Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
У статті актуалізовано проблеми і здобутки сучасної української та польської історіографії у дослідженні українсько-польських відносин кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу звернуто на трактування історичною наукою військово-політичних протистоянь періоду 1917–1921 та 1939–1951 років....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2012
|
| Назва видання: | Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40754 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40754 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-407542013-01-28T12:15:08Z Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби Литвин, М. Студії У статті актуалізовано проблеми і здобутки сучасної української та польської історіографії у дослідженні українсько-польських відносин кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу звернуто на трактування історичною наукою військово-політичних протистоянь періоду 1917–1921 та 1939–1951 років. В статье обозначены проблемы и достижения современной украинской и польской историографии в изучении украинско-польских отношений конца ХІХ – начала ХХІ веков. Особое внимание уделено анализу исторической наукой военно-политических противостояний периода 1917–1921 и 1939–1951 годов. The article actualizes issues and achievements of the modern Ukrainian and Polish historiography in the study of Ukrainian-Polish relations in the end of the XIXth – early XXIst cent. Particular attention is paid to the historical science interpretation of military and political confrontation in 1917–1921 and 1939–1951. 2012 Article Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2223-120X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40754 uk Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Студії Студії |
| spellingShingle |
Студії Студії Литвин, М. Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість |
| description |
У статті актуалізовано проблеми і здобутки сучасної української та польської історіографії у дослідженні українсько-польських відносин кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу звернуто на трактування історичною наукою військово-політичних протистоянь періоду 1917–1921 та 1939–1951 років. |
| format |
Article |
| author |
Литвин, М. |
| author_facet |
Литвин, М. |
| author_sort |
Литвин, М. |
| title |
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби |
| title_short |
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби |
| title_full |
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби |
| title_fullStr |
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби |
| title_full_unstemmed |
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби |
| title_sort |
проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Студії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40754 |
| citation_txt |
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість |
| work_keys_str_mv |
AT litvinm problemidoslídžennâukraínsʹkopolʹsʹkihvídnosinnovítnʹoídobi |
| first_indexed |
2025-07-03T22:53:03Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:53:03Z |
| _version_ |
1836668088699846656 |
| fulltext |
Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість134
Микола Литвин
Проблеми дослідження українсько-Польських
відносин новітньої доби
Історичні наративи, загалом інтелектуальні виклики, часто переплітаються
з моральними дилемами, а наукові конструкти суперечать політичним реаліям
чи владним ідеологемам певної доби. Наприклад, 3 березня 2011 р. у Москві ви-
дано президентський указ, згідно з яким Київську Русь фактично ототожнюють
із Російською державою. Отже російська влада та деякі російські учені вкотре
намагаються сфальшувати українську історію – зроблено підміну понять “Русь”,
“руська земля”, “русини”, “русичі”, “руський” на “Росія”, “Російська держава”,
“росіяни”, “російський”1. На жаль, представники владної російської еліти знову
реанімували ідеологеми російської імперської історіографії ХІХ – початку ХХ ст.,
спростовані нашими славетними земляками Михайлом Грушевським, Іваном
Крип’якевичем, а також Ярославом Дашкевичем, Ярославом Ісаєвичем, Леонтієм
Войтовичем, які стверджували, що терміни “Русь”, “Руська земля” насамперед
стосувалися Київського князівства, але аж ніяк не Новгородської землі, яку вва-
жають колискою Росії, що за віком є нібито ровесницею давньої Французької
держави, Німецького королівства2. Антиєвропейський підтекст має для України
і проект “русского мира”, який намагається впроваджувати Росія, скеровуючи
українство в євроазійський простір.
На щастя, гострі дискусії з нашими польськими колегами-істориками по-
ступово переходять із площини політичної в наукову. Відтак у минулому століт-
ті залишилися суперечки між українськими і польськими політичними елітами
щодо окреслення географічних та етнічних просторів національно-державного
будівництва. Про це свідчать численні польсько-українські наукові конференції у
Варшаві, Кракові, Любліні, Торуні, Познані, Перемишлі, Києві, Львові, Луцьку,
Івано-Франківську та інших академічних центрах обох держав.
Історіографічний аналіз переконує у тому, що в новітній історії України і
Польщі є чимало недосліджених тем і сюжетів. Зокрема треба звернути увагу на
польський чинник у формуванні модерної національної ідентичності українців,
проаналізувати взаємопоборювання і взаємовпливи українських і польських націо-
нальних рухів ХІХ – початку ХХ ст. (йдеться про витоки і наслідки москвофільства,
1 Див.: Кралюк П. Откуда пошла Русская земля, или Сила мягкого знака / П. Кралюк //
День. – 2011. – 18 березня.
2 Див.: Осмислення спадщини давньої Русі: Галицько-Волинське князівство в історіогра-
фії. – Львів, 2007. – 52 с., ін.
полонофільства, діяльність Польського кола і Руського клубу у Галицькому сеймі,
Державній раді Австро-Угорщини у Відні)3.
Не втратили актуальності студії професора Б. Гудя про соціально-економічну
складову польсько-українських відносин на Наддніпрянщині, фінансово-госпо-
дарські потуги поляків до Першої світової війни і революційні події 1917 р.4.
В останнє десятиліття досить добре реконструйовано західноукраїнське
партійно-політичне життя, його ліві, праві та центристські сили5. Водночас від-
3 Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888–
1908 / Cz. Partacz. – Toruń, 1997. – 280 s.; Чорновол І. Українська фракція Галицького кра-
йового сейму. 1861–1901 (нарис з історії українського парламентаризму) / І. Чорновол. –
Львів, 2002. – 288 с.; Аркуша О. Парламентська традиція галицьких українців: Галицький
крайовий сейм (1986–1914). 1. Правове становище українців у Галицькому сеймі / О. Ар-
куша, М. Мудрий // Історія в школах України. – Київ, 2005. – № 7. – С. 61–65; Arkusha O.
Polsko-ukraińskie dyskusje o charakterze narodowym Galicji Wschodniej na pochątku XX
wieku / O. Arkusha // Środkowej od nowożści do wspóczesności / [red. A. Nowak, A. Zięba]. –
Kraków, 2009. – S. 299–322; Arkusha O. Polacy і Ukraińw Galicji “dużych i małych ojczyzn”.
Ewolucja pojęcia ojczyzny jako wynik modernizacji świadomości narodowej na przełomie XIX
i XX stulecia / O. Arkusha // “Duża і mała ojczyzna” w świadomośсi historycznej, żrodłach i
edukacji / [рod red. B. Burdy, M. Szymczak]. – Zielona Góra, 2010. – S. 41–58; Аркуша О.
Анджей Потоцький: біографія політика на тлі українсько-польських відносин. Частина
друга: Галицький намісник / О. Аркуша // Вісник Львівського університету. Серія історич-
на / [під ред. О. Вінниченка]. – Львів, 2010. – Вип. 45. – С. 169–282.
4 Гудь Б. Загибель Аркадії. Етносоціальні аспекти українсько-польських конфліктів ХІХ –
першої половини ХХ століття / Б. Гудь. – Львів, 2006. – 448 с.; Гудь Б. Українсько-поль-
ські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект / Б. Гудь. – Харків, 2011. – 478 с.
5 Зуляк І. Діяльність “Просвіти” у Західній Україні в міжвоєнний період (1919–1939) /
І. Зуляк. – Тернопіль, 2005. – 946 с.; Красівський О. Українсько-польські взаємини в
1917–1923 рр. / О. Красівський. – Київ, 2008. – 544 с.; Папуга Я. Західна Україна і голо-
домор 1932–1933 років: Морально-політична і матеріальна допомога постраждалим /
Я. Папуга. – Львів, 2008. – 248 с.; Любчик І. Етнополітичні процеси на Лемківщині
наприкінці ХІХ – 30-х роках ХХ століття: проблема національного самоусвідомлен-
ня / І. Любчик. – Івано-Франківськ, 2009. – 213 с.; Федевич К. Галицькі українці у
Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920–
1930-ті рр..) / К. Федевич. – Київ, 2009. – 280 с.; Посівнич М. Воєнно-політична ді-
яльність ОУН в 1929–1939 роках / М. Посівнич. – Львів, 2010. – 368 с.; Соляр І. Кон-
солідаційні процеси національно-державницьких сил Західної України (1923–1928) /
І. Соляр. – Львів, 2010. – 150 с.; Комар В. Концепція прометеїзму в політиці Польщі
(1921–1939 рр.) / В. Комар. – Івано-Франківськ, 2011. – 358 с.; Пилипів І. Греко-католицька
церква в суспільно-політичному житті Східної Галичини (1918–1939 рр.) / І. Пилипів. –
Тернопіль, 2011. – 440 с.; Зайцев О. Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та
український націоналістичний рух у Галичині (1920–1930-ті роки) / О. Зайцев, О. Беген,
В. Стефанів. – Львів, 2011. – 384 с.; Зуляк І. Діяльність “Просвіти” у Західній Україні в
міжвоєнний період (1919–1939) / І. Зуляк. – Тернопіль, 2005. – 946 с.; Koko E. Wolni z
wolnymi. PPS wobec kwestii Ukraińskiej w latach 1918–1925 / E. Koko. – Gdańsk, 1991. –
234 s.; Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918–1989) / [pod red. R. Drozda]. –
T. 1. – Słupsk; Warszawa, 2000. – 238 s.; Bruski Jan Jacek. Petlurowcy. Centrum Państwowe
Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodżstwie (1919–1924) / Jan Jacek Bruski. – Kraków,
135Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
сутні україномовні студії про структуру (воєводську, повітову) та склад польсько-
го і єврейського політикуму в Галичині та на Волині у першій третині ХХ ст. Є
потреба й у дослідженні зовнішньополітичних орієнтирів українських партій у
міжвоєнний період, зокрема так званих конформістських чи пропольських. Треба
ґрунтовніше вивчити діяльність органів місцевої влади та самоуправління в Га-
личині й на Волині у 20–30 рр. ХХ ст. та силових структур, насамперед місцевих
військових гарнізонів і прикордонних служб.
Незадовільним є стан дослідження ролі Римо-католицької церкви в Україні. І
якщо її діяльність на Наддніпрянщині, зокрема радянські репресії проти служителів
культу, досліджують Наталія Рубльова6 (Київ) і Генрік Стронський7 (Тернопіль), то
міждисциплінарних студій про західні землі України практично немає. Без сумніву,
треба глибше простежити взаємини Римо-католицької і Греко-католицької церков
у міжвоєнний період ХХ ст.; проаналізувати співпрацю Римо-католицької церкви
з польським підпіллям у 1939–1944 рр. Бракує також комплексних україномовних
студій про сучасну місію і соціальні проекти Римо-католицької церкви, її багато-
вікову мистецьку спадщину в Галичині та на Поділлі.
Дослідження господарства і соціокультурної сфери Галичини і Волині у
міжвоєнний час, тобто у період ринкових умов, матиме не лише наукове, але й
суспільно корисне значення, особливо для малого бізнесу, спеціалістів туристично-
рекреаційної сфери України. Немає, на жаль, міждисциплінарних студій про щоден-
не життя і побут місцевих поляків, євреїв, українців, їхні взаємини на особистісному
рівні. Втім, нещодавно з’явилася багата джерелами монографія П. Сіреджука, яка
висвітлює соціально-економічне та культурно-освітнє життя німецької меншини
Східної Галичини до Другої світової війни8.
Про міжнародну дипломатію в західноукраїнському регіоні у період Другої
Речі Посполитої наукових досліджень недостатньо. До речі, у Львові до 1939 р.
діяло 17 консульств іноземних держав (значно більше, ніж зараз). Опубліковано
декілька розвідок про Генеральне консульство СРСР у Львові, яке було відкрито
у 1929 р. й фактично стало центром радянофільства та експансії комунізму в Га-
личині та на Волині9.
2000. – 600 s.; Wiszka E. Prasa emigracji Ukraińskiej w Polsce 1920–1939 / E. Wiszka. –
Toruń, 2001. – 324 s.; Wysocki R. Organizacja Ukraińskich nacjonalistów w Polsce w latach
1929–1939. Geneza. Struktura. Program. Ideologia / R. Wysocki. – Lublin, 2003. – 434 s.;
Potocki R. Polityka państwa polskiego wobec zagadnienia ukraińskiego w latach 1930–1939 /
R. Potocki. – Lublin, 2003. – 440 s.
6 Рубльова Н. Римсько-католицька церква в Україні, 1914–1920-ті роки: статус, структура,
ієрархія, клір / Н. Рубльова // Держави, суспільства, культури. Схід і Захід. Збірник на
пошану Ярослава Пеленського. – Нью-Йорк, 2004. – С. 989–1011.
7 Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności Polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939 /
H. Stroński. – Warszawa, 1998. – 314 s.
8 Сіреджук П. Соціально-економічне становище і культурне життя німецької меншини
Східної Галичини (20–30-і роки ХХ ст.) / П. Сіреджук. – Тернопіль, 2008. – 752 с.
9 Науменко К. Генеральне консульство у Львові / К. Науменко // Україна в міжнародних
відносинах. – Київ, 2009. – Вип. 1. – С. 167.
Микола Литвин136
Неповним є мартиролог репресованих поляків у західному регіоні України в
1940–1941 р.10. Йдеться насамперед про жертви трьох хвиль депортацій (управлінці,
військовики, педагоги, фінансисти та ін.). Складність виявлення цих матеріалів
полягає у тому, що вони зберігаються у відомчих архівах СБУ і МВС України.
На жаль, обласні архіви МВС західних областей України з особовими справами
депортованих, практично недоступні для дослідників. Відтак документальні бази
польської “КАРТИ” (аналог нашого товариства “Меморіал”) мають фрагментар-
ний характер.
Певні суспільні збурення в Україні викликали кількарічні дискусії щодо вста-
новлення на Верецькому перевалі пам’ятника на честь 1100-ліття віднайдення
угорцями другої Батьківщини. Власне українські праворадикали і деякі науков-
ці постійно наголошують, що саме там поховані вояки незалежної Карпатської
України, які 1939 р. загинули від куль хортистів або ж польських прикордонників.
І справді за останній рік на цьому перевалі, колишньому польсько-чеському кор-
доні, львівські археологи відшукали два колективних поховання. Однак ще треба
з’ясувати, хто ж скоїв злочин.
Немає ґрунтовних праць і про долю польських військовополонених, які по-
трапили 1939 р. у сталінські табори на території України (йдеться, насамперед
про Старобельський і Путильський табори, умови життя та побут полонених).
Зрештою, чимало польських вояків із цих теренів потрапило до Осташківського
табору (нині Калінінська обл., Росія), про який теж є мало публікацій.
У Польщі та Україні вже видано низку публікацій про українсько-польсько-
німецько-радянське збройно-політичне протистояння в західному регіоні Украї-
ни під час Другої світової війни11. На жаль, на відміну від Волині, недостатньо
10 Popiński K. Drogi śmierci. Ewakuacja więzień sowieckich z Kresów Wschodnich II Rze-
czypospolitej w czerwcu i lipcu 1941 / K. Popiński, A. Kokurin, A. Gurjanow. – Warszawa,
1995. – 238 s.; Литвин М. 1939. Західні землі України / М. Литвин, О. Луцький, К. На-
уменко. – Львів, 1999. – 152 с.; Баран В. Україна: західні землі: 1939–1941 рр. / В. Баран,
В. Токарський. – Львів, 2009. – 448 с.
11 Сергійчук В. Український здвиг: Закерзоння. 1939–1947 / В. Сергійчук. – Київ, 2004. –
840 с.; Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія. Історичні
нариси / [відп. ред. С. Кульчицький]. – Київ, 2005. – 496 с.; Україна: культурна спадщина,
національна свідомість, державність. – Львів, 2005. – Вип. 13: Україна у Другій світовій
війні: українсько-польські стосунки. – 406 с.; Ільюшин І. Українська Повстанська Армія
і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні (1939–1945 рр.) / І. Ільюшин. – Київ,
2009. – 399 с.; Цепенда І. Українсько-польські відносини 40–50-х років ХХ століття:
етнополітичний аналіз / І. Цепенда. – Київ, 2009. – 387 с.; В’ятрович В. Друга польсько-
українська війна. 1942–1947. – Київ. – 2011. – 288 с.; Польсько-українські стосунки в
1942–1947 роках у документах ОУН та УПА / [відп. ред. та упоряд. В. В’ятрович]. –
Львів, 2011. – 790 с.; Боляновський А. Убивство польських учених у Львові в липні 1941
року: факти, міфи, розслідування / А. Боляновський. – Львів, 2011. – 188 с.; Wołyń–Ga-
licja Wshodnia 1943–1944: przewodnik po polskich і ukraińskich żródłach archiwalnych /
[pod red. D. Nałęcz; H. Boriaka]. – Warszawa; Kijów, 2003. – 288 s.; Motyka G. Od rzezi
Wołyńskiej do akcji “Wisła”. Konflikt Polsko-Ukraiński 1943–1947 / G. Motyka. – Kraków,
2011. – 522 s.
137Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
реконструйована хроніка боїв польського збройного підпілля наприкінці війни
у Галичині. Українське суспільство майже не знає про спроби співпраці Армії
Крайо вої і УПА. (У 2011 р. на П’ятому українському каналі демонстрували доку-
ментальний фільм про підпільні радіостанції ОУН і УПА, зокрема цікавим є сюжет
про те, як командування АК придбало в Англії і продало УПА велику радіостанцію
(встановлено її в Карпатах, а налагоджував відомий польський інженер).
Зауважимо, що немає спеціальних студій про участь тисяч українців у поль-
ських збройних формуваннях, насамперед армії Андерса, Берлінґа, Армії Людовій,
в якій воював і кавалер Ордена Віртуті Мілітарі, член Пласту й ОУН Володимир
Кашицький (похований на Личаківському цвинтарі у Львові).
Зрозуміло, що є також велика потреба в документуванні трагічних військово-
політичних подій на Холмщині та Волині 1938–1947 рр.12. Власне з цією метою
волинський краєзнавець Іван Пусько більше десяти років у кожному районі Во-
линської і Рівненської областей записує спогади очевидців волинських подій, які
видає окремими книгами13. У 2011–2012 рр. він закінчував об’їзд сіл Рівненщини.
Аналогічну роботу також проводили Ярослав Царук14, Іван Ольховський15. Однак
зрозуміло, що цей багатий емпіричний матеріал потребує фахового аналізу на-
уковців обох країн. Важливо з’ясувати причини локальних конфліктів, масштаби
12 Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали,
спогади. – Львів, 1998. – Т. 2: 1946–1947. – 538 с.; Депортації. Західні землі України
кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади / [відп. ред. Ю. Слив-
ка]. – Львів, 1998. – Т. 3. – 538 с.; Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність / [гол. редкол. Я. Ісаєвич]. – Львів, 2003. – Вип. 10: Волинь і Холмщина
1938–1947 рр.: польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, доку-
менти, спогади. – 813 с.; Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість /
[гол. редкол. Я. Ісаєвич]. – Львів, 2007. – Вип. 2: Депортації 1944–1951. – 294 с.; Pisu-
linśki J. Przesiedlenie ludności ukraińskiej z Polski do USRR w latach 1944–1947 / J. Pisu-
linśki. – Rzeszów, 2009. – 588 s.
13 Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Ківерцівський
район / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2008. – 312 с.; Трагедія українсько-польського про-
тистояння на Волині 1938–1944 років. Рожищенський і Маневицький райони / [упо-
ряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2009. – 384 с.; Трагедія українсько-польського протистояння
на Волині 1938–1944 років. Луцький район і м. Луцьк / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк,
2009. – 444 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років.
Горохівський район / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2009. – 308 с.; Трагедія українсько-
польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Турійський район / [упоряд. І. Пу-
щук]. – Луцьк, 2009. – 324 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині
1938–1944 років. Іваничівський і Локачинський райони / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк,
2010. – 348 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 ро-
ків. Любомильський і Шацький райони / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 20119. – 320 с.;
Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Володимир-
Волинський район / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2011. – 420 с.
14 Царук Я. Трагедія волинських сіл 1943–1944 / Я. Царук. – Львів, 2003.
15 Ольховський І. Кривава Волинь. Українсько-польське протистояння на теренах Лю-
бомльського та Шацького районів у 1939–1945 роках / І. Ольховський. – Київ, 2008. –
Кн. 1. – 248 с.
Микола Литвин138
взаємних втрат на Холмщині, Волині та Галичині і пам’ятати про роль зовнішніх
чинників у розпалюванні етнонаціональних конфліктів на пограниччі.
У тіні історико-педагогічних досліджень залишилося польське шкільництво у
західному регіоні України у радянський і пострадянський періоди. У вересні 1940 р.
тут діяло 818 шкіл з польською мовою викладання, де поряд із поляками нерідко
навчалися українці, євреї, німці. Не узагальнено суспільно-культурну роль у регіоні
польськомовної періодики, театру, музеїв, кіно- і радіопродукції. Опубліковано,
щоправда, фахові студії Лешика Мазепи про польське музичне життя в Галичині.
Не висвітлене щоденне життя та побут поляків у радянському Львові та зага-
лом західному регіоні України в перші повоєнні роки, тобто до масового виселення
1946–1948 рр., у ході якого було пограбовано багато польських приватних і громад-
ських колекцій, особистого майна громадян. Наразі є лише фахові узагальнення
щодо втрат і переміщення колекцій Оссолінеуму (нині Львівська національна
наукова бібліотека України ім. В. Стефаника) наприкінці Другої світової війни
і у повоєнний період. Цікаво було б проаналізувати життя і діяльність відомих
польських діячів культури і науки, які мешкали у радянському Львові (бібліофіл і
мистецтвознавець Мечислав Ґембарович та ін.).
Очевидно, треба активніше втілювати археографічні проекти, які започатку-
вали архівісти та науковці обох країн. Йдеться насамперед про публікації укра-
їнських документальних колекцій у Польщі (зокрема архів Наукового товариства
ім. Шевченка у Бібліотеці народовій (Варшава), польських колекцій у Львівській
національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника НАН України), упо-
рядкування збірників архівістів силових структур про соціально-політичні процеси
на пограниччі у 40-і рр. ХХ ст.
Завжди актуальні студії про польських та українських опозиціонерів, їхні
дискусії про повоєнні кордони, взаємозв’язки в боротьбі з комуністичними тота-
літарними режимами ПНР і СРСР. У Львові цю тему розробляє молодий політолог
Христина Чушак16.
Слушною є думка Леоніда Зашкільняка про те, що важливо реконстру-
ювати взаємні етнокультурні та історичні стереотипи двох народів, особливо
щодо болючих сторінок нашої спільної історії17. До голосу науковців повинні
16 Чушак Х. Немає вільної Польщі без вільної України: Україна та українці у політичній
думці польської опозиції (1976–1989) / Х. Чушак. – Львів, 2011. – 304 с.
17 Зашкільняк Л. Історична пам’ять та історіографія як дослідницьке поле для інтелек-
туальної історії / Л. Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна свідо-
мість, державність. – Львів, 2006–2007. – Вип. 15: Confraternitas. Ювілейний збірник
на пошану Ярослава Ісаєвича. – С. 855–863; Зашкільняк Л. Невідома війна: українсько-
польські стосунки на Волині і в Східній Галичині у 1939–1944 рр. / Л. Зашкільняк //
Поляки – українці – євреї. Історичні дилеми та погляд у майбутнє (Унівські лекції 2008).
Колективна монографія / [наук. ред. Б. Вайгль]. – Львів, 2008. – С. 238–252; Зашкіль-
няк Л. Образ(и) польської історії в сучасній українській історіографії / Л. Зашкільняк //
Матеріали міжнародної наукової конференції “Образ Іншого в сусідніх історіях: міфи,
стереотипи, наукові інтерпретації”, Київ, 15–16 грудня 2005 року / [упоряд. і наук. ред.
Г. Касьянов]. – Київ, 2008. – С. 35–46; Зашкільняк Л. Україна і Польща в ХХ столітті: від
конфліктів до порозуміння / Л. Зашкільняк Україна: культурна спадщина, національна
139Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
прислухатися представники влади і комбатантсько-переселенських структур
Польщі та України.
Не лише для науковців, а й для політиків та управлінців обох країн став би в
нагоді збірник документів і матеріалів про досвід сучасного українсько-польського
транскордонного співробітництва, насамперед у рамках єврорегіону “Буг”18.
Загалом же драматична історія обох народів повинна нас нині не роз’єднувати,
а об’єднувати. Взаємопізнання і взаємоаналіз творчого доробку двох історіографій
допоможе не лише глибше пізнати історію Центрально-Східної Європи, але й вийти
на дорогу примирення двох народів і держав (нещодавно ж порозумілися поляки з
німцями і німці з французами). Негативні явища у польсько-українських відносинах
здебільшого були результатом взаємної недооцінки. До і під час Другої світової
війни поляки, як правило, не бачили потенційних можливостей України й укра-
їнців, уважаючи, що інтересами України можна нехтувати. Мабуть, аналогічною
була й помилка українського політикуму середини ХХ ст., який не усвідомлював
значення Польщі як головного стратегічного союзника України. І лише після краху
тоталітарних режимів конструктивні міждержавні, зокрема наукові та культурно-
освітні взаємини, підтвердили корисність таких відносин.
свідомість, державність. – Львів, 2008. – Вип. 17: Українсько-польське-білоруське су-
сідство: ХХ століття. – С. 3–18; // Зашкільняк Л. Українська історіографія початку ХХ
століття і міфологізація національної свідомості українців / Л. Зашкільняк // Historia –
mentalność – tożsamość. Studia z historii, historii historiografii і metodologii historii / [pod
red. K. Polasik-Wrzosek, W. Wrzoska, L. Zaszkilniaka]. – Poznań, 2010. – S. 9–20.
18 Україна і Польща – стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Зб. наук.
праць. – Київ, 2002. – Ч. 2. – 238 с.; Досвід вступу Польщі до Європейського Союзу:
уроки для України. Матеріали Міжнародного круглого столу (21 травня 2009 р.) / [за
ред. С. Федонюка]. – Луцьк, 2009. – 124 с.; Політологічні та соціологічні студії. Зб. наук.
праць. – Чернівці, 2009. – Т. VІІІ. – 504 с.
Микола Литвин140
|