Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні

Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні

Здійснений аналіз процесу модернізації механізму державної влади, обґрунтована необхідність розробки нових стратегій економічного і соціального розвитку, чіткого розуміння існуючих в даній сфері проблем та шляхів їх практичного вирішення....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Плавич, В.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41242
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні / В.П. Плавич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 8-13. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41242
record_format dspace
spelling irk-123456789-412422013-03-02T20:12:22Z Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні Плавич, В.П. Теорія держави і права Здійснений аналіз процесу модернізації механізму державної влади, обґрунтована необхідність розробки нових стратегій економічного і соціального розвитку, чіткого розуміння існуючих в даній сфері проблем та шляхів їх практичного вирішення. Осуществлен анализ процесса модернизации механизма государственной власти, обоснована необходимость разработки новых стратегий экономического и социального развития, четкого понимания существующих в данной сфере проблем и путей их практического решения. Accomplishes the analyses of the process of modernization of the mechanism of the state power. The necessity of designing of new strategies of economical and social development, the clear understanding of the problems that exist in the particular sphere and the ways of their practical solution are good in law. 2011 Article Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні / В.П. Плавич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 8-13. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41242 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Плавич, В.П.
Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні
Держава і право
description Здійснений аналіз процесу модернізації механізму державної влади, обґрунтована необхідність розробки нових стратегій економічного і соціального розвитку, чіткого розуміння існуючих в даній сфері проблем та шляхів їх практичного вирішення.
format Article
author Плавич, В.П.
author_facet Плавич, В.П.
author_sort Плавич, В.П.
title Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні
title_short Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні
title_full Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні
title_fullStr Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні
title_full_unstemmed Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні
title_sort теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в україні
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41242
citation_txt Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні / В.П. Плавич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 8-13. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT plavičvp teoretičníímetodologíčníproblemireformuvannâmehanízmuderžavnoívladivukraíní
first_indexed 2025-07-03T23:30:48Z
last_indexed 2025-07-03T23:30:48Z
_version_ 1836670464174325760
fulltext В. П. ПЛАВИЧ . ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ Здійсне ний аналіз про це су мо дернізації ме ханізму дер жав ної вла ди, обґрун то ва на не обхідність роз роб ки но вих стра тегій еко номічно го і соціаль но го роз вит ку, чітко го ро зуміння існу ю чих в даній сфері про блем та шляхів їх прак тич но го вирішен ня. Клю­чові­сло­ва: дер жав на вла да, еко номічний і соціаль ний роз ви ток. Осу ще ств лен ана лиз про цес са мо дер ни за ции ме ха низ ма го су дар ст вен ной вла с ти, обос но ва на не об хо ди мость раз ра бот ки но вых стра те гий эко но ми че с ко го и со ци аль но- го раз ви тия, чет ко го по ни ма ния су ще ст ву ю щих в дан ной сфе ре про блем и пу тей их прак ти че с ко го ре ше ния. Клю­че­вые­сло­ва: го су дар ст вен ная власть, эко но ми че с кое и со ци аль ное раз ви тие. Accomplishes the analyses of the process of modernization of the mechanism of the state power. The necessity of designing of new strategies of economical and social development, the clear understanding of the problems that exist in the particular sphere and the ways of their practical solution are good in law. Key­words:­state power, economical and social development. Вітчиз­ня­на­ юри­дич­на­ на­ука­ по­ста­ла­ пе­ред­ не­обхідністю­ досліджен­ня­ й­ розв`язан­ня­ря­ду­фун­да­мен­таль­них­про­блем,­зо­к­ре­ма­пе­ред­по­тре­бою­фор­му­ван- ня­те­о­ре­тич­них­і­ме­то­до­логічних­за­сад­ре­фор­му­ван­ня­ме­ханізму­дер­жав­ної­вла­ди­ в­Ук­раїні,­роз­роб­лен­ня­кон­цеп­ту­аль­них­підходів­та­ме­ханізмів­ре­алізації­політи- ко-пра­во­вої­ ре­фор­ми,­ те­о­ре­ти­ко-ме­то­дич­них­ ос­нов­ здійснен­ня­ кон­сти­туційно­го­ про­це­су­і­за­без­пе­чен­ня­по­сту­паль­но­го­роз­вит­ку­національ­ної­пра­во­вої­си­с­те­ми,­а­ та­кож­ про­блем­ ор­ганізації­ та­ функціону­ван­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди­ в­ умо­вах­ євро- пейсь­кої­ інте­г­рації­ Ук­раїни1.­ Труд­нощі­ кон­цеп­ту­алізації­ вла­ди­ та­ відсутність­ од­но­стай­ності­в­її­ро­зумінні­вза­галі­по­ро­ди­ли­сумніви­що­до­не­обхідності­та­ко­го­ по­нят­тя,­в­йо­го­на­уковій­ко­рис­ності­та­при­дат­ності­для­про­ве­ден­ня­досліджень­ соціаль­ної­ прак­ти­ки.­Де­які­ ав­то­ри­ вва­жа­ють­ по­нят­тя­ вла­ди­ настільки­ не­виз­на- ним,­що­від­ньо­го­вар­то­відмо­ви­тись­або,­при­наймні,­всіля­ко­уни­ка­ти.­У­зв`яз­ку­з­ цим­відо­мий­західний­дослідник­Дж.­Марч­на­звав­«вла­ду»­по­нят­тям,­яке­«роз­ча- ро­вує»,­ а­ на­ дум­ку­Дж.­Скот­та­ –­ ре­дак­то­ра­ трьох­том­но­го­ ви­дан­ня­ з­ кра­то­логії­ (су­час­ної­на­уки­про­вла­ду),­яке­ре­пре­зен­тує­стан­роз­роб­ле­ності­про­бле­ми,­вла­да,­ є­од­ним­з­найбільш­ос­по­рю­ва­них­по­нять­у­соціологічно­му­лек­си­коні2. Відсутність­єди­них­те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічних­за­сад­ре­фор­му­ван­ня­дер­жав­ної­ вла­ди­ в­ Ук­раїні­ не­га­тив­но­ впли­ває­ на­ роз­ви­ток­ політи­ко-юри­дич­но­го­ про­це­су,­ стри­мує­ не­обхідні­ суспільству­ ре­фор­ми,­ уз­ви­чаює­ не­га­тив­ну­ прак­ти­ку­ пе­ре­тво- рень­у­публічно-пра­вовій­сфері­хиб­ним­ме­то­дом­спроб­і­по­ми­лок,­що­дез­ор­ганізує­ си­с­те­му­дер­жав­ної­вла­ди­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­при­зво­дя­чи­до­не­без­печ- но­го­зни­жен­ня­рівня­за­кон­ності,­ви­ник­нен­ня­но­вих­конфліктів­в­се­ре­дині­вла­ди,­ по­си­лен­ня­пра­во­во­го­нігілізму­і,­з­ре­ш­тою,­втра­та­довіри­гро­ма­дян­до­політич­них­ і­влад­них­інсти­тутів,­зневіри­у­їх­спро­можність­розв`язу­ва­ти­за­гальні­про­бле­ми. Су­час­ний­період,­ко­ли­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­не­скла­ло­ся,­а­йо­го­інсти­ту- ти­не­на­бу­ли­на­леж­но­го­роз­вит­ку,­роль­дер­жа­ви­особ­ли­во­важ­ли­ва­для­фор­му­ван- ня­та­ко­го­суспільства.­Са­ме­дер­жа­ва­по­кли­ка­на­спри­я­ти­роз­вит­кові­ ініціати­ви­ і­ са­модіяль­ності­гро­ма­дян,­за­лу­чен­ню­суспільства­до­про­цесів­пе­ре­тво­рень.­На­цій­ 8 Держава і право • Випуск 53 ©­ПЛА ВИЧ Во ло ди мир Пе т ро вич­–­док­тор­філо­софсь­ких­на­ук, канд.­юрид.­на­ук,­ про­фе­сор,­ака­демік, За­слу­же­ний­діяч­на­уки­і­техніки­Ук­раїни, завіду­вач­ка­фе­д­ри­за­галь- но-пра­во­вих­дис­циплін­та­міжна­род­но­го­пра­ва­ОНУ­ім.­І.І.­Меч­ни­ко­ва ос­нові­має­до­ся­га­ти­ся­зла­го­да­у­суспільстві­і­дер­жаві. На­галь­ною­є­й­про­бле­ма­«спасіння»­ук­раїнсько­го­пар­ла­мен­та­риз­му.­Потрібна­ ко­ре­ляція­в­си­с­темі­пар­ла­ментсь­ких­ви­борів,­об­ме­жен­ня­де­пу­татсь­кої­не­до­тор­ка- ності,­ ска­су­ван­ня­ча­с­ти­ни­пільг­для­де­пу­татів,­ збільшен­ня­ча­ст­ки­про­фесійних­ юристів­ у­ складі­ де­пу­татсь­ко­го­ кор­пу­су­ то­що.­ Ця­ ча­ст­ка­ ко­ли­вається­ на­ рівні­ 10­відсотків,­ тоді­ як­ у­ за­рубіжних­ пар­ла­мен­тах­ во­на­ ста­но­вить­ 35-40­ і­ більше­ відсотків.­Ак­ту­аль­ною­є­та­кож­про­бле­ма­онов­лен­ня­не­тільки­Кон­сти­туції­Ук­раї- ни,­а­й­всьо­го­кон­сти­туційно­го­за­ко­но­дав­ст­ва.­Діючий­Ос­нов­ний­За­кон,­зберіга­ю- чи­ свою­ пра­во­ву­ інерційність,­ по­сту­по­во­ пе­ре­стає­ ви­прав­до­ву­ва­ти­ ви­сокі­ суспільні­за­пи­ти­і­сподіван­ня­що­до­сти­му­лю­ван­ня­про­цесів­національ­но­го­дер­жа- во­тво­рен­ня­та­пра­во­тво­рен­ня.­Функції­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни­у­фор­му­ванні­Кабіне- ту­Міністрів­ Ук­раїни­ по­винні­ бу­ти­ по­си­лені­ шля­хом­ за­про­ва­д­жен­ня­ інсти­ту­ту­ кон­сиг­на­ту­ри.­ Найбільш­ важ­ли­вим­ є­ пи­тан­ня­ про­ ефек­тивність­ про­цесів­ ор­га- нізації­дер­жав­ної­вла­ди,­що­фак­тич­но­і­оз­на­чає­силь­ну,­тоб­то­ефек­тив­ну­дер­жа­ву.­ Та­ка­ефек­тивність­ за­ле­жить­від­ гли­бо­ко­усвідо­мле­ної­ та­на­уко­во­обґрун­то­ва­ної­ не­обхідності­не­фор­маль­ної,­а­твор­чої­дис­ципліни­всіх­ла­нок­ор­ганізації­дер­жав- ної­ вла­ди.­Це­ відбу­вається­ за­вдя­ки­ усвідо­млен­ню­ об`єктив­них­ про­цесів­ дез­ор- ганізації,­які­по­винні­бу­ти­стри­мані­не­тільки­ок­ре­ми­ми­лан­ка­ми­си­с­те­ми­дер­жав- но­го­ уп­равління,­ а­ сутністю­ як­ уп­равлінської­ діяль­ності,­ так­ і­ функціону­ван­ня­ ке­ро­ва­них­об`єктів. Про­це­си­ре­фор­му­ван­ня­дер­жав­ної­вла­ди­ви­ма­га­ють­особ­ли­вої­ува­ги,­оскільки­ будь­яке­ре­фор­му­ван­ня­оз­на­чає­зміщен­ня­ба­лансів­(постійно­чи­тим­ча­со­во)­у­бік­ ор­ганізації,­або­у­бік­дез­ор­ганізації. Те­о­ре­тичні­по­ло­жен­ня­в­цій­га­лузі­зво­дять­ся­до­то­го,­що­існує­пев­на­па­ра­диг- ма­ ре­фор­му­ван­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди­ з­ точ­ки­ зо­ру­ її­ ор­ганізації,­ яка­ по­ля­гає­ в­ на­ступ­но­му:­ будь-яке­ ре­фор­му­ван­ня­ не­одмінно­ вик­ли­кає­ нові­ дез­ор­ганізаційні­ про­це­си­чи­ак­тивізує­дез­ор­ганізаційні­про­це­си,­які­існу­ва­ли­до­мо­мен­ту­ре­фор- му­ван­ня;­в­май­бут­нь­о­му­ре­фор­му­ванні­по­вин­но­вста­но­ви­ти­не­обхідний­ба­ланс­і­ на­далі­за­без­пе­чи­ти­кон­тро­ль­о­ваність­дез­ор­ганізаційних­про­цесів­і­більш­ви­со­кий­ рівень­ор­ганізації,­який­існу­вав­до­про­це­су­ре­фор­му­ван­ня. Про­бле­ма­та­ким­чи­ном­по­ля­гає­в­то­му­наскільки­дов­го­в­ході­ре­фор­му­ван­ня­ дер­жав­ної­вла­ди­відбу­вається­до­сяг­нен­ня­ба­лансів­між­ор­ганізаційни­ми­та­дез­ор- ганізаційни­ми­про­це­са­ми.­Як­що­про­це­си­ дез­ор­ганізаційні,­ вик­ли­кані­ ре­фор­му- ван­ням­ си­с­те­ми­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­ відбу­ва­ють­ся­ не­дов­го,­ то­ наслідком­ ре­фор­му­ван­ня­ не­одмінно­ бу­де­ но­вий­ рівень­ ор­ганізації­ і­ знач­на­ ефек­тивність­ та­ко­го­про­це­су.­Про­те,­фак­тор­ча­су­мо­же­діяти­ і­в­ зво­рот­но­му­на­прям­ку.­Як­що­ цілі­та­за­вдан­ня­ре­фор­му­ван­ня­ви­б­рані­невірно,­фор­ми­й­ме­то­ди­не­відповіда­ють­ за­вдан­ням­ та­ функціям­ дер­жав­них­ ор­ганів,­ то­ швидкі­ про­це­си­ ре­фор­му­ван­ня­ мо­жуть­на­бли­зи­ти­за­галь­ну­дез­ор­ганізацію­си­с­те­ми,­ її­руй­націю,­тоб­то­суттєву,­ якісну­зміну­зв`язків­між­еле­мен­та­ми­си­с­те­ми.­Ра­зом­з­тим,­та­кий­варіант­роз­вит- ку­ ор­ганізації­ ще­ не­ є­ найгіршим,­ оскільки­ він­ по­ро­д­жує­ «кри­зу»­ в­ си­с­темі­ ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди,­яка,­ра­зом­з­тим­відкри­ває­нові­мож­ли­вості­для­зміни­ век­торів­ре­фор­му­ван­ня,­а­от­же,­до­до­сить­швид­ких­по­зи­тив­них­тен­денцій­що­до­ ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди3. На­мій­ по­гляд,­ не­ зро­зумівши­ба­зис­ної­ су­пе­реч­ності­ суспільства,­ не­мож­на­ виз­на­ча­ти­ за­галь­ний­ на­прям­ йо­го­ роз­вит­ку­ і­ пер­спек­ти­ви­ зміни­ суспільства,­ а­ от­же­пра­виль­но­об­ра­ти­стра­тегію­ре­форм,­у­то­му­числі­ре­фор­му­ван­ня­дер­жав­них­ інсти­тутів.­ Як­що­ ска­за­ти­ ко­рот­ко,­ зміст­ ба­зис­ної­ су­пе­реч­ності­ ук­раїнсько­го­ суспільства­по­ля­гає­у­ відчу­женні­праці­ від­влас­ності,­ в­ яко­му­тру­дящі­ за­ли­ша- ють­ся­ще­більше­поз­бав­ле­ни­ми­влас­ності,­ніж­тру­дящі­у­період­соціалістич­но­го­ 9Юридичні і політичні науки будівництва­в­нашій­країні.­Ета­ти­зація­ суспільства­при­зве­ла­до­па­ра­док­саль­ної­ си­ту­ації:­ чим­ більше­ функцій­ і­ по­вно­ва­жень­ опи­ни­ло­ся­ в­ ру­ках­ дер­жа­ви,­ чим­ «сим­волічною»­ во­на­ ста­ла­ як­ пра­во­вий­ інсти­тут,­ тим­ слаб­шою­ ви­яв­ляється­ як­ інстру­мент­дер­жав­но­го­уп­равління,­інсти­тут­відповідаль­ності­та­ме­ханізм­за­хи­с- ту­прав­лю­ди­ни4. Суспільство­ по­тра­пи­ло­ у­ си­ту­ацію­ не­виз­на­че­ності,­ нечіткості­ пер­спек­тив­ по­даль­шо­го­ роз­вит­ку­ в­ усіх­ сфе­рах­ суспільно­го­ жит­тя,­ вклю­ча­ю­чи­ не­виз­на- ченість­сво­го­місця­в­си­с­темі­цінно­с­тей­но­во­го­ус­т­рою5.­Над­зви­чай­но­ак­ту­аль- ною­сьо­годні­є­не­обхідність­ста­нов­лен­ня­за­галь­но­суспільної­ціннісної­па­ра­диг­ми­ в­ кон­тексті­ пе­рехідно­го­ періоду,­ що­ об`єднає­ люд­ст­во­ та­ пе­ре­тво­рить­ йо­го­ на­ но­ву­гло­баль­ну­цілісність,­якій­важ­ли­ва­єдність­ко­мунікаційних­та­інфор­маційних­ чин­ників.­Ос­но­вою­та­кої­па­ра­диг­ми­має­бу­ти­тво­рен­ня­суспільства­но­во­го­ти­пу,­ під­ яким­ ро­зуміється­ гло­баль­на­ спільність­ гро­ма­дян,­ котрі­ ут­во­рю­ва­ти­муть­ поліцен­т­ро­ва­не,­комбіно­ва­не­суспільство­схо­же­на­єди­ний­ор­ганізм.­При­цьо­му,­ ро­зуміючи­за­галь­но­людські­цінності,­як­ду­ховні­за­галь­ноз­на­чущі,­зба­га­чені­ідеєю­ твор­чої,­«Homo­intellegent»­осо­би­с­тості,­а­«яд­ром»­за­галь­но­суспільної­ціннісної­ па­ра­диг­ми­має­ста­ти­ан­т­ро­по­логічна­ос­но­ва.­Сутністю­но­вої­ціннісної­па­ра­диг­ми­ має­ста­ти­рівноцінність,­рівноз­начність­ко­лек­тив­но­го­та­індивіду­аль­но­го,­як­умов­ роз­вит­ку­ суспільства­ та­осо­би­с­тості;­ суспільне­ та­осо­би­с­те­ма­ють­ ста­ти­рівно- прав­ни­ми­ ціннісни­ми­ струк­ту­ра­ми,­ взаємо­пов`яза­ни­ми,­ взаємо­зу­мов­ле­ни­ми­ та­ за­сно­ва­ни­ми­ на­ взаємовідповідаль­ності­ «Но­вий»­ гу­манізм­ як­ кон­крет­но-осо- бистісний­по­ча­ток­є­цен­т­ром­су­час­ної­ціннісної­па­ра­диг­ми,­в­яко­му­сво­бо­да­мис- лить­ся­як­вста­нов­лен­ня­рівно­прав­но-парт­нерсь­ких­відно­син­з­тим,­що­зна­хо­дить- ся­ по­за­ лю­ди­ною,­ з­ при­род­ни­ми­ про­це­са­ми,­ інши­ми­ людь­ми,­ з­ цінно­с­тя­ми,­ куль­ту­рою,­з­соціаль­ни­ми­про­це­са­ми.­Ав­тор­ви­хо­дить­з­то­го,­що­осо­бистість­за­ влас­ною­ґене­зою­є­ко­с­мобіоп­си­хо­соціокуль­тур­ним­ут­во­рен­ням,­а­за­своїм­по­хо­д- жен­ням­обу­мов­ле­на­суб`єктом. Ціннісна­па­ра­диг­ма­–­це­си­с­те­ма­аксіологічних­ус­та­но­вок,­а­са­ме­цінно­с­тей­і­ ціннісних­ орієнтацій,­ вла­с­ти­вих­ для­ пев­но­го­ соціуму­ (соціаль­ної­ гру­пи,­ кла­су,­ нації,­на­ро­ду)­в­кон­крет­ний­період­йо­го­функціону­ван­ня­чи­життєдіяль­ності,­яка­ є­однією­з­де­термінант­суспільно­го­ус­т­рою,­ха­рак­те­ру­суспільних­відно­син,­ме­то- до­логії­різних­сфер­на­уко­во­го­пізнан­ня,­зре­ш­тою,­ме­ти­якої­праг­не­до­сяг­ну­ти­у­ своєму­ роз­вит­ку­ соціуму­ (соціаль­на­ гру­па,­ клас,­ нація,­ на­род).­ Та­ка­ па­ра­диг­ма­ вклю­чає­в­се­бе­мно­жи­ну­еле­ментів­або­чин­ників,­що­пе­ре­бу­ва­ють­між­со­бою­у­ за­ко­номірних­діалек­тич­них­взаємозв`яз­ках­ і­ яв­ля­ють­пев­ну­цілісну­єдність,­ яка­ має­ влас­ну­ струк­ту­ру­ та­ зміст.­ Бу­ду­чи­ ди­намічни­ми,­ зна­чимість­ ком­по­нентів­ ціннісної­па­ра­диг­ми­постійно­змінюється­по­відно­шен­ню­один­до­од­но­го.­Од­но- часні,­ різкі­ зміни­ пе­ре­важ­ної­ більшості­ її­ ком­по­нентів­ в­ ре­зуль­таті­ їх­ невідповідності­ ре­аль­ності,­ вик­ли­ка­ють­ пе­ре­оцінку,­ ре­во­люцію­ цінно­с­тей­ як­ ок­ре­мих­індивідів,­соціаль­них­груп,­класів,­так­і­всьо­го­суспільства. Спо­с­терігаємо­ тен­денцію­ до­ відчу­жен­ня­ осо­би­ від­ суспільно­го­ співжит­тя­ і­ втра­ти­ довіри,­ без­ чо­го­ до­сяг­ти­ взаємо­ро­зуміння­ індивіду­аль­ної­ та­ соціаль­ної­ сфер­ жит­тя­ не­мож­ли­во,­ крім­ то­го,­ за­ да­ни­ми­ то­го­ са­мо­го­ моніто­рин­гу­ 51,5%­ лю­дей­вва­жа­ють,­що­най­без­печніше­для­них­не­довіря­ти­ніко­му.­Зро­зуміло,­що­ взаємо­уз­го­д­жен­ня­ інте­ресів­ре­алізується­тільки­за­вдя­ки­довірі.­За­Л.­фон­Мізе- сом,­дер­жав­ний­устрій­має­бу­ти­та­ким,­щоб­рам­ки­за­конів­за­ли­ша­ли­індивідові­ пев­ну­сво­бо­ду6.­ Май­же­ 90%­ підприємців­ постійно­ пра­цю­ють­ у­ ко­рупційно­му­ полі.­ От­же,­ у­ гро­ма­дя­ни­на­за­ли­шається­вибір­–­або­за­ги­ну­ти,­або­зруй­ну­ва­ти­та­кий­дер­жав­ний­ ме­ханізм,­який­май­же­не­за­ли­шає­йо­му­сво­бо­ди­ру­ху.­Але­сво­бо­да­осо­би­має­об­ме- 10 Держава і право • Випуск 53 жу­ва­ти­ся­тоді,­ко­ли­во­на­по­ру­шує­інте­ре­си­суспільства,­але­й­інте­ре­си­суспіль­ства­ ма­ють­об­ме­жу­ва­ти­ся­не­по­руш­ни­ми­пра­ва­ми­осо­би­де­мо­кра­тич­но­го­роз­вит­ку.­ Ха­о­тич­на­ роз­роб­ка­ в­ Ук­раїні­ ко­дифіко­ва­них­ актів,­ зу­мов­лює­ знецінен­ня­ ко­дек­су­як­інте­г­раль­но­го­за­ко­ну,­в­си­с­темі­за­ко­но­дав­ст­ва.­З­моєї­точ­ки­зо­ру,­за­ко- но­да­вець­ у­ своїй­ діяль­ності­ по­ви­нен­ ви­хо­ди­ти­ з­ на­яв­но­го­ ста­ну­ та­ умов­ функціону­ван­ня­ пев­них­ суспільних­ інсти­тутів­ як­ не­обхідної­ пе­ре­ду­мо­ви­ своєї­ діяль­ності.­Пріори­тет­ним­ за­вдан­ням­ для­Ук­раїни­ є­ ре­алізація­ за­ко­но­дав­ст­ва­ та­ йо­го­ си­с­те­ма­ти­зація7.­В­Ук­раїні­ рівень­ соціаль­но­го­ оп­тимізму­ (­ надії­ на­ кра­ще­ жит­тя)­за­період­із­жовт­ня­2004р.­по­тра­вень­2005р.­був­най­мен­шим­се­ред­країн­ СНД­і­не­пе­ре­ви­щу­вав­25%,­а­з­трав­ня­2007р.­впав­ниж­че­від­20%­(на­при­клад­у­ ли­с­то­паді­2008р.­він­пе­ре­бу­вав­на­рівні­5%,­а­з­трав­ня­2009р.­–­на­рівні­16%­на­се- лен­ня).­ На­ дум­ку­ О.­ Злобіної,­ у­ на­шо­му­ суспільстві­ лю­дей­ ек­с­тер­наль­ної­ орієнтації­знач­но­більше,­ніж­тих,­хто­зорієнто­ва­ний­на­власні­зу­сил­ля8. Усі­по­пе­редні­роз­мо­ви­про­ви­со­ку­соціалістич­ну,­політич­ну­і­пра­во­ву­куль­ту- ру­ви­я­ви­ли­ся­міфом.­В­умо­вах­то­таліта­риз­му­не­мо­же­бу­ти­сфор­мо­ва­на­ви­со­ка­ політич­на­ і­ пра­во­ва­ куль­ту­ра.­ Пост­то­талітарні­ ре­жи­ми­ не­ тільки­ не­ підня­ли­ рівень­політич­ної­ і­пра­во­вої­куль­ту­ри,­а­й­до­да­ли­до­неї­амо­ральність.­«Не­має­ зна­чен­ня,­яким­шля­хом­ти­став­ба­га­тим,­те­пер­ти­по­важ­ний­гро­ма­дя­нин».­У­такій­ си­ту­ації­Кон­сти­туція,­за­кон­не­ існу­ють­для­«пев­них­ук­раїнців»9.­То­му­не­до­реч- ним,­на­мій­по­гляд,­є­дії­Міністер­ст­ва­освіти­і­на­уки,­мо­лоді­та­спор­ту­Ук­раїни­ що­до­ви­ве­ден­ня­політо­логії,­логіки,­ча­с­ти­ни­пра­во­вих­дис­циплін­з­пе­реліку­нор- ма­тив­них­дис­циплін­у­ВНЗ. Ра­ди­каль­ним­фак­то­ром,­що­виз­на­чає­усі­сфе­ри­суспільно­го­жит­тя,­є­соціаль­на­ куль­ту­ра­гро­ма­дян.­Ви­ве­с­ти­Ук­раїну­на­шлях­соціаль­но­го­про­гре­су­мож­на­ли­ше­ за­ до­по­мо­гою­ «куль­ту­рифікації»­ гро­ма­дян­ Ук­раїни,­ тоб­то­ при­цеп­лен­ня­ їм­ соціаль­ної­ (політич­ної,­ еко­номічної,­ пра­во­вої,­ мо­раль­ної)­ куль­ту­ри.­Досвід­ тієї­ же­Фінляндії­ чи­ Японії­ свідчить­ про­ доцільність­ соціаль­ної­ «куль­ту­рифікації»­ гро­ма­дян­в­Ук­раїні»10. У­ кла­сичній­ філо­софській­ думці­ сфор­му­лю­ва­лись­ дві­ мо­делі­ соціаль­них­ інсти­тутів:­ціннісно-нор­ма­тив­на­та­кон­ст­рук­тив­но-про­це­дур­на.­У­цих,­на­пер­ший­ по­гляд­різних­інсти­туційних­мо­де­лях,­мож­на­знай­ти­спільні­ри­си,­а­са­ме:­ –­на­явність­ бінар­них­ опо­зицій,­ од­на­ з­ яких­ є­ ак­тив­ною­ і­ має­ без­за­пе­реч­ну­ пе­ре­ва­гу,­ са­мо­до­статність,­ легітимність,­ «суб`єктивність»,­ а­ інша­ ха­рак­те­ри- зується­па­сивністю,­не­са­мостійністю,­«об`єктивністю»­ (на­при­клад:­ ке­ру­ю­чий­–­ підвлад­ний»,­«си­ла­–­підко­рен­ня»,­«на­каз­–­по­слух­то­що»); –­«цен­т­ризм»­обох­мо­де­лей,­чи­то­«суб`єкто­цен­т­ризм»,­чи­то­«ко­лек­ти­во­цен- т­ризм».­ Ці­ мо­делі­ до­стат­ньо­ надійно­ підтри­му­ва­ли­ інсти­туційну­ прак­ти­ку­ в­ тра- диційно­му­та­індустріаль­но­му­суспільствах. Однією­ із­ спроб­ по­бу­ду­ва­ти­ та­ку­ те­о­ре­тич­ну­ кон­ст­рукцію­ інсти­тутів,­ яка­ відповіда­ла­б­ви­мо­гам­су­час­но­го­ста­ну­суспільства,­ є­ інтер­суб`ак­тив­на­мо­дель.­ Інтер­суб`єктив­на­ па­ра­диг­ма­ ви­хо­дить­ з­ прин­ци­пу­ не­ бінар­них,­ а­ си­ме­т­рич­них­ по­зицій,­ у­ яких­ обидві­ ка­те­горії­ вва­жа­ють­ся­ рівно­прав­ни­ми­ і­ рівноцінни­ми.­У­ рам­ках­ інтер­суб`єктив­ної­ па­ра­диг­ми­ мож­на­ виділи­ти­ дві­ ос­новні­ дослідницькі­ по­зиції,­які­мож­на­оз­на­чи­ти­як­ети­ко-он­то­логічна­і­мо­раль­но-ре­флек­сив­на.­Ети- ко-он­то­логічний­по­гляд­на­сфе­ру­«інтер»­ак­цен­тує,­перш­за­все,­ува­гу­на­важ­ли- вості­ буттєвісних­ її­ за­сад,­ ро­зуміючи­ цю­ сфе­ру­ як­ світ­ без­по­се­ред­нь­о­го­ до­ ре­флек­сив­но­го­ існу­ван­ня­ лю­ди­ни.­ Мо­раль­но-ре­флек­сив­на­ по­зиція­ пред­став­ляє­ раціональ­ний­по­гляд­на­сфе­ру­«інтер»­та­на­людські­відно­си­ни.­Сфе­ра­«інтер»­ тут­ро­зуміється­не­стільки­як­на­яв­не,­фак­тич­не,­ма­теріаль­не,­ але­більш­як­спе- 11Юридичні і політичні науки цифічний­ іде­аль­ний­ обрій,­ як­ ак­тив­не­ об­ла­ш­ту­ван­ня­ суб`єкта­ми­ суспільно­го­ ціло­го­у­ви­гляді­раціональ­но­ре­гу­ль­о­ва­них­інтер­пер­со­наль­них­сто­сунків. Обидві­ці­по­зиції­є­од­нобічни­ми­і,­на­наш­по­гляд,­ма­ють­до­пов­ню­ва­ти­од­на­ од­ну­ за­ прин­ци­пом­ комплімен­тар­ності.­ Взаєми­ни­ «осо­бистість­ –­ осо­бистість»­ ма­ють­ на­ увазі­ ос­но­во­по­лож­ну­ рівноцінність­ та­ рівно­правність­ кож­но­го,­ так­ і­ спро­можність­ уваж­но­ при­слу­ха­ти­ся­ до­ іншо­го.­ Про­цес­ осо­бистісної­ са­моіден- тифікації­ в­ такій­те­о­ре­тичній­мо­делі­ є­постійним­порівнян­ням­се­бе­ з­ іншим­та­ са­мо­вирізнен­ням­се­бе.­У­цьо­му­про­цесі­важ­ли­вим­є­ і­праг­нен­ня­збе­рег­ти­своє­ індивіду­аль­не­бут­тя,­і­ав­то­ре­флек­сив­ний­ком­по­нент,­за­вдя­ки­яко­му­осо­бистість­ са­мо­усвідо­млює­се­бе,­і­ціннісно-мо­ральні­ос­но­ви­суспільних­відно­син. Інтер­суб`єктив­на­па­ра­диг­ма­на­дає­мож­ли­вості­аналізу­ва­ти­інсти­туційну­сфе- ру­ як­ пев­ний­ простір­ інсти­туційних­ ком­плексів,­ у­ яких­ поєднується­ вся­ різно- манітність­ інсти­туційних­ еле­ментів­ суспільства.­ Інсти­тут­ дер­жа­ви­ ха­рак­те­ри- зується­фор­маль­ним­закріплен­ням­ус­та­нов­лень,­відно­син,­зв`язків­між­гро­ма­дя- на­ми.­ Інсти­туційні­ про­це­си­ в­ гро­ма­дянсь­ко­му­ суспільстві­ ма­ють­ свої­ особ­ли- вості.­Во­ни­ви­ни­ка­ють­у­ви­гляді­пев­них­фраг­ментів­у­полі­соціаль­ної­прак­ти­ки­ внаслідок­ твор­чої,­ спон­тан­ної,­ жи­вої­ ко­мунікації­ і­ взаємодії­ гро­ма­дян­ з­ ме­тою­ об­ла­ш­ту­ван­ня­ суспільно­го­ жит­тя,­ що­ не­ зво­дить­ся­ до­ за­до­во­лен­ня­ вузь­ких­ життєвих­ по­треб.­ Ці­ про­це­си­ жив­лять­ся­ ініціати­ва­ми­ зни­зу,­ ма­ють­ ру­хо­мий­ ха­рак­тер­і­не­мо­жуть­бу­ти­закріпле­ни­ми­за­раз­і­на­завжди­за­виз­на­че­ни­ми­осо­ба- ми.­Гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ви­роб­ляє­ме­ханізм­впли­ву­на­дер­жавні­інсти­ту­ти.­ Але­ці­ме­ханізми­для­своєї­дієвості­ма­ють­бу­ти­виз­на­ни­ми­дер­жа­вою.­Баз­та­ких­ ме­ханізмів­суспільство­і­дер­жа­ва­ста­ють­відо­крем­ле­ни­ми­од­не­від­од­но­го­яви­ща- ми­Це­не­се­в­собі­за­гро­зу­як­по­гли­нан­ня­суспільства­дер­жа­вою,­так­і­«роз­ми­ван- ня»­дер­жа­ви,­її­знецінен­ня­в­очах­суспільства­і­ок­ре­мих­гро­ма­дян. На­мою­дум­ку,­для­ук­раїнсько­го­суспільства­є­важ­ли­вим­ар­ти­ку­ляція­та­осяг- нен­ня­ інсти­туційної­ про­бле­ма­ти­ки.­ Су­час­ний­ інсти­туційний­ ком­плекс­ Ук­раїни­ зна­хо­дить­ся­у­стані­фор­му­ван­ня,­і­у­зв`яз­ку­з­цим­є­не­ле­галь­ним­пе­ре­ос­мис­лен- ням­інсти­туційних­за­сад­суспільства­з­ак­цен­ту­ацією­взаємозв`яз­ку­та­взаємовпли- ву­ роз­вою­ інсти­туцій­ ук­раїнсько­го­ суспільства­ з­ про­це­сом­ са­моіден­тифікації­ осо­би­с­тості.­ Особ­ли­во­ важ­ли­вим­ є­ ро­зуміння­ то­го,­ що­ інсти­туційна­ прак­ти­ка­ пов`язується­не­стільки­з­осо­бистісним­ак­тивізмом,­скільки­з­мо­раль­ни­ми­цінно- с­тя­ми­суспільства­та­ко­муніка­тив­ни­ми­мож­ли­во­с­тя­ми­учас­ників­ інсти­туційно­го­ про­сто­ру11. 1.­Про бле ми ор­ганізації­ дер­жав­ної­ вла­ди­ в­Ук­раїні­ в­ кон­тексті­ політи­ко-пра­во­вої­ ре­фор­ми:­Ма­теріали­ме­то­до­логічно­го­семіна­ру.­–­К.:­Інсти­тут­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­ Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­С.­66.­2. Ба та нов О.В.­Публічна­вла­да­як­ інсти­тут­ кон­сти­туційно­го­пра­ва:­кон­цеп­ту­альні­про­бле­ми­те­орії­ //­Пра­во­ва­дер­жа­ва.­–­Вип.­19.­ –­К.:­Інсти­тут­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­С.­144.­3.­Куб- ко Є.Б.­ Ме­то­до­логічні­ ос­но­ви­ вдо­с­ко­на­лен­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди­ в­ су­часній­ Ук­раїні­ //­ Про­бле­ми­ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди­в­Ук­раїні­в­кон­тексті­політи­ко­пра­во­вої­ре­фор­ми:­ Ма­те­ріали­ме­то­до­логічно­го­семіна­ру.­–­К.:­Інсти­тут­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко- го­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­С.­34.­4.­Кресіна І.О.­Гро­ма­дянсь­ке­суспільство­в­Ук­раїні:­стан­ і­ пер­спек­ти­ви­ роз­вит­ку­ //­ Дер­жав­но-пра­вові­ та­ суспільно-політичні­ пе­ре­тво­рен­ня­ в­ Украї­ні:­про­бле­ми­і­пер­спек­ти­ви.­–­К.:­Юри­дич­на­дум­ка,­2010.­–­С.­84.­5.­На рядь ко Г.Я.­ Осо­бистість­в­ціннісній­па­ра­дигмі­соціуму­пе­рехідно­го­періоду:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­ філос.­на­ук.­–­Оде­са,­2010.­–­С.­14-15.­6.­Геєць В.М.­Лібер­тар­но-де­мо­кра­тичні­за­са­ди­ мо­дернізації­ Ук­раїни­ //­ Дер­жав­но-пра­вові­ та­ суспільно-політичні­ пе­ре­тво­рен­ня­ в­ Ук­раїні:­про­бле­ми­і­пер­спек­ти­ви.­–­К.:­Юри­дич­на­дум­ка,­2010.­–­С.­19.­7.­Шем шу чен ко Ю.С.­ Про­бле­ми­ мо­дернізації­ дер­жав­ної­ вла­ди­ в­ Ук­раїні­ //­ Дер­жав­но-пра­вові­ та­ 12 Держава і право • Випуск 53 суспільно-політичні­пе­ре­тво­рен­ня­в­Ук­раїні:­про­бле­ми­і­пер­спек­ти­ви.­–­К.:­Юри­дич­на­ дум­ка,­ 2010.­ –­ С.­ 27.­ 8.­ Злобіна О.­ Соціаль­но-пси­хо­логічні­ скла­дові­ адап­тив­но­го­ по­тенціалу­на­се­лен­ня­//­Ук­раїнське­суспільство­1992-2008р.:­Соціологічний­моніто­ринг.­ –­К.,­2008.­–­С.­195.­9.­Ми халь чен ко М.І.­Ук­раїнський­мо­дернізаційний­про­ект:­вик­ли­ки­ і­ відповіді­ су­час­ності­ //­ Дер­жав­но-пра­вові­ та­ суспільно-політичні­ пе­ре­тво­рен­ня­ в­ Ук­раїні:­про­бле­ми­ і­пер­спек­ти­ви.­–­К.:­Юри­дич­на­дум­ка,­2010.­–­С.­38.­10.­Ко с тен ко О.М.­Цит.­ пра­ця.­–­С.­ 68-69.­11.­Кри жанівська Т.О.­ Са­моіден­тифікація­ осо­би­с­тості­ в­ інсти­туційно­му­про­сторі­суспільства:­Ав­то­реф.­дис..­…­канд.­філос.­на­ук.­–­Оде­са.­2010.­ –­С.­15. 13Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА В. П. ПлавиЧ . ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Схожі ресурси