Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби

У статті актуалізовано проблеми і здобутки сучасної української та польської історіографії у дослідженні українсько-польських відносин кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу звернуто на трактування історичною наукою військово-політичних протистоянь періоду 1917–1921 та 1939–1951 років....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Литвин, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2012
Назва видання:Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40754
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40754
record_format dspace
spelling irk-123456789-407542013-01-28T12:15:08Z Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби Литвин, М. Студії У статті актуалізовано проблеми і здобутки сучасної української та польської історіографії у дослідженні українсько-польських відносин кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу звернуто на трактування історичною наукою військово-політичних протистоянь періоду 1917–1921 та 1939–1951 років. В статье обозначены проблемы и достижения современной украинской и польской историографии в изучении украинско-польских отношений конца ХІХ – начала ХХІ веков. Особое внимание уделено анализу исторической наукой военно-политических противостояний периода 1917–1921 и 1939–1951 годов. The article actualizes issues and achievements of the modern Ukrainian and Polish historiography in the study of Ukrainian-Polish relations in the end of the XIXth – early XXIst cent. Particular attention is paid to the historical science interpretation of military and political confrontation in 1917–1921 and 1939–1951. 2012 Article Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2223-120X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40754 uk Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Студії
Студії
spellingShingle Студії
Студії
Литвин, М.
Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість
description У статті актуалізовано проблеми і здобутки сучасної української та польської історіографії у дослідженні українсько-польських відносин кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Особливу увагу звернуто на трактування історичною наукою військово-політичних протистоянь періоду 1917–1921 та 1939–1951 років.
format Article
author Литвин, М.
author_facet Литвин, М.
author_sort Литвин, М.
title Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
title_short Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
title_full Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
title_fullStr Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
title_full_unstemmed Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
title_sort проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2012
topic_facet Студії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40754
citation_txt Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби / М. Литвин // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2012. — Вип. 5. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість
work_keys_str_mv AT litvinm problemidoslídžennâukraínsʹkopolʹsʹkihvídnosinnovítnʹoídobi
first_indexed 2025-07-03T22:53:03Z
last_indexed 2025-07-03T22:53:03Z
_version_ 1836668088699846656
fulltext Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість134 Микола Литвин Проблеми дослідження українсько-Польських відносин новітньої доби Історичні наративи, загалом інтелектуальні виклики, часто переплітаються з моральними дилемами, а наукові конструкти суперечать політичним реаліям чи владним ідеологемам певної доби. Наприклад, 3 березня 2011 р. у Москві ви- дано президентський указ, згідно з яким Київську Русь фактично ототожнюють із Російською державою. Отже російська влада та деякі російські учені вкотре намагаються сфальшувати українську історію – зроблено підміну понять “Русь”, “руська земля”, “русини”, “русичі”, “руський” на “Росія”, “Російська держава”, “росіяни”, “російський”1. На жаль, представники владної російської еліти знову реанімували ідеологеми російської імперської історіографії ХІХ – початку ХХ ст., спростовані нашими славетними земляками Михайлом Грушевським, Іваном Крип’якевичем, а також Ярославом Дашкевичем, Ярославом Ісаєвичем, Леонтієм Войтовичем, які стверджували, що терміни “Русь”, “Руська земля” насамперед стосувалися Київського князівства, але аж ніяк не Новгородської землі, яку вва- жають колискою Росії, що за віком є нібито ровесницею давньої Французької держави, Німецького королівства2. Антиєвропейський підтекст має для України і проект “русского мира”, який намагається впроваджувати Росія, скеровуючи українство в євроазійський простір. На щастя, гострі дискусії з нашими польськими колегами-істориками по- ступово переходять із площини політичної в наукову. Відтак у минулому століт- ті залишилися суперечки між українськими і польськими політичними елітами щодо окреслення географічних та етнічних просторів національно-державного будівництва. Про це свідчать численні польсько-українські наукові конференції у Варшаві, Кракові, Любліні, Торуні, Познані, Перемишлі, Києві, Львові, Луцьку, Івано-Франківську та інших академічних центрах обох держав. Історіографічний аналіз переконує у тому, що в новітній історії України і Польщі є чимало недосліджених тем і сюжетів. Зокрема треба звернути увагу на польський чинник у формуванні модерної національної ідентичності українців, проаналізувати взаємопоборювання і взаємовпливи українських і польських націо- нальних рухів ХІХ – початку ХХ ст. (йдеться про витоки і наслідки москвофільства, 1 Див.: Кралюк П. Откуда пошла Русская земля, или Сила мягкого знака / П. Кралюк // День. – 2011. – 18 березня. 2 Див.: Осмислення спадщини давньої Русі: Галицько-Волинське князівство в історіогра- фії. – Львів, 2007. – 52 с., ін. полонофільства, діяльність Польського кола і Руського клубу у Галицькому сеймі, Державній раді Австро-Угорщини у Відні)3. Не втратили актуальності студії професора Б. Гудя про соціально-економічну складову польсько-українських відносин на Наддніпрянщині, фінансово-госпо- дарські потуги поляків до Першої світової війни і революційні події 1917 р.4. В останнє десятиліття досить добре реконструйовано західноукраїнське партійно-політичне життя, його ліві, праві та центристські сили5. Водночас від- 3 Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888– 1908 / Cz. Partacz. – Toruń, 1997. – 280 s.; Чорновол І. Українська фракція Галицького кра- йового сейму. 1861–1901 (нарис з історії українського парламентаризму) / І. Чорновол. – Львів, 2002. – 288 с.; Аркуша О. Парламентська традиція галицьких українців: Галицький крайовий сейм (1986–1914). 1. Правове становище українців у Галицькому сеймі / О. Ар- куша, М. Мудрий // Історія в школах України. – Київ, 2005. – № 7. – С. 61–65; Arkusha O. Polsko-ukraińskie dyskusje o charakterze narodowym Galicji Wschodniej na pochątku XX wieku / O. Arkusha // Środkowej od nowożści do wspóczesności / [red. A. Nowak, A. Zięba]. – Kraków, 2009. – S. 299–322; Arkusha O. Polacy і Ukraińw Galicji “dużych i małych ojczyzn”. Ewolucja pojęcia ojczyzny jako wynik modernizacji świadomości narodowej na przełomie XIX i XX stulecia / O. Arkusha // “Duża і mała ojczyzna” w świadomośсi historycznej, żrodłach i edukacji / [рod red. B. Burdy, M. Szymczak]. – Zielona Góra, 2010. – S. 41–58; Аркуша О. Анджей Потоцький: біографія політика на тлі українсько-польських відносин. Частина друга: Галицький намісник / О. Аркуша // Вісник Львівського університету. Серія історич- на / [під ред. О. Вінниченка]. – Львів, 2010. – Вип. 45. – С. 169–282. 4 Гудь Б. Загибель Аркадії. Етносоціальні аспекти українсько-польських конфліктів ХІХ – першої половини ХХ століття / Б. Гудь. – Львів, 2006. – 448 с.; Гудь Б. Українсько-поль- ські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект / Б. Гудь. – Харків, 2011. – 478 с. 5 Зуляк І. Діяльність “Просвіти” у Західній Україні в міжвоєнний період (1919–1939) / І. Зуляк. – Тернопіль, 2005. – 946 с.; Красівський О. Українсько-польські взаємини в 1917–1923 рр. / О. Красівський. – Київ, 2008. – 544 с.; Папуга Я. Західна Україна і голо- домор 1932–1933 років: Морально-політична і матеріальна допомога постраждалим / Я. Папуга. – Львів, 2008. – 248 с.; Любчик І. Етнополітичні процеси на Лемківщині наприкінці ХІХ – 30-х роках ХХ століття: проблема національного самоусвідомлен- ня / І. Любчик. – Івано-Франківськ, 2009. – 213 с.; Федевич К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920– 1930-ті рр..) / К. Федевич. – Київ, 2009. – 280 с.; Посівнич М. Воєнно-політична ді- яльність ОУН в 1929–1939 роках / М. Посівнич. – Львів, 2010. – 368 с.; Соляр І. Кон- солідаційні процеси національно-державницьких сил Західної України (1923–1928) / І. Соляр. – Львів, 2010. – 150 с.; Комар В. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.) / В. Комар. – Івано-Франківськ, 2011. – 358 с.; Пилипів І. Греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Східної Галичини (1918–1939 рр.) / І. Пилипів. – Тернопіль, 2011. – 440 с.; Зайцев О. Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та український націоналістичний рух у Галичині (1920–1930-ті роки) / О. Зайцев, О. Беген, В. Стефанів. – Львів, 2011. – 384 с.; Зуляк І. Діяльність “Просвіти” у Західній Україні в міжвоєнний період (1919–1939) / І. Зуляк. – Тернопіль, 2005. – 946 с.; Koko E. Wolni z wolnymi. PPS wobec kwestii Ukraińskiej w latach 1918–1925 / E. Koko. – Gdańsk, 1991. – 234 s.; Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918–1989) / [pod red. R. Drozda]. – T. 1. – Słupsk; Warszawa, 2000. – 238 s.; Bruski Jan Jacek. Petlurowcy. Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodżstwie (1919–1924) / Jan Jacek Bruski. – Kraków, 135Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби сутні україномовні студії про структуру (воєводську, повітову) та склад польсько- го і єврейського політикуму в Галичині та на Волині у першій третині ХХ ст. Є потреба й у дослідженні зовнішньополітичних орієнтирів українських партій у міжвоєнний період, зокрема так званих конформістських чи пропольських. Треба ґрунтовніше вивчити діяльність органів місцевої влади та самоуправління в Га- личині й на Волині у 20–30 рр. ХХ ст. та силових структур, насамперед місцевих військових гарнізонів і прикордонних служб. Незадовільним є стан дослідження ролі Римо-католицької церкви в Україні. І якщо її діяльність на Наддніпрянщині, зокрема радянські репресії проти служителів культу, досліджують Наталія Рубльова6 (Київ) і Генрік Стронський7 (Тернопіль), то міждисциплінарних студій про західні землі України практично немає. Без сумніву, треба глибше простежити взаємини Римо-католицької і Греко-католицької церков у міжвоєнний період ХХ ст.; проаналізувати співпрацю Римо-католицької церкви з польським підпіллям у 1939–1944 рр. Бракує також комплексних україномовних студій про сучасну місію і соціальні проекти Римо-католицької церкви, її багато- вікову мистецьку спадщину в Галичині та на Поділлі. Дослідження господарства і соціокультурної сфери Галичини і Волині у міжвоєнний час, тобто у період ринкових умов, матиме не лише наукове, але й суспільно корисне значення, особливо для малого бізнесу, спеціалістів туристично- рекреаційної сфери України. Немає, на жаль, міждисциплінарних студій про щоден- не життя і побут місцевих поляків, євреїв, українців, їхні взаємини на особистісному рівні. Втім, нещодавно з’явилася багата джерелами монографія П. Сіреджука, яка висвітлює соціально-економічне та культурно-освітнє життя німецької меншини Східної Галичини до Другої світової війни8. Про міжнародну дипломатію в західноукраїнському регіоні у період Другої Речі Посполитої наукових досліджень недостатньо. До речі, у Львові до 1939 р. діяло 17 консульств іноземних держав (значно більше, ніж зараз). Опубліковано декілька розвідок про Генеральне консульство СРСР у Львові, яке було відкрито у 1929 р. й фактично стало центром радянофільства та експансії комунізму в Га- личині та на Волині9. 2000. – 600 s.; Wiszka E. Prasa emigracji Ukraińskiej w Polsce 1920–1939 / E. Wiszka. – Toruń, 2001. – 324 s.; Wysocki R. Organizacja Ukraińskich nacjonalistów w Polsce w latach 1929–1939. Geneza. Struktura. Program. Ideologia / R. Wysocki. – Lublin, 2003. – 434 s.; Potocki R. Polityka państwa polskiego wobec zagadnienia ukraińskiego w latach 1930–1939 / R. Potocki. – Lublin, 2003. – 440 s. 6 Рубльова Н. Римсько-католицька церква в Україні, 1914–1920-ті роки: статус, структура, ієрархія, клір / Н. Рубльова // Держави, суспільства, культури. Схід і Захід. Збірник на пошану Ярослава Пеленського. – Нью-Йорк, 2004. – С. 989–1011. 7 Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności Polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939 / H. Stroński. – Warszawa, 1998. – 314 s. 8 Сіреджук П. Соціально-економічне становище і культурне життя німецької меншини Східної Галичини (20–30-і роки ХХ ст.) / П. Сіреджук. – Тернопіль, 2008. – 752 с. 9 Науменко К. Генеральне консульство у Львові / К. Науменко // Україна в міжнародних відносинах. – Київ, 2009. – Вип. 1. – С. 167. Микола Литвин136 Неповним є мартиролог репресованих поляків у західному регіоні України в 1940–1941 р.10. Йдеться насамперед про жертви трьох хвиль депортацій (управлінці, військовики, педагоги, фінансисти та ін.). Складність виявлення цих матеріалів полягає у тому, що вони зберігаються у відомчих архівах СБУ і МВС України. На жаль, обласні архіви МВС західних областей України з особовими справами депортованих, практично недоступні для дослідників. Відтак документальні бази польської “КАРТИ” (аналог нашого товариства “Меморіал”) мають фрагментар- ний характер. Певні суспільні збурення в Україні викликали кількарічні дискусії щодо вста- новлення на Верецькому перевалі пам’ятника на честь 1100-ліття віднайдення угорцями другої Батьківщини. Власне українські праворадикали і деякі науков- ці постійно наголошують, що саме там поховані вояки незалежної Карпатської України, які 1939 р. загинули від куль хортистів або ж польських прикордонників. І справді за останній рік на цьому перевалі, колишньому польсько-чеському кор- доні, львівські археологи відшукали два колективних поховання. Однак ще треба з’ясувати, хто ж скоїв злочин. Немає ґрунтовних праць і про долю польських військовополонених, які по- трапили 1939 р. у сталінські табори на території України (йдеться, насамперед про Старобельський і Путильський табори, умови життя та побут полонених). Зрештою, чимало польських вояків із цих теренів потрапило до Осташківського табору (нині Калінінська обл., Росія), про який теж є мало публікацій. У Польщі та Україні вже видано низку публікацій про українсько-польсько- німецько-радянське збройно-політичне протистояння в західному регіоні Украї- ни під час Другої світової війни11. На жаль, на відміну від Волині, недостатньо 10 Popiński K. Drogi śmierci. Ewakuacja więzień sowieckich z Kresów Wschodnich II Rze- czypospolitej w czerwcu i lipcu 1941 / K. Popiński, A. Kokurin, A. Gurjanow. – Warszawa, 1995. – 238 s.; Литвин М. 1939. Західні землі України / М. Литвин, О. Луцький, К. На- уменко. – Львів, 1999. – 152 с.; Баран В. Україна: західні землі: 1939–1941 рр. / В. Баран, В. Токарський. – Львів, 2009. – 448 с. 11 Сергійчук В. Український здвиг: Закерзоння. 1939–1947 / В. Сергійчук. – Київ, 2004. – 840 с.; Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія. Історичні нариси / [відп. ред. С. Кульчицький]. – Київ, 2005. – 496 с.; Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 2005. – Вип. 13: Україна у Другій світовій війні: українсько-польські стосунки. – 406 с.; Ільюшин І. Українська Повстанська Армія і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні (1939–1945 рр.) / І. Ільюшин. – Київ, 2009. – 399 с.; Цепенда І. Українсько-польські відносини 40–50-х років ХХ століття: етнополітичний аналіз / І. Цепенда. – Київ, 2009. – 387 с.; В’ятрович В. Друга польсько- українська війна. 1942–1947. – Київ. – 2011. – 288 с.; Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН та УПА / [відп. ред. та упоряд. В. В’ятрович]. – Львів, 2011. – 790 с.; Боляновський А. Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування / А. Боляновський. – Львів, 2011. – 188 с.; Wołyń–Ga- licja Wshodnia 1943–1944: przewodnik po polskich і ukraińskich żródłach archiwalnych / [pod red. D. Nałęcz; H. Boriaka]. – Warszawa; Kijów, 2003. – 288 s.; Motyka G. Od rzezi Wołyńskiej do akcji “Wisła”. Konflikt Polsko-Ukraiński 1943–1947 / G. Motyka. – Kraków, 2011. – 522 s. 137Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби реконструйована хроніка боїв польського збройного підпілля наприкінці війни у Галичині. Українське суспільство майже не знає про спроби співпраці Армії Крайо вої і УПА. (У 2011 р. на П’ятому українському каналі демонстрували доку- ментальний фільм про підпільні радіостанції ОУН і УПА, зокрема цікавим є сюжет про те, як командування АК придбало в Англії і продало УПА велику радіостанцію (встановлено її в Карпатах, а налагоджував відомий польський інженер). Зауважимо, що немає спеціальних студій про участь тисяч українців у поль- ських збройних формуваннях, насамперед армії Андерса, Берлінґа, Армії Людовій, в якій воював і кавалер Ордена Віртуті Мілітарі, член Пласту й ОУН Володимир Кашицький (похований на Личаківському цвинтарі у Львові). Зрозуміло, що є також велика потреба в документуванні трагічних військово- політичних подій на Холмщині та Волині 1938–1947 рр.12. Власне з цією метою волинський краєзнавець Іван Пусько більше десяти років у кожному районі Во- линської і Рівненської областей записує спогади очевидців волинських подій, які видає окремими книгами13. У 2011–2012 рр. він закінчував об’їзд сіл Рівненщини. Аналогічну роботу також проводили Ярослав Царук14, Іван Ольховський15. Однак зрозуміло, що цей багатий емпіричний матеріал потребує фахового аналізу на- уковців обох країн. Важливо з’ясувати причини локальних конфліктів, масштаби 12 Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. – Львів, 1998. – Т. 2: 1946–1947. – 538 с.; Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади / [відп. ред. Ю. Слив- ка]. – Львів, 1998. – Т. 3. – 538 с.; Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / [гол. редкол. Я. Ісаєвич]. – Львів, 2003. – Вип. 10: Волинь і Холмщина 1938–1947 рр.: польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, доку- менти, спогади. – 813 с.; Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [гол. редкол. Я. Ісаєвич]. – Львів, 2007. – Вип. 2: Депортації 1944–1951. – 294 с.; Pisu- linśki J. Przesiedlenie ludności ukraińskiej z Polski do USRR w latach 1944–1947 / J. Pisu- linśki. – Rzeszów, 2009. – 588 s. 13 Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Ківерцівський район / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2008. – 312 с.; Трагедія українсько-польського про- тистояння на Волині 1938–1944 років. Рожищенський і Маневицький райони / [упо- ряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2009. – 384 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Луцький район і м. Луцьк / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2009. – 444 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Горохівський район / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2009. – 308 с.; Трагедія українсько- польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Турійський район / [упоряд. І. Пу- щук]. – Луцьк, 2009. – 324 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Іваничівський і Локачинський райони / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2010. – 348 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 ро- ків. Любомильський і Шацький райони / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 20119. – 320 с.; Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Володимир- Волинський район / [упоряд. І. Пущук]. – Луцьк, 2011. – 420 с. 14 Царук Я. Трагедія волинських сіл 1943–1944 / Я. Царук. – Львів, 2003. 15 Ольховський І. Кривава Волинь. Українсько-польське протистояння на теренах Лю- бомльського та Шацького районів у 1939–1945 роках / І. Ольховський. – Київ, 2008. – Кн. 1. – 248 с. Микола Литвин138 взаємних втрат на Холмщині, Волині та Галичині і пам’ятати про роль зовнішніх чинників у розпалюванні етнонаціональних конфліктів на пограниччі. У тіні історико-педагогічних досліджень залишилося польське шкільництво у західному регіоні України у радянський і пострадянський періоди. У вересні 1940 р. тут діяло 818 шкіл з польською мовою викладання, де поряд із поляками нерідко навчалися українці, євреї, німці. Не узагальнено суспільно-культурну роль у регіоні польськомовної періодики, театру, музеїв, кіно- і радіопродукції. Опубліковано, щоправда, фахові студії Лешика Мазепи про польське музичне життя в Галичині. Не висвітлене щоденне життя та побут поляків у радянському Львові та зага- лом західному регіоні України в перші повоєнні роки, тобто до масового виселення 1946–1948 рр., у ході якого було пограбовано багато польських приватних і громад- ських колекцій, особистого майна громадян. Наразі є лише фахові узагальнення щодо втрат і переміщення колекцій Оссолінеуму (нині Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника) наприкінці Другої світової війни і у повоєнний період. Цікаво було б проаналізувати життя і діяльність відомих польських діячів культури і науки, які мешкали у радянському Львові (бібліофіл і мистецтвознавець Мечислав Ґембарович та ін.). Очевидно, треба активніше втілювати археографічні проекти, які започатку- вали архівісти та науковці обох країн. Йдеться насамперед про публікації укра- їнських документальних колекцій у Польщі (зокрема архів Наукового товариства ім. Шевченка у Бібліотеці народовій (Варшава), польських колекцій у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника НАН України), упо- рядкування збірників архівістів силових структур про соціально-політичні процеси на пограниччі у 40-і рр. ХХ ст. Завжди актуальні студії про польських та українських опозиціонерів, їхні дискусії про повоєнні кордони, взаємозв’язки в боротьбі з комуністичними тота- літарними режимами ПНР і СРСР. У Львові цю тему розробляє молодий політолог Христина Чушак16. Слушною є думка Леоніда Зашкільняка про те, що важливо реконстру- ювати взаємні етнокультурні та історичні стереотипи двох народів, особливо щодо болючих сторінок нашої спільної історії17. До голосу науковців повинні 16 Чушак Х. Немає вільної Польщі без вільної України: Україна та українці у політичній думці польської опозиції (1976–1989) / Х. Чушак. – Львів, 2011. – 304 с. 17 Зашкільняк Л. Історична пам’ять та історіографія як дослідницьке поле для інтелек- туальної історії / Л. Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна свідо- мість, державність. – Львів, 2006–2007. – Вип. 15: Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича. – С. 855–863; Зашкільняк Л. Невідома війна: українсько- польські стосунки на Волині і в Східній Галичині у 1939–1944 рр. / Л. Зашкільняк // Поляки – українці – євреї. Історичні дилеми та погляд у майбутнє (Унівські лекції 2008). Колективна монографія / [наук. ред. Б. Вайгль]. – Львів, 2008. – С. 238–252; Зашкіль- няк Л. Образ(и) польської історії в сучасній українській історіографії / Л. Зашкільняк // Матеріали міжнародної наукової конференції “Образ Іншого в сусідніх історіях: міфи, стереотипи, наукові інтерпретації”, Київ, 15–16 грудня 2005 року / [упоряд. і наук. ред. Г. Касьянов]. – Київ, 2008. – С. 35–46; Зашкільняк Л. Україна і Польща в ХХ столітті: від конфліктів до порозуміння / Л. Зашкільняк Україна: культурна спадщина, національна 139Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби прислухатися представники влади і комбатантсько-переселенських структур Польщі та України. Не лише для науковців, а й для політиків та управлінців обох країн став би в нагоді збірник документів і матеріалів про досвід сучасного українсько-польського транскордонного співробітництва, насамперед у рамках єврорегіону “Буг”18. Загалом же драматична історія обох народів повинна нас нині не роз’єднувати, а об’єднувати. Взаємопізнання і взаємоаналіз творчого доробку двох історіографій допоможе не лише глибше пізнати історію Центрально-Східної Європи, але й вийти на дорогу примирення двох народів і держав (нещодавно ж порозумілися поляки з німцями і німці з французами). Негативні явища у польсько-українських відносинах здебільшого були результатом взаємної недооцінки. До і під час Другої світової війни поляки, як правило, не бачили потенційних можливостей України й укра- їнців, уважаючи, що інтересами України можна нехтувати. Мабуть, аналогічною була й помилка українського політикуму середини ХХ ст., який не усвідомлював значення Польщі як головного стратегічного союзника України. І лише після краху тоталітарних режимів конструктивні міждержавні, зокрема наукові та культурно- освітні взаємини, підтвердили корисність таких відносин. свідомість, державність. – Львів, 2008. – Вип. 17: Українсько-польське-білоруське су- сідство: ХХ століття. – С. 3–18; // Зашкільняк Л. Українська історіографія початку ХХ століття і міфологізація національної свідомості українців / Л. Зашкільняк // Historia – mentalność – tożsamość. Studia z historii, historii historiografii і metodologii historii / [pod red. K. Polasik-Wrzosek, W. Wrzoska, L. Zaszkilniaka]. – Poznań, 2010. – S. 9–20. 18 Україна і Польща – стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Зб. наук. праць. – Київ, 2002. – Ч. 2. – 238 с.; Досвід вступу Польщі до Європейського Союзу: уроки для України. Матеріали Міжнародного круглого столу (21 травня 2009 р.) / [за ред. С. Федонюка]. – Луцьк, 2009. – 124 с.; Політологічні та соціологічні студії. Зб. наук. праць. – Чернівці, 2009. – Т. VІІІ. – 504 с. Микола Литвин140