Дух міста в добу глобалізації

У статті пропонується авторський варіант осмислення проблем формування та структурування міст з позиції філософської антропології. Зроблено спробу експлікації проблемного поля сучасного міста в контексті дослідження релігійної складової....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Філіппова, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України 2012
Назва видання:	Світогляд - Філософія - Релігія
Теми:	Культурологія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40710
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дух міста в добу глобалізації / Т. Філіппова // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. — Вип. 2. — С. 310-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-40710
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-407102013-01-25T12:13:29Z Дух міста в добу глобалізації Філіппова, Т. Культурологія У статті пропонується авторський варіант осмислення проблем формування та структурування міст з позиції філософської антропології. Зроблено спробу експлікації проблемного поля сучасного міста в контексті дослідження релігійної складової. The article is offered the author version of understanding the problems of forming and structuring town from the position of philosophical anthropology. The attempt of explication of problem field of contemporary town in the context of the religious component of research is done. 2012 Article Дух міста в добу глобалізації / Т. Філіппова // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. — Вип. 2. — С. 310-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0108 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40710 316.334.56 uk Світогляд - Філософія - Релігія Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Культурологія Культурологія
spellingShingle	Культурологія Культурологія Філіппова, Т. Дух міста в добу глобалізації Світогляд - Філософія - Релігія
description	У статті пропонується авторський варіант осмислення проблем формування та структурування міст з позиції філософської антропології. Зроблено спробу експлікації проблемного поля сучасного міста в контексті дослідження релігійної складової.
format	Article
author	Філіппова, Т.
author_facet	Філіппова, Т.
author_sort	Філіппова, Т.
title	Дух міста в добу глобалізації
title_short	Дух міста в добу глобалізації
title_full	Дух міста в добу глобалізації
title_fullStr	Дух міста в добу глобалізації
title_full_unstemmed	Дух міста в добу глобалізації
title_sort	дух міста в добу глобалізації
publisher	Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Культурологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40710
citation_txt	Дух міста в добу глобалізації / Т. Філіппова // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2012. — Вип. 2. — С. 310-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Світогляд - Філософія - Релігія
work_keys_str_mv	AT fílíppovat duhmístavdobuglobalízacíí
first_indexed	2025-07-03T22:50:26Z
last_indexed	2025-07-03T22:50:26Z
_version_	1836667924197146624
fulltext	Світогляд – Філософія – Релігія 310 УДК 316.334.56 Тетяна ФІЛІППОВА© ДУХ МІСТА В ДОБУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У статті пропонується авторський варіант осмислення проблем формування та структурування міст з позиції філософської антропології. Зроблено спробу експлікації проблемного поля сучасного міста в контексті дослідження релігійної складової. Ключові слова: місто, глобалізаційні процеси, релігія, соціокультурний про- стір, глобальне місто. Постановка проблеми. Людство в наш час стрімко вступає у принципово нову для нього епоху. Лейтмотивом сучасних соціальних зрушень на світовому просторі є тенденція до глобалізації. Під останньою розуміють здійснення вельми широкого кола різноманітних культурних, економічних, політичних, інформаційних, світоглядних процесів у світовому масштабі. Глобалізаційні процеси зумовлені людською діяльністю, мають своє відображення в усіх сферах життя, а особливо в житті міста. Отже, зрозуміло, що проблему пізнання гло- балізаційних процесів слід насамперед нерозривно пов’язувати саме з філософською антропологіэю, з філософським осмисленням існу- вання людини в певному соціокультурному просторі. Аналіз актуальних досліджень. Питання щодо вивчення про- блемного поля міст підіймалось у багатьох філософських школах за різних часів та формацій, починаючи з Античності і закінчуючи сьо- годенням. Зокрема, дослідженням міст займались відомі філософи античного світу (Платон, Арістотель) та видатні мислителі епохи Відро- дження (Т. Мор, Т. Кампанелла, Н. Маккіавелі). У Новий час ці пи- тання стали об’єктом вивчення Дж.У. Дреппера, М. Вебера, Ф. Тьо- ніса, Н. Еліаса, Ж. Ле Гоффа, О. Шпенглера, О. Тоффлера, П. Манана, Г. Зіммеля. У контексті побудови авторських теорій розвитку сучасного суспі- льства проблеми міста запропонували насамперед американські со- ціологи та політологи – Д. Белл, З. Бжезинський, О. Тоффлер, а також французькі вчені А. Турен, Ж. Фурастьє. Серед представників вітчизняної філософської думки проблеми су- часного міста в тих або інших аспектах досліджують Т. Возняк, С. Удо- вик, М. Култаєва, М. Моісєєва, Р. Цвильова, Ю. Яковець. Мета статті – визначити особливості формування та структуру- вання міст з позиції філософської антропології в контексті дослідження саме релігійної складової міського соціокультурного простору. © Тетяна Філіппова, 2012 Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 311 Виклад основного матеріалу. Аналіз філософської літератури, присвяченої міській проблематиці, свідчить, що в історії існувало безліч поглядів на походження міст, їхні ознаки та функції. Але вже у міфо- логічному варіанті (Платон, Арістотель) вважалося, що міста нерідко утворювалися богами або культурними героями (що підкреслює їх залежність саме від релігійного чинника). Так, Посейдон, на думку давньогрецького філософа Платона, − засновник міфічної Атлантиди. Вавилон – був заснований богами, що спустилися на землю. Урук зве- дений Гільгамешем. Рим був заснований братами Ромулом і Ремом. При цьому наголошувалося, що місто не може бути під божественним заступництвом, якщо воно не засноване богом. Доцільно звернути увагу на погляди “батька історії” Геродота, котрий зазначає, що люди жили не всередині побудованих стін, а зовні. Місто, оточене стінами, є сак- ральним місцем, з обмеженим доступом. Ще більший акцент на зв’язок міста і релігії був зроблений у Сере- дньовіччі. Доцільно звернути увагу на те, що, на думку Ле Гоффа [7], образ середньовічного міста пов’язаний з біблійною складовою міст. Особливої уваги, з огляду на досліджувану проблему, заслуговують ідеї видатного мислителя, впливового проповідника, християнського богослова Августина в контексті розробки його вчення про два міста. Філософ вважав, що тільки дійсно віруючі, безгрішні створюють “Небе- сний Град”, який просторово не обмежений. Августинівське небесне місто – це сакральний ідеал, який не можна порівняти ні з чим дійсно існуючим, це трансцендентна основа, яку утворюють люди. Як відзна- чав Августин, ідеалом Небесного Міста є релігійна людина. На думку мислителя, міські жителі не повинні мати мудрості, їх головна ознака – благочестя, за що чекає нагорода. Дух – елемент соціокультурного простору, який створює фон під функціонування міста. Релігія з початку розглядається як засновник міста, а потім як покровитель міста. Культура Відродження, зберігаючи християнську віру, значною мі- рою її переосмислює. Світобачення епохи Відродження зберігає хрис- тиянську віру та “переінакшує” її. Однак є й істотно новий момент – високий статус людини, провідною рисою є гуманізм. Завдання – вдо- сконалення з метою наближення до ідеалу людини, індивіда. І вона не потребує цього в правильно організованому соціальному організмі, який наближав би її до Бога (або Блага, або діяльності розуму). Епоха Відродження багата на проекти ідеальних міст. Усе, що потрібно від ідеального міста, – розумне планування та красива архітектура. У своєму трактаті “Місто Сонця” Т. Кампанелла пише про “ідеа- льне місто”, яке в реальності не існує. Тодішні автори переносять свої Світогляд – Філософія – Релігія 312 міста в якісь загадкові, віддалені області. У реальності ідеальний град тільки повинен бути побудований, і при цьому він повинен відповіда- ти потребам людської природи. Мова вже не йде про відповідність якомусь божественному задуму або небесному прототипу. Роль Бога та релігії в утопічних містах і громадах суто декоративна, що підтвер- джує думка: “Релігії утопійців відрізняються своєю різноманітністю не тільки на території всього острова, а й у кожному місті. Одні шану- ють як бога Сонце, інші – Місяць, треті – одну з планет. Деякі схи- ляються не тільки як перед богом, а й як перед найбільшим богом, перед будь-якою людиною, яка колись відзначилася своєю доблестю або сла- вою. Але … найбільш розсудлива частина не визнає нічого подібного, а вірить в якесь певне божество, невідоме, вічне, невимірне, незрозуміле, що перевищує розуміння людського розуму” [8]. У Т. Кампанелли в “Місті Сонця” релігія (і, відповідно, жерці) користується повагою і шаною, як у творі Т. Мора. Характерною з цієї точки зору є роль аст- рології в управлінні справами Міста Сонця й особистим життям його громадян. У Т. Кампанелли солярії не є християнами, як і утопійці Т. Мора. На думку Т. Кампанелли, правильний устрій не залежить від істинної релігії. Місто втрачає трансцендентний вимір. Воно вже не є образом світу ні в просторовому, ні в антропологічному втіленні. Місто зберігає характер общини, але громада ця має суто світський характер. Метою, заради якої створюється ідеальне місто, є щастя людини, при- чому земне, чуттєве щастя. Запорука цього щастя – доцільність форм соціального буття відповідно (раціонально пізнаної) людської приро- ди. Людська природа – частина природи взагалі, яку теж необхідно раціонально пізнавати заради загальної користі. Наука користується великою пошаною і відіграє більшу роль у житті ідеальних суспільств, ніж релігія і у Т. Мора, і у Т. Кампанелли, і у Ф. Бекона. У трактаті Ф. Бекона “Нова Атлантида” описується міське співто- вариство, структурним компонентом якого є наука. Життя, засноване на раціональних засадах і науково-технічному прогресі, несе жителям тільки благо. Ф. Бекон зазначає, що вироблений державний устрій і гідне життя міських жителів повинні привести до появи людей, наді- лених високоморальними якостями, і таких, які чесно виконують свої обов’язки перед містом і не беруть хабарів [1]. Починаючи з кінця ХІХ – початку ХХ століття історики, соціологи, філософи все частіше поверталися до феномену міста, дослідження яко- го представлене в роботах німецьких науковців – Ф. Тьоніса, М. Вебера, Г. Зіммеля, О. Шпенглера, Ж. Бодрійяра. Представник німецької соціологічної думки Ф. Тьоніс зауважує, що “місто за своєю мовою своїми звичаями … будівлями і багатствами Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 313 являє щось постійне, те, що зберігається впродовж зміни багатьох поко- лінь і почасти самого себе, почасти завдяки спадковості та вихованню своїх мешканців, знову і знову породжує один і той самий тип мис- лення … І завдяки регулярним надходженням із навколишньої місцевос- ті, місто забезпечує прожитком і матеріалами для праці, все багатство своїх сил спрямовує на витонченішу діяльність мозку, тобто таку, яка гармоніює із загальним настроєм і духом форми …” [11, с. 48]. У роботі вчений приділив увагу соціально-психологічним особли- востям життя у великому місті. Об’єктом дослідження німецького со- ціолога і філософа Г. Зіммеля є місто на сучасному для філософа етапі цивілізації. Дослідник цікавиться впливом умов життя в глобальному місті та процесами індивідуалізації. На думку вченого, головною якіс- тю суспільства було бажання звільнитися від насилля з боку соціуму. Особливістю жителя міста є збільшена нервозність життя, джерелом якої є калейдоскоп подій, вражень [5, с. 23–35]. Раптова зміна вражень стимулює пізнавальну активність жителів міста. Головним критерієм пізнавальної особливості є сприйняття відмінностей. Події, які швидко змінюються, спонукають людину до пізнавальної активності. Внаслідок цього домінують розсудливість, тобто на першому плані знаходиться розум, а не емоції та почуття. Г. Зіммель розуміє під розсудливістю, яка характеризує психічний стан жителя міста, охорону суб’єктивного життя від насилля в місті. Мешканець міста поводиться з людьми як з речами, які мають функціональне значення. Якщо згадати концепцію Ф. Тьоніса, можна сказати, що в невеликих спільнотах стосунки між людьми зовсім інші, порівняно з містом. Життю у великому місті вла- стиві замкненість і відокремленість. Цього вимагають умови життя в місті, які утворюються з великої кількості й скупчення населення, по- стійних контактів. У мегаполісі неможливо підтримувати теплі й гарні стосунки між великою кількістю людей, з якими зустрічається особи- стість. Масштабність людської маси провокує людину до замкненості і відокремленості. Кожен із жителів міста концентрує увагу на самому собі. За Г. Зіммелем, основою замкненості є відраза, взаємне відчужен- ня, які при близькому контакті одразу приводять до огиди, ненависті. Слід наголосити на тому, що є ще одна особливість мегаполіса – роз- повсюдження свого впливу за межі своєї території, і саме місто відкрите для стороннього соціокультурного впливу. Культурні здобутки мега- полісів стимулюють до вибору можливостей і самореалізації людини, розширюють духовний світ мешканців міста [4; 6]. О. Шпенглер у своєму бестселері “Занепад Європи” розглядає типи міст з огляду на етапи їх культурного розвитку (зародження, розквіт, Світогляд – Філософія – Релігія 314 згасання культури). Архаїчні міста є породженням землеробського світу. З початком землеробства людина укорінюється в якомусь ландшафті. Так виникає зв’язок між людиною і землею, яку людина обробляє. Внаслідок цього виникає міфологічна система, символи та образи якої пізніше виявляються в релігійних і філософських порядках. Міфологічна символіка охоплює селянський дім, що є взірцем світу, в якому існує землероб. Наступним кроком розвитку культури є поява міст. Тут німе- цький філософ О. Шпенглер акцентує увагу на тому, що всі великі стародавні культури були міськими. З міст починається світова історія. Місто є джерелом політики, науки, мистецтва, розвитку релігійних доктрин. За О. Шпенглером, місто є певною цілісністю, яка має свій дух. Існування духу міста відрізняє місто від ринкових поселень і промислових пунктів [13]. У багатьох аспектах думки Г. Зіммеля і О. Шпенглера подібні. Обидва філософи вважають, що сучасне місто є специфічним феноме- ном, який засвідчує різницю міст і інших поселень. Для великих міст характерне збільшення індивідуалізму. Великі міста розповсюджують свій вплив і самі вбирають культурні інновації. Великі міста руйнують зв’язки між людьми, провокують анонімність, відокремленість, байду- жість. Німецькі дослідники наголошують на інтелектуалізмі, викли- каному життям у великих містах. Але не можна залишити без уваги той факт, що Г. Зіммель і О. Шпенглер писали в період становлення сучасних мегаполісів, кон- центруючи свою увагу на особливостях життя в таких містах. Представник французької філософської думки Ж. Бодрійяр за- вершує опис сучасного міста. Дослідник починає з аналізу проблеми стихійного насилля, яке переповнює сучасні мегаполіси. Причина кри- ється в ненависті, яка сповнює всіх жителів міста. Носіями ненависті є “людський непотріб”, який породжує сучасні міста. Процес перетворен- ня виникає за власною волею, викликає ненависть, яка не має ніякого сенсу. Ж. Бодрійяр зазначає, що фізична, просторова структура сучас- ного міста призводить до руйнування простору соціального, простору міжособистісних зв’язків і відносин. Місця найбільшого скупчення людей у сучасних великих містах створені для порушення зв’язків або для запобігання їх створенню. Прикладом є вулиці сучасних міст із на- товпами людей. Люди, які відвідують усі ці місця, позбавлені сутнісних характеристик, особистісних відмінностей. Скупчення людей веде до відчуження, до зменшення суспільних контактів і до того ж насилля, яке аналізував Ж. Бодрійяр. Концентрація населення призводить до насилля та ненависті, які посягають на інди- відуальний простір. Усі зазначені вище процеси ведуть до збільшення Збірник наукових праць. 2012. Випуск 2 315 байдужості. Це пов’язано з веденням одностороннього життя, байдужо- сті один до одного і до всього. Останнє провокується інформаційним тиском. Сьогодні наявний такий обсяг інформації, який пов’язаний із глобалізаційними процесами і який важко засвоїти людині. Ж. Бодріяйр вважає, що сучасна цивілізація стоїть на порозі катастрофи, великого інформаційного вибуху. Ненависть також є результатом інформацій- ного насилля. Так місто і міські жителі знаходяться у взаємозв’язку, що існує із загальними інформаційними потоками. Посередником між городянином і середовищем міста є інформаційна сфера, в якій ін- формація є сенсоутворюючим явищем і перетворюється у потужний генератор нової інформації. З підвищенням інформаційного рівня збіль- шується рівень інтелектуального розвитку городян. З процесом глобалі- зації інформація стає стратегічним ресурсом і найголовнішим джерелом суспільного розвитку. На сучасному етапі відбувається становлення глобального комунікаційного й інформаційного простору, який про- являється у всіх сферах життя суспільства; поява інформаційної сфери змінює соціальні детермінанти усвідомлення світу, типи ментальності, спосіб життя і цінності людини [10]. Це є адаптацією всієї системи до глобального простору, який встановлюється, можна сказати, знанням про місто і його елементи, які є необхідними в сприйнятті моделів. Під впливом цього знання формуються нові зв’язки, що відбиваються на відносинах у регіоні. Отже, ми залучені у глобальний комунікаційний простір. Вивчаючи точку зору науковця стосовно цього питання, процес глобалізації має вплив на якість життя в місті. Останнім часом зазнали змін жителі міста і міське середовище. На сучасному етапі міста – це міста, в яких концен- трується глобальна економіка, важливим з індикаторів процесу глобалі- зації є інформаційні технології, загалом Інтернет [10]. Комунікативний міський простір охоплений глобальною мережею, яка задає напряму простору нові виміри, що відповідають сучасним вимогам. З появою глобальної мережі прискорюються інформаційні потоки. Але в цьому є небезпека для суспільства, що породжує девіантну поведінку, маргіна- лізацію суспільства. Породженням глобалізаційних процесів є мегаполіси [12]. Це нові форми урбаністичних процесів. Міста стають головним місцем для культурного обміну, і, як ми побачили з досліджень філософів, – дже- релом насилля. Глобалізація сприяє зіткненню не тільки культур, але й релігій, і є незворотною. Релігійні норми набувають ідейного зна- чення, стають взірцями моральної чистоти, порядності, доброти, а їхні служителі – вчителями та проповідниками чеснот. Саме завдяки цьому Світогляд – Філософія – Релігія 316 ідея релігії набуває довершеності. Але такий елемент стає тим потріб- нішим, чим різноманітнішим і багатограннішим стає життя міста, і особливо актуально це у великих містах [2]. Висновки. Отже, можна зробити висновок, що такий аналіз фор- мування та структурування міст з позиції філософської антропології у контексті дослідження саме релігійної складової міського соціокуль- турного простору дозволяє відстежити, що відбувається в процесі трансформації суспільства. Література 1. Бекон Ф. Навая Атлантида / Ф. Бекон [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://webreading.ru/prose_/prose_classic/frensis-bekon-novaya-atlantida.html 2. Бодрийяр Ж. Город и ненависть / Ж. Бодрийяр [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://textfighter.org/teology/Philos/Bodr/bodriiyar_j_gorod_i_nenavist_ elek- tronnaya_sovremennoi_filosofii.php 3. Вебер М. История хозяйства; город / М. Вебер. – М. : Канон – Пресс, 2001. – С. 336–359. 4. Возняк Т. Феномен міста / Т. Возняк // Бібліотека журналу “Ї”. – Львів, 2009. – С. 3–231. 5. Зиммель Г. Большие города и духовная жизнь / Г. Зиммель // Логос, 2000. – № 3–4. – С. 23–35. 6. Зиммель Г. Как возможно общество? // Г. Зиммель / Социологический журнал. – 1994. – № 2. – С. 102–114. 7. Ле Гофф Ж. Середньовічна уява / Ж. Ле Гофф ; [пер. з франц.]. – Львів : Літопис, 2007. – 350с. 8. Кампанелла Т. Город Солнца / Т. Кампанелла [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://lib.ru/INOOLD/KAMPANELLA/suntown.txt 9. Мор Т. Утопия / Т. Мор [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://lib.ru/ INOOLD/MOR/utopia.txt 10. Соціологія глобалізації : навчальний посібник / гол. ред. М. Д. Култаєва. – Хар- ків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2008. – 207 с. 11. Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство / Ф. Тьоніс ; [пер. з нім.]. – К. : Дух і літера, 2005. – С. 35–51. 12. Удовик С. Л. Глобализация : семиотические подходы / С. Л. Удовик. – М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2002. – 480 с. 13. Шпенглер О. Закат Европы / О. Шпенглер. – М : Айрис-пресс, 2003. – Т. 1–2. – С. 396. Отримано 01.02.2012 Summary Philippova Tetyana. Town Spirit in Epoch of Globalization. The article is offered the author version of understanding the problems of forming and structuring town from the position of philosophical anthropology. The attempt of explication of problem field of contemporary town in the context of the religious component of research is done. Keywords: town, global processes, religion, sociocultural space, global town.

Дух міста в добу глобалізації

Репозитарії

Схожі ресурси