Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві

Определены проблемные места финансовой политики в сфере ЖКХ и формировании оптимального механизма тарифообразования. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, конфликт интересов, финансовая политика, тарифообразование, моделирование....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Петрушевський, Ю.Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Назва видання:Економіка промисловості
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41433
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві / Ю.Л. Петрушевський // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 162-169. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41433
record_format dspace
spelling irk-123456789-414332013-11-27T15:48:38Z Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві Петрушевський, Ю.Л. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Определены проблемные места финансовой политики в сфере ЖКХ и формировании оптимального механизма тарифообразования. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, конфликт интересов, финансовая политика, тарифообразование, моделирование. Визначенно проблемні місця фінансової політики у сфері ЖКГ і сформувано оптимальний механізм тарифоутворення. Ключові слова: житлово-комунальне господарство, конфлікт інтересів, фінансова політика, тарифоутворення, моделювання. The article covers the problems concerning the financial policy in the housing sector and formation of an optimal mechanism of tariffs. To form the optimal financial policy in the above sector, it is necessary to address some problematic issues. The first and important contradiction in the approaches to price setting for housing and communal services is the contradiction between consumers – households and producers and distributors of services – public utilities. This is a classic market contradiction between a seller and buyer: the seller wants to sell the product as expensive as possible, and the buyer – to buy much cheaper. The study offers the conclusions which can be used for providing solution of problems including tariff policy formulation. Firstly, the system of utility relationships involves three main players: the population (consumer of public utilities), utility companies (manufacturer and seller of public utilities) and state (regulator of public utilities). Their interests and goals often do not coincide and sometimes even contradict each other. Therefore, the ideology of price setting in the housing and communal services should be based on the principle of balance of interests, including Pareto optimality. Secondly, given the fact that the utilities company appears in the role of a producer and seller of public utilities, there are 5 available conflict situations (instead of 3 as offered in the majority of researches) the settling of which has influence on the principles of tariffs setting. Keywords: housing and communal services, conflict of interests, financial policy, tariffication, modeling. 2012 Article Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві / Ю.Л. Петрушевський // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 162-169. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41433 338.5:332.8 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Петрушевський, Ю.Л.
Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
Економіка промисловості
description Определены проблемные места финансовой политики в сфере ЖКХ и формировании оптимального механизма тарифообразования. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, конфликт интересов, финансовая политика, тарифообразование, моделирование.
format Article
author Петрушевський, Ю.Л.
author_facet Петрушевський, Ю.Л.
author_sort Петрушевський, Ю.Л.
title Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
title_short Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
title_full Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
title_fullStr Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
title_full_unstemmed Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
title_sort завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2012
topic_facet Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41433
citation_txt Завдання моделювання цінового механізму в житлово-комунальному господарстві / Ю.Л. Петрушевський // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 162-169. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Економіка промисловості
work_keys_str_mv AT petruševsʹkijûl zavdannâmodelûvannâcínovogomehanízmuvžitlovokomunalʹnomugospodarství
first_indexed 2025-07-03T23:40:26Z
last_indexed 2025-07-03T23:40:26Z
_version_ 1836671069492084736
fulltext УДК 338.5:332.8 Юрій Люціянович Петрушевський, канд. екон. наук, доцент Донецький державний університет управління ЗАВДАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ЦІНОВОГО МЕХАНІЗМУ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ Формування цінового механізму в га- лузі житлово-комунального господарства є достатньо складним багатокритеріальним завданням. Завищення цін на житлово-кому- нальні послуги призводить до погіршення платоспроможності населення, заниження – до зменшення доходів житлово-комунальних підприємств, що врешті спричиняє погіршен- ня стану основних засобів підприємств, а відтак – зниження якості наданих населенню послуг. На цій підставі з очевидністю можна стверджувати, що завдання оптимізації фі- нансової політики в сфері ЖКГ взагалі і фор- мування тарифного механізму зокрема є досить актуальним для національної економіки. При вирішенні завдання формування оптимальної фінансової політики у сфері ЖКГ можна виділити низку проблемних місць. Першим і головним є протиріччя у підходах до ціни на житлово-комунальні послуги, з одного боку, їх споживачів – домогосподарств, з іншого боку – виробників і реалізаторів послуг – житлово-комунальних підприємств. Це – є класичне ринкове проти- річчя між продавцем і покупцем: продавець прагне продати товар якнайдорожче, покупець – купити якнайдешевше. Останнє породжує іншу проблему – повного чи часткового ухилення населення від оплати отриманих послуг. Оскільки тотальний контроль у більш-менш великій галузі економіки, якою, безумовно, є житлово-комунальне господарство, неможливий, факт неповної оплати послуг слід сприймати як реальність, прагнучи за допомоги наявних інструментів мінімізувати його. Проблемами іншої площини – виробництва житлово-комунальних послуг – є мінімізація собівартості їх виробництва, а також фінансування процесу виробництва. Щоправда, перша з них належить до питань технології і не є предметом чинного розгляду. Є очевидним, що прийняття управлін- ських рішень по «закриттю» перелічених вище проблемних місць потребує постановки та вирішень завдань оптимізації. Цей факт, а також необхідність врахування при розв’я- занні цих завдань багатьох кількісних пара- метрів і їх співвідношень, робить доцільним використання методів економіко-математич- ного моделювання. Перед детальною постановкою заявлених завдань оптимізації фінансової політики житлово-комунального підприємства доцільно розглянути місце економіко-математичних моделей цінового механізму серед загального комплексу моделювання завдань ЖКГ. У цьому сегменті досліджень прийнято виокремлювати три головних напрями [1]: 1) моделювання стану та динаміки житлового фонду [2-7]; 2) моделювання діяльності житлово- комунальних підприємств [1, 8-9]; 3) моделювання тарифної політики [10-11]. Перший напрям містить моделювання: капітального ремонту та реконструкції житлового фонду; механізмів розвитку малого підприєм- ництва у сфері управління житловим фондом; управління динамікою житлового фонду на засадах іпотечного кредитування. У другому напрямі можна виокремити два головних сегменти: розробка концептуальних моделей розвитку житлово-комунальних підприємств ЖКГ; розробка специфічних моделей підпри- ємств окремих видів житлово-комунальних послуг. © Ю.Л. Петрушевський, 2012 Третій напрям розробки та до- слідження моделей житлово-комунальної галузі підрозділяється на моделювання різ- них варіантів (сценаріїв) тарифної політики в сфері ЖКГ; моделювання базових чинників соціально-економічних наслідків зміни та- рифної політики. На рис. 1 наведено класифікацію головних напрямів економіко-математичних досліджень у ЖКГ. Економіко-математичні моделі та методи дослідження ЖКГ Моделювання стану та динаміки житлового фонду Моделювання діяльності об'єктів ЖКГ Моделювання тарифної політики у сфері ЖКГ Капітальний ремонт і реконструкція житлового фонду Динаміка житлового фонду Механізм розвитку підприємництва у сфері управління житловим фондом Концептуальні моделі розвитку підприємств ЖКГ Моделі конкретних підприємств ЖКГ Варіанти (сценарії) тарифної політики Головні результати тарифної політики Рис. 1. Схема класифікації головних напрямів економіко-математичного моделювання ЖКГ Як уже зазначалось, у пропонованому дослідженні акцент зроблено на третьому напрямі моделювання житлово-комунальної галузі – моделюванні тарифної політики. Задля аргументованої постановки завдань фінансової політики у галузі ЖКГ окреслимо предметну галузь, тобто розглянемо перелік характеристик елементів системи ЖКГ і принципи взаємин між ними. Суб’єктами системи взаємовідносин у житлово-комунальному господарстві є: населення; житлово-комунальні підприємства; держава. Кожен із суб’єктів має свої інтереси в системі ЖКГ, ресурси і важелі досягнення цих інтересів, способи підтримання та від- новлення власних ресурсів, а також чинники щодо використання важелів у той чи інший спосіб (див. таблицю). Узагальнюючи, можна виділити важелі економічної поведінки всіх трьох суб’єктів взаємовідносин у системі ЖКГ: населення (споживача послуг), житлово-комунального підприємства (виробника та продавця послуг) і держави (регулятора): підприємство надає послуги, варіюючи їх кількість і якість; населення сплачує надані послуги, варіюючи питому вагу оплати; держава встановлює правила гри (величину тарифу, мінімальні вимоги до кількості та якості надання послуг, розмір санкцій), контролює виконання своїх обов’язків населенням і підприємством і при потребі накладає санкції на порушників. Таблиця Характеристики суб’єктів взаємовідносин у системі ЖКГ Показники Населення (споживач житлово-комунальних послуг) Житлово-комунальне підприємство (виробник і продавець житлово- комунальних послуг) Держава (регулятор системи надання житлово- комунальних послуг) Головний інтерес надійне постачання якісних послуг максимізація доходів від сплати послуг населенням стабільність роботи системи ЖКГ у результаті її збалансо- ваності Додаткові інтереси мінімізація витрат на оплату послуг мінімізація витрат на надання послуг населенню; утримання фондів підприємства у максимально якісному стані Ресурс кошти домогосподарства фонди підприємства адміністративний і фінансовий (кошти державного бюджету) Підтримання та віднов- лення ресурсу мінімізація витрат на оплату послуг мінімізація використання ресурсу; профілактика й оновлення фондів Важелі більш чи менш повна та регулярна оплата наданих (чи лише заявлених) послуг більш чи менш якісне та надійне надання послуг; контроль за повнотою та своєчасністю оплати послуг населенням встановлення тарифів на послуги; надання пільг і компенсацій; контроль за повнотою та своєчасністю надання послуг; встановлення штрафів за неповне та несвоєчасне надання послуг; встановлення штрафів за неповну та несвоєчасну оплату послуг Чинники прийняття рішень якість надання послуг ЖК-підприємством; фінансовий стан власного домогосподарства; легкість здійснення опортуністичної поведінки фінансовий і виробничий стан підприємства; легкість здійснення опортуністичної поведінки оцінка фінансового стану домогосподарств; оцінка фінансового та виробничого стану ЖК- підприємств; результати контролю оплати послуг населенням (здійсне- ного ЖК-підприємствами); результати контролю надання послуг ЖК-підприємствами (здійсненого державою з допомогою населення) Між суб’єктами взаємовідносин у сис- темі ЖКГ можна виділити низку конфліктів інтересів. Зауважимо, що оскільки житлово- комунальне підприємство постає у взаємо- відносинах з іншими суб’єктами ЖКГ у двох іпостасях: виробника послуг і їх продавця, то в системі житлово-комунальних взаємовід- носин наявні не 3 (як це постулюється, наприклад, у роботі [12]), а 5 потенційно конфліктних ситуацій. Конфлікт інтересів «населення – під- приємство» («споживач – продавець»). Між споживачами та продавцями житлово-кому- нальних послуг наявний класичний конфлікт інтересів при обміні благами, який у загальному вигляді може бути виражений формулою «споживач прагне купити якомога більше товару (послуг) якомога кращої якості, заплативши при цьому за нього якнайменше; натомість, продавець, намагаючись продати найменше товару найгіршої з наявних у нього якості, бажав би виручити за це максимальні кошти». Отже, споживач прагне мінімізувати, а виробник – максимізувати співвідношення ціна якість( кількість ) . У класичних ринкових умовах цей конфлікт розв’язується шляхом знаходження рівноважної ціни, що відображає баланс між попитом і пропозицією блага і встановлюється у проце- сі переговорів (на досконалому ринку – автоматично). За фіксованого (заданого ззовні) тарифу на житлово-комунальні послуги сторони можуть намагатися варіювати його на свою користь за допомоги застосування наявних у них важелів: споживач може оплачувати послуги не в повному обсязі; продавець – економити на обсязі надання послуг або на їх якості. Конфлікт інтересів «населення – під- приємство» («споживач – виробник»). Від- мінність цієї ситуації від попередньої поля- гає в тому, що якщо там продавець, маючи можливість надавати послуги різної якості та кількості, прагнув за фіксовану ціну запропонувати найгіршу якість і найменшу кількість, то в даному випадку технологічні можливості підприємства обмежують можливість його пропозиції. Коротко кажучи, у першому випадку він не хоче, а у другому не може. Для поліпшення спроможності виробника збільшуються тарифи. При цьому технічний стан основних засобів підприємств ЖКГ не покращується, втрати і надалі зростають, що спричиняє нове зростання тарифів. Таким чином, виникає дисбаланс, спричинений невідповідністю якості послуг тарифам, внаслідок чого збурюється нова хвиля невдоволення серед споживачів, найбільше серед малозабезпечених громадян. Єдиним можливим виходом із ситуації є модернізація та технологічне переозбро- єння житлово-комунальних підприємств шляхом розробки та впровадження іннова- ційних проектів, спрямованих на поліпшення технічного стану основних фондів, зменшення втрат, поліпшення якості послуг, і в результаті – на забезпечення стабілізації економічного становища підприємств і галузі в цілому. Ще один дисбаланс полягає в тому, що населення сплачує надані послуги за заниженими (дотаційними) тарифами, які навіть з урахуванням дотацій не повністю покривають фактичні витрати виробників. Значна частка населення має пільги з оплати житлово-комунальних послуг, що суттєво обмежує надходження коштів від населення. В умовах низького рівня добробуту населення й економічної кризи підприємств додатково постає проблема неплатежів спо- живачів, що також підриває відтворювальну базу житлово-комунальних підприємств. Отже, конфлікт між виробником і споживачем житлово-комунальних послуг полягає в тому, що одна і та сама величина тарифу для виробника є заниженою, а для споживача – завищеною. Держава як регулятор відносин у сис- темі надання житлово-комунальних послуг займає проміжну позицію між споживачами та продавцями (виробниками). Якщо перші мінімізують, другі максимізують, то завданням держави має бути балансування співвідношення ціна якість( кількість ) наданих послуг. На цій різниці й базуються конфлікти інтересів держави з іншими суб’єктами системи ЖКГ. Конфлікт інтересів «населення – держава» («споживач – регулятор»). У зв’язку з тим, що рівень добробуту більшості громадян не дозволяє здійснювати оплату комунальних послуг за повним тарифом, держава дотує тариф, а також надає населенню різні пільги та компенсації зі сплати житлово-комунальних послуг. Проте рівень цих доплат не є достатнім. Конфлікт інтересів «підприємство – держава» («продавець – регулятор»). Як уже зазначалося, одним із завдань держави в системі ЖКГ є забезпечення надання якісних (таких, що відповідають певному рівню якості) житлово-комунальних послуг населенню. Відповідний мінімально можливий рівень якості та кількості послуг обумовлюється державними нормативними актами. Водночас, як уже зазначалося вище, продавці послуг прагнуть, зі свого боку, не підтримувати рівень надання послуг, а максимізувати співвідношення ціни та якості (кількості) наданих житлово-комунальних послуг. Держава має у своєму розпорядженні важелі у вигляді контрольних інституцій, за допомогою яких відстежує дотримання продавцями мінімально обумовлених вимог до надання житлово-комунальних послуг, і при їх недотриманні може накладати санкції на порушників. Конфлікт інтересів «підприємство – держава» («виробник – регулятор»). Бюд- жетні дотації на утримання житлово-кому- нального комплексу передбачають у бюджетах всіх рівнів, але їх виділення житловому сектору здійснюється безпосередньо на місцевому рівні. Дотації здійснюються у формі трансфертів, спрямованих у житлово-комунальний сектор для компенсації збитків у зв’язку з низькими тарифами, встановленими для населення, а також для покриття чинних пільг. Величина дотацій із державного бюджету визначається на підставі затверджених стандартів. Як свідчить практика, дотації лише малою мірою покривають розміри збитків виробників [13]. Централізовано встановлюваний наразі тариф формується на такому рівні, що не залишає підприємствам коштів для інвес- тиційної діяльності та відновлення основних фондів. Щоб держава могла успішно реалі- зувати програму реструктуризації фондів ЖКГ, тарифно-ціновий механізм має забезпечувати можливість накопичення у підприємства джерел фінансування та розвитку його діяльності. Важливість зазначеної функції механізму управління стає особливо очевидною, якщо врахувати, що величина зовнішніх (залучених житлово- комунальними підприємствами) інвестицій по відношенню до наявних потреб досить мала. В обраному напрямі оптимізація вза- ємовідносин суб’єктів системи ЖКГ дослід- жується через призму моделювання тарифної політики у зазначеній системі, спрямованій на вирішення проблеми оптимізації (збалансування) цінового механізму при наданні житлово-комунальних послуг. Головними принципами формування цінових характеристик державою (тарифи, компенсації, дотації) мають бути такі: визначення максимально можливого тарифу для населення на підставі оцінки загальної платоспроможності домогосподарств; визначення необхідного рівня пільг і дотацій на підставі оцінки спектра розшарування домогосподарств за доходами; визначення мінімального тарифу на підставі розрахунку величини простого від- творення житлово-комунальних підприємств; визначення тарифу для розширеного відтворення на підставі розрахунку величини витрат на інноваційну діяльність житлово- комунальних підприємств. Окреслення цих принципів дозволяє диференціювати проблему оптимізації ціно- вого механізму надання житлово-комуналь- них послуг у низці завдань, а саме: визначення оптимального тарифу на житлово-комунальні послуги на підставі залежності відсотка оплати послуг від величини сімейного добробуту та функції розподілу домогосподарств за доходами (оптимізаційна модель); визначення оптимальної величини пільг і компенсацій малозабезпеченим верствам населення з урахуванням функції розподілу добробуту населення (оптимізаційна модель перекладення коштів на більш забезпечені прошарки споживачів житлово-комунальних послуг); визначення мінімально можливого тарифу на житлово-комунальні послуги з розрахунку необхідних коштів для покриття матеріального (просте відтворення) та морального (інноваційно-інвестиційна складова) зносу основних засобів (оптимізаційна модель); оптимізація додаткового (крім оплати послуг населенням) фінансування функціонування житлово-комунальних підприємств (безпосереднє виробництво послуг; оновлення фондів і технологій), тобто визначення оптимальної величини й оптимального способу залучення коштів підприємствами ЖКГ: державні (бюджетні) дотації; банківське кредитування; оренда чи приватизація житлово-комунальних підприємств. Перелічені завдання можна класифіку- вати таким чином: завдання 1, 2 – це визначення певного роду попиту – максимальної ціни, яку погод- жується заплатити населення за надання жит- лово-комунальних послуг певного рівня (функція, залежна від рівня (якості, своєчас- ності) послуг і їх надання). При цьому: 1) визначає зазначену ціну попиту в головному; 2) уточнює її з урахуванням можли- вості застосування фінансового (податкового типу) інструменту перерозподілу тарифів за непласкою шкалою – надання пільг і компенсацій; завдання 3, 4 – це розрахунок собівар- тості послуг. При цьому: 3) визначає собівартість у головному; 4) уточнює її з урахуванням можливос- ті застосування фінансових інструментів кредитування, лізингу тощо. Рис. 2 ілюструє, як окреслені вище завдання вписуються в систему взаємовідносин житлово-комунального господарства, вирішуючи проблему тарифної політики житлово-комунального підприємства. Рис. 2. Система завдань оптимізації цінового механізму Поточні збори за надання житлово- коммунальних послуг (s=s0) s < c0 Ні Так Ні Так Ні Так Собівартість виробництва та реалізації житлово-коммунальних послуг (с0) Збільшення зборів за рахунок оптимізації єдиного тарифу на ЖК-послуги (s=s1; s1 >s0) Завдання № 1 s < c0 s < c0 Збільшення зборів за рахунок оптимальної диференціації пільг і компенсацій (s=s2; s2 >s1) Завдання № 2 Вибір оптимального варианта залучення зовнішніх коштів (Δs:s=s2+ Δs; Δs >0) Завдання № 4 s ≥ c0 надання житлово-комунальних послуг Зауважимо лише, що під собівартістю виробництва та реалізації житлово-комуналь- них послуг у випадку, якщо поведінка підприємства є поведінкою сатисфактора, розуміється вартість простого відтворення, а якщо воно поводиться як інноватор – вартість розширеного відтворення. За такої умови завдання 3 присутнє на схемі неявно і уособлюється у трьох точках вибору подальших дій при порівнянні величини зборів за сплачені житлово-комунальні послуги із собівартістю їх виробництва та реалізації. Дослідження з визначення проблемних місць фінансової політики у сфері житлово- комунального господарства, зокрема тариф- ної політики, постановки та систематизації завдань, спрямованих на вирішення існу- ючих проблем, дозволило зробити такі висновки. 1. У системі житлово-комунальних від- носин беруть участь три головних гравці: населення (споживач житлово-комунальних послуг), житлово-комунальні підприємства (виробник і продавець житлово-комунальних послуг) і держава (регулятор житлово-кому- нальних послуг), інтереси та цілі яких багато в чому не збігаються, а іноді є протилежними. Тому ідеологія встановлення цінових параметрів взаємовідносин у житлово-комунальній сфері має ґрунтуватися на принципі балансу інтересів сторін, зокрема парето-оптимальності встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги. 2. З урахуванням того факту, що житлово-комунальне підприємство постає як у ролі виробника, так і в ролі продавця житлово-комунальних послуг, у системі житлово-комунальних взаємовідносин наявні не 3 (як це постулюється більшістю авторів), а 5 потенційно конфліктних ситуацій, розв’язання кожної з яких впливає на принципи встановлення тарифів. 3. Напрямом подальших досліджень природно буде розв’язання поставлених у статті завдань з метою отримання оптимальних із погляду платоспроможності населення тарифів на житлово-комунальні послуги, диференціації пільг і компенсацій, а також оптимізації фінансових рішень житлово-комунального підприємства. 4. Системне вирішення перелічених завдань і використання отриманих резуль- татів при прийнятті управлінських рішень керівництвом житлово-комунальних підпри- ємств, а також державними, місцевими виконавчими органами, що курирують діяльність ЖКГ, сприятиме оптимізації діяльності галузі житлово-комунального господарства України. Література 1. Митрофанова И.Н. Типология и анализ экономико-математических моделей предприятий жилищно-коммунального комплекса в условиях реформирования отрасли / И.Н. Митрофанова // Хозяйствующий субъект: новое экономическое состояние и развитие: матер. междунар. науч.-практ. конф. – Ярославль: Концерн «Подати», 2003. 2. Егорова Н.Е. Типология и анализ экономико-математических моделей рын- ка воспроизводства жилья / Н.Е. Егорова, А.Н. Кириллова, Е.Ю. Фаерман, К.А. Фонтана, С.Р. Хачатрян // Препринт #WP/97/022. – М.: ЦЭМИ РАН, 1997. – 78 с. 3. Егорова Н.Е. Моделирование инвестиционной деятельности в жилищном секторе / Н.Е. Егорова, С.Р. Хачатрян // Препринт #WP/98/059. – М.: ЦЭМИ РАН, 1998. – 90 с. 4. Фаерман Е.Ю. Ипотечное кредитование (анализ и моделирование) / Е.Ю. Фаерман, С.Р. Хачатрян, В.М. Локтионов, А.Н. Кириллова // Аудит и финансовый анализ. – 1998. – № 2. – С. 156-167. 5. Хачатрян С.Р. Анализ и моделирование механизмов развития малого предпринимательства в сфере управления жилищным фондом города / С.Р. Хачатрян // Аудит и финансовый анализ. – 2000. – № 3. 6. Хачатрян С.Р. Анализ и моделирование механизмов регулирования рыночных процессов в жилищной сфере / С.Р. Хачатрян // Препринт #WP/98/064. – М.: ЦЭМИ РАН, 1998. 7. Фаерман Е.Ю. Современные аспекты анализа и модельного обоснования региональной жилищной политики на базе ипотеки (на примере г. Москвы) / С.Р. Хачатрян, Е.Ю. Фаерман, Н.Л. Федорова, А.Н. Кириллова // Аудит и финансовый анализ. – 2000, № 4. – С. 112-135. 8. Митрофанова И.Н. Оценка эффективности деятельности предприятия жилищно-коммунального комплекса с использованием экономико-математического моделирования / И.Н. Митрофанова // Вопросы экономических наук. – 2004. – № 2. 9. Митрофанова И.Н. Экономико-ма- тематическое моделирование как инструмент решения проблем жилищно-коммунального комплекса / И.Н. Митрофанова // Вопросы экономических наук. – 2004. – № 2. 10. Фаерман Е.Ю. Тарифное регулирование ЖКК на основе прогноза социально-экономических последствий / Е.Ю. Фаерман, С.Р. Хачатрян, А.Н. Кириллова, Н.В. Королева // Стратегическое планирование и развитие предприятий: Тезисы докладов и сообщений Четвёртого Всероссийского симпозиума / под. ред. проф. Г.Б. Клейнера. – М.: ЦЭМИ РАН, 2003. 11. Фаерман Е.Ю. Дифференцированный подход к реформе жилищно-коммунального хозяйства / Е.Ю. Фаерман, С.Р. Хачатрян, В.М. Локтионов, К.А. Фонтана, И.П. Петров / Препринт #WP/97/037. – М.: ЦЭМИ РАН, 1997. – 86 с. 12. Егорова Н.Е. Имитационная модель предприятия ЖКХ как инструмент анализа тарифно-ценового механизма / Н.Е. Егорова, И.Н.Митрофанова, А.М. Шеин, Н.В. Королёва // Аудит и финансовый анализ. – 2007. – № 6. – С. 160-199. 13. Кротова Н.И. О мерах по реализации экономической модели функционирования ЖКК РФ / Н.И. Кротова // Журнал главного бухгалтера и руководителя ЖКХ. – 2002. – № 2. – С. 6-11. References 1. Mitrofanova, I., N. (2003) ‘Tipologija i analiz jekonomiko-matematicheskih modelej predprijatij zhiliwno-kommunal'nogo kompleksa v uslovijah reformirovanija otrasli’. Hozjaj- stvujuwij sub’ekt: novoe jekonomicheskoe sostojanie i razvitie: Materialy mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii. Russia: Jaroslavl': Koncern «Podati». 2. Egorova, N., E., Kirillova, A., N., Faerman, E., Ju., Fontana, K., A., Hachatrjan, S., R. (1997) ‘Tipologija i analiz jekonomiko- matematicheskih modelej rynka vosproizvodstva zhil'ja’. Moscow: CEMI RAS. 3. Egorova, N., E., Hachatrjan, S., R. (1998) Modelirovanie investicionnoj dejatel'- nosti v zhiliwnom sektore. Moscow: CEMI RAS. 4. Faerman, E., Ju., Hachatrjan, S., R., Loktionov, V., M., Kirillova, A., N. (1998) ‘Ipotechnoe kreditovanie (analiz i modeli- rovanie)’. Audit i finansovyj analiz. pp. 156- 167. 5. Hachatrjan, S., R. (2000) ‘Analiz i modelirovanie mehanizmov razvitija malogo predprinimatel'stva v sfere upravlenija zhili- wnym fondom goroda’. Audit i finansovyj analiz. 3. 6. Hachatrjan, S., R. (1998) ‘Analiz i modelirovanie mehanizmov regulirovanija rynochnyh processov v zhiliwnoj sfere’. Moscow: CEMI RAS. 7. Faerman, E., Ju., Hachatrjan, S., R., Fedorova, N., L., Kirillova, A., N. (2000) ‘Sovremennye aspekty analiza i model'nogo obosnovanija regional'noj zhiliwnoj politiki na baze ipoteki (na primere g. Moskvy)’. Audit i finansovyj analiz. 4. pp. 112-135. 8. Mitrofanova, I., N. (2004) ‘Ocenka jeffektivnosti dejatel'nosti predprijatija zhiliw- no-kommunal'nogo kompleksa s ispol'zovaniem jekonomiko-matematicheskogo modelirovanija’. Voprosy jekonomicheskih nauk. 2. 9. Mitrofanova, I., N. (2004) ‘Ekono- miko-matematicheskoe modelirovanie kak instrument reshenija problem zhiliwno-kommu- nal'nogo kompleksa’. Voprosy jekonomicheskih nauk. 2. 10. Faerman, E., Ju., Hachatrjan, S., R., Kirillova, A., N., Koroleva, N., V. (2003) ‘Tarifnoe regulirovanie ZhKK na osnove prognoza social'no-jekonomicheskih posled- stvij’. Strategicheskoe planirovanie i razvitie predprijatij. 11. Faerman, E., Ju., Hachatrjan, S.,R., Loktionov, V.,M., Fontana, K.,A., Petrov, I., P. (1997) ‘Differencirovannyj podhod k reforme zhiliwno-kommunal'nogo hozjajstva’. 12. Egorova, N., E., Mitrofanova, I., N., Shein, A., M., Koroljova, N., V. (2007) ‘Imita- cionnaja model' predprijatija ZhKH kak instru- ment analiza tarifno-cenovogo mehanizma’. Audit i finansovyj analiz. 6. pp. 160-199. 13. Krotova, N., I. (2002) ‘O merah po realizacii jekonomicheskoj modeli funkcion- irovanija ZhKK RF’. Zhurnal glavnogo buhgaltera i rukovoditelja ZhKH. 2. pp. 6-11. Надійшла до редакції 11.05.2012 р..