Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики

Based on the unknown documents, the activity of executive unit of DPU against the economic crimes was analysed.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Лясковська, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2008
Schriftenreihe:	З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Schlagworte:	З історії спецслужб
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41028
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики / С. Лясковська // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2008. — № 1/2 (30/31). — С. 196-291. — Бібліогр.: 66 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-41028
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-410282013-02-04T12:12:13Z Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики Лясковська, С. З історії спецслужб Based on the unknown documents, the activity of executive unit of DPU against the economic crimes was analysed. 2008 Article Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики / С. Лясковська // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2008. — № 1/2 (30/31). — С. 196-291. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41028 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії спецслужб З історії спецслужб
spellingShingle	З історії спецслужб З історії спецслужб Лясковська, С. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
description	Based on the unknown documents, the activity of executive unit of DPU against the economic crimes was analysed.
format	Article
author	Лясковська, С.
author_facet	Лясковська, С.
author_sort	Лясковська, С.
title	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики
title_short	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики
title_full	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики
title_fullStr	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики
title_full_unstemmed	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики
title_sort	діяльність органів дпу усрр в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2008
topic_facet	З історії спецслужб
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41028
citation_txt	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики / С. Лясковська // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2008. — № 1/2 (30/31). — С. 196-291. — Бібліогр.: 66 назв. — укр.
series	З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
work_keys_str_mv	AT lâskovsʹkas díâlʹnístʹorganívdpuusrrvsferíekonomíkiv19271928rrzamateríalamivídomčoístatistiki
first_indexed	2025-07-03T23:15:32Z
last_indexed	2025-07-03T23:15:32Z
_version_	1836669503795101696
fulltext	Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 197196 Світлана Лясковська заходів протидії з боку юристів, кримінологів, психологів, полі- тологів. Певну роль у дослідженні даної проблеми можуть відіграти і історики. Звичайно, що кожна економічна і політична система породжує злочини з притаманними тільки їй особливостями, проте при більш детальному розгляді ми можемо знайти і багато спільних рис в кримінальній злочинності різних періодів вітчизняної і зару- біжної історії, особливо якщо йдеться про перехідні періоди. У перехідні періоди, як правило, зростає чисельність економіч- них злочинів, безпосередньо пов’язаних з економічними відноси- нами, що існують в країні. Перехід від ринкової до командної (чи навпаки) економіки створює певні труднощі щодо визначення кри- мінологічної значимості та обсягів економічної злочинності. Саме тому вивчення досвіду боротьби зі злочинністю держав, які свого часу пройшли через кризові етапи, а також досвіду власної краї- ни, допоможе більш успішному виявленню причин зростання зло- чинності та організації протидії їй. Історичні дослідження з даної проблематики актуальні сьогодні ще й тому, що кримінальна злочинність останнім часом часто розігрується у політичній грі. Коли карні злочини та їх масштаб- ність виходять за межі суспільного терпіння, створюються умови, коли суспільство погоджується на обмеження прав та свобод, аби вгамувати злочинність. При цьому зростає кількість т. зв. «полі- тичних» злочинів проти влади. З цієї точки зору важливим стало дослідження динаміки кримінальних злочинів, їх залежність від кримінальної політики 1920–1930-х рр., місце каральних органів у здійсненні цієї політики. Дана проблема в різні часи наукою трактувалася по-різному. Уведення в науковий обіг раніше невідомих документів, зміна ціннісних орієнтирів наприкінці ХХ ст. дозволили по-новому поди- витися на це явище. Вивчення економічних злочинів та протидія з боку правоохоронних (каральних) органів, в основному, відбува- лася в контексті дослідження політичної та соціально-економічної системи в СРСР чи загальної діяльності каральних органів1. Деякою 1 Шаповал Ю.І. Людина і система: Штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні. – К., 1994; Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК– ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К., 1997; Ченцов В.В. Політичні репресії в радянській Україні в 20-ті роки. – Тернопіль, 1999; Його ж. Аналоги в истории. Деятельность экономических подразделений ЧК–ГПУ в условиях новой экономической политики. В кн.: Тоталита- ризм и антитоталитарные движения в Болгарии, СССР и других странах 18 район 45 Кармелюк — 60 — — Старобільськ Відом[ості] старі 46 Маслак — 1500 — н. в. Донбас Відом[ості] старі Разом 18 район — 1560 — — Разом ІV група — 3060 — — Начальник І-го Відділу Генштабу Підполковник Начальник Учетної Секції Сотник (Галата) С подлин[ным] Верно: [Опер]уполн[омоченный] 20.ХІ.[19]21. ДА СБУ, спр. 66646, т. 22, арк. 34–35. Рукопис. Завірена копія. Світлана Лясковська (Київ) Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики Lyaskovska S. The activity of DPU of the Soviet Ukraine in the eco- nomic field in 1927–1928 (according to documents of departmental statistics). Based on the unknown documents, the activity of executive unit of DPU against the economic crimes was analysed. I. Історичні аспекти визначення економічних злочинів у 1920-х рр. Однією з ознак суспільного розвитку кінця ХХ – початку XXI ст. стало зростання кримінальної злочинності, перетворення її з локального явища в глобальне. Саме цим пояснюється підви- щення наукового інтересу до проблем кримінальних злочинів та Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 199198 Світлана Лясковська ці — шкідництвом, диверсіями, шпигунством, саботажем у народ- ному господарстві, так і зі звичайним криміналом — спекуляцією, «мішечництвом», розкраданнями, посадовими злочинами тощо. Завдання ЕКУ та його органів на місцях були уточнені в «Поло- женні про економічне управління ДПУ РСФРР» (оголошено нака- зом голови ДПУ № 37 від 30 січня 1923 р.), яке розповсюджувалося і на республіканські структури органів державної безпеки. У липні 1925 р. в Харкові відбувся з’їзд начальників окружних відділів ДПУ УСРР, на якому було прийнято низку важливих рішень щодо подальшої роботи спецслужб, зокрема, і в економічній сфері. На окружні відділи ДПУ покладалися завдання: 1) попе- редження і придушення відкритих контрреволюційних злочинів як політичних, так і економічних; 2) розкриття контрреволюційних організацій та осіб, діяльність яких була спрямована на підрив політичної і економічної могутності Республіки; 3) боротьба з проя- вами бандитизму; 4) охорона державних таємниць і боротьба зі шпигунством в усіх його проявах; 5) боротьба з економічною і політичною контрабандою поза межами 22-кілометрової смуги; 6) боротьба з усякого роду економічними злочинами в держав- них, кооперативних і господарських установах і організаціях та попередження їх5. Постанова ВУЦИК і РНК УСРР від 9 червня 1926 р. уточнювала функції органів ДПУ України. На них покладалося застосування заходів попередження і ведення, на рівні з іншими органами дізнан- ня і слідства, боротьби з такими видами економічних злочинів: а) посадовими, що були передбачені ст. 105–118 Кримінального Кодексу (КК) України (1922 р. — Авт.); б) господарськими (ст. 128, 129, 130, 136–139); в) розкраданнями державного та громадсько- го майна та завданим державним і громадським установам збитків (ст. 180, 188 КК УСРР); г) підробками грошових знаків, банківсь- ких білетів Державного банку, процентних паперів, марок та інших знаків державної оплати (ст. 85, ч. 1)6. Отже, боротьба з економіч- ною контрреволюцією і економічними злочинами залишалася про- відною в діяльності органів державної безпеки. У вивченні цієї донедавна закритої теми, існували певні трудно- щі, однією з яких була засекреченість статистичних даних. Особ- 5 Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА СБ України), ф. 30, спр. 373, арк. 20–22. 6 Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т.2. – К., 1967. – С. 259. мірою ця проблема піднімалася в окремих публікаціях щодо відом- чої статистики2. Дослідження причин, проявів, динаміки економіч- них кримінальних злочинів і протидія з боку органів державної безпеки дають змогу краще зрозуміти сутність радянської влади в 1920-ті рр., діяльність Державного Політичного Управління (ДПУ) та його місцевих органів в економічній сфері. До економічних злочинів в СРСР зараховували: — деякі види державних злочинів (порушення правил про валютні операції, виготовлення та збут підроблених грошей чи цінних паперів); — злочини проти соціалістичної власності (розкрадання, розтрати, зловживання службовим становищем, шахрайство тощо); — господарські злочини (спекуляція, приписки, комерційне по- середництво та ін.); — посадові злочини (хабарництво, зловживання владою, фаль- шивка та ін.)3. Боротьбою зі злочинністю в економічній сфері в 1920-ті рр. в СРСР займалися органи прокуратури, міліції, карного розшуку, державної безпеки. Економічний напрям був одним із провідних в роботі спецслуж- би. З перших днів існування органи державної безпеки: Всеукраїн- ська надзвичайна комісія (ВУНК), Центральне управління надзви- чайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і по- садовими злочинами (Цупнадком) повинні були перейматися пору- шеннями в економічній сфері. З цією метою створювалися наради, комісії та групи, на які покладалися завдання боротьби з певними видами злочинів. 24 лютого 1921 р. з метою координації їх діяль- ності в структурі Цупнадкому було створено Економічний відділ (реорганізовано в Економічне управління [ЕКУ] наказом № 20/144 голови ВУНК В. Манцевим від 6 травня 1921 р.)4. До його завдань входила як боротьба з контрреволюційною діяльністю в економі- Восточной Европы (20–80-е годы ХХ ст.). – Х., 1994. – Т. 1. С.261–268. Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточен- ня. – К., 2002. 2 Нікольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х – 1950-ті роки). Іст.-стат. дослідж. – Донецьк, 2003. 3 Лунев В.В. Преступность ХХ века. Мировой криминологический ана- лиз. – М.: Норма, 1997. – С. 257. 4 Малицкий А. Чека и ГПУ. – Харьков: Путь просвещения, 1923. – С. 39. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 201200 Світлана Лясковська 1928 р. позначився і зміною політики стосовно селянина-при- ватника. І хоча, у відповідності до рішень XIV з’їзду РКП(б), нас- туп на приватника розпочався ще в 1926 р., хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр. форсувала процес ліквідації «дрібнобуржуазності селянина». До подолання хлібозаготівельної кризи також залуча- лися органи державної безпеки. До того ж, існували порушення і кримінальні злочини, обу- мовлені не лише зміною економічного курсу, а характерні, більшою чи меншою мірою, для всіх часів у різних суспільствах. Боротьба з деякими з них також входила до компетенції спецслужб. Метою даної роботи стало дослідження на матеріалах статис- тики ДПУ України актуальності економічного напряму в опера- тивній роботі радянської спецслужби, визначення видів злочинів в економічній сфері, що стояли в центрі уваги органів державної безпеки, порівняння їх співвідношення в структурі злочинів, відсте- ження характеру реалізації слідчих справ та справ дізнання в 1927 і 1928 рр., дослідження соціального та національного скла- ду притягнутих по слідчих справах по видам злочинів. Це дасть можливість повніше розкрити та зрозуміти природу зміни еконо- мічних відносин в середині 1920-х рр., вплив кримінальної полі- тики на динаміку кримінальних злочинів тощо. Як і кожне джерело, статистичні матеріали органів ДПУ УСРР потребують критичного аналізу. Ступінь достовірності інформації, що міститься в статистичних документах органів ДПУ, встановити складно. Проте, при їх дослідженні необхідно пам’ятати, що дані документи готувалися для внутрішнього використання, не для сторонніх осіб, а тому можемо припустити, що вони відображають реальний стан справ у суспільстві та діяльності спецслужби. В різних формах звітності (таблицях) та коментарях до звітів інколи зустрічаються розбіжності в кількості слідчих справ, тому виникає потреба, де це можливо, звіряти всі дані по певній позиції і опосе- редкованим шляхом встановлювати, яка ж цифра була більш віро- гідною для даної позиції. Там, де встановити реальні кількісні показники не уявляеться можливим, будемо подавати ті цифри, котрі містяться в архівній справі, вказуючи на невідповідність їх у різних формах звітності. Як правило, ці розбіжності суттєво не впливають на встановлення процентного співвідношення кількості справ та осіб, притягнутих до слідства. За 1927 р. збереглися статистичний звіт та пояснювальна за- писка до нього за IV квартал, лише деякі коментарі до звіту да- ливе місце серед статистичних матеріалів належить кримінальній статистиці. Кримінальна статистика завжди була предметом мані- пуляцій, причинами яких були мотиви, як правило, ідеологічно- го, політичного порядку. Історично склалося, що в Україні, як і в цілому в СРСР, кримінальна статистика мала суто відомчий харак- тер, і тому допущення до неї сторонніх осіб було небажаним для чиновників. Особливої таємності набули статистичні матеріали органів державної безпеки. Інформаційні можливості звітної статистичної документації органів ОДПУ унікальні, хоча і мають специфіку. На відміну від «моральної статистики», що публікувалася у вісниках та бюлетенях Центрального статистичного управління (ЦСУ) СРСР в 1920-ті рр. та спеціальних виданнях, що готувалися Державним інститутом по вивченню злочинності і злочинців, створеним в 1925 р. при Народному комісаріаті внутрішніх справ РСФРР, ста- тистика ДПУ УСРР не вказує кількості осіб, притягнутих до відпо- відальності. Ці джерела дають можливість дослідити в динаміці кількість справ слідства та дізнання, співвідношення різних видів злочинів, розкриттям яких займалися органи державної безпеки, характер реалізації цих справ (припинення чи направлення до органів прокуратури, народного суду, особливої наради тощо), чисельність, соціальний, національний та віковий склад осіб, при- тягнутих до слідства (а не засуджених). Отже, дані матеріали цікаві, в першу чергу, з точки зору вивчення діяльності спецслуж- би; з іншого боку, вони допоможуть уточнити картину формування кримінальної політики досліджуваного періоду, яка спрямовува- ла діяльність органів виконавчої влади, правоохоронних органів і громадськості на боротьбу зі злочинністю. Це впливало, зокрема, на динаміку певних видів злочинів, масштаби репресій тощо. В Галузевому державному архіві Служби безпеки України збе- реглися статистичні матеріали органів ДПУ УСРР за IV кв. 1927 р. та 1928 р. Для економічного напряму в діяльності спецслужби це надзвичайно важливі роки — зміна економічної і кримінальної політики: останній рік непу та перехід до форсованої індустріалі- зації. Саме в 1928 р. було «розкрито» т. зв. контрреволюційну шкідницьку організацію серед інженерно-технічних працівників вугільної промисловості, відому під назвою «Шахтинська спра- ва», та організовано пошук «шкідників» в усіх галузях народного господарства. Безперечно, визначальну роль у процесі «викриття ворогів» відіграли органи державної безпеки. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 203202 Світлана Лясковська системи, …кооперації, скоєних з контрреволюційною метою шля- хом використання державних установ та підприємств.., а також використання державних установ та підприємств або протидія їх діяльності, що скоєно в інтересах колишніх власників або заці- кавлених капіталістичних осіб». Ст. 54 п. 6 КК УСРР визначала також збирання та передачу іноземним державам «економічних відомостей», «що не підляга- ють розголошенню…». Юристи кваліфікували такі діяння як еко- номічне шпигунство9. Не вдаючись в юридичні тонкощі даного діяння, зазначимо, що на момент прийняття нового Кримінального Кодексу УСРР навколо цієї статті серед юристів точилися дискусії щодо визна- чення поняття «основних господарських завоювань пролетарської революції». На думку професора А. Піонтковського, невизначеність даного поняття могла привести до розмивання межі між контрре- волюційним та іншими злочинами, що завдавали збитків економіці країни — господарськими, проти порядку управління тощо. При обговоренні даного питання М. Криленко пояснював, що таке широке тлумачення потрібно «для еластичності нашої каральної політики і для боротьби із прихованими формами контрреволюцій- ної діяльності»10. Врешті-решт юристи зійшлися, що для кваліфікації економіч- ного злочину як контрреволюційного, обов’язковою повинна бути контрреволюційна мета. Наприклад, розтрата чи безгосподарність, наносячи збитки підприємству, опосередковано підривають держав- ну промисловість, але при цьому не являються контрреволюційни- ми злочинами, оскільки вони не переслідують контрреволюційної мети, хоча збитки від них можуть бути більшими, ніж від контр- революції. На практиці часто важко було встановити, чи мають відповідні дії контрреволюційну мету, а тому будь-які економічні злочини можна було кваліфікувати як контрреволюційні, все за- лежало від спрямування кримінальної політики та суб’єкту злочи- ну. Начальник Економічного управління І. Блат у статті про роботу 9 Собрание Узаконений УССР (далі — СУ УССР). – 1927. – № 57–59. – Ст. 232; Уголовный Кодекс Украинской ССР. В кн.: Уголовное законода- тельство СССР и союзных республик: Сб. (Основные законодательные акты) / Под ред. проф. Д. С. Карева. – М., 1957. – С. 93. 10 Стенографический отчет и постановление II-ой сессии ВЦИК Х-го Созы- ва. 25.07.1927 г. – М., 1928. – С. 50. ють змогу уявити приблизну картину боротьби із злочинністю в економічній сфері за весь рік. Фрагментарне збереження статистич- них матеріалів за 1927 р. не зменшує їх значимості при вивченні даної проблеми. Крім того, у коментарі до звіту вказується, що відповідні звіти за попередні три квартали складалися за зовсім іншими принципами, а тому, навіть, якщо б вони і збереглися, було б неможливим прослідкувати динаміку росту чи зменшення окремих видів злочинів. За 1928 р. збереглися дані за весь рік, поквартальних даних немає, а тому для дослідження динаміки кількості справ та осіб, притягнутих до слідства, будемо порівню- вати не кількісні, а процентні показники по різних позиціях. Існуючий звіт за IV кв. 1927 р. і звіти за 1928 р. складено не шляхом додавання цифрових даних за матеріалами місцевих ор- ганів, а за справами централізованого обліку слідчих справ та дізнань Обліково-статистичного відділу7, а тому дійсна картина боротьби органів ДПУ з економічною злочинністю може бути дещо іншою. При характеристиці даної проблеми здається доречним проко- ментувати, які види злочинної діяльності відносилися до економіч- ної сфери і були визначальними в роботі Економічного управління ДПУ, розглянути їх визначення та ступінь небезпечності у Кримі- нальному законодавстві досліджуваного періоду. Особливо небезпечними в Кримінальному Законодавстві країни вважалися державні злочини. Сесія ЦВК СРСР 25 лютого 1927 р. ухвалила Положення про державні злочини (його норми було вне- сено в Кримінальні кодекси [КК] союзних республік без будь-яких змін), в якому давалося визначення контрреволюційного злочину. Контрреволюційними називалися дії, які, між іншим, були спрямо- вані і на підрив чи послаблення «основних господарських … завою- вань пролетарської революції» (ст. 1 Положення, ст. 54 п. 1 КК УСРР 1927 р.)8. Всі контрреволюційні злочини поділялися на групи в залежності від того, з якого боку здійснювалося зазіхання на пролетарську диктатуру: політична контрреволюція, зрадницька контрреволюція і економічна контрреволюція. Економічна контр- революція, або «шкідництво» (ст. 7 Положення, ст. 54 п. 7 КК УСРР в редакції 1927 р.), визначалася як «підрив державної про- мисловості, транспорту, торгівлі, грошового обігу чи кредитної 7 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 1. 8 Собрание Законов СССР (далі — СЗ СССР). – 1927. – Ст. 123. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 205204 Світлана Лясковська Цей вид злочинної діяльності особливо загрозливого характеру міг набути саме в період, що розглядається. У 1927 р. Закордон- ному відділу ОДПУ агентурним шляхом вдалося встановити, що з 1926 р. в Парижі діяла організація по виготовленню фальшивих радянських червінців. Фабрика по друкуванню радянських грошей існувала і в Берліні. Таким чином, справа по виготовленню фаль- шивих грошових знаків була добре налагоджена не лише місцевими «умільцями», а й їх закордонними «колегами». Протягом 1926– 1928 рр. в межах СРСР було організовано декілька великомасш- табних операцій по затриманню крупних валютників та фальшиво- монетників, проте у загальній злочинності країни даний злочин займав відносно невелике місце, хоча він і завдавав великої шкоди господарству. В СРСР була встановлена валютна монополія, всі операції із золотом та іншими коштовними металами, а також валютними цінностями на території країни дозволялося здійснювати виключно Державному банку СРСР. Порушення цих правил визначало склад злочину, включеного до другого розділу Положення про державні злочини (ст. 27) — «порушення правил про валютні операції», у статистичних звітах спрощена назва — «спекуляція валютою». Отже, «фальшивомонетництво» та «спекуляція валютою» у 1927 р. кваліфікувалися законодавством як особливо небезпечні злочини проти порядку управління. До господарських злочинів, що згадуються у статистичних звітах, відносяться «розтрата», «розкрадання», «безгосподарність» (ст. 116 КК УСРР 1927 р.). Деякі з даних видів злочинів за обставин, що вони були скоєні посадовими особами з використанням поса- дового становища, могли бути кваліфіковані як злочини посадові (ст. 104 КК УСРР 1927 р.). Збільшення кількості справ та засудже- них за розтрати особливо посилюється, починаючи з 1924 р. 1925 і 1926 рр. було оголошено роками посиленої боротьби з розтратами. Вперше Народний комісаріат юстиції висунув гасло боротьби з розтратами в циркулярі від 4 червня 1925 р. Спонукало до цього кількісне зростання розтрат та майнові збитки, які завдавали роз- трати державному, громадському та кооперативному майну. У 1926 р. порівняно з 1922 р. кількість злочинів по факту «розтрата» збільшилася майже учетверо13. Посадові розтрати, тобто розтрати, 13 Герцензон А.А. Основные тенденции динамики преступности за десять лет // Советское право. – 1928. – № 1. – С. 78. управління про боротьбу з економічною контрреволюцією, визна- чив такі злочини як безгосподарність, хабарництво та економічне шпигунство, а визначаючи «ворогів навколо наших заводів та фабрик», називав «приватних заготівельників, що постачають сировину та матеріали для підприємств та проявляють хижацькі апетити»11. Боротьба з економічною контрреволюцією та шпигунством входила до компетенції Економічного управління ДПУ УСРР та його органів на місцях. В матеріалах статзвітності окремо виділяла- ся графа «економічна контрреволюція, шпигунство» (малося на увазі саме економічне шпигунство). Протягом 1920-х рр. не спостерігалося сплеску економічної контрреволюції. У 1924–1926 рр. засуджені за всі види контррево- люційних злочинів становили 0,1–0,2 % усіх засуджених; значна частина контрреволюційних злочинів, які розглядалися судами, відносилася до контрреволюційних злочинів, які були скоєні в роки громадянської війни та при самодержавстві (боротьба з робіт- ничим рухом, сприяння білому руху тощо). У 1926 р. «історична контрреволюція» становила 66,6 % всіх справ про контрреволю- ційні злочини, що пройшли через губернські суди, економічна контрреволюція — лише 1,8 % справ12. Отже, у період непу, не дивлячись на кваліфікацію економічної контрреволюції та шпигун- ства як найбільш небезпечних для соціалістичної держави злочи- нів, даний вид злочинності займав дуже незначну частку в кримі- ногенній ситуації країни. Другий розділ Положення — «Особливо для Союзу РСР небез- печні злочини проти порядку управління» включав «підробку грошових знаків», або «фальшивомонетництво» (ст. 22 Положен- ня). Включення даного складу злочинної діяльності до загально- союзного закону серед контрреволюційних злочинів було обумовлено підвищеною небезпекою підробки грошових знаків для кредитнофінансової системи країни — великі розміри збитків могли перетворити даний злочин зі злочину проти порядку управ- ління у контрреволюційний. 11 Блат И. ГПУ на хозяйственном фронте // Пролетарий. – 1927. – 18 декабря. 12 Роднянский А. Карательная политика губернских судов по контррево- люционным преступлениям в 1926 г. // Еженедельник советской юс- тиции. – 1926. – № 33 – С. 1009. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 207206 Світлана Лясковська У складі господарських злочинів містилися і норми, що були характерні для конкретної історичної обстановки, пізніше вони втратили значення і були або змінені, або взагалі виключені із законодавства. Саме до таких норм відноситься «порушення правил економічного регулювання» (ст. 135 КК УСРР). У 1920-ті рр. скла- лася ціла система органів, які регулювали внутрішній ринок. З цією метою спеціально були створені центральні органи: Управлін- ня регулювання торгівлі у складі Центрального управління статис- тики Вищої Ради народного господарства (ВРНГ, створено 4 травня 1922 р.) та Комітет внутрішньої торгівлі при Раді Праці та Оборони (РПО, створено 9 травня 1922 р.). Вже з 29 грудня 1921 р. на місцях діяли товарні біржі. У відповідності з циркулярним листом РПО від 4 жовтня 1922 р. на місцях за ринками спостерігали гу- бернські економічні наради (з 1925 р. — окружні економнаради). Різні інші установи: трести, синдикати, губернські (окружні) ради народного господарства також мали право на регулювання ринку в межах компетенції19. З одного боку, економічне регулювання використовувалося як засіб боротьби зі спекуляцією, коли дійсні спекулянти через розга- лужену мережу агентів (перекупників) штучно створювали ажіо- таж на дефіцитні товари (трикотаж, мануфактуру тощо). Проте основна мета регулювання приватної торгівлі полягала у тому, щоб поступово витіснити приватника з тих позицій, які, на думку партійно-державного керівництва, повинні були знахо- дитися в руках державної торгівлі. З грудня 1926 по травень 1927 р. працювала спеціальна державна комісія по вивченню діяльності приватного капіталу в СРСР, на чолі якої стояв нарком Робітни- чо-Селянської Інспекції (РСІ) Г. Орджонікідзе. Водночас створю- валися різноманітні комісії та підкомісії, що виробляли заходи боротьби з приватним капіталом — скорочення кредитів, підви- щення орендної плати, збільшення податків тощо. Лише протя- гом 1926 р. частка податкового вилучення із прибутків приватно- го капіталу зросла на 40 %, а прибутковий податок та місцеві надбавки до нього складали від 40 до 60 % доходу приватників20. 19 Кондурашкин И.С. Частный капитал перед советским судом. Пути и методы накопления по судебным и ревизионным делам 1918–1926 гг. – М.; Л.: Госиздат РСФСР, 1927. – С. 39. 20 Трифонов И. Очерки истории классовой борьбы в СССР в годы нэпа (1921–1937). – М.: Политиздат, 1960. – С. 138. що були скоєні посадовими особами, наприкінці 1926 р. становили 62 % усіх посадових злочинів14. С. М. Шнейдер у статті «Розтратники» (1925 р.) мав усі підстави написати, що в умовах непу, суспільну власність «не можна було не брати» і її «лише ледачі не брали»15. Починаючи з 1926 р. боротьба з розтратами здійснювалася в рамках проголошеної кампанії «режиму економії»; при цьому рекомендувалося звернути особливу увагу на розтрати, привлас- нення та інші господарські злочини, скоєні посадовими особами в професійних, кооперативних, державних та інших громадських органах. Слідство по цим справам прискорювалося16. Наскільки небезпечними вважалися дані види злочинів гово- рить той факт, що в 1924 р. засуджено за розтрати до розстрілу було 7 осіб, в 1925 р. — 18 осіб17. За Кримінальним кодексом УСРР 1927 р. (ст. 104), за кваліфіко- ваний вид посадової розтрати зберігалося покарання від двох років позбавлення волі з підвищенням до розстрілу і конфіскацією майна. Кваліфікованою за об’єктом розтрата ставала тоді, коли було при- своєно особливо важливі державні цінності. При цьому цінними визнавалися не лише предмети через абсолютну цінність (діаманти або велика кількість грошей), але й інші предмети в залежності від обставин, наприклад, продукти харчування в голодні роки. 16 березня 1927 р. за звітною доповіддю Наркома юстиції РРФСР було прийнято постанову про боротьбу з розтратами та кримінальною безгосподарністю посадових осіб18. У постанові підкреслювалася особлива небезпека розтрат в умовах проведення режиму економії і давалася вказівка Народному комісаріату юсти- ції продовжувати суворо наглядати, щоб не були послаблені репресії за даними видами злочинів. Намічалася також широка програма заходів, направлених на усунення умов, що полегшували скоєння розтрат. Лише у зв’язку з 10-ою річницею Жовтневої революції (1927 р.), розстріл за розтрату було відмінено. 14 Халфин В.С. Растрата среди должностных преступлений. В кн.: Рас- траты и растратчики. – М., 1926. – С. 30. 15 Шнейдер С.М. Растратчики. В кн.: Преступник и преступность. – М., 1928. – С. 76. 16 Державний архів Донецької області, ф. Р-1171, оп. 1, спр. 5, арк. 131; спр. 6, арк. 52, 71, 93; оп. 2, спр. 3, арк. 16. 17 Доклад о работе УКК ВС РСФСР за 1925 г. // Еженедельник советской юстиции. – 1927. – № 3. 18 СУ РСФСР. – 1927. – № 28. – Ст. 198. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 209208 Світлана Лясковська До компетенції органів державної безпеки входила боротьба з деякими категоріями посадових (службових) злочинів. Посадовими називалися злочини, скоєні посадовими особами (всі службовці державних установ та підприємств незалежно від посади, яку вони посідали) з використанням службового становища. Касаційна прак- тика Верховного суду УСРР в 1920-ті рр. допускала співучасть у скоєні посадових злочинів і приватних осіб. Те, що боротьбою з посадовими злочинами займалися спецслужби, було обумовлено декількома причинами. По-перше, це була данина традиції періоду нової економічної політики, коли дані види злочинної діяльності набули нечуваних розмірів і завдавали великої шкоди економіці країни. Протягом 1922–1926 рр. кількість офіційно зареєстрованих посадових злочинів по РРФСР (така тенденція стосується і України) зросла, за одними джерелами — на 195 %21, за іншими — на 239 %22. Найбільш стрімко зростання відбувалося в 1924 і 1925 рр., в 1926 р. темпи росту посадових злочинів дещо скоротилися. У 1925–1926 рр. частка засуджених за посадові злочини коливалася від 4,8 % до 6,8 % всіх засуджених. По-друге, дані види порушень могли призвести до більш серйоз- них злочинів, які кваліфікувалися Кримінальним законодавством як особливо небезпечні злочини проти держави і порядку управлін- ня — шпигунства, контрабанди, спекуляції валютою тощо. У звітах фігурують такі з посадових (службових) злочинів, як «зловживання службовим становищем» (ст. 97. 98, 99 ч. 1 КК УСРР 1927 р.), «хабарництво»(ст. 105,106 КК УСРР), «недба- лість»(ст. 99 ч. 2, 100 КК УСРР). За практикою 1920-х рр. до статті «зловживання службовим становищем» відносили «зловживання владою», «перевищення влади», «бездіяльність». Протягом 1926 р. намітилася тенденція до збільшення даних видів посадових злочинів (за даними міліції та карного розшуку)23. ЦВК СРСР 4 квітня 1927 р. прийняла таємну постанову, в якій «недбалість як посадових, так і інших осіб, внаслідок … яких траплялися руйнування, вибухи, пожежі й інші шкідницькі акти 21 Герцензон А.А. Основные тенденции динамики преступности за десять лет. – С. 78, 79. 22 Гернет М.Н. Преступность за границей и в СССР. – М.: Сов. законода- тельство, 1931. – С. 74. 23 Пионктовский А.А. Советское уголовное право. Т. 2. Особенная часть. – М.; Л., 1928. – С. 219. У вересні 1926 р. Наркомат торгівлі СРСР заборонив держав- ним та приватним підприємствам постачати непманам-оптовикам взуття та інші товари зі шкіри. Для приватників було встановлено допустимі ціни на одяг, взуття, металеві вироби та інші товари. Паралельно, починаючи з другої половини 1920-х рр. проводилося систематичне зниження цін. Якщо ж приватники порушували встановлені регламенти, до них застосовували відповідні репресивні заходи — конфіскація майна та притягнення до кримінальної відповідальності, як правило, за фактом «спекуляція». В деяких таблицях статистичної звітності органів державної безпеки «порушення правил економічного регулювання» визна- чалося як «спекуляція та ажіотаж». За Кримінальним Кодексом УСРР 1927 р., дані діяння проходили за різними статтями (відпо- відно ст.ст. 135–127), міри покарань також були визначені різні. Проте статистика дані порушення поєднувала в одній графі, не визначаючи статті Кримінального Кодексу, по яким було заведено слідчі справи. У статистичних звітах окремою графою виділяються справи, порушені по фактам «аварій та пожеж». За Кримінальним Коде- ксом УСРР 1927 р., «руйнування та ушкодження з контрреволю- ційною метою вибухом, підпалом або іншими засобами залізничних та інших шляхів сполучення, … споруд або державного або громад- ського майна» кваліфікувалися як «диверсія», відносилися до дер- жавних злочинів (ст. 54, п. 2). Даний вид злочину проходить за статистичними звітами, проте боротьбою з диверсіями займалися контрреволюційні відділи. Факти по «аваріях» та «пожежах», якими займалися еконо- мічні відділи, могли бути кваліфіковані як: «інші злочини проти порядку управління» — «умисне пошкодження майна, що нале- жить державним, громадським і кооперативним організаціям … шляхом підпалів, затоплення, або ті, що призвели до зупинки виробництва» (ст. 75, п. 1 КК УСРР 1927 р.). 15 вересня 1935 р. було прийнято доповнення до Кримінального кодексу УСРР 1927 р. (СЗ УССР. – 1935. – № 26. – Ст. 148), відповідно до якого «аварії та пожежі» могли кваліфікуватися як «злочини господарські» — «порушення технічного режиму або умов роботи.., що призвело до вибуху або пожежі» (ст. 121, п. 2, п. 3). Проте у коментарі до статистичного звіту вже за 1928 р. дана категорія визначається як «злочини господарські», тому в подальшому даний вид пору- шення будемо відносити до господарських злочинів. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 211210 Світлана Лясковська латентність їх стану. Причина цього полягала у відсутності потер- пілих та осіб, зацікавлених у виявленні даних злочинів. Наприк- лад, при здійсненні хабарництва жертва не вважала себе такою, бо сама мала від цього вигоду, а тому виявити дані види злочинів часто було дуже важко. У статзвітах визначаються слідчі справи, що було заведено по фактам «порушення правил секретного та мобілізаційного діловод- ства». На основі постанови РНК УСРР від 10 вересня 1924 р. при ДПУ УСРР було створено Спеціальний відділ, на який покладалися обов’язки щодо керування шифрувальною роботою у всіх наркома- тах та центральних установах УСРР27. Інспекторами Спеціального відділу ДПУ і представниками місцевих територіальних і спеціа- лізованих органів ДПУ постійно проводилися обстеження стану таємного та мобілізаційного діловодства на підприємствах, в уста- новах та організаціях. У 1926 р. було затверджено Перелік відомос- тей, що складають державну таємницю, які спеціально охороняли- ся. Пояснювалося це необхідністю успішніше вести боротьбу зі шпигунством. За Кримінальним Кодексом 1927 р., «розголошення відомостей, що складають державну таємницю» могло бути кваліфіковано як «шпигунство». У тих випадках, коли відомості не складали держав- ної таємниці, але розголошенню не підлягали, або розголошення відбулося ненавмисно, діяння посадових осіб кваліфікувалися як посадові (службові) злочини (ст. 109 КК України). У статистич- них звітах не вказувалося, по яким статтям КК заведено справи щодо порушення секретного діловодства, тобто не можливо впевне- но заявити, чи ці справи відносилися до державних злочинів, чи до посадових. Можна лише припустити, що, якщо існувала окре- ма графа «економічна контрреволюція і шпигунство», то розголо- шення відомостей, що складали державну таємницю, слідчі віднес- ли б саме в дану графу. Тому, «порушення правил ведення секрет- ного діловодства та мобілізаційної роботи» віднесемо до посадових (службових) злочинів. Отже, до економічних злочинів, боротьбою з якими займалося Економічне управління ДПУ та його органи на місцях, відносили: — деякі види державних злочинів: 27 СЗ СССР. – 1926. – № 32. – Ст. 213; Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі — ЦДАВО України), ф. 2, оп. 3, спр. 344, арк. 53. на підприємствах державної промисловості, на транспорті, а також підприємствах державного значення» прирівнювалася до «держав- них злочинів». Постанова також пропонувала посилити репресії за «недбалість»24. Дана постанова з’явилася у ході кампанії по боротьбі з дивер- сіями на об’єктах народного господарства, особливо на підприєм- ствах воєнної промисловості. У січні–лютому 1927 р. на цих підприємствах було зафіксовано 157 випадків пожеж, аварій та вибухів. Під час розслідування з’ясувалося, що в 13 випадках існував «злий умисел», в 83 — це сталося внаслідок недбалого ставлення адміністрації підприємств до їх загальної та протипо- жежної охорони. Серед інших, називалися підприємства важкої промисловості України: на Дніпропетровському заводі стався вибух мартенівської печі, відбувся вибух турбіни на Краматорському заводі, машинного відділення на Микитовському заводі тощо. У квітні 1927 р. для протидії диверсіям при ОДПУ та його місцевих органах були створені міжвідомчі комісії, до складу яких входили представники промислових підприємств, місцевих органів влади та ДПУ. З квітня по червень комісії обстежили біля 6 тис. (в Украї- ні — 1009) важливих промислових об’єктів і транспортних споруд на предмет виявлення недоліків загальної та протипожежної охоро- ни25. Під час та після проведення обстеження було вжито термі- нових заходів до виправлення виявлених недоліків. Серед заходів була і постанова від 4 квітня 1927 р., яка збільшувала відпові- дальність керівників підприємств за «недбале» ставлення до за- ходів безпеки. Хабарництво вважалося одним з найбільш соціально небезпеч- них посадових злочинів, особливо коли воно набувало масового характеру, що призводило до дезорганізації державного апарату. У 1922 р. проводилася кампанія по боротьбі з хабарництвом, у 1924 р. третина всіх засуджених за посадові злочини припадала на хабарництво. Починаючи з 1925 р. спостерігається зменшення кількості засуджених за даний вид злочину26. Особливістю деяких посадових злочинів, яка перешкоджала своєчасному їх виявленню і успішній боротьбі з ними, була певна 24 Викторов Б.А. Без грифа «секретно». – М., 1990. – С. 147. 25 Блат И. ГПУ на хозяйственном фронте // Пролетарий. – 1927. – 18 декабря. 26 Пионтковский А.А. Советское уголовное право. Т. 2. Особенная часть. – С. 226. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 213212 Світлана Лясковська ми упродовж останніх трьох місяців. За ними, під слідством перебу- вало 4934 особи, з яких 2782 особи (56,4 %) підлягали арешту28. За видами злочинів, що визначалися як скоєні в економічній сфері, існують певні труднощі з визначенням кількості справ: різні форми таблиць статзвітності по однакових позиціях дають різні цифри, в деяких місцях при додаванні кількості справ отри- муємо цифри, що не співпадають із загальними, проставленими в таблицях. У подальшому всі неточності будемо оговорювати. На 1 жовтня 1927 р. на обліку ДПУ стояло 559 справ (за іншими даними — 552 справи), порушених за злочини в економічній сфері (див. табл. 1.1). Найбільшу кількість справ становили посадові (службові) злочини, на їх долю припадало 46,2 % у структурі еконо- мічних злочинів. Серед них виділяються «зловживання службовим становищем» — 133 справи — 23,8 % та «недбалість» — 73 спра- ви — 13,1 %. Таблиця 1.129 Облік справ слідства та дізнань всіх органів ДПУ УСРР на 1.10.1927 р. за видами злочинів, що проходили по лінії ЕКУ 28 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 1. 29 Там само, арк. 17, 19, 64, 101, 175. * По справах «розтрата» всі наведені в таблицях цифри взято із архівної справи, при додаванні кількості справ по всім органах отримаємо циф- ри, які відрізняються від загальних цифр, наведених в таблицях, які також взято із архівної справи. ** Погрішність в 1 справу існує по фактам «фальшивомонетництво». Види злочинів Органи ДПУ е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та * ха б а р н и ц тв о б е зг о с - п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о м о - н е тн и ц тв о ** с п е ку л я ц ія в а л ю то ю Р а з о м територіальні 4 15 90 41 34 21 23 3 42 14 35 322 транспортні 3 5 37 25 15 6 47 73 1 — — 212 особливі відділи — 1 5 — 3 1 3 4 — — — 17 прикордонні загони — — 1 — — — — — — — — 1 552 Разом 7 21 133 72 52 28 73 80 43 15 35 559 а) контрреволюційні — шкідництво, шпигунство; б) проти порядку управління — підробка грошових знаків, або фальшивомонетництво, порушення правил про ва- лютні операції, або — спекуляція валютою; — посадові (службові) злочини: хабарництво, зловживання служ- бовим становищем, недбалість, порушення правил секретно- го та мобілізаційного діловодства; — господарські: розтрата, розкрадання, безгосподарність, пору- шення правил, встановлених регулюючими органами (спеку- ляція та ажіотаж), аварії та пожежі. Злочини в економічній сфері або економічні злочини, безпосе- редньо пов’язані з економічними відносинами, які існують в суспільстві. В радянській дійсності кінця 1920-х рр. ця група зло- чинів була обумовлена знищенням залишків приватної власності і домінуванням соціалістичної власності. II. Місце економічної злочинності в діяльності органів ОДПУ УСРР Боротьбу з різними видами злочинів в економічній сфері в системі органів ДПУ України здійснювали територіальні органи (окружні відділи ДПУ та Центральний апарат ДПУ), транспортні відділи ДПУ на залізничних та водних шляхах Південного окру- гу шляхів сполучення (відділення дорожньо-транспортного відділу ОДПУ — абревіатура російською: ОДТО ГПУ), Особливі відділи військових корпусів та дивізій та органи ДПУ по охороні кор- донів УСРР (прикордонні загони). На 1 жовтня 1927 р. на обліку всіх органів ДПУ України пере- бувало 2316 справ. Протягом трьох останніх місяців 1927 р. на облік ДПУ було поставлено 3055 справ (за деякими іншими дани- ми — 3052 справи). Більшість справ, записаних у графі «прибу- ло», були новими, заведеними протягом IV кварталу органами ДПУ УСРР, але серед них могли знаходитися справи, що були порушені органами державної безпеки в інших республіках СРСР в попередній період, але поставлені на облік ДПУ УСРР в IV кв. 1927 р. Статзвітність не вказує на орган, місце і час заведення справ, а тому для зручності всі справи, записані у графі «прибуло» будемо вважати такими, що були порушені протягом звітного періоду. Отже, з 5371 справи, що знаходилася в провадженні ДПУ УСРР в IV кв. 1927 р., 56,9 % (3055 справ) були новими, порушени- Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 215214 Світлана Лясковська підприємствах, а також у сфері кооперації, у великих розмірах. Транспортні відділення займалися, як розкраданнями на залізни- цях в особливо великих розмірах (по аналогії з територіальними відділами ДПУ), так і звичайними крадіжками багажу у пасажи- рів, що у територіальному розрізі входило до компетенції міліції. В деяких місцевостях за погодженням з Транспортним Відділом ДПУ УСРР це могли робити органи міліції та кримінального розшуку. Таблиця 1.230 Облік справ слідства та дізнань, порушених всіма органами ДПУ УСРР у IV кв. 1927 р. по видам злочинів, що проходили по лінії ЕКУ Розкрадання, по кількості заведених справ, йшли на другому місці після порушення правил, встановлених регулюючими орга- нами (в різних таблицях та коментарях назву даного порушення заміняють «спекуляцією та ажіотажем на ринку»). 30 ГДА СБ України, ф. 42, арк. 17, 19, 64, 101, 175. * По справах «розтрата» всі наведені в таблицях цифри взято із архівної справи, при додаванні кількості справ по всім органам отримаємо циф- ри, які відрізняються від загальних цифр, наведених в таблицях, які також взято із архівної справи. Загальна кількість справ (194) було взято із архівної справи, підрахо- вуючи кількість справ, заведених різними органами ДПУ, отримуємо цифру «195», неточність становить 1 справу. * Цифри по даній позиції взято із архівної справи. Види злочинів Органи ДПУ е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та * ха б а р н и ц тв о б е зг о с - п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть ** р о зк р а д а н н я а ж іо та ж с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о м о - н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю * ** Р а з о м територіальні 1 20 77 68 43 16 29 6 368 18 7 653 транспортні — 13 73 66 22 6 158 285 3 — — 626 особливі відділи — — 11 — 3 1 5 15 — — — 35 прикордонні загони — 2 2 2 1 — 3 2 — — — 13 1327 Разом 1 35 163 147 69 23 194 308 371 18 11 1340 Після посадових злочинів, за кількістю справ, йшли злочини господарські — 244 справи — 43,6 % справ по господарським злочинам. Серед них виділяються розкрадання (80 справ — 14,3 %) та розтрати (72 справи — 12,9 %). Злочини проти порядку управління становили 8,9 % (50 шт.) справ по економічним злочинам, що стояло на обліку ДПУ УСРР на 1 жовтня 1927 р. Найменша кількість справ (7 справ — 1,3 %) припадала на злочини державні — економічна контрреволюція і шпигунство. У IV кварталі на облік було поставлено 1340 справ (за іншими даними — 1327 справ), це становило 70,5 % справ по злочинам в економічній сфері, що стояли на обліку ДПУ в IV кварталі (див. табл. 1.2). Порівнюючи відповідні показники із загальними по ДПУ — 56,9 %, можемо констатувати, що в IV кварталі кількість справ по економічних злочинах зростала швидше, ніж в середньому за всі інші види злочинів. Протягом звітного періоду найбільше було порушено справ за господарські злочини. Найбільшу кількість справ — 371 (12,1 % в загальній кількості справ по ДПУ, 27,6 % в структурі економіч- них злочинів) дали порушення правил торгівлі, встановлених регу- люючими органами (або «ажіотаж і спекуляція»). Це було спричи- нено як загальною політикою наступу на приватника, так і органі- зацією у грудні 1927 р. кампанії, пов’язаної із кризою хлібозаго- тівок. Це порушення дало і найбільшу кількість арештів, заареш- товано було 402 особи або 66,8 % притягнутих слідством по дано- му забарвленню. Такий великий відсоток арештів по злочинах, що не були визнані як особливо небезпечні для держави, свідчить про бажання вищого партійно-державного керівництва СРСР на- дати політичної значимості боротьбі з даним порушенням. Бо- ротьбою зі спекуляцією та ажіотажем на ринку, в основному, зай- малися територіальні органи — ними було заведено 368 справ або 99,2 % справ по даному порушенню. Разом зі справами, що зали- шилися з попереднього часу, дане порушення дало 414 справ. Було порушено 308 справ за фактами розкрадання, що станови- ло 10,1 % усіх справ ДПУ та 23 % справ по економічних злочинах. Із 308 справ — 285 (переважна більшість — 92,5 %) припадало на транспортні органи. В структурі злочинів, по яким велося слідство транспортними органами, на «розкрадання» приходилося 24 % усіх справ. Це пояснюється тим, що територіальні органи займали- ся лише розкраданнями, що відбулися на державних чи приватних Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 217216 Світлана Лясковська Невелика частина службово-посадових злочинів припадала на Особливі відділи військових частин (Особливі відділи, в основно- му, займалися розслідуванням військових злочинів). Серед них у звітній період найбільша частка припадає на справи по «розкрадан- ню» — 4,9 % всіх справ, заведених по даному факту по ДПУ Ук- раїни. 11 справ (6,7 % по всім органам) було порушено за зловжи- вання службовим становищем, 5 справ (2,6 % по всім органам) за «недбалість». Прикордонні загони, в основному, порушували справи по конт- рабанді, нелегальному переході кордонів, шпигунству (польському, румунському тощо). Проте і до їх компетенції входило розкриття службово-посадових видів злочинів, які були скоєні в установах, що контролювалися безпосередньо прикордонниками. На прикор- донні загони припадало 1,4 % справ, порушених в IV кварталі по фактам «розтрата», 1,2 % — зловживання службовим станови- щем, 0,6 % справ по розкраданню, 1,4 % справ по факту «хабар- ництво». У IV кварталі прикордонниками було також порушено 2 справи (5,7 %) по факту «аварій». Отже, справ по злочинах, які входили до компетенції економіч- ного управління та його місцевих підрозділів, в органах ДПУ України протягом IV кварталу стояло на обліку 1899 (559 справи залишалося з попереднього періоду, 1340 — нові, заведені у звітний період), за іншими підрахунками — 1879 (552 справ — з поперед- нього періоду, 1327 — нові), вони становили 35,4 % (35 %) — тре- тину — усіх справ, якими займалися органи держбезпеки. Пере- важна більшість злочинів, що стосувалися до економічної сфери, розглядалася територіальними органами ДПУ УСРР (табл. 1.1. і 1.2), велика їх частка приходилася і на транспортні органи. Статистичні матеріали за 1928 р. відображають роботу органів ДПУ УСРР за всі дванадцять місяців, представлені повніше і по окремих позиціях докладніше, ніж звітні таблиці за 1927 р. У 1928 р. у провадженні органів ДПУ знаходилася 18281 справа. Протягом року було порушено 16285 (у коментарі до звіту нази- вається цифра 16613) нових справ, що становило 89,1 % усіх справ, що стояло на обліку. За ними під слідством перебувало 29741 особа, з них 19151 — було заарештовано. Арештовані становили 64,4 % осіб, притягнутих до слідства. Як говорилося вище, дані за весь 1927 р. відсутні, але у коментарі до звіту за 1928 р.31 зазна- 31 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 3, арк. 3. Серед інших господарських злочинів великою кількістю справ — 147 (4,8 % по справам ДПУ, 11 % — по економічним злочинам) — виділяється «розтрата», боротьбою з цим порушен- ням рівною мірою займалися як територіальні, так і транспортні органи ДПУ УСРР. Справи по аваріях в основному припадали на територіальні органи. Загалом протягом IV кв. 1927 р. було порушено 885 справ по господарських злочинах. Це становило 29 % (майже третину) справ, заведених по всім злочинам органами ДПУ та більше поло- вини — 66 % — справ по економічних злочинах. Отже, протидія господарським злочинам в IV кв. 1927 р. займала провідне місце в роботі органів державної безпеки. Високими залишалися показники посадових (службових) зло- чинів (зловживання службовим становищем, хабарництво, нед- балість) — 426 справ (13,9 % справ по ДПУ, 31,7 % — по еконо- мічним злочинам), знаходилися в провадженні як територіальних так і транспортних органів. 81,4 % — 158 справ про «недбалість» було порушено транспортними органами. У структурі «транспорт- них» злочинів вони становили 13 %. Причини цього полягали у великому поширенні в середовищі транспортних органів, на ґрунті важкого матеріального стану, посадових злочинів. Саме через це звільнялася велика кількість співробітників Частин Охорони Гро- мадського Порядку (ЧОГП), структурного підрозділу дорожньо- транспортних відділів ДПУ (створені у відповідності з постано- вою ВУЦВК «Про охорону складів, пакгаузів, сховищ, а однаково споруд на залізничних і водних шляхах сполучення» від 9 грудня 1921 р.). «Територіальними» були злочини щодо порушення монополії на здійснення валютних операцій, або «спекуляція валютою» (63,6 % справ по даному виду злочинів було порушено територі- альними органами) та за підробку грошових знаків («фальшиво- монетництво») (100 % справ порушено територіальними органа- ми). Разом злочини проти порядку управління становили 0,9 % справ по ДПУ та 2,2 % справ за злочини в економічній сфері. Протягом кварталу була порушена територіальними органа- ми лише одна справа за економічну контрреволюцію (0,03 % справ по органах ДПУ УСРР, 0,1 % справ по економічних злочинах). Як бачимо, майже всі інші види злочинної діяльності в еко- номічній сфері у різному співвідношенні, але приблизно в рівній мірі розглядалися як територіальними, так і транспортними орга- нами (див. табл. 1.1 і 1.2). Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 219218 Світлана Лясковська Таблиця 1.332 Облік справ слідства та дізнань всіх органів ДПУ УСРР за видами злочинів, що проходили по лінії ЕКУ, на 1.01.1928 р. У провадженні всіх органів ДПУ України у 1928 р., як вже зазначалося вище, знаходилася 18281 справа. Економічні злочи- ни (ті види, що входили до компетенції ЕКУ, різні види диверсій, навіть, якщо вони призводили до нанесення матеріальних збитків економіці — аварії, пожежі тощо — відносилися до компетенції контррозвідувальних органів; сюди також не входила контрабан- да, хоча вона і наносила серйозних матеріальних збитків державі) дали 8270 (за іншими підрахунками — 8315) справ (табл. 1.3 та 1.4), що становило 45,2 % (45,5 %) усіх слідчих справ органів ДПУ УСРР. Таким чином, частка справ по економічних злочинах в орга- нах ДПУ в 1928 р. порівняно з IV кв. 1927 р. збільшилася на 10 %. Це свідчило про надання в 1928 р. важливості саме економічному напряму в роботі органів державної безпеки. 32 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 3, 4, 7, 8, 99, 135, 145. * Усі цифри, наведені у таблиці, взято із архівної справи. У колонках, позначених «», підрахована сума не співпадає з цифрами, наведени- ми у таблиці. Види злочинів Органи ДПУ е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о ви м с та н о в и щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б ал іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж с п е ку л яц ія ф а л ьш и в о м о - н е тн и ц тв о с п е ку л яц ія в а л ю то ю п о р уш е н н я п р а ви л м о б . р о б о ти , с е кр е т- н о го д іл о в о д с тв а Р а з о м територіальні 1 9 73 41 45 27 21 2 237 21 22 19 518 транспортні — 7 27 33 13 7 47 97 1 1 — 2 235 особливі відділи — 1 3 4 4 3 1 6 — — — 9 31 прикордонні загони — — 2 1 — 1 1 — — — 1 — 6 790 Разом 1 17 105 79 62 37 70 105 238 22 23 30 789 чається, що в 1928 р. було арештовано на 2337 осіб (14 %) більше, ніж протягом 1927 р. Окремі види злочинів дали зменшення кількості арештів. В основному, це були злочини, порушені прикор- донними загонами — контрабанда, нелегальний перехід кордону тощо. Збільшення кількості арештованих відбулося за рахунок «контрреволюційної і антирадянської діяльності» — на 1461 особу, а також за злочини в економічній сфері: службово-посадові — на 1161 особу, економічну контрреволюцію — на 237 осіб. Статисти- ки припускають думки, що за «ажіотаж та спекуляцію» також зросла кількість арештованих більше, ніж на 1 тис. осіб, але навіть у них не було точних даних по арештам за це порушення за 1927 р. На 1 січня 1928 р. на обліку всіх органів ДПУ стояло 789 (або 790) справ, поруш ених за злочини в економічній сфері (див. табл. 1.3), слідство по яким тривало з попередніх років. Це ста- новило 66 % справ (від 1196), що залишалося в провадженні органів ДПУ УСРР з 1927 р. Найбільша кількість справ припадала на спекуляцію та ажіо- таж на ринку — 238 (19,9 % справ по всім органах і напрямах ДПУ, 30,2 % — у структурі економічних злочинів). Як зазнача- лося вище, у грудні 1927 р. почалася спеціальна кампанія, в ході якої торгівці-приватники притягувалися саме за дане порушен- ня. На початку 1928 р. кампанія тривала, і справи, порушені у 1927 р., знаходилися в центрі уваги органів ДПУ. Зловживання службовим становищем та розкрадання дали однакову кількість справ — по 105 (по 8,8 % справ ДПУ, по 13,3 % — серед справ по економічних злочинах). На початок 1928 р. залишалася лише одна незакінчена спра- ва — 0,08 % справ по ДПУ, 0,1 % справ по злочинам в економічній сфері — по економічній контрреволюції, що знаходилася в про- вадженні територіальних органів. Важко встановити точну кількість справ, порушених за еко- номічні злочини в цілому по ДПУ в 1928 р. Дані зведеної таблиці за видами злочинів по Україні (вказується цифра 7481 справа) відрізняються від суми кількості справ по видам злочинів, наве- дених по різним органам ДПУ (територіальним, транспортним, особливим відділам, прикордонним загонам — 7525 справ — див. табл. 1.4), невідповідність становить 44 справи. Частка нових справ становила 90,5 % (90,1 %) справ по економічним злочинам, це наближувалося до середніх показників по всім видам злочинів по ДПУ України. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 221220 Світлана Лясковська безгосподарність — 2,3 % тощо. Разом за всі види господарських злочинів у 1928 р. різними органами ДПУ УСРР було порушено 4779 справ. Це становило 29,3 % усіх справ, порушених ДПУ, і 63,8 % справ по економічних злочинах. Отже, боротьба з госпо- дарськими злочинами займала провідне місце в діяльності спец- служби як в 1927 р., так і в 1928 р. Велику частку нових справ дали «зловживання службовим становищем» — 1143 справи (6,9 % усіх справ ДПУ, 15,3 % справ за економічні злочини) та «недбалість» — 808 справ (відповід- но — 4,9 % і 10,8 %). Така ж тенденція відбувалася і в IV кв. 1927 р., лише з тією різницею, що кількість справ про недбалість випереджала кількість справ по фактам зловживання. Як і в 1927 р., більша частка справ про недбалість (69,8 %) була пору- шена транспортними органами. Загалом посадові (службові) зло- чини дали 2260 справ, 13,9 % справ по ДПУ, 30,2 % справ по економічним злочинам. В 100 (!) разів, порівняно з IV кв. 1927 р., збільшилася кількість справ, заведених по економічній контрреволюції. Подібна ситуа- ція була спричинена розв’язанням в 1928 р. кампанії пошуку шкідників виробництва в середовищі технічних спеціалістів ста- рої генерації, перш за все, у вугільній промисловості Донбасу. На сьогоднішній день доведено, що справи ці було сфальсифіковано. Хоча ми не можемо повністю виключати можливість передачі окремими спеціалістами колишнім власникам підприємств інфор- мації щодо економічного стану цих підприємств (див. інтерв’ю журнала «Новая и новейшая история» з консультантом прес-служ- би зовнішньої розвідки Російської Федерації полковником Кар- повим)34, найбільше, в чому можна було звинуватити спеціалістів, притягнутих до слідства, а потім і до суду, у господарських чи посадових злочинах. Проте вище партійно-державне керівництво СРСР вимагало іншого тлумачення недоліків в роботі важкої про- мисловості країни, а відповідно зміни кримінальної політики. Це позначилося на збільшенні, порівняно з попереднім періодом непу, кількості контрреволюційних злочинів, в тому числі економічної контрреволюції. Не дивлячись на абсолютне збільшення кількості справ за економічну контрреволюцію і шпигунство, та політичний резонанс, який надавався цим справам, в структурі справ, поруше- них органами ДПУ УСРР в 1928 р. за всі види злочинів, їх частка 34 Новая и новейшая история. – 1998. – № 3. – С. 120. Таблиця 1.433 Облік справ слідства та дізнань, порушених всіма органами ДПУ УСРР в 1928 р. за видами злочинів, що проходили по лінії ЕКУ Які ж саме злочини в економічній сфері були найпоширені- шими в 1928 р.? Як і в IV кв. 1927 р., протягом 1928 р. найбільше порушили справ за спекуляцію та створення ажіотажу на рин- ку — 2073 справи. Частка даного порушення в 1928 р. — 12,5 % усіх справ ДПУ, 27,7 % справ по економічних злочинах (табл. 1.4) — майже співпадала з відповідними показниками за IV кв. 1927 р. Як і в 1927 р. коментар до статзвіту пояснював це виключно кампа- ніями, що проводилися через хлібозаготівельні труднощі. 98 % цих справ (2038) було порушено територіальними органами. На другому місці, за кількістю заведених справ, як і в попе- редньому році, виступають розкрадання — 1479 справ (9 % усіх справ ДПУ, 19,8 % — по економічних злочинах), 91,3 % цих справ припадало на територіальні органи. Інші види господарських злочинів займали незначну частку в структурі економічних злочинів: розтрати — 8,3 %, аварії — 4,5 %, 33 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 3, 4, 7, 8, 99, 135, 145. * Усі цифри, наведені у таблиці, взято із архівної справи. У колонках, позначених «», підрахована сума не співпадає з цифрами, наведеними у таблиці. Види злочинів Органи ДПУ е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о ви м с та н о в и щ е м р о зт р ат а ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж с п е ку л яц ія ф а л ьш и во м о - н е тн и ц тв о с п е ку л яц ія в а л ю то ю п о р уш е н н я п р а ви л м о б . р о б о ти , с е кр е т- н о го д іл о во д с тв а Р а з о м територіальні 85 86 700 266 207 99 208 49 2035 72 240 47 4094 транспортні 14 240 402 293 90 65 564 1350 37 3 21 19 3098 особливі відділи 1 6 48 62 15 9 41 87 1 1 — 39 310 прикордонні загони 4 — 2 5 1 — 2 4 — 1 4 — 23 7525 Разом 100333114361930917080814792073 77 265 105 7481 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 223222 Світлана Лясковська 1930 р. не було створено чіткої системи органів ЕКУ на місцях, боротьбу зі злочинністю в області економіки в місцевих органах, де не було відповідних структурних підрозділів, здійснювали сек- ретно-оперативні відділки окружних відділів ДПУ. По територіальних органах наведені вище види злочинів мог- ли проходити, крім економічного, по лініях інформаційного відділу (ІНФО) та адміністративно-оперативного управління (АОУ). Про- те при характеристиці роботи ДПУ в економічній сфері визначаль- ними були дані, що наводилися «по лінії ЕКУ». При встановлені кількості справ, порушених по лінії ЕКУ в IV кв. 1927 р. (див. табл. 2.1), з’явилися певні проблеми. У «Табли- ці обліку слідчих справ і дізнань та притягнутих по ним обвинува- чених органами ДПУ»35 вказано, що по лінії ЕКУ було порушено 708 справ. При додаванні справ, порушених по різним видам злочи- нів по лінії ЕКУ отримуємо 704 справи36. Коментар до статзвіту пояснює, що з 3055 справ (у коментарі називається цифра 3052), порушених органами ДПУ УСРР в IV кв. 1927 р., 23 % припадає на справи, заведені по лінії ЕКУ, тобто протягом кварталу за злочини в економічній сфері було порушено 702 справи37. Проте шляхом додавання кількості справ по різних видах злочинності, які були заведені по лінії ЕКУ в IV кварталі, за матеріалами коментаря, з’ясувалося, що справ було порушено 704. Це складає 23,06 % від усієї кількості справ, порушених орга- нами ДПУ України за звітний період. На цифру 695 виходимо при підрахуванні кількості справ по галузям народного господар- ства, але ця цифра не може бути остаточною, оскільки відсутні дані по справам про фальшивомонетництво. Враховуючи розбіж- ності, пов’язані з визначенням кількості нових, порушених в IV кварталі справ по лінії ЕКУ, здається доречним за відправну взяти цифру «704». Нові, порушені в IV кварталі справи, по лінії ЕКУ становили 65,3 % справ, що знаходилися в провадженні ДПУ по даній лінії у звітний період. У цілому по різних органах ДПУ в IV кварталі було порушено 56,9 % справ, що знаходилися в провадженні органів ДПУ України в тому ж IV кварталі (3055 справ порушено, 5371 — знаходилося у провадженні), по територіальних органах 35 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 16. 36 Там само, арк. 160–175. 37 Там само, арк. 1. залишалася невеликою — 0,6 %, за злочини, скоєні в економічній сфері — 1,3 %. Більшість справ по даному забарвленню — 85 % — припадала на територіальні органи. 342 справи (2,1 % справ по всіх злочинах ДПУ, 4,5 % — по економічних злочинах) було порушено за злочини проти порядку управління. На відміну від 1927 р., справи по ним знаходилися в провадженні всіх органів ДПУ, хоча переважна більшість і припа- дала на територіальні органи. Таким чином, в 1928 р., порівняно з IV кв. 1927 р., в структу- рі справ, порушених органами ДПУ в цілому, та в структурі справ по економічних злочинах, зросла частка найбільш небезпечних злочинів: державних (економічна контрреволюція та шпигунство) та злочинів проти порядку управління (порушення монополії на здійснення валютних операцій та підробка грошових знаків); трохи зменшилася частка посадових (службових) злочинів та залишилася майже незмінною частка господарських злочинів. Проте, не дивлячись на ці зміни, боротьба з економічною контр- революцією та зі злочинами проти порядку управління займала незначне місце в роботі органів державної безпеки як в цілому, так і в економічній сфері. Найбільшого клопоту спецслужбі завда- вали господарські та посадові злочини. III. Характеристика слідчих справ, порушених за фактами злочинів у сфері економічних відносин Робота територіальних органів ДПУ УСРР була організована за напрямами діяльності, назви напрямів співпадали з назвами управлінь ДПУ України. Саме в роботі територіальних органів окремо виділявся економічний напрям, який визначався не кількістю справ, порушених всіма органами за економічні злочини, а лише справами, порушеними по лінії Економічного управління (ЕКУ), тобто за злочини, що були скоєні в сфері економічних відно- син: на виробництві (в промисловості і сільському господарстві), у торгівлі, фінансово-кредитній системі, кооперації тощо. За напрямами складалася і статистична звітність. Такий підхід до кваліфікації в роботі територіальних органів пояснювався тим, що не в усіх окружних відділах існували відділення, які викону- вали роботу за конкретним напрямом і підпорядкувалися по вер- тикалі центральним управлінням. На місцях окремі напрями були представлені робочими групами, навіть певними особами, інколи декілька напрямів у роботі покладалося на певне відділення. До Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 225224 Світлана Лясковська це становило 45,9 % (1434 справ порушено, 3127 — знаходилася у провадженні). Випередження економічного напряму по кількості заведених справ свідчить про проведення цілеспрямованих кампанії в IV кв. 1927 р. саме в економічній сфері. 704 справи по лінії ЕКУ становили 23 % (з 3055) справ, поруше- них протягом IV кварталу в цілому ДПУ та 49 % (з 1434) справ, порушених територіальними органами. По цим справам до слідства було притягнуто 1489 осіб, з яких 954 осіби — 64 % — було заарештовано. В цілому по ДПУ арешто- вані складали 56,4 % осіб, притягнутих до слідства (2782 осіби — арештовано, 4934 осіби — перебувало під слідством). Отже, до осіб, притягнутих за скоєння злочинів в економічній сфері, органи державної безпеки підходили суворіше, ніж це було в цілому по ДПУ УСРР. Притягнуті до слідства за злочини в економічній сфері (1489 осіб) становили 30,1 % усіх осіб, що перебували під слідством в органах ДПУ України по справах, порушених в IV кв. 1927 р., 56,7 % — під слідством територіальних органів. Арештовані по лінії ЕКУ становили 34,3 % арештованих всіма органами ДПУ та 52,1 % — територіальними органами. Враховуючи, що з попереднього періоду в провадженні терито- ріальних органів по лінії ЕКУ залишалося 373 справи (і по таблиці, і шляхом додавання залишених справ по видам злочинів), в IV кварталі слідство велося по 1077 справам (по таблиці — 1073 справи), при додаванні справ по видам злочинів — 1077. Справи по лінії ЕКУ становили 20 % справ, що знаходилися в IV кварталі в провадженні всіх органів ДПУ УСРР (5371 справа) та 34,5 % справ, що знаходилися в провадженні територіальних органів (3127 справ). Таким чином, економічний напрям в роботі органів ДПУ був одним з провідних, хоча і не визначальним. Протягом 1928 р. по лінії ЕКУ було порушено 3822 справи, що становило 23,5 % всіх справ (16285), заведених органами ДПУ України і 43 % (8887) — територіальними органами. Відносно IV кв. 1927 р. частка економічних злочинів у структурі справ, зведених територіальними органами, зменшилася на 6 %. них органах (див. табл. 1.2). Проте наведені вище дані, як і дані по територіальнихм органах, відстежуються по декільком звітам, а тому ми їх залишили без змін. 2 «зайві» справи по аваріях було заведено Волочиським прикордонним загоном, але вони пройшли по лінії ЕКУ. Таблиця 2.138 Облік справ слідства та дізнання за видами злочинів (по лінії Економічного управління) у IV кв. 1927 р. 38 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 19, 160, 169–172, 197. У зв’язку з тим, що «недбалість» по територіальних органах проходила лише по лінії Економічного та Адміністративно-оперативного управлінь (АОУ), і цифри по цьому забарвленні у таблиці по лінії ЕКУ розмито, наведені вище дані підраховано шляхом віднімання цифр по лінії АОУ від цифр, поданих по всіх територіальних органах. Знак «?» проставлено в графах, де цифри розмито. Поруч стоять цифри, підраховані автором. Це — приблизні цифри. При додаванні кількості справ закінчених, переданих в інші органи ДПУ та тих, що залишилися в провадженні, отримуємо «135» замість «132». * У графі «прибуло справ» позначено, що прибуло 22 справи по аваріях та 10 справ по спекуляції валютою. Теоретично по аваріях не могло прибути більше 20 справ, а по спекуляції валютою — більше 7 справ, оскільки по лінії ЕКУ не могло бути справ більше, ніж по територіаль- Види злочинів е ко н о м . ко нт р р е во л ., ш п и гу нс тв о ав ар ії, п о ж е ж і зл о вж и ва н ня с л уж - б о ви м с та но ви щ е м р о зт р ат а ха б а р ни ц тв о б е зг о сп о д ар н іс ть н е д б ал іс ть * р о зк р ад ан н я аж іо та ж , сп е ку л яц ія ф ал ьш и во - м о н е тн и ц тв о сп е ку л яц ія в а л ю то ю п о р уш е н ня м о б . р о б о ти Ін ш і* * Р аз о м Залишалося справ на 1.10 3 14 78 36 30 20 21 3 42 14 35 5 70 371 Прибуло справ*** з 1.10 по 31.12 1 22 66 58 43 16 26 4 368 18 10 10 62 704 справ 4 36 144 94 73 36 47 7 410 32 45 15 132 1075 С то ял о н а о б л ік у % до загальної кількості 0,4 % 3,3 % 13,4 % 8,7 % 6,8 % 3,3 % 4,5 % 0,6 % 38 % 3 % 4,2 % 1,4 % 12,6 % 100 % Справ 3 25 79 55 25 13 26 5 166 9 21 8 70 507 З а кі н че н о % до стояло на обліку 75 % 69,4 % 54,9 % 58,5 % 34,2 % 36,1 % 55,3 % 71,4 % 40,5 % 28 % 46,7 % 53, 3% 53 % 47 % Передано в інші органи ДПУ — 1 2 1 2 — 2 — 7 2 1 — ? 7 25 Залишилося справ на 31.12. 1 10 63 38 46 23 19 2 237 21 23 7 ? 58 548 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 227226 Світлана Лясковська ДПУ, було віднесено до компетенції Спецвіділення. По-друге, в цифрові дані по лінії ЕКУ включено також справи, які входили до компетенції ЕКУ, але розслідування провели інші підрозділи. Це в основному були справи по ажіотажу і порушенню правил економічного регулювання, заведені в округах, де апарат економ- відділів був незначним (Ромни, Старобєльськ тощо)40. За новими справами під слідством перебувало 8453 особи, з яких 69 % — 5853 осіб було арештовано. В цілому по ДПУ ареш- товані становили 64,4 % притягнутих до слідства. Як і в 1927 р., частка арештованих за економічні злочини була більшою, ніж в середньому по органам держбезпеки. Більшим був і відсоток ареш- тованих по лінії ЕКУ порівняно з 1927 р. Притягнуті до слідства по економічній лінії становили 28,4 % притягнутих усіма органами ДПУ (29741 особа) та 45 % (18762 особа) — притягнутих територіальними органами; арештовані — 30,6 % (19151 особа) — арештованих ДПУ та 40,6 % — територі- альними органами. Подібна тенденція спостерігалась і в IV кв. 1927 р.: частка притягнутих до слідства за злочини по економічній лінії була більшою, ніж частка справ по лінії ЕКУ відносно відповідних показ- ників по ДПУ і територіальним органам. Це може свідчити про те, що по серед економічних злочинів більше було групових, які вважалися більш небезпечними. Разом з тим, порівняно з 1927 р., зменшилася частка арештова- них за економічні злочини відносно всіх арештованих (1927 р. — 34,3 % і 52,1 %; 1928 р. — 30,6 % і 40,6 %). Така, з першого погляду, невідповідність може бути пояснена, як нам здається, загальним збільшенням кількості арештованих в цілому по ДПУ (різниця у середніх показниках арештованих по лінії ЕКУ і по ДПУ становила 7,6 % (64 % і 56,4 %) в 1927 р.; 4,6 % (69 % і 64,4 %) — у 1928 р. На обліку ж в органах ДПУ УСРР по лінії ЕКУ в 1928 р. пере- бувало 4359 справ (по ним 6351 осіб було заарештовано (66 %осіб, притягнутих до слідства) і 3272 осіб не підлягали арешту). 538 справ залишилося на обліку з 1927 р.41, тому нові справи, порушені в 1928 р., становили 87,7 % усіх справ, що перебувало на обліку ДПУ по економічній лінії — проти 65,3 % нових справ по лінії ЕКУ в IV кв. 1927 р. Водночас відсоток нових порушених справ 40 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 218. 41 Там само. Таблиця 2.239 Облік справ слідства та дізнання за видами злочинів (по лінії Економічного управління) у 1928 р. 39 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 2, 222–229. * Загальну кількість справ, переданих в інші органи ДПУ, взято з таб- лиць архівної справи (дана цифра фігурує в декількох таблицях), але при підрахуванні справ за видами злочинів отримуємо цифру 92. При цьому подані в звіті цифри, як і в звіті за попередній рік, відображають слідчу роботу центру та місцевих органів по лінії ЕКУ, а не роботу економічних відділень та груп окружних відділів ДПУ. Це пов’язано з тим, що, по-перше, справи, заведені економіч- ними органами стосовно порушення правил мобілізаційної роботи, а також справи, за якими проходили як підозрювані співробітники Види злочинів е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж б о - в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л яц ія ф а л ьш и в о м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія ва л ю то ю п о р уш е н н я м о б . р о б о ти Ін ш і* * Р а зо м Залишалося справ на 1.01 1 9 64 34 45 26 20 2 237 21 23 ? 55 537 Прибуло справ з 1.01 по 31.12 78 87 550 176 148 80 178 22 2025 73 244 ? 161 3822 справ 79 96 614 210 193 106 198 24 2262 94 267 ? 216 4359 С то я л о н а о б л ік у % до загальної кількості 1,8 % 2,2 % 14,1 % 4,8 % 4,4 % 2,4 % 4,5 % 0,6 % 51,9 % 2,2 % 6,1 % ? 5 % 100 % Справ 45 83 547 183 160 81 181 20 2057 83 210 ? 191 3841 З а кі н че н о % до стояло на обліку 56,9 % 86,4 % 89 % 87,1 % 82,9 % 76,4 % 91,4 % 83,3 % 90,9 % 88,3 % 78,6 % ? 88,4 % 88,1 % Передано в інші органи ДПУ 21 1 14 2 7 11 3 - 12 4 7 ? 10 89* Залишилося справ на 31.12. 13 12 53 25 26 14 14 4 193 7 53 ? 15 428 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 229228 Світлана Лясковська 42 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 3, 4, 7, 8, 99, 135, 145. * Знак «?» проставлено в графах, де цифри розмито. Поруч стоять цифри, підраховані автором. Відсотки підраховано, виходячи із цифр, наведе- них у таблиці. ** Загальну кількість справ по позиціям «припинено», «передано до нар- суду», «до прокуратури», «до Особливої Наради», «до інших органів», «до інших органів ДПУ», «залишилося» взято із таблиці архівної справи «Обліку слідчих справ і дізнань органів ДПУ УСРР (по всій Україні)» (арк. 16). При їх додаванні отримуємо цифру 504, замість 505, що наведена у таблиці. Ці дані неможливо перевірити шляхом додавання кількості справ за різними видами злочинів, оскільки відсутні дані по позиції «інші злочини». Відсотки наведено, виходячи із цифр складеної таблиці. Таблиця 3.142 Облік справ слідства та дізнання за видами злочинів по лінії ЕКУ за характером їх реалізації у IV кв. 1927 р. по ДПУ в цілому становив 90,9 % (18281 справа стояла на обліку, з них — 16613 справ порушено протягом року). 4359 справ по лінії ЕКУ становили 23,8 % усіх справ (18281), що стояли на обліку в органах ДПУ УСРР в цілому та 42,5 % справ (10264), що стояли на обліку територіальних органів в 1928 р. (в IV кв. 1927 р. — відповідно — 20 % та 34,5 %) Отже, як і в IV кв. 1927 р., так і в 1928 р., економічний нап- рям був одним із основних в роботі органів державної безпеки в цілому, і провідним в роботі територіальних органів. Укладачі звіту звертали увагу, що цифри заведених справ і арештованих, які подані у звіті, дещо перебільшують реальні показ- ники, особливо по справах економічної контрреволюції і шпигунст- ва. Це пояснювалося відсутністю розмежування в графі «прибуло» справ, порушених місцевими органами, та тих, що прибули з інших окружних відділів. Та ж проблема існувала при визначенні кількості заарештованих. Це необхідно пам’ятати при визначенні загальної картини притягнутих до відповідальності органами ДПУ. Одним із показників діяльності спецслужб є результативність слідства стосовно порушених ним справ. Це означає визначення частки закінчених справ серед тих, що стояли на обліку. Справи, слідство по яким ще тривало, поділялися на: 1) ті, що залишали- ся на обліку органу, що порушив дані справи та 2) ті, що передава- лися на облік в інші органи ДПУ (в залежності від значимості справи — у центральні, або в інші територіальні — за місцем перебування осіб, які знаходилися під слідством, чи за місцем скоєння злочину). Для дослідження результативності діяльності органів ДПУ по боротьбі зі злочинністю в економічній сфері, необхідно порівняти їх показники із загальними по ДПУ та по окремих управліннях. Необхідно звернути увагу, що в звіті фігурують по різним позиці- ям справи, які були порушені по лінії ЕКУ у звітний період, а також справи, які були порушені раніше, але слідство по ним продовжувалося і протягом часу, що розглядається, тобто кількість справ, що знаходилася у провадженні ЕКУ в IV кв. 1927 і 1928 рр., відрізняється від кількості справ, порушених у звітний період. Далі ми будемо оговорювати, про які справи йдеться. На кінець IV кв. 1927 р. було закінчено 3169 (в деяких табли- цях — 3168) справ, що знаходилася у провадженні органів ДПУ. Це становило 103,7 % справ, порушених протягом останніх трьох місяців 1927 р. і 59 % справ, що знаходилися у провадженні органів ДПУ в той же період. у Види злочинів ек он ом . ко н тр ре во л. , ш п и гу н ст во ав ар ії, п ож еж і зл ов ж и ва н н я сл уж - бо ви м ст ан ов и щ ем р о зт ра та ха б а р н и ц тв о бе зг ос п од ар н іс ть н е д б а лі ст ь р о зк р ад а н н я а ж іо та ж , сп е ку ля ц ія ф ал ьш и во - м он ет н и ц тв о сп е ку ля ц ія ва лю то ю п ор уш ен н я м об . ро бо ти Ін ш і* Р а зо м ** Закінчено справ 3 25 79 55 25 13 26 5 166 9 21 8 70 505 справ 2 3 12 3 2 1 3 — 23 2 16 2 ?14 83 Припинено % до закінч. 66,7 % 12 % 15,2 % 5,5 % 8 % 7,7 % 11,5 % — 13,6 % 22,3 % 76,2 % 25 % 20 % 16,4 % справ — 1 2 — — — — — 2 — — — ?1 6Передано до народ. суду % до закінч. — 4 % 2,5 % — — — — — 1,3 % — — — 1,4 % 1,2 % справ 1 20 59 47 21 10 20 3 140 4 4 6 ? 45 380Передано до проку- ратури % до закінч. 33,3 % 80 % 74,8 % 85,5 % 84 % 77 % 77 % 60 % 84,5 % 44,4 % 19 % 75 % 64,2 % 75 % справ — — — — — — — — — 3 1 — ?2 6Передано до особл. наради % до закінч. — — — — — — — — — 33,3 % 4,8 % — 2,9 % 1 % справ — 1 6 5 2 2 3 2 1 — — — ?8 30Передано в інші органи % до закінч. — 4 % 7,5 % 9 % 8 % 15,3 % 11,5 % 40 % 0,6 % — — — 11,5 % 5,7 % Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 231230 Світлана Лясковська Дані щодо кількості закінчених справ по лінії ЕКУ також різняться. У Таблиці обліку слідчих справ зазначалося, що слідство закінчено по 505 справах. Коментар до звіту пояснював, що кіль- кість закінчених справ по лінії ЕКУ становила 16 % усіх закінче- них справ, тобто 507 справ. При додаванні кількості закінчених справ за видами злочинів із різних таблиць отримуємо 507 справ. Саме цю цифру, 507, візьмемо за відправну. При цьому було закінчено 72 % справ, порушених в IV кварталі (704 справи), та 47 % справ, що знаходилися в провадженні органів ДПУ по економічній лінії (1078 справ). Таким чином, за кількістю порушених в IV кварталі справ економічний напрям в роботі органів ДПУ України випереджав усі інші напрями (див. вище), а за кількістю закінчених справ — відставав. За 1928 р. органами ДПУ було закінчено 15423 справи. Це становило 94,7 % справ, порушених протягом року та 84,4 % справ, що знаходилося на обліку ДПУ України. По лінії ЕКУ було закінчено 3842 справи (за Таблицею обліку слідчих справ по лінії ЕКУ), при додаванні кількості закінчених справ по видам злочинів отримуємо 3841 закінчену справу. Це становило 88,1 % справ, що стояло на обліку в 1928 р., та 100,5 % справ, що було порушено в тому ж році. Це більше, ніж в серед- ньому по ДПУ, і більше, ніж відповідні показники за IV кв. 1927 р. Таким чином, по кількості закінчених справ, в 1928 р. органи ДПУ по економічній лінії працювали активніше, ніж в 1927 р. (майже вдвічі), і краще, ніж в середньому по різним органам ДПУ. Цікавою стала інформація про результати закінчених справ. Важливим показником в роботі правоохоронних та каральних органів був відсоток припинених справ, адже він суттєво впливав на загальну картину злочинності — зменшував кількість справ за 4* Дана цифра отримана шляхом додавання кількості справ за характером їх реалізації, в таблицях загальна кількість закінчених справ визначена 2057 (див. табл. 2.2) 5* Дана цифра отримана шляхом додавання кількості справ за характером їх реалізації, в таблицях загальна кількість закінчених справ визначена 210 (див. табл. 2.2). 6* Дана цифра отримана шляхом додавання кількості справ за характером їх реалізації, в таблицях загальна кількість закінчених справ визна- чена 191 (див. табл. 2.2). Таблиця 3.243 Облік справ слідства та дізнання за видами злочинів по лінії ЕКУ за характером їх реалізації у 1928р. Види злочинів е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю п о р уш е н н я м о б . р о б о ти Ін ш і Р а зо м Закінчено справ 45 83 5451822 160 81 181 19320524 83 2095* 19063830 справ 14 11 63 6 26 6 24 2 318 25 52 48 595 Припинено % до закінч. 31,1 % 13,3 % 11,5 % 3,3 % 16,3 % 7,4 % 13,3 % 10,5 % 15,5 % 30,1 % 24,8 % 25,3 % 15,5 % справ — 1 11 3 2 1 4 — 418 — — 12 452 Передано до народ. суду % до закінч. — 1,2 % 2,1 % 1,7 % 1,2 % 1,2 % 2,2 % — 20,4 % — — 6,3 % 11,8 % справ 18 69 436 146 123 69 150 17 1146 50 20 113 2357Передано до проку- ратури % до закінч. 40 % 83,1 % 80 % 80,2 % 76,9 % 85,2 % 82,9 % 89,5 % 55,8 % 60,2 % 9,6 % 59,5 % 61,5 % справ 11 — — — 1 — — — 153 6 137 8 316 Передано до особл. наради % до закінч. 24,4 % — — — 0,6 % — — — 7,5 % 7,2 % 65,6 % 4,2 % 8,3 % справ 2 2 35 27 8 5 3 — 17 2 — 9 110 Передано в інші органи % до закінч. 4,5 % 2,4 % 6,4 % 14,8 % 5 % 6,2 % 1,6 % — 0,8 % 2,4 % — 4,7 % 2,9 % 43 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 2, 222–229. Дана цифра отримана шляхом додавання кількості справ за характером їх реалізації, в таблицях загальна кількість закінчених справ визначена 547 (див. табл. 2.2). 2* Дана цифра отримана шляхом додавання кількості справ за характером їх реалізації, в таблицях загальна кількість закінчених справ визначена 183 (див. табл. 2.2). 3* Дана цифра отримана шляхом додавання кількості справ за характером їх реалізації, в таблицях загальна кількість закінчених справ визначена 20 (див. табл. 2.2). Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 233232 Світлана Лясковська органами було припинено 23,7 % закінчених справ, прикордонни- ми загонами — 30,4 %, особливими відділами — 11,7 %46. За напрямами роботи територіальних органів було припинено по лінії ЕКУ 595 справ (15,6 % із числа закінчених, табл. 3.2) (показник 16 % майже збігається з відповідним за IV кв. 1927 р.), по лінії Контррозвідувального відділу — 46,3 % закінчених справ (992 з 2142) тощо. Порівняно з IV кв. 1927 р. зменшився відсоток припинених справ, хоча він і залишався великим, по економічній контрреволюції — до 31,1 %, по фальшивомонетництву — до 30,1 %, по спекуляції валютою — до 24,8 %. Отже, порівняно з результатами роботи ДПУ УСРР в цілому, його окремих органів та напрямів, економічна лінія дала наймен- ші показники припинених справ (ще меншими були показники лише у особливих відділів), а відповідно — робота вважалася кращою. Після закінчення попереднього слідства чи дізнання, справи, що не входили до компетенції органів держбезпеки, направлялися до інших органів: міліції, за місцем роботи осіб, що перебували під слідством тощо. За Кримінально-процесуальним Кодексом, справи по незначних злочинах направлялися безпосередньо до на- родного суду. Всі інші справи повинні були бути надіслані до про- куратури, а прокурор вже визначав подальшу долю цих справ: вони направлялися до судів (окружних або Верховного, на розгляд надзвичайних сесій окружних або Верховного суду), на дорозсліду- вання чи взагалі закривалися. До прокуратури надсилалися справи з добре опрацьованою доказовою базою. Статистична звітність визначала, що, крім названих вище інстанцій, справи слідства та дізнання органів держбезпеки мог- ли направлятися і до позасудових органів — Особливої наради при ОДПУ, непередбаченої Кримінально-процесуальним кодексом. Положення про права ОДПУ щодо адміністративних висилань, заслань та ув’язнення у концентраційні табори від 24 березня 1924 р. визначало перелік видів злочинів, справи по яких направ- лялися на розгляд до Особливої наради. До Особливої наради (по економічній лінії) направлялися справи про контрреволюційну діяльність та шпигунство, фальшивомонетництво та спекуляцію валютою, золотом, дорогоцінними металами тощо47. Деякі справи, 46 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 2–4. 47 Лубянка. ВЧК–КГБ. Документы. – М.: МФД, 1997. – С. 179–181. видами злочинів, що знаходилися на обліку в органах ДПУ. Аналіз припинених справ також допомагав виявити недоліки оперативної роботи органів дізнання, в т.ч. і органів державної безпеки. У відповідності до Кримінально-процесуального Кодексу УСРР 1927 р. (ст. 4) слідство могло бути припинено через смерть обви- нуваченого, внаслідок амністії (як правило, по справах, котрі вели органи держбезпеки, це було не часто), а також при відсутності в діях обвинувачуваного складу злочину44. Справи, що було припи- нено органами дізнання самостійно, як правило, були такими, що не містили в собі складу злочину, тобто з самого початку були безрезультатними. Чим більшим був відсоток припинених справ, тим гіршою вважалася робота органів слідства та дізнання. По всім органах і управліннях ДПУ УСРР в IV кв. 1927 р. 32,7 % закінчених справ (1037 справ) було припинено, тобто закін- чилися безрезультатно. По територіальних органах відсоток припи- нених справ становив 45,3 % із числа закінчених, по транспорт- них — 20 %, по прикордонним загонах — 29 %. Якщо ж розгляда- ти дану проблему по напрямам роботи територіальних органів, то контррозвідувальні відділи дали 55 % припинених справ із числа закінчених (значним був відсоток припинених справ по польському шпигунству — 34 %, по диверсіям — 34 %), інформаційні — 54 % тощо45. Що стосується результативності роботи спецслужби по лінії ЕКУ, то тут із числа закінчених справ припинено було лише 83 справи (16,4 %) (табл. 3.1). Це були найменші середні показники по ДПУ УСРР. Проте відсоток припинених справ по найбільш небезпечних, за законодавством тих часів, злочинах був дуже ви- соким: по економічній контрреволюції було припинено 66,7 % закінчених справ, по спекуляції валютою — 76,2 %, фальшивомо- нетництву — 22,3 %. Таку ситуацію можна пояснити лише бажан- ням співробітників органів держбезпеки на всяк випадок «перестра- хуватися» — тому справи порушувалися, не враховуючи необхідну для цього базу доказів. У 1928 р. із закінчених в цілому по ДПУ УСРР справ — 3807 (24,7 %) було припинено. По територіальних органах припинені справи складали 26 % закінчених (2207 з 8477), транспортними 44 Уголовно-процессуальный кодекс 1927 г. – Х.: Юрид. изд-во Народного комиссариата юстиции УССР, 1927. 45 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 1–2. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 235234 Світлана Лясковська транспортних — 57 %, прикордонних загонах — 46 %; в структу- рі територіальних органів по лінії контррозвідувальних відділів — 63 %, інформаційних — 54 % тощо48. До органів прокуратури по лінії ЕКУ було направлено 72 % (365 справ) всіх закінчених справ (цей показник був найбільшим по ДПУ; друге місце займали транспортні органи, ними було пере- дано до прокуратури 42 % порушених справ), до особливих на- рад — 1 % (5 справ). До особливих нарад у IV кв. 1927 р. по еконо- мічній лінії було направлено лише справи, порушенні за злочини проти порядку управління — фальшивомонетництву та спекуля- ції валютою. Отже, робота ЕКУ по характеру реалізації закінчених справ, порівняно з Держполітуправлінням в цілому та його окреми- ми органами і управліннями, була однією з найбільш результатив- них. Високою була результативність роботи особливих відділів. У 1928 р. на розгляд народних судів органами ДПУ УСРР було передано 1448 справ (9,5 %), 7232 справи (47 %) — до органів прокуратури, 2134 справи (13,8 %) — до особливих нарад, 754 справи (4,8 %) — до «інших органів»49. Отже, припинені справи та справи незначні, що направлялися до нарсудів та до «інших інстанції» в цілому по ДПУ України в 1928 р. становили 39 %. У 1927 р. до цієї категорії відносилося 51,3 % справ, порушених ДПУ (див. вище). До органів прокуратури та особливих нарад в IV кв. 1927 р. було відправлено 48,7 % закінчених справ, в 1928 р. — 61 % закінчених справ. Таким чином, по характеру реалізації закінчених справ робота ДПУ УСРР в 1928 р. була ре- зультативнішою, ніж в 1927 р. За припиненими в 1928 р. справами проходило 4970 осіб, звіль- нено в порядку зміни міри припинення було 5572 особи, 7 осіб померло в ході слідства, 11 — втекли. Таким чином, із загальної кількості осіб, що знаходилося під слідством всіх органів ДПУ УСРР в 1928 р. — 33143, по 10542 особам — 31,8 % — справи було припинено, а їх звільнено. По лінії ЕКУ — 452 справ (11,8 % із числа закінчених) було передано на розгляд до народних судів, 110 справ (2,9 %) — до «інших органів», разом із припиненими це складало 30,3 %, майже третину. Відповідно по контррозвідувальній лінії до народних судів 48 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 6. 49 Там само, спр. 2, арк. 2–4. за якими не було зібрано достатню кількість доказів і які, внаслі- док цього, не могли бути розглянуті на відкритих судових засідан- нях, також направлялися до Особливої наради при ОДПУ. У IV кв. 1927 р. всіма органами ДПУ УСРР 329 справ (10,4 %) було направлено до народних судів, 1257 справ (39,7 %) — до прокуратури, 284 справи (9 %) — до Особливої наради, 255 справ (8 %) — до інших органів. Відсоток припинених справ, як вже зазначалося, був дуже високим, а враховуючи, що до народних судів та «інших органів» направлялися незначні за змістом справи, виходило, що лише 48,7 % справ, що знаходилися у провадженні органів ДПУ України, заслуговували на увагу з боку спецслужб. Деякі справи (статзвіти не вказують кількість) було припинено органами прокуратури та відхилено клопотання про висилання Особливою нарадою. Це свідчить про ще меншу результативність по справах, порушених органами ДПУ. Доля осіб, чиї справи було направлено до народних судів, про- куратури та Особливої наради, у звіті не простежувалася. Відомо, що по закінчених справах по всім органах ДПУ під арештом зна- ходилося 1359 осіб, ще 3658 осіб знаходилися під слідством, але арешту не підлягали. Таким чином, всього по закінчених спра- вах під слідством перебувало 5017 осіб. По припинених справах проходило 1286 осіб. Звільнено у порядку зміни міри запобігання було 1203 особи, ще дві особи померло в ході слідства. Таким чином, причетність 2491 особи (49,7 % притягнутих до слідства) до злочинної діяльності не підтвердилася. По лінії Економічного управління в IV кв. 1927 р. до народних судів було передано лише 5 % (25 справ). Це були справи по аваріях та пожежах, зловживанню службовим становищем та спекуляції. Контррозвідувальний відділ передав до нарсудів 7 % справ, Управ- ління прикордонними загонами (УПЗ) — 4 %, транспортні відді- ли — 22 %. До «інших органів» по лінії ЕКУ було направлено 6 % справ (майже за всіма видами злочинів, крім найнебезпечні- ших — економічній контрреволюції та шпигунству, фальшиво- монетництву, спекуляцією валютою та порушення правил мобілі- заційної роботи), тоді як УПЗ — 13 %, транспортними відділа- ми — 15 % тощо. Таким чином, серед закінчених справ по лінії ЕКУ 27,4 % складали справи незначні по змісту або такі, що склад злочину по ним в ході слідства не підтвердився. Відповідні показни- ки в середньому по територіальних органах становили 50,7 %, по Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 237236 Світлана Лясковська стільки з покращенням роботи співробітників ДПУ України, скільки з посиленням репресивної політики. По лінії ЕКУ в 1927 і 1928 рр. Особливою нарадою розглядалися справи за злочини державні — економічну контрреволюцію та шпигунство, проти порядку управління — підробку грошових зна- ків і цінних паперів та спекуляцію валютою, а також справи по ажіотажу та спекуляції (за статистичними таблицями в 1928 р. до Особливої наради було направлено також 1 справу по хабарницт- ву, проте особи, що проходили по цій справі, в числі висланих не фігурують). Законодавство 1920-х рр. створення ажіотажу на ринку та спекуляцію не відносило до найбільш небезпечних злочинів, але, як зазначалося вище, з 1927 р. в межах політики наступу на приватника, звинуваченням по даному порушенню приділялася виключна увага з боку правоохоронних органів. Розгляд справ по ажіотажу та спекуляції особливими нарадами було зумовлено особ- ливостями карної політики кінця 1920-х рр. У 1927 р. за ажіотаж та спекуляцію було вислано 13 осіб (8,8 % висланих по лінії ЕКУ, 0,7 % висланих по справам ДПУ), в 1928 р. кількість висланих за спекуляцію збільшилася і в абсолютній кількості — 170 осіб, і у відносній — 57,6 % висланих по лінії ЕКУ, 6,8 % — по ДПУ. Відповідно у 1927 р. валютники станови- ли 78,2 % осіб, висланих по лінії ЕКУ і 6,4 % висланих по ДПУ УСРР — 115 осіб; в 1928 р. їх частка зменшилася до 34,6 % по лінії ЕКУ і до 4,1 % по ДПУ України, вислано було 102 особи. Фальшивомонетників в 1927–1928 рр. вислано було майже одна- ково — відповідно 15 і 16 осіб, змінилися лише відносні показни- ки: в 1927 р. фальшивомонетники становили 10,2 % висланих по лінії ЕКУ і 0,8 % — по ДПУ УСРР, в 1928 р. по лінії ЕКУ їх частка зменшилася до 5,4 %, по ДПУ — до 0,6 %. За звинувачен- ням в економічній контрреволюції в 1927 р. було вислано 4 особи, їх частка була найменшою по лінії ЕКУ — 2,8 % і по ДПУ в цілому — 0,2 %. У 1928 р. кількість висланих за економічну контр- революцію збільшилася в абсолютній кількості майже вдвічі — 7 осіб, проте відносні показники навіть зменшилися — 2,4 % висла- них по лінії ЕКУ і 0,3 % — по ДПУ УСРР50. Отже, у 1928 р. кількість адміністративно висланих осіб по лінії Економічного управління збільшилася, в основному, за раху- нок різкого збільшення висилань за ажіотаж та спекуляцію. 50 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 3, арк. 4, 8. та «до інших органів» було відправлено 411 справ (19,2 %). Разом це становило 65,5 %, вдвічі більше, ніж по економічному напряму. 2357 (61,4 %) справ по лінії ЕКУ було відправлено до органів прокуратури, 316 (8,3 %) — до особливих нарад. Отже, по характе- ру реалізації справ слідства та дізнання Економічне управління в 1928 р. дало кращі результати ніж ДПУ УСРР в цілому. Кількість припинених та незначних справ по лінії ЕКУ була меншою, ніж в цілому по органах ДПУ, більшість справ розглядалася Прокурату- рою, що свідчить про важливість даних справ та більш результатив- ну роботу спецслужб саме по економічній лінії. До прокуратури та особливих нарад по лінії ЕКУ було направлено 69,7 % замість 61 % справ по всім органам ДПУ. Порівняно з 1927 р., кількість справ, що була направлена до прокуратури по лінії ЕКУ, збільшилася на 3,3 %. Підсумовуючи, можемо констатувати, що за результатами реалізації закінчених справ робота територіальних органів в сфері економіки була продук- тивнішою, ніж робота органів держбезпеки в цілому. Така тенден- ція характерна і для 1927, і для 1928 рр., хоча в 1928 р. ці показ- ники дещо зменшилися. Як вже зазначалося вище, доля осіб, що проходили по слідчих справах, направлених в різні інстанції, у статистичній звітності органів ДПУ не відстежувалася. Проте у «Книзі обліку роботи органів ДПУ УСРР за 1928 р.» зазначається, що протягом всього 1927 р. (а не лише IV кварталу, дані по якому аналізувалися вище) в адміністративному порядку було вислано 2982 особи (з них по справах міліції — 30 %), в 1928 р. кількість висланих збільшилася вдвічі — 6142 особи (по справах міліції вислано 59 % осіб). У 1927 р. із 1789 осіб, висланих особливими нарадами по спра- вам органів ДПУ, 147 осіб (8,2 %) проходили по лінії Економічного управління. У 1928 р. по лінії ЕКУ було вислано 295 (11,8 %) осіб (вдвічі більше ніж в 1927 р.) із 2506 висланих по справах ДПУ УСРР. Збільшення кількості адміністративно висланих осіб пояснюва- лося не лише збільшенням кількості справ, направлених до Особли- вої нараду (по лінії ЕКУ з 1 % до 8,3 %), але й, на думку статистиків ДПУ, покращенням якості доказової бази на осіб, що проходили по справах слідства та дізнання. У 1927 р. Особливою нарадою було відхилено 21,2 % клопотань про заміну міри припинення — скасування висилань, у 1928 р. відхилено було 95 % клопотань. З огляду на карну політику 1928 р., здається, це було пов’язано не Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 239238 Світлана Лясковська Найбільшу кількість справ та арештів дали Дніпропетровський, Запорізький, Харківський, Одеський, Київській окружні відділи ДПУ та Центральний апарат ДПУ. Не дивлячись на «масовий» характер даного порушення, не було заведено справ по ньому в Коростенському, Роменському, Чернігівському, Криворізькому та Сталінському округах. Тенденції щодо виробничої (сільськогоспо- дарський чи промисловий) спеціалізації округу не спостерігалося. Щодо соціального стану притягнутих до відповідальності по справах, заведених проти порушення правил, регулюючих торгів- лю та заготівлі, простежувалася наступна тенденція: в більшості випадків (71 %) по справах проходили приватні підприємці і тор- говці, в меншій мірі — кустарі та особи без певних занять. Далі йшли кооператори та працівники державної торгівлі. По справах, заведеним проти порушників під час хлібозаготівель (ці справи також відносяться до даного забарвлення), майже порівну проходи- ли як державні, так і приватні заготівельники, а ось 80 % арештів по цим справах дали приватники, що підтверджує класову «спря- мованість» при визначенні ступеню відповідальності52. Друге місце за кількістю справ, порушених по лінії ЕКУ в 1927 р., припадає на злочини, пов’язані із зловживанням службо- вим становищем. У провадженні органів ДПУ в IV кварталі знахо- дилося 144 справи по даному забарвленню (13,4 % справ по лінії ЕКУ), при цьому нових справ, що були заведені безпосередньо протягом жовтня–грудня, — 66 (9,5 % в структурі злочинів по лінії ЕКУ). По цим справах до слідства було притягнуто 324 осо- би, з яких 136 осіб — 42 % — підлягали арешту. На кінець року було закінчено 79 справ (54,9 % тих, що стояло на обліку), з яких 12 (15,2 %) — було припинено, слідство ж по іншим справах дало позитивний результат, причому 59 справ (74,7 % закінчених по даному забарвленню) було направлено до прокуратури. Серед галузей народного господарства найбільша кількість справ була заведена на працівників кооперації (19 справ), державної торгівлі та легкої промисловості (по 8 справ), а також державних установ (7 справ). До службово-посадових злочинів, крім зловживання службо- вим становищем, відносяться також недбалість та хабарництво. Як правило, усі ці види злочинів дуже тісно переплітаються, і у ході слідства важко відокремити їх один від одного. Проте у ста- 52 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 6, 17. Різні форми звітності дають можливість розглянути роботу органів ДПУ України по лінії Економічного управління шляхом порівняння кількості справ та притягнутих по ним осіб за видами злочинів та за характером реалізації по кожному із злочинів. У структурі видів злочинів у IV кв. 1927 р. по лінії ЕКУ найбіль- ша кількість справ припадала на «ажіотаж та спекуляцію» (410 справ — 38 %), або «порушення норм, встановлених регулюючими органами». З них 368 справ (майже 90 %) було порушено саме в IV кварталі, що становило 52,3 % усіх справ, порушених у звітний період по лінії ЕКУ. Така тенденція була характерна і в структурі видів злочинів по територіальних органах, і в цілому по органах ДПУ щодо «економічних злочинів». Це було пов’язано з розпоча- тою у грудні 1927 р. кампанією по боротьбі з порушеннями торгівлі та заготівель. Восени–взимку 1927 р. селяни відмовилися продава- ти державним хлібозаготівникам хліб та інші сільськогосподарські продукти за твердими цінами, встановленими державою, що при- звело до хлібозаготівельної кризи. Тому органи держбезпеки були залучені до боротьби з «приватниками». Саме проведенням ка- ральної кампанії пояснювався квартальний великий відсоток арештів по Економічному управлінню — 34 % (945 осіб). Наприк- лад, контррозвідувальними відділами було заарештовано 24 % осіб, притягнутих до слідства, транспортними відділами — 20 %, по інших управліннях показники арештованих були ще меншими51. За дане порушення було арештовано 422 особи із 719 притяг- нутих до слідства — 58,7 %, це становило 10,3 % арештів по всіх органах ДПУ України в IV кв. 1927 р. Припинені справи складали 13,6 % закінчених справ по дано- му забарвленню, що було нижче, ніж в середньому по лінії ЕКУ. Невеликою була і частка справ, направлених до народних судів та до «інших» органів (разом це становило 2,1 %). 84,3 % закінчених справ було направлено до прокуратури, це становило 36,8 % справ по всіх забарвленнях по лінії ЕКУ, направлених до прокуратури. Враховуючи, що дане порушення кримінальним законодавством не кваліфікувалося як особливо небезпечне, і водночас велика частка справ по ньому направлялася до прокуратури, а також був високим відсоток арештів серед осіб, притягнутих до слідства, можемо припустити, що на даному відрізку часу боротьбі з ним приділялася особлива увага. 51 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 7. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 241240 Світлана Лясковська На кінець року було закінчено 55 справ (58,5 % тих, що стоя- ло на обліку по даному забарвленню). Цей вид злочину дав наймен- ший відсоток припинених справ — 5,5 % (3 справи), до прокурату- ри було направлено 85,5 % закінчених справ. За галузями народ- ного господарства попереду знову йшла кооперація (21 справа), на другому місці — державні установи (13 справ). Справ по безгосподарності через органи ЕКУ в IV кварталі проходило 36, з них 16 було заведено безпосередньо у звітний період (2,3 % усіх справ, порушених в IV кварталі по лінії ЕКУ). По 36 справам до слідства було притягнуто 147 осіб (справи квалі- фікувалися як групові), з яких 53 особи (36 %) було заарештовано. На кінець року було закінчено 13 справ, припинена лише 1 справа (7,7 % закінчених по даному забарвленню справ). По без- господарності лідирують галузі важкої промисловості, які дали найбільшу кількість справ. Визнано, що 1927 р. був останнім роком непу, вже в 1928 р. відбулася сумнозвісна «Шахтинська справа» і з’явилися десятки обвинувачуваних та сотні підозрюваних в економічній контррево- люційній діяльності та економічному шпигунстві. Чи були подібні справи в попередньому році? Відповідь на це запитання також дають статистичні матеріали. У IV кв. 1927 р. у провадженні територіальних органів по лінії ЕКУ знаходилося 4 справи по економічній контрреволюції (весь 1927 р. дав 8 справ) в Артемівському, Дніпропетровському, Хар- ківському і Одеському окружних відділах. В структурі злочинів по лінії ЕКУ дане забарвлення становило найменшу частку — 0,4 %. По цим справах було заарештовано одну особу, троє інших підозрюваних навіть не бралися під арешт. При цьому позитив- ний результат мала лише 1 справа з трьох закінчених (дві справи було припинено і одна залишалася в провадженні), яка була по- рушена Артемівським окрвідділом, вона була передана до проку- ратури53 . По цій справі проходила одна особа, яка навіть не бра- лася під арешт. Отже, документи ДПУ свідчать, що в Україні не відстежувалася тенденція щодо появи в 1928 р. вибуху злочинів із забарвленням «економічна контрреволюція». Протягом IV кв. 1927 р. у провадженні територіальних органів по лінії ЕКУ було 36 слідчих справ, заведених по фактам аварій 53 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 5. тистичних матеріалах чітко виділено кожний з цих видів злочинної діяльності. Забарвлення «недбалість» дало в IV кварталі 28 нових справ (4 % всіх справ, порушених в IV кварталі по лінії ЕКУ), всього ж у провадженні органів ДПУ України у звітний період за даним забарвленням перебувало 49 справ (разом зі справами, що зали- шилися не закінченими з попереднього періоду). Враховуючи, яке значення надавалося кримінальною політикою 1926–1927 рр. бо- ротьбі з даним видом злочинності, кількість справ була незнач- ною. Протягом кварталу було закінчено 28 справ, з яких припи- нено — 3 (10,7 % закінчених). 75 % закінчених справ було на- правлено до органів прокуратури. За забарвленням «хабарництво» у провадженні спецслужби було 73 справи, з яких 42 було заведено в IV кварталі (6 % від усієї кількості справ, порушених ЕКУ в IV кварталі). До слідства було притягнуто 239 осіб. Переважання в 3,3 рази числа осіб над числом справ свідчить, що справи за даним забарвленням були груповими, за кримінальним законодавством покарання за такі справи встановлювалися суворішими. Про це свідчить і частка арештованих серед осіб, притягнутих до слідства, — 59,8 %. Із закінчених на кінець року 25 справ, 2 (8 %) було припинено, 84 % закінчених справ (21 справа) передано до прокуратури. Най- більше справ по цьому злочину було заведено по адміністративному апарату державних установ (13 справ) та приватним підприємст- вам (8 справ). По факту розкрадання (органи ДПУ розглядали розкрадання у великих розмірах, звичайними крадіжками та розкраданнями у незначних розмірах займалися органи міліції) в IV кварталі у виробництві ЕКУ було лише 7 справ, з них 4 заведено в останнь- ому кварталі (0,6 %). Всі 4 справи торкалися працівників дер- жавних установ. На кінець року жодна з справ не була закінчена. У виробництві ЕКУ знаходилося 94 справи із забарвленням «розтрата», з них 58 справ було заведено протягом останнього кварталу (61,7 %). У структурі слідчих справ по економічному напряму «розтрата» дала 8,7 %. До слідства було притягнуто 237 осіб, з яких 149 осіб (62,9 %) підлягали арешту. Такий суворий підхід до осіб, притягнутих по даному забарвленню, пояснювався державною кампанією «режиму економії», в межах якої посилюва- лася боротьба з розтратами державних коштів для «підвищення темпів соціалістичного накопичення». Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 243242 Світлана Лясковська У структурі слідчих справ, заведених по лінії ЕКУ, значиться також «порушення мобілізаційної роботи». На дане порушення приходилося 15 справ, з яких 10 справ — нові (1,4 % в структурі справ по лінії ЕКУ), під слідством знаходилося 22 особи, з них заарештовано було 4 особи (18,2 %). З 8 закінчених на кінець року справ — 2 (25 %) було припинено, інші 6 справ — направлено до прокуратури. Отже, в IV кв. 1927 р. по економічній лінії в роботі територіаль- них органів найбільшу кількість справ дали порушення правил економічного регулювання (ажіотаж та спекуляція) — 38 %. Разом з іншими господарськими злочинами: розтратами, розкраданнями, безгосподарністю, аваріями та пожежами вони становили 53,9 % всіх злочинів в структурі злочинності по економічній лінії. Велики- ми були і показники щодо арештів по даних видах злочинів. На службово-посадові злочини: зловживання службовим становищем, хабарництво, недбалість, порушення ведення секретного діловод- ства та мобілізаційної роботи припадало 24,7 %. Злочини проти порядку управління: фальшивомонетництво та спекуляція валю- тою давали 7,2 %. Державні злочини, серед яких по лінії ЕКУ проходили «економічна контрреволюція та шпигунство», станови- ли найменшу частку в структурі злочинів — 0,4 %. Як прийнято вважати в історичній літературі, вже в наступному, 1928 р., проти- дія їм разом з «аваріями на виробництві» стали визначальними в діяльності економічних органів ДПУ. У IV кв. 1927 р. ці два забарв- лення в структурі злочинів, порушених територіальними органами по лінії ЕКУ, разом становили лише 3,7 %. У 1928 р. найбільша кількість справ — 2262, як і в IV кв. 1927 р., припадала на ажіотаж та спекуляцію, що також було пов’язано з хлібозаготівельною кампанією. Вони дали 51,9 % справ по лінії ЕКУ. По даному забарвленню під слідством знаходилося 4192 особи, з яких 3174 (75,7 %) було заарештовано — 50 % всіх заарештованих по лінії ЕКУ. Більшість заарештованих — 87 % — приходилася на приватників. По результатам реалізації було при- пинено 318 справ — 15,5 % всіх закінчених справ по даному забарв- ленню, і 53,4 % всіх припинених справ по лінії ЕКУ. Наслідком стало визволення з під варти 816 осіб, 42,2 % всіх осіб, справи щодо яких по лінії ЕКУ було припинено. Досить високий відсоток припинених справ може бути пояснений тим, що боротьба з даним видом злочинності проводилася в результаті спеціально організо- ваної кампанії, і не завжди оперативники були об’єктивними, адже та пожеж на виробництві (IV квартал дав 22 справи — 3,2 % усіх справ, порушених у звітний період по лінії ЕКУ). Географія заведе- них справ охоплювала майже всю Україну: як промислові регіони (Артемівський, Дніпропетровський, Київський, Луганський, Ста- лінський, Одеський, Харківський округи), так і традиційно сільсь- когосподарські (Бердичівський, Волинський, Коростенський, Сум- ський, Тульчинський, Уманський округи)54. До слідства було при- тягнуто 83 особи, з яких під арештом перебувало 50 осіб (60,2 %). На кінець року слідство було закінчено по 25 справах (69,4 % усіх справ по аваріям), з них лише по 3 справах (12 %) злочинні дії слідством не підтвердилися, 20 справ (80 %) було передано до прокуратури, 1 справа — до народного суду для з’ясування ступе- ню вини обвинувачених та визначення міри покарання, 1 спра- ва — до «інших органів», яких саме — у статзвіті не пояснюєть- ся. Серед галузей народного господарства найбільшу кількість справ по аваріях дала не важка, як прийнято вважати в істо- ричній науці, а легка промисловість (див. табл. 3.1). Справ, порушених за фактами «спекуляції валютою», у про- вадженні органів ДПУ було 45, з них лише 10 було заведено в IV кварталі (1,4 %), інші представляли собою матеріали, що залиши- лися з попередніх місяців. Дане забарвлення дало найменший відсоток арештів — 20 % із числа притягнутих до слідства. Протя- гом IV кварталу було закінчено слідство по 21 справі, з них по 16 справам слідство було припинено. Даний вид злочину дав найбіль- ший відсоток припинених справ — 76,2 %. Справи по даному забарв- ленню було заведено майже всіма територіальними органами, але най- більше справ дали Херсонський та Київський окружні відділи ДПУ. По фальшивомонетникам у провадженні економічних органів знаходилося 32 справи, нових, заведених у IV кварталі було 18 (2,6 %). По цьому забарвленню справи дали 20 округів України. На кінець року було закінчено 9 справ, з яких 2 справи — припи- нено (22,2 % — високий показник). Відносно інших видів злочинів, що знаходилися у провадженні економічних органів ДПУ в IV кварталі, таких як шахрайство, безпатентна торгівля, укриття від сплати податків, використання «підставних осіб» тощо, то із 132 справ у звітній період було по- рушено 62 (8,9 %) майже всіма територіальними органами. Із 70 закінчених справ, 15 (21,4 %) було припинено. 54 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 5. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 245244 Світлана Лясковська На обліку перебувало 193 справи (4,4 %) із забарвленням «ха- барництво» (869 притягнутих, з яких 561 осіб — 64,6 % — заарештовано). Цей вид злочину дав великий відсоток — 16,3 — припинених справ і водночас — 76,9 — переданих на розгляд до прокуратури. З усіх видів службово-посадових злочинів лише по цьому забарвленню одна справа була передана до особливої нара- ди. Як і в 1927 р., найбільшу кількість справ було заведено на працівників адміністративного апарату державних установ — 34 %. За фактом «недбалість» було порушено 198 справ (4,5 %), 351 притягнутих, з них 96 осіб або 27,4 % заарештованих. У ході реалізації 150 або 82,9 % справ було передано до прокуратури. Великий відсоток справ даного забарвлення, переданих до проку- ратури пояснювалося тим, що в 1927 р. таємною постановою ЦВК СРСР від 4 квітня «недбалість … посадових … і всіх інших осіб, внаслідок яких траплялися руйнування, вибухи, пожежі й інші шкідницькі акти на підприємствах державної промисловості, на транспорті, а також підприємствах державного значення» при- рівнювалася до державних злочинів55. За фактом «розкрадання» на обліку в органах ДПУ України стояло лише 24 справи (0,5 %), як було зазначено вище, спецслуж- би займалися фактами розкрадання лише у великих розмірах. Протягом року було закінчено 20 справ, з яких 2 — припинено, а 17 справ (85 % закінчених) передано до органів прокуратури. Справ, що були порушені по факту «спекуляція валютою», на обліку ДПУ стояло 267 (6,1 %), це в 6 разів перевищувало долю даного виду злочину в структурі економічної злочинності за IV кв. 1927 р. При цьому дане забарвлення традиційно відрізнялося вели- кою кількістю — 24,8 % припинених справ (в IV кв. 1927 р. було припинено 72,8 % справ). Водночас, 65,2 % справ було передано на розгляд Особливої наради. Ці показники є найбільшими серед різних видів злочинів в економічній сфері. По «фальшивомонетникам» з 94 справ слідство було закінчено по 83, з яких 25 справ (30,1 %) було припинено. 50 справ (60,2 %) було передано до органів прокуратури і 6 справ (7,2 %) — до Особливої наради. Майже удесятеро, порівняно з 1927 р., збільшилася кількість справ, порушених за «економічну контрреволюцію і економічне 55 Вікторов Б.А. Без грифа «секретно». – М., 1990. – С. 147 необхідно було звітуватися за результати проведеної кампанії. Якщо ж врахувати, що до народних судів було направлено 20,3 % закінчених справ, тобто справ незначних, а до інших органів — 0,8 %, виходить, що 36,3 % (більш ніж третина) справ, що стоя- ли на обліку ДПУ по даному забарвленню, не представляли серйоз- ної загрози для безпеки держави. По даному забарвленню до органів прокуратури було направ- лено лише 55,7 %, до особливої наради — 7,4 % закінчених справ, один з найбільших показників по лінії ЕКУ. Отже, порівняно з IV кв. 1927 р. в структурі справ, порушених економічними органами в 1928 р., збільшилася частка справ (з 38 % до 51,9 %) із забарвленням «ажіотаж та спекуляція». Збільшилася також частка арештованих (з 58,7 % до 75,7 %) серед осіб, притягнутих до слідства. Разом з тим, вдвічі (з 15,7 % до 36,3 %) збільшилася кількість припинених справ та справ, направ- лених до суду та інших органів; зменшилася кількість справ (з 84,3 % до 55,7 %), направлених до прокуратури. Все це свідчить про надання в 1928 р. кваліфікації даного злочину більш політизо- ваного характеру та упередженішого ставлення до нього з боку органів державної безпеки. По фактах «зловживання службовим (посадовим) становищем» у провадженні ДПУ УСРР знаходилося 614 справ (14,1 % по лінії ЕКУ), даний злочин стояв на другому місці після «ажіотажу та спекуляції». Така тенденція була характерна і для попереднього року. Під слідством знаходилося 1698 осіб, з яких 900 осіб (53 %) було заарештовано. У ході реалізації слідчих справ 63 справи було припинено (11,5 % закінчених справ по даному окрасу), 347 осіб було визнано непричетними до злочинної діяльності (18 % всіх звільнених по лінії ЕКУ). Проте із числа закінчених справ великий відсоток — 80 % справ — було направлено на розгляд до органів прокуратури, що свідчить про значимість і важливість порушень. 32,7 % справ по даному забарвленню було порушено на праців- ників кооперації, 26 % — на державних хлібозаготівників. На обліку стояло 210 справ (4,8 %), заведених по факту «розтра- ти», які дали 436 підслідних, з них 288 осіб (66 %) було заарешто- вано. У структурі злочинності, порівняно з IV кв. 1927 р., доля цього злочину в 1928 р. зменшилася майже вдвічі. Припинено було лише 6 справ (3,3 % закінчених справ по даному забарвлен- ню) — найменший показник за видами злочинів. Найбільшу кількість справ дала кооперація — 32,9 % та адміністративний апарат — 21,4 %. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 247246 Світлана Лясковська Звітні матеріали ДПУ дозволяють з’ясувати і географію по- рушених справ по злочинності в економічній сфері в цілому та по окремим її видам. По територіальних органах найбільша кількість справ — 286 — перебувала на обліку Харківського окружного відділу ДПУ УСРР (539 притягнутих до слідства, з них 333 заарештованих). Кількістю справ виділялися Київський відділ — 227 справ (437 притягнутих, 311 арештованих), ДПУ УСРР (Центральний апарат) — 205 справ (788 притягнутих — найбільший показник, 455 — арештованих), Одеський відділ — 205 (відповідно — 519 та 409), Полтавський — 199 (256 та 149), Дніпропетровський — 198 (450 осіб під слідством, з яких 312 осіб було заарештовано, Шевченківський — 150 (відпо- відно 378 та 267 осіб) тощо. Найменшу кількість справ по лінії ЕКУ дали Криворізький окружний відділ — 39, Молдавське відділення та Мелітопольський окрвідділ порушили по 42 справи. По прикордонних загонах одна справа була порушена Олевським загоном, по дві справи поставили на облік Волочиський та Славу- тичський прикордонні загони. Отже, по кількості заведених справ територіальними органами ніякої тенденції не простежувалося, хіба що виділяються столичний (Харківський) та другий за зна- ченням (Київський) окружні відділи. Найбільшу кількість припинених по результатах слідства справ дав ДПУ УСРР — 63 справи — 35,6 %. До прокуратури найбільше надійшло справ (133 — 70,4 % всіх справ по лінії ЕКУ, закінчених відділом) по Дніпропетровському окрвідділу. Кількістю справ із забарвленням «економічна контрреволюція і шпигунство» виділяються промислові регіони. На обліку Лугансь- кого окружного відділу стояло 16 справ (31 особу було заарештовано, що становило 88,6 % притягнутих до слідства); Артемівського окрвідділу — 13 справ (31 особа — 100 % — заарештовано); Сталінсь- кого — 11 справ (28 осіб заарештовано). На ці три округи припада- ло 50,6 % справ по даному забарвленню. Ці окрвідділи дали і най- більшу кількість справ (16 з 21), переданих до інших органів ДПУ. У структурі справ по економічних видах злочинності на дане забарвлення в Луганському окрвідділі припадало 13,4 %, Арте- мівському окрвідділі — 11,6 %, Сталінському — 17,2 %. Нагада- ємо, що в середньому по територіальних органах ДПУ України даний вид злочину займав лише 1,8 %. До того ж, це були не просто промислові райони, а вуглевидобувні регіони України, що, безперечно, було пов’язано з процесом по «Шахтинській справі». шпигунство». В 1928 р. на обліку стояло 79 справ з цим забарв- ленням. Слідство було закінчено лише по 56,9 % справ, 21 справу (26,6 %) було передано для продовження слідства в інших органах ДПУ. Це був найбільший відсоток справ, переданих до інших структурних підрозділів ДПУ України (шпигунством та контрре- волюцією займався також контррозвідувальний відділ) та ОДПУ СРСР. Під слідством знаходилося 333 особи. Великим був відсоток заарештованих — 91,3. Проте майже третина справ (14), слідство по яких закінчилося, було припинено, 94 осіби (31 % арештованих) звільнено. Високий відсоток звільнених з-під арешту дало підстави вважати про зайві арешти. По характеру реалізації 40 % справ було передано до органів прокуратури і 24,4 % — до Особливої наради. Як це не дивно, але частка «аварій на виробництві» в струк- турі економічних злочинів у 1928 р., порівняно з IV кв. 1927 р., зменшилася з 3,2 % до 2,3 % (96 справ). Із 84 закінчених справ — 69 (82,1 %) було передано до прокуратури, 11 справ (13,1 %) — припинено. У структурі слідчих справ по видах злочинів, що проходили по лінії Економічного управління, в 1928 р. найбільша кількість справ, як і в IV кв. 1927 р., припадала на господарські злочини — 61,9 %. Велика частка господарських злочинів пояснювалася залу- ченням органів державної безпеки до кампанії наступу на приват- ника, що в 1928 р. проводилася в межах протидії хлібозаготівельній кризі і проявлялася у формі притягнення приватника до кримі- нальної відповідальності за спекуляцію. Справи, порушені по фактам ажіотажу та спекуляції становили 51,9 % усіх справ по лінії ЕКУ і 83,8 % справ по господарських злочинах в економічній сфері. На другому місці по кількості порушених справ знаходилися посадові злочини — 23 % справ по лінії ЕКУ, в IV кв. 1927 р. на них припадало 24,7 % справ. Трохи збільшилася, порівняно з по- переднім роком, частка справ по злочинах проти порядку управлін- ня — 8,3 % проти 7,2 % у IV кв. 1927 р. У 4,5 разів збільшилася частка справ із забарвленням «економічна контрреволюція і шпи- гунство» — 1,8 %, у IV кв. 1927 р. їх частка становила 0,4 %. Проте, як і в 1927 р. зберігалася загальна тенденція: найбільше справ припадало на господарські злочини, за ними йшли посадові злочини, злочини проти порядку управління посідали третє місце в роботі економічних органів ДПУ України, найменша частка злочинів припадала на «економічну контрреволюцію і шпигунство». Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 249248 Світлана Лясковська IV. Економічна злочинність в галузях народного господарства і державному апараті Матеріали статзвітності містять дані щодо відсоткового спів- відношення заведених справ (з арештами та без арештів) по галу- зях народного господарства. У IV кв. 1927 р. по кількості заведених справ (42,8 %), арештів (43,3 %) та осіб, притягнутих до слідства без арештів (29,1 %) різко виділяються приватні підприємства. Це ще раз підтверджува- ло залученість органів ДПУ до державної політики наступу на непмана, яка проводилася протягом 1920-х років. Цю тезу підтверджували і дані щодо державних та приватних хлібозаготівельників. Кількість справ, порушених проти приватних заготівельників була на 0,2 % менше, ніж кількість справ, поруше- них проти державних хлібозаготівельників. При цьому заарештова- них приватних хлібозаготівельників було втричі більше, ніж дер- жавних. На 1,4 % була більшою і кількість осіб в приватному секторі, які знаходилися під слідством, але не підлягали арешту. На другому місці по кількості заведених справ і притягнутих до слідства осіб стояли кооперативні об’єднання (відповідно 8,6 %, 8,1 %, 14,4 %). Наведені таблиці демонструють кількість порушених в IV квар- талі справ та кількості притягнутих до слідства осіб (окремо за- арештованих та незаарештованих) по галузях народного госпо- дарства і державного апарату за окремими видами злочинів по лінії ЕКУ (крім фальшивомонетництва) (табл. 4.1). За наведеними цифрами по галузям народного господарства виявляється, що в IV кв. 1927 р. економічними підрозділами ДПУ було порушено 692 справи. Про відмінності у кількості справ мова йшла вище, ми визначилися на цифрі «704». Найбільшу кількість справ за звітний період було заведено на представників приватних підприємств — 301 справа, по ним 559 осіб знаходилося під слідством, з них підлягало арешту 414 осіб (74 %). 262 справи (87 %) було заведено за порушення правил, встановлених регулюючими органами. Така тенденція простежу- ється і по іншим даним, див. вище. 8 справ (39 заарештованих) було заведено по факту «хабарництва». По кооперації було порушено 61 справу (друге місце), 149 осіб, що знаходилося під слідством, з них 77 (51,7 %) — було заареш- товано. Найбільшу кількість справ було заведено по факту «роз- Високі показники по даному забарвленню мали також ДПУ УСРР (Головне управління) — 10 справ, найбільша кількість ареш- тованих — 147 осіб (48,4 % всіх арештованих за економічну контр- революцію і шпигунство), а також Дніпропетровський окружний відділ — 9 справ, 21 заарештований. Справи, порушені по факту «аварії» також в основному при- падають на окружні відділи промислових районів: у провадженні Дніпропетровського окрвідділу знаходилося 10 справ, Лугансько- го — 8 справ, Київського — 7, Артемівського — 6, по 5 справ було на обліку в Маріупольському та Сталінському окружних відділах. Високою була результативність по цим справах. 100 % закінчення справ було в Артемівському, Дніпропетровському, Сталінському, Кременчуцькому, Запорізькому та в інших округах. Географія справ, порушених за «зловживання службовим ста- новищем», представлена більш широко. В окружних відділах на обліку стояло справ: в Одеському — 34, Дніпропетровському — 33, Полтавському — 31, Лубенському — 29, Сумському — 27, Зінов’євському — 26, Першотравневому — 25, Ніжинському — 21, Куп’янському — 21 тощо. Найбільше справ по «хабарництву» було порушено Централь- ним апаратом ДПУ УССР — 29, Київський та Одеський окружні відділи мали по 14 справ, Дніпропетровський — 12. Справи про «недбалість» порушувалися багатьма окружними відділами України, як промисловими: на обліку Маріупольського окрвідділу знаходилося 18 справ, Дніпропетровського — 10, Ми- колаївського — 11, так і традиційно сільськогосподарськими: Зи- нов’євський відділ порушив 12 справ, Глухівський — 8 справ, Полтавський — 7. По справах про «спекуляцію та ажіотаж» лідерство належало Харківському окрвідділу — 237 справ та Полтавському — 122 справи56. Таким чином, в 1928 р. такі види злочинів, як «економічна контрреволюція і шпигунство» та «аварії» припадали в основному на промислові регіони України, де традиційно існували та почали будуватися (за планами першої п’ятирічки) підприємства важкої промисловості. Інші ж види економічних злочинів розподілялися як між промисловими, так і сільськогосподарськими регіонами України. 56 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 223–226, 228, 229, 230, 233, 235, 237, 238, 240, 242, 244. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 251250 Світлана Лясковська Таблиця 4.157 Облік слідчих справ по лінії ЕКУ, порушених ДПУ УСРР в IV кв. 1927 р., за галузями народного господарства і державному апарату* 57 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 174. * Дані по «фальшивомонетництву» відсутні. 2* За іншими таблицями нових справ за фактами «недбалість» у IV кв. було заведено не 26, а 28. 3* За іншими таблицями нових справ по «інших злочинах» у IV кв. було заведено 62. Види злочинів Галузі народного госпо- дарстваства е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія с п е ку л я ц ія ва л ю то ю п о р уш е н н я м о б . р о б о ти Ін ш і Р а зо м важка промисловість 1 2 3 3 5 5 10 — — — — — 29 легка промисловість — 9 8 4 3 2 5 — — 3 5 — 39 місцева промисловість — 4 6 4 2 1 5 — 2 — — 4 28 державна торгівля — 2 8 7 2 1 1 — 5 — — — 26 фінансові органи — — 3 2 — — — — 1 — — — 6 адмін. апарат — 1 7 13 13 1 3 4 — — 5 2 49 кооперація — — 19 21 5 2 — — 9 — — 5 61 приватні підприємства — 1 — — 8 — — — 262 2 — 28 301 громадські організації — 3 3 2 3 3 1 — 1 — — 2 18 держ. хлібо- заготівельники — — 1 — — — — — 20 — — — 21 приватні хлібо- заготівельники — — — — — — — — 20 — — — 20 інші органи — — 8 2 2 — 1 — 48 5 — 31 97 Разом 1 22 66 58 43 15 262* 4 368 10 10 723* 695 трата» (21 справа (34,4 % справ по кооперації), 27 заарештова- них, 17 осіб перебували під слідством без застосування до них арешту) та «зловживання службовим становищем» (19 справ (31,1 %) та відповідно 23 та 21 особи). Інші справи було заведено за порушення правил економічного регулювання, хабарництво та безгосподарність. Державні та приватні хлібозаготівники дали порівну по 20 справ за порушення правил економічного регулювання, 1 справа припадала на державних хлібозаготівельників за зловживання службовим становищем. Але і тут спостерігаються особливості державної політики щодо приватного підприємництва. По цих справах було заарештовано 8 державних хлібозаготівників і 31 (майже втричі більше!) приватних, відповідно під слідством зна- ходилося 18 державних і 22 приватних заготівника. По держапарату найбільшу кількість справ — 49 — було заведе- но по державних установах, відповідно по ним було заарештова- но — 66 осіб — серед злочинів переважали з забарвленням «розт- рата» (13 справ, 23 арештованих, 4 особи не було заарештовувало) та «хабарництво» (13 справ, 20 осіб притягнуто до слідства, серед яких 11 осіб було заарештовано), 7 справ було заведено за «злов- живання службовим становищем». По підприємствах державної торгівлі було порушено 26 слідчих справ, 42 арешти та 26 осіб, притягнутих до слідства без арештів. Серед видів злочинів, поширених в держторгівлі, на першому міс- ці — «зловживання службовим становищем» (8 справ та 22 ареш- ти), «розтрата» дала 7 справ, 13 притягнутих до слідства, 6 арештів. По галузях народного господарства та держапарату за IV кв. 1927 р. найменше справ дали фінансові установи — 6 справ, 8 притягнутих та 7 арештованих. Злочини, за якими були поруше- ні слідчі справи, стосувалися, в основному, службово-посадових: зловживання службовим становищем, розтрати тощо. По громадським організаціям було заведено 18 справ (по 2–3 справи по кожному з забарвлень по лінії ЕКУ), за якими 18 осіб було заарештовано і 10 знаходилося під слідством без застосування арешту. Важка індустрія виділялася кількістю справ, заведених за «нед- балість» — 10 справ (34,5 % всіх справ по галузям важкої промис- ловості), під слідством перебували 23 особи, з яких лише 1 особу було заарештовано. Постановою ЦВК СРСР 4 квітня 1927 р. «недба- Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 253252 Світлана Лясковська 58 ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 221. * У таблиці відсутні дані за фактами порушення правил секретного діло- водства та мобілізаційної роботи. Види злочинів Галузі народного господарства е ко н о м . ко н тр р е в о л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія с п е ку л я ц ія в а л ю то ю ф а л ьш и в о м о н е тн и ц тв о Ін ш і Р а зо м важка промисловість 64 32 19 12 5 11 21 6 — — 3 10 183 легка промисловість 2 18 33 9 8 9 22 2 — — — 3 106 місцева промисловість 6 24 36 14 13 18 17 1 — — 1 3 133 державна торгівля 1 1 40 20 5 6 7 3 2 — — 1 86 фінансові органи — — 4 5 4 — 1 — — — — — 14 адмін. апарат — 3 59 37 51 6 19 3 — 3 1 6 188 кооперація — 5 181 57 24 22 32 4 14 1 1 11 352 приватні підприємства — — 4 — 19 — — 1 260 94 — 33 411 громадські організації — — 11 9 1 2 — — — 1 — 2 26 держ. хлібоза- готівельники 1 — 144 3 1 2 49 — 30 — — — 230 приватні хлібоза- готівельники — — — — — — — — 1573 — — — 1573 інші органи 3 5 23 7 19 3 11 3 147 145 66 95 527 Разом 77 88 554 173 150 79 179 23 2026 244 72 164 3829 Таблиця 4.258 Облік слідчих справ по лінії ЕКУ, порушених ДПУ УСРР в 1928 р., за галузями народного господарства і державному апарату* лість» була зрівняна з державними злочинами, що передбачало більш серйозну відповідальність і використовувалося у подальшому для фабрикування численних справ і політичних процесів над т. зв. «шкідниками». По 5 справ було заведено за безгосподарність (14 осіб заареш- товано та 2 — не заарештовано) та хабарництво (відповідно 11 і 3 особи). Найбільшу кількість арештів — 27 — було здійснено по трьох справах за розтрату. Аварії на підприємствах дали 2 справи, економічна контрреволюція та шпигунство — 1 справу, жодного заарештованого (по даному виду злочинної діяльності більше не було заведено жодної справи в інших галузях народного господар- ства та держапараті). Всього ж по лінії ЕКУ на державних підпри- ємствах важкої промисловості протягом IV кварталу було заведено 29 справ, за якими було заарештовано 59 осіб і 34 особи знаходи- лися під слідством, але їх не заарештовували. Отже, співвідношення порушених справ за видами економічних злочинів підтверджувало, що в 1927 р. на підприємствах важкої промисловості викривалися злочини, що були характерні для періоду нової економічної політики в цілому. Ці злочини були пов’язані з госпрозрахунковою діяльністю підприємств і віднос- ною самостійністю їх керівництва та агентів при вирішенні певних господарських проблем. Саме тому недбалість, безгосподарність, хабарництво, розтрата — злочини, які впливали на економічне становище конкретних відповідальних осіб, стали визначальними в структурі кримінальної злочинності на даному історичному етапі, і в тому числі на підприємствах важкої промисловості. Галузі легкої промисловості дали найбільшу кількість справ з ознакою «аварії на підприємствах» (9 справ, 15 осіб заарештованих та 8 незаарештованих). На галузі легкої промисловості припадала найбільша кількість справ по аваріях (41 %), натомість в історич- ній літературі прийнято вважати, що аварії, в переважній більшос- ті, припадали на підприємства важкої промисловості. Така ситуа- ція пояснювалася міцнішим контррозвідувальним забезпеченням підприємств важкої промисловості порівняно з підприємствами легкої промисловості. В результаті аварії виникали там, де був меншим нагляд — тобто на підприємствах саме легкої промисловості. За фактами «зловживання службовим становищем» було пору- шено 8 справ, 9 заарештованих та 2 не заарештованих. Із забарвлен- Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 255254 Світлана Лясковська Таблиця 4.359 Співвідношення заведених в IV кв. 1927 р. і в 1928 р. справ за галузями народного господарства. 59 Відсотки підраховано автором, виходячи з даних, наведених у матеріа- лах: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 174; спр. 2, арк. 221. Кількість справ (%) Арештовано осіб (%) Притягнуто без арештів (%)Галузі господарства 1927 1928 1927 1928 1927 1928 Важка індустрія 4,9 4,7 7,3 7,0 7,0 6,9 Легка індустрія 5,8 2,7 5,7 2,4 8,8 5,8 Місцева промисловість 3,9 3,6 3,1 2,7 3,8 6,7 Державна торгівля 3,7 2,2 4,5 2,3 5,2 3,2 Фінансово-кредитні органи 1,0 0,3 0,7 0,4 0,2 0,3 Державні установи (адміністративний апарат) 7,0 4,8 7,0 4,9 6,3 5,8 Кооперація 8,6 9,9 8,1 8,6 14,4 15,0 Приватні підприємства 42,8 10,6 43,3 13,4 29,1 11,6 Громадські організації 2,6 0,7 2,0 0,9 2,0 0,8 Державні хлібозаготівельники 3,0 5,9 0,8 3,6 4,2 19,3 Приватні хлібозаготівельники 2,8 40,9 3,2 38,8 4,2 19,3 Інші 13,9 13,7 14,3 15,1 15,4 16,3 Разом 100 100 100 100 100 100 ники хлібозаготівельниками. У 1927 р. частка справ, по яких вони притягалися до слідства становила 2,8 %, вони становили 3,2 % усіх заарештованих. У 1928 р. кількість справ становила вже 40,9 %, а серед заарештованих їх чисельність зросла до 38,8 %. (див. табл. 4.3). Такі зміни можуть бути пояснені лише черговими кампаніями: в першому випадку — проти непманів (приватників підприємств), в другому випадку — проти приватних хлібозаготі- вельників у зв’язку з хлібозаготівельною кампанією 1927–1928 рр. Проте, і в першому, і в другому випадку майже половина всіх справ, порушених органами держбезпеки, стосувалася правопо- рушень в приватному секторі. ням «недбалість» було заведено 5 справ, по них проходило 7 осіб, арешту не підлягав ніхто. Розтрата, хабарництво та безгоспо- дарність разом дали 9 справ, 24 арештованих та 18 осіб, що знахо- дилося під слідством, але які не заарештовувалися. На підприємствах місцевої промисловості за звітний період було порушено 28 справ, 49 осіб знаходилося під слідством, серед яких 30 підлягали арешту. Найбільшу кількість справ дали «злов- живання службовим становищем» (6 справ) та «недбалість» (5 справ). 97 справ було віднесено співробітниками, що складали звіт, до рубрики «інші» галузі. Матеріали статзвітності економічних злочинів за галузями на- родного господарства і державного апарату за 1928 р., на відміну від попередніх таблиць, що містили кількість справ (а також осіб, що проходило по ним), які стояли на обліку в територіальних органах ДПУ України, містили дані лише по справах, що були порушені територіальними органами протягом 1928 р., тобто справ представлено менше. Цифрові дані таблиць мали розходження з цифровими даними основного звіту (за ним порушено 3821 справу, притягнуто до слідства 8453 особи, з яких було заарештовано 5853 особи). Статистики пояснювали розходження — по-перше, пере- даванням деяких справ з економічного напряму в інші відділення, по-друге, — перекваліфікацією обвинувачень у ході слідства. Галузі важкої промисловості, підприємства місцевої промис- ловості, кооперативні установи в 1927 і 1928 рр. дали приблизно однакове співвідношення порушених справ і обвинувачених в структурі економічної злочинності. Частка галузей легкої промис- ловості зменшилася в 1928 р. майже вдвічі, як в кількості поруше- них справ, так і в кількості заарештованих за цими справами. Інші галузі державного сектора, а саме: торгівля, кредитно-фінансо- ві установи, адміністративний апарат, а також громадські організа- ції дають зменшення усіх показників приблизно вдвічі. Приблизно в два рази зростає кількість порушених справ і в три рази кількість заарештованих осіб серед державних хлібозаготівельників. Різкі відмінності позначилися у частці приватних підприємців і приватних хлібозаготівельників. У 1927 р. на приватних під- приємців було заведено майже половину — 42,8 % — усіх справ, порушених по лінії ЕКУ, вони складали 43,3 % усіх заарештова- них. У 1928 р. частка справ, по яким проходили приватні під- приємці, знижується до 10,6 %, відповідно серед арештованих їх лише 13,4 %. Те ж саме, тільки навпаки, відбувається з приват- Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 257256 Світлана Лясковська «Зловживання», «хабарництво» та «розтрата» стали визначаль- ними і для кредитно-фінансових установ. Ці забарвлення разом дали 95,8 % арештів співробітників галузі. Подібна ситуація існувала і в установах державного адміністра- тивного апарату. 59 справ (87 заарештованих) розглядали факти щодо «зловживання службовим становищем», 51 (101 заарештова- ний) — «хабарництва», 37 (33 заарештованих) — «розтрат». На дані види злочинів приходилося 78,2 % усіх справ, порушених по держапарату, та 84 % арештів. По кооперації більшість справ (181 — 51,4 %) і арештів (261 особа — 51,2 %) припадало на «зловживання службовим станови- щем». Такий вид злочинної діяльності, як «розтрата» дала 57 справ (16,2 %), по яких було заарештовано 98 осіб (19,2 %). Щодо державних хлібозаготівельників було порушено 144 справи (62,6 %, 116 осіб заарештовано — 54,5 %) по фактам «злов- живання службовим становищем». 49 справ (21,3 %), по яким було заарештовано 18 осіб, було заведено із забарвленням «недба- лість» і 30 справ (13 %, 66 заарештованих — 31 %) — із забарвлен- ням «спекуляція та ажіотаж». Що ж стосується приватних хлібозаготівельників, то всі спра- ви — 1573 (100 %) — було порушено за фактами «спекуляції та ажіотажу», пов’язаних із хлібозаготівками. Це ж забарвлення дало 63,6 % справ (260 шт.) і 51,8 % арештів (406) серед приватних підприємців і торговців. 94 справи (22,9 %), по яких було заарештовано 119 осіб (15,2 %) припадало на «спе- куляцію валютою». Таким чином, протягом 1928 р. в роботі спецслужб залишила- ся практика викриття злочинів в економічній сфері шляхом органі- зації певних кампаній по боротьбі з тим чи іншим видом правопору- шень. Яскравим прикладом таких кампаній може бути ситуація, що склалася в 1927 і 1928 рр. з приватними підприємцями та хлібозаготівельниками, а також зміна в структурі економічних злочинів на підприємствах важкої промисловості. Основними нап- рямками в роботі органів ДПУ України в економічній сфері зали- шилася боротьба з приватним сектором та службово-посадовими злочинами. Новим стало збільшення справ, порушених за фактами «економічна контрреволюція та шпигунство», в основному, на підприємствах галузей важкої промисловості (якщо в середньому їх кількість протягом року збільшилася втричі, то на підприємст- вах важкої промисловості — удесятеро). Серед галузей важкої промисловості найбільша частка справ припадала на «економічну контрреволюцію і шпигунство» (64 справи — 35 % усіх справ порушених на підприємствах важкої промисловості) та «аварії» (32 справи — 17,5 %); разом вони скла- дали 52,5 % справ. Високими показниками відрізнялася також «недбалість» (21 справа — 11,5 %) та «зловживання службовим становищем» (19 справ — 10,4 %). Найбільшу кількість заареш- тованих — 258 осіб (63 % усіх заарештованих по підприємствах важкої промисловості) дали справи по «економічній контррево- люції та шпигунству». Порівняно з IV кв. 1927 р. структура злочи- нів по підприємствах важкої промисловості суттєво змінилася. Тоді на першому місці стояла «недбалість», на другому — «хабар- ництво» та «безгосподарність», і лише на третьому — «економічна контрреволюція і шпигунство». Що стосується «аварій на вироб- ництві», то вони займали останнє місце в кількості порушених справ. Така різка зміна в структурі економічних злочинів може бути пояснена лише зміною політики в економічній сфері, ди- рективами та новими кампаніями по «викриттю» певних видів злочинів. По підприємствам легкої промисловості найбільша кількість справ була порушена за фактами: «зловживання службовим стано- вищем» (33 справи — 31,1 %), «недбалість» (22 справи — 20,8 %) та «аварії та пожежі на виробництві» (18 справ — 17 %). Відповідно ці види злочинів дали і найбільшу кількість заарештованих, ра- зом — 95 осіб ( 68,3 %). Порівняно з 1927 р. ситуація в структурі правопорушень майже не змінилася (тоді на першому місці сто- яли «аварії на виробництві»). Ці ж забарвлення стали визначальними і на підприємствах місцевої промисловості. За фактами «зловживання службовим ста- новищем» було порушено 36 справ (27 %), арештовано 56 осіб (34,8 %); «аварій та пожеж» — 24 справи (18 %), арештовано 17 осіб (10,6 %); «безгосподарності» — 18 справ (13,5 %), арештовано 23 особи (14,3). Великий відсоток арештів — 16,1 — дали справи, порушені по факту «хабарництво» (13 справ). По установах державної торгівлі найбільша кількість справ була порушена за фактами «зловживання службовим становищем (40 справ — 46,5 %) та «розтрати» (20 справ — 23,3 %). По цим справах було заарештовано 86 осіб — 63,2 % усіх заарештованих органами ДПУ України, що працювали в сфері державної торгівлі. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 259258 Світлана Лясковська Соціальна структура СРСР офіційно тлумачилася як своєрідна «тричленка»: робітництво та селянство як окремі класи, що відрізнялися ставленням до засобів виробництва, та велика соці- альна група, за ідеологічними вимогами — прошарок, який не мав власного відношення до засобів виробництва, — інтелігенція. Але протягом 1920-х рр. радянська статистика, що переживала період становлення, тільки розроблювала методологію статистично- го обліку класів, а тому визначала більше розмаїття соціальних груп, вводила ширше коло соціальних понять. У центрі уваги статистиків знаходилося селянство. Саме в ці роки активно розроблялися критерії визначення соціального групу- вання всередині селянства як окремого класу. На сторінках періо- дичної преси розгорталися дискусії з цього приводу, створювалися наукові школи, які розробляли дану проблему. Більшість дослідни- ків в основу визначення соціальних прошарків селянства брали приватну власність на знаряддя та засоби виробництва. Найбільш відомими і визнаними дослідниками селянства 1920-х рр. вважа- лися Л. Крицман та А. Хрящева, погляди яких на кваліфікацію всередині селянства дещо відрізнялися. У даній роботі не ставиться за мету докладно розібратися в критеріях оцінки селянства, зауважимо лише, що і наприкінці 1920-х рр. ще не склалася методика визначення груп і прошарків селянства, дана проблема залишалася в центрі уваги суспільних наук. Офіційна думка основною соціальною групою селянства визна- чала середняцьке господарство. На це зокрема вказувалося в рішен- нях XV партійної конференції (лютий 1926 р.): «В политических и экономических условиях СССР особенностью дифференциации крестьянства является то, что наряду с ростом кулацких элементов деревни и пролетаризацией некоторой части бедняцких хозяйств происходит экономический подъем другой части бедняцких хо- зяйств. Середняцкая масса деревни, пополняясь экономически поднимающимися бедняцкими хозяйствами, остается по-прежне- му главной силой земледелия»60. Однозначним було тлумачення «куркуля» як представника експлуататорських класів, який, на відміну від інших селянських прошарків, в тому числі і «заможних селян», виконував «лихвар- ські, посередницькі і купецькі операції». На думку А. Хрящевої, 60 КПСС в резолюциях… – Ч. 2, изд. 7. – М., 1954. – С. 300. V. Соціально-статусні характеристики осіб, притягнутих по слідчим справах за економічні злочини Розумінню причин зростання злочинності, класової спрямо- ваності у визначенні злочину та злочинця допомагають дані про заняття та професії осіб, притягнутих до слідства. Статистичні матеріали ДПУ УСРР надали унікальну можливість дослідити не лише ефективність в роботі органів державної безпеки за різними напрямами діяльності, а й визначити кількість осіб, притягнутих по справах слідства та дізнання, проаналізувати їх соціальний і національний склад, освітній рівень, віковий стан, партійну прина- лежність (ВКП(б), ЛКСМУ, позапартійні). Статистичні таблиці щодо осіб, притягнутих до слідства, скла- дено за видами злочинів по ДПУ України в цілому та по його окремих органах: територіальних, транспортних, особливих відділам, прикордонних загонах. У даних по територіальним орга- нам не визначено напрями роботи, як це було зроблено стосовно слідчих справ щодо характеру їх реалізації та приналежності до галузей народного господарства. Тому при характеристиці даної проблеми автором окремо не визначалася економічна лінія, а дос- ліджувалися дані за видами злочинів, що входили до компетенції економічних органів ДПУ УСРР. Однак, на один аспект слід звернути особливу увагу. «Моральна статистика», що публікувалася в бюлетенях Центрального статис- тичного управління (ЦСУ) та збірниках, що видавалися Державним інститутом по вивченню злочинності та злочинців, містила дані про кількісний та соціальний склад засуджених судами СРСР (на- родними, губернськими, пізніше — окружними тощо). Статистичні матеріали ДПУ УСРР містять дані не про кількісний та якісний склад засуджених по справах ДПУ, а притягнутих по справам слідства та дізнання органів ДПУ. Справи тих, хто був притягнутий до слідства, могли розглядатися не лише судами, а й особливими нарадами (матеріали особливих нарад в офіційну статистику не потрапляли); не всі слідчі справи було реалізовано, деякі з них були припинені органами ДПУ, деякі — органами прокуратури та суду, відповідно, осіб, що проходили по таким справах, було звільнено. При розгляді соціального складу притягнутих до слідства, певний науковий інтерес становлять підходи, якими користува- лися чиновники ДПУ при визначенні соціальних груп населення, та їх співвідношення з визнаними на той час соціальними групами. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 261260 Світлана Лясковська Осіб, які не увійшли до категорій «робітники» та «селянство», аналітики ДПУ розділили на 14 соціальних груп. На соціальному стані притягнутих до слідства осіб позначився багатоукладний характер економіки перехідного періоду 1920-х рр. Окремими групами виділяються «безробітні», «кустарі», «приватники». Суперечливою була в 1920-ті рр. наукова інтерпретація поняття «приватник», «приватний капітал», « приватне підприємництво». Соціальні групи селянства, кустарів та приватників об’єднувало їх ставлення до засобів виробництва, по суті, всі вони володіли приватною власністю, а тому всіх їх можна було назвати «приват- никами». Проте в ті часи «приватник» («приватний капітал») не розглядався як однорідна соціальна група, в основу його класифі- кації було покладено ключові політико-економічні ознаки: соці- альне походження, використання найманої робочої сили, по- тужність механічних двигунів тощо. Так, А. М. Гінзбург, за редакцією якого в 1927 р. вийшов збір- ник статей про розвиток приватного капіталу в СРСР63, вважав, що дрібного кустаря і звичайного лоточника не можна відносити до приватного капіталу, оскільки «ми маємо тут справу лише з певною трудовою участю в господарському житті»64. До категорії «приватних капіталістів» або «приватників» він відносив лише тих торговців, промисловців і власників майна, які використовува- ли найману робочу силу, а решту — до трудових елементів. Неприпустимою помилкою висвітлення «приватної промис- ловості взагалі» вважав і Ю. Ларін (М. З. Лур’є). На його думку, необхідно чітко відрізняти «приватну промисловість капіталістич- ну», яка є формою буржуазного нагромадження, що експлуатує найману працю, від «приватної промисловості трудової», «що є простим товарним виробництвом без експлуатації чужої робочої сили дрібного кустаря і ремісника без найманих робітників»65. У відповідності до подібних тлумачень поняття «приватник» статисти ОДПУ УСРР виділили в окремі соціальні групи селян, кустарів та приватників. У статзвітах не виділяється як окрема категорія «інтелігенція», проте до неї можна віднести наступні соціальні групи, що визначені 63 Частный капитал в народном в народном хозяйстве СССР. Материалы комиссии ВСНХ СССР / Под ред. А. М. Гинзбурга. – М.; Л., 1927. – 565 с. 64 Экономическое обозрение. – 1926. – № 8. – С. 30. 65 Ларин Ю. Частный капитал в СССР. – М.; Л., 1927. – С. 3–4. куркульські господарства, на відміну від заможних, напівкапі- талістичних та капіталістичних, займали незначну частку в структурі села61. Погляди А. В. Чаянова, Н. П. Огановського та їх однодумців на заперечення класово якісної різниці між трудовим селянським господарством і експлуататорським куркульським, на «вростання» приватнокапіталістичного та дрібнотоварного сек- тору еволюційним шляхом в соціалістичну систему, більшістю політиків сприймалися вороже. У статзвітах за 1927 р. в середині селянства виділяються 4 групи: бідняки, середняки, заможні, куркулі. У 1928 р. було вик- реслено графу «заможні селяни». Ймовірно, це було зроблено з політичних міркувань, всі заможні селяни почали вважатися кур- кулями. Термін «куркуль» мав ідеологічне забарвлення, сприймав- ся як позначення класового ворога — головного винуватця хлібних ускладнень, проти якого спрямовувалися надзвичайні заходи, що в умовах «загострення класової боротьби» в 1928 р., більше підхо- дило для політичної пропаганди. При цьому спостерігався цікавий момент: ані в селянській статистиці, ані у відомчій статистиці ДПУ окремою групою не визначається «колгоспне селянство» як новий соціальний проша- рок у радянському селі, хоча в ті роки існували окремі дослід- ження про колгоспи. Можемо припустити, що навіть аналітики органів державної безпеки не пов’язували з колгоспним рухом 1920-х рр. зародження на селі нового соціального прошарку. Вивчення робітничого класу, на відміну від селянства, набуло обертів лише в другій половині 1920-х рр. у зв’язку з переходом до соціалістичної реконструкції економіки. Для цього при Комуніс- тичній академії було створено спеціальну секцію історії пролета- ріату СРСР. Робітники в статистичних таблицях ДПУ України поділялися на групи: виробничі, невиробничі, сільський пролета- ріат (в 1928 р. — батраки). На думку спеціалістів з історії робітни- чого класу, в графу «батраки» в 1920-ті рр. нерідко відносили як найманих робітників куркульських господарств, так і робітників радянських селянських господарств (радгоспів), що не являється правомірним, оскільки становище даних категорій сільського пролетаріату дуже відрізнялося62. 61 Хрящева А.И. Группы и классы в крестьянстве. – М., 1926. – С. 112. 62 Найденов М.Е. Социальная структура советского общества в научной литературе 1920-х гг. // Вестник Московского университета. История. – 1975. – № 1. – С. 32. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 263262 Світлана Лясковська а) службовці, б) робітники, в) невідомі); 6) особи вільних професій; 7) декласовані групи (нужденні, бродяги, професійні злочинці тощо). Як бачимо, відомчий розподіл на соціальні групи ДПУ був досконалішим і краще відображав соціальну і професійну диферен- ціацію суспільства. Проте працювати зі статистичними матеріала- ми ДПУ важче саме через багаточисельність соціальних груп. Для спрощення викладу матеріалу будемо використовувати більші соці- альні групи (при цьому вказуючи на їх внутрішню структуру): 1) робітники; 2) селяни; 3) інтелігенція (див. вище); 4) службовці (див. вище); 5) приватники; 6) кустарі; 7) безробітні; 8) інші категорії населення. У IV кв. 1927 р. територіальними органами ДПУ УСРР по спра- вах слідства та дізнання за різні види злочинів було притягнуто 2735 осіб. Найбільшу частку притягнутих — 691 особу — 25,3 % — стано- вили власне службовці. Разом з військовослужбовцями (51 осо- ба — 1,9 %) та виборними особами (56 осіб — 2 %) до категорії службовців відносилося 798 осіб (29,2 % усіх притягнутих терито- ріальними органами). Друге місце за чисельністю становили селяни — 631 особа — 23,1 %. В середині селянства значною була частка бідняків та середняків, заможні селяни та куркулі — представлені невеликою кількістю осіб. Розподіл селянства на групи виглядав таким чином: бідняки — 307 осіб (48,7 %), середняки — 263 особи (41,7 %), заможні — 17 осіб (2,7 %), куркулі — 44 особи (6,9 %). Отже, 90,4 % притягнутих по справах слідства та дізнання селян належа- ли до «класово близьких» прошарків. На третьому місці за кіль- кістю притягнутих знаходилися приватники — 324 особи, 11,8 %. Майже порівну було притягнуто кустарів (147 осіб — 5,4 %) та робітників (153 особи — 5,6 %). Серед робітників значною була частка виробничих робітників — 86 осіб (56,2 % усіх притягнутих за родом професійних занять: «професура», «учительство», «специ» (в 1928 р. додатково виділяється група «технічних спеців»; такий підхід до визначення соціальних груп носив політичний характер, адже відомо, що 1928 р. став роком викриття «шкідників» саме із середовища технічної інтелігенції), «учні» (дану соціальну групу вважаємо за доцільне також віднести до категорії «інтелігенція» як потенційну інтелігенцію). До даної соціальної категорії можна також віднести групу «особи вільних професій» (особами вільних професій називали в основному представників творчої інтелігенції: художників, поетів тощо). Але, враховуючи, що за видами злочинів, які входили до компетенції економічних органів ДПУ, дана соціальна група пред- ставлена невеликою кількістю осіб, для спрощення віднесемо її до осіб, що займалися «іншими заняттями». Важко визначити, до якої категорії — інтелігенції чи служ- бовців — віднести «духовенство». Як і вище названа група «осіб вільних професій», духовенство майже не притягувалося за злочи- ни, що відносилися до економічної лінії в роботі ДПУ, а тому ми його також віднесемо до категорії «інші заняття». До даної катего- рії приєднаємо і «осіб без певних занять». До «службовців» можемо віднести соціальні групи, виділені у статтаблицях як: «службовці», «військовослужбовці», «співробіт- ники ДПУ», «виборні особи». Представлений поділ на соціальні групи є дійсно унікальним. Відділ «моральної статистики» ЦСУ приступив до систематичної розробки даних про заняття засуджених з 1923 р. В даній роботі не розглядатимуться соціальні категорії, на які розподілялися засуджені протягом 1920-х рр. Зазначимо лише, що у 1931 р. вийш- ла друком монографія професора Першого Московського державно- го університету М. Н. Гернета «Преступность за границей и в СССР» (російською мовою)66, в якій вказувалося, що офіційна державна статистика злочинності в другій половині 1920-х рр. (наводяться дані на 1926 р.) розділяла всіх засуджених на соціальні групи: 1) сільські господарі (сюди потрапляли всі селяни-господарі, незалежно від їх матеріального становища); 2) всі інші господарі; 3) робітники (усіх галузей праці); 4) службовці; 5) безробітні (серед безробітних окремо виділялися: 66 Гернет М.Н. Преступность за границей и в СССР. – М., 1931 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 265264 Світлана Лясковська Частка куркулів, хоча була і найменшою всередині селянства, збільшилася, порівняно з IV кв. 1927 р., на 22 %. Нагадаємо, що у статзвітності 1928 р. відсутня соціальна група «заможне селян- ство». Отже, у притягненні селян територіальними органами у 1928 р. домінував політичний підхід — різке збільшення кількості куркулів за рахунок зменшення кількості бідняків. Друге місце після селян по кількості притягнутих становили «службовці». На їх долю припадало 25,9 %, менше, ніж у IV кв. 1927 р. Власне службовців було притягнуто 3410 осіб — 19,6 %, військовослужбовців — 258 осіб (1,5 %), виборних осіб — 675 осіб (3,9 %). У статзвітах за 1928 р. було виокремлено соціальну групу «співробітники ДПУ», до слідства протягом року було притягнуто 165 співробітників ДПУ, що становило 0,9 % у структурі притягну- тих територіальними органами. На третьому місці, як і в IV кв. 1927 р., йшли приватники, хоча їх частка і зменшилася майже на 6 % — з 11,8 % до 17,2 % (2995 осіб). У 9 разів збільшився прошарок безробітних — 1583 особи — 9,1 %. Представники інтелігенції становили 5,7 % притягнутих до слідства. По соціальним групам всередині даної категорії «технічні специ» становили 2,1 % (361 особа) всіх притягнутих; «інші спе- Діаграма 1.2. Соціальний стан притягнутих до слідства територіальними органами ДПУ УСРР в 1928 р.68 Приватники 17,2% Кустарі 4,7% Безробітні 9,1% Інтелігенція 5,7% Інші 3,2% Робітники 5,4% Селянство 28,8% Службовці 25,9% 68 Діаграму 1.2 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 280. робітників), невиробничі робітники складали 41,8 % (64 особи), батраки становили лише 2 % (3 особи). Представників інтелігенції було притягнуто разом 127 осіб (4,6 %). У загальній структурі притягнутих по роду занять до даної соціальної категорії входили лише 1 професор (0,04 %), 34 вчителя (1,2 %), 22 учня (0,8 %). Найчисельнішою була група «спеців» — 70 осіб — 2,6 %. Незначним був прошарок безробітних — 27 осіб — 1 %. До категорії «інші» входило 12 осіб «вільних професій», 69 представників духовенства, 395 осіб без певних занять та 52 особи «інших занять». Разом вони становили 19,3 % (528 осіб). У 1928 р. територіальними органами ДПУ України було при- тягнуто по справах слідства та дізнання по всім видам злочинів 17411 осіб. Найбільшу частку притягнутих до відповідальності становило селянство — 5014 осіб — 28,8 %. З них середняки складали 41 % (2058 осіб), бідняки — 30,1 % (1510 осіб), куркулі становили най- меншу частку притягнутих — 28,9 % (1446 осіб). Порівняно з IV кв. 1927 р. помітно (на 18,6 %) зменшилася частка бідняків. Діаграма 1.1. Соціальний стан притягнутих до слідства територіальними органами ДПУ УСРР в IV кв. 1927 р.67 Приватники 11,8% Безробітні 1% Інтелігенція 4,6% Інші 19,3% Кустарі 5,4% Робітники 5,6% Селянство 23,1% Службовці 29,2% 67 Діаграму 1.1 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 204. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 267266 Світлана Лясковська гічного співвідношення соціальних груп, притягнутих територі- альними органами в цілому за різні види злочинів. В обох випадках серед притягнутих найчисельнішою була група службовців. За економічні злочини було притягнуто власне «служ- бовців» — 459 осіб (44,4 %). Разом із військовослужбовцями (22 особи — 2,1 %) та виборними особами (45 осіб — 4,4 %) їх частка становила 50,9 % всіх притягнутих за злочини, що входили до компетенції економічних органів ДПУ (див. діаграму 2.1). Великою була частка приватників — 214 осіб — 20,7 %. На третьому місці серед притягнутих по справах слідства та дізнання йшли «кустарі» — 72 особи — 7,0 %. До слідства в рівній кількості було притягнуто робітників та представників інтелігенції — по 60 осіб (по 5,8 %). Серед робітни- ків переважали «невиробничі робітники», в структурі категорії «робітники» на них припадало 56,7 % (34 особи), частка «виробни- чих робітників» була меншою — 26 осіб (43,3 %), зовсім не притя- гувався сільський пролетаріат. Серед «інтелігенції» переважали «специ». У IV кв. 1927 р. за різні види злочинів, що входили до економічної сфери, до слідства було притягнуто 55 спеціалістів, у структурі соціальної категорії «інтелігенція» на їх долю припада- ло 91,7 %. Діаграма 2.1. Соціальний стан притягнутих до слідства територіальними органами ДПУ УСРР у IV кв. 1927 р. за злочини в економічній сфері69 приватники 20,7% кустарі 7% інтелігенція 5,8% безробітні 0,3% інші 4,8% робітники 5,8% селяни 4,7% службовці 50,9% 69 Діаграму 2.1 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 205. ци» — 0,9 % (161 особа) — разом 3 % — приблизно як у 1927 р. Професура, учительство та учні разом складали 2,7 % (468 осіб). Трохи зменшилася частка кустарів (з 5,4 % до 4,7 % — 816 осіб) та робітників (з 5,6 % до 5,4 % — 937 осіб). Серед робітників найбільша частка припадала на виробничих робітників — 63,2 % (592 особи), батраки складали лише 1,8 % (17 осіб). Особи «інших» видів занять становили 3,2 % у частці притягну- тих до слідства (на духовенство припадало 1,2 % — 208 осіб). У зв’язку з тим, що дані за 1927 р. представлено лише за один IV квартал, а за 1928 р. — за всі чотири квартали, можемо лише зіставляти відсоткове співвідношення притягнутих до слідства. Якщо ж кількість притягнутих по справам слідства та дізнання в IV кв. 1927 р. (2735 осіб) вважати середнім показником по всіх чотирьох кварталах, шляхом реконструювання отримуємо 10940 осіб (2735х4) притягнутих до слідства протягом 1927 р. Зрозуміло, що ці дані є штучними, вони лише приблизно відображають за- гальну картину злочинності. Більше того, із коментаря до статис- тичного звіту відомо, що у IV кварталі, у зв’язку з проведенням хлібозаготівельної кампанії, до слідства було притягнуто осіб більше, ніж в середньому за попередні три квартали. Проте навіть, якщо врахувати, що протягом кожного з кварталів до слідства притягувалося стільки ж людей, як в останньому кварталі, вихо- дить, що в 1928 р. кількість притягнутих до слідства територіаль- ними органами ДПУ України збільшилася на 59 %. Порівнюючи частку осіб, притягнутих до слідства, за соціаль- ним становищем, відзначимо, що в 1927 і 1928 рр. майже не- змінною залишилася лише частка робітників, відповідно 5,4 % та 5,6 %. Дещо збільшилася частка інтелігенції: з 4,6 % до 5,7 % та зменшилася частка кустарів: з 5,4 % до 4,7 %. Найбільших змін зазнали інші соціальні групи. При збільшенні частки селянства (з 23,1 % до 28,8 %), безробітних (з 1 % до 9,1 %), приватників (з 11,8 % до 17,2 %) помітно зменшилася частка службовців (з 29,2 % до 25,9 %) та представників «інших категорій» населення (з 19,3 % до 3,2 %). За злочини, що входили до компетенції економічних підроз- ділів ДПУ, в IV кв. 1927 р. по справах слідства та дізнання було притягнуто 1034 особи, що становило 37,8 % притягнутих терито- ріальними органами за всі види злочинів. Відсоткове співвідношен- ня різних соціальних груп населення, притягнутих територіальни- ми органами за економічні злочини, дещо відрізняється від анало- Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 269268 Світлана Лясковська Діаграма 2.2. Соціальний стан притягнутих до слідства територіальними органами ДПУ УСРР в 1928 р. за злочини в економічній сфері70 Службовці 37,2% Селянство 12,2% Робітники 4,6% кустарі 5,3% Інші 1,5% Інтелігенція 5,1% Безробітні 4,5% Приватники 29,6% 70 Діаграму 2.2 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 281. Зовсім інша ситуація спостерігалася стосовно селян. По справах слідства та дізнання по економічним злочинам проходило 1066 селян (12,2 %), їх частка зменшилася відносно селян, притягнутих до слідства за різні види злочинів територіальними органами на 16,6 %. Серед притягнутих селян найменше було бідняків — 281 осіб (26,4 %), кулаків — 354 осіб (33,2 %), найбільшою була частка середняків — 431 особа (40,4 %). Така тенденція — най- більша частка припадала на середняків — характерна і по злочи- нах в економічній сфері, і по всім іншим напрямах в роботі тери- торіальних органів. Частка інтелігенції була трохи меншою — 5,1 %; при цьому збільшилася до 3,7 % (325 осіб) частка технічних спеців, до 1,2 % (108 осіб) інших спеців, незначною була частка професорів, вчителів та учнів — разом 14 осіб, 0,2 %. Робітники становили 4,6 % притягнутих (370 осіб), з них ви- робничі робітники — 277 осіб (74,9 %), жодного батрака (див. діаграму 2.2). Меншою, порівняно з усіма напрямами роботи територіаль- них органів в 1928 р., була частка безробітних — 4,5 % (393 особи). Невеликою була частка селян, серед притягнутих до слідства вона становила 4,7 % — 49 осіб. У структурі соціальної групи «селянство» переважали бідняки — 67,3 % (33 особи), «середняки» становили 28,6 % (14 осіб), не було жодного «заможного» та лише 2 «куркуля» (4,1 %). Безробітні становили 0,3 % (3 особи) притягнутих по справам слідства та дізнання за злочини в економічній сфері. 4,8 % (50 осіб) у структурі притягнутих до слідства становили «інші» соці- альні та професійні групи: особи вільних професій, без певних занять та з невизначеними заняттями. Порівнюючи дані щодо соціального становища осіб, притягну- тих до слідства за злочини в економічній сфері, з даними соціально- го становища осіб, притягнутих всіма територіальними органами за різні види злочинів, що входили в компетенцію ДПУ, спостері- гаємо різке збільшення частки службовців (з 29,5 % до 50,9 %) і приватників (з 11,8 % до 20,7 %) та зменшення частки селян (з 23,1 % до 4,7 %), кустарів (з 17,2 % до 7,0 %), «інших» категорій (з 19,3 % до 4,8 %). Отже, службовці та приватники більше ніж інші соціальні групи населення перебували в центрі уваги еконо- мічних органів ДПУ УСРР. Удвічі збільшилася і частка «спеців» (до 5,3 %) в структурі осіб, притягнутих за злочини в економічній сфері порівняно із часткою «спеців» у структурі притягнутих тери- торіальними органами (2,6 %). За злочини, що відносилися до компетенції економічних органів ДПУ УСРР, в 1928 р. до слідства було притягнуто 8703 особи — 49,3 % притягнутих територіальними органами по всіх напрямах роботи. Різні групи службовців разом становили 37,2 % (їх частка відносно службовців, що були притягнуті до слідства по всім видам злочинів територіальними органами збільшилася на 11,3 %); по соціальних групах спостерігалася наступна тенденція: — безпосе- редньо «службовці» дали 28,2 % (2458 осіб) притягнутих по всім категоріям злочинів в економічній сфері, співробітники ДПУ ста- новили 1,4 % (123 особи), військовослужбовці — 0,8 % (72 особи), виборні особи — 6,8 % (594 особи). На 12,4 % збільшилася, порівняно з усіма притягнутими до слідства територіальними органами, частка приватників, у структу- рі притягнутих за економічні злочини вони становили 29,6 % (2575 осіб), частка кустарів збільшилася на 0,6 % — 5,3 % (464 особи). Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 271270 Світлана Лясковська 5,8 % — у 1927 р. до 5,1 % — у 1928 р.), і частка спеціалістів: 5,3 % — у IV кв. 1927 р., 4,9 % — у 1928 р. (з них 1,2 % — у статистиці позначаються як просто «специ», а 3,7 % — як «технічні специ»; такого поділу спеців на дві категорії у 1927 р. не було). Отже, аналіз соціальної структури осіб, притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері, свідчить, що в 1928 р., першому «післянепівському» році, в центрі уваги еконо- мічних підрозділів ДПУ України перебував приватний сектор — селянство (особливо куркулі та середняки) та особи, котрі мали «власну справу», — приватники. Ті категорії населення, що фігуру- вали по справах про «економічну контрреволюцію» (специ та служ- бовці), не дивлячись на великий політичний та соціальний резо- нанс політичних процесів по цих справах, у структурі соціальних категорій населення, якими цікавилися економічні підрозділи ДПУ, займали незначне місце. Статистичні звіти містять також дані щодо соціального стану притягнутих до слідства за видами злочинів. За державні злочини, а саме по справах про економічну контр- революцію та шпигунство у IV кв. 1927 р. було притягнуто лише 4 особи (0,1 % усіх притягнутих територіальними органами, 0,4 % притягнутих територіальними органами за злочини в сфері еконо- міки), з яких було 3 службовця та 1 «спец». Рівень освіти притягну- тих був невисоким: 3 особи мали середню освіту, одна — нижчу; всі були позапартійними (найбільші показники позапартійних порівняно з іншими видами економічних злочинів); за національ- ним складом було 2 росіянина, 1 українець та 1 німець. (У табл. 5.1, 6.1, 7.1, 8.1 наведено відсоткову частку). У 1928 р. кількість притягнутих по справах про економічну контрреволюцію збільшилася до 196 осіб (1,1 % притягнутих по справах з усіма забарвленнями територіальними органами та 2,3 % — за злочини в економічній сфері). На відміну від 1927 р. серед осіб, що перебували під слідством, найчисельнішою була група інтелігенції — 109 осіб (55,6 %), з її середовища виділяється група, позначена як «технічні спеціалісти» — 99 осіб (50,5 % усіх притягнутих за економічну контрреволюцію) та всі інші «специ» — 8 осіб (4,1 %). На другому місці йшли службовці — 43 особи (21,9 %), з яких власне службовців було 41 особа та двоє — виборних осіб. У 1928 р. за економічну контрреволюцію до слідства було притягнуто 37 виробничих робітників (18,9 %), а також представників інших соціальних груп (табл. 5.2). Інші категорії населення, включаючи і духовенство, становили 1,5 % (124 особи). Таким чином, як і в IV кв. 1927 р., у структурі соціальних груп, притягнутих по слідчих справах за економічні злочини, порівняно з притягнутими за всі інші злочини, збільшилася част- ка приватників, службовців і кустарів та зменшилася частка пред- ставників інтелігенції (при збільшенні частки спеціалістів), се- лян, робітників та безробітних. Стосовно роботи територіальних органів за економічним напря- мом, ситуація в 1928 р. дещо відрізняється від 1927 р. Частка притягнутих за економічні злочини в 1928 р. збільшилася на 11,5 % порівняно з IV кв. 1927 р. (з 37,8 % до 49,3 %). У 1928 р. у структурі притягнутих за економічні злочини тери- торіальними органами ДПУ більше ніж удвічі збільшилася частка селянства (з 4,7 % до 12,2 %). Різко змінилася картина у структурі притягнутих до слідства селян. У 1927 р. абсолютно переважали бідняки (67,3 %), куркулі дали лише 4,1 %. У 1928 р. частка бід- няків була найменшою — 26,4 % (зменшення майже в три рази); проте майже в 8 разів збільшилася частка куркулів — до 33,2 %, в півтора рази — частка середняків (з 28,6 % у 1927 р. до 40,4 % у 1928 р.). Збільшилася частка приватників — з 20,7 % у 1927 р. до 29,6 % у 1928 р., а також безробітних — відповідно 0,3 % та 4,5 %. У структурі осіб, притягнутих за економічні злочини в 1928 р., дещо зменшилася частка робітників (з 5,8 % до 4,6 %) та кус- тарів (з 7,0 % до 5,3 %). Цікавою стала тенденція стосовно інтелігенції взагалі, та «спеців» зокрема, а також службовців. В історичній літературі прийнято вважати, що в 1928 р. основним напрямом в роботі органів ДПУ в економічній сфері була боротьба зі шкідництвом, або «економічною контрреволюцією», в якій звинувачувалися, в основному, спеціалісти старої генерації та службовці підприємств важких галузей виробництва. Безперечно, абсолютна кількість притягнутих в 1928 р. до слідства спеців та службовців збільшилася (про це мова буде йти нижче), але відносні показники їх частки у структурі різних категорій населення, притягнутих до слідства за економічні злочини органами ДПУ УСРР, зменшилися. Так, у IV кв. 1927 р. частка безпосередньо «службовців», при- тягнутих за злочини в економічній сфері становила 44,4 %, в 1928 р. — 28,2 %. Дещо зменшилася і частка інтелігенції (з Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 273272 Світлана Лясковська Щодо національної приналежності, як і в IV кв. 1927 р., вели- ким був прошарок росіян — 45,4 % та українців — 39,6 %, пред- ставники інших національностей складали від 1,5 % до 6,1 % се- ред притягнутих. Отже, в 1928 р. збільшилася абсолютна кількість і відносна частка осіб, що були притягнуті територіальними органами ДПУ по справах слідства та дізнання за економічну контрреволюцію. Вони мали вищі, порівняно з 1927 р., кваліфікацію (професійний та освітній рівень) та соціальний статус (партійна приналежність та посада). Таблиця 5.272 Соціальний склад (у %) притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у 1928 р. 72 Таблицю 5.2 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 281. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю робітники 18,9 43 2,9 1,5 6,5 3,9 8,3 13,4 0,6 17,2 — селяни 0,5 2,6 0,9 1,3 7,8 — — 31,1 20,9 43 0,4 інтелігенція 55,6 15 5,6 2,9 4,7 23,1 15,8 — 0,6 2,7 0,8 службовці 21,9 35,2 80,8 90,4 46,4 68,8 75,6 36 8 8,2 5,9 кустарі 0,5 0,5 1,8 0,4 3,6 0,4 — 3,7 8,4 5,9 20,3 приватники 0,5 1 5,7 1,3 22,8 3,2 0,3 11,6 55,6 3,9 30,5 безробітні — 0,5 0,9 0,8 4,5 0,4 — 1,2 4,8 15,6 40,6 інші категорії 2,1 2,2 1,4 1,4 3,7 0,4 — 3 1,1 3,5 1,6 Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Вищим, порівняно з 1927 р., був освітній рівень притягнутих: особи з вищою освітою становили 46,4 %; середньою — 26,6 %, разом — 73 %. Взагалі освітній рівень притягнутих по справах про економічну контрреволюцію був найбільшим серед осіб, при- тягнутих до слідства за інші види економічних злочинів. 3 особи (1,5 %) були членами ВКП(б), всі інші — позапартій- ними, рівень позапартійних був одним з найбільших серед осіб, притягнутих до слідства за економічні злочини, вищими були лише частки позапартійних серед осіб, притягнутих за спекуля- цію товарами і спекуляцію валютою. Таблиця 5.1.71 Соціальний склад (у %) притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у IV кв. 1927 р. 71 Таблицю 5.1 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 205. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д ан н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія ва л ю то ю робітники 0 32,2 2,5 1,4 10,5 5,1 28,8 14,3 0 7,4 3,8 селяни 0 13,6 1,3 1,4 1,2 1,7 0 38,1 3,2 59,3 0 інтелігенція 25 15,3 6,3 9,9 2,3 5,1 20,3 0 0 0 0 службовці 75 33,9 79,2 82,3 54,7 78,0 49,2 33,3 25,1 7,4 11,5 кустарі 0 0 0,6 0,7 2,3 0 0 0 18,4 11,1 7,7 приватники 0 3,4 8,8 2,1 14,0 3,4 0 9,5 49,1 7,4 34,6 безробітні 0 1,7 0 0 1,2 1,7 0 0 0 0 0 інші категорії 0 0 1,3 2,1 14,0 5,1 1,7 4,8 4,1 7,4 42,3 Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 275274 Світлана Лясковська В 1926–1929 рр. робітничий клас поповнився вихідцями із села на 45 %73. Людям, необізнаним з виробничою дисципліною, необ- хідністю жорсткого дотримання правил техніки безпеки, важко було відразу пристосуватися до нових незвичних умов праці, — всі ці чинники ставали причинами як збільшення загальної кількості аварій, так і великого прошарку серед притягнутих до слідства робітників. Як і в 1927 р., великою залишалася частка службовців, при- тягнутих до слідства, — 68 осіб (35,2 %). Інтелігенція — 29 осіб (15 %) була представлена технічними спеціалістами — 28 осіб та іншими спеціалістами — 1 особа. Практикою 1920-х рр. передба- чалася персональна відповідальність осіб інженерно-технічного складу та адміністрації за аварії та нещасні випадки на вироб- ництві, навіть якщо аварії сталися з вини робітників. Збільшилася порівняно з IV кв. 1927 р. відносна кількість осіб з вищою освітою (з 6,8 % до 10,4 %). Враховуючи, що більше половини притягнутих були робітники, селяни та інші категорії, стає зрозумілим великий прошарок осіб з нижчою освітою — 76,7 %. У 1928 р. контингент притягнутих до слідства за аварії дещо омолоджується і політизується: члени ЛКСМУ становили 4,7 % (вищі показники були лише по справам про розкрадання), члени ВКП(б) — 13 %. За національною ознакою, як і в попередній період, найчи- сельнішою групою були українці, їх частка зросла з 37,3 % у IV кв. 1927 р. до 54,4 % у 1928 рр., що також було зумовлено поповненням робітників, притягнутих до слідства, за рахунок українського села. Майже незміною залишалася частка росіян при зменшенні частки євреїв (з 16,9 % до 8,8 %), у 10 разів — німців (з 10,2 % до 1 %), поляків (з 5,1 % до 3,1 %) тощо. По слідчих справах, заведених за фактами порушення пра- вил, встановлених регулюючими органами, в IV кв. 1927 р. тери- торіальними органами ДПУ України до слідства було притягнуто 342 особи. Як у структурі осіб, притягнутих до слідства територі- альними органами за різні види злочинів, так і в структурі притяг- нутих за злочини, що входили до компетенції економічних органів, їх частка була найбільшою, відповідно — 12,5 % і 33,1 %. Майже половину всіх притягнутих — 49,1 % (168 осіб) становили приват- 73 Лацис О. Перелом. Опыт прочтения несекретных материалов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 43. Найбільша кількість притягнутих до слідства осіб проходили по слідчих справах про господарські злочини. В IV кв. 1927 р. до слідства за господарські злочини було притягнуто 673 особи, що становило 22,9 % притягнутих територіальними органами за всі види злочинів і 60,1 % — за злочини в сфері економічних відно- син. Протягом 1928 р. по господарським злочинам під слідством територіальних органів ДПУ УСРР перебувало 4961 особа. Відносно всіх притягнутих територіальними органами їх частка збільши- лася до 28,5 %, а от в структурі економічних злочинів — навпа- ки, — їх частка зменшилася до 57 %. По окремим видам госпо- дарських злочинів ситуація виглядала наступним чином. За фактами аварій та пожеж територіальними органами ДПУ у IV кв. 1927 р. до слідства було притягнуто 59 осіб (2,2 % при- тягнутих територіальними органами, 5,7 % — за злочини в еко- номічній сфері). Даний вид злочину дав більше, ніж попередній, розмаїття соціальних груп. Майже порівну були представлені служ- бовці — 20 осіб (33,9 %) та робітники — 19 осіб (32,2 %), в основ- ному, виробничої сфери. Третє місце серед притягнутих посідали представники інтелі- генції — 9 осіб (15,3 %), з яких було семеро спеціалістів (77,8 % складу інтелігенції). Цікаво, що по фактах аварій до слідства також притягували- ся селяни (13,6 % — 8 осіб, з яких було п’ятеро бідняків), при- ватники і навіть безробітні (табл. 5.1). Освітній рівень притягнутих був невисоким: 69,5 % мали ниж- чу освіту, 11,9 % — були малоосвіченими або взагалі неписьмен- ними. Особи з вищою і середньою освітою разом становили 18,7 % (11 осіб — за рахунок спеціалістів). Переважна більшість притяг- нутих — 96,6 % — були позапартійними, представляли різні нації, що проживали на території України (табл. 8.1). У 1928 р. під слідством по справах про аварії знаходилося 193 особи (їх частка у структурі притягнутих територіальними орга- нами зменшилася вдвічі — 1,1 %). Найчисельнішою була група робітників: 83 особи — 43 %, в основному, виробничої сфери (74 особи). Пов’язано це було, насамперед, з приходом на виробницт- во великої кількості осіб з інших соціальних груп, в основному, селянства, які до цього часу ніколи не працювали на виробництві. Збільшення кількості робітників за рахунок інших соціальних верств було зумовлено планами форсованої індустріалізації. Вже в 1926 р. відчувалася гостра нестача кваліфікованої робочої сили. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 277276 Світлана Лясковська У IV кв. 1927 р. чверть — 25,1 % — притягнутих до слідства за спекуляцію становили службовці (86 осіб), великою була частка кустарів — 18,4 % (63 особи). Як зазначалося вище, коментар до звіту за 1927 р. пояснював зростання у IV кварталі кількості справ та арештованих по ним осіб за дане порушення початком у грудні 1927 р. хлібозаготі- вельної кампанії. Водночас селяни, яких не міг оминути даний захід, становили лише 3,2 % (11 осіб), притягнутих до слідства. Освітній рівень притягнутих до слідства осіб був невисоким: вищу та середню освіту мали лише 11 осіб (3,2 %). Переважна більшість притягнутих — 96,3 % — позапартійні. За національ- ною ознакою переважають євреї — 206 осіб (60,2 %), великою є частка українців — 117 осіб (34,2 %). У 1928 р. серед притягнутих за спекуляцію помітно зменши- лася частка службовців (до 8 % — 306 осіб) та кустарів (до 8,4 % — 321 особа). А ось частка селян зросла з 3,2 % до 20,9 % (803 особи). Всередині селянства, на відміну від інших видів економічних зло- Таблиця 6.275 Партійна приналежність (у %) осіб, притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у 1928 р. 75 Таблицю 6.2 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 281. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о - м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю члени ВКП(б) 1,5 13 13,3 14,2 5,1 14,2 20,8 4,3 0,5 1,6 0,4 члени ЛКСМ — 4,7 0,2 0,6 0,1 — 0,3 4,8 0,03 1,6 — позапартійні 98,5 82,3 86,5 85,2 94,8 85,8 78,9 90,9 99,5 96,8 99,6 Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 ники. У 1928 р. на справи із забарвленням «спекуляція та ажіо- таж» (аналог 1927 р. — «порушення правил, встановлених регу- люючими органами») приходилася найбільша кількість осіб, що притягалися за злочини в економічній сфері — 3842 осіб. Порів- няно з IV кв. 1927 р. їх частка зросла до 22,1 % притягнутих те- риторіальними органами, і до 44,2 % — за злочини в економічній сфері. Знову перше місце серед притягнутих приходилося на при- ватників, їх частка збільшилася до 55,6 % (2136 осіб). Така тен- денція повністю відповідала карній політиці стосовно даної соці- альної категорії. У зв’язку з державною політикою підтримки державно-кооперативної торгівлі і тиску на приватника, починаючи з 1927–1928 рр. відбувалося посилене згортання приватних підприємств. Приводом до цього ставали збільшення недоїмок непманів по державним податкам і платежам, спекуляція та інші порушення. Приватники в основному притягувалися по ст. 127 КК УСРР за спекуляцію та створення запасів ринкових товарів, проводилися конфіскації їхнього майна. 74 Таблицю 6.1 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 205. Таблиця 6.174 Партійна приналежність (у %) осіб, притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у IV кв. 1927 р. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и во - м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю члени ВКП(б) — 1,7 18,9 10,6 7,0 18,6 22,0 4,8 3,2 3,7 — кол. члени ВКП(б) — — — 0,7 — — — — — — — члени ЛКСМ — 1,7 2,5 — — — 1,7 — — — - позапартійні 100 96,6 78,6 88,7 93,0 81,4 76,3 95,2 96,8 96,3 100 Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 279278 Світлана Лясковська По справах про безгосподарність друге місце серед притягну- тих становили представники інтелігенції (23,1 %), а саме 281 із 282 осіб були визначені як «специ» та «технічні специ». По суті, за кількістю притягнутих та їх часткою по видах злочинів «без- господарність» інкримінувалася спеціалістам найчастіше після «економічної контрреволюції і шпигунства». Вище, даючи кримі- нологічне визначення злочинів, вже говорилося, що різниця між економічною контрреволюцією та безгосподарністю визначалася в залежності від того, чи була у вчинках, кваліфікованих як «без- господарність», контрреволюційна мета. Проте навіть у 1928 р., коли почалося «розкриття» шкідників у сфері економіки і під підозрою опинилися всі представники, перш за все, технічної інте- лігенції старої генерації, важко було всім, кого вважали потенцій- ними «ворогами», інкримінувати участь в економічній контррево- люційній діяльності та шпигунстві. Саме цим, як нам здається, і пояснюється той факт, що при відносному зменшенні кількості осіб, притягнутих до слідства по справах про безгосподарність, відбувається збільшення, порівняно з попереднім роком, у 4,5 рази частки спеціалістів по справах з даним забарвленням. Частка всіх інших соціальних і професійних груп по справах про безгосподарність коливалася від 0,4 % до 3,9 % (див. табл. 5.2), що порівняно з 1927 р. давало незначні хитання в бік тієї чи іншої категорії населення. По справах про розтрати, як і по безгосподарності, друге місце серед притягнутих після службовців займали спеціалісти — 14 осіб, хоча їх частка порівняно з IV кв. 1927 р. по даному забарв- ленню зменшилася з 9,9 % до 2,9 %. Робітники, селяни і приватники дали майже однакову кількість притягнутих — 1,3 %–1,5 %, що відповідало і показникам 1927 р., за винятком приватників, частка яких зменшилася з 2,1 % до 1,3 %. Друге місце після службовців серед притягнутих по справах про розкрадання займали селяни — 51 особа (31,1 %), як і в 1927 р. більшість з них — 41 особа — були бідняками. Далі за кількістю притягнутих йшли робітники — 22 особи (13,4 %) та приватни- ки — 19 осіб (11,6 %), що відповідало частці цих соціальних ка- тегорій в 1927 р. Отже, серед осіб, притягнутих по справах слідства та дізнання територіальними органами ДПУ України за господарські злочи- ни, в 1927 і 1928 рр. Найбільшою була частка службовців, кількість інших категорій населення залежала від виду злочину та карної політики, що була спрямована проти тієї чи іншої категорії населення. чинів, великою була частка «середняків» (342 особи — 42,6 %) та «куркулів» (324 особи — 40,3 %). Вищу та середню освіту мали лише 4,6 % притягнутих (176 осіб). Зменшилася частка членів ВКП(б) — 19 осіб (0,5 %) та членів ЛКСМУ — 1 особа (0,03 %). Як і в попередньому році, за національ- ною приналежністю серед притягнутих переважали євреї — 2224 особи (57,9 %), українці становили 34,1 % (1311 осіб), росіяни — 6,1 % (234 особи). За інші господарські злочини, справи щодо яких розслідува- лися окружними відділами ДПУ УСРР (безгосподарність, розтра- ти, розкрадання) у IV кв. 1927 р. було притягнуто до слідства 221 особу, що становило 8,2 % притягнутих за різні види злочинів територіальними органами і 22,5 % — за злочини, що були скоєні в сфері економіки. Відповідно по справам про безгосподарність притягнуто 59 осіб (2,2 % і 6,0 %), по фактам розтрати — 141 особу (5,2 % і 14,3 %), розкрадання — 21 особу (0,8 % і 2,2 %). По справах про безгосподарність і розтрати найбільшу частку серед притягнутих становили службовці (83,3 % і 78,0 %), на дру- гому місці — представники інтелігенції (відповідно 9,9 % і 5,1 %). За безгосподарність до слідства також було притягнуто три робітника (5,1 %). Стосовно інших категорій населення, притяг- нутих за злочини з даним забарвленням, див. табл. 5.1. Розкрадання дали найменшу кількість справ і осіб, притягну- тих по них до слідства. На відміну від двох попередніх видів гос- подарських злочинів, найбільшу частку серед притягнутих за розкрадання становили не службовці, хоча їх і була третина — 33,3 %, а селяни — 38,1 %, причому семеро з восьми селян за майновим цензом були бідняками. Великими були частки робіт- ників (14,3 %) і приватників (9,5 %). У 1928 р. частка осіб, залучених до слідства за ці три види господарських злочинів, зменшилася по територіальних органах до 5,3 %, за економічні злочини — до 10,6 %. Відповідно по ви- дах злочинів до слідства було притягнуто по справах про безгос- подарність — 282 особи (1,6 % і 3,2 %), про розтрати — 480 осіб (2,8 % і 5,5 %), про розкрадання — 164 особи (0,9 % і 1,9 %). Як і за попередній період, перше місце серед притягнутих зай- мали службовці — 68,8 %, 90,4 %, 36,0 %. Далі у співвідношенні соціальних і професійних груп, притягнутих до слідства по різних видах господарських злочинів, загальна тенденція не простежується. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 281280 Світлана Лясковська Вищу і середню освіту мали 23,8 % у 1927 р. і 45 % у 1928 р. осіб, притягнутих до слідства по справах про безгосподарність (див. збільшення кількості спеціалістів у 1928 р. порівняно з 1927 р.). Освітній рівень осіб, притягнутих до слідства по справах про розкрадання, був одним з найнижчих після справ про ажіотаж і спекуляцію. Вищу та середню освіту в 1927 р. мали 4,8 % при- тягнутих, в 1928 р. — тільки 3 % (необхідно зазначити, що за 1928 р. дані про освітній рівень представлено лише по 57,2 % притягнутих). Національний склад притягнутих відповідав загальному спів- відношенню національностей, що на той час проживали на тери- торії України: по всім видах господарських злочинів найчисельні- шою була група українців, на другому місці йшли євреї, третє місце посідали росіяни. Таблиця 7.277 Освітній рівень (у %) осіб притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у 1928 р. 77 Таблицю 7.2 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 281. * Дані представлено по 94 особах (57,2 % притягнутих по справах про розкрадання). е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я * а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о - м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю вища освіта 46,4 10,4 5,6 2,9 5,5 13,8 10,5 0,6 0,2 — 0,4 середня освіта 26,6 11,4 14,2 25,6 16,6 31,2 18,8 2,4 4,4 6,3 2,7 нижча освіта 27 76,7 79,9 71,3 75,8 55 70,6 46,3 90,1 87,1 94,9 неписемні — 1,6 0,5 0,2 2,1 — — 7,9 5,3 6,6 2 Разом 100 100 100 100 100 100 100 57,2 100 100 100 Одним із критеріїв оцінки притягнутих до слідства осіб була партійна приналежність. Як і по всім видах економічних злочи- нів, переважна більшість притягнутих по господарським злочинам були позапартійними. Найнижчі показники приналежності до ВКП(б) дали особи, притягнуті до слідства по справах про розкрадання (4,8 % — у IV кв. 1927 р. і 4,3 % — 1928 р.). Водночас дане забарвлення у 1928 р. дало найбільшу частку серед притягнутих за всі види еконо- мічних злочинів членів ЛКСМ — 4,8 %. Великий відсоток службовців та спеціалістів серед осіб, притяг- нутих до слідства по справам про безгосподарність та розтрати, дав і відносно високі, порівняно з іншими видами злочинів, показ- ники освітнього рівня притягнутих. При чому збільшення освітньо- го рівня знаходилося в прямій залежності від збільшення кількості спеціалістів, притягнутих до слідства. Таблиця 7.176 Освітній рівень (у %) осіб притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у IV кв. 1927 р. 76 Таблицю 7.1 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 205. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о ви щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о - м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю вища освіта — 6,8 7,5 6,4 1,2 8,5 20,3 — 0,6 — — середня освіта 75 11,9 10,1 24,8 12,8 15,3 15,3 4,8 2,6 7,4 11,5 нижча освіта 25 69,5 81,1 65,2 80,2 74,6 61,0 38,1 73,4 63,0 88,5 малоосвічені — 10,2 1,3 3,5 5,8 1,7 3,4 42,9 20,8 18,5 — неписемні — 1,7 — — — — — 14,3 2,6 11,1 — Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 283282 Світлана Лясковська до слідства по справах із даним забарвленням було притягнуто 159 осіб (5,8 % притягнутих за усі види злочинів і 15,4 % — за економічні злочини), в 1928 р. — 1732 особи (відповідно 9,9 % і 19,9 %). По суті, за кількістю осіб, що проходили по слідчих спра- вах, дане забарвлення випереджало лише «спекуляцію та ажіо- таж на ринку» (господарський злочин). Ситуація, що склалася із «зловживанням службовим станови- щем» була дещо схожою із ситуацією, притаманною господарсько- му злочину із забарвленням «безгосподарність». В залежності від карної політики безладдя та прорахунки на виробництві можна було кваліфікувати як «економічну контрреволюцію» (якщо юрис- ти у вчинках притягнутих до слідства людей «знаходили» контрре- волюційну мету), або як господарський злочин — безгосподарність, або службово-посадовий — зловживання службовим становищем. Саме пошуком винуватців аварій, проривів і зривів на виробництві 79 Таблицю 8.2 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 2, арк. 281. Таблиця 8.279 Національний склад (у %) притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у 1928 р. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о - м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю українці 39,3 54,4 46,8 44,4 41,8 46,5 52,6 51,8 34,1 71,1 3,9 росіяни 45,4 29,5 15,4 23,3 17,5 25,2 23,5 17,1 6,1 16,4 1,6 євреї 6,1 8,8 33,1 29,0 35,4 23,4 16,6 22,6 57,9 8,6 93,7 поляки 4,1 3,1 1,4 1,5 1,0 1,8 2,2 0,6 0,1 0,4 — німці 1,5 1,0 1,0 0,8 0,9 0,4 2,2 2,4 0,6 0,8 0,4 інші 3,6 3,2 2,3 1,0 3,4 2,7 2,9 5,5 1,2 2,7 0,4 Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 За всі види службово-посадових злочинів у IV кв. 1927 р. до слідства територіальними органами ДПУ України було притягну- то 355 осіб, 13 % усіх притягнутих територіальними органами і 34,3 % — за економічні злочини. У 1928 р. було притягнуто 3034 особи, в структурі притягнутих територіальними органами за різні види злочинів їх частка зросла до 17,4 %, за злочини в сфері економічних відносин — до 34,9 % (дані за 1928 р. наведено без врахування осіб, притягнутих по справам про порушення веден- ня секретного і мобілізаційного діловодства). Отже за кількістю притягнутих до слідства осіб службово-по- садові злочини займали друге місце в роботі економічних органів ДПУ України після господарських. Серед службово-посадових злочинів найбільшою кількістю притягнутих і в 1927, і в 1928 рр. виділяються злочини, позна- чені як «зловживання службовим становищем». У IV кв. 1927 р. Таблиця 8.178 Національний склад (у %) притягнутих по справах слідства та дізнання за злочини в економічній сфері територіальними органами у IV кв. 1927 р. е ко н о м . ко н тр р е во л ., ш п и гу н с тв о а в а р ії, п о ж е ж і зл о в ж и в а н н я с л уж - б о в и м с та н о в и щ е м р о зт р а та ха б а р н и ц тв о б е зг о с п о д а р н іс ть н е д б а л іс ть р о зк р а д а н н я а ж іо та ж , с п е ку л я ц ія ф а л ьш и в о - м о н е тн и ц тв о с п е ку л я ц ія в а л ю то ю українці 25 37,3 46,5 51,1 36,0 37,3 39,0 71.4 34,2 66,7 — росіяни 50 28,8 18,9 19,9 17,4 18,6 37,3 19,0 4,7 18,5 — євреї — 16,9 32,1 22,7 40,7 35,6 11,9 9,5 60,2 3,7 96,2 поляки — 5,1 — 3,5 1,2 6,8 3,4 — — — — німці 25 10,2 0,6 1,4 — — 1,7 — — — 3,8 інші — 1,7 1,9 1,4 4,7 1,7 6,8 — 0,9 11,1 — Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 78 Таблицю 8.1 складено за: ГДА СБ України, ф. 42, спр. 1, арк. 205. Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 285284 Світлана Лясковська показником за всі види економічних злочинів, і 15,3 % — із се- редньою освітою, що також було досить високим показником. У 1928 р. ситуація змінилася за рахунок збільшення кількості звину- вачень спеціалістів і службовців з вищою освітою, в основному, у контрреволюційній діяльності та безгосподарності. Проте майже третина (28,8 %) притягнутих до слідства по справах з даним за- барвленням мали вищу та середню освіту. Рівень освіти осіб, притягнутих до слідства за інші посадові злочини (зловживання службовим становищем, хабарництво), був нижчим (див. табл. 7.1 і 7.2). «Недбалість» дала і найвищі відносні показники партійної приналежності. У IV кв. 1927 р. серед притягнутих за недбалість члени ВКП(б) становили 22 %, члени ЛКСМ — 1,7 %; у 1928 р. — 20,8 % і 0,3 %. Відповідно частка позапартійних була наймен- шою порівняно з іншими видами економічних злочинів. Отже соціальний статус (належність до певних соціально-профе- сійних груп, рівень освіти та партійна приналежність) був найви- щим серед осіб, притягнутих до слідства по справах посадових злочинів із забарвленням «недбалість». Найбільш небезпечними, за КК України, після економічної контрреволюції, вважалися злочини проти порядку управління — підробка грошових знаків та спекуляція валютою, займали не- значну частку в роботі органів ДПУ України. Притягнуті по даних забарвленнях у IV кв. 1927 р. складали по 1 % притягнутих територіальними органами за всі види злочи- нів і відповідно 2,7 % (27 осіб) і 2,6 % (26 осіб) — за злочини в сфері економіки. У 1928 р. їх частка трохи збільшилася. По спра- вах про фальшивомонетництво було притягнуто до слідства 256 осіб (1,5 % притягнутих за всі види злочинів, 2,9 % — за еконо- мічні злочини); по справах про спекуляцію валютою — 255 осіб (відповідно 1,5 % і 2,9 %). Здається дивним, але серед фальшивомонетників найчисельні- шою була група селян (59,3 % — у 1927 р. і 43 % — у 1928 р.). По інших категоріях за 1927 і 1928 рр. взагалі не простежується будь- якої тенденції. Відповідно і освітній рівень притягнутих по спра- вах із даним забарвленням був невисоким (див. табл. 7.1 і 7.2). Відсутня якась тенденція і щодо соціального складу осіб, при- тягнутих по слідчих справах про спекуляцію валютою. Якщо в 1927 р. по даному забарвленню найчисельнішими були групи осіб «без певних занять» (42,3 %), приватників (34,6 %) та службовців пояснювалося збільшення абсолютної кількості і відносної част- ки притягнутих по справах про зловживання в 1928 р. Після злочинів із забарвленням «зловживання службовим ста- новищем» за кількістю притягнутих до слідства осіб йшли злочи- ни із забарвленням «хабарництво». На нього припадало 3,1 % при- тягнутих територіальними органами за всі види злочинів і 9,9 % — за економічні злочини в IV кв. 1927 р. та 15,6 % за всі види злочинів і 19,9 % — за економічні злочини в 1928 р. Ймовірно, реальна ситуація із даним забарвленням була іншою, адже, вра- ховуючи певну латентність хабарництва, важко було виявити всіх причетних до протизаконних дій (потерпілі часто не вважали себе такими). Але дані статистичних звітів органів ДПУ визнають за хабарництвом третє місце за кількістю притягнутих до слідства осіб серед економічних злочинів, розкриттям яких займалися тери- торіальні органи держбезпеки. Серед притягнутих до слідства осіб із забарвленням «зловжи- вання службовим становищем» найчисельнішою була група «служ- бовців» (у IV кв. 1927 р. на їх долю приходилося 79,2 % притяг- нутих — 126 осіб, в 1928 р. — 80,8 % — 1399 осіб). Більшим був прошарок службовців лише по справах господарських злочинів із забарвленням «розтрата». Друге місце серед притягнутих і в 1927 р., і в 1928 р. займали приватники (відповідно 14 осіб — 8,8 %, 98 осіб — 5,7 %); третє місце займали спеціалісти (10 осіб — 6,3 %, 97 осіб — 5,6 %). Загалом усі види службово-посадових злочинів, як і більшість господарських, в силу своєї специфіки були більш характерними для соціально-професійної групи «службовці». По справах за хабарництво на дану категорію приходилося 54,7 % притягнутих (47 осіб) в IV кв. 1927 р. та 46,4 % (437 осіб) в 1928 р.; за недбалість — 49,2 % (29 осіб) в IV кв. 1927 р. та 75,6 % (273 особи) в 1928 р. тощо. За хабарництво, як за зловживання, друге місце посідали при- ватники (відповідно по рокам — 14,0 % і 22,8 %). Щодо справ про недбалість, крім службовців, серед притягнутих до слідства виділяються робітники (28,8 % і 8,3 %) та спеціалісти (20,3 % і 15,8 %). Серед осіб, притягнутих до слідства за службово-посадові злочи- ни, найвищий рівень освіти мали ті, хто проходив по справах із забарвленням «недбалість». У IV кв. 1927 р. особи з вищою освітою по даному забарвленню становили 20,3 %, що було найвищим Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 287286 Світлана Лясковська були в центрі уваги економічних органів державної безпеки; визна- чає, що певні види економічних злочинів мали «свої» соціальні категорії населення; збільшення кількості притягнень до слідства конкретних соціальних та професійних груп населення знаходи- лося у прямій залежності від політики проведення державних кампаній, направлених проти тих чи інших соціальних груп. Таким чином, аналізуючи статистичні матеріали органів ДПУ України, можна відмітити, що злочинами, визнаними, як такі, що наносять збитки економіці країни, займалися всі підрозділи ДПУ: територіальні, транспортні, особливі відділи військових частин, прикордонні загони. В IV кв. 1927 р. слідчі справи по зло- чинах, що були скоєні в економічній сфері, займали 35,4 % в структурі слідчих справ по видах злочинів, що стояли на обліку всіх органів ДПУ України. В 1928 р. частка таких справ зросла до 45,2 %. При цьому необхідно зазначити, що до цієї категорії ми віднесли всі види злочинів, що входили до компетенції економіч- них органів ДПУ, проте деякі види, наприклад, посадових злочи- нів, розкриттям яких займалися особливі відділи чи прикордонні загони, могли не завдавати збитків економіці республіки. Безпосередніх збитків в економічній сфері завдавали ті злочи- ни, розкриттям яких займалися Економічне управління ДПУ УСРР та його місцеві органи. Для протидії злочинам в економічній сфері була спрямована робота територіальних органів, що визначалася як робота по лінії Економічного управління. Саме по лінії ЕКУ, адже в деяких місцевих органах не існувало окремих відділів чи груп, в компетенцію яких входила лише боротьба з економічною злочинністю, часто розкриттям злочинів в економічній сфері займа- лися секретно-оперативні групи чи навіть окремі співробітники. При цьому у звітності не вказувалося, який саме підрозділ займався цими справами, але досить чітко визначався економічний напрям. Економічний напрям в роботі спецслужб був одним із визна- чальних. Частка справ, що припадала на лінію ЕКУ в загальній кількості слідчих справ, що стояли на обліку всіх органів ДПУ України в IV кв. 1927 р., становила 23 %, по територіальним орга- нам — 49 %, в 1928 р. їх частка збільшилася до 23,5 % в структу- рі злочинів всіх органів ДПУ, і зменшилася до 43 % в структурі злочинів по територіальним органам. Злочини, розкриттям яких займалися економічні відділи (або вважалися такими, що відносяться до компетенції ЕКУ), можна розділити по видах: (11,5 %), то в 1928 р. перше місце серед притягнутих належало безробітним (40,6 %), після яких йшли приватники (30,5 %) та кустарі (20,3 %). Невеликим серед них був і партійний прошарок. У 1927 р. не було жодного члена ВКП(б) чи ЛКСМ, в 1928 р. — члени ВКП(б) становили лише 0,4 % (1 особа). Це були найнижчі показники серед економічних злочинів. Справи із забарвленням «спекуляція валютою» виділяються серед інших справ по економічних злочинах національним скла- дом осіб, притягнутих до слідства. На відміну від інших забарв- лень, де на першому місці серед притягнутих йшли українці, за ними — євреї або росіяни (тут є розходження), переважна більшість притягнутих за «спекуляцію валютою» були євреями. В IV кв. 1927 р. їх частка становила 96,2 %, в 1928 р. — 93,7 %. Підводячи підсумки відповідності певних соціальних категорій населення різним видам економічних злочинів, можемо констату- вати, що робітників найчастіше звинувачували в аваріях та поже- жах на виробництві, недбалому ставленні до праці, розкраданнях державного майна тощо. У 1928 р. різко збільшилася кількість звинувачень у контрреволюційній діяльності та шпигунстві. «Селянськими» злочинами були фальшивомонетництво, роз- крадання, спекуляція та ажіотаж на ринку. Представники інтелі- генції, серед яких була переважна більшість спеціалістів, притягу- валися, в основному, по справах із забарвленням «економічна контрреволюція та шпигунство» та по деяких видах господарських (аварії та пожежі, безгосподарність) та службових (недбалість) злочинів. Службовці активно притягувалися до слідства за посадові (службові) та господарські злочини. Кустарі чи не найменше ціка- вили органи держбезпеки, проходили по справах про спекуляцію і створення ажіотажу на ринку та фальшивомонетництву. При- ватників найчастіше залучали до справ про спекуляцію товарами і валютою, хабарництво. Освітній рівень притягнутих до слідства осіб залежав від їх приналежності до соціально-професійних груп. Високим рівнем освіти відрізняються притягнуті до слідства за економічну контрре- волюцію, деякі види посадових (недбалість) та господарських (без- господарність, розтрата) злочинів. Отже, відомча статистика органів ДПУ України за 1927 і 1928 рр. доводить, що майже всі соціальні категорії населення Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 289288 Світлана Лясковська господарі яких за несплату податків та створення запасів ринко- вих товарів, притягувалися до кримінальної відповідальності із конфіскацією їх майна. Частка посадових (службових) злочинів зменшилася до 23 % (без справ щодо порушення ведення секретного діловодства та мобілізаційної роботи), як і в попередньому році, справи по поса- дових злочинах займали друге місце по лінії ЕКУ. Збільшилася частка справ, порушених за злочини проти поряд- ку управління — 8,3 %. Справи по економічній контрреволюції, як і в 1927 р., займали найменшу частку в роботі органів ДПУ України в економічній сфері, проте їх частка збільшилася в 4,5 рази — 1,8 %. Пояснювалося це початком політичних репресій проти інтелігенції старої генерації. Таке збільшення справ по господарських, контрреволюційних та злочинах проти порядку управління відбулося за рахунок скоро- чення «інших» видів злочинів — з 12,6 % до 5 %. Стосовно галузей народного господарства і державного апара- ту, то тут лідирують з великим випередженням, як в 1927, так і в 1928 рр., приватні підприємства, за ними йдуть різного роду коопе- ративи. Приватники складали і найбільшу частку осіб, притягну- тих до слідства та заарештованих у ході слідства. Звісно, така ситуація була обумовлена, як об’єктивними обставинами розвит- ку різних видів власності, так і суб’єктивними факторами — різни- ми заходами партійно-державної політики, спрямованої на витіс- нення приватника, а слідом за ним — кооператора, з усіх галузей народного господарства. Співвідношення злочинів за галузями народного господарства призводить до незвичних та цікавих висновків: у 1927 р., який вважається останнім роком непу, коли лише готувалися передумо- ви до прискореної індустріалізації, «аварії та пожежі на підприємст- вах», які, як прийнято вважати, стали в 1928 р. основним приводом для порушення справ із забарвленням «шкідництво або економічна контрреволюція» на особливо важливих об’єктах важкої промисло- вості (в основному, вугільновидобувної та металургійної галузей), були більшою мірою характерні для підприємств легкої, а не важкої галузей промисловості. В 1928 р. ситуація змінилася. По кількості припинених та незначних справ економічний напрям серед інших напрямів в роботі територіальних органів та відносно роботи інших органів ДПУ (транспортних, прикордонних, особливих) дав найменші — економічна контрреволюція та економічне шпигунство квалі- фікувалися як особливо небезпечні державні злочини; — підробка грошових знаків та цінних паперів (фальшивомонет- ництво) та спекуляція валютою входили до складу державних злочинів, кваліфікувалися як злочини, спрямовані проти порядку управління; — службові (посадові) злочини, до яких відносилися зловживан- ня службовим становищем, недбалість, хабарництво, пору- шення правил ведення секретного діловодства та мобілізацій- ної роботи; — господарські злочини: розтрата, розкрадання, безгосподар- ність, аварії та пожежі, ажіотаж та спекуляція. Аналіз структури слідчих справ, що знаходилися в провад- женні економічних органів ДПУ України в IV кв. 1927 р., по ви- дах злочинів, свідчить, що найбільша кількість справ припадала на господарські злочини — 53,9 %, при цьому їх левова частка — 70,3 % — приходилася на порушення правил, встановлених регу- люючими органами, або на спекуляцію та ажіотаж на ринку (за іншими звітами). На другому місці були справи слідства та дізнан- ня, порушені по злочинах службових (посадових) — 26,1 %. Справи по злочинам проти порядку управління становили 7,2 %. При цьому простежується пряма залежність видів злочинів від дер- жавних кампаній та змін у політичному курсі. Слідчі справи, порушені проти економічної контрреволюції та економічного шпигунства (державні злочини) займали найменшу частку в струк- турі справ по лінії ЕКУ — лише 0,4 %. Це дає підстави вважати, що передумов, які призвели до різкого збільшення частки справ з даним забарвленням в 1928 р., не існувало. У 1928 р. простежувалася подібна тенденція: як і в 1927 р., найбільша частка слідчих справ — 61,9 % — припадає на госпо- дарські злочини, з яких 83,8 % приходилося на справи по спеку- ляції та ажіотажу. Збільшення частки господарських злочинів відбулося лише за рахунок збільшення справ по спекуляції та ажіотажу, по всіх інших господарських злочинах скорочується частка справ. Пов’язано це було з тим, що на зимові місяці 1928 р. приходився пік боротьби із хлібозаготівельною кризою, до подо- лання якої активно залучалися органи державної безпеки, а та- кож з активізацією наступу на приватника. Саме взимку 1927– 1928 рр. почалося посилене згортання приватних підприємств, Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки ... 291290 Світлана Лясковська 1927 р. і 37,2 % у 1928 р.) та приватники (відповідно 20,7 % та 29,6 %). Зростання частки приватників серед притягнутих до слідства осіб пов’язано, перш за все, з різким згортанням приватної торгівлі в 1928 р. та заходами, що були передбачені хлібозаготівельною кампанією зими 1927–1928 рр. При відносному зменшенні кількості службовців серед при- тягнутих до слідства осіб, збільшується їх частка по справах про «недбалість» (з 49,2 % у 1927 р. до 75,6 % у 1928 р.), яка визнача- лась як найбільш небезпечний вид посадових злочинів, за який в 1927 р. могли засудити до вищої міри соціального захисту — роз- стрілу. Службовці проходили, в основному, по справах за поса- дові злочини та деякі види господарських злочинів (розтрати, роз- крадання, безгосподарність). У 1928 р. у структурі притягнутих за економічні злочини те- риторіальними органами ДПУ більше ніж у два рази збільшилася частка селянства (з 4,7 % до 12,2 %), що також було пов’язано з хлібозаготівельною кампанією зими 1927–1928 рр. Отже, на даному історичному етапі основне вістря економічних органів ДПУ УСРР було спрямовано на представників приватного сектору, службовців та селян. Представники інтелігенції, а саме — спеціалісти старої генерації, не дивлячись на великий соціально- політичний резонанс відкритих судових процесів, по яких вони проходили як підозрювані або свідки, та атмосферу нетерпимості, що склалася в суспільстві по відношенню до них, в структурі притягнутих за економічні види злочинів займали незначну частку. Таким чином, статистична звітність органів ДПУ України представляє, без сумніву, великий науковий інтерес з точки зору вивчення криміногенної ситуації в Україні наприкінці 1920-х років, впливу кримінальної політики на структуру злочинності та характеристику притягнутих до слідства осіб, аналізу роботи органів державної безпеки в економічній сфері тощо, і потребує подальшого вивчення та осмислення. показники, а по кількості справ (у співвідношенні справ по харак- теру реалізації по органах і управліннях), переданих до Прокурату- ри — найбільші показники. Отже, порівняно з іншими управлін- нями, роботу місцевих органів по лінії ЕКУ можна визначити, як найкращу. У 1927 р. найбільша кількість припинених справ приходила- ся на спекуляцію валютою (76,2 %), економічну контрреволюцію (66,7 %) та фальшивомонетництво (22,2 %). В 1928 р. ті ж злочини дають найбільшу кількість припинених справ: економічна контр- революція (31,1 %), фальшивомонетництво (30,1 %), спекуляція валютою (24,8 %). Ці злочини вважалися найнебезпечнішими, кваліфікувалися як державні. Великий відсоток припинених справ по найбільш небезпечних злочинах може свідчити про те, що співробітники органів держбезпеки порушували справи, не маю- чи для цього достатніх підстав тому, що хотіли «підстрахувати- ся» саме по найбільш небезпечних злочинах. Всупереч Кримінально-Процесуальному Кодексу, органами дер- жавної безпеки частина справ направлялася до позасудового орга- ну — на розгляд особливих нарад. У 1927 р. до особливих нарад було направлено лише 1 % справ із числа закінчених (справи по фальшивомонетництву та спекуляції валютою). В 1928 р. частка справ, направлених на розгляд особливих нарад, збільшилася до 8,3 %. Крім справ по злочинах, які направлялися і в 1927 р. (фаль- шивомонетництво та спекуляція валютою), до позасудових органів були направлені справи по економічній контрреволюції та хабар- ництву. Отже, з’являлася тенденція при розгляді слідчих справ використовувати позасудові органи. Відомча статистика органів державної безпеки, на відміну від офіційної загальноприйнятої «моральної статистики», більш ре- тельно підійшла до визначення соціальних категорій, розділив- ши все населення на 16 соціально-професійних груп, з яких дві — робітництво та селянство — також було розділено на групи в за- лежності від роду занять та майнового розшарування. Загальна характеристика осіб, притягнутих територіальними органами (а не їх економічними відділами, як це було при харак- теристиці слідчих справ) по справах слідства та дізнання за еко- номічні злочини констатувала, що в центрі уваги органів держав- ної безпеки знаходилися в більшій чи меншій мірі всі категорії населення. Проте великий прошарок серед притягнутих по слідчих справах за економічні злочини становили службовці (50,9 % у

Діяльність органів ДПУ УСРР в сфері економіки в 1927–1928 рр.: за матеріалами відомчої статистики

Institution

Ähnliche Einträge