Простір Скорохода

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Нечуйвітер, Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2008
Schriftenreihe:	Україна. Наука і культура
Schlagworte:	Світ науки та освіти
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40883
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Простір Скорохода / Г. Нечуйвітер // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 208-213. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-40883
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-408832013-01-28T12:06:13Z Простір Скорохода Нечуйвітер, Г. Світ науки та освіти 2008 Article Простір Скорохода / Г. Нечуйвітер // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 208-213. — укp. 0206-8001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40883 uk Україна. Наука і культура Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світ науки та освіти Світ науки та освіти
spellingShingle	Світ науки та освіти Світ науки та освіти Нечуйвітер, Г. Простір Скорохода Україна. Наука і культура
format	Article
author	Нечуйвітер, Г.
author_facet	Нечуйвітер, Г.
author_sort	Нечуйвітер, Г.
title	Простір Скорохода
title_short	Простір Скорохода
title_full	Простір Скорохода
title_fullStr	Простір Скорохода
title_full_unstemmed	Простір Скорохода
title_sort	простір скорохода
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Світ науки та освіти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40883
citation_txt	Простір Скорохода / Г. Нечуйвітер // Україна. Наука і культура. — 2008. — Вип 34. — С. 208-213. — укp.
series	Україна. Наука і культура
work_keys_str_mv	AT nečujvíterg prostírskorohoda
first_indexed	2025-07-03T23:04:51Z
last_indexed	2025-07-03T23:04:51Z
_version_	1836668830879842304
fulltext	Ãàëèíà ÍÅ×ÓÉÂ²ÒÅÐ ПРОСТІР СКОРОХОДА Рівень математичної освіти в нашій країні завжди був високим, талантів не бракувало, про що свідчать, скажімо, результати міжнародних шкільних і сту� дентських олімпіад, на яких, як правило, українські учасники виборюють най� почесніші місця (досить нагадати студентську математичну олімпіаду 2003 року в Англії, коли з 7 перших премій 5 отримали кияни, і англійські газети пи� сали, що це було фактично змагання серед киян). Імена наших краян, які про� славилися своїми математичними здобутками, — Михайла Остроградського, Віктора Буняковського, Георгія Вороного, Михайла Кравчука, — відомі в усьому світі. Отже, математика була і залишається перспективним напрямом в наших стосунках зі світовою науковою спільнотою. Але, на жаль, події ма� тематичного життя в країні мало висвітлюються в засобах масової інформації. З 17 по 23 червня 2007 року в Київському університеті імені Тараса Шевченка проходила міжнародна наукова конференція «Простір Скорохода. 50 років по тому», присвячена розвитку наукових напрямів в теорії випадко� вих процесів, започаткованих академіком Національної академії наук України, дійсним членом Академії мистецтв і наук США Анатолієм Володимировичем Скороходом — всесвітньо відомим фахівцем в галузі теорії ймовірностей і ма� тематичної статистики. На конференцію, крім українських вчених, зібралися представники 25 інших країн світу (математики з колишніх республік СРСР — Росії, Литви, Молдови, Грузії, Азербайджану, Узбекистану, вчені з Англії, США, Німеччини, Франції, Польщі, Італії, Іспанії, Швеції, Нідерландів, Греції, Ізраїлю, Австрії, Туреччини, Іраку, Йорданії, Японії, Чилі, Індії, Нової Зе� ландії). До речі, 10 років тому подібну конференцію: «40 років простору Ско� рохода» вже проводили в Чилі. Проблеми, запропоновані Скороходом, були об'єктом розгляду і на інших міжнародних форумах.. Теорія випадкових процесів — відносно нова область математики, при� близно з середини минулого століття в її розвитку відбувся значний якісний стрибок і не останню роль в цьому зіграли дослідження українських матема� тиків, зокрема запропоновані Скороходом нові (так звані «прямі ймовірнісні» ) методи досліджень, значно розширилося поле можливих застосувань завдяки створеному Скороходом новому апарату досліджень, названому згодом «про� стором Скорохода» (Skorokhod Space) з визначеною ним же топологією (Skorokhod topology). З іменем Скорохода пов'язана також проблема вкла� дення випадкового блукання в траєкторії випадкового вінерівського процесу, або його узагальнення (Skorokhod embedding problem, Skorokhod representation problem), дослідження, пов'язані з відбиттям випадкового про� цесу від границі даної області (Skorokhod reflecting problem), побудований 208 ним розширений стохастичний інтеграл (Skorokhod integral) тощо. Отже, по� чинаючи з середини 50�х років ХХ століття, роботи А.В.Скорохода були етап� ними в розвитку теорії випадкових процесів, вони певною мірою визначали напрямки подальших досліджень в цій теорії не лише в Україні, а й в усьому світі. Небайдужому читачеві радимо звернутися до пошукового сайту Google, щоби упевнитися в тому, що кожна із перелічених проблем (англомовні назви яких наведено вище) стала об'єктом досліджень і узагальнень не однієї сотні фахівців в різних країнах світу. Важко переоцінити внесок А.В.Скорохода в процес становлення укра� їнської школи теорії ймовірностей. Він підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук. Його лекції в Київському університеті з усіх розділів сучасної теорії ви� падкових процесів значною мірою сприяли високому рівню математичної підготовки студентів. Скороход — автор 23 монографій (більшість з яких не� гайно перекладались і видавались в інших країнах) і понад 300 статей, надру� кованих у провідних наукових журналах світу. Значну увагу приділяв Скороход популяризації математичних знань се� ред молоді. Він виступав з численними науково�популярними лекціями, в тому числі і по телебаченню, завжди вiдкривав своєю лекцiєю новий навчальний рiк Унiверситету юних математикiв, що певний час працював при Інститутi ма� тематики, у 80�х роках здійснив ряд подорожей по Україні з метою популяри� зації математичних знань та імен видатних українських математиків. Написані ним підручники і науково�популярні книжки (всього ним — у співавторстві — видано їх 16), виховували смак до математики і до творчої наукової діяльності молоді. Ось такий в загальних рисах науковий доробок Скорохода за півстоліття. Додаймо сюди ще громадянську мужність, незалежність думки та сміливість у висловлюваннях, принциповість та нетерпимість до пристосува� нства — і стане ясним підгрунтя надзвичайної популярності та авторитету А.В.Скорохода не лише в Україні, а й далеко за її межами. * * * * * * * * * * * * Анатолій Володимирович Скороход народився 10 вересня 1930 року у Ніко� полі Дніпропетровської області в сім'ї вчителів. Середню школу закінчив у Ковелі на Волині (1948 рік), куди у 1946 році сім'я тимчасово переїхала, ря� туючись від голоду на Наддніпрянщині. І того ж 1948 року А.В.Скороход по� ступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на механіко�мате� матичний факультет. Здібності до дослідницької роботи виявилися ще в студентські роки. А.Скороход обрав собі спеціалізацію по кафедрі математичного аналізу, де в цей час згуртовувався колектив вчених, які працювали у новому напрямку — теорії ймовірностей. Особливий вплив на розвиток цих досліджень мали про� фесори Б.В.Гнєденко та Й.І.Гіхман (який згодом став близьким другом та ко� легою А.В.Скорохода по спільній роботі). А.Скороход одночасно працює над розв'язанням декількох проблем. Закінчуючи університет (1953 рік), він вже 209 був автором п'яти наукових праць, три з них були опубліковані в провідних журналах СРСР «Успехи математических наук», «Доклады АН СССР», дві — у збірнику наукових праць студентів Київського університету. Варто також за� уважити, що дві з цих ранніх робіт Скорохода вже у 1961 році було перекла� дено англійською мовою і видано в збірнику «Selected Translations on Mathe� matical Statistics and Probability». По закінченні університету А.В.Скороход навчався в аспірантурі (Московський університет, 1953–1956 роки). Після повернення з Москви, у 1957 році, А.В.Скороход почав викладати у Київському університеті, а з 1964 року перейшов працювати до Інституту ма� тематики НАН України зав. відділом теорії випадкових процесів, одночасно продовжуючи викладацьку роботу в університеті. З поверненням А.В.Скоро� хода до Києва активізувалася робота наукового семінару з теорії ймовірнос� тей при Київському університеті. Його діалоги з доповідачами, вміння збагну� ти внутрішню суть проблеми, узагальнити її, визначити можливі слабкі місця в доведенні, побачити несподівані зв'язки з іншими проблемами перетворили засідання семінару у справжню творчу лабораторію і кожен, хто прагнув на� укової діяльності, намагався виступити на семінарі перед А.В.Скороходом. Таким чином, Київська школа теорiї ймовiрностей, яка створювалась на цьо� му семінарі, є значною мiрою результатом творчої активності Скорохода. А.В.Скороход завжди виділявся незалежністю своїх суджень, своїх по� зицій, хоча це в роки тоталітарного режиму було досить небезпечно. У 1968 році за участь у виступі групи представників української інтелігенції на захист конституційних прав громадян А.В.Скороходу було заборонено читати лекції студентам, керувати аспірантами. Півтора десятка років йому відмовляли у виїзді за кордон для участі в наукових конференціях. А.В.Скороход з гідністю переніс вимушене обмеження своїх прав. В тi роки він говорив, що математика рятує його вiд життєвих негараздiв. I справді, в перiод п'ятнадцятирiчної опали вiн пра� цював особливо плiдно. А вiдсутнiсть А.В.Скорохода на мiжнародних наукових форумах породила думку серед зарубiжних вчених про те, що Скороход — це збірне iм'я радянських фахiвцiв, що працюють в галузi теорiї випадкових про� цесiв, подiбно до того, як група французьких вчених об'єдналася пiд iменем Бурбакi. З початку виникнення (наприкiнцi 80�х рокiв) широкого демократичного руху А.В.Скороход активно підтримував його, i авторитет академіка А.В.Ско� рохода певною мiрою сприяв успiху всiєї справи. Згадаймо, скажімо, його підтримку письмового звернення до міської адміністрації за дозволом на про� ведення першого екологічного мітингу (1988 рік, всього це звернення підпи� сали 8 відомих в Києві громадян), участь у висуненні перших альтернативних кандидатів в депутати Верховної Ради СРСР, в дискусії з приводу iдеї утво� рення Руху восени 1988 року, що її організував тодішній ідеологічний відділ ЦК КПУ на чолi iз Л.Кравчуком і т.iн.). З 1993 року Скороход працює у Мічиганському університеті (м.Лансинг, штат Мічиган, США), не пориваючи наукових зв'язків з Інститутом математи� 210 ÃÀËÈÍÀ ÍÅ×ÓÉÂ²ÒÅÐ ки НАН України. Його наукові праці останніх років пов'язані з дослідженням асимптотичної поведінки динамічних систем, які перебувають під впливом випадкових збурень. А.В. Скороход завжди зосереджений на вирішенні своїх наукових про� блем, він не витрачав часу на клопіт щодо свого офіційного статусу. Зараз для математиків саме ім’я «Скороход» означає більше, ніж будь�який офіційний статус або офіційна відзнака. Ðîçìîâà ç àêàäåì³êîì Àíàòîë³ºì Ñêîðîõîäîì — Що би Ви могли розповісти про своє дитинство? — Я народився і прожив перші п’ять років свого життя у Нікополі. Це місто на Дніпрі в отченні українських сіл, поряд із Запорозькою Січчю. Батьки мої їздили по селах, де вони працювали у сільських школах. Потім сім’я пере� їхала в шахтарське місто Марганець, там я пішов у школу. Мене відправили до російської школи. Вдома батьки мої розмовляли російською, але батькова мати російської не знала, вона говорила тільки українською і діти, з якими я спілкувався, також говорили українською. Шкільні вчителі, хоч школа й була російською, також говорили по�українськи, навіть уроки російської мови та� кож проводили по�українськи. Зараз мене дуже дивує позиція жителів, скажімо, Дніпропетровська, які не хочуть визнавати українську мову. В ди� тинстві я багато дізнався про історію нашого краю, про Запорозьку Січ. Мене завжди це цікавило. — Чим Ви захоплювалися в школі? — Читав усе підряд. — Які предмети найбільш подобалися? — Література, історія, але не в тому вигляді, як вони викладалися в школі. — Хто або що вплинуло на Ваш вибір професії математика? — Батько. — Чиї лекції в період навчання в Київському університеті справили на Вас найбільше враження? — Лекції Симона Ізраїлевича Зуховицького з математичного аналізу і Ми� коли Олександровича Кільчевського з теоретичної механіки. — Кому Ви завдячуєте вибором напрямку своєї подальшої роботи? — Володимиру Михалевичу. Ми дружили (він був на курс старший за мене) і якось він переконав мене займатися теорією ймовірностей. Мене більше цікавив математичний аналіз. — Коли розпочалася Ваша наукова і педагогічна діяльність? — Моя педагогічна робота почалася в 9�му класі. Я готував одного хлопця, учня 7�го класу, за 8�й клас. Його батько хотів, щоб він здав екзамени за 8�й клас екстерном, він був людиною досить заможною і найняв мене для підго� товки свого сина. ÏÐÎÑÒ²Ð ÑÊÎÐÎÕÎÄÀ 211 Перша моя наукова робота з’явилася на 4�му курсі завдяки Костюченку. Ми разом із ним досліджували задачу про базиси в гільбертовому просторі. — Ваші основні принципи керівництва аспірантами. Якими, на Ваш погляд, повинні бути стосунки між науковим керівником і його учнем? — Це залежить від учня. У мене були учні не тільки з України, але і іно� земці, і представники кавказьких республік. Рівень підготовки був дуже різний. Рівень знань своїх учнів, вихованців Київського університету, я знав краще і тому намагався, щоб вони все ж таки мали знання і вміли щось доводити. — Ваше ставлення до рівня математичної освіти в Україні (серед* ньої і вищої)? — Питання, на мою думку, поставлено некоректно. Треба говорити про освіту взагалі, а не про математичну освіту. Радянська освіта була подібною до колишньої гімназійної, вона в цілому була хорошою. — Яких змін і вдосконалень, на Ваш погляд, потребує шкільна освіта? Яка має бути роль в ній гуманітарних і точних наук? — Треба посилити гуманітарну освіту. В наш час гуманітарні науки в школі були відсутні, все проходило під кутом зору антигуманної теорії марк� сизму. — Протягом багатьох років Ви читали лекції для школярів по теле* баченню, були ректором Університету юних математиків, що існував при Інституті математики, Вами написано ряд підручників і науко* вопопулярних книжок для школярів. Що в цій роботі Ви вважаєте голов ним, що найбільше запам’яталося? — Я прагнув зацікавити дітей математикою. — Яка, на Ваш погляд, роль шкіл фізикоматематичного профілю в формуванні особистості вченого? — Такі школи не потрібні. Колись такі діти були на утриманні держави, це мало сенс. А взагалі школа повинна виховувати з дітей хороших людей, а не математиків. Серед школярів звичайних шкіл завжди знайдеться 1% майбутніх математиків. — Ми знаємо, що Ви захоплюєтесь музикою і поезією. Чи це доповнює Вашу основну діяльність, чи якось переплітається з нею? — Це незалежні справи. Взагалі заняття математикою можна порівняти із грою в шахи. Не дуже серйозне заняття. — Ваші враження про спільні подорожі з вашими учнями по Україні по місцях, пов’язаних з життям видатних математиків минулого. При гадуєте село Журавку — малу батьківщину Георгія Вороного, Човницю на Волині — батьківщину Михайла Кравчука, місто Бар на Вінниччині, де народився Віктор Буняковський? — Це були цікаві подорожі, я згадую їх із задоволенням. 212 ÃÀËÈÍÀ ÍÅ×ÓÉÂ²ÒÅÐ — У 1968 році група представників української інтелігенції виступи* ла з колективним листомпротестом проти закритих судів і інших реп ресивних заходів того часу, Ви також підписали цього листа. Яке Ваше ставлення до цього зараз? — Я був свідком суцільної колективізації на Волині в сорок сьомому році, на Волинь ми перебралися, тому що в Дніпропетровській області (де ми в той час жили, і батьки мої вчителювали) ми би не вижили. Я не бачив серед людей таких, хто б вірив у ту пропаганду, яку ми чули по радіо. Коли я приїхав у Київ і вступив до університету, мені було дуже дивно, що тут є люди, які в це вірять. У мене ж з дитинства було таке почуття, що я живу в країні, захопленій ворогами. З ворогами не можна бути чесним. З приводу нещирості у вчинках людей у той час мушу сказати, що люди просто шукали способу, як вижити. Стосовно листа. Була все ж таки надія, що цим ми зможемо щось зроби� ти. Процеси були закриті, чому вони повинні бути закриті? Листа було адре� совано до вищих осіб держави, в цьому нічого кримінального не могло бути. Але ж у тих умовах було ясно, що це так просто не закінчиться. Думав, що за� беруть в КДБ, може, навіть кудись зашлють. Ну, що ж, в математиці вже дещо зробив, але терпіти більше це знущання з кожної мислячої людини не можна. Але замість цього почалася комедія із «засудженням» та різними іншими захо� дами покарання. Між іншим, директор інституту Ю.О.Митропольський тоді сказав мені, що наші постанови були найбільш м'якими, і при цьому додав: «Може, колись ваша візьме, тоді ви пригадайте, що я до вас добре поставив� ся», я йому тепер це нагадав. — Ви були активним учасником Народного Руху України з самого по* чатку його зародження, учасником дискусій з тодішнім партійним ідео* логом Л.Кравчуком, учасником Першого з’їзду Руху у вересні 1989 року. Як, на Вашу думку, сталося, що він переродився? — Метою Руху було досягти незалежності. Коли її здобули — він став не� потрібним. — Яким Ви бачите майбутнє України, перспективи її розвитку? — Будемо сподіватися на рух у Європу. ÏÐÎÑÒ²Ð ÑÊÎÐÎÕÎÄÀ 213 �

Простір Скорохода

Institution

Ähnliche Einträge