Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття
На підставі вивчення документів фондів Р-415 і Р-2638 в Державному архіві в АР К висвітлено основні факти і події в історії Таврійського Центрального архіву (Кримцентрархіву) у Сімферополі (1919 – початок 1930-х рр.). Особливу увагу приділено історії формування фондів Кримцентрархіву, внеску багатьо...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40968 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття / Л. Гурбова // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 96-102. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-40968 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-409682013-02-02T12:09:14Z Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття Гурбова, Л. З історії архівів та архівних зібрань На підставі вивчення документів фондів Р-415 і Р-2638 в Державному архіві в АР К висвітлено основні факти і події в історії Таврійського Центрального архіву (Кримцентрархіву) у Сімферополі (1919 – початок 1930-х рр.). Особливу увагу приділено історії формування фондів Кримцентрархіву, внеску багатьох видатних вчених у цю справу, першим кроком по формуванню та упорядкуванню архівної інфраструктури у Криму. На основании изучения документов фондов Р-415 и Р-2638 в Государственном архиве в АРК освещены основные факты и события в истории Таврийского Центрального архива (Крымцентрархива) в Симферополе (1919 – начало 1930-х гг.). Особое внимание уделено истории формирования фондов Крымцентрархива, вкладу многих выдающихся ученых в это дело, первым шагом по формированию и упорядочению архивной инфраструктуры в Крыму. It is reflected basic facts and events of the Taurian Central archive (Crimeacentralarchive) history in Simferopol (1919 – the beginning of 1930th) on the basic of the Archives in the Autonomous Republic of Crimea funds P-415 and Р-2638 documents study. The especial attention is paid to the history of the Crimeacentralarchive funds formation, contribution of many outstanding scientists to this business, the first steps to the formation and putting in order an archival infrastructure of Crimea. 2009 Article Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття / Л. Гурбова // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 96-102. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40968 94:930.25(447.75) uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історії архівів та архівних зібрань З історії архівів та архівних зібрань |
| spellingShingle |
З історії архівів та архівних зібрань З історії архівів та архівних зібрань Гурбова, Л. Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття Архіви України |
| description |
На підставі вивчення документів фондів Р-415 і Р-2638 в Державному архіві в АР К висвітлено основні факти і події в історії Таврійського Центрального архіву (Кримцентрархіву) у Сімферополі (1919 – початок 1930-х рр.). Особливу увагу приділено історії формування фондів Кримцентрархіву, внеску багатьох видатних вчених у цю справу, першим кроком по формуванню та упорядкуванню архівної інфраструктури у Криму. |
| format |
Article |
| author |
Гурбова, Л. |
| author_facet |
Гурбова, Л. |
| author_sort |
Гурбова, Л. |
| title |
Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття |
| title_short |
Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття |
| title_full |
Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття |
| title_fullStr |
Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття |
| title_full_unstemmed |
Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття |
| title_sort |
сторінки з історії державного архіву в автономній республіці крим. перше десятиліття |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
З історії архівів та архівних зібрань |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40968 |
| citation_txt |
Сторінки з історії Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Перше десятиліття / Л. Гурбова // Архіви України. — 2009. — № 3-4. — С. 96-102. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT gurboval storínkizístorííderžavnogoarhívuvavtonomníjrespublícíkrimperšedesâtilíttâ |
| first_indexed |
2025-07-03T23:13:08Z |
| last_indexed |
2025-07-03T23:13:08Z |
| _version_ |
1836669352112291840 |
| fulltext |
з історії архівів та архівних зібрань96
Людмила Гурбова
СТорІНКИ З ІСТорІЇ ДЕрЖавНоГо арХІву
в авТоНоМНІЙ рЕСПубЛІЦІ КрИМ.
ПЕрШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ
Державний архів в автономній республіці Крим виконує триєдину
основну, спрямовану на створення повноцінної джерельної бази функ-
цію – “зібрати, зберегти, використовувати”, що була визначальною для
засновників архіву – професорів таврійського університету: б. Д. Гре-
кова, Г. в. вернадского і членів таврійської вченої архівної комісії.
основною причиною створення архіву в роки Громадянської війни
і становлення нової держави стала непоправна втрата документів у бурі
революційних потрясінь і зміні кримських урядів та військових режи-
мів між 1917 і 1920 роками. Дату заснування Кримцентрархіву визна-
чено за інформацією в Доповідній записці б. Д. Грекова таврійському
губернаторові “Про стан архівної справи в Криму, заснуванню таврій-
ського Центрального архіву в м. сімферополі і проекті кошторису на
його утримання”, що датується не раніше 27 червня 1919 р1.
22 травня 1919 р. наркомат освіти Кримської срр затвердив пода-
ний професором таврійського університету проект улаштування у сім-
ферополі таврійського Центрального архіву. офіційне відкриття архіву
відбулося 13 червня 1919 р. Перший штатний розклад включав 7 штат-
них одиниць: завідувач – б. Д. Греков, старший архіваріус і правитель
справ, доцент а. і. Маркевич, архіваріуси: професор Г. в. вернадський
і приват-доцент н. Л. Эрнст, помічники архіваріуса – колишній світовий
суддя м. сімферополю в. М. Марков і колишній комісар по селянських
справах м. радома в. М. Честилін, друкарка а. н. Факторовська.
До обладнаного архівосховища було переведено архіви таврійсько-
го дворянського депутатського зібрання, сімферопольського повітово-
го поліцейського управління.
Перший етап створення Центрального кримського архіву, на жаль,
був нетривалим. на прикінці червня 1919 р. Крим зайняли частини До-
бровольчої армії генерала а. і. Денікіна. нова губернська адміністра-
ція скасувала всі накази, розпорядження, постанови радянської влади:
“... архів припинив свою діяльність до вирішення питання в загальному
законодавчому порядку про заснування центральних архівів у росії”2.
архів, позбавлений фінансування і приміщення, рятували професори
таврійського університету.
рада професорів таврійського університету 27 червня 1919 р. ви-
знала таврійський Центральний архів однією зі своїх навчально-допо-
між них установ.
© Людмила Гурбова, 2009
з історії архівів та архівних зібрань 97
відновлення діяльності Кримцентрархіву стало можливим напри-
кінці листопаду 1920 р. після встановлення на всій території Кримсько-
го півострова радянської влади, і доручене воно було б. Д. Грекову.
становлення архіву відбувалося в умовах створення Кримської авто-
номної радянської соціалістичної республіки (Крим арср) і нерозрив-
но зв’язано зі створенням нових органів виконавчої влади, нових дер-
жавних установ, організацій і підприємств.
Уся історія Державного архіву в автономній республіці Крим про-
стежується в архіві – архіву. Це два фонди (ф. р-415 – 1921–1988 р.
архівний відділ Кримоблвиконкома; ф. р-2638 – 1944–2009 р. Держав-
ний архів в автономній республіці Крим).
обсяг одиниць збереження, що зберігаються в зазначених фондах –
4715, але інформація, що утримується в документах створених архівіс-
тами в процесі своєї професійної діяльності не піддається кількісному
облікові, вона може бути лише підставою для підтвердження того, що
за 90 років на державне збереження надійшло 1 404 931 справу в складі
8 160 фондів.
Першу справу сформовано в січні 1921 р. – “Циркуляри, інструкції
Головного управління архівної справи народного комісаріату освіти
ррФср про порядок передачі, охороні архівних матеріалів, огляду са-
дибних архівів за 1920 рік” – основні нормативні документи, застосову-
вані архівістами щодо виявлення, обліку архівів у колишніх установах
таврійської губернії, господарських і управлінських структурах різних
режимів періоду 1917–1920 років.
наявність і застосування на практиці інструкцій, циркулярів дозво-
лило першим архівістам, які переважно не були фахівцями в архівній
справі, зібрати унікальні фонди Кримцентрархіву. “інструкція співро-
бітникам Губархівів, що відряджаються для вживання заходів з охо-
рони архівів у повітових містах” припускала вирішення всіх питань
у повітах щодо збереження архівів безпосередньо з головами повіто-
вих виконкомів, надання допомоги відділами повітової ради депутатів
у з’ясуванні долі архівів установ, ліквідованих після жовтня 1917 року.
але першим пунктом інструкції пропонувалося мати два посвідчення
про відрядження “…одне для пред’явлення посадовим особам, із вка-
зівкою мети відрядження й друге зі звертанням до залізничної адміні-
страції і харчувальних пунктів про надання сприяння”3. Цим забезпечу-
вався проїзд працівників Кримархіву до місця обстеження і, говорячи
сучасною мовою, “добові”, а в той час – пункти харчування, де можна
було одержати пайок або порцію обіду. Для кримських архівістів це
було важливо. Крим у 1921–1922 роках – регіон, охоплений голодом.
“інструкція для огляду садибних архівів”4 дозволила доклад-
но описати, врахувати і надалі прийняти на збереження садибні ар-
хіви, насамперед Південного берега Криму, з яких було сформова-
з історії архівів та архівних зібрань98
но перші особові та фамільні фонди: “воронцови-Дашкови” (ф. 534,
88 од. зб., 1817–1919 р.), “Голубєв олександр Юхимович” (ф. 536, 112
од. зб., 1857–1926 р.), “Демідови” (ф. 202, 19 од. зб., 1902–1914 р.),
“Карамзіни-Мещерські” (ф. 531, 61 од. зб., 1821–1826, 1830–1875 р.),
Клейнміхелі” (ф. 233, 122 од. зб., 1812–1920 р.), “романови” (ф. 532,
98 од. зб., 1900–1918 р.), “стевен хрістіян хрістіанович” (ф. 199, 131
од. зб., 1799–1890 р.), “Юсупови” (ф. 530, 178 од. зб., 1862–1918 р.),
“Попови” (ф. 535, 3101 ед. хр., 1653–1920 р.), “Кречетович Йосип Пав-
лович” (ф. 540, 212 од. зб., 1879–1928 р.), “Лінниченко іван андрійо-
вич” (ф. 538, 94 од. зб., 1890–1926 р.) і інші.
Практично увесь особовий склад Кримського обласного архівного
Управління (Кримархіву) із січня 1921 року направлявся в повіти, міста
Криму для “…огляду архівів колишніх урядових, що знаходяться там,
суспільних і інших установ, вживання вичерпних заходів з їх охорони,
і у випадку потреби, опечатування”. Про це свідчить справа “зведення
з особового складу на 1921 рік”5, де зберігаються посвідчення на право
проведення обстежень і перебування у відрядженнях. особовий склад
Кримархіву був затверджений 18 липня 1921 року: завідуючий профе-
сор б. Д. Грєков; заступник – професор М. о. Гредінгер (він же викону-
ючий обов’язки діловода), архіваріуси – а. і. Маркевич, в. н. Марков;
помічники архіваріуса – а. н. синталов, П. в. Маслов; співробітники –
М. н. носков, М. М. Шведов, архівісти у севастополі – П. і. соловйов,
у Євпаторії – в. Ф. Штіфтар; молодший службовець Л. Э. баук-Гаге.
звіти і доповіді керівництва Кримархіву за 1921 – початок 1922 року,
що надаються в Головархів ррФср, відкривають не тільки позитивні
сторони організації централізованого збереження документів, а і про-
блеми з фінансуванням, забезпеченням архівосховищами, транспортом,
необхідним для перевезення обстежених архівів до м. сімферополя.
особлива увага була приділена вживанню відповідних заходів до про-
давців і покупців архівних документів на базарах. У звіті за 1921 рік
зазначено “…зняти з ринку документи, що виявляються, не вбачається
можливим як за відсутністю коштів на їхню покупку, так і через відсут-
ність позитивної санкції, що карає продавців архівних матеріалів”. Ці
обставини і спричинили внесення Кримархівом пропозицій до Крим-
ського революційного комітету питання про необхідність видання осо-
бливого наказу про “…відповідальності по суду продавців і покупців
архівних документів і матеріалів”6.
Формування архівних колекцій і фондів Кримархіву було не тільки
справою його працівників. активну участь у роботі архівних комісій
у повітах і містах брали члени таврійської вченої архівної комісії,
викладачі таврійського університету, відомі поети, письменники, ху-
дожники: у Феодосії – М. а. волошин, К. Ф. богаєвский, у Євпаторії –
і. Л. сільвінський (у той час слухач таврійського університету).
з історії архівів та архівних зібрань 99
Першим кримським архівістам приходилося займатися не тільки
виявленням, концентрацією і забезпеченням збереженості документів,
їхньою обробкою й обліком, а і виконувати своєрідну “експертизу” ар-
хівних справ – вирізувати чисті аркуші папера для забезпечення сиро-
виною паперової промисловості в двадцяті роки хх сторіччя. з цього
питання Кримархів ухвалив рішення про проведення робіт з фонда-
ми, що зберігаються, надання пропозиції і роз’яснення й у Крим ЦиК
і в Центрархів ррФср і безпосередньо в установи, де часто для збіль-
шення доведених обсягів здачі макулатури для паперової промисловос-
ті, у переробку відправлялися не тільки вилучені чисті аркуші папера,
а і справи, що представляють історичну цінність.
1924 року Кримархів змушений був прийняти рішення “Про ви-
лучення білого паперу з фондів”. основна причина ухвалення даного
рішення – “...зосередження співробітників на безпосередній архівній
роботі і залучення до термінового вилучення білого папера з ліквідо-
вуваних фондів вихованців дитячих будинків на умовах на користь ди-
тячого будинку 25 % виробленої дітьми продукції”7.
нині важко уявити, що державні архіви можуть виставити на про-
даж справи з фондів, як це було зроблено 1924 року Кримархівом. од-
нак це теж його історія, запротокольована архівістами: “Призначити на
23 червня публічні торги на продаж розібраних і дозволених Центр-
архівом до продажу архівних справ з фонду колишнього окружного
суду”, – таке рішення зафіксоване в протоколі відкритого засідання
Управління Кримархіву від 16 червня 1924 року”8.
Дослідники ххI ст. працюючи зі справами фондів сімферополь-
ської міської управи, особливої вакуфної комісії і не підозрюють, що
згідно з наказом Кримцентрархіву від 14.01.1925 р., та від 31.01.1925 р.
обробку їх проводив а. Маркевич – професор таврійського універси-
тету, який щорічно укладав договір з Управлінням КримЦентрархіву
про запрошення його на посаду вченого секретаря-архівіста. У справі
“Матеріали з особового складу за 1925 рік”9 зберігся договір між Крим-
центрархівом і а. Маркевичем, зареєстрований у наркомпраці Крим
арср 14 лютого 1925 року. за договором а. Маркевичу до ставки, що
діє по тарифній сітці 14 розряду, додатково виплачувалося вісімнад-
цять карбованців.
Концентрація архівних матеріалів у Кримархіві – це щорічне збіль-
шення обсягів справ і їх упорядкування, проведення обліку, та створен-
ня каталогів. Гостро відчувалась недостача кадрів для виконання цих
робіт. з дозволу Центрархіву ррФср у Кримархів на літні місяці запро-
шувалися технічні співробітники для упорядкування архівних фондів,
але з оплатою зі спеціальних коштів Кримархіву. Місячний оклад тех-
співробітника у 1924 р. складав 28 карбованців.
Документи, що надійшли на централізоване збереження, були із
санітарної точки зору в поганому стані. вони пройшли скрізь повені,
з історії архівів та архівних зібрань100
епідемії, пожежі, зберігалися в зруйнованих будинках. Кримцентрархів
вже в 1928, 1929 роках ставив перед відповідними органами питання
про віднесення архівних працівників до 1-ої категорії з продовольчо-
го постачання “оскільки працюють вони в надзвичайно шкідливих для
здоров’я умовах і крім того їм приходиться виконувати і чисто фізичну
працю”10. У севастопольському районному архівному бюро це питання
вирішене позитивно: “…у результаті встановлення місцевою інспекці-
єю праці шкідливості робіт у севрайархбюро”11.
з формуванням фондів Кримцентрархів створював і штат співро-
бітників архівних установ Криму. 1929 р. штат Центрального архівного
Управління Крим арср і його архівосховищ було затверджено у складі
15 осіб, до роботи також залучалися 5 тимчасових працівників. Для
обліку продуктивності кожного співробітника було введено форму що-
денника “…фіксуюча кількісні і якісні показники роботи кожного”12.
У 1929 р. запроваджено “…орієнтовні норми виробітку з основних ви-
дів робіт”. Якісне поліпшення складу працівників ЦаУ і його місцевих
органів вирішувалося “... трьома шляхами: запрошенням на роботу ви-
сококваліфікованих співробітників з інших місцевостей; організацією
курсів, курсів-конференцій, залученням у заочне навчання на архциклі
МДУ; шляхом самостійного росту працівників на виробництві за допо-
могою повсякденної консультації”13.
Підсумком першого десятиліття Кримцентрархіву було і видання
бюлетеня, що реалізовувався за передплатою (6 номерів коштували
1 карбованець 60 копійок з пересиланням і доставкою; ціна окремого
номера – 30 копійок). Передплата на 1931 рік проводилася в Централь-
ному архівному Управлінні Крим асср і у всіх архівних бюро. бюле-
тень мав постійні відділи: офіційний; архівного життя Криму; консуль-
тації; критики і бібліографії; хроніки; архівно-методичний.
розділ “Питання і відповіді відділу консультації бюлетеня став
своєрідною допомогою з усіх напрямків архівної роботи. “Питання: до
якого фонду віднести справу почату діловодством у Експедиції Казен-
них справ і закінчену через кілька десятків років в Управлінні земле-
робства і Держмайна відповідь: справа відноситься до того фонду, де
воно закінчено…”14.
бюлетень мав служити справі збереження архівів і використанню
їх у висвітленні історії Криму.
Перше десятиліття Кримархіву завершилося підвищеним інтересом
до вивчення архівних матеріалів і з боку установ, організацій і під-
приємств і дослідників історії Криму. Кримські архівісти наприкінці
двадцятих років вважали, що особливу увагу вони будуть приділяти
роботам “... безпосередньо зв’язаним з виявленням для широкого ви-
користання архівних матеріалів”15. У 1931 р. було покладено початок
створенню предметно-тематичного каталогу, завершилося складання
картотеки фондів.
з історії архівів та архівних зібрань 101
Для вирішення питань соціального плану й у ті далекі двадця-
ті, тридцяті роки укладався колективний договір між адміністрацією
і профячейкою місцевого комітету Кримархіву. 1 січня 1932 року на
засіданні по перевірці колдоговору ЦаУ Криму були заслухані під-
сумки перевірки, де відзначено: “... по частині істарха потрібне пере-
устаткування приміщення робочої кімнати; по § 5а – відзначити, що
по дійсний час помічається з боку окремих співробітників спізнення і
прогули без поважних причин, ходіння по канцелярії без особої на те
потреби, що заважає загальному ходові оперативної роботи і підриває
труддисципліну; п. 5г – маються порушення правил внутрішнього роз-
порядку, як те розкидання залишків їжі, що зовсім суперечить архівним
правилам; § 17 частково не виконується – немає отварной води; § 19
частково виконаний, маються тілогрійки у малий кількості, кур’єрові
немає плаща, тілогрійки, сумки для пакунків, двірникові спецодяг зо-
всім не видавався”16.
не обійшли стороною кримських архівістів і репресії кінця 20-х –
початку 30-х років хх ст... наукового співробітника ЦаУ Крим арср
Михайла Матвійовича Шведова звільненого зі служби “... за прихован-
ня свого минулого, що він був єпархіальним спостерігачем, цензором
проповідческого комітету, скарбником єпархіальної ради, колезьким
асесором, статським радником, мав ордена”17. Цей факт зафіксований
у справі “Переписка з ЦаУ ррФср, ГПУ при КримЦиКе про особовий
склад” за 1930 рік. в обласний комітет вКП (б) від Керуючого Управ-
лінням Кримцентрархіву надійщла доповідна записка і на ліквідацію
таврійського товариства історії, археології і етнографії (колишньої
таврійської вченої архівної комісії) – основна причина такої репресії –
створена в “царський час” і “...існує в Кримській дійсності і по сьогод-
нішній день, у той час як у жодній з республік не існують і скасовані,
але в Криму ця вчена архівна комісія, тільки лише під іншою вивіскою
преспокійно ухитрилася існувати і на 12-ом році існування радянської
влади і всі члени комісії з минулого режиму”18.
Перше десятиліття Кримцентрархіву – час концентрації основних
фондів і формування централізованої системи керування архівною спра-
вою. Управління й архівосховища були єдиним Кримцентрархівом.
1 звіт про діяльність тваК за 1919 р. (Додаток до № 57 ітваК – сімфе-
рополь – 1920. – с. 70).
2 Державний архів в автономній республіці Крим (Да арК), ф. р-2235,
оп. 1, спр. 25, арк. 12–14.
3 Да арК, ф. р-415, оп. 1, спр. 1, арк. 21.
4 там само, оп. 1, арк. 16.
5 там само, оп. 1, спр. 6, арк. 28.
6 там само, оп. 1, спр. 4, арк. 7.
7 там само, оп. 1, спр. 11, арк. 4–4 зв.
8 там само, оп. 1, спр. 11, арк. 4 зв.
з історії архівів та архівних зібрань102
9 там само, оп. 1, спр. 18, арк. 13.
10 там само, оп. 1, спр. 19, арк. 20.
11 там само, оп. 1, спр. 19, арк. 20.
12 там само, оп. 1, спр. 19, арк. 18.
13 там само, оп. 1, спр. 27, арк. 3.
14 там само, оп. 1, спр. 27, арк. 3 зв.
15 там само, оп. 1, спр. 19, арк. 8.
16 там само, оп. 1, спр. 55, арк. 8.
17 там само, оп. 1, спр. 26, арк. 41.
18 там само, оп. 1, спр. 31, арк. 67.
Людмила Гурбова
Сторінки з історії Державного архіву
в автономній республіці Крим. Перше десятиліття
на підставі вивчення документів фондів р-415 і р-2638 в Державному ар-
хіві в арК висвітлено основні факти і події в історії таврійського Централь-
ного архіву (Кримцентрархіву) у сімферополі (1919 – початок 1930-х рр.).
особливу увагу приділено історії формування фондів Кримцентрархіву, вне-
ску багатьох видатних вчених у цю справу, першим кроком по формуванню
та упорядкуванню архівної інфраструктури у Криму.
Ключові слова: таврійський Центральний архів (Кримцентрархів); істо-
рія архівної справи в Криму; архівісти Криму.
уДК 94:930.25(447.75)
Людмила Гурбова
Страницы по истории Государственного архива
в автономной республике Крым. Первое десятилетие
на основании изучения документов фондов р-415 и р-2638 в Государ-
ственном архиве в арК свещены основные факты и события в истории тав-
рийского Центрального архива (Крымцентрархива) в симферополе (1919 –
начало 1930-х гг.). особое внимание уделено истории формирования фондов
Крымцентрархива, вкладу многих выдающихся ученых в это дело, первым ша-
гом по формированию и упорядочению архивной инфраструктуры в Крыму.
Ключевые слова: таврийский Центральный архив (Крымцентрархив);
исто рия архивного дела в Крыму; архивисты Крыма.
уДК 94:930.25(447.75)
Liudmyla GURBOVA
Pages of the State Archives in the Autonomous Republic of Crimea history.
The first decade
It is reflected basic facts and events of the Taurian Central archive (Crimeacen-
tralarchive) history in Simferopol (1919 – the beginning of 1930th) on the basic of
the Archives in the Autonomous Republic of Crimea funds P-415 and р-2638 docu-
ments study. The especial attention is paid to the history of the Crimeacentralarchive
funds formation, contribution of many outstanding scientists to this business, the first
steps to the formation and putting in order an archival infrastructure of Crimea.
Keywords: Taurian Central archive (Crimeacentralarchive); the archival af-
fairs of Crimea history; archivists of Crimea.
UDK 94:930.25(447.75)
|