№ 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.

№ 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2006
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40768
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:№ 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 66-67. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40768
record_format dspace
spelling irk-123456789-407682013-02-13T03:49:26Z № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р. Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр. 2006 Article № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 66-67. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40768 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
spellingShingle Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
№ 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.
title_short № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.
title_full № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.
title_fullStr № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.
title_full_unstemmed № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р.
title_sort № 135. додаткові свідчення чехівського володимира від 24 вересня 1929 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2006
topic_facet Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40768
citation_txt № 135. Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 66-67. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T22:53:56Z
last_indexed 2025-07-03T22:53:56Z
_version_ 1836668144017473536
fulltext 66 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ переобтяжений, я раніш не добачав, — величезний розмах творчости україн- ського радянського будівництва. І я, захоплений цим дивним видовищем, го- тувався щиро і свідомо стати на працю радянського будівництва. Володимир Чехівський ДОПИТАВ:                                       [Джавахов] ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 175–182 зв. Оригінал. Рукопис олівцем. № 135 Додаткові свідчення Чехівського Володимира від 24 вересня 1929 р. 1924 р., 24-го вересня, я, нижчепідписаний, показав: 1) Літом 1927 р. відбулася в Київі предсоборна нарада укр[аїнської] авт[о- кефальної] прав[ославної] церкви. Вона вибрала дослідчу комісію для дослід- ження роботи ВПЦР і мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО на чолі з арх. КРОТЕВИЧЕМ. Арх. КРОТЕВИЧ дав і мені скілька запитань в справі розслідування і говорив зі мною про діло мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО. Він зібрав великий документаль- ний матеріял і казав, що для нього є безсумнівним ряд провин мітр. В. ЛИП- КІВСЬКОГО, і що мітр. В. ЛИПКІВСЬКОМУ не залишається нічого іншого, як одійти від мітрополітанського керівництва. В дні перед самим собором 1927 р. арх. К. КРОТЕВИЧ мені жалувався, що проти нього гостро в розмовах з ним і на стороні виступають Київські парахвіяне за те, що він підніс думку про неприпустимість нецерковних висту- пів  мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО. Казав  також, що  стріваючи своїх  київських знайомих, між іншим ГАЄВСЬКОГО Ст., він чув бажання їх, щоб на соборі не було плямування одними других, бо це зле впливає на людність, а також, щоб на соборі члени не дозволяли собі плямувати мітр. В. ЛИПКІВСЬКОГО. Оповідаючи про таке відношення до справи К. КРОТЕВИЧ висловлював ту думку, що переходити в тон ганьби дійсно не потрібно, а що треба обмежува- тись суворою точністю факта. В розмові я погоджувався з ним. Ні про які угрупповання або кола громадські ні КРОТЕВИЧ мені не говорив, ні я йому. 1928 р. підчас мого приїзду до Вінниці на Зелені свята в травні я жив у К. КРОТЕВИЧА. Пригадую, що до нас заходив Голова Окр[угової] ц[ерков- ної] ради Ю. МАШКЕВИЧ; здається більш ніхто не заходив. В розмовах своїх арх. К. КРОТЕВИЧ знов вертався до справи досліду діяльности мітр. В. ЛИП- КІВСЬКОГО і казав, що він все зробив для того, щоб тільки на перевірених фактах базуватись і що ворожість київських парахвіян до нього йому незро- зуміла. Я йому поясняв,  що  не можна  говорити  взагалі про  парахвіян,  бо, ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 67 напевне,  йому своє  незадоволення  висловлювали тільки де-які. Я не зали- шився у Винниці, і до кінця свята приїхав через те, що арх. К. КРОТЕВИЧ мені сказав, що  з  тактовного боку в  зв’язку з  ситуацією,  що  складалась в винницьких колах, краще мені раніш їхать, щоб не викликать розмов. Мені неясно  було,  що  це  означає,  але  я  не  мав  інтересу  залишатись  і  виїхав. Арх. К. КРОТЕВИЧ  від  парахвії  дав  мені  персонально  допомогу,  передав через мене допомогу своїм дітям, на якісь спеціальні фонди допомоги я не одержував. Зустрічі з ОТАМАНОВСЬКИМ в цей свій приїзд до Винниці я не пригадую. Мені здається, що я його не стрівав. 2) В попередніх показаннях я подав уже дані про нараду у С. ЄФРЕМОВА 1921 р.  —  в  справі  відносин  укр[аїнської]  авт[окефальної]  прав[ославної] церкви до стародержавної ієрархії на Україні, про спробу СВУ у своє коло ввести церковних діячів, про моє оповідання в розмові у членів СВУ ДУР- ДУКІВСЬКОГО і ЄФРЕМОВА про наслідки 2 всеукр[аїнського] церк[овно- го] собору. Тепер додаю ще дані про стосунки Київського націоналістичного громадянства до церковних кіл укр[аїнської] церкви. Стосунки ці виявлялись, звичайно, перш за все в окремих розмовах. Я вже показував, що мені доводи- лось часто оповідати про церковні справи тим, хто мене питав. Я оповідав і членам СВУ і багатьом іншим, хто цікавився українською церк[овною] спра- вою. Крім того стосунки Київського церковного громадянства з громадян- ством позацерковним націоналістичного відтінку виявились в окремих випад- ках. Таким був похорон М. ЗАГІРНЬОЇ-ГРІНЧЕНКОВОЇ. В ньому разом взяли участь  і  позацерковні  кола  співробітників  по  Академії  і  прихильників ГРІНЧЕНКОВОЇ, як письменниці, і церковні кола. Марія ЗАГІРНЯ належала, до церкви і через те похорон був церковний. Підчас процесії богослужіння мало перерви і в тих перервах виступили з промовами представники позацерковних кіл. Так, коло буд[инку] ВУАН про- мовляв ЄФРЕМОВ і інші співробітники ЗАГІРНЬОЇ. Над могилою після кінця богослужіння виступив ряд промовців, співробітників ЗАГІРНЬОЇ. На труну, як я довідався уже скільки день після похорону, було покладено вінок жовто- блакитного кольору. Таким чином на похороні сталося і зверхнє сполучення націоналістичних кіл українського громадянства з церковними і демонстру- вання його у вінку. Правда це сполучення не було намірне, не було організова- не, а сталося механічно, бо, наприклад, покладення вінка було справою цілком сепаратною: ні я, ні члени парахвіяльної ради не знали хто поклав вінок. Володимир Чехівський ДОПИТУВАВ [Джавахов] ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 191–193. Оригінал. Рукопис олівцем.

Схожі ресурси