Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції

Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції

Розглянуто сутнісний зміст поняття соціальної норми, її властивості та визначено необхідність існування її для упорядкування суспільних (в тому числі правових) відносин....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Заморська, Л.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41741
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції / Л.І. Заморська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41741
record_format dspace
spelling irk-123456789-417412013-03-03T03:06:34Z Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції Заморська, Л.І. Теорія держави і права Розглянуто сутнісний зміст поняття соціальної норми, її властивості та визначено необхідність існування її для упорядкування суспільних (в тому числі правових) відносин. Рассмотрено сущностное содержание понятия социальной нормы, ее свойства и определена необходимость существования ее для упорядочивания общественных (в том числе правовых) отношений. In this article essence maintenance of concept of social norm, her property is considered and the necessity of existence of her is certain for arrangement of public (including legal) relations. 2011 Article Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції / Л.І. Заморська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41741 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Заморська, Л.І.
Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
Держава і право
description Розглянуто сутнісний зміст поняття соціальної норми, її властивості та визначено необхідність існування її для упорядкування суспільних (в тому числі правових) відносин.
format Article
author Заморська, Л.І.
author_facet Заморська, Л.І.
author_sort Заморська, Л.І.
title Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
title_short Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
title_full Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
title_fullStr Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
title_full_unstemmed Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
title_sort теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41741
citation_txt Теоретико-гносеологічний зміст категорії «соціальна норма» в радянській юриспруденції / Л.І. Заморська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT zamorsʹkalí teoretikognoseologíčnijzmístkategoríísocíalʹnanormavradânsʹkíjûrisprudencíí
first_indexed 2025-07-04T00:03:57Z
last_indexed 2025-07-04T00:03:57Z
_version_ 1836672549169135616
fulltext Л. І. ЗАМОРСЬКА. ТЕОРЕТИКО-ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ «СОЦІАЛЬНА НОРМА» В РАДЯНСЬКІЙ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ Роз г ля ну то сутнісний зміст по нят тя соціаль ної нор ми, її вла с ти вості та виз на че- но не обхідність існу ван ня її для упо ряд ку ван ня суспільних (в то му числі пра во вих) відно- син. Клю­чові­сло­ва: нор ма, соціаль на нор ма, пра вові нор ми як різно вид соціаль них. Рас смо т ре но сущ но ст ное со дер жа ние по ня тия со ци аль ной нор мы, ее свой ст ва и оп ре де ле на не об хо ди мость су ще ст во ва ния ее для упо ря до чи ва ния об ще ст вен ных (в том чис ле пра во вых) от но ше ний. Клю­че­вые­ сло­ва:­ нор ма, со ци аль ная нор ма, пра во вые нор мы как раз но вид ность со ци аль ных. In this article essence maintenance of concept of social norm, her property is considered and the necessity of existence of her is certain for arrangement of public (including legal) relations. Key­words: norm, social norm, legal norms as variety of social. Су­час­ний­ стан­ роз­вит­ку­ суспільства­ став­ підґрун­тям­ до­ ство­рен­ня­ си­с­те­ми­ пра­вил­по­ведінки­між­індивіда­ми,­що­тісно­взаємо­пов’язані­між­со­бою.­В­літе­ра- турі­під­у­–­ци­ми­пра­ви­ла­ми­по­ведінки­слід­ро­зуміти­–­нор­ми,­які­че­рез­ре­гу­лю- ван­ня­суспільних­відно­син­от­ри­ма­ли­на­зву­соціаль­них­норм. З­точ­ки­зо­ру­філо­софії­нор­ма­–­це­по­нят­тя,­що­оз­на­чає­межі,­в­яких­речі,­яви- ща,­при­родні­і­суспільні­си­с­те­ми,­ви­ди­людсь­кої­діяль­ності­та­відно­син­між­ни­ми­ зберіга­ють­свої­якості,­функції,­фор­ми­взаємозв’яз­ку1.­По­нят­тя­нор­ми­кон­кре­ти- зується­в­по­нят­тях­пра­вил,­зразків,­при­писів.­Во­но­за­сто­со­вується­для­ха­рак­те­ри- с­ти­ки­станів­при­род­них­і­суспільних­про­цесів,­хо­ча­найбільшим­чи­ном­пов'яза­не­ з­ор­ганізацією­людсь­кої­діяль­ності,­її­спільно-роздільним­ха­рак­те­ром,­з­різни­ми­ си­с­те­ма­ми­за­ходів,­ви­роб­ле­ни­ми­в­ній.­Оскільки­нор­ми­за­да­ють­спільно­ви­роб- лені­людь­ми­стійкі­і­за­галь­ноз­на­чущі­пра­ви­ла­по­ведінки,­то­му­всі­во­ни­у­ши­ро­ко- му­ ро­зумінні­мо­жуть­ бу­ти­ виз­на­чені­ як­ соціальні.­Соціальні­ нор­ми­ у­ вузь­ко­му­ ро­зумінні­ вис­лов­лю­ють­ спе­цифічний­ ха­рак­тер­ існу­ван­ня­ ок­ре­мих­ соціаль­них­ груп.­ У­соціологічній­на­уці­соціальні­нор­ми­ро­зуміють­ся­у­двох­зна­чен­нях:­в­ши­ро- ко­му­і­у­вузь­ко­му.­До­влас­ної­сфе­ри­дії­соціаль­них­норм­(вузь­ке­ро­зуміння)­відно- сять:­ 1)­си­с­те­му­відно­син,­за­леж­но­с­тей­і­взаємозв'язків­між­ве­ли­ки­ми­соціаль­ни­ми­ гру­па­ми,­що­вхо­дять­в­соціаль­ну­струк­ту­ру­суспільства,­відно­си­ни­між­гру­па­ми,­ по­ро­д­же­ни­ми­ си­с­те­мою­ суспільно­го­ роз­поділу­ праці,­ соціаль­но-еко­номічних­ фор­мацій,­політич­ни­ми­і­пра­во­ви­ми­си­с­те­ма­ми­суспільства,­де­мо­графічни­ми­та­ етнічни­ми­фак­то­ра­ми­то­що;­ 2)­си­с­те­му­відно­син­між­номіна­ль­ни­ми­ і­ре­аль­ни­ми­ор­ганізаційни­ми­гру­па- ми,­що­ фор­му­ють­ся­ в­ рам­ках­ спільнот,­ які­ ви­ни­ка­ють­ на­ ос­нові­ ви­роб­ни­чих­ і­ над­бу­до­ва­них­відно­син,­відно­син­вла­ди­і­підпо­ряд­ку­ван­ня,­ко­о­пе­ра­тив­ної­діяль- ності­то­що;­ 3)­си­с­те­му­відно­син­вла­ди­і­за­леж­ності­в­об’єднан­нях­і­гру­пах­і­т.д.­ 46 Держава і право • Випуск 53 ©­ЗА МОРСЬ КА Лю бов Ігорівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­ка­фе­д­ри­те­орії­ та­ історії­ дер­жа­ви­ та­ пра­ва­ Чернівець­ко­го­ на­вчаль­но-кон­суль­таційно­го­ цен­т­ру­ Національ­но­го­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» Нор­ми,­що­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­ в­ цих­ си­с­те­мах­ для­ ре­гу­лю­ван­ня­ по­ведінки­ і­ взаємодії­учас­ників­да­них­об'єднань,­а­та­кож­взаємодії­груп­в­ціло­му­–­соціальні­ нор­ми­в­пря­мо­му­сенсі­сло­ва,­тоб­то­соціальні­нор­ми­у­вузь­ко­му­зна­ченні.­ Крім­ цьо­го,­ в­ суспільстві­ діють­ різні­ ви­ди­ норм,­ які­ рег­ла­мен­ту­ють­ спе- цифічні­ відно­си­ни­ і­ взаємодії­ між­ людь­ми.­ Та­ки­ми­ є,­ на­при­клад,­ нор­ми­ куль- турні,­релігійні,­етнічні,­пра­вові,­мо­ральні,­мо­ральні.­Не­зва­жа­ю­чи­на­спе­цифіку­ дії­і­якісних­особ­ли­во­с­тей,­ці­нор­ми­є­соціаль­ни­ми­в­ши­ро­ко­му­сенсі­сло­ва.­Са­ме­ в­ньо­му­ми­і­бу­де­мо­на­далі­вжи­ва­ти­термін­«соціальні­нор­ми».­ Пи­тан­ня­про­сфе­ру­дії­соціаль­них­норм­ду­же­важ­ли­вий,­бо­від­йо­го­вирішен- ня­за­ле­жить­са­ме­по­нят­тя­нор­ми.­Ви­хо­дя­чи­з­то­го­чи­іншо­го­варіан­та­відповіді­на­ це­пи­тан­ня­вста­нов­люється­са­ме­фор­му­лю­ван­ня­по­нят­тя­соціаль­ної­нор­ми,­про- во­дять­ся­відмінності­технічних­і­соціаль­них­норм,­виз­на­ча­ють­ся­ви­ди­соціаль­них­ норм.­ Тра­диційно­ в­ літе­ра­турі­ підкрес­люється,­ що­ уп­равління­ за­ до­по­мо­гою­ соціаль­них­норм­при­та­ман­не­не­всім­про­це­сам,­а­ли­ше­тим,­які­опо­се­ред­ко­ву­ють- ся­у­відно­си­нах,­що­скла­да­ють­ся­між­людь­ми.­В.І.­Ніже­чек­в­своїх­ро­бо­тах­спи- рається­ на­ роз­роб­ки­ ака­деміка­А.І.­ Бер­га,­ який­ вва­жає,­що­ існує­ три­ ос­нов­них­ ча­с­ти­ни,­ сфе­ри­ уп­равління:­ 1)­ уп­равління­ си­с­те­ма­ми­ ма­шин,­ тех­но­логічни­ми­ про­це­са­ми­ і­ вза­галі­ про­це­са­ми,­що­ма­ють­місце­ при­ ціле­с­пря­мо­ва­но­му­ впливі­ лю­ди­ни­на­при­ро­ду,­2)­уп­равління­діяльністю­людсь­ких­ко­лек­тивів,­що­вирішу- ють­ те­ чи­ інше­ за­вдан­ня;­ 3)­ уп­равління­ про­це­са­ми,­ що­ відбу­ва­ють­ся­ в­ жи­вих­ ор­ганізмах.­Аналізу­ю­чи­цю­кла­сифікацію­з­точ­ки­зо­ру­впли­ву­соціаль­них­норм­на­ про­це­си­ уп­равління,­ В.І.­ Ніже­чек­ при­хо­дить­ виз­на­чає,­ що:­ пер­ша­ ча­с­ти­на­ уп­равління­ ха­рак­те­ри­зується­ за­сто­су­ван­ням­ ос­нов­ним­ чи­ном­ технічних­ норм,­ хо­ча­ в­ ряді­ ви­падків­ ціле­с­пря­мо­ва­ний­ вплив­ лю­дей­ на­ при­ро­ду­ ре­гу­люється­ і­ соціаль­ни­ми­нор­ма­ми,­на­при­клад,­нор­ма­ми­пра­ва;­дру­га­ча­с­ти­на­уп­равління­без- по­се­ред­ньо­пов'яза­на­з­функціону­ван­ням­соціаль­них­норм.­Уп­равління­діяльністю­ об’єднань­гро­ма­дян­не­мож­ли­ве­без­соціаль­них­норм,­більш­то­го,­в­цьо­му­ви­пад­ку­ во­ни­ ви­с­ту­па­ють­ йо­го­ ос­нов­ним­ еле­мен­том.­ До­ тре­тьої­ ча­с­ти­ни­ уп­равління­ –­ про­це­са­ми,­що­відбу­ва­ють­ся­в­жи­вих­ор­ганізмах­–­соціальні­нор­ми­відно­шен­ня­ не­ма­ють­(ці­про­це­си­ре­гу­лю­ють­ся­ав­то­ма­тич­но)2.­Та­ким­чи­ном,­соціальні­нор­ми­ ма­ють­відно­шен­ня­тільки­до­соціаль­ної­діяль­ності­індивідів.­ За­га­лом,­ та­кий­підхід­до­виз­на­чен­ня­ сфе­ри­дії­ соціаль­них­норм­є­найбільш­ по­ши­ре­ним­ і­ не­ вик­ли­кає­ за­пе­ре­чень.­ Соціаль­на­ нор­ма­ ре­гу­лює­ тільки­ та­ка­ по­ведінка,­яка­має­суспільний­ха­рак­тер,­тоб­то­пов'яза­не­з­взаємовідно­си­на­ми­між­ індивіда­ми,­ко­лек­ти­ва­ми,­кла­са­ми,­суспільством­в­ціло­му3.­Цим­соціаль­на­нор­ма­ і­відрізняється­від­нор­ми­технічної,­ме­дич­ної­чи­біологічної,­яка­вста­нов­лює­пра- ви­ла­по­во­д­жен­ня­з­при­род­ни­ми­або­штуч­ни­ми­об'єкта­ми.­ Тра­диційно­соціальні­нор­ми­виз­на­ча­ють­ся­як­пра­ви­ла­по­ведінки­ за­галь­но­го­ ха­рак­те­ру,­що­ре­гу­лю­ють­відно­си­ни­між­людь­ми4.­ Хотіло­ся­б­звер­ну­ти­ува­гу­на­те,­що­під­нор­мою­ча­с­то­ро­зуміється­пра­ви­ло,­ яко­му­ підпо­ряд­ко­вується­ пев­ний­ про­цес­ або­ йо­го­ ре­зуль­тат.­ Сто­сов­но­ що­до­ людсь­кої­по­ведінки­В.М.­Ку­д­ряв­цев­виз­на­чив­соціаль­ну­нор­му­як­та­ку­по­ведінку,­ яка­вис­лов­лює­ти­пові­соціальні­зв'яз­ки­і­відно­си­ни,­що­ха­рак­тер­но­для­більшості­ пред­став­ників­цьо­го­кла­су­чи­соціаль­ної­гру­пи,­схва­люється­ни­ми­і­зустрічається­ най­частіше.­При­цьо­му­фак­тич­ну­нор­му­не­мож­на­ро­зуміти­ли­ше­як­се­ред­нь­о­ста- ти­с­тич­ну­ве­ли­чи­ну,­як­найбільш­по­ши­ре­ну­фор­му­то­го­чи­іншо­го­про­це­су,­ча­с­то­ спо­с­те­ре­жу­ва­не­яви­ще­чи­подію.­Як­ за­зна­чає­В.М.­Ку­д­ряв­цев,­кількісна­оз­на­ка­ нор­ми­вто­рин­на,­більш­важ­ли­вий­якісний­її­ас­пект.­Це­слід­ро­зуміти­в­то­му­зна- ченні,­що­будь-яка­нор­ма­є­відо­б­ра­жен­ням­(адек­ват­не­чи­ви­к­рив­ле­не)­при­род­ньої­ або­суспільної­за­ко­номірності.­На­леж­ним­мож­на­вва­жа­ти­ли­ше­та­ке­функціону- 47Юридичні і політичні науки ван­ня­ си­с­те­ми,­ яке­ відповідає­ її­ при­роді­ і­ ос­нов­ним­вла­с­ти­во­с­тям,­ оп­ти­маль­но­ або­що­най­мен­ше­до­пу­с­ти­мо­для­да­но­го­про­це­су,­яви­ща,­інсти­ту­ту.­Мож­на­ска­за- ти,­–­пи­ше­В.­Н.­Ку­д­ряв­цев,­–­що­в­іде­аль­но­му­ви­пад­ку­нор­ма­–­міра­ко­рис­но­го,­ оп­ти­маль­но­го,­а­то­му­і­ти­по­во­го­функціону­ван­ня5.­ У­ пев­но­му­ зна­ченні­ нор­ма­ яв­ляє­ со­бою­ ха­рак­те­ри­с­ти­ку­ фак­тич­но­го­ ста­ну­ ре­чей:­не­тільки­то­го,­що­по­вин­но­бу­ти­,­але­й­то­го,­що­вже­є,­не­тільки­на­леж­но- го,­а­й­су­що­го.­Нор­маль­не­яви­ще­чи­про­цес,­як­вка­зує­В.М.­Ку­д­ряв­цев,­є­на­сам- пе­ред­ре­аль­но­існу­ю­чий­різно­вид­подій,­що­зустрічається­до­сить­ча­с­то6.­І­в­цьо­му­ сенсі­нор­ма­відо­б­ра­жає­не­тільки­ба­жа­не­чи­не­обхідне,­а­перш­за­все­–­ре­алізо­ва- не­в­об'єктивній­дійсності,­ре­аль­но­існу­ю­че­яви­ще.­ Про­аналізу­вав­ши­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ соціаль­них­ норм,­ що­ про­по­ну­ють­ся­ в­ на­уковій­літе­ра­турі,­мож­на­виділи­ти­такі­їх­вла­с­ти­вості: 1)­Соціальні­ нор­ми­ існу­ють­ у­ сфері­ суспільних­ відно­син,­ тоб­то­ ре­гу­лю­ють­ відно­си­ни­між­індивіда­ми,­їх­ко­лек­ти­ва­ми­і­спільно­та­ми.­ 2)­Об'єктив­на­обу­мов­леність.­Соціальні­нор­ми­обу­мов­лені­до­сяг­ну­тим­сту­пе- нем­ еко­номічно­го,­ соціаль­но-політич­но­го­ і­ куль­тур­но­го­ роз­вит­ку­ суспільства,­ во­ни­відо­б­ра­жа­ють­національні­й­істо­ричні­особ­ли­вості­жит­тя­країни7.­Як­пи­ше­ Є.М.­Пень­ков,­кон­крет­ний­зміст­соціаль­них­норм­виз­на­чається­відо­б­ра­жен­ням­у­ них­умов­суспільно­го­бут­тя,­суспільних­за­ко­номірно­с­тей­та­по­треб­суспільства­на­ то­му­чи­іншо­му­етапі­йо­го­роз­вит­ку8.­Сутнісний­ха­рак­тер­соціаль­них­норм­особ- ли­во­підкрес­люється­М.І.­Боб­не­вою,­П.Є.­Нед­бай­лом9.­Це­відо­б­ра­жен­ня,­як­уже­ за­зна­ча­ло­ся,­мо­же­бу­ти­як­адек­ват­ним,­так­і­спо­тво­ре­ним.­У­зміст­по­нят­тя­нор­ми,­ крім­нор­мо­ро­ва­ності­по­ведінки,­вхо­дить­еле­мент­нор­маль­ності,­який­оз­на­чає,­що­ в­ нормі­ фіксується­ при­род­ний,­ нор­маль­ний,­ соціаль­но­ прий­нят­ний­ стан­ суспільних­відно­син.­ 3)­ Соціальні­ нор­ми,­ на­ відміну­ від­ технічних,­ бу­ва­ють­ різни­ми­ в­ різних­ суспільствах,­соціаль­них­гру­пах­(що­при­род­но­вип­ли­ває­з­ їхньої­обу­мов­ле­ності­ умо­ва­ми­жит­тя­лю­дей).­ 4)­ Ре­алізо­ваність­ соціаль­ної­ нор­ми,­ її­ втілен­ня­ в­ соціаль­ну­ прак­ти­ку.­Не­ре- алізо­ва­ною­нор­ма­не­є­та­кою­за­виз­на­чен­ням.­«Нор­мальність»­нор­ма­тив­но­го­при- пи­су­пе­ред­ба­чає­ти­повість­пев­них­соціаль­них­зв'язків,­їх­по­ши­реність,­ма­совість.­ При­відсут­ності­цієї­якості­ніякий­«зовнішній»­нав'яза­ний­при­пис­не­ста­не­нор- мою.­Здебільшо­го­суспільні­інсти­ту­ти­фіксу­ють­фак­тич­но­існу­ючі­ти­пові­нор­ми.­ 5)­Соціальні­нор­ми­є­пра­ви­ла­по­ведінки­лю­дей,­ви­ра­жені­у­ви­гляді­прин­ци­пу­ або­у­ви­гляді­веління.­В.І.­Ніже­чек­особ­ли­во­на­по­ля­гає­са­ме­на­цьо­му­фор­му­лю- ванні,­ підкрес­лю­ю­чи,­ що­ са­ме­ та­ким­ чи­ном­ пе­ре­дається­ змісто­вне­ зна­чен­ня­ ла­тинсь­ко­го­терміна­«нор­ма».­У­ро­бо­тах­Є.М.­Пень­ко­ва­і­П.Є.­Нед­бай­ла­ви­ко­ри- с­то­вується­ та­кож­ і­ термін­ «ви­мо­га»,­ що­ ста­вить­ся­ до­ по­ведінки­ осо­би­с­тості.­ Як­що­не­уточ­ни­ти,­який­ха­рак­тер­цієї­ви­мо­ги,­–­до­во­дить­В.­І.­Ніже­чек,­–­зо­к­ре­ма,­ не­підкрес­ли­ти­відсут­ності­пер­со­наль­но­пев­них­ад­ре­сатів,­ба­га­то­крат­ності­по­вто- рен­ня,­сло­вом,­як­що­не­ак­цен­ту­ва­ти­ува­гу­на­за­гальність­ви­мо­ги,­що­містить­ся­в­ соціальній­ нормі,­ тоді­ під­ ос­тан­ню­ підпа­дає­ будь-яка­ ви­мо­га,­ навіть­ су­то­ індивіду­аль­но­го,­кон­крет­но­го­ха­рак­те­ру10.­ Термін­«пра­ви­ло­по­ведінки»­іноді­вик­ли­кає­нарікан­ня­як­не­відповідний­де­я- ким­ви­дам­соціаль­них­норм,­особ­ли­во­це­сто­сується­норм­пра­во­вих.­Не­всі­нор­ми­ без­по­се­ред­ньо­вста­нов­лю­ють­пев­не­пра­ви­ло­по­ведінки.­А­в­числі­пра­во­вих­норм­ особ­ли­во­ ве­ли­ке­ кількість­ при­писів­ дек­ла­ра­тив­но­го,­ за­галь­но­закріплю­ю­чо­го,­ дефінітив­но­го­ ха­рак­те­ру,­ які­ не­ підпа­да­ють­ під­ фор­му­лю­ван­ня­ «пра­ви­ло­ по­ведінки».­На­цій­підставі­де­які­ав­то­ри­не­відно­сять­подібні­при­пи­си­до­норм,­ інші­ж­на­ма­га­ють­ся­мо­дифіку­ва­ти­са­ме­по­нят­тя­нор­ми.­Не­тор­ка­ю­чись­дис­кусії­ 48 Держава і право • Випуск 53 про­ро­зуміння­пра­во­вої­нор­ми,­зу­пи­ни­мо­ся­на­од­но­му­за­ува­женні,­що­має,­на­наш­ по­гляд,­ до­сить­ істот­ний­ ха­рак­тер.­ Вва­жається­ до­сить­ вда­лим­ підхід­ М.Н.­ Ку­лажніко­ва­і­В.І.­Ше­пелєва,­які­зро­би­ли­ак­цент­на­си­с­тем­но­му­ха­рак­тері­нор­ма- тив­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня.­ Си­с­темність­ –­ не­обхідний­ оз­на­ка­ соціаль­них­ норм.­ На­ дум­ку­за­зна­че­них­ав­торів,­що­про­во­дять­ся­на­при­кла­дах­пра­во­вих­норм,­мо­жуть­ бу­ти­ви­ко­ри­с­тані­і­як­ілю­с­т­рація­до­за­галь­но­го­уяв­лен­ня­про­соціаль­ну­нор­ма­тив- ность.­Навіть­у­то­му­ви­пад­ку,­як­пи­шуть­ав­то­ри,­ко­ли­мо­ва­не­йде­про­кон­кретні­ пра­ви­ла­ по­ведінки,­ сфор­му­ль­о­ва­них­ у­ ви­гляді­ пев­них­ прав­ та­ обов'язків­ учас- ників­ре­гу­ль­о­ва­них­відно­син,­«ці­пра­вові­ус­та­нов­лен­ня­та­кож­є­нор­ма­ми­пра­ва,­ оскільки­ в­ поєднанні­ з­ інши­ми­ нор­ма­ми­ єди­ної­ пра­во­вої­ си­с­те­ми­ ви­с­ту­па­ють­ ре­гу­ля­то­ра­ми­ суспільних­ відно­син»11.­ На­ цій­ підставі­ ав­то­ри­ до­во­дять­ пра- вомірність­вжи­ван­ня­терміну­«пра­ви­ло­по­ведінки»­сто­сов­но­до­всіх­юри­дич­них­ ус­та­нов­лень.­ Що­сто­сується­терміну­«ви­мо­га»,­то­він­ак­цен­тує­ува­гу­на­інший­особ­ли­вості­ нор­ми,­ про­ що­ бу­де­ ска­за­но­ ниж­че.­ При­ цьо­му­ фор­му­лю­ван­ня­ «пра­ви­ло­ по­ведінки»,­ з­ на­шої­ точ­ки­ зо­ру,­ має­ ще­ од­ну­ пе­ре­ва­гу­ :­ во­но­ без­по­се­ред­ньо­ пов'язує­нор­му­з­діяльністю,­по­ведінкою­суб'єктів,­підкрес­лю­ю­чи­її­«впи­саність»­ у­соціаль­ну­прак­ти­ку.­Цим­знімається­якийсь­суб'єктивістський,­во­люн­та­ристсь- кий­ відтінок­ з­ по­нят­тя­ нор­ми,­що­ підво­дить­ нас­ до­ її­ об'єктив­ної­ при­ро­ди,­ до­ мо­ментів­су­що­го,­які­при­сутні­в­ній.­ 6)­Соціальні­нор­ми­–­це­пра­ви­ла­по­ведінки­за­галь­но­го­ха­рак­те­ру,­тоб­то­«пра- ви­ла,­що­пе­ред­ба­ча­ють­пев­ну­ти­по­ву­си­ту­ацію­і­то­му­роз­ра­хо­вані­на­не­од­но­ра­зо- ве­ за­сто­су­ван­ня­ і­ не­ма­ють­ іднивіду­аль­но­ вка­за­них­ ад­ре­сатів».­ Е.­М.­Пень­ков,­ уза­галь­ню­ю­чи­ оз­на­ки­ нор­ми,­ за­зна­чає,­що­ соціаль­ну­нор­му­ слід­ відрізня­ти­ від­ індивіду­аль­них­велінь,­та­кож­вказівок­особі­вчи­ня­ти­пев­ним­чи­ном.­Індивіду­аль- не­веління­–­це­ви­мо­га­су­во­ро­кон­крет­но­го­оди­нич­но­го­ак­ту­по­ведінки­осо­би­в­ цiй­ індивіду­аль­но­ не­по­вторній­ кон­крет­ної­ си­ту­ації.­ «Індивіду­аль­не­ веління,­ –­ пи­ше­ Пень­ков­ О.М.,­ –­ відрізняється­ від­ ви­мо­ги­ соціаль­ної­ нор­ми­ відсутністю­ ти­по­вої­по­ведінки»12.­За­гальність­ха­рак­терів­при­писів,­що­містять­ся­в­соціаль­них­ нор­мах­–­по­нят­тя­віднос­не.­У­різних­видів­соціаль­них­норм­і­навіть­у­різних­норм­ в­ме­жах­од­но­го­і­то­го­ж­ви­ду­мас­шта­би­цієї­за­галь­ності­про­яв­ля­ють­ся­не­од­на­ко- во,­бо­во­ни­відрізня­ють­ся­один­від­од­но­го­по­кількості­ад­ре­сатів,­за­дією­в­часі­і­ про­сторі,­за­сту­пе­нем­обов'яз­ко­вості­і­тим­са­мим­за­ко­лом­вре­гу­ль­о­ва­них­відно- син.­Мас­шта­би­за­галь­ності­соціаль­них­норм­різні,­важ­ли­во,­щоб­в­ме­жах­да­но­го­ ко­лек­ти­ву­ відповідне­ пра­ви­ло­ ма­ло­ за­галь­ну­ по­ши­реність.­ За­галь­ний­ ха­рак­тер­ соціаль­них­ норм­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ що­ во­ни­ роз­ра­хо­вані­ на­ не­виз­на­че­не­ чис­ло­ ви­падків­да­но­го­ви­ду­і­не­ма­ють­індивіду­аль­но­вка­за­них­ад­ре­сатів13.­ 7)­ Соціальні­ нор­ми­ впли­ва­ють­ на­ во­льо­ву,­ свідо­му­ по­ведінку­ лю­дей,­ тоб­то­ та­ку­по­ведінку,­в­ході­якої­во­ни­уяв­ля­ють­собі­межі­мож­ли­во­го­і­міру­на­леж­но­го.­ При­цьо­му­мож­на­ска­за­ти,­що­соціальні­нор­ми­вста­нов­лю­ють­ся­в­певній­мірі­з­ волі­лю­дей,­відо­б­ра­жа­ють­ко­лек­тив­не­во­ле­ви­яв­лен­ня.­Як­на­го­ло­шується­в­літе­ра- турі,­«нор­ми­ство­рю­ють­спільно­ви­роб­лені­людь­ми­стійкі­і­за­галь­ноз­на­чущі­пра- ви­ла­по­ведінки14.­Од­нак­це­жод­ною­мірою­не­дає­підстав­го­во­ри­ти­про­пе­ре­ва- жан­ня­ суб'єктив­но­го­ мо­мен­ту­ нор­мо­ге­не­зу.­ Це­ «ко­лек­тив­не­ во­ле­ви­яв­лен­ня»­ суспільства­потрібно­розціню­ва­ти­ли­ше­як­наслідок­ти­по­вості,­соціаль­ної­прий- нят­ності­будь-яких­відно­син.­Девіант­на­по­ведінка­як­соціаль­но­зна­чи­ма­є­та­кою­ са­ме­в­си­лу­її­не­ти­по­вості,­не­сприй­нят­тя­як­нор­ми­більшою­ча­с­ти­ною­соціаль­ної­ спільності.­То­му­ос­нов­ний­зміст­та­кої­оз­на­ки­соціаль­ної­нор­ми,­як­її­свідо­мо-во- льо­вий­ха­рак­тер­потрібно­ро­зуміти­са­ме­як­ад­ре­со­ваність­нор­ми­до­усвідо­мле­ної­ по­ведінки­осо­би­у­суспільстві.­ 49Юридичні і політичні науки 8)­Імпе­ра­тив­ний­ха­рак­тер­соціаль­них­норм,­що­ви­ра­жається­в­то­му,­що­во­ни­ є­обов'яз­ко­ви­ми­для­ви­ко­нан­ня­осо­ба­ми,­що­по­тра­пи­ли­в­нор­ма­тив­но-рег­ла­мен- то­ва­ну­ си­ту­ацію.­Соціальні­ нор­ми,­ як­ пи­ше­П.­Е.­Нед­бай­ло,­ це­ не­ тільки­міра­ по­во­д­жен­ня,­це­та­кож­ви­мо­ги,­про­по­но­вані­суспільством­чи­суспільним­кла­сом­ до­осо­би­с­тості,­ус­та­нові­та­ор­ганізації­по­во­ди­ти­се­бе­пев­ним­чи­ном,­діяти­так,­а­ не­ інак­ше15.­ Вва­жається,­ що­ са­ме­ да­ну­ оз­на­ку­ –­ імпе­ра­тивність­ –­ праг­ну­ли­ підкрес­ли­ти­ав­то­ри,­що­виз­на­ча­ють­нор­му­че­рез­ка­те­горію­«ви­мо­га»­(Е.­М.­Пень- ков,­ П.­Е.­ Нед­бай­ло).­ Спе­цифіка­ соціаль­ної­ нор­ми,­ як­ вка­зу­вав­ А.А.­ Руч­ка,­ не­ тільки­ в­ то­му,­що­ во­на­ ре­гу­лює­ соціаль­ну­ по­ведінку­ лю­дей­ (тоб­то­ вста­нов­лює­ по­ря­док­і­межі­здійснен­ня­пев­них­дій),­але­і­в­то­му,­що­во­на­ви­ма­гає­дій­пев­но­го­ ти­пу16.­Це­ж­підкрес­лю­вав­і­В.І.­Ку­цен­ко,­який­пи­сав,­що­нор­ма­мо­же­ви­ма­га­ти­ як­ но­вих,­ так­ і­ сте­рео­тип­них,­ ре­про­дук­тив­них­ дій,­ –­ але­ в­ кож­но­му­ разі­ во­на­ фіксує­не­обхідність­дій­са­ме­пев­но­го­ти­пу17.­Ступінь­обов'яз­ко­вості,­«жорсткість»­ ви­мог­соціаль­них­норм­по-різно­му­оцінюється­в­літе­ра­турі.­Де­які­ав­то­ри­роз­гля- да­ють­нор­му­тільки­як­варіант­на­леж­ної­по­ведінки,­інші­ж­вва­жа­ють,­що­нор­ма­ ви­с­ту­пає­і­як­варіант­на­леж­ної­по­ведінки,­і­як­варіант­соціаль­но­схва­лю­валь­ної,­ мож­ли­вої­ ??по­ведінки.­ Не­ вда­ю­чись­ у­ по­дро­биці­ цієї­ дис­кусії,­ зу­пи­ни­мо­ся­ на­ найбільш­прий­нят­но­му,­з­на­шої­точ­ки­зо­ру,­підході,­згідно­з­яким­соціальні­нор­ми­ «гра­ють­ роль­ своєрідних­ за­ходів,­ обов'яз­ко­вих­ і­ до­пу­с­ти­мих­ ти­по­вих­ варіантів­ по­ведінки»,­«ви­с­ту­па­ють­як­міра­на­леж­но­го­і­мож­ли­во­го­по­во­д­жен­ня,­по­кли­ка­на­ за­без­пе­чи­ти­до­сяг­нен­ня­ме­ти,­по­став­ле­ної­да­ним­суспільством­пе­ред­со­бою».­ 9)­ При­му­совість­ ви­ко­нан­ня­ соціаль­них­ норм.­ Ця­ вла­с­тивість­ не­роз­рив­но­ пов'яза­на­з­по­пе­ред­нь­ою­–­імпе­ра­тивністю­нор­ма­тив­них­при­писів.­У­літе­ра­турі­ці­ вла­с­ти­вості­ча­с­то­роз­гля­да­ють­ся­як­єди­на­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­соціаль­них­норм.­Вва- жається,­що­при­те­о­ре­тич­но­му­аналізі­їх­мож­на­роз­ме­жу­ва­ти.­Оз­на­ка­імпе­ра­тив- ності­в­на­шо­му­ро­зумінні­ро­бить­ак­цент­на­сприй­нят­тя­індивідом­яко­гось­варіан- ту­ по­ведінки­ як­ пра­ви­ла,­ імпе­ра­ти­ву.­ Зна­ю­чи,­ що­ якась­ по­ведінко­ва­ мо­дель­ розцінюється­як­нор­ма­(пра­ви­ло,­імпе­ра­тив,­ви­мо­га­з­бо­ку­суспільства),­індивід­ мо­же­сліду­ва­ти­їй,­навіть­як­що­і­не­знає,­які­не­спри­ят­ливі­наслідки­очіку­ють­йо­го­ в­іншо­му­ви­пад­ку.­При­му­совість­ж­пе­ред­ба­чає,­що­будь-яка­нор­ма­підтри­мується­ пев­ни­ми­ за­со­ба­ми­ впли­ву­ на­ її­ по­руш­ни­ка.­ При­ цьо­му­ для­ соціаль­них­ норм­ ха­рак­тер­но­на­сам­пе­ред­гро­мадсь­кий­вплив­в­різних­фор­мах­(осуд,­відсто­ро­нен­ня­ ко­лек­ти­вом).­Як­ спра­вед­ли­во­ пи­ше­В.А.­Ой­гензіхт,­ «нор­ма­тивність­ не­роз­рив­но­ пов'яза­на­з­мож­ливістю­при­му­су,­але­сам­ха­рак­тер­при­му­су­не­од­на­ко­вий»18.­Без­ при­му­су­в­тій­чи­іншій­формі­соціаль­на­нор­ма­не­життєздат­на.­Са­ме­по­тенційна­ мож­ливість­ за­сто­су­ван­ня­ при­му­су­ відрізняє­ нор­му­ як­ пра­ви­ло,­ імпе­ратів2­ від­ по­ба­жан­ня,­ре­ко­мен­дації,­осо­би­с­тої­дум­ки.­ 10)­Як­і­будь-яке­яви­ще,­соціаль­на­нор­ма­має­не­тільки­зміст,­але­і­пев­ну­фор- му.­ Ко­жен­ вид­ соціаль­них­ норм­ відрізняється­ від­ інших­ не­ ли­ше­ змістом,­ а­ й­ зовнішньою­фор­мою­ви­ра­жен­ня­(на­при­клад,­нор­ми­мо­жуть­існу­ва­ти­у­формі­зви- чаїв,­пра­во­вих­при­писів­і­т.д.).­ 11)­ Соціальні­ нор­ми­ слу­жать­ за­со­бом­ ре­гу­лю­ван­ня­ суспільних­ відно­син­ в­ інте­ре­сах­усь­о­го­суспільства­або­йо­го­ча­с­ти­ни.­ Виз­на­чень­соціаль­ної­нор­ми­в­літе­ра­турі­безліч.­Оче­вид­но,­од­на­з­найбільш­ роз­ши­ре­них­ дефініцій­ соціаль­ної­ нор­ми­ бу­ла­ за­про­по­но­ва­на­ у­ вже­ зга­ду­ваній­ ро­боті­В.­І.­Ніже­че­ка,­який­спро­бу­вав­охо­пи­ти­мак­си­маль­ну­кількість­оз­нак­пра- во­вої­нор­ми.­Він­виз­на­чив­соціаль­ну­нор­му­як­обу­мов­ле­не­рівнем­еко­номічно­го,­ соціаль­но-політич­но­го­ і­ куль­тур­но­го­ роз­вит­ку­ суспільства­ і­ відо­б­ра­жає­ націо- нальні­й­істо­ричні­особ­ли­вості­жит­тя­країни­за­галь­не­пра­ви­ло­по­ведінки­лю­дей,­ яке,­ бу­ду­чи­ ви­ра­же­ним­ у­ ви­гляді­ прин­ци­пу­ або­ у­ ви­гляді­ веління,­ пе­ред­ба­чає­ 50 Держава і право • Випуск 53 ти­по­ву­си­ту­ацію,­зустрічається­в­суспільстві,­роз­ра­хо­ва­не­на­не­од­но­ра­зо­ве­за­сто- су­ван­ня,­не­має­пер­со­наль­но­за­зна­че­них­ад­ре­сатів,­є­за­со­бом­впли­ву­на­во­льо­ву,­ свідо­му­ по­ведінку­ індивіда­ і­ тим­ са­мим­ за­без­пе­чує­ ре­гу­лю­ван­ня­ суспільних­ відно­син19.­ Ко­рот­ка­ дефініція­ соціаль­ної­ нор­ми,­ з­ на­шої­ точ­ки­ зо­ру,­ мо­же­ ви­гля­да­ти­ на­ступ­ним­чи­ном:­ це­ виз­на­че­не­ умо­ва­ми­жит­тя­ суспільства­ пра­ви­ло­ по­ведінки­ за­галь­но­го­ ха­рак­те­ру,­ яке­ слу­жить­ ре­гу­ля­то­ром­ по­ведінки­ лю­дей­ (їх­ спільнот,­ ко­лек­тивів)­у­різних­життєвих­си­ту­аціях,­спря­мо­ва­не­на­упо­ряд­ку­ван­ня­відно­син­ між­ни­ми­за­для­за­до­во­лен­ня­їх­інте­ресів­та­по­треб.­ 1.­Со вре мен ный фи­ло­соф­ский­сло­варь.­–­Лон­дон,­1998.­–­С.­579.­2.­Ни же чек В.И.­ Со­вет­ское­пра­во­в­си­с­те­ме­нор­ма­тив­но­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ких­об­ще­ст­вен- ных­ от­но­ше­ний.­ –­ Ир­кутск,­ 1973.­ –­ С.­ 118.­ 3. Со ци аль ные­ от­кло­не­ния.­ Вве­де­ние­ в­ об­щую­те­о­рию.­–­М.,­1984.­–­С.­74.­4.­Крат кий сло­варь­по­фи­ло­со­фии.­–­М.,­1968.­–­С.­ 78.­5. Ку д ряв цев В.Н.­Юри­ди­че­с­кие­нор­мы­и­фак­ти­че­с­кое­по­ве­де­ние­//­Со­вет­ское­го­су- дар­ст­во­и­пра­во.­–­1980.­–­№­2.­–­С.­13.­6. Там­са­мо.­–­С.­14.­7. Ни же чек В.И.­Цит.­ра­бо- та.­–­С.­74.­8.­Пень ков Е.М.­Со­ци­аль­ные­нор­мы­–­ре­гу­ля­то­ры­по­ве­де­ния­лич­но­с­ти.­–­М.,­ 1972.­–­С.­49.­9.­Нед бай ло П.Е.­Со­вет­ские­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­кие­пра­во­вые­нор­мы.­–­Львов,­ 1959.­–­С.­5–12.­10.­Ни же чек В.И. Цит.­ра­бо­та.­–­С.­77.­11.­Ку лаж ни ков М.Н., Ше пе лев В.И.­Пра­во­в­си­с­те­ме­норм­раз­ви­то­го­со­ци­а­лиз­ма.­–­Рос­тов,­1985.­–­С.­14-15.­12.­Пень ков Е.М. Цит.­ра­бо­та.­–­С.­50.­13.­Иоф фе О.С., Шар го род ский М.Д.­Во­про­сы­те­о­рии­пра­ва.­ –­М.­1961.­–­С.­122­–­123.­14. Нор мы со­вет­ско­го­пра­ва.­Про­бле­мы­те­о­рии­/­Под­ред.­Бай- ти­на­М.И.,­Ба­ба­е­ва­В.К.­–­Са­ра­тов,­1987.­–­С.­83;­15.­Нед бай ло П.Е.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­19.­ Он­же:­При­ме­не­ние­со­вет­ских­пра­во­вых­норм.­–­М.,­1960.­–­С.­19.­16. Руч ка А.А.­Со­ци- аль­ные­цен­но­с­ти­и­нор­мы.­–­К.,­1976.­–­С.­21.­17.­Ку цен ко В.И.­Со­ци­аль­ная­за­да­ча­как­ ка­те­го­рия­ис­то­ри­че­с­ко­го­ма­те­ри­а­лиз­ма.­–­М.,­1972.­–­С.­81.­18.­Ой ген зихт В.А.­Мо­раль­ и­ пра­во­ (Вза­и­мо­дей­ст­вие.­ Ре­гу­ли­ро­ва­ние.­ По­сту­пок).­ –­ Ду­шан­бе,­ 1987.­ –­ С.­ 12.­ 19.­Ни же чек В.И.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­78. 51Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Л. І. Заморська. Теоретико-гносеологІЧний змІст категорІЇ «соцІальна норма» в радЯнськІй юриспруденцІЇ

Схожі ресурси