№ 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2006
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40805
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:№ 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 59-60. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40805
record_format dspace
spelling irk-123456789-408052013-02-13T03:49:46Z № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р. Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр. 2006 Article № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 59-60. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40805 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
spellingShingle Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
№ 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.
title_short № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.
title_full № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.
title_fullStr № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.
title_full_unstemmed № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р.
title_sort № 133. покаянна заява володимира чехівського від 20 вересня 1929 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2006
topic_facet Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40805
citation_txt № 133. Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 59-60. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T22:56:17Z
last_indexed 2025-07-03T22:56:17Z
_version_ 1836668292447600640
fulltext ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 59 свойому оточенні. Оточення С. ЄФРЕМОВА — академічні кола, оточення В. ДУРДУКІВСЬКОГО — шкільні кола, моє — церковні кола, Л. СТАР[ИЦЬ- КА]-ЧЕРНЯХІВСЬКА  —  письменницькі  кола,  Й. ГЕРМАЙЗЕ  —  шкільні кола. Отже, на підставі наради можна сказати, що СВУ вибірала  за базові пункти академічні кола, шкільні кола, церковні, письменницькі. 9. На додаток до показання про розмову мою з приводу поминання Пет- люри на панахиді по Ів. Франкові з С. ЄФРЕМОВИМ, В. ДУРДУКІВСЬКИМ і М. ПАВЛУШКОМ показую. М. ПАВЛУШКО запитав, чи не можна було б відслужити панахиду по Петлюрі. Я йому відповів, що церква не має підстав служити публічну панахиду по Петлюрі, бо він не був церковним діячем, а таке поминання Петлюри недемонстративне є можливим і на інших панахи- дах, є можливим і на панахиді по Іванові Франкові. 9.1  На нараді першій СВУ, коли зазначалось, що кожний має працювати в свойому оточенні, В. ДУРДУКІВСЬКИЙ назвав КОРОБЦОВА, як людину, що її можна буде закликати до СВУ, а чи закликано було його і які наслідки того, мені невідомо було. В. ДУРДУКІВСЬКИЙ тоді ж зазначав, що КОРОБ- ЦОВ може працювати серед свого оточення інженерів. Володимир Чехівський ДОПИТАВ: [ДЖАВАХОВ] ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 152–158. Оригінал. Рукопис олівцем. № 133 Покаянна заява Володимира Чехівського від 20 вересня 1929 р. Вельмишановні Товариші, Суд’ї,  прошу вислухати моє  останнє  слово. Я — винний перед РадВладою, то я не ворог РадВлади. Нема більш ненавис- ного мені і чужого нічого, як минуле моє єднання з націоналістичнім напря- мом. Нема нічого більш бажаного, як праця на добро і розквіт Радянської Держави, що творить велике, будівниче діло соціялізму. Усвідомивши собі хибність свого шляху, я пережив, дійсно пережив в своїй істоті повне перетво- рення, найглибший здвиг, я цілковито переконався в правдивості роботи Рад- Влади.  Перегоріло  все,  що  вело мене  до  провин перед  РадВладою.  Та  не спопеліла моя істота, а повна енергії, щоб віддатися до кінця праці на добро РадВладі. Здвиг, злам мій не з штучний, нервозний, а глибокий, дійсний. Здвиг я пережив, переконавшись, оцінивши і вирозумівши останній час творчість 1 Так в тексті. 60 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ РадВлади,  будівничий  загальний  процес  і  зокрема  величність  конкретної праці, що визначається словами розвит індустрії і колективізації сільського господарства. Я в корні став  іншим, переродився, я не той тепер, що чинив провини перед РадВладою. Компроміси з націоналістичними течіями в істоті моїй в психології моїй абсолютно неможливі. Прошу ж, не карайте мене до самого краю, щоб я міг працею загладити свої колишні, минулі провини, — працею, рівною по силі, самій смерті. Прошу прийняти до належности присуду й те, що щиро я визнав свої провини, ще цілковито заплямував їх, що я вже тяжко, тяжко покараний, бо стояв весь час перед лицем смерти в своїй психіці, що я служив самовіддано революції довгий час, віддаючи найкращі роки револю- ційній справі, що зазнав за революційну справу і тюрму, і заслання і гоніння. Тепер  я переніс  найстрашнішу кару в внутрішніх муках, що  допустив себе до відступлення від правдивого визвольного революційного шляху. Безко- нечний жаль мене палить, пече, що не за свої думки, дорогі мені, не за проле- тарські, а віджиті, чужі мені націоналістичні традиції я зараз караюсь. Так безконечно хочу стати до нової творчої роботи. Не занедбайте ж, Товариші, живого життя мого. Потрібні ще тепер і будуть потрібні досвідчені робітники. Прошу, простіть  мені, Товариші, простіть мені, старому товаришу, що так гірко помилився  і тепер несу відповідальність за провини. Дайте мож- ливість виправити помилки працею. Закон Радянської Влади не знає помсти. Дайте ж, Товариші, старому робітнику революції стати знов до праці. Хочу умерти  слугою  робітництва  світу.  Прошу,  Товариші,  вчиніть  полехкість  в присуді ради,  праці,  рівної  силі  смерти,  ради праці  творчої на  добро  Рад- Владі, Раддержаві, на добро Робітничому Світу. Володимир Чехівський 1929–ІХ–20 ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 168–169 зв. Оригінал. Рукопис олівцем. № 134 Додаткові свідчення Володимира Чехівського від 23 вересня 1929 р. 1929 р. 23-го вересня, я, нижчепідписаний, показав: 1. Ухили націоналістичні серед молоді церковної1  на періферії виникали на грунті загальних причин. Гуртуючи, збираючи молодь коло церкви в па- рахвії, духівництво дбало про те, щоб молодь не відбилась від церкви; духі- 1 Слова, виділені курсивом, дописані над рядком.