Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності

У статті розглядається проблема впливу комплексу NBIC-конвергенції технологій на розвиток антропосоціогенезу. Особлива увага приділяється питанню міждисциплінарної конвергенції провідних галузей сучасних технологій, їх синергетичного взаємозв’язку та впливу на людину у всій тотальності її буття....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Дєнєжніков, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України 2012
Назва видання:	Світогляд - Філософія - Релігія
Теми:	Філософія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40679
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності / С. Дєнєжніков // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. — Вип. 2. — С. 15-24. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-40679
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-406792013-01-24T12:13:24Z Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності Дєнєжніков, С. Філософія У статті розглядається проблема впливу комплексу NBIC-конвергенції технологій на розвиток антропосоціогенезу. Особлива увага приділяється питанню міждисциплінарної конвергенції провідних галузей сучасних технологій, їх синергетичного взаємозв’язку та впливу на людину у всій тотальності її буття. The article is devoted to the problem of the influence of complex of NBICconvergence of technologies on the development of bio-social evolution of human. The main attention is paid to the questions of interdisciplinary convergence of leading branches of modern technologies, their synergetic’s intercommunication and influence on the human in all totality of being. 2012 Article Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності / С. Дєнєжніков // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. — Вип. 2. — С. 15-24. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0108 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40679 165.742:004 uk Світогляд - Філософія - Релігія Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Дєнєжніков, С. Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності Світогляд - Філософія - Релігія
description	У статті розглядається проблема впливу комплексу NBIC-конвергенції технологій на розвиток антропосоціогенезу. Особлива увага приділяється питанню міждисциплінарної конвергенції провідних галузей сучасних технологій, їх синергетичного взаємозв’язку та впливу на людину у всій тотальності її буття.
format	Article
author	Дєнєжніков, С.
author_facet	Дєнєжніков, С.
author_sort	Дєнєжніков, С.
title	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності
title_short	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності
title_full	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності
title_fullStr	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності
title_full_unstemmed	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності
title_sort	вплив nbic-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності
publisher	Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40679
citation_txt	Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності / С. Дєнєжніков // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. — Вип. 2. — С. 15-24. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Світогляд - Філософія - Релігія
work_keys_str_mv	AT dênêžníkovs vplivnbickonvergencíítehnologíjnaevolûcíûantroposocíogenezuviklikisučasností
first_indexed	2025-07-03T22:48:34Z
last_indexed	2025-07-03T22:48:34Z
_version_	1836667806973689856
fulltext	Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 15 9. Лук М. Микола Костомаров: історіософія та соціальна філософія українського романтизму / М. Лук // Молода нація. – 2002. – № 1(22). – С. 28–89. 10. Міцкевич Адам. Книги народу польського од початку світа до умучення народу польського / Адам Міцкевич ; [пер. з польськ. М. Зерова] // Зеров М. Українське письменство. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – С. 1222–1229. 11. Рукопис М. І. Костомарова “Книги буття українського народу” // Кирило-Мефо- діївське товариство : в 3 т. – К. : Наукова думка, 1990. – Т. 1. – С. 250–258. 12. Ясь О. Конструкція часу в історіописанні Миколи Костомарова / О. Ясь // Україна в Центрально-Східній Європі. – 2005. – № 5. – С. 512–530. Отримано 01.02.2012 Summary Artyukh Vyachtslav. The Historiosophy of Mykola Kostomarov. The article analyzes the historiosophical views of the famous historian Kostomarov, their development within the paradigm of romantic historiogra- phy. It is concluded about direct dependence of Kostomarov’s messianic ideas of predestination history of the Ukrainian people on the ideas contained in Adam Mickiewicz’s “Books of the Polish people”. Keywords: Historiosophy, romantics, God, Slavic, sacred, national spirit, spirituality. УДК 165.742:004 Сергій ДЄНЄЖНІКОВ© ВПЛИВ NBIC-КОНВЕРГЕНЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕВОЛЮЦІЮ АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗУ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ У статті розглядається проблема впливу комплексу NBIC-конвергенції техно- логій на розвиток антропосоціогенезу. Особлива увага приділяється питанню міждисциплінарної конвергенції провідних галузей сучасних технологій, їх синер- гетичного взаємозв’язку та впливу на людину у всій тотальності її буття. Ключові слова: трансгуманізм, NBIC-конвергенція, антропосоціо-генез, над- технології, еволюція. Постановка проблеми. Розвиток високих технологій у світі на сьогодні набуває революційного характеру. Впровадження цих техно- логій в різноманітні сфери суспільного та індивідуального буття викли- кає гострі дискусії серед вчених. Філософське осмислення подібного роду процесів почалося відносно недавно і на сьогодні є одним із най- більш актуальних напрямків вивчення проблем і перспектив технологій, що породжуються індустрією хай-тек. Аналіз актуальних досліджень. Проблема впровадження високих технологій у повсякденне життя людини привертає увагу багатьох дос- лідників. Зокрема слід відзначити роботи В. В. Велькова, Є. М. Гнатіка, © Сергій Дєнєжніков, 2012 Світогляд – Філософія – Релігія 16 О. В. Льотова, які присвячені проблемам еволюції антропокосмосу під впливом хай-тек. Роботи І. В. Артюхова, В. С. Лук’янця, В. В. Прайд стосуються глобальних трансформацій людського буття під впливом високих технологій та їх використання в індивідуальному й суспільному розвитку кожної людини. Такі автори, як П. С. Гуревич, Ф. Фукуяма та Б. Г. Юдін в основному акцентують свою увагу на проблемах корінних перетворень у бутті людини та її подальшого існування. Мета статті – проаналізувати вплив комплексу NBIC-конвергенції технологій на еволюцію людини й показати можливі шляхи глобальних перетворень біосоціальної природи людини в рамках технологічного імперативу. Виклад основного матеріалу. Технології ХХІ століття вносять якісно нові зміни в повсякденне життя кожної людини. Стрімкий роз- виток фундаментальних досліджень у галузі фізики атомного ядра, нанотехнологій, біотехнологій та генетичної інженерії, а також тота- льний розвиток інформатизації, комп’ютеризації та масових комуні- кацій дозволили людині проникнути в глибинні першооснови буття у всій його тотальності. Все це у комплексі передбачає зміну поглядів на людину і її місце в сучасному світі, її онтологічні й світоглядні імпе- ративи. Найбільш послідовно стратегія майбутнього людини представлена у філософському русі трансгуманістів. Трансгуманізм – це інтелектуа- льний та культурний рух, який передбачає можливість і бажаність фундаментальних змін у становищі людини з метою підвищення її фі- зичних та когнітивних якостей за допомогою досягнень надтехнологій. Філософською основою трансгуманізму є відмова від субстанціо- нальної парадигми і заміна її функціональною. У рамках руху трансгуманізму виділяють такі можливості, які мо- жуть бути реалізовані в найближчі десятиліття: • цілеспрямоване втручання в генетику людини; • інженерія органів і тканин, створення протезів та штучних органів; • ефективна профілактика та лікування майже всіх захворювань; • практичне призупинення процесів старіння; • розширення інтелектуальних можливостей людини; • переміщення більшої частини активності людини у віртуальний про- стір; • створення систем штучного інтелекту, який буде прирівняний до можливостей людського; • досягнення глобального матеріального достатку; • ревіталізація та багато іншого [1, c. 33–34]. Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 17 Всі ці ідеї у найближчому майбутньому можуть бути реалізовані завдяки явищу, яке отримало назву NBIC-конвергенції технологій. Сут- ність цього феномену полягає у злитті найбільш революційних науково- технологічних напрямків, а саме: N – нанотехнології, можливість керування речовиною на атомар- ному рівні; B – біотехнології, можливість маніпулювання генами та генетич- ною інформацією; I – інформаційні технології, використання засобів комунікації та зв’язку; С – когнітивні технології, вивчення фундаментальної сутності про- цесів мислення та їх механізмів. Ці чотири галузі фундаментальних досліджень тісно пов’язані між собою, взаємодіють, і найбільш цікаві результати можуть бути отримані на зіткненні цих галузей [7, c. 98]. Конвергенція – (від лат. сonvergo – “cходження в одній точці”) означає не лише взаємний вплив, але й взаємопроникнення технологій, коли грані між ними зникають, а цікаві результати виникають саме в рамках міждисциплінарної роботи на порубіжжі технологічних галузей. Можна впевнено стверджувати про злиття цих галузей в єдину науково- технологічну галузь знань. Особливістю, яка вирізняє NBIC-конвергенцію, є значний сине- ргетичний ефект, інтенсивна взаємодія між вказаними науковими і технологічними галузями; широта охоплення предметних галузей, що розглядаються, – від атомарного рівня до мислячих систем; перспекти- ва якісного зростання технологічних можливостей індивідуального і суспільного розвитку людини. Феномен NBIC-конвергенції має велике наукове і технологічне значення. Ті технологічні можливості, які продукує NBIC-конвергенція технологій, призведуть до глибоких та серйозних культурних, філософ- ських і соціальних потрясінь. Головним чином це стосується перегляду традиційних уявлень про такі фундаментальні поняття, як життя, розум, людина, природа, існування та ін. [7, c. 104]. Провідним напрямком у розвитку надтехнологій у процесі самовдо- сконалення людини є нанотехнологія. Нанотехнологією називається міждисциплінарна галузь сучасної науки, в якій вивчаються закономір- ності фізико-хімічних процесів у просторових областях манометрових розмірів з метою управління окремими атомами, молекулами, моле- кулярними системами при створенні нових молекул, наноструктур, нанопристроїв і матеріалів зі спеціальними фізичними, хімічними і біологічними можливостями. Термін “нанотехнологія” об’єднує різно- манітні уявлення і підходи, а також різні методи впливу на речовину. Світогляд – Філософія – Релігія 18 Нанотехнологію можна визначити як набір технологій і методик, заснованих на маніпуляціях з окремими атомами та молекулами в ма- сштабах 1–100 нм. Використання характерних особливостей речовин на відстані порядку нанометрів породжує додаткові, досконало нові можливості для створення технологічних прийомів, пов’язаних із елек- тронікою, матеріалознавством, хімією, механікою й багатьма іншими галузями науки. Отримання нових матеріалів і розвиток нових методик, без перебільшення, створить справжню науково-технічну революцію в інформаційних технологіях, виробництві конструкційних матеріалів, виготовленні фармацевтичних препаратів, конструюванні надточних пристроїв і т.д. Завдяки досягненням нанотехнологій людське життя може з’явля- тися новим шляхом – через об’єднання живого та неживого. Само собою зрозуміло, що це дає можливість надавати істотам певні здібності, а також “реконструювати” і “ремонтувати” їх скільки завгодно, роблячи її практично безсмертною. З розвитком нанотехнологій з’являються небачені раніше можливості впливу на людський мозок. Створення на основі нанотехнологій нейронної системи здатні здійснити з’єднання з мозком, що по суті означає створення штучного інтелекту нового поко- ління [4, c. 22]. А все, що може проникнути в середовище людини, тим більше зачепити безпосередньо саму людину, перш ніж розвиватися далі, завчасно має бути піддане міждисциплінарному й наддисциплінарному аналізові, філософському осмисленню. Досить важливим напрямком у розвитку супертехнологій є біотех- нологія. Загалом поняття “біотехнологія” базується на можливості ви- користання живих організмів, їх систем і продуктів життєдіяльності, а також створення живих організмів з визначеними здібностями методом генетичної інженерії. Біотехнологія охоплює ряд напрямків, таких як мікробіологічний синтез, космічна біотехнологія, генетична інженерія, трансгенні рослини і тварини і т.д. Ініціатори філософського дискурсу про біотехнології глибоко впе- внені, що людина, яка стала їх творцем, заради забезпечення людини стратегічними ресурсами має повне право перетворювати флору і фауну за своїм уподобанням, розширюючи екзистенційні кордони свого буття. Учасники сцієнтістського дискурсу впевнені, що в найближчому майбу- тньому з’являться цілі мережі фабрик по виробництву біологічних при- строїв, які будуть виконувати різноманітні соціальні функції. Сьогодні тенденція трансгенізації живих організмів перетворює флору і фауну планети на мережу біоферм, біофабрик і біореакторів по виробництву корисностей [6, c. 9]. Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 19 Одним із провідних напрямків у галузі розвитку біотехнологій є ко- смічна біотехнологія, основним завданням якої є отримання високоя- кісних кристалів біологічно значущих речовин з метою визначення їх просторової структури і створення нових препаратів для медицини, фармакології, ветеринарії, інших галузей народного господарства і різ- номанітних галузей науки, електрофоретичний розділ біологічних субс- танцій, зокрема тонка високопродуктивна очистка генно-інженерних і вірусних білків, в основному медичного призначення, а також виділення специфічних клітин, які характеризуються певними секреторними фу- нкціями. Використання сучасних досягнень біогенної інженерії передбачає цілеспрямоване втручання в генетику людини й інших видів живого на Землі. Інжиніринг клітин, тканин і органів людини може привести до створення протезів і штучних органів, включаючи й органи чуття. Вико- ристання даних технологій може забезпечити ефективну профілактику і лікування практично всіх захворювань, призупинення процесів старіння, а також розширення інтелектуальних можливостей людини за раху- нок використання вживлених сенсорних пристроїв. Фізіологія людини може отримати великий спектр засобів удосконалення організму, спря- мованих на стимуляцію фізичних і психологічних можливостей людини і найкращого функціонування внутрішніх органів, м’язів, мозку і т.д. [3, c. 74–75]. Швидкі темпи розвитку науки і технологій стосовно не лише ге- нетичної, але й соціальної форми еволюційного процесу привели до “технологізації” психосоматичної конфігурації людини. Поступово виникає і заповнюється нова людська ніша – система сомоконфігура- ції і самоконструювання психосоматичної природи людини. У міру за- повнення нового технологічного простору загострюється конкуренція і знижується ефективність розвитку існуючих технологічних схем. З’являються нові технологічні системи, засновані вже не на модифі- кації власного генетичного і соціокультурного коду. Такі технології отримали назву HI-HUME – технології керованої еволюції. На сьогодні ці технології мають системний характер і зачіпають усі сфери психо- соматичного буття людини. Ф. Фукуяма виокремив такі галузі, де можливі широкомасштабні маніпуляції цими технологіями: • генетична інженерія; • нейрофармакологія і техніка модифікації почуттів і поведінки лю- дини; • геронтологія і розробка технологій продовження індивідуального людського життя; • нейрофізіологія та еволюційна психологія людини [8, c. 163–164]. Світогляд – Філософія – Релігія 20 Але, з іншого боку, поняття терміна керованої еволюції є більш ширшим, ніж HI-HUME, оскільки воно включає в себе зміст еволюції систем, існування яких не обов’язково припускає наявності людини як носія адаптивної інформації. Інформаційні технології також використовуються для моделювання біологічних систем. Виникла нова галузь – біоінформатика. На сьогодні створена велика кількість найрізноманітніших моделей, які стимулюють системи від молекулярних взаємодій до популяцій. Об’єднанням подіб- них симуляцій різних рівнів займається, зокрема, системна біологія. Важливим параметром моделювання є глибина опрацювання моделі та її точність. На сьогодні моделі великих біологічних систем описують їх лише приблизно. Водночас теоретично і практично можлива реаліза- ція повного моделювання з точністю впритул до атомарного. Для збільшення масштабів моделювання виникає потреба подаль- шого зростання обчислювальної потужності комп’ютерів. У міру його продовження стане можливим детальне і точне моделювання бактерій, цілих клітин людського організму, а в перспективі навіть мозку людини і всього організму. По-перше, інформаційні технології зробили можливим більш якіс- не, ніж раніше, вивчення мозку людини. Всі існуючі технології скану- вання мозку вимагають потужних комп’ютерів і спеціалізованих ком- п’ютерних алгоритмів для реконструкції трьохмірної картини процесів у мозку з окремої великої кількості двомірних знімків та інших про- цесів. По-друге, розвиток комп’ютерів зробить можливою (і як ми вже бачили, на цьому шляху є певні успіхи) симуляцію мозку. Також вда- лося створити комп’ютерні моделі окремих нейронів. Потім були ство- рені складніші моделі окремих систем. Чіп, що реалізовує ці функції, створений спеціально для цілей експерименту, в принципі, може бути імплантований у мозок, замінюючи його частину. Зараз триває робота над створенням певних комп’ютерних моделей окремих неокортекс- них колонок, що є базовим будівельним елементом кори головного мозку [2, c. 21]. У перспективі можливе створення повних комп’ютерних симуляцій людського мозку, що означає симуляцію розуму, особи, свідомості й інших властивостей людської психіки (перенесення людського розуму на комп’ютерний носій називається “завантаженням”, або “аплоадінг”). Цікаво, що, на думку фахівців, ще до появи можливості повної симу- ляції людського мозку будуть створені (оскільки вони не вимагають настільки високих обчислювальних потужностей) і стануть широко поширені технології віртуальної реальності, тобто точної симуляції фізичного світу. Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 21 По-третє, розвиток “нейросиліконових” інтерфейсів (об’єднання нервових клітин і електронних пристроїв у єдину систему) відкриває широкі можливості для кіборгізації (підключення штучних частин тіла, органів і так далі до людини через нервову систему), розробки інтерфей- сів “мозок-комп’ютер” (пряме підключення комп’ютерів до мозку, ми- наючи звичайні сенсорні канали) для забезпечення високоефективного двостороннього зв’язку. Універсальний штучний інтелект володітиме здібностями до самостійного вчення, творчості, роботи з довільними наочними областями і вільного спілкування з людиною [9, c. 525]. Зворотний вплив інформаційних технологій на когнітивну сферу, як уже було показано, є вельми значним, але він не обмежується ви- користанням комп’ютерів у вивченні мозку. ІКТ також (уже зараз) використовуються для посилення людського інтелекту. У таких сферах людської діяльності, як пошук і обробка інформації, структуризація знань, планування діяльності, організація творчого мислення і тому подібне спеціально створені комп’ютерні інструменти відіграють значну роль. Природно передбачити, що надалі елементи штучного інтелекту інтегруватимуться в розум людини з використанням прямих інтерфейсів мозок-комп’ютер. У віддаленій перспективі подібне розширення людсь- ких можливостей може привести до формування так званого надрозуму: посиленого людського інтелекту, межу можливостей якого визначити важко. Розвиток NBIC-технологій означає початок нового етапу еволюції людини. Як відомо, першим етапом еволюції Всесвіту було формування речовини і стабільних систем (атомів і молекул), другим – космічна еволюція (формування галактик, зірок і планет), третім – біологічна еволюція (зародження і розвиток життя), четвертим – соціальна і техно- логічна еволюція розумних істот. Зараз починається етап спрямованої усвідомленої еволюції. Особливість направленої еволюції, як виявляється з назви, по- лягає в наявності мети. Звичайний еволюційний процес, заснований на механізмах природного відбору, сліпий і прямує лише локальним оп- тимумом. Штучний відбір, здійснюваний людиною, спрямований на формування і закріплення бажаних ознак. Проте відсутність ефективних еволюційних механізмів до цього часу обмежувала сферу застосування штучного відбору. На місце тривалого і поступового процесу накопи- чення сприятливих змін (будь то зміни, що збільшують виживання і залишене потомство, або ж наближення до ідеалу, вибраного селек- ціонерами) йде інженерний процес постановки цілісних завдань і їх Світогляд – Філософія – Релігія 22 планомірного досягнення. При цьому, якщо сьогодні масштаб цілей об- межується їх практичною досяжністю, то в умовах прямого контролю над генотипом і фенотипом живого організму, а також структурою небі- ологічних складних систем, можуть бути досягнуті найрізноманітніші цілі [8, с. 48–49]. У міру розширення наших можливостей з’являтимуться і нові результати. Від генетично модифікованих бактерій, рослин і тварин (сьогодні) – до молекулярних машин на основі вірусів (один зі шляхів створення молекулярних машин). Потім – до штучно створених біо- логічних систем для виконання виробничих, медичних і інших функцій (бактерії, що збирають шкідливі речовини з довкілля, нові елементи штучної імунної системи і т.д.), до піднесення тварин, створення склад- них, штучних організмів. Кінцевий етап розвитку цього напряму складно описати звичайни- ми термінами, що правильно і для прогнозів стосовно інших напрямів NBIC-конвергенції. Головна проблема в тому, що традиційні терміни, категорії і образи формувалися людською культурою в умовах обме- жених матеріальних, технічних і інтелектуальних ресурсів, що накла- ло значні обмеження на наші описові можливості. Тому досить сказати, що біологічні системи віддаленого майбутнього ідеально відповідати- муть поточним потребам їх творців, якими б вони не були [7, с. 114]. Таким чином, зміни, викликані конвергенцією, можна охарактери- зувати за широтою охоплюваних явищ і масштабністю майбутніх пере- творень як революційні. Крім того, є всі підстави вважати, що, завдяки дії закону Мура і зростаючому впливу інформаційних технологій на NBIC-конвергенцію, процес трансформації технологічного устрою, сус- пільства і людини буде (за історичними мірками) не тривалим і посту- повим, а досить швидким і нетривалим. Ера унікальних перетворень фундаментальних першооснов люд- ського життя дозволила побачити, що колишні метафізичні уявлення про вічну суть людини, про її божественне походження, поступаються місцем трансгуманістичним уявленням, що породжуються високими технологіями. При неоцінимому значенні цих фундаментальних досліджень вони поки що не дають повної картини фундаментальних основ планетарного життя. Цих досягнень недостатньо для повного передбачення можливих наслідків, що породжуються розвитком усе більш могутніх надтехноло- гій і втручанням у ці першооснови. Етичні проблеми цих досягнень безпосередньо пов’язані з про- блемою біовлади і багатьох етичних проблем, пов’язаних насамперед Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 23 з цінністю людини як суб’єкта права і моралі, з тим, як основоположні моральні норми регулюватимуть стосунки між людиною і природою, довкіллям і планетарним соціумом і використанням стратегічних ре- сурсів – речовини, енергії й інформації. Початок ХХІ століття – особливий етап у розвитку багатовікової практики апгрейду людської природи. У цей період згаданий апгрейд починає здійснюватися за допомогою гуманотехнологій, що породжу- ються вже згадуваним шквалом науково-технологічних революцій. Подібна наукова революція приводить до відкриттів і проривів у бага- тьох суміжних галузях, окрім молекулярної біології, в тому числі в ко- гнітивній неврології, генетиці популяції, еволюційній біології і нейро- фармакології. З розвитком конвергенції ми вперше спостерігаємо паралельний прискорений розвиток ряду науково-технологічних галузей, що безпо- середньо впливають на суспільство. Розвиток NBIC-технологій приведе до значного стрибка в можливостях продуктивних сил. За допомогою нанотехнологій, зокрема молекулярного виробництва, можливе ство- рення матеріальних об’єктів із надзвичайно низькою собівартістю. Молекулярні наномашини, зокрема наноасемблери, можуть бути неви- димі оку і розподілені в просторі в очікуванні команди на виробництво. Завдяки науково-технологічній революції людина отримує можли- вість програмувати не лише комп’ютер або, скажімо, живу істоту, але й сурогатну матерію. Після цієї революції процес відтворення людства у світі відбуватиметься абсолютно в іншій еволюційній траєкторії. Поступально перетворюючи наносвіт на світ “програмованої матерії”, яка функціонуватиме під управлінням і контролем людини, творець і користувач нанотехнологій отримає можливість на свій розсуд перери- вати природно-історичну еволюцію Homo sapiens’a і ставити цей гранді- озний процес у жорстку залежність від темпів і масштабів гонки у сфері наукомістких технологій. Завдяки цьому глобальна еволюція Homo sapiens’a перестане формуватися природним “самопливом”. Творцям і користувачам транслюдських технологій не обов’язково чекати мільйони років, поки глобальна еволюція Homo sapiens’a приро- дним “самопливом” породить нові типи неживої матерії, нові геноми, новий вигляд трансгенних живих істот, досконаліші форми людського життя. Такі форми живої матерії нано-біо-інфо-соціо-технологи конс- труюватимуть на свій розсуд. Людина вступає в нову еру, для якої властивий світоглядний переворот, з одного боку, пов’язаний із захопленням досягнень індустрії високих технологій і, з іншого боку, з відчуттям занепокоєння нарос- таючою лавиною глобальних негативних наслідків. Світогляд – Філософія – Релігія 24 Висновки. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що вибу- ховий розвиток індустрії, яка створює все більш могутні нано-біо-генно- нейро-комп’ютерно-мережеві надтехнології, здатний кардинально змі- нити природу біополітики і практику перетворення не лише фенотипу людини, але й її генотипу. Розвиток NBIC-технологій змінює саму суть людини і її індивідуальність, розум, етику, різні соціально-економічні конструкції і психіку людини в результаті їх конвергенції і синергії у рамках технологічного імперативу. В еру надтехнологій творці високих технологій повинні розуміти, що створюване ними наукомістке майбут- нє може призвести до дефолту навіть найгуманніші й найблагородні- ші ідеї, а це, у свою чергу, зобов’язує приділяти увагу світоглядному аспекту трансгуманістичних тенденцій у суспільстві ризику. Література 1. Артюхов И. В. Новые технологии и продолжение эволюции человека? Транс- гуманистический проект будущего / И. В. Артюхов. – М. : Изд-во ЛКИ/URSS, 2008.– 320 с. 2. Вельков В. В. Куда идет эволюция человечества / В. В. Вельков // Человек. – 2003. – № 2. – С. 16–29. 3. Гнатик Е. Н. Роль ценностного подхода в антропогенетике и генетической инженерии / Е. Гнатик // Вопросы философии. – 2007. – № 6. – С. 70–78. 4. Гуревич П. С. Феномен деантропологизации человека / П. С. Гуревич // Вопросы философии. – 2009. – № 3. – С. 19–31. 5. Летов О. В. Человек и “сверхчеловек”: этические аспекты трансгуманизма / О. В. Летов // Человек. – 2009. – № 1. – С. 19–25. 6. Лукьянец В. С. Вызовы тысячелетия наукоемких технологий / В. С. Лукьянец // Практична філософія. – 2008. – № 3. – С. 5–16. 7. Прайд В. Феномен NBIC-конвергенции. Реальность и ожидания / В. Прайд, Д. А. Медведев // Философские науки. – 2008. – № 1. – С. 97–116. 8. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее. Последствия био-технологической революции / Ф. Фукуяма. – М. : ACT ; ОАО “ЛЮКС”, 2004. – 246 с. 9. Юдин Б. Г. Сотворение трансчеловека / Б. Г. Юдин // Вестник Российской Ака- демии наук. – 2007. – Т. 77. – № 6. – С. 520–527. Отримано 01.02.2012 Summary Dyenyezhnikov Serhiy. The influence of NBIC-convergence of technologies on the development of bio-social evolution of human: summons of modern age. The article is devoted to the problem of the influence of complex of NBIC- convergence of technologies on the development of bio-social evolution of human. The main attention is paid to the questions of interdisciplinary convergence of leading branches of modern technologies, their synergetic’s intercommunication and influence on the human in all totality of being. Keywords: transhumanism, NBIC-convergence, bio-social evolution of human, supertechnologies, evolution.

Вплив NBIC-конвергенції технологій на еволюцію антропосоціогенезу: виклики сучасності

Репозитарії

Схожі ресурси