№ 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2006
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40849
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:№ 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 20-22. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-40849
record_format dspace
spelling irk-123456789-408492013-02-13T03:49:15Z № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р. Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр. 2006 Article № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 20-22. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40849 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
spellingShingle Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
№ 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
format Article
title № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.
title_short № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.
title_full № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.
title_fullStr № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.
title_full_unstemmed № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р.
title_sort № 123. протокол допиту володимира чехівського від 23 липня 1929 р.
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2006
topic_facet Документи з архівної кримінальної справи на колишнього міністра уряду Директорії УНР, Благовісника УАПЦ проф. Володимира Чехівського. 1929–1937 рр.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40849
citation_txt № 123. Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2006. — № 1/2 (26/27). — С. 20-22. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-03T23:02:53Z
last_indexed 2025-07-03T23:02:53Z
_version_ 1836668709174771712
fulltext 20 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Через часту зміну облич (лиц) переді мною, як тим хто виступав перед багатьма шкільними класами, авдиторіямі, мітінгами, зборами, церковними соборами і зборами, диспутами, в мене затупіла і кволо відбиває пам’ять об- личчя, прізвища. Дуже часто жалуються на мене особи, що знайомі зі мною на те, що по десять раз кожної зустрічі я питаю, як прізвище, ім’я, й по батькові зустрічного, де ми  з ним стрівалися. Отже,  зберігаючи пам’ять логічну — зв’язку думок, я дуже часто не можу зовсім пригадати обличчя, прізвище, обставини, а особливо коли пройшло досить часу й зокрема в годи після пере- несення мною в 1921 р. сипняку і брюшного тифу, як взагалі, людина то краще пам’ятає, що засвоїла свіжими силами, ніж то, що приймає вже стомленою, виснаженою життям. Через те, прошу приймати за цілком щире моє непам’я- тання тої чи іншої обставини. 3 додатком на 2 стор. В. Чехівський1 Допрашивал: [ГОРОЖАНИН] 20/VII–[19]29 г. ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 10–12. Оригінал. Рукопис олівцем. № 123 Протокол допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р. ПРОТОКОЛ 1929 року  23  липня,  я,  нижче  підписаний  Володимир  ЧЕХІВСЬКИЙ, показав: 1) Як я пригадав, до мене на помешкання прийшов Павлушков і казав, що після товариства єдности та згоди залишилося декілько товаришів, що хотіли б бути в товаристві і далі. В якому товаристві, він не казав, не називав і «СУМ». Він просив поради. Я висловив думку, що нелегально існувати то- вариством не слід, я радив залишити зовсім думку про Товариство, а потребу обміну життям задовольняти персональною дружбою, вибравши тих товари- шів, що дружба з ними була б пожиточною для інтелектуального і морального розвитку. І після цієї розмови дійсно я не знав, чи існує яке товариство. За весь час ні разу на їх чи засіданнях, чи зібраннях, не бував. 2) На додаток до попереднього показання в справі панахиди показую. В той час, як я проповідував в Софіїв[ському] соборі, часто люди і невідомі, 1 Текст дописано рукою В. Чехівського. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ 21 звертались, після виходу з собору до мене з тими чи иншими запитаннями, після того як було оголошено в Соборі про відправу панахиди по Франкові зприводу десятиріччя смерті його, за скільки день до панахиди. Після служби в соборі, як я вийшов з собору, до мене підійшов невідомий  і питав, чому церква не служить панахиди по Петлюрі. Між нами виникла розмова, що я показав раніш. Після тієї розмови я думав над тим, що індивідуальне безумов- не поминання не є забороненим. Мені  здається,  що  після  тієї  розмови,  вертаючись  до  дому,  я  зустрів В. Ф. Дурдуківського і розказав йому про оголошення відправи на 10-річчя смерти Ів. Франка і про мою думку, що ті, хто хоче дійсно молитись лише, а не політику робити, можуть помолитись індівідуально, не публічно і що це не буде мати політичного характеру. Як я тепер пригадав, після попередніх моїх розмов про панахиду до мене зайшов Павлушков також з питанням про панахиду по Петлюрі, і йому я відповів також, як і перше, указуючи на індівіду- альну молитву на панахиду  Ів.  Франка,  як спосіб  помолитись  за  Петлюру тим, хто хоче того. Цей спосіб вдавався мені зовсім легальним і церковним. Дійсність пока- зала, що і той індівідуальний спосіб став способом нецерковним. Тоді ж і до панахиди і під час панахиди я гадав, що ніщо не виходить за межі суто цер- ковні. В моєму імпровізованому слові я говорив про велике служіння Івана Франка натхненим словом любові до близького, що було дійсним виконан- ням Христового заповіту. Кликав до єднання в молитві з Франковою любов’ю до всіх людей, кликав до єднання з волею вищого Бога. Всі мої переживання індівідуальні були лише моїм релігійним піднесенням до єдности в молитві з Богом. Піднесення христіянське «не від світу цього». Як би воно було «від світу цього» і у мене воно мало б інші форми. Підчас розмови про загибель Петлюри, здається, з Павлушко[ви]м я вис- ловлював своє переконання про дійсного винуватця цієї загибелі. Слова про руку з Москви не мені належать. Їх приведено було в нашій пресі, як неправ- дивий вислів якоїсь закордонної газети. Процітувавши її слова в розмові, їм я протиставив свою думку, що загибель Петлюри є діло руки того буржуазно- го, антантовського, франко-польского кола, що попхнуло Петлюру на зброй- ну боротьбу з революційною радянською силою, а разом попхнуло на люте загострення і національної ворожнечі, що й дала свою помсту. Володимир Чехівський Додаток 3 стор.1 1 Текст дописано рукою В. Чехівського. Мова йде про додаток до протоколу допиту від  23  липня  1929 р.,  який  дописаний  на  3-й  сторінці  рукописного  варіанту протоколу. 22 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ 3) Про «СВУ» не маю ніяких відомостей. Ініціяли лише вчора після до- питу розшифрував, як Союз Визв[олення] Укр[аїни] в порядку догадки. До цієї організації не належав і не належав, як про їх завдання, склад і роботу нічого не знаю. Володимир Чехівський ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 26–26 зв. Оригінал. Рукопис олівцем. № 124 Додаток до протоколу допиту Володимира Чехівського від 23 липня 1929 р. ДОДАТОК ДО ПРОТОКОЛУ 23 ЛИПНЯ 1929 року Визнаю свої провини перед Радвладою в тому, що я спричинився до не- легального угрупування молоді, спричинився до привнесення в панахиду по Іванові Франкові скритого поминання С. Петлюри політичного характеру і що я, колишній діяч УСДРП, наближенням своїм в громадянстві до інтеліген- ції типу колишнього с[оціал]-ф[едералістського] кола і пробуванням у ньому сприяв ухилу до єдиного національного фронту, до лінії тенденцій і настроїв не лойяльних до Радвлади. Цілковито і остаточно осуджую всі ці мої ухили, йтиму далі неухильно радянською лінією громадянського життя. Прошу прий- няти до уваги, що без наміру я спричинився і до нелегального угруповання молоді, сам до нього не належачи і в роботі його участи не приймаючи, та- кож і до політичного — характеру скритого помину Петлюри — і до ухилу єдиного національного фронту. Сталося так не через мій намір, плян, бажання, а через мою необачність, пасивність, неуважність до аналізу оточення і одір- ваність від радянського громадянського життя. Готовий і зараз, в час зазіхань сусідніх імперіалістів на здобутки праці робітництва Радян[ської] держави, віддати свої сили на боротьбу з імперіялистичними захватними заходами світо- вої буржуазії, як ставав я на ту боротьбу і раніш, обстоюючи на Україні єди- ний пролетарський фронт. Володимир Чехівський Допрашивал: [ГОРОЖАНИН] 23/VII–[19]29 р. ГДА СБ України, ф. 6, спр. № 67098-ФП, т. 45, арк. 27. Оригінал. Рукопис олівцем.