Космос та наше щоденне життя

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Кунцевич, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2008
Назва видання:	Україна. Наука і культура
Теми:	Світ науки та освіти
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40874
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Космос та наше щоденне життя / В. Кунцевич // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 118-129. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-40874
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-408742013-01-28T12:05:17Z Космос та наше щоденне життя Кунцевич, В. Світ науки та освіти 2008 Article Космос та наше щоденне життя / В. Кунцевич // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 118-129. — укp. 0206-8001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40874 uk Україна. Наука і культура Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світ науки та освіти Світ науки та освіти
spellingShingle	Світ науки та освіти Світ науки та освіти Кунцевич, В. Космос та наше щоденне життя Україна. Наука і культура
format	Article
author	Кунцевич, В.
author_facet	Кунцевич, В.
author_sort	Кунцевич, В.
title	Космос та наше щоденне життя
title_short	Космос та наше щоденне життя
title_full	Космос та наше щоденне життя
title_fullStr	Космос та наше щоденне життя
title_full_unstemmed	Космос та наше щоденне життя
title_sort	космос та наше щоденне життя
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Світ науки та освіти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40874
citation_txt	Космос та наше щоденне життя / В. Кунцевич // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 118-129. — укp.
series	Україна. Наука і культура
work_keys_str_mv	AT kuncevičv kosmostanašeŝodennežittâ
first_indexed	2025-07-03T23:04:16Z
last_indexed	2025-07-03T23:04:16Z
_version_	1836668795050000384
fulltext	Âñåâîëîä ÊÓÍÖÅÂÈ×, àêàäåì³ê ÍÀÍ Óêðà¿íè, äèðåêòîð ²íñòèòóòó êîñì³÷íèõ äîñë³äæåíü Íàö³îíàëüíî¿ àêàäåì³¿ íàóê òà Íàö³îíàëüíîãî êîñì³÷íîãî àãåíòñòâà Óêðà¿íè ÊÎÑÌÎÑ ÒÀ ÍÀØÅ ÙÎÄÅÍÍÅ ÆÈÒÒß Доволі часто можна почути не тільки, як то кажуть, від рядового громадя� нина, але й з уст людей, котрі визна� чають напрям розвитку всієї нашої економіки, запитання: невже всі наші земні проблеми вже успішно ви� рішені, і людство тепер прагне в кос� мос тільки від надміру сил і засобів? Дві основні причини майже пів� століття тому підштовхували обидві тодішні супердержави — США і Ра� дянський Союз — до змагання в кос� мосі: прагнення оволодіти ближнім космосом для завоювання страте� гічної переваги над своїм потенціаль� ним противником і отримати нові ко� зирі в ідеологічному протистоянні. Це вже відійшло в минуле, хоч бажання зберегти (чи набути) військову при� сутність в космосі не зникло. Та, від� кривши для себе дорогу в космос, люди доволі швидко усвідомили, що на цьому шляху можна багато досяг� нути при вирішенні земних проблем. Справді, кожен з нас тепер має що� денну можливість дивитися теле� візійні програми, по мобільному теле� фону вести розмови на ходу і навіть в метро, користуватися електронною поштою та Інтернетом. Тим часом усе це стало можливим лише завдяки штучним супутникам Землі. Це давно вже і міцно поставлено на комер� ційну основу. І тому, природно, вини� кає питання: а над розв’язанням яких проблем працює космічна наука сьо� годні і що вона може дати нашим лю� дям коли не сьогодні чи завтра, то в найближчий час, та чи може наша країна, яка ніяк не вибереться з ста� ну глибокої економічної кризи, доз� волити собі витрачати свої мізерні ресурси на науку взагалі і на космічні дослідження зокрема? Шукаючи від� повіді на це, не можна обійти необ� хідності відповісти на більш загальне питання: а навіщо, власне, взагалі розвивати науку в нашій країні в умо� вах, коли, як видається на перший погляд, уже що завгодно можна ку� пити. Так можна було б міркувати, коли б в нашій країні з�під землі били потужні й невичерпні фонтани нафти й газу, а в зворотньому напрямку тек� ли ріки доларів та євро. Але ж таких рік у нас нема й не буде. Тому, щоб не 118 сидіти з простягнутою рукою, не про� сити милостиню в багатих, нам самим треба, не відмовляючись від викорис� тання чужого досвіду, будувати краще життя. Скажемо кілька слів про стан справ у Національній академії наук України сьогодні. Створена в 1918 році декретом гетьмана України П.Скоропадського, Академія пере� живала і роки піднесення, й численні труднощі. Тут доречно згадати, що в часи М.С.Хрущова питання про «при� криття» АН СРСР (до складу якої вхо� дила і АН УРСР) було навіть винесе� не для обговорення на засіданні Політбюро ЦК КПРС. Тоді вчені рішуче виступили проти спроб нада� ти науці чисто утилітарного характе� ру, й були відкинуті докори в тому, 119 Ðèñ.1. Ñîíöå. Çíÿòî ç àìåðèêàíñüêîãî ñóïóòíèêà SOHO що наука не допомагає підпри� ємствам в конкретному виробництві: адже Академія — не ремонтна май� стерня при заводах, у неї інші завдан� ня. На жаль, нинішні горе�реформа� тори, що закликають ліквідувати НАН України, а її інститути «роздати» університетам, не засвоїли уроків історії, і їхні наскоки на Академію відзначаються неприязно�ревнивим ставленням до академічної науки і до фундаментальної науки як такої. Ба� гатьох з них дратує державний ста� тус самоврядної структури. Очевидно, саме питання про фун� даментальну науку — ахіллесова п’ята нинішньої Академії, бо саме ця кате� горія досліджень не може за своєю природою давати швидкий прибуток. Однак на тезу про те, що фундамен� тальні роботи дають віддачу лише че� рез десятиліття, є два заперечення: по�перше, попередні фундаментальні розробки виправдовують наступні; по�друге, розвиток прикладних на� прямів грунтується на результатах фундаментальних, тому їх розрив при� веде до згортання науки як такої, підміни її шарлатанством, псевдопри� бутковими проектами тощо. Так, наука за своєю природою не може бути са� моокупною. Незатребуваність ниніш� ньої науки визначається головним чи� ном тим, що вона все ще недостатньо орієнтована на впровадження своїх інноваційних розробок в життя, а на� ша промисловість і аграрний комплекс віддають перевагу негайним ди� відендам, не заглядаючи в майбутнє. Зі структурно�фінансового по� гляду, звичайно, питання наштовху� ється на явну нестиковку між правом Академії на самоврядування і не� обхідністю бюджетного фінан� сування. Тепер про наш Інститут. Інститут космічних досліджень був створений в 1996 році спільним рішенням На� ціональної академії наук України (НАН України) і Національного космічного аг� ентства України (НКА України) на базі відділення систем управління Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України. Від дня заснування Інституту я його директор. Інститут створено з ме� тою організації і проведення в Україні цілеспрямованих наукових космічних досліджень, координації науково� технічної діяльності в сфері досліджен� ня і використання космічного простору. Основні напрями діяльності Ін� ституту: – проведення фундаментальних і прикладних досліджень в Космосі, астрофізичних досліджень об’єктів Всесвіту, в тому числі в недоступних з поверхні Землі діапазонах; – розробка стратегії і принципів використання космічних засобів у дослідженні Всесвіту для вирішення науково�дослідницьких і практичних завдань в інтересах народного господарства; – розробка і випробування в умо� вах космосу технологічних процесів і наукової апаратури для космічних досліджень; – розробка нових принципів по� будови і вдосконалення існуючих систем навігації, управління рухом космічних апаратів, моніторингу Зем� лі і Космосу та створення інфор� маційних космічних систем; – розробка пропозицій до роз� робки концепції і стратегії космічних програм. 120 ÂÑÅÂÎËÎÄ ÊÓÍÖÅÂÈ× В Інституті працює понад 120 співробітників, серед них один ака� демік і один член�кореспондент НАН України, десять докторів наук, двад� цять кандидатів наук. В складі Інститу� ту є вісім науково�дослідницьких підрозділів і, крім того, Інститут має філіал — Львівський Центр ІКД НАН і НКА України, створений на базі СКБ Фізико�механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України з загаль� ним числом співробітників — 115 осіб. В межах невеликої статті немож� ливо, хай навіть у найкоротшій фо� рмі, розповісти про всі наші основні результати, тому зупинюсь лише на двох напрямах наших досліджень. Однією з найважливіших про� блем, що стоять перед космічною на� укою, є вивчення сонячно�земних зв’язків, оскільки процеси, що відбу� ваються на Сонці, мають визначаль� ний вплив буквально на все, що відбувається на нашій Землі, в тому числі й на нас з вами, читачу. Під со� нячно�земними зв’язками звичайно розуміють всю сукупність прямої і опосередкованої дії Сонця на проце� си в навколоземному просторі і на Землі. Існує два канали передачі енергії від Сонця до Землі: електромагнітне і корпускулярне випромінення. Ос� новна частка енергії Сонця — близь� ко 1.37 кВт на 1 м2 поверхні (що відповідає потужності електричного чайника) надходить по електро� магнітному каналу. Цей потік енергії лежить головним чином у видимому і інфрачервоному діапазоні довжин хвиль. Його величина лишається постійною з високою точністю. Він ÊÎÑÌÎÑ ÒÀ ÍÀØÅ ÙÎÄÅÍÍÅ ÆÈÒÒß 121 Ðèñ.2. Ñòðóêòóðà ñîíÿ÷íî-çåìíèõ çâ’ÿçê³â досягає Землі за 8 хв., більшою мірою поглинається атмосферою і повер� хнею Землі й відіграє визначальну роль у формуванні нашого клімату. Випромінення в ультрафіолетовому і рентгенівському діапазоні довжин хвиль дуже змінюється при розвитку активних процесів на Сонці, однак частка його в загальному потоці про� меневої енергії вкрай мала, а від його згубної дії все живе на Землі захищене атмосферою. Другий канал — корпус� кулярне випромінювання — будучи в десятки і сотні разів слабшим за вели� чиною енергії, що переноситься, вияв� ляється ключовим при формуванні космічної погоди, і саме його ми в под� альшому й розглядатимемо. Корпускулярне випромінювання складається із сонячного вітру й кос� мічних променів. Космічні промені, які складаються з електричних части� нок великої енергії, мають галактичне і сонячне походження. Галактичні енергічні частинки народжуються за межами нашої Сонячної системи, їх потік на орбіті Землі в середньому слабший потоку частинок сонячного походження, особливо в періоди ак� тивності нашого світила. Сонячні електричні частинки великої енергії прискорюються під час активних процесів на Сонці і в міжпланетному середовищі. По суті, ці частинки — це проникаюча радіація, яка може зруйнувати молекули живої і неживої природи. На щастя, досягнути по� верхні Землі їм не дають магнітосфе� ра і атмосфера. Однак в космосі й навіть під час трансарктичних авіапе� рельотів вони можуть являти собою загрозу приладам і людям. Саме че� рез дію радіації на електроніку най� частіше виходять з ладу прилади кос� мічних апаратів. В цілому концепцію, що описує зв’язок геомагнітних явищ з процеса� ми на Сонці, можна уявити наступ� ним чином. Джерелом енергії гео� магнітних явищ є Сонце, яке потока� ми сонячного вітру передає енергію магнітосфері Землі, що утворюється внаслідок обтікання цим вітром зем� ного магнітного диполя. Енергія від сонячного вітру надходить у маг� нітосферу лише у випадку, коли між� планетне магнітне поле має помітну компоненту, паралельну земному магнітному диполю. Якщо швидкість надходження енергії виявляється більшою за швидкість її розсіювання (дисипації), енергія накопичується в магнітосфері. При перевищенні пев� ного рівня накопичення будь�яке збурення поза чи всередині магнітос� фери може призвести до виділення цієї енергії (за так званим тригерним механізмом). Існування сонячного вітру було передбачене ще до початку космічної ери — як за спостереженнями хвостів комет, так і на основі теоре� тичних міркувань — радянськими, американськими і німецькими вчени� ми в 40�і роки минулого століття. Після того, як удалось встановити, що сонячна корона має дуже високу температуру (за сучасними уявлен� нями, до 2 млн градусів), стало ясно: плазма сонячної корони не може пов� ністю утримуватися гравітаційним полем Сонця і розбігається в міжпла� нетний простір. Існування сонячного вітру було доведене експерименталь� но в 1959 р. групою радянських уче� них за допомогою приладів, встанов� 122 ÂÑÅÂÎËÎÄ ÊÓÍÖÅÂÈ× лених на космічному апараті «Луна�2», а пізніше — «Луна�3». Для комплексного вивчення фун� даментальних проблем сонячно�зем� них зв’язків з ініціативи Інституту було підготовлено цільову Програму, затверджену Президією НАН Украї� ни, яку виконують, крім нашого Інституту, Головна астрономічна об� серваторія, Радіоастрономічний ін� ститут та Інститут іоносфери. Пред� метом досліджень цієї програми є Сонце, його атмосфера і корона, со� нячний вітер, магнітосфера і іонос� фера Землі. Ці космічні об’єкти зв’я� зані між собою спільністю фізичних процесів, що забезпечують передачу електромагнітної та кінетичної енергії від Сонця до Землі. Нині в області со� нячно�земної фізики йде накопичен� ня матеріалу, отриманого шляхом спостережень як з космічних апа� ратів, так і з мережі наземних обсер� ваторій. Певних успіхів вже досягну� то в аналізі цього матеріалу. Існують також значні досягнення в області математичного моделювання геліо� і геофізичних процесів. Однак лиши� лось багато нерозв’язаних проблем. Актуальною лишається проблема вивчення характеристик сонячного вітру і їх зв’язку з процесами, що відбуваються на Сонці. Подальшого вивчення потребує проблема впливу ÊÎÑÌÎÑ ÒÀ ÍÀØÅ ÙÎÄÅÍÍÅ ÆÈÒÒß 123 Ðèñ.3. Çîáðàæåííÿ Ì³æíàðîäíî¿ êîñì³÷íî¿ ñòàíö³¿ (ÌÊÑ) â ïîâí³é êîíô³ãóðàö³¿. Êîìï’þòåðíà ìîäåëü сонячного вітру на магнітосферу і іоносферу Землі. Прогноз земних проявів впливу сонячних подій дале� кий від реального. Нема робіт, що описують з єдиних позицій ланцю� жок: «сонячна атмосфера — соняч� ний вітер — магнітосфера — іонос� фера Землі». Дуже мало робіт базується на одночасних синхрон� них спостереженнях, які проводять� ся за допомогою космічних апаратів і наземних телескопів. З урахуванням викладеного ком� плексний підхід до досліджень фізич� них процесів в ланцюгу: «сонячна ат� мосфера — сонячний вітер — маг� нітосфера — іоносфера Землі» в рамках єдиного методологічного під� ходу приводить до необхідності об’єднання зусиль учених для роз� робки методів і інформаційних техно� логій комплексного вивчення соняч� но�земних зв’язків як основи прогнозування «космічної погоди». Заплановані дослідження дадуть можливість отримати принципово нові знання про механізм фізичних про� цесів, пов’язаних з передачею енергії від Сонця до Землі сонячним вітром, зміна характеристик якого відби� вається в навколоземному космічному просторі. Необхідно відзначити, що фізичні процеси, що підлягають вив� ченню за програмою, неможливо здійснити в земних лабораторних умо� вах. Тому наукові дослідження, спря� мовані на вивчення сонячної атмосфе� ри, сонячного вітру і його взаємодії з магнітосферою і іоносферою Землі, дають можливість отримати принципо� во нові знання також з фізики плазми і космічних променів, астрофізики, магнітної гідродинаміки і радіофізики. Можна сказати, що названі дослід� ження акумулюють в собі всі основні досягнення сучасних космічних наук, а з другого боку — є стимулом для їх подальшого розвитку. Крім сказаного, вивчення соняч� но�земних зв’язків важливе з прак� тичного погляду, оскільки складні ди� намічні процеси на Сонці через со� нячний вітер впливають на стан навколоземного космічного просто� ру, в тому числі, на магнітосферу і іоносферу Землі. Малі когерентні варіації магнітного поля на великих площах і відстанях можуть призводи� ти до техногенних катастроф. Кла� сичний приклад — 1989 рік, коли на кілька годин була знеструмлена про� вінція Квебек в Канаді. Під час по� тужної геомагнітної бурі було зафік� совано збої в роботі автоматичних систем перемикання рейок на Пів� нічній залізниці Росії. В періоди максимумів сонячної ак� тивності щільність атмосфери на вели� ких висотах зростає, що призводить до швидкого гальмування космічного апарата й істотно зменшує час його існування. Прикладом цього є амери� канська орбітальна станція «Скайлаб» і радянська «Салют�6», які передчасно згоріли в верхніх шарах атмосфери. 15 червня 2000 року під час дуже сильної магнітної бурі було загублено япон� ський супутник «АСКО». Завдяки про� гнозам, ці несприятливі дні успішно пе� режив радянський «Океан». Сьогодні вчені дають прогнози сонячної актив� ності на всі запуски Федерального космічного агентства Росії. Дослідження останніх років по� казали, що кількість інфарктів під час геомагнітних бур збільшується в 2 124 ÂÑÅÂÎËÎÄ ÊÓÍÖÅÂÈ× рази, на 90% більше трапляється загос� трень стенокардії і на 83% — інсультів. Частіше утворюються мікротромби. Встановлено вплив сонячної активності на популяційні процеси, епідеміологічну обстановку, на соціальні і навіть на гео� політичні процеси, наприклад, спалахи етнічного і державного тероризму, хоч механізми цього впливу ще практично не вивчені. З урахуванням сказаного ці дослідження потрібні для вирішення ряду практичних завдань в галузі космонавтики, радіозв’язку, метеоро� логії, кліматології, медицини, біології і сільського господарства. Усвідомлення важливості вивчен� ня впливу сонячно�земних зв’язків на навколоземний космічний простір останнім часом викликало інтерес як науковців, так і практиків до так зва� ної проблеми «космічної погоди» і до необхідності прогнозування стану навколоземного космічного простору залежно від активних процесів на Сонці. Сонячна активність певною мірою може впливати не тільки на процеси в ближньому космосі, а й на нижню атмосферу, техносферу і біосферу Землі. Зупинимося коротко на впливах геомагнітних збурень на стан і поведінку нас з вами, шанов� ний читачу. Ще в двадцяті роки мину� лого століття наш видатний співвіт� чизник О.Л.Чижевський у своїй фун� даментальній праці «Земне відлуння ÊÎÑÌÎÑ ÒÀ ÍÀØÅ ÙÎÄÅÍÍÅ ÆÈÒÒß 125 Ðèñ.4. Òàéôóí ó Òèõîìó îêåàí³. Çíÿòî ç áîðòó øòó÷íîãî ñóïóòíèêà Çåìë³ сонячних бур» переконливо показав наявність істотного впливу космічної погоди на людину. Для вивчення впливу космічних факторів на земні процеси важливий комплексний системний підхід до досліджень явищ та механізмів пере� дачі енергетики Космосу до Землі. Частину Землі становить її біосфера, тобто біологічні об’єкти й середови� ще їхнього існування, що піддається їхньому впливові. Тому важливо дослідити і встановити взаємозв’язки між синхронними змінами різних кос� мічних фізичних процесів і змінами стану біологічних об’єктів. Для цього в Інституті було зібрано синхронні дані про сонячну та геомагнітну ак� тивність, а також інші параметри кос� мічної погоди (передусім за період з 1 квітня 2003 року до 28 лютого 2006 року). Зібрані також синхронні дані (за той самий час) про такий векторний статистичний показник загострення захворювань і травма� тизм населення Києва, як щоденна кількість викликів швидкої медичної допомоги у зв’язку з проявами чи за� гостренням у людей певних типів за� хворювань та явищ травматизму. Сформовано і поповнюється банк синхронних даних про фактори, які характеризують космічну погоду, зокрема: спостережуване середньо� добове відносне число сонячних плям (так зване число Вольфа); се� редньодобовий потік радіовип� ромінювання на довжині хвилі 10,7 см; середньодобовий фоновий потік м’якого рентгена; дати викидів корональних мас речовини Сонця в напрямку Землі; і Dst�індекс — головний показник магнітних бур на Землі, який визначається за даними чотирьох магнітних обсерваторій: Германус, Какіока, Гонолулу та Сан�Хуан, і ще ряд інших параметрів. Вказані дані було зібрано в основному за матеріалами Служби Сонця (США), Центру збору соняч� них індексів (Бельгія), ИЗМИРАН (Росія), Світового центру даних (Японія), а також з бази даних висо� коорбітального угруповання супут� ників GOES. Друга частина банку складається з даних про щоденну кількість вик� ликів Київської міської станції швид� кої медичної допомоги (ШМД) у зв’язку з загостренням проявів пев� ного типу захворювань (сумарно за добу реєструється близько 1300 викликів, за місяць — понад 40000). В роботі Київської міської ШМД при заповненні карти виклику використо� вуються показники захворювання, які грунтуються на Міжнародній ста� тистичній класифікації хвороб, вве� деній Всесвітньою організацією охо� рони здоров’я. Збираються також дані щоденної кількості травмованих людей за інформацією Київської міської ШМД. На основі розроблених методів, алгоритмів і програмних засобів аналізу створено відповідну інфор� маційну технологію обробки даних, що дає змогу співставляти і встанов� лювати закономірності взаємозв’язків між окремими складовими цього бан� ку даних. Зокрема створено програ� му для розмежування середнього значення, яке повільно змінюється, та відхилень, що змінюються швидко. На основі обробки зібраних син� хронних даних встановлено зв’язок 126 ÂÑÅÂÎËÎÄ ÊÓÍÖÅÂÈ× стану організму людини з моментом прояву сонячної активності, яка суп� роводжується викидами корональ� них мас речовини Сонця. Використо� вуючи дані про щоденну кількість викликів ШМД, показано, що впро� довж інтервалу часу в два�три дні (на який припадає момент викиду коро� нальних мас) ці прояви сонячної ак� тивності в більшості випадків певним чином впливають на загострення чи поліпшення протікання деяких захво� рювань, зокрема, загострень хвороб психіки, нервової системи і органів чуття, систем кровообігу. Для днів, близьких до дат високої геомагнітної активності, велика кількість викликів до хворих із загостренням хвороб системи кровообігу припадає якраз на ці дати. Перейдемо тепер до розгляду іншої глобальної проблеми, ефектив� не розв’язання якої неможливе без використання космічних апаратів зі встановленою на них спеціальною вимірювальною апаратурою. Стійкий розвиток інформаційно� го суспільства неможливий без ак� тивного використання спостережень Землі з космосу в інтересах задово� лення життєво важливих потреб лю� дства: зменшення збитків від природ� них і техногенних катастроф, охоро� ни навколишнього середовища, ÊÎÑÌÎÑ ÒÀ ÍÀØÅ ÙÎÄÅÍÍÅ ÆÈÒÒß 127 Ðèñ.5. Àíòåíà ðàä³îòåëåñêîïà Íàö³îíàëüíîãî êîñì³÷íîãî öåíòðó Óêðà¿íè. Êðèì, ªâïàòîð³ÿ управління енерго� і водними ресур� сами, поліпшення якості життя тощо. На сьогоднішній день системи забез� печення користувачів даними спосте� реження Землі в тій чи іншій формі існують чи створюються в багатьох країнах світу, навіть у традиційно да� леких від космічних досліджень, а та� кож на міждержавному рівні. Най� більш знаковими прикладами міжна� родних систем цього типу є Європейська ініціатива GMES (Global Monitor ing for Environmental Security), спрямована на розв’язання задач безпеки і екологічного моніто� рингу, а також всесвітня «система систем» GEOSS (Global Earth Observation System of Systems), яка має об’єднати системи з усього світу, системи, пов’язані з використанням спостережень Землі. Україна в числі понад 50 країн підписала меморандум про створення «системи систем» GEOSS і приступила до розробки міжвідомчої системи за� безпечення користувачів даними спос� тережень Землі, яка розглядається як український сегмент системи GEOSS і програми GMES. На жаль, подібні процеси активізувались в Україні лише в останні роки. Однак це дає нам і певні переваги — можливість проаналізувати досвід інших країн, наявні в світі тенденції і визначити своє місце і роль в міжнародних про� цесах, уникнувши чужих помилок. Основне завдання на цьому етапі розвитку GMES — гармонізація діяль� ності країн і організацій�учасників, діяльність яких має бути спрямована не просто на розвиток технологій об� робки даних, а на вирішення кон� кретних задач. Учасники цієї ініціати� ви ніяким чином не мають дублювати один одного, а тільки ефективно до� повнювати. На відміну від більшості країн східної Європи, які перебувають на стадії інтеграції в програму GMES, Україна має значний досвід космічної діяльності і істотний доробок в галузі розв’язання важливих задач еко� логічної безпеки на основі супутнико� вих даних. Наукові результати ряду інститутів і організацій України, зокре� ма Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі НАНУ, Інституту гео� логічних наук НАНУ, Інституту космічних досліджень НАНУ�НКАУ, Морського гідрофізичного інституту НАНУ, Державного підприємства «Дніпрокосмос» НКАУ, Центру радіофізичного зондування Землі імені А.І.Калмикова НАНУ�НКАУ відомі й визнані не тільки в Україні, а й за рубежем. На нинішньому етапі головним завданням є об’єднання окремих об’єктів, пов’язаних з тематикою програми GMES, в рамках єдиної ав� томатизованої системи, яку можна розглядати, як український сегмент GEOSS — GMES (GEO�UA). Кілька років тому в Україні було ініційовано роботу щодо створення подібної між� галузевої системи забезпечення ко� ристувачів даними дистанційного зондування Землі. Кооперацію орга� нізацій�розробників системи очолює державне підприємство «Дніпрокос� мос». Головною функцією системи GEO�UA стане інформаційна під� тримка прийняття рішень у сфері стабільного розвитку і безпеки. Ко� ристувачами продукції мають бути 128 ÂÑÅÂÎËÎÄ ÊÓÍÖÅÂÈ× центральні і місцеві органи держав� ного управління України, а саме: Кабінет міністрів України, Рада націо� нальної безпеки і оборони, окремі міністерства, облдержадміністрації, а також Національна академія наук і га� лузеві академії (аграрних наук, оборо� ни і т.д.). Вони отримуватимуть впо� рядковані матеріали, зокрема: картог� рафічну продукцію, що відображає глобальні і регіональні сценарії кліма� тичних, екологічних і соціально�еко� логічних змін, тенденцій розвитку при� родних надзвичайних ситуацій; аналіз і прогноз параметрів навколишнього простору в умовах антропогенних на� вантажень; оцінки небезпеки виник� нення надзвичайних ситуацій і реко� мендації щодо ризиків, які становлять базу для прийняття перспективних і оперативних управлінських рішень. Головним способом виконання завдань системи GEO�UA є інтег� рація в рамках проблемно�орієнтова� ного підходу інформаційних можли� востей дистанційного зондування землі (ДЗЗ) і відомчих наземних структур моніторингу навколишньо� го середовища. Система буде реа� лізовуватися у вигляді розрізненої міжгалузевої структури в складі: – Центральної частини (ядра) системи GEO�UA у вигляді мережі сервіс�центрів. – Тематичних ланок у вигляді консорціумів або інших інноваційних структур у складі сервіс�центрів. Те� матичні ланки структуруються за га� лузями суспільного інтересу, згідно з концепцією GEOSS, а саме: Катас� трофи, Здоров’я, Енергія, Клімат, Вода, Погода, Екосистеми, Біорізно� маніття. Специфічні проблеми воєнної безпеки відокремлено в га� лузь суспільного інтересу Безпека. – Технологічних ланок для за� безпечення даними ДЗЗ і базовими даними громадського користування. Створення системи GEO�UA ста� не українським внеском в європе� йську програму GMES і світову GEOSS. Інформаційна система GEO�UA має відповідати міжнарод� ним стандартам обміну геопросторо� вою інформацією. Це дасть мож� ливість забезпечити її природну інтеграцію в міжнародні системи використання даних ДЗЗ. Наостанок хотілося б відзначити таке. Необхідність розвитку кос� мічних досліджень, що дають у кінце� вому наслідку відчутну користь для національних економік, останнім ча� сом знайшла розуміння навіть у сере� довищі так званих країн, що розвива� ються — Африки, Азії і Південної Америки. Як приклад, наведу по� відомлення нашого посольства в Ту� реччині. Це країна, яка зовсім недавно перебувала у багатьох відношеннях на задвірках Європи, прийняла рішення про виділення 150 млн. доларів для створення свого Національного кос� мічного центру. Співставте це з обся� гами фінансування наших Націо� нальних космічних програм в розмірі приблизно 60–70 млн. грн. (не до� ларів!), і коментарі, очевидно, зайві. Січень, 2007 р. ÊÎÑÌÎÑ ÒÀ ÍÀØÅ ÙÎÄÅÍÍÅ ÆÈÒÒß 129 �

Космос та наше щоденне життя

Репозитарії

Схожі ресурси