Термінологія, термінологія...
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/413 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Термінологія, термінологія... / М. Васильченко // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 54-55. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-413 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-4132008-04-22T12:00:39Z Термінологія, термінологія... Васильченко, М. Рецензії 2007 Article Термінологія, термінологія... / М. Васильченко // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 54-55. — укp. 1029-7200 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/413 uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Васильченко, М. Термінологія, термінологія... |
format |
Article |
author |
Васильченко, М. |
author_facet |
Васильченко, М. |
author_sort |
Васильченко, М. |
title |
Термінологія, термінологія... |
title_short |
Термінологія, термінологія... |
title_full |
Термінологія, термінологія... |
title_fullStr |
Термінологія, термінологія... |
title_full_unstemmed |
Термінологія, термінологія... |
title_sort |
термінологія, термінологія... |
publisher |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/413 |
citation_txt |
Термінологія, термінологія... / М. Васильченко // Бібл. вісн. — 2007. — N 5. — С. 54-55. — укp. |
work_keys_str_mv |
AT vasilʹčenkom termínologíâtermínologíâ |
first_indexed |
2025-07-02T04:10:00Z |
last_indexed |
2025-07-02T04:10:00Z |
_version_ |
1836506835742359552 |
fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 554
ермінологія поряд з об’єктом, предметом,
принципами та методами дослідження є од-
ним із ключових складників науки.
Важливим підґрунтям для неї, як і для виникнення
нових наук, є умовні межі або стики різноманітних
наук. Так виникла космічна біологія, соціальна педа-
гогіка і соціальна психологія та ряд інших наук.
У цей перелік напевне можна зарахувати і уп-
равлінське документознавство, що виникло на почат-
ку ХХІ століття і навіть увійшло до навчальних
планів ВНЗ культури. Нема заперечень проти впро-
вадження нових, сучасних, перспективних дисциплін
у навчальний процес, особливо із загальної теорії уп-
равління та галузевого управління.
Проте у нас виникають сумніви щодо терміна
«управлінське документознавство», запропоноване
С. Г. Кулешовим (Управлінське документознавство:
Навчальний посібник. – К., 2003. – 57 с.). Як ствер-
джує С. Г. Кулешов, поряд із загальним документо-
знавством існує спеціальне документознавство, яке,
зважаючи на характер дослідницької проблемати-
ки, слід назвати управлінським (виділено нами. –
М. В.).
С. Г. Кулешов виділяє основні завдання та головні
напрями наукових досліджень. Серед семи основних
завдань тільки два мають стосунок до предмета роз-
мови:
• уніфікація термінології управлінського докумен-
тознавства;
• узгодження теоретичних засад управлінського до-
кументознавства із загальносвітовими нормами
управління документацією, зокрема міжнародни-
ми стандартами у цій сфері.
Інші всі мають стосунок до управлінської докумен-
тації. Наприклад, визначення ролі та місця уп-
равлінської документації у суспільстві; розроблення
та удосконалення класифікаційної схеми управлінсь-
кої документації; вирішення проблем створення та
обігу електронної управлінської документації в уста-
нові.
Якщо ж повернутись до двох перших основних
завдань, то постають питання: з ким чи з чим
уніфікувати термінологію управлінського докумен-
тознавства? Судячи з підрозділу 1.2 «Основні
періоди розвитку управлінського документознавства
як наукової дисципліни», де розглядається розвиток
теоретичних основ документознавства, термін «уп-
равлінське документознавство» запропонований са-
мим автором. Згідно з логікою, термін цей необхідно
уніфікувати з самим собою.
Якщо такий термін тільки виник, то необхідно, як
підкреслено в другому основному завданні, не узгод-
жувати теоретичні засади управлінського докумен-
тознавства із загальносвітовими нормами управління
документацією, стандартами, а створювати ці теоре-
тичні засади, які, на нашу думку, дуже проблематичні.
Судіть самі. С. Г. Кулешов основним аргументом для
назви «управлінське» називає характер дослідницької
проблематики. Серед головних напрямів наукових
досліджень, які поділені на групи (теоретико-фунда-
ментальні, теоретико-прикладні, історичні, науково-
технологічні), не знаходимо управлінського докумен-
тознавства, а всі вони (а їх двадцять) спрямовані на уп-
равлінську документацію. Наприклад, дослідження
управлінської документації як інформаційного ресур-
су суспільства, явища культури та елемента соціальної
пам’яті; виявлення впливу управлінської документації
на зміст та наслідки управлінських дій у суспільстві;
виявлення закономірностей розвитку управлінської
документації тощо.
Кожна наука, як відомо, має свій об’єкт і предмет
дослідження. Центральною ланкою управлінського
документознавства, як стверджує С. Г. Кулешов, є уп-
равлінська документація, а похідними – сфера ство-
рення управлінської документації, система докумен-
тації, що забезпечує виконання функцій управління
та сфера функціонування управлінської документації
(а це, як відомо, об’єкт діловодства). Правда, автор
потім зазначає, що такий об’єкт досліджують й інші
галузі знань. А в чому ж відмінність, особливість
об’єкта управлінського документознавства, автор чо-
мусь залишив за кадром. Обмовка, що «інфор-
маційний менеджмент» розглядає різні аспекти
функціонування в установі, не переконлива тому, що
це вивчає і діловодство.
Предметом управлінського документознавства є
дослідження еволюції і сучасного змісту характерис-
тик управлінської документації, процесів створення
цієї документації та її функціонування у динамічно-
му стані.
І що ж ми бачимо: перша частина цього предмета є
предметом вивчення документознавства, а друга –
діловодства.
Згідно з ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна
справа. Терміни та визначення понять» діловодство –
сукупність процесів, що забезпечують документу-
ОГЛЯДИ. РЕЦЕНЗІЇ
Микола ВАСИЛЬЧЕНКО,
доцент ХДАК, канд. пед. наук
Òåðì³íîëîã³ÿ, òåðì³íîëîã³ÿ...
Т
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 5
Îãëÿäè. Ðåöåí糿
55
вання управлінської інформації та організацію робо-
ти зі службовими документами. А документування –
це створювання службових документів, змістом яких
є управлінська документація. «Функціонування уп-
равлінської документації у динамічному стані» – це
не що інше, як «організування роботи зі службовими
документами», що формулюється в ДСТУ 2732:2004
як організування документообігу, формування справ,
зберігання службових документів та користування
ними у поточній діяльності установи.
От і виходить, що з якого боку не підходь до «уп-
равлінського документознавства», видно то діловод-
ство, то документознавство, а управління проглядає
тільки в управлінській документації.
Конкретизуючи предмет управлінського докумен-
тознавства, С. Г. Кулешов робить ремарку, що «уп-
равлінське документознавство вивчає обіг в установі
управлінських документів тільки як динамічних
об’єктів, тобто у тому оперативному стані, коли вони
виконують функцію, заради реалізації якої були ство-
рені». Іншими словами – документообіг, тобто рух
службових документів в установі від дати їхнього
створення чи одержання до дати завершення вико-
нання або надсилання.
Але ж усіма вказаними вище процесами необхідно
управляти. А цьому в навчальному посібнику відве-
дено кілька речень, де в цілому справедливо сказано,
що управління слід розглядати як сукупність дій ке-
руючого об’єкта, спрямованих на створення опти-
мальних умов функціонування керованого об’єкта
відповідно до його завдань. Але ж це один із двох
ключових складників навчальної дисципліни.
Дозволимо собі штрихами окреслити лише функції
управління.
Серед загальних функцій управління здебільшого
виділяють: прогнозування або моделювання, плану-
вання, організація, регулювання, контроль.
Так, результатом реалізації функції прогнозування
є створення програм розвитку тієї чи іншої галузі. В
документно-комунікаційній сфері було створено ряд
програм:
• Програма збереження бібліотечних та архівних
фондів на 2000–2005 роки (1999 р.);
• Програма поповнення бібліотечних фондів на
період до 2005 року (2002 р.);
• Державна програма розвитку архівної справи на
2006–2010 роки (2006 р.).
При реалізації функції планування складаються
перспективні та поточні плани розвитку
підприємств, організацій, установ. Накази, розпоря-
дження, вказівки та інші документи створюються
при організації та регулюванні виробничих процесів.
Акти, довідки, накази, розпорядження та інші доку-
менти функціонують і при виконанні контрольної
функції.
У документно-комунікаційних структурах можна
виділити і ряд конкретних, або спеціальних, функцій:
• формування документного фонду;
• облік документів;
• ведення, тобто підтримання в достовірному, опти-
мальному стані;
• зберігання;
• обслуговування споживачів;
• виключення документів.
Систему управління документами можна вважати
повною, якщо вона виконує не тільки названі клю-
чові функції, а й дає можливість індексування та опе-
ративного пошуку, що дає змогу відслідковувати стан
документів, які зберігаються у будь-якому місці, та
швидко визначати, у разі необхідності, їх місцерозта-
шування.
Отже, ідеї, їх створення, фіксація, апробація, техно-
логія впровадження і реалізація на підприємствах,
установах, організаціях є результатом управлінських
рішень. При дії цих процесів і створюється масив,
банк документів, які прийнято називати управлінсь-
кою документацією.
Підприємствами, установами, організаціями не-
обхідно управляти. Це загальне правило і щодо
бібліотек, архівів, музеїв, страхових фондів тощо,
іншими словами – документно-інформаційних
структур. А як керувати галузевими структурами по-
винні вивчати і студенти вищих навчальних закладів.
Тоді навчальна дисципліна мала б називатися «Уп-
равління документно-інформаційними структурами
(системами)», де можуть бути і такі складники: «Уп-
равління архівною справою», «Управління страхо-
вим фондом» тощо. Це і є галузеве управління, що є
життєвою реальністю як у теорії, так і на практиці.
Цікаво, як би сприйняли фахівці інших наук, якщо
б їм запропонували такі назви навчальних дисциплін,
як: «Управлінська соціальна педагогіка», «Уп-
равлінська філософія», «Управлінська математика»
тощо?
У свій час, після запуску першого супутника Землі
(1957 р.), в анотації до однієї із брошур, присвяченій
цій події, було написано, що виникла нова наука «Су-
путникознавство». Вибачте за подібну аналогію.
Отже, до термінології необхідно підходити вива-
женіше, уважніше, конкретніше. Наведу більш за-
гальний приклад. Уже було дві редакції Закону Ук-
раїни «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995 р.,
2000 р.), а назва залишилась незмінною, що викликає
здивування деяких фахівців. Бібліотеки входять скла-
довою в бібліотечну справу, то чому ж не назвати За-
кон так, як професійно назвали в Російській Феде-
рації – Закон РФ «Про бібліотечну справу». Знову ви-
никає аналогія на кшталт «Про поліклініки і медичну
справу», «Про шахти і гірничу справу» і т.п.
На завершення підкреслимо, що навчальний
посібник С. Г. Кулешова «Управлінське документоз-
навство» вніс свою лепту в розвиток діловодства.
Але сам термін не зовсім відповідає змісту посібни-
ка, і необхідно шукати іншу дефініцію.
|