемец. Ц. Нессельштраус. СПб., 2000. – 704 с. 8. Погорілець О.Г., Стопенчук С.М., Роль замків Верхнього Побужжя у європейському торговому сполученні пізнього середньовіччя // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. 2007. – Вип. 16. – С. 476. 9. Погорілець О.Г. До проблеми пошуку місця битви під Пилявцями // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К. 2007. – Вип. 16. – 476 с. 10. Погорілець О.Г. До питання локалізації населеного пункту Пилявці середини XVII cт. // Матеріали Всеукраїнської науково – практичної конференції «Пилявецька битва 1648 року в історії України». – Хмельницький, 2008. – 330 с. 11. Игнатьев Игорь. Применение мотопараплана для фотографирования с высоты в археологических изысканиях //Нові дослідження пам яток козацької доби в Україні. -К.,2009. – Вып. 18. - С.139-141. 12. Дойель Л. Полет в прошлое. – М., 1979. – 296 с. 13. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. Звіт про науково-дослідну роботу «Північно-Степове Подніпров’я від доби бронзи по пізнє середньовіччя: протистояння та взаємодія культур». – Д., 2005. 14. Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. Науково- довідкове видання. – Д., 2007. – 108 с. 15. Ковалева И. Ф. Жизнь, проведенная в могиле: исповедь археолога. – Д., 2008. – 192 с. + 48 с. вкл. 16. Погорілець О. Г. Археологічні розвідки місць битви під Пилявцями 1648 р. (2005 – 2008 рр.) // Матеріали Всеукраїнської науково – практичної конференції «Пилявецька битва 1648 року в історії України». – Хмельницький, 2008. – 330 с.

Аерофотозйомка – як метод виявлення та дослідження залишків середньовічної фортеці «Замок Ракочі»

Institution

Ähnliche Einträge