№ 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.

№ 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2006
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40802
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:№ 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 40-42. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40802
record_format dspace
spelling irk-123456789-408022013-02-13T03:49:12Z № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р. Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр. 2006 Article № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 40-42. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40802 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
spellingShingle Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
№ 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.
title_short № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.
title_full № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.
title_fullStr № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.
title_full_unstemmed № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р.
title_sort № 128. додатковий протокол показів володимира чехівського від 8 вересня 1929 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2006
topic_facet Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40802
citation_txt № 128. Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 40-42. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T22:56:06Z
last_indexed 2025-07-03T22:56:06Z
_version_ 1836668280850350080
fulltext 40 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ зації України, провадиться колосальної найвеличнішої ваги справа колективі- зації сільського господарства України. Піднесення індустріялизації на високий ступінь, а також колективізація сільського господарства України це — великий творчий фактор піднесення на вищий ступінь і національного українського життя. Розгортається вже на другий рік надзвичайна, усвідомлена, вирахувана докладно, соціялистична будівнича плянова робота, наступає другий рік п’я- тирічного  будівничого  державного  пляну,  рік  величезніших  сміливістю замірів,  і величезніших завдань і величезніших досягнень пролетаріяту, то будує соціялизм. Виявляється ясна творча лінія керівної партії, її невидана у історії світу напружена спільна праця в будівництві соціялизму. Відходять, никнуть перед новим творчим  життям віджилі  форми минулої  націоналістичної  традиції, никнуть, щезають націоналістичні змагання і в громадському, і в церковному житті і лише кволим, нікчемним хоч і злочинним виявом цих змагань були і націоналістичні домагання і в церкві, і в громаді, що виявилася і в СВУ. Відчу- ваю і свідчу, як далеко без повороту відійшли від мене націоналістичні зма- гання і в церкві,  і в громадському житті. Чую і свідчу, як близьке і рідне, і дороге мені соціялистичне радянське будівництво. Вже з 1928 р. після моєї відлуки од церкви і у всій моїй істоті піднялось відчуття жадоби праці в ра- дянському соціялистичному будівництві, прокинувся в мені приспаний в пе- редостанні роки послідовник творчого соціялізму. Всією істотою до останку прагну послужити великому ділу радянського будівництва. Володимир Чехівський ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 94–97. Оригінал. Рукопис олівцем. № 128 Додатковий протокол показів Володимира Чехівського від 8 вересня 1929 р. 1929 р. 8-го вересня, я нижчепідписаний, показав. Визнання провин моїх перед РадВладою, я дав повні в попередніх показаннях, ті визнання остаються в силі. Тепер визначаю фактами межі моїх провин: 1) В церковній діяльності моя провина в тому, що в часті полемічного характеру проти тих, хто обстоює безвірництво, се б то і проти керівної партії. Націоналістичний тон в моїх проповідях виявилося лише в проповідях про заслуги української  церкви  і  то було  розходження  з  напрямком РадВлади. Велика більшість моїх промов не торкалася зовсім і тоном Рад[янської] Вла- ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 41 ди. Це промова на тлумачення Св. Євангелія книги Діяній, Апостольських послань, на церковно-історичні теми з загальної церк[овної] історії, з каноніки і інших галузів богословія. Проти РадВлади, як такої, я ніколи не боровся ні в якій спосіб, се б то не йшов проти державного ладу. А на І всеукр[аїнському] церк[овному] Соборі виніс я пропозицію і вона була прийнята, такого змісту: виключити із церкви того, хто діло церкви вживає для повернення влади пануючих. Коли 1924 р. обрали новий склад ВПЦР, я не увійшов в той склад ВПЦР через те, що уже в підготовці виборів складу ВПЦР 1924 р. була тактика, що її не поділяв, а власне єпіскопи з мітрополітом засвоювали собі ініціятиву складення списку складу ВПЦР. В склад ВПЦР я не увійшов, одмовився. Коли після обрання През[идії] ВПЦР закликали мене за службовця-благовісника, також одмовився, хоч до того часу відав благовіс- ницьким відділом Вс[еукраїнської] Пр[авославної] Ц[ерковної] Р[ади]. Про моє одмовлення може посвідчити і тодішній голова і його заступ- ник. Одмовився я і 1925 р. на пленумі ВПЦР увійти в Президію ВПЦР. Роз- ходження моє з Презид[ією] ВПЦР, крім справи керівництва внутрішнього в церкві торкалося і відношення до РадВлади. На мою думку ВПЦР тоді брала неприпустимий клерикальний напрям в державі,  се б то одмежувалася від ДержВлади. Коли ВПЦР 1925 р. посилала делегацію до ДержУряду і мене закликала, я погодився, вважаючи на те, що ВПЦР ніби погоджується йти цілком лойяльним шляхом. Коли ж потім ВПЦР пішла все ж шляхом нелойяльним я вже був в деле- гації не від ВПЦР, а від Укр[аїнської] Церкви. І в тій делегації йшов в розріз з ВПЦР і її напрямом. Про це можуть посвідчити учасники делегації 1926 р. як архієп. Ів. ПАВЛОВСЬКИЙ. В 1926 р. участю в Покрів[ських] Велик[их] Зборах, я підтримав новий напрям в Українській церкви, що визволялася від націоналістичного напрямку. Мій вислів 1926 р. про можливість тихого поми- нання С. Петлюри, хоч і набрав помимо моєї волі політичного напрямку зна- чіння, не мав наміру політичного, через те він є провина, але не намірена. В 1927 р. я увійшов до ВПЦР також, щоб підтримати напрям в керівних колах  до  визволення  церкви  від  нецерковних  впливів,  елементів.  Але  моя терпімість до тих елементів, нерішучість в обмежуванні від них в церкві вик- ликали й моє усунення ВПЦР від церковної  роботи в 1928 р. Отже в цер- ковній діяльності я винний перед РадВладою за полемічний тон де-яких про- мов, що переходив у ворожий тон носіїв ідеології безвірництва, винний і в нерішучості  у  визволенні  Церкви  від  нецерковних  елементів,  в  потуранні останнім, але я не вів боротьби проти РадВлади, як такої я не був ворогом РадВлади, хоч і був винний перед РадВладою. 2) В громадській дільності за останні роки я не приймав участі. Моя про- вина  перед  РадВладою, що  дозволяв  собі перед  молоддю,  знайомою  мені 42 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ критикувати прояви фактичного державного життя і викликав у юнацтва теж критичне відношення. Але разом з тим я виявляв цілком негативне відношення до націоналістичних ухилів, до Петлюровщини, до Донцовщини до єдиного національного фронту. Це посвідчать всі, хто говорив зі мною з юнаків в цій справі. Отже і тут я не був ворогом РадВлади, а винний перед нею за безвід- повідальну критику, свідчить про це і моя стаття 1927 р. в «Пролет[арській] Правді»: «Діла антанти на Україні»1. Присутність моя на одній розмові-на- раді СВУ без всякої участи, потім в роботі СВУ теж є провиною, але й тут я нічим не зрадив РадВладі, бо і назву я заперечив і потім нічого не робив в напрямку СВУ і про роботу та зв’язки СВУ нічого не знав. Отже і тут я винний за участь в розмові, але ворогом РадВлади і тут не був. Прошу Суд прийняти і ці факт до уваги, коли моя справа буде розгляда- тись, і полехчити присуд. Володимир Чехівський 3) В істоті своїй я не був ворогом РадВлади ніколи, не йшов проти Рад- Влади, і тільки своїми провинами чинив зло РадВладі, не маючи такого намі- ру. Це тепер я усвідомив, пережив. Повний і рішучий здвиг пройшов в мені. Я одсахнувся від  всякого компромісу з нерадянськими націоналістичними течіями,  настроями,  бачучи  всю  їх  нікчемність  і  шкідливість.  Переживши цей здвиг, всю свою істоту віддаю на служіння великому ділу радянського бу- дівництва соціялізму, як про це вже докладніше подав в показанні 4-Х-1929 р. Володимир Чехівський [Допросив: Горожанін] ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 103–104 зв. Оригінал. Рукопис олівцем. № 129 Додатковий протокол допиту Володимира Чехівського від 9 вересня 1929 р. 1929 р. 9 вересня, я нижчепідписаний показав: 1) Крім участи в Соборах, Великих Зборах Всеукр[аїнської] Ц[ерковної] Пр[авославної] Ради, в Президії ВПЦР, — моя організаційна церковна робо- та проходила і в парахвіяльнім житті Київ[ської] Софіївської парахвії. З по- чатку 1922 р. чи з кінця 1921 р. на загальних зборах Софіївської парахвії я вніс пропозицію організувати при парахвіяльній раді хор робітників слова (читців  та проповідників)  з  парахвіян.  Метою  хора  робітників  слова  було 1 Це речення написано зверху над рядком.

Схожі ресурси