Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства

Разработаны научно-практические рекомендации относительно формирования модели стратегического планирования развития отрасли жилищно-коммунального хозяйства. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, стратегическое планирование, реформирование, государственное регулирование, тарифы ЖКГ....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Попадюк, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41434
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства / О.І. Попадюк // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 170-177. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-41434
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-414342013-11-27T15:41:05Z Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства Попадюк, О.І. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Разработаны научно-практические рекомендации относительно формирования модели стратегического планирования развития отрасли жилищно-коммунального хозяйства. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, стратегическое планирование, реформирование, государственное регулирование, тарифы ЖКГ. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування моделі стратегічного планування розвитку галузі житлово-комунального господарства. Ключові слова: житлово-комунальне господарство, стратегічне планування, реформування, державне регулювання, тарифи ЖКГ. The paper deals with working out of scientific and practical recommendations on building the model of strategic planning aimed at developing the housing and communal services. To evaluate the effective work of the above sector the author offers the matrix “effective demand – quality levels of services”. Through the analysis of indifference curves it was revealed that the overall improvement may be extensive (as the welfare of the population) and intensive (through the active government management). The matrix “effective demand – quality levels of services” can be used to evaluate the effectiveness in three planes: “tariffs – quality + number of services” (describing the degree of availability of adequate housing and communal services), “payment for services – quality + number of services” (describing the financial condition of utilities), “adequacy of services – adequacy of payments” (level of market and government regulation of housing and communal services market). To provide the effective reform and development of the sector, the combination of genetic and theological concepts of macroeconomic planning in two areas of public relations in the housing and communal services is needed – predominantly market regulation and active government policy: directive planning using a program-based approach to address the immediate problems of modernization of networks and equipment in this sector and indicative planning to improve the quality of housing and communal services. Keywords: housing and communal services, strategic planning, reform, government regulation, tariffs for housing and communal services. 2012 Article Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства / О.І. Попадюк // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 170-177. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41434 338.24:332.8:330.4 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Попадюк, О.І. Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства Економіка промисловості
description	Разработаны научно-практические рекомендации относительно формирования модели стратегического планирования развития отрасли жилищно-коммунального хозяйства. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, стратегическое планирование, реформирование, государственное регулирование, тарифы ЖКГ.
format	Article
author	Попадюк, О.І.
author_facet	Попадюк, О.І.
author_sort	Попадюк, О.І.
title	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства
title_short	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства
title_full	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства
title_fullStr	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства
title_full_unstemmed	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства
title_sort	деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41434
citation_txt	Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства / О.І. Попадюк // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 170-177. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT popadûkoí deâkíaspektistrategíčnogoplanuvannârozvitkužitlovokomunalʹnogogospodarstva
first_indexed	2025-07-03T23:40:29Z
last_indexed	2025-07-03T23:40:29Z
_version_	1836671072923025408
fulltext	УДК 338.24:332.8:330.4 Ольга Іванівна Попадюк, аспірант Донецький державний університет управління ДЕЯКІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА Сучасний стан житлово-комунального господарства (ЖКГ) України є кризовим, його прояви мають системний, взаємопов'я- заний характер, за якого одна проблема зумовлена іншою, що потребує розробки комплексу заходів, які мають бути розрахованими не на один рік. Успішне реформування галузі можливо реалізувати лише на засадах плановості, причому планувати необхідно як бажаний стан розвитку ЖКГ, так і засоби переведення ЖКГ у цей стан, тобто державне управління галуззю. Визначення напрямів планування і реформування ЖКГ має враховувати теоретичні постулати, світовий досвід та українські реалії. Так, базове правило соціальної ефективності для життєзабезпечуючих товарів і послуг говорить про те, що масштаб виробництва слід збільшувати до точки граничної суспільної вигоди, яка лежить на перетині кривої попиту і кривої кількості споживачів, тобто ціна товару (послуги) має дорівнювати довгостроковим граничним витратам. Це встановлює ряд організаційно-економічних особливостей функціонування виробників житлово-комунальних послуг (ЖКП), що є природними монополіями в економіці: найбільша ефективність виробництва комунальних послуг може бути досягнута при максимізації завантаження технологічних потужностей, а не в результаті конкуренції; довгострокові середні витрати на виробництво послуг вище, ніж довгострокові граничні доходи, а оптимальний платоспро- можний попит дорівнює довгостроковим граничним витратам. Це означає, що ціну послуг слід встановлювати на рівні довгострокових граничних витрат, але вона не буде покривати всіх витрат виробників послуг; стандартний рівень комунальних послуг входить до мінімального споживчого кошика, тобто надається і населенню, яке отримує соціальну допомогу. Тому масштаб комунальних послуг має дорівнювати кіль- кості домогосподарств, незалежно від їх платоспроможного попиту. Сформульовані закономірності породжують ряд важливих організаційно- економічних наслідків: 1. Житлово-комунальні послуги під- приємств, які є природними монополіями, мають функціонувати як єдині системи місь- ких послуг. 2. Оскільки оптимальна ціна комуналь- них послуг нижче довгострокових середніх витрат, платоспроможний попит частини населення нижче оптимальної ціни послуг. Отже, якщо тарифи на послуги встановлені на рівні компенсації витрат, то частина населення не може їх оплачувати. Якщо ж тарифи встановлені на рівні максимальної суспільної вигоди, платоспроможного попиту, то оплата послуг споживачами не компенсує виробнику всіх витрат. 3. У ринковій економіці виробники комунальних послуг повинні забезпечувати середню ефективність виробничої діяльності, тому дефіцит у ціні на комунальні послуги має компенсуватися з бюджету [3]. Щодо зарубіжного досвіду регулювання суспільних відносин у ЖКГ, порівняємо особливості його здійснення в України та країнах Європейського Союзу (табл. 1). Як свідчать наведені дані, основні відмінності стосуються того, що: держава на ринку ЖКП країн-членів Європейського Союзу проводить політику активного регулювання діяльності підпри- ємств ЖКГ; одним з фінансових джерел поліпшен- ня функціонування ЖКГ є приватизація; ступінь залучення приватного бізнесу до надання житлово-комунальних послуг, а відповідно і форма приватизації, можуть бути © О.І. Попадюк, 2012 різними залежно від специфіки ЖКГ та особливостей місцевих умов господарювання; незалежно від форми власності підпри- ємств та організацій, які надають житлово- Таблиця 1 Порівняльна таблиця особливостей житлово-комунальних господарств країн-членів ЄС та України [5] Напрям дослідження Швеція Німеччина Польща Україна Політика держави Держава проводить активну політику регулювання відносин на ринку житлово-комунальних послуг Жорсткий контроль за діяльністю підприємств ЖКГ Фінансування ЖКГ Децентралізовано Централізовано Приватний капітал, бюджетне фінансування Місцеві та регіональні кошти, приватний капі- тал. Кошти федерального бюджету використовуються лише на стратегічні проекти господарства Інвестування, фінансова до- помога держа- ви, пільгове кредитування підприємств ЖКГ Форма власності Приватні, АТ Комунальні та приватні підприємства, Державні, комуналь- ні, унітарні підприєм- ства Регулювання приватних підприємств на ринку ЖКП Регіональні та місцеві органи влади Відсутнє Встановлення ціни на ЖКП Регіональними та місцевими органами влади (гмінами у Польщі) з врахуванням особливостей розвитку кожного регіону та конкурентних відносин у галузі У кожному регіоні самостійно регіональ- ними органами влади на основі витрат ЖКГ Розмір оплати вартості ЖКП споживачами Оплата житлово-комунальних послуг становить 10% в структурі доходу сім'ї. Споживачі житлово-комунальних послуг не сплачують 100% їх вартості, існує адресне субсидування споживачів Оплата ЖКП стано- вить більше 20% доходу сім'ї. Спожи- вачі оплачують 95- 99% вартості послуг комунальні послуги, місцеві органи влади, як регулюючий орган, відповідають за якість та своєчасність отриманих послуг; незважаючи на активний розвиток рин- кових відносин у ЖКГ, жителі країн-членів ЄС не сплачують стовідсоткової вартості отриманих ЖКП [5]. Позитивні моменти зарубіжного дос- віду управління ЖКГ щодо державного регулювання і планування доцільно використовувати в Україні, але існують значні розбіжності, які створюють певні обмеження. Це, зокрема, кризовий стан галуззі й організаційна структура самого державного управління. Відмінними рисами прояву кризи в ЖКГ України є: по-перше, циклічні і коливальні явища в ЖКГ менш руйнівні: послуги надаються постійно, в достатніх обсягах. Головна система життєзабезпечення у кризових умовах має функціонувати в заданому режимі і відповідно до потреб; по-друге, криза в ЖКГ впливає на ефек- тивне функціонування міської і регіональної економіки, тому в зниженні його руйнівної сили беруть участь держава, виробники, споживачі. Це вберігає об'єкти ЖКГ від перевищення допустимих меж стійкої роботи; по-третє, регулятори функціонування ЖКГ (ринок, споживачі, держава) взаємоза- лежні, що зумовлює узгодженість дій у най- гостріші періоди боротьби з кризовими явищами. ЖКГ практично постійно функціонує в стані кризового режиму. Більше трьох тисяч розривів водопровідних мереж протягом року, не більше 20% від потреби здійснюваних ремонтів житлового фонду, постійна нестача коштів на розвиток і модернізацію системи, поставки послуг у кредит (процес оплати спожитого ресурсу відбувається значно пізніше факту споживання, як правило, не в повному обсязі) – усе це можна визначити як стабільний кризовий стан. Проте існують позитивні риси прояву кризи ЖКГ України, які дають надію на мож- ливість відродження цієї сфери: у ЖКГ накопичений досвід постійної життєдіяльності в кризових умовах; системі ЖКГ властиві два протилежних принципи, з одного боку, жорстко регламентований порядок і стандартні технології, з іншого – креативний підхід до вирішення виникаючих «нестандартних» ситуацій; технічна, кадрова, управлінська системи мають властивість готовності до розв'язання нагальних завдань в умовах невизначеності і браку ресурсів, тобто налаштовані функціонувати в режимі вирішення проблемних ситуацій [2]. Формальний зв'язок між рівнями уп- равління, а отже, і планування розвитку ЖКГ подано на рис. 1. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Державна житлово- комунальна інспекція Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України Національна комісія регулювання електроенергетики України Д ер ж ав ни й рі ве нь (в ик он ав ча гі лк а вл ад и) Кабінет Міністрів України Київська та Севастопольська міські адміністрації Міськвиконком, міське управління архітектури, будівництва та житлово- комунального господарства Райдержадміністрація. Районна рада. Сільська рада. Районне управління будівництва, архітектури та ЖКГ Рада міністрів АР Крим Обласні державні адміністрації Ре гі он ал ьн ий рі ве нь М іс це ви й рі ве нь Підприємства ЖКГ 1 2 3 … … … … … … i … … … … … n Населення Рис. 1. Учасники державного регулювання ЖКГ (розробка автора) Складність відносин між суб’єктами державного управління та об’єктами управ- ління (підприємствами ЖКГ та населенням) пояснюється подвійними критеріями до визначення ефективної роботи та задовільного стану галуззі: з одного боку, ефективність підприємств галузі безпосередньо пов’язана із підвищенням тарифів; з іншого – поліпшення умов життя населення, підвищення рівня плати за надані послуги, і в цьому ракурсі інтерес суб’єктів державного управління прямо протилежний – обмеження зростання тарифів. Безперечно, населення зацікавлене у зменшенні тарифів та підвищенні якості ЖКП. Інтереси підприємств ЖКГ формуються на основі економічних потреб, тобто отриманні прибутку. Роль суб’єктів державного управління галуззю зводиться до регулювання відносин між населенням та підприємствами. За такої ситуації на площині «Платоспроможний попит – Якісний рівень про- позиції ЖКП» можливі певні стани ЖКГ, які характеризуються кривими байдужості (рис. 2). Рис. 2. Формалізація завдання планування оптимального стану розвитку ЖКГ (розробка автора) Криві байдужості на рис. 2 об’єднують сукупність станів ЖКГ, які характеризують рівень сплати населенням за надані ЖКП від- повідної якості та кількості. При наближенні кривих байдужості до осі платоспроможного попиту ситуація характеризується наступним чином. Згідно з законами ринку, чим більше попит – тим нижче може бути якісний рівень пропозиції: має місце «ринок продавця», тобто продавець диктує свої умови споживачам. При наближенні кривих байдужості до осі якісного рівня пропозиції ситуація харак- теризується як «ринок покупця», при якому більш забезпечені верстви населення можуть вимагати надання якісних ЖКП відповідної вартості та своєчасно сплачувати за них. Як показано на рис. 2, загальне поліпшення си- туації можливе: 1) екстенсивно – у міру П ла т ос пр ом ож ни й по пи т Якісний рівень пропозиції ЖКП Напрям зростання суспільного добробуту Криві байдужості, які визначають набір станів ЖКГ відносно рівня тарифів + рівня оплати і якості та кількості ЖКП зростання добробуту населення; 2) інтенсивно – за рахунок дії державних органів влади. Критерії «Платоспроможній попит» та «Якісний рівень пропозиції ЖКП» є інтегрованими характеристиками і самі по собі мають складові (табл. 2). Так, складовими платоспроможного попиту є рівень тарифів та фактична оплата спожитих послуг. Якісний рівень пропозиції ЖКП якраз і включає якість та кількість ЖКП, своєчасність їх надання. Пропоновану матрицю можна використовувати для оцінки ефективності у трьох площинах: Таблиця 2 Матриця «Платоспроможний попит – Якісний рівень пропозиції ЖКП» (розробка автора) Показник Якісний рівень пропозиції ЖКП Кількість ЖКП Якість ЖКП Платоспро- можний попит Рівень тарифів Складова кількості ЖКП у тарифі Складова якості ЖКП у тарифі Оплата послуг Залежність кількості ЖКП від рівня оплати Залежність якості ЖКП від рівня оплати «рівень тарифів – якість + кількість ЖКП» – характеризують ступінь адекватної забезпеченості населення відповідної терито- рії житлово-комунальними послугами; «оплата послуг – якість + кількість ЖКП» – у підсумку характеризують фінан- совий стан підприємств ЖКГ; «адекватність послуг – адекватність оплати» – рівень ринкового й державного регулювання ринку ЖКП. Запропонований формальний підхід потребує розробки системи кількісних по- казників оцінки ЖКП: . Кількісний рівень фактична кількість спожитих ЖКП кількість норматив середньодушовогонаданих ЖКП мешканців споживання   Оцінка якісного рівня передбачає інтегрування певних фізичних, хімічних і технологічних характеристик за такою схемою (табл. 3): Таблиця 3 Пропонована схема розрахунку показника якісного рівня ЖКП (на прикладі водопостачання) ЖКП Характеристики Фактичні показники Нормативні показники Враховується у показник (0 або 1) Постачання гарячої (холодної) води ………… ………… ………… Якісний рівень послуг з водопостачання  Так, відносно постачання води тех- нічними характеристиками буде режим постачання (цілодобовий або погодинний), хімічними – хімічний склад води, фізичними – температура (для гарячої води). Стовпчик «Враховується у показник» заповнюється таким чином: 1 – фактичне значення відпо- відає нормативу; 0 – фактичне значення виходить за допустимі межі нормативу. Якщо рівень фактичної оплати ЖКП відстежується і підприємствами ЖКГ, і Державним комітетом статистики України, і Мінрегіоном, то для визначення показника «адекватність послуг – адекватність оплати» необхідне коригування ціни ЖКП на кіль- кісний та якісний рівень їх надання за рахунок введення системи поправочних коефіцієнтів. Складність характеристик «Платоспро- можній попит» та «Якісний рівень пропо- зиції ЖКП» дозволяє стверджувати, що має- мо завдання стратегічного планування реформування й розвитку ЖКГ України – це завдання багатокритеріальної оптимізації в умовах визначеності. Формально оптимальним станом ЖКГ будемо вважати такий стан рівноваги, який задовольнить як населення, так і підприємства ЖКГ і при цьому не буде нести загрози національній безпеці. У даному випадку перехрестя кривих платоспроможного попиту і якісного рівня пропозиції не буде визначати рівноважну ціну у класичному її розумінні. Це пов’язано зі специфікою ЖКГ та ціноутворенням на ЖКП – точка перетину буде означати ціну, яка задовольняє частку населення, що сплачує за ЖКП за визначеними тарифами з урахуванням бюджетних компенсацій. Інший бік побудови моделі стратегіч- ного планування ЖКГ сформулювала Г. Гу- берна: «…завжди існує природний конфлікт «між цілями довгострокового планування і короткостроковими рішеннями, що стосуються складних систем». Тільки місто може розробляти реалістичну стратегію розвитку ЖКГ і приймати тактичні рішення, які не суперечать стратегії. Все, що лежить за межами місцевих стратегій, але є принциповим для перспективного розвитку процесів надання послуг ЖКГ, має вирішувати держава на загальнонаціональному рівні» [1]. Заходи, які пропонує Г. Губерна, зводяться до жорсткого і централізованого впливу на ситуацію в галузі, а саме: 1. Тарифи повністю компенсують вартість послуг. 2. Антимонопольний комітет та його підрозділи на місцях проводять системний аудит з метою встановлення дійсних витрат на підприємствах ЖКГ. 3. Держава встановлює допустимий рівень витрат сімейних бюджетів для груп з різним рівнем доходів. 4. На державному рівні визначаються категорії громадян, які обслуговуються державою або містом. 5. Вводиться податок на нерухомість, кошти якого спрямовуються на інвестування ЖКГ. 6. У міру стабілізації стану у ЖКГ і зростання доходів громадян до тарифу вклю- чається інвестиційна складова. 7. Всі заходи з оздоровлення галузі та удосконалення відносин зі споживачами регулюються законодавчо – не численністю законів, а їх мінімізацією, ще краще – одним програмного значення [1]. Погоджуючись з визначеними Г. Гу- берною заходами, пропонується формування напрямів реформування ЖКГ здійснювати в межах сформованого концептуального під- ходу до реінжинірингу системи макроеко- номічного планування. Планування реформування управління галуззю передбачає планування реалізації всіх функцій управління: планування, організації, мотивації та контролю (табл. 4). Це передбачає використання матричного підходу з виокремленням двох сфер регулювання і формуванням відповідного забезпечення підсистем планування (рис. 3). При цьому постає питання первинності – що є визначальним у процесі планування: бажаний стан об’єкта планування, тобто ЖКГ, визначає напрями реформування управління галуззю або навпаки реальні можливості реформування управління галуззю мають визначати бажаний стан її розвитку. В Україні найчастіше саме сьогоденні реалії державного управління визначають характеристики майбутнього стану. Цей підхід обмежує економічний розвиток і звужує його до можливостей провідних у цей період часу політичних сил. Навпаки, окреслення бажаного стану розвитку ЖКГ на першому етапі, а тільки потім визначення необхідних ресурсів, можливостей та кроків досягнення на подальших етапах планової роботи дозволить збільшити потенціал галузі і знайти джерела та залучити додаткові ресурси. Саме в такому ракурсі до сфери активного державного управління, а отже, і планування, заснованого на телеологічній концепції, має належати регулювання діяльності підприємств, які надають кому- нальні послуги. Це пов’язано з тим, що, по- перше ЖКП першої групи надаються підпри- ємствами – природними монополістами; по- друге, їх діяльність безпосередньо пов’язана із національною безпекою; по-третє, техніч- ний стан комунікацій цих підприємств є незадовільним і потребує значних інвестицій. До сфери застосування телеологічної концепції макроекономічного планування [4] має належати регулювання діяльності підприємств, які надають ЖКП першої групи, оскільки їх ефективне реформування може бути здійснено тільки на засадах державного програмування й державного фінансування. До підприємств, які надають ЖКП, другої і третьої групи має бути застосована генетична концепція планування за рахунок активізації дії відповідних ринкових механізмів. Таблиця 4 Принциповий підхід до планування реформуванням ЖКГ (розробка автора) Планування Реалізації функцій управління Функції управління (за А. Месконом) планування організація мотивація контроль Н ап ря ми ре фо рм ув ан ня Реформу- вання управління галуззю 1. Формування моделі бажаного стану розвитку галузі на різні горизонти планування таким чином, що кожний попередній стан є кроком у досягненні наступного стану. 2. Планування реформування галузі. Визначення функцій державного управління в реформуванні ЖКГ. 3. Органи та орга- нізаційні структури державного управ- ління ЖКГ. 4. Повноваження органів управління ЖКГ. 5. Структура органів управління ЖКГ. 6. Важелі, інстру- менти, заходи, меха- нізми державного впливу на розвиток галуззі 1. Створення відповідних організаційних структур. 2. Узгодження й вдосконален- ня відповідного законодавчого, нормативного, методичного забезпечення планування взагалі й функціонування галузі зокрема. 3. Інформаційне забезпечення. 4. Фінансове забезпечення 1. Створення системи мотиваційних чинників, які спонукали би до участі у забезпеченні планового розвитку та реформування відносин у ЖКГ 1. Формування системи критеріїв оцінки діяль- ності органів держав- ного управління галуз- зю. Розгляд доцільності існування й результа- тивності діяльності порівняно з бюджет- ними витратами на утримання органів державного управлін- ня галуззю. 2. Формування системи критеріїв оцінки діяльності ЖКГ: 2.1. Оцінка технологіч- ного, технічного, еконо- мічного, екологічного стану підприємств галузі. 2.2. Оцінка якості та кількості наданих ЖКП. 2.3. Оцінка ступеня задоволеності населен- ня наданими та спожитими ЖКП. 2.4. Оцінка ступеня від- повідності наданих ЖКП їх тарифам та фактичній оплаті Реформу- вання галузі Рис. 3. Напрями реформування ЖКГ (розробка автора) Дослідження питань стратегічного пла- нування розвитку житлово-комунального господарства дозволяє зробити такі виснов- ки. Регулювання діяльності підприємств, які надають ЖКП другої і третьої груп Сфера переважно ринкової саморегуляції суспільних відносин Сфера активного державного управління Підсистема державного планового управління Підсистема державного регулювання планування Регулювання діяльності підприємств, які надають ЖКП першої групи Сфери застосування Підсистеми планування 1. Запропоновано підхід до визначення ефективної роботи та задовільного (в перс- пективі – стабільно зростаючого) стану га- луззі у площині «Платоспроможний попит – Якісний рівень пропозиції ЖКП». За допомогою аналізу кривих байдужості з’ясовано, що загальне поліпшення ситуації можливе: 1) екстенсивно – з міру зростання добробуту населення; 2) інтенсивно – за рахунок активного управлінського впливу держави. 2. Розроблено матрицю «Платоспро- можний попит – Якісний рівень пропозиції ЖКП», яку можна використовувати для оцін- ки ефективності у трьох площинах: «рівень тарифів – якість + кількість ЖКП» – характеризують ступінь адекватної забезпеченості населення житлово- комунальними послугами; «оплата послуг – якість + кількість ЖКП» – характеризують фінансовий стан підприємств ЖКГ; «адекватність послуг – адекватність оплати» – рівень ринкового й державного регулювання ринку ЖКП. Запропоновано підхід до розрахунку кількісних показників оцінки ЖКП першої групи. 3. Забезпечення ефективного реформування й розвитку галузі можливе на задах поєднання генетичної і теологічної концепцій макроекономічного планування до двох сфер суспільних відносин у ЖКГ – сфери переважно ринкової регуляції та сфери активного державного управління: директивного планування із застосуванням програмно-цільового підходу для вирішення нагальних проблем модернізації мереж і обладнання в галузі та індикативного планування для поліпшення якості ЖКП. Література 1. Губерная Г.К. Преодоление рыночных разрывов в условиях функционирова- ния ЖКХ: город и местное самоуправление / Г.К. Губерная // Вісник ІЕПД НАН України. – 2010. – № 1. – С. 9-13. 2. Дымченко Е.В. Эволюционный взгляд на формирование кризисных процессов в экономике / Е.В. Дымченко // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – №1(3). – Т. 2. – С. 88. 3. Лукьянченко А.А. Трансформация градообслуживающей системы (теория и практика) / А.А. Лукьянченко // НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. – 238 с. – С. 129. 4. Петрушевський Ю.Л. Класифікація видів макроекономічного планування / Ю.Л. Петрушевський, О.І. Попадюк // Еко- номічний аналіз. – 2011. – № 9 (3). – С. 228- 232. 5. Хвищун Н.В. Конкурентне середовище на ринку житлово-комунальних послуг / Н.В. Хвищун [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/en_re/2010_7_5/23.pdf. References 1. Gubernaja, G., K. (2010) ‘Preodolenie rynochnyh razryvov v uslovijah funkcionirovanija ZhKH: gorod i mestnoe samoupravlenie’. Vіsnik ІEPD NAN Ukraїni. 1. pp. 9-13. 2. Dymchenko, E., V. (2010) ‘Jev- oljucionnyj vzgljad na formirovanie krizisnyh processov v jekonomike’. Bjuleten' Mіzhnarod- nogo Nobelevs'kogo ekonomіchnogo forumu. 1(3). part 2. p. 88. 3. Luk'janchenko, A., A. (2004) Transformacija gradoobsluzhivajuwej sistemy (teorija i praktika). NAN Ukrainy. In-t jekonomiko-pravovyh issledovanij. – Doneck: OOO «Jugo-Vostok, Ltd». 4. Petrushevs'kij, Ju.L., Popadiuk, O., I. (2011) ‘Klasifіkacіja vidіv makroekonomіch- nogo planuvannja’. Ekonomіchnij analіz. 9(3). pp. 228-232. 5. Hviwun, N., V. (2012) Konkurentne seredoviwe na rinku zhitlovo-komunal'nih poslug.http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ en_ re/2010 _7_5/23.pdf. [accessed 24 Feb 2012]. Надійшла до редакції 24.02.202 р. http://www.nbuv.gov.ua/portal/ http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/

Деякі аспекти стратегічного планування розвитку житлово-комунального господарства

Репозитарії

Схожі ресурси