Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)

Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)

Обґрунтовується нормативне поняття суспільного договору в якості публічно- правового зобов' язання про створення суб'єкта публічного права та введення гарантій особистих прав; пропонується визначення цього поняття і формулюються деякі фундаментальні висновки щодо за...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Кабанець, Н.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41742
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід) / Н.І. Кабанець // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 52-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41742
record_format dspace
spelling irk-123456789-417422013-03-03T03:06:43Z Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід) Кабанець, Н.І. Теорія держави і права Обґрунтовується нормативне поняття суспільного договору в якості публічно- правового зобов' язання про створення суб'єкта публічного права та введення гарантій особистих прав; пропонується визначення цього поняття і формулюються деякі фундаментальні висновки щодо загальної нормативної теорії договору. Метод трансцендентальної критики використовується у формі доведення теореми нормативності суспільного договору. Приводится обоснование нормативного понятия общественного договора как публично- правового обязательства о создании субъекта публичного права и введении гарантий личных прав; предлагается определение этого понятия и формулируются некоторые фундаментальные заключения относительно общей нормативной теории договора. Метод трансцендентальной критики используется в форме доказательства теоремы нормативности общественного договора. А ground over of normative concept of public agreement is brought as a public-legal obligation about creation of public legal subject and introduction of guarantees of the personal rights; determination of this concept is offered and some fundamental conclusions are formulated in relation to the general theory of agreement. The method of transcendental criticism is used in form proof of theorem of normativeness of public agreement. 2011 Article Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід) / Н.І. Кабанець // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 52-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41742 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Кабанець, Н.І.
Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
Держава і право
description Обґрунтовується нормативне поняття суспільного договору в якості публічно- правового зобов' язання про створення суб'єкта публічного права та введення гарантій особистих прав; пропонується визначення цього поняття і формулюються деякі фундаментальні висновки щодо загальної нормативної теорії договору. Метод трансцендентальної критики використовується у формі доведення теореми нормативності суспільного договору.
format Article
author Кабанець, Н.І.
author_facet Кабанець, Н.І.
author_sort Кабанець, Н.І.
title Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
title_short Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
title_full Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
title_fullStr Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
title_full_unstemmed Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
title_sort обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід)
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41742
citation_txt Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід) / Н.І. Кабанець // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 52-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT kabanecʹní obgruntuvannânormativnostísuspílʹnogodogovorukritičnijpídhíd
first_indexed 2025-07-04T00:04:00Z
last_indexed 2025-07-04T00:04:00Z
_version_ 1836672553071935488
fulltext Н. І. КАБАНЕЦЬ. ОБҐРУНТУВАННЯ НОРМАТИВНОСТІ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ (КРИТИЧНИЙ ПІДХІД) Обґрун то вується нор ма тив не по нят тя суспільно го до го во ру в якості публічно- пра во во го зо бов'язан ня про ство рен ня суб'єкта публічно го пра ва та вве ден ня га рантій осо би с тих прав; про по нується виз на чен ня цьо го по нят тя і фор му лю ють ся де які фун- да мен тальні вис нов ки що до за галь ної нор ма тив ної те орії до го во ру. Ме тод транс цен- ден таль ної кри ти ки ви ко ри с то вується у формі до ве ден ня те о ре ми нор ма тив ності суспільно го до го во ру. Клю­чові­сло­ва: суспільний до говір, кри тич ний підхід, де он то логічна те орія, нор ма- тивність. При во дит ся обос но ва ние нор ма тив но го по ня тия об ще ст вен но го до го во ра как пуб- лич но-пра во во го обя за тель ст ва о со зда нии субъ ек та пуб лич но го пра ва и вве де нии га ран тий лич ных прав; пред ла га ет ся оп ре де ле ние это го по ня тия и фор му ли ру ют ся не ко то рые фун да мен таль ные за клю че ния от но си тель но об щей нор ма тив ной те о рии до го во ра. Ме тод транс цен ден таль ной кри ти ки ис поль зу ет ся в фор ме до ка за тель ст ва те о ре мы нор ма тив но с ти об ще ст вен но го до го во ра. Клю­че­вые­сло­ва: об ще ст вен ный до го вор, кри ти че с кий под ход, де он то ло ги че с кая те о рия, нор ма тив ность. А ground over of normative concept of public agreement is brought as a public-legal obligation about creation of public legal subject and introduction of guarantees of the per- sonal rights; determination of this concept is offered and some fundamental conclusions are formulated in relation to the general theory of agreement. The method of transcendental criticism is used in form proof of theorem of normativeness of public agreement. Key­words: public agreement, a critical approach, deontological theory, a normativeness. Кон­тракт­на­(до­говірна)­те­орія­по­хо­д­жен­ня­дер­жа­ви­має­дов­гу­тра­дицію­тлу- ма­чен­ня.­По­чи­на­ю­чи­з­софістів­і­Епіку­ра­в­Ста­ро­давній­Греції­до­шко­ли­си­с­те­ма- тиків-пост­гло­са­торів­ і­шко­ли­при­род­но­го­ пра­ва­Но­во­го­ ча­су,­ по­нят­тя­ до­го­во­ру,­ яким­ ство­рюється­ дер­жа­ва­ в­ суспільстві,­ бу­ло­ пред­ме­том­ роз­гля­ду­ в­філо­софії­ пра­ва.­Шко­ла­при­род­но­го­пра­ва­ХVII–XVIII­ст.,­яка­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ме­тод­фор- маль­ної­ логіки­ в­ обґрун­ту­ванні­ пра­во­вих­ по­нять,­ роз­гля­да­ла­ цей­ до­говір­ як­ спосіб­ за­хи­с­ту­ при­род­них­ прав­ че­рез­ особ­ли­вий­ ме­ханізм­ дер­жа­ви,­що­ втілює­ спільну­во­лю.­У­«Ме­тафізиці­пра­ва»­Ем­ма­нуїла­Кан­та­суспільний­до­говір­–­це­ по­чат­ко­вий­кон­тракт,­яким­вво­дять­ся­га­рантії­осо­би­с­тих­прав,­ство­рюється­гро- ма­дянсь­ке­суспільство­і­пра­во­ва­дер­жа­ва1.­Та­кий­кантіансь­кий­підхід­бу­ло­сприй- ня­то­юри­дич­ною­шко­лою­ то­го­ ча­су,­ яка­ вий­ш­ла­ на­ ство­рен­ня­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва.­Але­з­се­ре­ди­ни­ХІХ­ст.­у­філо­софії­пра­ва­закріпи­ло­ся­уяв­лен­ня­про­не­на- уко­ву­при­ро­ду­цьо­го­по­нят­тя,­що­при­ве­ло­до­йо­го­дис­кре­ди­тації­та­не­ви­ко­ри­с­тан- ня­в­те­орії­пра­ва. Вва­жа­ло­ся,­що­логічна­ар­гу­мен­тація­на­ко­ристь­до­говірної­те­орії­дер­жа­ви­не­ відповідає­вис­нов­кам­істо­рич­но­го­досліджен­ня­як­пра­во­вої­на­уки­(по­зиція­істо- рич­ної­шко­ли­пра­ва),­ так­ і­ре­аль­но­му­фак­ту­по­хо­д­жен­ня­дер­жа­ви­в­суспільстві­ (соціологічний­на­прям­пра­во­знав­ст­ва).­Ме­тафізич­ний­ха­рак­тер­цьо­го­по­нят­тя,­що­ зустрічається­у­Кан­та­і­йо­го­шко­ли,­став­пред­ме­том­кри­ти­ки­з­по­зицій­діалек­тич- но­го­ ме­то­ду­ в­ філо­софії­ пра­ва­ Ге­ге­ля2­ і­ з­ по­зицій­ за­галь­но­на­у­ко­во­го­ ме­то­ду­ 52 Держава і право • Випуск 53 ©­ КА БА НЕЦЬ На талія Іванівна­ –­ кан­ди­дат­ юри­дич­них­ на­ук,­ аси­с­тент­ ка­фе­д­ри­ те­орії­пра­ва­i­дер­жа­ви­юри­дич­но­го­фа­куль­те­ту­Київського­національного­університету­ імені­Та­ра­са­Шев­чен­ка індукції,­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­но­го­в­по­бу­дові­по­зи­тив­ної­пра­во­вої­те­орії.­Не­о­кантіансь- ка­шко­ла­ХІХ­ст.,­пред­став­ни­ки­якої­ сповіду­ва­ли­в­на­уці­ світо­глядні­прин­ци­пи­ іде­алізму,­за­по­чат­ку­ва­ла­ос­но­ви­нор­ма­тив­но-філо­софсь­ко­го­підхо­ду­в­праві,­роз- гля­да­ю­чи­кри­тич­ний­ме­тод­Кан­та­з­гно­се­о­логічних­по­зицій­(як­ме­тод­транс цен- ден таль ної де дукції по нять),­але­не­змог­ла­приділи­ти­до­стат­ньо­ува­ги­обґрун­ту- ван­ню­нор­ма­тив­ної­при­ро­ди­по­нят­тя­суспільно­го­до­го­во­ру. Досі­ це­ по­нят­тя­фігу­рує­ як­ в­ кла­сич­них,­ так­ і­ су­час­них­ не­кла­сич­них­філо- софсь­ко-пра­во­вих­те­оріях­як­«ідея­при­род­но­го­пра­ва»,­«ідея­суспільно­го­кон­сен- су­су»,­«утопія»,­що­на­дає­ціннісно­го­зна­чен­ня­пра­ву,­але­не­має­ре­аль­но­го­на­уко- во­го­ змісту3.­ У­ за­гальній­ те­орії­ дер­жа­ви­ те­орія­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ роз­гля- дається­тільки­з­істо­рич­них­по­зицій:­як­істо рич на те орія по хо д жен ня дер жа ви,­ що­ма­ла­зна­чен­ня­в­історії­пра­ва,­але­не­має­фор­маль­но-логічно­го­те­о­ре­тич­но­го­ сен­су­в­су­часній­пра­вовій­на­уці4. Ме­тод.­ Обґрун­ту­ван­ня­ нор­ма­тив­ності­ по­нят­тя­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ дає­ мож­ливість­пред­ста­ви­ти­кон­тракт­ну­те­орію­дер­жа­ви­не­як­істо­рич­ну,­а­як­влас­не­ юри дич но-де он то логічну те орію,­ де­ по­нят­тя­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ ви­с­ту­пає­ не істо рич ною,­а­логічною­ка­те­горією.­Та­ка­те­орія­ви­с­ту­пає­особ­ли­вою­ме­та­те­орією­ пра­ва,­де­роз­гля­да­ють­ся­фун­да­мен­тальні­по­ло­жен­ня.­Від­ста­рої­ме­тафізи­ки­пра­ва­ її­ відрізняє­ ме­тод.­ За­ при­ро­дою­ це­ кантівський­ кри­тич­ний­ ме­тод,­ але­ в­ цьо­му­ дослідженні,­він­уточ­нюється­в­гно­се­о­логічно­му­й­он­то­логічно­му­сенсі,­по­стає­ не­тільки­як­ме­тод­пізнан­ня,­а­й­як­ме­тод­одер­жан­ня­знан­ня.­Та­кий­підхід­до­тлу- ма­чен­ня­ кри­тич­но­го­ транс­цен­ден­таль­но­го­ ме­то­ду­ доз­во­ляє­ роз­кри­ти­ нор­ма- тивність­суспільно­го­до­го­во­ру­й­по­ка­за­ти­йо­го­на­уко­ву­при­ро­ду. Уяв­лен­ня­ про­ кри­тич­ний­ транс­цен­ден­таль­ний­ме­тод­ як­ пізна­валь­ний­ме­тод­ уз­го­д­жен­ня­на­уко­вих­ме­тодів­дає­Мар­бурзь­ка­шко­ла­філо­софії­пра­ва.­Кри­тич­ний­ ме­тод­цієї­шко­ли­виз­на­чається­як транс цен ден таль на де дукція по нять­і­роз­гля- дається­су­то­як­філо­софсь­кий­ме­тод­пізнан­ня­(гно­се­о­логії),­а­не­на­уко­вий­ме­тод.­ Та­кий­ йо­го­ ста­тус­ не­ доз­во­ляє­ обґрун­ту­ва­ти­ ме­тафізич­не­ по­нят­тя­ суспільно­го­ до­го­во­ру­як­на­уко­ве:­він­не­дає­мож­ли­вості­по­ка­за­ти­це­по­нят­тя­як­особ­ли­ву­ка­те- горію­пра­во­вої­ре­аль­ності. Спра­ва­ в­ то­му,­ що­ Мар­бурзь­ка­ шко­ла­ на­уко­во­го­ іде­алізму­ не­ виз­нає­ за­ ме­тафізи­кою­ ста­ту­су­ особ­ли­вої­ он­то­логічної­ ре­аль­ності.­ Особ­ли­ву­ ре­альність­ по­нять­ «тре­ть­о­го­ світу»,­ апріор­них­ за­ при­ро­дою,­ але­ пов'яза­них­ з­ дослідом,­ за­леж­них­від­ньо­го,­виз­нає­інший­на­прям­не­о­кантіансь­кої­тра­диції­–­шко­ла­кри- тич­но­го­ре­алізму5.­Ця­шко­ла­ви­хо­дить­на­виз­нан­ня­особ­ли­вої­ре­аль­ної­при­ро­ди­ ме­тафізич­них­по­нять,­що­ ви­с­ту­па­ють­на­уко­ви­ми­ ка­те­горіями.­Та­кий­підхід­ дає­ мож­ливість­ зміни­ти­ і­ ро­зуміння­ при­ро­ди­ транс­цен­ден­таль­но­го­ме­то­ду.­А­ са­ме,­ при­ виз­нанні­ ре­аль­ності­ особ­ли­вих­ (ме­тафізич­них)­ по­нять,­ і­ кри­тич­ний­ транс- цен­ден­таль­ний­ме­тод­не­мо­же­ви­с­ту­па­ти­ли­ше­як­ме­тод­пізнан­ня,­він­має­виз­на- ча­ти­ся­як­на­уко­вий­ме­тод:­він­обґрун­то­вує­по­нят­тя,­що­має­ре­аль­ну,­хоч­і­особ­ли- ву,­при­ро­ду,­а­не­є­без­форм­ною­ідеєю.­Зна­чить,­у­цьо­му­ви­пад­ку,­кри­тич­ний­ме­тод­ Кан­та­ слід­ роз­гля­да­ти­ не­ тільки­ гно­се­о­логічно,­ як­ ме­тод­ ко­ор­ди­нації­ на­уко­вих­ підходів,­ а­ й­ он­то­логічно,­ як­ за­галь­но­на­у­ко­вий­ фор­маль­но-логічний­ підхід.­ Відповідно­з­по­ло­жен­ня­ми­цієї­шко­ли­і­порівня­но­з­підхо­дом­Мар­бурзь­кої­шко­ли­ (шко­ли­на­уко­во­го­ іде­алізму),­в­цьо­му­дослідженні­кри­тич­ний­транс­цен­ден­таль- ний­ ме­тод­ роз­гля­дається­ не­ ли­ше­ як­ пізна­валь­ний­ спосіб­ уз­го­д­жен­ня­ інших­ ме­тодів,­але­і­як­са­мостійний­на­уко­вий­ме­тод.­У­цьо­му­зна­ченні­він­ви­с­ту­пає­як­ спосіб­ до­ве­ден­ня­ не обхідних­ і­ до статніх­ умов­ пев­но­го­ на­уко­во­го­ твер­д­жен­ня,­ обґрун­ту­ван­ня­на­уко­вої­гіпо­те­зи. Про­це­ду­ра­до­ве­ден­ня­в­про­цесі­обґрун­ту­ван­ня­особ­ли­во­го­ста­ту­су­на­уко­во­го­ 53Юридичні і політичні науки по­нят­тя­по­стає­як­уз­го­д­жен­ня­фор­маль­но-логічних­опе­рацій­індукції­та­де­дукції,­ де­індукція­–­не­обхідна,­а­де­дукція­–­до­стат­ня­умо­ва­пев­но­го­твер­д­жен­ня.­Тоб­то,­ уз­го­д­жен­ня,­як­гно­се­о­логічна­опе­рація­ко­ор­ди­нації­на­уко­вих­ме­тодів,­са­ма­роз- гля­дається­в­якості­фор­маль­но-логічної­опе­рації,­яка­в­фор­мальній­ма­те­ма­тичній­ логіці­має­на­зву­до ве ден ня.­ Кри­тич­не­ по­нят­тя,­ обґрун­то­ва­не­ ме­то­дом­ до­ве­ден­ня,­ має­ чи­с­ту­ (апріор­ну,­ до­емпірич­ну)­при­ро­ду,­але­во­но­пов’яза­не­з­дослідом­че­рез­свою­внутрішню­фор- му­(склад)­по­нят­тя.­Уяв­лен­ня­про­внутрішній­фор­маль­ний­склад­дає­мож­ливість­ пред­ста­ви­ти­са­ме­по­нят­тя­як­фор­маль­не­по­нят­тя­«тре­ть­о­го­світу»,­а­не­без форм ну­ ідею,­чи­не по нятійний­ціннісний­прин­цип.­У­цій­якості­во­но­ви­с­ту­пає­як­ка те- горія­ фун­да­мен­таль­но­го­ пла­ну­ пра­во­вої­ ре­аль­ності,­ по­за­ якою­ ми­ не­ мо­же­мо­ оціни­ти­ре­аль­ний­прак­тич­ний­досвід. На­уко­ва­гіпо­те­за,­що­підля­гає­обґрун­ту­ван­ню­ме­то­дом­до­ве­ден­ня,­по­ля­гає­в­ твер­д­женні,­ що­ нор­ма­тив­не­ по­нят­тя­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ має­ за­галь­ний­ фор- маль­но-логічний­ 4-х­ член­ний­ склад­ до­говірно­го­ нор­ма­тив­но­го­ зо­бов’язан­ня:­ Суб’єкти,­Об’єкт,­Пред­мет,­Га­рантії.­Ця­струк­ту­ра­роз­гля­дається,­з­од­но­го­бо­ку­як­ ре­зуль­тат­ те­о­ре­тич­но­го­уза­галь­нен­ня­ си­с­те­ми­дог­ми­римсь­ко­го­пра­ва,­ з­ іншо­го­ –­ має­ те­о­ре­тич­ну­ фор­маль­но-логічну­ при­ро­ду,­ за­вдя­ки­ чо­му­ ви­с­ту­пає­ в­ якості­ логіч­но­го­prius’а­для­за­галь­но­го­по­нят­тя­нор­ма­тив­но­го­до­говірно­го­зо­бов’язан­ня.­ В­ме­жах­за­галь­но­го­скла­ду­нор­ма­тив­но­го­зо­бов’язан­ня­публічний­до­говір­відріз- ня­ється­ від­ при­ват­но­го­ (при­ват­но­пра­во­во­го)­ своїм­ філо­софсь­ко-пра­во­вим­ змістом. Та­ким­ чи­ном,­ ме­тод­ транс­цен­ден­таль­но­го­ до­ве­ден­ня,­ по-суті,­ по­ля­гає­ в­ обґрун­ту­ванні­ не обхідних­ і­ до статніх­ умов­ на­уко­вої­ гіпо­те­зи­ про­ фор­маль­но- логічний­склад­нор­ма­тив­но­го­по­нят­тя­суспільно­го­до­го­во­ру­та,­на­цій­підставі,­ йо­го­ зв’яз­ку­ з­ за­галь­ним­ нор­ма­тив­ним­ по­нят­тям­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня.­ Ос­таннє­в­пра­вовій­ре­аль­ності­має­ста­тус­особ­ли­вої­ка­те­горії­actio.­ Те­о­ре­ма: На уко ве філо софсь ко­пра во ве по нят тя суспільно го до го во ру є різно ви дом нор ма тив но го публічно­пра во во го до говірно го зо бов’язан ня. Не обхідна умо ва (індукція по нят тя) Су­час­на­до­говірна­те­орія­дер­жа­ви­роз­гля­дається­в­те­орії­пра­ва­як­ істо­рич­на­ те­орія­по­хо­д­жен­ня­дер­жа­ви.­При­тлу­ма­ченні­по­нят­тя­суспільно­го­до­го­во­ру­в­ній­ ви­ко­ри­с­то­вується­фор­му­ла­«до­говір­асоціації­+­до­говір­підпо­ряд­ку­ван­ня»,­прий- ня­та­з­часів­дав­нь­о­римсь­ко­го­пра­ва*6.­Ця­дог­ма­тич­на­фор­му­ла­має­ме­тафізич­ну­ при­ро­ду.­Во­на­–­ре­зуль­тат­ре­аль­но­го­досвіду­римсь­кої­імпе­ра­торсь­кої­вла­ди,­взя- та­за­ос­но­ву­для­тлу­ма­чен­ня­се­ред­нь­овічних­фе­о­даль­них­і­мо­дер­них­бур­жу­аз­них­ до­говірних­ те­орій­ по­хо­д­жен­ня­ дер­жа­ви.­ От­же,­ во­на­ має­ ста­тус­ апо с теріор ної­ на­уко­вої­фор­ми­по­нят­тя.­Ме­тафізич­не­по­нят­тя­суспільно­го­до­го­во­ру,­ма­ю­чи­апо- с­теріор­ну­фор­му­тлу­ма­чен­ня,­ви­с­ту­пає­як фе но мен­істо­рич­но­го­пла­ну­юри­дич­ної­ на­уки­і­не­має­те­о­ре­тич­но­го­ка­те­горіаль­но­го­на­уко­во­го­ста­ту­су. 54 Держава і право • Випуск 53 *­До­говір­асоціації­відо­мий­у­зв’яз­ку­з­вчен­ням­Ци­це­ро­на­про­дер­жа­ву­–­ре­с­публіці,­ як­«за­галь­ною­речі­і­спільній­справі­всьо­го­на­ро­ду».­В­імпе­ра­торсь­кий­період­з’яви­ла­ся­ пра­во­ва­фор­му­ла­зо­бов’язан­ня­(до­го­во­ру­підпо­ряд­ку­ван­ня),­сфор­му­ль­о­ва­на­Ульпіаном:­ Quidquid­principi­placuit,­legis­habet­vigorem­(Inst.­1.­I,­t.­II,­#­6).­«Що­зав­год­но­імпе­ра­то- ру,­то­має­си­лу­за­ко­ну­так,­як­на­род­за­до­по­мо­гою­царсь­ко­го­за­ко­ну,­який­був­ви­да­ний­ що­до­йо­го­вла­ди,­пе­ре­дав­йо­му­всю­міць­і­вла­да»,­–­по­яс­нює­М.­Рейс­нер. В­ якості­ єди­но­го­ пра­во­во­го­ до­го­во­ру­ до­говір­ асоціації­ і­ до­говір­ підпо­ряд­ку­ван­ня­ впер­ше­роз­гляд­пють­ся­у­Са­муїла­Пуф­фен­дор­фа. Для­тлу­ма­чен­ня­до­говірної­те­орії­дер­жа­ви­як­нор­ма­тив­ної­слід­ви­ко­ри­с­то­ву­ва- ти­за­галь­ний­фор­маль­но-логічний­склад­нор­ма­тив­но­го­до­говірно­го­зо­бов’язан­ня:­ Суб’єкти,­Об’єкт,­Пред­мет,­Га­рантії.­Ця­струк­ту­ра­роз­гля­дається,,­з­од­но­го­бо­ку­як­ ре­зуль­тат­те­о­ре­тич­но­го­уза­галь­нен­ня­в­ме­жах­си­с­те­ми­дог­ми­римсь­ко­го­пра­ва.­З­ іншо­го­ бо­ку,­ ма­ю­чи­ те­о­ре­тич­ну­ фор­маль­но-логічну­ при­ро­ду,­ во­на­ ви­с­ту­пає­ в­ якості­ логічно­го­ prius’а­ для­ за­галь­но­го­ по­нят­тя­ нор­ма­тив­но­го­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня.­Тоб­то,­во­на­має­ста­тус­апріор ної­фор­ми­на­уко­во­го­по­нят­тя.­Апріор- на­фор­ма­тлу­ма­чен­ня­виз­на­чає­не­фе­но­ме­наль­ну,­а­но у ме наль ну­при­ро­ду­на­уко­во­го­ по­нят­тя.­Са­ме­та­ке­по­нят­тя­є­особ­ли­вим­ме­тафізич­ним­по­нят­тям­«тре­ть­о­го­світу»­ в­юри­дичній­те­орії,­що­має­ста­тус­на­уко­вої­ка­те­горії­пра­во­вої­ре­аль­ності­(actio). Не­обхідність­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ апріор­ної­ фор­ми­ за­галь­ної­ фор­маль­но-логічної­ струк­ту­ри­нор­ма­тив­но­го­до­говірно­го­зо­бов’язан­ня­для­тлу­ма­чен­ня­нор­ма­тив­ності­ суспільно­го­до­го­во­ру­ ви­хо­дить­ з­ кантівсько­го­по­сту­ла­ту­про­роз­ши­рен­ня­прак- тич­но­го­ ро­зу­му­при­по­бу­дові­ те­орії­ пра­ва­ (як­ме­тафізи­ки­пра­ва).­Цей­по­сту­лат­ пе­ред­ба­чає­ство­рен­ня­фор­маль­них­умов­(кри­теріїв)­дійсності­пев­них­прак­тич­них­ по­ло­жень,­ інак­ше­ ка­жу­чи,­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ за­галь­них­фор­маль­но-логічних­по­нять­ (ка­те­горій)­у­тлу­ма­ченні­ре­зуль­татів­прак­тич­но­го­досвіду. Оскільки­ са­ме­ за­галь­не­ нор­ма­тив­не­ по­нят­тя­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня­ (як­ ка­те­горія­ actio)­ містить­ апріор­ний­ фор­маль­но-логічний­ склад,­ то­ са­ме­ во­но­ відповідає­ви­мо­гам­фор­маль­но­го­кри­терію,­як­умо­ви­дійсності­емпірич­них­форм­ пізнан­ня,­ ви­с­ту­пає­ в­ ста­тусі­ ме­та­пра­во­вой­ ка­те­горії­ і­ має­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся­ в­ на­уко­во­му­тлу­ма­ченні­по­нят­тя­суспільно­го­до­го­во­ру.­Нор­ма­тив­ний­зміст­ка­те­горії­ actio,­на­підставі­якої­виз­на­чається­по­нят­тя­суспільно­го­до­го­во­ру,­роз­кри­вається­ у­філо­софії­пра­ва. До стат ня умо ва (де дукція по нят тя) За­ виз­на­чен­ням­ пред­став­ників­ Мар­бурзь­кої­ шко­ли­ пра­ва:­ «Юри­дич­на­ ре­альність­дається­в­юри­дич­но­му­відно­шенні­і­йо­го­еле­мен­тах:­суб’єкті,­об’єкті,­ відно­шенні­й­пра­вилі­відно­шен­ня­ (нормі,­ за­коні).­Суб’єкт,­об’єкт,­відно­шен­ня­ і­ пра­ви­ло­відно­шен­ня­і­суть­a priori­юри­дич­но­го­досвіду,­ті­логічно­не­обхідні­умо- ви,­які­роб­лять­йо­го­мож­ли­вим...­Юри­дич­не­відно­шен­ня­кон­ст­руюється­в­чо­ти­рь- ох­еле­мен­тах:­суб’єкт,­об’єкт,­відно­шен­ня­і­йо­го­пра­ви­ло.­Ці­мо­мен­ти­і­суть­ка­те- горії­пра­ва»7. Не­важ­ко­по­ба­чи­ти,­що­нор­ма­тив­не­ро­зуміння­юри­дич­но­го­відно­шен­ня­вклю- чає­чо­ти­ри­еле­мен­ти.­У­виз­на­ченні­юри­дич­ної­ре­аль­ності,­як­філо­софсь­ко-пра­во- во­го­ по­нят­тя,­ Г.­ Ко­ген­ ви­ко­ри­с­тав­ орієнту ван ня­ ети­ки­ у­ фак­тах­ юри­дич­но­го­ досвіду.­Фак­том­юри­дич­но­го­досвіду­тут,­оче­вид­но,­ви­с­ту­пає­ре­зуль­тат­уза­галь- нен­ня­ дог­ми­ римсь­ко­го­ пра­ва­ за­ за­галь­ною­ ча­с­ти­ною­ пан­дект­ної­ си­с­те­ми:­ суб’єкти­прав,­об’єкти­прав,­вчен­ня­про­за­гальні­умо­ви­ви­ник­нен­ня,­зміни,­при- пи­нен­ня­ пра­ва;­ вчен­ня­ про­ за­хист­ пра­ва8.­ Од­нак,­ в­ пан­дектній­ си­с­темі­ дог­ми­ римсь­ко­го­ пра­ва­ си­с­тем­ний­ підхід­ не­ да­вав­ мож­ли­вості­ ви­хо­ду­ на­ фор­маль­но- логічне­обґрун­ту­ван­ня­ста­ту­су­особ­ли­вих­ка­те­горій­пра­ва.­Тре­ба­бу­ло­вра­хо­ву­ва- ти­і­си­с­те­му­інсти­туційно­го­пра­ва,­яка,­зо­к­ре­ма,­вклю­чає­по­нят­тя­осо­би­(res),­речі­ (personas)­ та­ пра­во­чи­ни­ (actiones).­ А­юри­дич­ний­ зміст­ пра­во­чи­ну,­ як­ за­галь­ної­ юри­дич­ної­ка­те­горії,­мож­на­роз­кри­ти­на­ос­нові­аналізу­си­с­те­ми­за­галь­ної­ча­с­ти- ни­пан­дект­но­го­пра­ва,­яку­слід­роз­гля­да­ти­в­кон­тексті­вчен­ня­про­зо­бов’язаль­не­ 55Юридичні і політичні науки **­ Су­час­на­ нор­ма­тив­но-по­зи­тив­на­ те­орія­ пра­ва­ роз­гля­дає­ в­ складі­ юри­дич­но­го­ відно­шен­ня­по­нят­тя­суб’єктів­пра­ва,­об’єктів­і­змісту.­У­зміст­нор­ма­тив­но­го­до­го­во­ру,­ як­різно­ви­ду­юри­дич­но­го­відно­шен­ня,­та­ким­чи­ном,­вклю­чається­вчен­ня­про­пред­мет­і­ га­рантії­уго­ди.­­По­ло­жен­ня­про­зміст­і­пред­мет­уго­ди­зна­хо­ди­мо­в­су­часній­те­орії­при- пра­во­особ­ли­вої­ча­с­ти­ни­цієї­си­с­те­ми­пра­ва,­де­вчен­ня­про­за­гальні­умо­ви­ви­ник- нен­ня,­ зміни­ та­ при­пи­нен­ня­ пра­ва­ –­ це зміст­ уго­ди,­ що­ вклю­чає­ пред мет­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня.­ При­ цьо­му­ слід­ вра­хо­ву­ва­ти,­що­ «за­хист­ пра­ва»­ тут­ роз­гля­дається­не­тільки­че­рез­про­це­су­альні,­а,­в­пер­шу­чер­гу,­ма­теріальні­га­рантії­ ре­алізації­пра­ва. Мож­на­зро­би­ти­при­пу­щен­ня,­що­в­дог­ма­тичній­юри­с­пру­денції­уяв­лен­ня­про­ фор­маль­но-логічний­склад­до­говірно­го­зо­бов’язан­ня,­яка­виз­на­чає­пра­во­ву­ка­те- горію­ actio,­ a priori­ при­сутнє­ при­ виз­на­ченні­ си­с­те­ми­ дог­ми­ римсь­ко­го­ пра­ва.­ Во­но­ви­с­ту­пи­ло­в­якості­логічно­го­prius’а­про­пра­во­ву­ре­альність­при­си­с­тем­но- му­ підході­ для­ скла­дан­ня­ за­галь­но­го­ вчен­ня­ про­ дог­му­ при­ват­но­го­ пра­ва.­ При­ цьо­му­істо­рич­на­шко­ла,­яка­ство­ри­ла­су­час­ну­пан­дект­ну­си­с­те­му­дог­ми­римсь­ко- го­ пра­ва,­ не­ ста­ви­ла­ за­ ме­ту­ те­о­ре­тич­не­ обґрун­ту­ван­ня­ ста­ту­су­ цьо­го­ по­нят­тя.­ Во­на­ навіть­ не­ ви­су­ва­ла­ при­пу­щен­ня­ про­ на­явність­ та­ко­го­ те­о­ре­тич­но­го­ по­ло- жен­ня­(ця­шко­ла­ма­ла­не­довіру­до­логіко-фор­маль­них­ме­тодів­пізнан­ня­та­обґрун- ту­ван­ня­ по­нять).­ Тоб­то,­ індукція­ цьо­го­ по­ло­жен­ня­ в­ те­о­ре­тич­но­му­ плані­ при­ си­с­тем­но­му­підході­у­догмі­пра­ва­не­бу­ла­за­вер­ше­на.­Цей­не­долік­бу­ло­сприй­ня­то­ як­су­час­ною­по­зи­тив­но-юри­дич­ною­так­і­філо­софсь­ко-пра­во­вою­шко­лою,­які­ско- ри­с­та­ла­ся­ ре­зуль­та­том­ си­с­тем­ної­ об­роб­ки­ дог­ми­ римсь­ко­го­ пра­ва,­ здійсне­ної­ істо­рич­ною­шко­лою­пра­ва.­Пер­ша­–­для­по­бу­до­ви­по­зи­тив­ної­си­с­те­ми­пра­ва,­дру- га­–­для­нор­ма­тив­но­го­обґрун­ту­ван­ня­юри­дич­но­го­відно­шен­ня­в­пра­вовій­ре­аль- ності**9.­ Інак­ше­ ка­жу­чи,­ по­нят­тя­ юри­дич­но­го­ відно­шен­ня­ це­ ре­зуль­тат­ не­ зовсім­ ко­рект­но­го,­ у­ фор­маль­но-логічно­му­ ро­зумінні,­ орієнту­ван­ня­ нор­ма­тив­ної­ філо- софії­пра­ва­(як­те­орії­пра­ва)­у­си­с­темі­дог­ми­су­час­но­го­римсь­ко­го­пра­ва***10. Фак­тич­но,­он­тич­ною­нор­мою­для­виз­на­чен­ня­юри­дич­но­го­відно­шен­ня­у­філо- софії­ пра­ва­ ви­с­ту­пи­ло­ по­нят­тя­ до­говірно-пра­во­во­го­ зо­бов’язан­ня,­що­має­фор- маль­но-логічний­ склад:­ суб’єкти,­ об’єкт,­ пред­мет,­ га­рантії.­ Са­ме­ фор­маль­но- логічний­ склад­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня­ ви­с­ту­пає­ орієнту­ю­чою­ фор­мою­ для­ тлу­ма­чен­ня­юри­дич­ної­відно­шен­ня­в­пра­вовій­ре­аль­ності­з­по­зицій­нор­ма­тив­ної­ філо­софії­пра­ва.­Ре­зуль­та­том­тлу­ма­чен­ня­ви­с­ту­пає­обґрун­ту­ван­ня­ка­те­горії­actio­ (пра­во­чи­ну)­в­ме­тафізиці­пра­ва.­Ця­ка­те­горія­має­фор­му­по­нят­тя­нор­ма­тив­но­го­ до­говірно­го­зо­бов’язан­ня. Філо­софсь­ко-пра­во­вий­зміст­ка­те­горії­actio,­що­має­фор­му­по­нят­тя­нор­ма­тив- но­го­ до­го­во­ру,­ виз­на­чається­ на­ підставі­ аналізу­ еле­ментів­ за­галь­но­го­ скла­ду­ до­говірно­го­зо­бов’язан­ня.­При­цьо­му­суттєва­різни­ця­між при ват ним­і­публічним­ до­говірним­зо­бов’язан­ням­в­ме­жах­за­галь­но­го­по­нят­тя­нор­ма­тив­но­го­до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня­ роз­кри­вається­ при­ роз­гляді­ Пред­ме­та­ до­го­во­ру.­ Як­що­ пред­ме­том­ до­го­во­ру­ в­ при­ват­но­му­ до­говірно­му­ зо­бов’язанні­ є­речі,­ то­ в­ публічно­му­ до­го- 56 Держава і право • Випуск 53 ­ват­но­го­ зо­бов’язаль­но-до­говірно­го­ пра­ва,­ зо­к­ре­ма,­ у­ Чер­дан­це­ва­ А.Ф.:­ «зміст­ уго­ди­ (до­го­во­ру)­–­це­ко­ло­прав­та­обов’язків­сторін­в­угоді,­ ...­пред­мет­уго­ди­–­оз­на­ки,­що­ ха­рак­те­ри­зу­ють­її­об’єкт...» ***­Орієнту­ван­ня­–­скла­до­ва­ме­то­ду­транс­цен­ден­таль­ної­де­дукції­в­школі­Ко­ге­на.­ Са­вальсь­кий­ В.А.­ за­зна­чає,­ що­ кри­тич­ний­ транс­цен­ден­таль­ний­ ме­тод­ шко­ли­ Ко­ге­на­ по­ля­гає­у­«співвідно­шенні­зро­зуміти­до­фактів­на­уко­во­го­досвіду­і­орієнту­ванні­в­них».­ Транс­цен­ден­таль­на­ де­дукція,­ на­ відміну­ від­ пси­хо­логічної­ та­ ме­тафізич­ної­ де­дукції,­ виз­на­чається­орієнту­ван­ням­логіки­у­фак­тах­ма­те­ма­тич­но­го­при­ро­доз­нав­ст­ва,­а­ети­ки­в­ юри­с­пру­денції.­При­цьо­му­орієнту­ван­ня­по­ля­гає­у­зна­хо­д­женні­ана­ла­го­на­для­ети­ки­в­ се­ре­до­вищі­ при­клад­них­ юри­дич­них­ дис­циплін.­ Та­ким­ ана­ла­го­ном­ для­ ети­ки­ в­ нор- матівізме­ви­с­ту­пає­си­с­те­ма­дог­ми­римсь­ко­го­пра­ва. ворі­–­ це­ юри­дичні­ осо би.­ Вірніше­ ска­за­ти,­ що­ пред­ме­том­ публічно-пра­во­во­го­ до­го­во­ру­є­особ­ли­ва­спільна річ­(res­populi),­що­ство­рюється­як­юри­дич­на­осо­ба­ –­суб’єкт­публічно-пра­во­во­го­спілку­ван­ня.­Ство­рен­ня­публічної­речі­як­юри­дич- ної­осо­би­–­ось­Пред­мет­до­говірно­го­публічно-пра­во­во­го­зо­бов’язан­ня.­Кон­ст­рук- тив­ною­ га­рантією­ та­ко­го­ пред­ме­та­ до­го­во­ру­ є­ ре с публікансь кий устрій­ (res­ publica)­публічної­речі. Ук­ла­ден­ня­до­го­во­ру­що­до­ство­рен­ня­дер­жа­ви­як­юри­дич­на­осо­би,­у­той­же­ час,­ви­с­ту­пає­для­осіб-суб’єктів­та­ко­го­публічно-пра­во­во­го­зо­бов’язан­ня­за­галь- ною­фор­маль­но-юри­дич­ною­Га­рантією­ їх­пра­во­во­го­ ста­ту­су­осіб.­Без­ вве­ден­ня­ та­ких­га­рантій­осо бу від­речі,­в­ста­тусі­ка­те­горій­пра­во­вої­ре­аль­ності,­відрізни­ти­ не­мож­ли­во.­Ме­тою­ук­ла­ден­ня­суспільно­го­до­го­во­ру,­як­нор­ма­тив­но­го­публічно- пра­во­во­го­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня­що­до­ ство­рен­ня­ дер­жа­ви­ в­ якості­ суб’єкта­ пра­ва,­є­са­ме­га­рантія­пра­во­во­го­ста­ту­су­індивідів­за­осо би с тим,­а­не­за­ре чо вим,­ пра­вом­у­пра­вовій­ре­аль­ності.­Оскільки­та­кий­до­говір­роз­гля­дається­як­вве­ден­ня­ за­галь­ної­фор­маль­но-юри­дич­ної­га­рантії­осо­би­с­то­го­пра­ва,­він­ле­жить­в­ос­нові­ вся­ко­го­пра­ва­ в­ гро­ма­дянсь­ко­му­суспільстві­ вза­галі.­На­ тій­підставі,­що­ гро­ма- дянсь­ке­суспільство­–­це­спільно­та­індивідів,­де­га­ран­то­ва­но­їх­осо­би­с­тий­пра­во- вий­ста­тус,­ці­ індивіди­мо­жуть­бу­ти­суб’єкта­ми­юри­дич­них­відно­син:­ і­при­ват- них,­і­публічних.­ У­на­уко­во­му­плані­зна­чен­ня­нор­ма­тив­но­го­до­го­во­ру­про­ство­рен­ня­суб’єкта­ публічно­го­пра­ва­виз­на­чає­са­му­пра­во­ву­ре­альність­як­по­зи­тив­не­по­нят­тя.­Уяв- лен­ня­про­та­кий­до­говір­ок­рес­лює­особ­ли­ву­ре­альність­ба­зо­вих­ка­те­горій­пра­во- вої­ на­уки.­ Речі, осо би, пра во чи ни­ –­ res, personas, actones­ і­ особ­ли­ва­ пра­во­ва­ ре­альність­виз­на­че­на­як­по­зи­тив­но-на­уко­ве­по­нят­тя­че­рез­свої­ба­зові­ка­те­горії. От­же,­ транс­цен­ден­таль­но-кри­тич­не­ по­нят­тя­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ містить­ за­галь­ний­склад­нор­ма­тив­но­го­до­говірно­го­зо­бов’язан­ня.­Цей­склад­виз­на­чає­нор- ма­тив­не­до­говірне­ зо­бов’язан­ня­як­ме­та­пра­во­вую­ка­те­горію­actio.­У­ме­жах­цієї­ ка­те­горії­різни­ця­між­при­ват­ним­і­публічним­до­го­во­ром­роз­кри­вається­при­по­яс- ненні­Пред­ме­та,­що­виз­на­чає­спе­цифіку­змісту­нор­ма­тив­но­го­публічно-пра­во­во­го­ до­говірно­го­зо­бов’язан­ня. Наслідок 1:­ На­ підставі­ нор­ма­тив­но­го­ до­го­во­ру,­ як­ за­галь­ної­ ме­та­пра­во­вої­ ка­те­горії­actio,­здійснюється­мо­де­лю­ван­ня­струк­ту­ри­чи­с­тої­(апріор­ної)­си­с­те­ми­ пра­ва­за­«пра­ви­лом­Суб’єкта». Наслідок 2:­ До­стат­ня­ умо­ва­ до­ве­ден­ня­ нор­ма­тив­ної­ при­ро­ди­ суспільно­го­ до­го­во­ру,­ви­с­ту­пає­підста­вою­для­транс­цен­ден­таль­ної­де­дукції­по­нят­тя­пра­во­вої­ дер­жа­ви.­В­ме­тафізиці­пра­ва­во­на­по­ля­гає­в­обґрун­ту­ванні­ка­те­горіаль­но­го­ста­ту- су­по­нят­тя­дер­жа­ви­за­осо би с тим,­а­не­за­ре чо вим пра­вом. Кон­тракт­на­ те­орія­ дер­жа­ви­ на­ за­са­дах­ нор­ма­тив­но­го­ до­го­во­ру­має­ при­ро­ду­ де­он­то­логічної­те­орії.­Дер­жа­ва­роз­гля­дається­тут­не­про­сто­як­во­на­є­у­фак­тичній­ ре­аль­ності,­а­як­во­на­по­вин­на­бу­ти­мис­ли­ма­в­по­зи­тивній­ре­аль­ності­з­по­зицій­ суб’єктив­но-осо­би­с­то­го­пра­ва.­ Дефініція: Нор ма тив не по нят тя суспільно го до го во ру – це де он то логічне пра ви ло (нор ма), яким за дається ство рен ня суб’єкта публічно­пра во во го спілку ван­ ня, і, при цьо му, вво дять ся за гальні фор маль но­юри дичні га рантії суб’єктив­ но­осо би с то го пра ва у пра вовій ре аль ності. Кри­тич­не­ обґрун­ту­ван­ня­ нор­ма­тив­ності­ суспільно­го­ до­го­во­ру,­ як­ публічно- пра­во­во­го­ до­говірно­го­ зо­бов’язан­ня­ про­ ство­рен­ня­ суб’єкта­ публічно­го­ пра­ва,­ знімає­за­ки­ди­на­не­на­уко­вості­цьо­го­по­нят­тя­і­дає­мож­ливість­йо­го­до­к­т­ри­наль- но­го­тлу­ма­чен­ня. 57Юридичні і політичні науки За­га­лом­во­но­дає­підста­ви­для­роз­гля­ду­за­галь­ної­нор­ма­тив­ної­те­орії­до­го­во- ру.­Та­кож­і­са­мостійно­во­но­мо­же­бу­ти­ви­ко­ри­с­та­но­філо­софією­і­те­орією­пра­ва,­ кон­сти­туційним­ пра­вом­ і­ політо­логією­ в­ якості­ нор­ма­тив­ної­ те­орії­ суспільно­го­ до­го­во­ру,­нор­ма­тив­ної­те­орії­пра­во­вої­са­мо­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­ нор­ма­тив­ної­те­орії­виз­нан­ня­суб’єктив­но-осо­би­с­тих­прав.­Во­но­дає­обґрун­ту­ван- ня­по­нят­тя­дер­жа­ви­як­логічної­пра­во­вої­ка­те­горії­і­ви­с­ту­пає­підста­вою­для­юри- дич­ної­ те­орії­ пра­во­вої­ дер­жа­ви.­ Йо­го­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ в­ на­уці­ важ­ли­ве­ і­ як­ са­мостійної­ фун­да­мен­таль­ної­ ме­та­те­орії­ пра­ва,­ і­ в­ якості­ кри­тич­ної­ те­орії­ для­ оцінки­при­клад­них­по­зи­тив­но-пра­во­вих­ по­нять.­Йо­го­ виз­нан­ня­ є­ не­обхідним­ в­ якості­за­галь­но­те­о­ре­тич­но­го­(до­к­т­ри­наль­но­го)­дже­ре­ла­пра­ва­для­га­лу­зе­вих­юри- дич­них­ дис­циплін,­ зо­к­ре­ма,­ кон­сти­туційно­го,­ адміністра­тив­но­го,­ міжна­род­но­го­ пра­ва.­У­пев­них­ви­пад­ках,­во­но­мо­же­пре­тен­ду­ва­ти­й­на­роль­по­зи­тив­но­го­дже­ре- ла­пра­ва­в­цих­га­лу­зях­пра­ва. 1.­Кант Эм ма ну ил.­Ме­та­фи­зи­ка­нра­вов­в­двух­ча­с­тях.­1797.­Со­чи­не­ния­в­6­т.­/­Под­ об­щей­ред.­В.­Ф.­Ас­му­са,­А.­В.­Гу­лы­ги,­Т.­И.­Ой­зер­ма­на.­ –­Т.4.­ –­Ч.2.­ –­М.:­Мысль,­ 1965.­–­С.­225-226,­231-269,­338.­2.­Ге гель Ге орг Виль гельм Фри д рих.­Фи­ло­со­фия­пра- ва.­–­М.:­Мысль,­1990.-­С.130,­280-285.­3.­Мак си мов С.И.­Пра­во­вая­ре­аль­ность:­опыт­ фи­ло­соф­ско­го­ ос­мыс­ле­ния:­Мо­но­гра­фия.­ –­ Х.:­ Пра­во,­ 2002.­ –­ С.­ 79-81.­ 4.­Ел ли некъ Ге оргъ.­Пра­во­со­вре­мен­на­го­дер­жа­ви.­Том­пер­вый.­Об­щее­ученіе­о­го­су­дар­ст­ве.­(Изд.­ вто­рое,­ред.­С.­І.­Гес­се­номъ).­–­С.­Пе­тер­бургъ:­Изд.­юри­ди­че­с­ка­го­книж­на­го­ма­га­зи­на­ Н.К.­Мар­ты­но­ва,­1908.­–­С.143,­155-158.­5.­Жу рав лев И.В.­Ос­вальд­Кюль­пе.­Вюрц­бург- ская­шко­ла.­Фи­ло­со­фия,­пси­хо­ло­гия,­ме­то­до­ло­гия.­/­О.­Кюль­пе.­Вве­де­ние­в­фи­ло­со­фию:­ Пер.­с­нем.­/­Под­ред.­С.Л.­Фран­ка.­Вст.­ст.­И.­В.­Жу­рав­ле­ва.­Изд.­3-е­доп.­–­М.:­Изд-во­ ЛКИ,­2007.­–­С.­ХІХ-ХХ;­Рьод Вольф ганг.­Шлях­філо­софії:­ХІХ-ХХ­століття.­–­К.:­Дух­ і­літе­ра,­2010.­–­С.280,­283-284.­6.­Рейс нер М.А.­Ис­то­рия­по­ли­ти­че­с­ких­уче­ний.­–­Т.­1.­ –­М.-Л.:­«Крас­ный­про­ле­та­рий»,­1929.­–­С.­251.­7.­Са валь ский В.А.­Ос­но­вы­фи­ло­софіи­ пра­ва­в­на­уч­номъ­иде­а­лизмъ.­Мар­бург­ская­шко­ла­фи­ло­софіи:­Ко­генъ,­На­торпъ,­Штамм- леръ­и­др.­–­Т.­1.­–­М.:­Ти­по­графія­Им­пе­ра­тор­ска­го­Мос­ков­ска­го­Уни­вер­си­те­та,­1909.­–­ С.­ 216,­ 218.­ 8.­Гримм Д.Д.­ Лек­ции­ по­ дог­ме­ рим­ско­го­ пра­ва.­ –­М.:­ Зер­ца­ло,­ 2003.­ –­ С.­63-64.­9.­Чер дан цев А.Ф.­Тол­ко­ва­ние­пра­ва­и­до­го­во­ра.­Учеб.­по­со­бие­для­ву­зов.­–­М.:­ ЮНИ­ТИ-ДА­НА,­2003.­–­С.322,­324.­10. Са валь ский В.А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.12. 58 Держава і право • Випуск 53 Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Н. І. Кабанець. ОбҐрунтуваннЯ нормативностІ суспІльного договору (критиЧний пІдхІд)

Схожі ресурси