Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці

Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці

Розглянуто проблематику абсолютності речових прав у контексті критики концепції абсолютності у цивільному праві.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Харченко, Г.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41244
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці / Г.Г. Xарченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 14-20. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41244
record_format dspace
spelling irk-123456789-412442016-04-15T13:50:19Z Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці Харченко, Г.Г. Теорія держави і права Розглянуто проблематику абсолютності речових прав у контексті критики концепції абсолютності у цивільному праві. Рассмотрена проблематика абсолютности вещных прав в контексте критики концепции абсолютности в гражданском праве. The author researches the problems of property rights as absolute rights in the context of criticism of the concept of absoluteness in civil law. 2011 Article Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці / Г.Г. Xарченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 14-20. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41244 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Харченко, Г.Г.
Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
Держава і право
description Розглянуто проблематику абсолютності речових прав у контексті критики концепції абсолютності у цивільному праві.
format Article
author Харченко, Г.Г.
author_facet Харченко, Г.Г.
author_sort Харченко, Г.Г.
title Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
title_short Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
title_full Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
title_fullStr Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
title_full_unstemmed Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
title_sort проблематика абсолютності речових прав у правовій науці
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41244
citation_txt Проблематика абсолютності речових прав у правовій науці / Г.Г. Xарченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 14-20. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT harčenkogg problematikaabsolûtnostírečovihpravupravovíjnaucí
first_indexed 2025-07-03T23:30:56Z
last_indexed 2025-07-03T23:30:56Z
_version_ 1836670471900233728
fulltext Г. Г. ХАРЧЕНКО. ПРОБЛЕМАТИКА АБСОЛЮТНОСТІ РЕЧОВИХ ПРАВ У ПРАВОВІЙ НАУЦІ Роз г ля ну то про бле ма ти ку аб со лют ності ре чо вих прав у кон тексті кри ти ки кон- цепції аб со лют ності у цивільно му праві. Клю­чові­сло­ва: ре чо ве пра во, аб со лют не пра во, віднос не пра во, суб’єктив не пра во, цивільні пра вовідно си ни. Рас смо т ре на про бле ма ти ка аб со лют но с ти вещ ных прав в кон тек с те кри ти ки кон- цеп ции аб со лют но с ти в граж дан ском пра ве. Клю­че­вые­сло­ва: вещ ное пра во, аб со лют ное пра во, от но си тель ное пра во, субъ ек- тив ное пра во, граж дан ские пра во от но ше ния. The author researches the problems of property rights as absolute rights in the context of criticism of the concept of absoluteness in civil law. Key­words:­property rights, absolute right, relative right, subjective right, civil law rela- tionships. Ре­чо­ве­пра­во­і­пра­во­влас­ності­як­йо­го­різно­вид­тра­диційно­відно­сять­до­аб­со- лют­них­цивільних­прав.­Та­кож­тра­диційно­ці­пра­ва,­за­зви­чай,­прив’язу­ють­ і­до­ аб­со­лют­них­ пра­вовідно­син.­ Од­нак,­ у­ юри­дичній­ літе­ра­турі­ по­гля­ди­ з­ цьо­го­ пи­тан­ня­не­завжди­збіга­ють­ся.­Кри­ти­ка­лу­нає­як­по­відно­шен­ню­до­фак­ту­існу- ван­ня­у­праві­аб­со­лют­них­цивільних­прав,­так­ і­са­мих­аб­со­лют­них­пра­вовідно- син.­На­вко­ло­цьо­го­пи­тан­ня­у­свій­час­роз­гор­та­лась­до­волі­гос­тра­та­жва­ва­на­уко- ва­дис­кусія,­ак­ту­альність­якої­зберігається­і­в­наші­ча­си.­ Досліджен­ню­ про­бле­ма­ти­ки­ аб­со­лют­них­ прав­ та­ пра­вовідно­син­ приділя­ли­ ува­гу­ ба­га­то­ ви­дат­них­ вче­них-цивілістів.­ У­ цьо­му­ кон­тексті­ на­укові­ праці­ та­ по­гля­ди­В.­Ла­па­ча,­Ю.­Грев­цо­ва,­Д.­Генкіна,­М.­Агар­ко­ва,­Дж.­Остіна,­М.­Стро­го- ви­ча,­О.­Іоф­фе­та­інших­і­досі­вик­ли­ка­ють­підви­ще­ний­інте­рес­у­дослідників. Ра­зом­з­тим,­вар­то­відзна­чи­ти,­що­са­ма­по­собі­про­бле­ма­аб­со­лют­ності­у­праві­ ком­плекс­на­і­ав­то­ма­тич­но­зачіпає­со­бою­усі­інші­гру­пи­цивільних­прав,­які,­за­зви- чай,­ми­зга­дуємо­як­аб­со­лютні.­З­цих­по­зицій,­а­са­ме­з­прив’яз­кою­до­ре­чо­во­го­ пра­ва,­спро­буємо­про­аналізу­ва­ти­та­зіста­ви­ти­усі­«за»­та­«про­ти»­сто­сов­но­кон- цепції­ аб­со­лют­ності­ у­ праві,­ на­ве­с­ти­ свої­ ар­гу­мен­ти­ по­ суті­ по­ру­ше­но­го­ у­ цій­ статті­пи­тан­ня.­ З­при­во­ду­про­бле­ма­ти­ки­аб­со­лют­них­прав­та­пра­вовідно­син­се­ред­цивілістів­ най­частіше­зга­ду­ють­прізви­ще­ра­дянсь­ко­го­пра­во­знав­ця­Д.­Генкіна.­Ос­танній,­до­ речі,­відно­сить­ся­до­ко­гор­ти­тих­вче­них,­на­по­зицію­та­ар­гу­мен­тацію­яких­спи­ра- ють­ся­ба­га­то­су­час­них­на­уковців,­не­схиль­них­виз­на­ва­ти­у­праві­аб­со­лютні­пра­ва­ та­пра­вовідно­си­ни.­На­дум­ку­Д.­Генкіна,­виз­на­чен­ня­пра­вовідно­син­як­відно­син­ упов­но­ва­же­ної­осо­би­з­усім­на­се­лен­ням­зем­ної­кулі,­на­справді,­ви­хо­ло­щує­вся­кий­ зміст­пра­ва,­че­рез­це­і­са­мий­поділ­прав­на­аб­со­лютні­та­відносні­він­вва­жав­не­ви- прав­да­ним1.­ До­ ньо­го­ кри­тиці­ вчен­ня­ про­ аб­со­лютні­ пра­ва­ піддав­ і­ Л.­ Пе­т­ра­жиць­кий.­ Су­час­на­ пра­во­ва­ на­ука,­ з­ точ­ки­ зо­ру­ вче­но­го,­ на­гляд­но­ ілю­с­т­рує­ не­ро­зуміння­ своєї­влас­ної­при­ро­ди­і­при­ро­ди­пра­ва­як­та­ко­го,­не­ро­зуміння­то­го­з­чим­вза­галі­ має­спра­ву,­в­якій­сфері­зна­хо­дять­ся­ре­альні­яви­ща­і­як­на­ука­по­вин­на­ста­ви­ти­ся­ до­сво­го­пред­ме­ту­вив­чен­ня,­що­і­є­кри­терієм­ре­аль­ності­в­її­сфері2.­У­вченні­про­ аб­со­лютні­ пра­ва­ Л.­ Пе­т­ра­жиць­кий­ ба­чив­ про­яв­ наївно-ре­алістич­ної­ та­ наївно- 14 Держава і право • Випуск 53 ©­ХАР ЧЕН КО Ге оргій Ге оргійо вич­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук­ нігілістич­ної­ те­орій.­ Пер­ша­ обу­мов­лює­ ро­зуміння­ «під­ усіма»,­ як­ суб’єктів­ обов’язків,­усіх­жи­вих­лю­дей­на­земній­кулі,­дру­га­виз­на­чається­по­шу­ком­по­ря- тун­ку­від­ра­зю­чих­алогізмів,­який­зна­хо­дять­у­за­пе­ре­ченні­то­го­фак­ту,­що­обов’яз- ки­по­ши­рю­ють­ся­на­«всіх»,­та­в­довільно­му­пе­ре­тлу­ма­ченні­пра­во­вих­явищ,­щоб­ хоч­як-не­будь­ско­ро­ти­ти­цю­(ви­га­да­ну)­ра­зю­чу­ве­ли­ку­кількість­суб’єктів3.­ Відсутність­хо­ча­б­наївно-нігілістич­но­го­не­по­ро­зуміння­що­до­суб’єктів­пра­ва­ здат­на­істот­но­зміни­ти­усю­те­орію­пра­ва,­її­зміст­та­на­пря­мок­роз­вит­ку.­У­будь- яко­му­ разі,­ про­дов­жу­вав­ Л.­ Пе­т­ра­жиць­кий,­ цей­ шлях­ уне­мож­ли­вив­ би­ безліч­ вла­с­ти­вих­ сьо­годні­пра­вовій­на­уці­по­ми­лок­ або,­при­наймні,­ доз­во­лив­лег­ко­від­ них­звільни­ти­ся4.­ Ціка­во,­але­взаємне­об­ви­ну­ва­чен­ня­у­не­ро­зумінні­справжньої­сут­ності­при­ро- ди­пра­ва­є­ха­рак­тер­ною­оз­на­кою­для­кож­ної­із­сторін­по­лемічно­го­спо­ру.­Так­са­мо­ як­Л.­Пе­т­ра­жиць­кий­ви­во­див­свою­по­зицію,­відштов­ху­ю­чись­від­істин­ної,­в­йо­го­ ро­зумінні,­при­ро­ди­пра­ва,­так­са­мо­і­йо­го­опо­нен­ти­в­цьо­му­пи­танні­не­за­бу­ва­ли­ ро­би­ти­теж­са­ме,­але­вже­з­іншо­го,­їх­влас­но­го­ро­зуміння­цієї­ж­са­мої­пра­во­вої­ при­ро­ди.­Як­наслідок,­кож­на­із­сторін­при­хо­ди­ла­до­своїх­і­як­їм­зда­ва­лось­ніби­то­ пра­виль­них­вис­новків,­які­обов’яз­ко­во­спи­ра­лись­на­істин­ну­при­ро­ду­пра­ва­і­на­ яку­невідмінно­ро­би­лось­відповідне­по­си­лан­ня.­ ­ Так,­ приміром,­ всту­па­ю­чи­ в­ су­пе­реч­ку­ з­ Л.­ Пе­т­ра­жиць­ким,­ ра­дянсь­кий­ цивіліст­М.­Агар­ков­з­цьо­го­при­во­ду­за­зна­чав,­що­у­суспільних­на­уках,­на­йо­го­ дум­ку,­вда­ва­ти­ся­до­пси­хо­логічних­по­яс­нень­не­при­пу­с­ти­мо.­Та­кий­прий­ом­ство- рює­для­юри­дич­ної­те­орії­псев­до-ре­алістич­не­за­барв­лен­ня,­про­те,­на­справді,­са­му­ те­орію­ ре­алістич­ною­ не­ ро­бить,­ бо­ по­бу­до­ва­на­ во­на­ на­ не­пра­виль­них­ ме­то­до- логічних­ус­та­нов­ках,­на­не­ро­зумінні­та­на­ігно­ру­ванні­соціаль­ної­при­ро­ди­пра­ва.­ Зви­чай­но,­за­зна­чав­пра­во­зна­вець,­юри­дич­на­на­ука­є­суспільною­на­укою­і­як­уся­ка­ суспільна­на­ука­во­на­не­мо­же­ігно­ру­ва­ти­пси­хо­логічні­фак­ти,­зо­к­ре­ма­інте­лек­ту- альні­та­во­льові­вла­с­ти­вості­лю­ди­ни,­од­нак­у­той­же­час­на­цих­фак­тах­не­мож­на­ бу­ду­ва­ти­будівлю­суспільних­відно­син­і­ви­во­ди­ти­з­них­пра­вові­ка­те­горії5. Не­ за­глиб­лю­ю­чись­ далі­ у­ на­уко­вий­ спір­ з­ при­во­ду­ по­ру­ше­но­го­ на­уков­ця­ми­ пи­тан­ня,­ ра­зом­ з­ тим­ма­буть­бу­де­до­реч­ним­ звер­ну­ти­ува­гу,­що­ так­чи­ інак­ше,­ за­галь­ною­квінте­сенцією­як­що­і­не­всіх,­то­при­наймні­пе­ре­важ­ної­більшості­усіх­ кри­тич­них­оцінок­кон­цепції­аб­со­лют­но­го­пра­ва­та­пра­вовідно­шен­ня,­є­прин­ци­по- ва­ не­прий­нятність­ для­ пев­ної­ ча­с­ти­ни­ пра­во­знавців­ си­ту­ації­ ко­ли­ пев­но­му­ суб’єктив­но­му­пра­ву­мо­же­бу­ти­про­ти­с­тав­ле­ний­за­галь­ний­обов’язок­усіх­інших.­ Що­це­за­такі­пра­вовідно­си­ни,­ри­то­рич­но­за­дається­за­пи­тан­ням­В.­Ла­пач,­ко­ли­ уп­ра­во­мо­ченій­особі­про­ти­с­тав­ля­ють­невідо­мих­осіб­з­їх­зо­бов’язан­ням,­а­ос­танні­ навіть­не­зна­ють­та­й­не­ма­ють­зна­ти­нічо­го­про­носія­пра­ва6? В­цьо­му,­зда­ва­лось­би­ри­то­рич­но­му­за­пи­танні,­ма­буть­і­з­аку­му­ль­о­ва­ний­увесь­ зміст­за­ува­жень­про­тив­ників­аб­со­лют­ності­у­праві.­Не­важ­ко­по­ба­чи­ти,­що­ос­нов- ний­на­пря­мок­їх­на­уко­вої­кри­ти­ки­що­до­аб­со­лют­них­прав­та­пра­вовідно­син­відбу- вається­ са­ме­ в­ пло­щині­ кількісної­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ цих­ явищ,­ так­ би­мо­ви­ти­ їх­ суб’єктно­го­ скла­ду.­Кри­тиків­ не­ вла­ш­то­вує­ аб­ст­рактність­ аб­со­лют­ності,­ ко­ли­ у­ пра­во­вих­ кон­ст­рукціях­ аб­со­лют­них­пра­вовідно­син­ та­ прав­ задіяна­не­виз­на­че­на­ кількість­суб’єктів.­Ра­зом­з­тим,­як­що­розібра­тись,­то­в­цьо­му­підході­мож­на­по­ба- чи­ти­не­ли­ше­на­уко­ву­кри­ти­ку,­що­є­зви­чай­ною­спра­вою­для­пра­во­вої­на­уки,­а­й­ інше­–­при­хо­ва­ну­не­без­пе­ку­ре­алізації­та­ко­го­підхо­ду­у­праві,­з­да­ле­ко­сяж­ни­ми­ руйнівни­ми­наслідка­ми,­зо­к­ре­ма,­й­що­до­ре­чо­во­го­пра­ва­та­пра­вовідно­син.­ Як­що­вдасть­ся­ви­я­ви­ти­серй­озні­до­ка­зи­то­го,­що­кон­ст­рукція­аб­со­лют­них­пра- вовідно­син­ не­ відповідає­ в­ до­статній­ мірі­ за­галь­нофіло­софсь­ко­му­ по­нят­тю­ суспільних­відно­син,­за­зна­чав­один­із­кри­тиків­кон­цепції­аб­со­лют­ності­Ю.­Грев- 15Юридичні і політичні науки цов,­то­це­бу­де­надійною­оз­на­кою­штуч­ності­подібної­кон­ст­рукції.­На­йо­го­дум­ку,­ як­що­ у­ пра­вовідно­си­нах­ відсут­ня­ од­на­ з­ сторін,­ то­ відсут­ня­ ос­нов­на­ спе­цифіка­ суспільних­відно­син,­і­мож­на­го­во­ри­ти­про­що­зав­год­но,­тільки­не­про­відно­си­ни7.­ З­цих­слів­стає­цілком­зро­зуміло,­як­по­сту­по­во,­крок­за­кро­ком,­роз­ви­ва­ю­чи­ на­ступ­на­усе­аб­со­лют­не­у­праві,­при­хиль­ни­ки­та­ко­го­підхо­ду­цілком­при­род­но,­ свідо­мо­чи­ні,­підво­дять­на­уко­ву­ос­но­ву­для­мож­ли­во­го­за­пе­ре­чен­ня­у­по­даль­шо- му­не­ли­ше­доцільності­існу­ван­ня­у­праві­аб­со­лют­них­прав­та­пра­вовідно­син­як­ пра­во­вих­ка­те­горій­аб­ст­ракт­но­го­тол­ку,­але­і­їх­ок­ре­мих­різно­видів,­зо­к­ре­ма­ре­чо- вих­ прав,­ що­ зви­чай­но­ не­ мо­же­ за­ли­ша­ти­ся­ по­за­ ува­ги­ дослідників­ ре­чо­во­го­ права. Вва­жаємо,­що­у­та­ко­му­підході­про­яв­ляється­на­яв­не­у­праві­зма­гальність­двох­ ос­нов­них­тен­денцій.­З­од­но­го­бо­ку,­це­аб­со­лют­не­при­род­не­праг­нен­ня­на­уковців­ до­ кон­кре­ти­зації­ пра­ва,­ а­ відтак­ йо­го­ змісто­вної­ чіткості­ та­ зро­зумілості.­ Суб’єктив­не­пра­во­та­пра­вовідно­шен­ня,­за­зна­чав­Д.­Генкін,­має­бу­ти­кон­крет­ним.­ Цю­кон­кретність­він­ба­чив­у­пси­хо­логічній­взаємодії­учас­ників8.­Од­нак,­з­іншо­го­ бо­ку,­са­ма­при­ро­да­пра­ва­аб­ст­ракт­на,­а­то­му­йо­го­по­вна­кон­кре­ти­зація­сто­сов­но­ кож­но­го­життєво­го­ви­пад­ку­не­мож­ли­ва­як­та­ка.­По­ста­вив­за­ме­ту­при­бра­ти­з­пра- ва­усі­аб­ст­рактні­по­нят­тя­та­пра­вові­кон­ст­рукції,­ми­несвідо­мо­мо­же­мо­за­пу­с­ти­ти­ ме­ханізм­ лан­цю­го­вої­ ре­акції,­ ко­ли­ за­ пи­тан­ням­ на­яв­ності­ у­ праві­ аб­со­лют­них­ прав­по­ста­не­пи­тан­ня­доцільності­ існу­ван­ня­ інших­пра­во­вих­фікцій­–­скажімо,­ юри­дич­них­осіб.­До­речі,­на­вко­ло­ос­танніх­у­свій­час­та­кож­відбу­ва­лись­бурх­ливі­ по­лемічні­ба­талії.­Не-лю­ди­(кор­по­рації,­ус­та­но­ви­то­що),­за­зна­чав­Л.­Гер­ва­ген,­не­ мо­жуть­виз­на­ва­тись­суб’єкта­ми­суб’єктив­них­прав­та­пра­во­вих­обов’язків,­ад­же,­ в­дійсності,­юри­дичні­дії­здійсню­ють­не­кор­по­рації­чи­ус­та­но­ви,­а­лю­ди9. На­ве­де­ний­при­клад­цілком­яс­но­по­ка­зує­ті­не­про­гно­зо­вані­наслідки,­з­яки­ми­ пра­во­ва­на­ука­мо­же­зіштовх­ну­ти­ся­у­разі­ко­ли­праг­нен­ня­до­кон­кре­ти­зації­візьме­ вго­ру­у­її­гіпер­т­ро­фо­ваній­формі,­де­місця­аб­ст­ракції­у­праві­не­пе­ред­ба­чається­ вза­галі.­ Вихід­ з­ цієї­ си­ту­ації­ ли­ше­ один­ –­ у­ ро­зум­но­му­ ба­лансі­ кон­кре­ти­ки­ та­ аб­ст­ракт­ності­пра­ва­–­там­де­кон­кре­ти­зація­не­шко­дить­ефек­тив­ності­ре­гу­ля­тор- но­го­по­тенціалу­пра­ва,­ос­тан­ня­має­про­яв­ля­ти­ся­у­повній­мірі.­ Соціаль­на­ре­альність,­за­зна­чав­ра­дянській­цивіліст­М.­Агар­ков,­нескінчен­но­ ба­га­та­комбінаціями,­ча­с­то­індивіду­аль­ни­ми­і­не­по­втор­ни­ми.­Ніякі­за­гальні­фор- му­ли­ не­ мо­жуть­ охо­пи­ти­ всю­ різно­манітність­ кон­крет­но­го.­ За­гальні­ фор­му­ли­ мо­жуть­ ли­ше­ більшою­ чи­ мен­шою­ мірою­ на­бли­зи­ти­ся­ до­ кон­крет­но­го.­ Тре­ба­ вра­хо­ву­ва­ти­цю­особ­ливість­будь-якої­аб­ст­ракції,­вся­ко­го­уза­галь­нен­ня­і­не­на­ма- га­ти­ся­уни­ка­ти­її­ніби­то­ви­черп­ни­ми­фор­му­ла­ми.­Фор­му­ла,­яка­не­бу­де­пре­тен­ду- ва­ти­на­по­вне­охоп­лен­ня­всіх­особ­ли­во­с­тей­кож­но­го­ок­ре­мо­го­кон­крет­но­го­ви­пад- ку,­бу­де­ча­с­то­більш­точ­ною,­то­му­що­кра­ще­і­прав­дивіше­відо­б­ра­зить­дійсність10. У­ цьо­му­ кон­тексті­ слуш­ною­ є­ й­ інша­ по­ра­да­ пра­во­знав­ця.­У­ про­бле­ма­тиці­ аб­со­лют­них­ та­ віднос­них­ прав­ він­ за­кли­кав­ ба­чи­ти­ відмінності­ не­ ли­ше­ по­ кількісній­ лінії­ суб’єктно­го­ скла­ду,­ як­ то­на­ма­га­ють­ся­ ро­би­ти­про­тив­ни­ки­ кон- цепції­ аб­со­лют­ності­ у­ праві,­ але­ й­ по­ якісно­му­ зна­чен­ню.­ В­ цьо­му­ пи­танні,­ відзна­чав­М.­Агар­ков,­кількість­пе­ре­хо­дить­в­якість.­ Якісну­різни­цю­між­ре­чо­ви­ми­та­зо­бов’язаль­ни­ми­пра­ва­як­кла­сич­но­му­при- кла­ду­аб­со­лют­но­го­та­віднос­но­го­суб’єктив­но­го­пра­ва,­пра­во­зна­вець­ба­чив­го­ло- вним­чи­ном­у­спо­со­бах­ індивіду­алізації­ре­чо­вих­та­зо­бов’язаль­них­пра­вовідно- син.­Перші­мо­жуть­індивіду­алізо­ву­ва­ти­ся­за­носієм­пра­ва­та­йо­го­об’єктом,­другі­ –­за­підста­вою­ви­ник­нен­ня11. Всту­па­ю­чи­у­за­оч­ну­по­леміку­з­Д.­Генкіним,­який­на­по­ля­га­ю­чи­на­кон­крет- ності­суб’єктив­них­прав,­ба­чив­ос­тан­ню­у­пси­хо­логічній­взаємодії­учас­ників,­М.­ 16 Держава і право • Випуск 53 Агар­ков,­ зі­ сво­го­ бо­ку,­ логічно­ за­пе­ре­чу­вав,­ що­ ре­альність­ пра­во­вих­ явищ­ не­ мож­на­прирівню­ва­ти­до­ре­аль­ності­пси­хо­логічної­взаємодії­суб’єктів­у­суспільних­ відно­си­нах.­Пра­вові­ нор­ми,­юри­дичні­ відно­си­ни,­ пра­ва­ та­ обов'яз­ки­ лю­дей­ аж­ ніяк­ не­ є­ пси­хо­логічни­ми­фак­та­ми.­Во­ни­ є­ соціаль­ни­ми­фак­та­ми,­ тоб­то­ відно- сять­ся­ до­ якісно­ іншої­ сфе­ри.­ Пра­вовідно­шен­ня­ не­ при­пи­няється­ від­ то­го,­що­ йо­го­ учас­ни­ки­ сплять,­ не­ ду­ма­ють­ про­ ньо­го­ або­ навіть­ не­ зна­ють­ про­ ньо­го.­ Борж­ник­не­пе­ре­стає­бу­ти­борж­ни­ком­від­то­го,­що­він­за­був­про­свій­обов’язок­ або­не­знав­про­ньо­го12. Між­тим,­кри­ти­ка­аб­со­лют­ності­у­цивільно­му­праві­з’яви­ла­ся­не­на­пу­с­то­му­ місці.­Як­і­будь-яко­му­на­уко­во­му­на­прям­ку­їй­пе­ре­ду­ва­ла­роз­роб­ка­за­галь­но­те­о- ре­тич­но­го­ ба­зи­су.­ Так,­ ще­ у­ 1911­ році­ бри­тансь­кий­ пра­во­зна­вець­ Джон­ Остін­ обґрун­то­ву­вав,­що­не­має­норм­пра­ва,­які­б­вста­нов­лю­ва­ли­ли­ше­пра­ва.­Ра­зом­з­ тим,­ за­зна­чав­ далі­ вче­ний,­ мо­жуть­ існу­ва­ти­ нор­ми,­ які­ вста­нов­лю­ють­ ли­ше­ обов’яз­ки,­що­не­ко­ре­с­пон­ду­ють­ся­з­відповідни­ми­пра­ва­ми,­а­відтак­но­сять­аб­со- лют­ний­ ха­рак­тер13.­ На­ йо­го­ дум­ку,­ аб­со­лютні­ обов’яз­ки­ не­ ма­ють­ ко­ре­ляції­ у­ ви­гляді­ суб’єктив­них­прав,­ зви­чай­на­ схе­ма­пра­во-обов’язок­ діє­ ли­ше­по­ відно- шен­ню­до­віднос­них­обов’язків14.­Та­кий­підхід,­зо­к­ре­ма,­всіля­ко­підтри­му­вав­та­ роз­ви­вав­ Д.­ Генкін.­ За­галь­ний­ обов’язок,­ вва­жав­ він,­ без­по­се­ред­ньо­ вста­нов- люється­за­ко­ном­і­не­є­еле­мен­том­без­меж­ної­кількості­пра­вовідно­син­з­не­виз­на- че­ною­кількістю­осіб.­Пра­вовідно­шен­ня­ завжди­пов’язує­між­со­бою­ли­ше­кон- крет­них­осіб,­а­то­му­в­цьо­му­плані­є­відно­сним.­І­на­впа­ки,­за­галь­ний­зв’язок­всіх­ осіб­між­со­бою­виз­на­чається­пра­вом­і­є­за­галь­ним­пра­ви­лом­по­ведінки,­а­відтак­є­ не­пра­вовідно­шен­ням,­а­є­нор­мою­пра­ва,­пра­вом­у­об’єктив­но­му­сенсі15.­ Цей­на­пря­мок­ба­га­то­в­цьо­му­обу­мо­вив­й­інший­вис­но­вок­–­ко­ли­де­які­вчені­ на­ма­га­лись­ пе­ре­не­с­ти­ аб­со­лютні­ пра­ва­ та­ пра­вовідно­си­ни­ в­ сфе­ру­ публічно­го­ пра­ва,­де­зо­бов’яза­ною­сто­ро­ною­пе­ред­носієм­аб­со­лют­но­го­пра­ва­ви­с­ту­па­ють­не­ усі­інші­осо­би,­а­дер­жа­ва,­що­по­вин­на­за­без­пе­чу­ва­ти­відповідний­пра­во­по­ря­док.­ Так,­С.­Архіпов­вва­жає,­що­ре­чові­пра­ва­не­аб­со­лютні,­а­відносні,­їх­носіям­ко­ре- с­пон­дує­не­нескінчен­на­мно­жи­на­при­ват­них­осіб,­а­дер­жа­ва­як­зо­бов’яза­на­осо­ба,­ що­пред­став­ляє­ со­бою­пра­во­по­ря­док.­Че­рез­ це­ і­ ре­чові­ пра­ва­ма­ють­ публічно- пра­во­ву­при­ро­ду­та­за­сно­вані­на­за­коні16.­ Де­що­ відмінну­ по­зицію­ від­ за­галь­но­кри­тич­но­го­ підхо­ду­ до­ кон­цепції­ аб­со- лют­ності­у­праві­вис­лов­лю­вав­М.­Стро­го­вич.­З­од­но­го­бо­ку,­він­та­кож­вва­жав,­що­ уяв­лен­ня­ про­ суб’єктив­не­ пра­во­має­ рацію­ ли­ше­ по­ відно­шен­ню­ до­ віднос­них­ прав,­ тоб­то­ до­ тих­ прав,­ де­ пев­ний,­ чітко­ виз­на­че­ний­ суб’єкт­ має­ сто­сов­но­го­ іншо­го,­чітко­виз­на­че­но­го­суб’єкта­певні­пра­ва.­Од­нак,­далі­у­своїх­мірку­ван­нях,­ він­при­хо­див­і­до­іншо­го­вис­нов­ку­–­не­за­пе­ре­чу­ю­чи­по­фак­ту­існу­ван­ня­аб­со­лют- них­прав,­вче­ний­вва­жав,­що­ос­танні­мо­жуть­існу­ва­ти­не­ли­ше­в­ме­жах­віднос­них­ пра­вовідно­син,­а­й­по­за­ни­ми,­тоб­то­по­за­пра­вовідно­син­як­та­ких.­Ці­пра­ва,­на­го- ло­шу­вав­М.­Стро­го­вич,­ у­ осо­би­ ви­ни­ка­ють­ в­ рам­ках­ віднос­них­ пра­вовідно­син­ (приміром,­ при­ купівлі-про­да­жу),­ од­нак­ як­ тільки­ ці­ відно­си­ни­ при­пи­ня­ють­ся­ аб­со­лют­не­ суб’єктив­не­ пра­во­ вже­ не­ існує­ в­ рам­ках­ пра­вовідно­шен­ня,­ хо­ча­ й­ на­ле­жить­кон­кретній­особі.­Це­пра­во­мо­же­зно­ву­увійти­до­скла­ду­пра­вовідно- шен­ня­та­ста­ти­йо­го­еле­мен­том,­од­нак­як­тільки­це­но­ве­пра­вовідно­шен­ня­при­пи- нить­ся,­аб­со­лют­не­суб’єктив­не­пра­во­зно­ву­опи­нить­ся­по­за­пра­во­вих­відно­син17. Як­ба­чи­мо,­на­уко­ва­про­бле­ма­ти­ка­що­до­виз­нан­ня­чи­не­виз­нан­ня­фак­ту­на­яв- ності­у­праві­аб­со­лют­них­прав­та­пра­вовідно­син,­а­відтак­ре­чо­вих­прав­як­аб­со- лют­них­ чи­ віднос­них,­ ба­га­тою­мірою­пов’яза­на­ з­ особ­ливістю­ са­мої­ гру­пи­ цих­ прав.­При­род­но,­але­ре­алізація­аб­со­лют­но­го­пра­ва­у­аб­со­лют­них­пра­вовідно­си­нах­ дійсно,­на­жаль,­не­має­сво­го­зовнішньо­го­про­яву­по­відно­шен­ню­до­третіх­осіб.­ 17Юридичні і політичні науки Цим­ба­га­тою­мірою,­на­наш­по­гляд,­і­по­яс­ню­ють­ся­сумніви­ба­га­ть­ох­пра­во­знавців­ що­до­існу­ван­ня­у­праві­аб­со­лют­них­прав­та­пра­вовідно­син­і­відповідно­їх­кри­ти­ка.­ Ра­зом­з­тим,­тре­ба­за­зна­чи­ти,­що­та­кий­про­яв­по­відно­шен­ню­до­се­бе­треті­осо­би­ мо­жуть­ відчу­ва­ти­ у­ віднос­них­ пра­вовідно­си­нах,­ ко­ли­ носій­ аб­со­лют­но­го­ пра­ва­ ви­ко­ри­с­то­вує­ що­до­ на­леж­но­го­ йо­му­ об’єкта­ пра­во­мочність­ роз­по­ря­д­жен­ня.­ Як­ пра­виль­но­ підмітив­ Готтліб­ Ху­фе­ланд,­ пра­во­ ніко­ли­ не­ сприй­мається­ ор­га­на­ми­ чут­тя­ без­по­се­ред­ньо,­ ли­ше­ че­рез­ йо­го­ здійснен­ня,­ за­вдя­ки­ то­му,­ що­ во­но­ ре­алізується18.­В­цій­си­ту­ації­стає­цілком­зро­зуміло,­чо­му­у­певній­ча­с­ти­ни­пра­во- знавців­скла­дається­вра­жен­ня,­що­аб­со­лют­не­пра­во,­яке­для­сво­го­здійснен­ня­не­ по­тре­бує­будь-якої­до­по­мо­ги­сто­ронніх­осіб,­мо­же­існу­ва­ти­або­ли­ше­у­віднос­них­ пра­вовідно­си­нах,­або­вза­галі­са­ме­по­собі,­по­за­уся­ких­пра­вовідно­син,­і­ли­ше­час­ від­ча­су­зна­хо­ди­ти­свій­без­по­се­редній­про­яв­у­віднос­них­пра­вовідно­си­нах.­ Так­чи­інак­ше­ко­жен­з­цих­вис­новків,­на­на­шу­дум­ку,­є­по­мил­ко­вим­в­тій­чи­ іншій­мірі.­А­до­ве­с­ти­це­мож­на,­ви­хо­дя­чи­з­на­ступ­но­го.­ Як­відо­мо,­по­ру­шен­ня­суб’єктив­но­го­аб­со­лют­но­го­пра­ва­не­за­леж­но­від­то­го­ пе­ре­бу­ває­ носій­ цьо­го­ пра­ва­ на­ той­ мо­мент­ у­ аб­со­лют­них­ чи­ віднос­них­ пра- вовідно­си­нах­ за­ за­ко­ном­ має­ тяг­ти­ для­ пра­во­по­руш­ни­ка­ цивільно-пра­во­ву­ відповідальність.­Цю­відповідальність­цілком­оп­рав­да­но­мож­на­бу­ло­б­роз­гля­да­ти­ як­до­каз­існу­ван­ня­у­праві­аб­со­лют­них­прав.­Од­нак,­про­тив­ни­ки­аб­со­лют­ності­у­ праві­ ре­зон­но­ мо­жуть­ за­зна­чи­ти,­ що­ при­тяг­нен­ня­ до­ цивільно-пра­во­вої­ відповідаль­ності­відбу­вається­не­в­аб­со­лют­них­пра­вовідно­си­нах,­а­у­віднос­них,­ при­чо­му­деліктних,­які­до­то­го­ж­є­ок­ре­мою­гру­пою­пра­вовідно­син­і­не­мо­жуть­ підтвер­д­жу­ва­ти­ со­бою­ на­явність­ яки­хось­ інших,­ аб­со­лют­них­ пра­вовідно­син.­ Втім,­ че­рез­ деліктні­ пра­вовідно­си­ни,­ тоб­то­ при­тяг­нен­ня­ до­ цивільно-пра­во­вої­ відповідаль­ності,­мож­на­до­ве­с­ти­факт­існу­ван­ня­аб­со­лют­но­го­пра­ва.­ І­ дійсно,­ відповідно­ до­ за­галь­но­виз­на­но­го­ по­сту­ла­ту­ пра­ва­ при­тяг­нен­ня­ до­ цивільно-пра­во­вої­відповідаль­ності­мо­же­відбу­ва­ти­ся­ли­ше­за­по­ру­шен­ня­прав­чи­ за­кон­них­інте­ресів­іншої­осо­би.­Як­що­ми­виз­наємо,­що­за­по­ру­шен­ня,­скажімо,­ пра­ва­ влас­ності­ на­сту­пає­ цивільно-пра­во­ва­ відповідальність,­ то­ тим­ са­мим­ ми­ виз­наємо­факт­існу­ван­ня­цьо­го­пра­ва,­при­чо­му­виз­наємо­існу­ван­ня­цьо­го­пра­ва­ не­по­відно­шен­ню­ли­ше­до­кон­крет­но­го­пра­во­по­руш­ни­ка,­а­вза­галі­по­відно­шен- ню­до­усіх­суб’єктів­цивільних­пра­вовідно­син,­оскільки­на­місці­пра­во­по­руш­ни­ка­ мо­же­бу­ти­будь-яка­осо­ба. Виз­на­ю­чи­факт­існу­ван­ня­пра­ва­влас­ності­як­аб­со­лют­но­го­пра­ва,­ми­не­ми­ну­че­ маємо­виз­на­ти­й­інше­–­аб­со­лют­не­пра­вовідно­шен­ня.­Жод­не­суб’єктив­не­пра­во,­ як­відо­мо,­не­мо­же­існу­ва­ти­по­за­пра­вовідно­син.­При­пу­с­ка­ти­інше,­як­то­ка­зав,­ приміром,­М.­Стро­го­вич,­оз­на­чає­при­пу­с­ка­ти,­що­суб’єктив­не­пра­во­мо­же­існу­ва- ти­у­фак­тич­них­відно­си­нах.­Од­нак,­на­відміну­від­пра­вовідно­син­фак­тичні­відно- си­ни­ вза­галі­ не­ підпа­да­ють­ під­ сфе­ру­ ре­гу­лю­ван­ня­ пра­ва.­ В­ цьо­му­ разі­ за­ко- номірно­ ви­ни­кає­ пи­тан­ня­ –­ яким­ чи­ном­ пра­вом­ мо­же­ за­хи­ща­ти­ся­ суб’єктив­не­ пра­во,­яке­є­еле­мен­том­фак­тич­них­відно­син,­які,­у­свою­чер­гу,­апріорі­не­підпа­да- ють­під­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня,­тоб­то­під­сфе­ру­дії­пра­ва?­ Ма­ти­щось­зовнішнє­своїм,­ка­зав­І.­Кант,­мож­на­ли­ше­у­пра­во­во­му­стані­при­ на­яв­ності­ вла­ди,­що­вста­нов­лює­публічні­ за­ко­ни,­ тоб­то­ в­цивільно­му­ стані19.­ І­ дійсно,­ цілком­ оче­вид­но,­ що­ за­без­пе­чу­ва­ти­ не­до­тор­каність­ сво­го­ зовнішньо­го­ ко­жен­з­нас­змо­же­до­ти,­до­ки­бу­де­сильнішим­за­інших,­тих,­хто­спро­бує­по­ру­ши- ти­ на­ше­ па­ну­ван­ня­ над­ об’єктом.­ Отож,­ па­ну­ван­ня­ у­ фак­тич­них­ відно­си­нах­ по­тенційно­завжди­бу­де­тим­ча­со­вим,­як­що,­зви­чай­но,­не­бу­де­за­хи­ще­не­пра­вом­з­ бо­ку­дер­жа­ви.­В­цьо­му,­зо­к­ре­ма,­і­по­ля­гає­відмінність­між­фак­тич­ни­ми­та­пра­во- ви­ми­ відно­си­на­ми.­ Ко­ли­ по­ру­шень­ з­ бо­ку­ третіх­ осіб­ не­має,­ тоб­то­ все­ відбу- 18 Держава і право • Випуск 53 вається­за­взаємною­зго­дою­сторін,­ то­ніяких­відмінно­с­тей­між­фак­тич­ни­ми­та­ пра­во­ви­ми­ відно­си­на­ми­ми­ не­ поміти­мо,­ але­ як­ тільки­ відбу­деть­ся­ по­ру­шен­ня­ ми­ру­між­сто­ро­на­ми,­са­ме­тоді­і­по­ста­не­пи­тан­ня­як­се­бе­за­хи­с­ти­ти­–­че­рез­пра­во,­ в­ рам­ках­ існу­ю­чих­ пра­вовідно­син,­ чи­ вла­сни­ми­ си­ла­ми,­ в­ рам­ках­ фак­тич­них­ відно­син. У­пра­вовій­до­к­т­рині,­зо­к­ре­ма­у­те­орії­ре­чо­во­го­пра­ва,­і­в­за­ко­но­давстві­ок­ре- мих­країн,­дійсно­іноді­пе­ред­ба­че­на­мож­ливість­здійснен­ня­по­се­сор­но­го­за­хи­с­ту­ (за­хи­с­ту­по­фак­ту).­Та­ку­си­ту­ацію­маємо,­на­при­клад,­з­во­лодінням­річчю.­Про­те­ за­хист­во­лодіння­осо­би­річчю,­на­яку­ос­тан­ня­не­має­відповідно­го­суб’єктив­но­го­ пра­ва,­ відбу­вається­ зовсім­ не­ то­му,­ що­ це­ пра­во­ за­ ним­ виз­нається­ по­за­ пра- вовідно­син,­а­то­му,­що­сам­пра­во­по­руш­ник­ніяко­го­пра­ва­во­лодіння­на­річ­не­має,­ а­ за­ по­терпілою­ сто­ро­ною­ закріплюється­ пре­зумпція­ існу­ван­ня­ у­ ньо­го­ цьо­го­ суб’єктив­но­го­пра­ва. Зви­чай­но,­ пра­во­ своїми­ при­пи­са­ми­ звер­тається­ до­ осіб.­ Як­що­ та­ких­ осіб­ не­має,­за­зна­чав­Н.­Гре­де­с­кул,­то­не­має­і­місця­для­здійснен­ня­пра­ва.­Пра­во­бу­де­ за­ли­ша­ти­ся­ мерт­вою­ фор­му­лою­ до­ти,­ по­ки­ не­ бу­де­ знай­де­но­ осіб,­ яких­ пра­во­ за­кли­кає­до­дії­або­до­ут­ри­ман­ня­від­дії20. ­По­шук­осіб­ відбу­вається­ в­ рам­ках­про­це­су­ кон­кре­ти­зації­ об’єктив­них­ еле- ментів­пра­ва,­тоб­то­їх­розпізна­ван­ня­in­concreto­–­відповідно­до­умов­кон­крет­них­ ви­падків.­Та­кий­про­цес­кон­кре­ти­зації­відбу­вається­постійно­і­в­ти­ся­чах­форм­у­ будь-яко­му­суспільстві,­ де­діють­будь-які­нор­ми­пра­ва21.­ Здається,­ змістовність­ цих­слів­чітко­по­яс­нює­чо­му­аб­со­лютні­пра­ва­мо­жуть­існу­ва­ти­не­тільки­у­аб­со- лют­них­пра­вовідно­си­нах,­а­і­про­яв­ля­ти­ся­та­кож­у­віднос­них.­ У­суспільстві,­на­го­ло­шу­вав­Н.­Гре­де­с­кул,­існує­ве­ли­ка­кількість­осіб,­за­да­ча­ кон­крет­но­го­їх­розпізна­ван­ня­за­ра­ди­цілей­пра­ва­по­ля­гає­в­то­му,­щоб­се­ред­всієї­ кількості­осіб­знай­ти­ту,­ко­т­ра­по­вин­на­ви­с­ту­пи­ти­як­суб’єкт­в­кож­но­му­кон­крет- но­му­ви­пад­ку.­Пра­во­вка­зує­на­осіб­не­за­їх­вла­сни­ми­іме­на­ми,­а­виз­на­чен­ням­їх­ оз­нак­че­рез­за­гальні­на­зви,­і­та­ким­чи­ном­сутність­ро­зу­мо­вої­ро­бо­ти­зво­дить­ся­до­ звірен­ня­оз­нак,­за­зна­че­них­у­нор­мах­пра­ва,­з­са­ми­ми­кон­крет­ни­ми­осо­ба­ми22.­В­ аб­со­лют­них­пра­вовідно­си­нах,­як­за­зна­чав­О.­Іоф­фе,­кон­кре­ти­зація­по­кла­де­них­в­ їх­ ос­но­ву­ суспільних­ відно­син­ до­ся­гається­ за­галь­ним­ме­то­дом:­шля­хом­ по­кла- ден­ня­обов’яз­ку­на­всіх23,­на­всіх­тих,­до­да­мо­від­се­бе,­хто­підпа­дає­під­за­гальні­ кри­терії­виз­на­чен­ня­учас­ни­ка­цивільних­пра­вовідно­син. Підсу­мо­ву­ю­чи,­вар­то­за­зна­чи­ти,­що­на­ве­дені­ви­ще­ар­гу­мен­ти,­на­на­шу­дум­ку,­ цілком­ґрун­тов­но­до­во­дять­аб­со­лют­ну­при­ро­ду­ре­чо­вих­прав­та­пра­вовідно­син.­У­ праві­пра­вові­кон­ст­рукції­не­мож­на­роз­гля­да­ти­за­над­то­спро­ще­но,­на­ма­га­ю­чись­ зве­с­ти­все­і­вся­до­фізич­но­го­ро­зуміння­світу:­як­що­ба­чу­–­то­це­існує.­Пра­во­за­ своєю­сут­тю­знач­но­складніший­ме­ханізм,­апріорі­він­і­не­мо­же­бу­ти­іншим,­ад­же­ пред­мет­йо­го­ре­гу­лю­ван­ня­ба­га­торівне­вий­та­ба­га­то­г­ран­ний,­ і­в­ньо­му­відо­б­ра- жається­уся­гли­бинність­людсь­кої­при­ро­ди­та­мис­лен­ня. 1.­Тол стой Ю.К.­К­те­о­рии­пра­во­от­но­ше­ния.­–­Ле­нин­град:­Изд-во­Ле­нин­град­ско­го­ ун-та,­1959.­–­С.­75.­2. Пе т ра жиц кий Л.И.­Те­о­рия­пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва­в­свя­зи­с­те­о­ри­ей­ нрав­ст­вен­но­с­ти.­–­СПб.:­Изд-во­«Лань»,­2000.­–­С.­327.­3. Там­са­мо.­–­С.­329.­4.­Там­ са­мо.­–­С.­327.­5.­Агар ков М.М.­Обя­за­тель­ст­во­по­со­вет­ско­му­граж­дан­ско­му­пра­ву.­–­М.,­ 1940.­–­С.­143-144.­6.­Ла пач В.А.­Си­с­те­ма­объ­ек­тов­граж­дан­ских­прав.­–­СПб.,­2002.­–­С.­ 106.­ 7.­Грев цов Ю.И.­ Про­бле­мы­ те­о­рии­ пра­во­во­го­ от­но­ше­ния­ .­ –­ Ле­нин­град:­Изд-во­ Ле­нин­град­ско­го­ун-та,­1981.­–­С.­45,­67.­8.­Ген кин Д.М.­Пра­во­соб­ст­вен­но­с­ти­в­СССР.­ –­М.,­ 1961.­ –­ С.­ 34-36. 9. Гер ва ген Л.Л.­ Обя­зан­но­с­ти,­ как­ ос­но­ва­ние­ пра­ва.­ –­ СПб.,­ 1908.­–­С.­86.­10.­Агар ков М.М.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­42.­11.­Там­са­мо.­–­С.­23-24.­12.­Там­ са­мо.­–­С.­143-144.­13.­Austin J.­Lectures­on­ jurisprudence,­or,­ the­philosophy­of­positive­ 19Юридичні і політичні науки law.­–­London,­1911.­–­Vol.­I.­–­P.­100,­283.­14.­Там­са­мо.­–­P.­400-407.­15.­Ген­кин­Д.М.­ Цит.­ра­бо­та.­–­С.­35.­16.­Ар хи пов С.И.­Про­бле­ма­пра­ва­соб­ст­вен­но­с­ти­//­Пра­во­ве­де­ние.­ –­2007.­–­№­1.­–­С.­51.­17.­Стро го вич М.С.­Из­бран­ные­тру­ды.­Про­бле­мы­об­щей­те­о­рии­ пра­ва:­ В­3­т.­ –­ М.,­ 1990.­ –­ Т.­ 1.­ –­ С.­ 208-209.­ 18.­ Hufeland G.­ Neue­ Darstellung­ der­ Rechtslehre­vom­Besitz­vorzuglich­durch­genauere­Feststellung­ ihres­Hauptgesichtspunkts.­ –­Giessen,­1815.­–­S.­8–9.­19.­Кант И.­Со­бра­ние­со­чи­не­ний:­в­8­т.­–­М.,­1994.­–­Т.­6.­–­С.­ 280.­20.­Гре де с кул Н.А.­К­уче­нию­об­осу­ще­ств­ле­нии­пра­ва.­Ин­тел­лек­ту­аль­ный­про­цесс,­ тре­бу­ю­щий­ся­для­осу­ще­ств­ле­ния­пра­ва.­–­Х.,­1900.­–­С.­87-88.­21.­Там­са­мо.­–­С.­102- 103.­22.­Там­са­мо.­–­С.­94.­23.­Иоф фе О.С.­Спор­ные­во­про­сы­уче­ния­о­пра­во­от­но­ше­нии­ //­Очер­ки­по­граж­дан­ско­му­пра­ву:­Сб.­ст.­/­Отв.­ред.­О.­С.­Иоф­фе.­–­Л.­:­Изд-во­Ле­нин- град­ско­го­ун-та,­1957.­–­C.­33. 20 Держава і право • Випуск 53 Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Г. Г. ХарЧенко. Проблематика абсолютностІ реЧових прав у правовІй науцІ

Схожі ресурси