№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження)
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Назва видання: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40814 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | № 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 122-123. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40814 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-408142013-02-13T03:49:31Z № 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) Документи з архівної кримінальної справи на Михайла Мороза. 1929–1957 рр. 2006 Article № 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 122-123. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40814 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Документи з архівної кримінальної справи на Михайла Мороза. 1929–1957 рр. Документи з архівної кримінальної справи на Михайла Мороза. 1929–1957 рр. |
| spellingShingle |
Документи з архівної кримінальної справи на Михайла Мороза. 1929–1957 рр. Документи з архівної кримінальної справи на Михайла Мороза. 1929–1957 рр. № 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| format |
Article |
| title |
№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) |
| title_short |
№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) |
| title_full |
№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) |
| title_fullStr |
№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) |
| title_full_unstemmed |
№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) |
| title_sort |
№ 154. протокол допиту михайла мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Документи з архівної кримінальної справи на Михайла Мороза. 1929–1957 рр. |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40814 |
| citation_txt |
№ 154. Протокол допиту Михайла Мороза від 16 жовтня 1929 р. (продовження) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 122-123. — укр. |
| series |
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| first_indexed |
2025-07-03T22:56:53Z |
| last_indexed |
2025-07-03T22:56:53Z |
| _version_ |
1836668330330554368 |
| fulltext |
122 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
№ 154
Протокол допиту Михайла Мороза
від 16 жовтня 1929 р. (продовження)
ПРОТОКОЛ
1929 г. жовтня м-ца 16 дня ст. уполномоченный Секретного Отд. ГПУ
УССР Шерстов допросив ниженазванного гр. Мороза как обвинув[ачено-
го], который показал:
1. Имя, отчество, фамилия Мороз Михайло Наумович
В 1919 році, коли я прибув до Кам’янця, я там зустрів прот. Липківсько-
го, що він мені сказав1, що тут функціонує Кирило-Методіївське Брацтво. Не
пам’ятаю якого числа в вересні чи жовтні місяці о. Липківський мені сказав,
що має бути засідання брацтва, на якому треба зробити доповідь про україні-
зацію церкви на Радянській Україні. На це засідання я пішов і брав участь в
засіданні брацтва. Там я зустрівся із В. М. Чеховським.
Я не пам’ятаю де і не знаю всіх тих осіб, що були на цьому засіданні.
Між іншим були якійсь Шугаєвський, що головував, Романченко, що секре-
тарював, Стороженко Григорій Дем’янович, що потім був Українським Єпис-
копом, Гордовський, що потім був секретарем ВПЦР, Безкоровайний, був-
ший член бать[ківського] комітету укр[аїнської] гімназії в м. Київі. Оскільки
мені відомо, Кирило-Мефодіївське брацтво було організовано в м. Київі в
1918 році, т. з. «прогресивним українським духівництвом», після того, як Геть-
манський Всеукраїнський собор в 1918 р., викинув зі свого складу Українсь-
ку Церковну Раду, що його скликала [1].
Як мені казали Липківський та Шараєвський, брацтво це було засноване
з метою церковних реформ та українізації церкви. Чи це брацтво припинило
свою діяльністю де і коли і чи вело воно будь-яку політичну роботу і де мені
не відомо. Я в українському церковно-визвольному рухові не переслідував
жодної політичної мети, розуміючи це в тому, щоб при допомозі церкви захо-
пити владу та панувати потім над трудящимися.
Я вважав, що моя робота є революційна, що спріяє культурному визво-
ленню та піднесенню розвитку трудящихся мас, зокрема трудового селян-
ства, що до нього і клясово і ідеологічно я завжди належав і належу. Мій
інстінкт мені тямив, що тільки Радянська Влада, є така за сучасного часу
владою, що дійсно мала силу2 робити великі зрушення і в моральному і в
матеріяльному житті народних мас. Я завжди вважав, що в справах релігії —
1 Так в тексті.
2 Підкреслення в тексті.
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 123
воля віри та сумління — є головне. А тому працюючи в Українській Автоке-
фальній церкві, я думав, що цим самим в міру своїх здібностів та переко-
нань — я допомагаю реалізації в життя одного з великих культурних здо-
бутків революції — закону про відокремлення церкви від держави та волі
віри та сумління.
Організуючи відправи на українській мові, я вважав, що цим самим те
українське населення, що цікавиться відправою церковних служб — осягне
більшого культурного саморозвитку, не буде стидитися по міщанськи своєї
мужичої мови, а набереться справжніх творчих сил для будови нової індуст-
ріяльної та великовиробницької колхозівської Радянської України.
Ні від Чехівського ні від Липківського і ні від кого з українських автоке-
фалістів я ніколи не чув, що через українську автокефальну церкву вони ма-
ють намір політично боротися з Радянською Владою. Да це було би з їх боку
ілюзією, бо як це відомо українські парахвії на селі складалися з незамож-
ників та середняків, а в містах з дрібних ремісників, двірників та швейцарів,
що і тоді підтримували і тепер підтримують Радянську Владу. Праця і Липків-
ського і Чехівського в Українській Церковній Раді за мого головування зосе-
реджувалась головне на боротьбі та на руйнації царсько-режимної російсь-
кої церкви.
Мороз
Допитував: Шерстов
ДАХО, ф. Р-6452, оп. 4, спр. 1384, арк. 8–9 зв.
Оригінал. Рукопис на бланку.
Примітки:
[1] Кирило-Мефодіївське брацтво було організовано у 1918 році, т. з.
«прогресивним українським духівництвом». До діяльності цього братства були
причетні діячі зі складу першої Всеукраїнської Православної Церковної Ради,
яка утворилася в грудні 1917 р. і мала на меті скликання Всеукраїнського
Собору. ВПЦР на чолі з свящ. Олександром Маричевим мала на меті утво-
рення Української Церкви і обрання власного митрополита-українця. Але
Всеукраїнський Собор 1918 р. розтягнувся на весь рік і відбувся в трьох сесі-
ях. Під час другої сесії в червні–липні 1918 р. ВПЦР в повному складі було
виключено зі складу Собору через вимоги автокефалії Церкви в Україні. Ста-
лого осередку братство не мало.
|