Судовий прецедент: форми обходу

Судовий прецедент: форми обходу

Досліджуються шляхи уникнення застосування судового прецеденту в країнах загального права. Порівнюються дві форми обходу судового прецеденту: відхилення прецеденту та розрізнення прецеденту....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Author: Шацька, Б.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Series:Держава і право
Subjects:
Теорія держави і права
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41747
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Судовий прецедент: форми обходу / Б.І. Шацька // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 77-83. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41747
record_format dspace
spelling irk-123456789-417472013-03-03T03:07:31Z Судовий прецедент: форми обходу Шацька, Б.І. Теорія держави і права Досліджуються шляхи уникнення застосування судового прецеденту в країнах загального права. Порівнюються дві форми обходу судового прецеденту: відхилення прецеденту та розрізнення прецеденту. В статье исследуются пути избежания применения судебного прецедента в странах общего права. Сравниваются две формы обхода судебного прецедента: отклонение прецедента и разграничение прецедента. In the article the ways of ambages of judicial precedent in common law countries are studied. Two forms of ambages are compared: overruling of precedent and distinguishing of precedent. 2011 Article Судовий прецедент: форми обходу / Б.І. Шацька // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 77-83. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41747 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Шацька, Б.І.
Судовий прецедент: форми обходу
Держава і право
description Досліджуються шляхи уникнення застосування судового прецеденту в країнах загального права. Порівнюються дві форми обходу судового прецеденту: відхилення прецеденту та розрізнення прецеденту.
format Article
author Шацька, Б.І.
author_facet Шацька, Б.І.
author_sort Шацька, Б.І.
title Судовий прецедент: форми обходу
title_short Судовий прецедент: форми обходу
title_full Судовий прецедент: форми обходу
title_fullStr Судовий прецедент: форми обходу
title_full_unstemmed Судовий прецедент: форми обходу
title_sort судовий прецедент: форми обходу
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41747
citation_txt Судовий прецедент: форми обходу / Б.І. Шацька // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 77-83. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT šacʹkabí sudovijprecedentformiobhodu
first_indexed 2025-07-04T00:04:14Z
last_indexed 2025-07-04T00:04:14Z
_version_ 1836672567176331264
fulltext Б. І. ШАЦЬКА. СУДОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ: ФОРМИ ОБХОДУ Досліджу ють ся шля хи уник нен ня за сто су ван ня су до во го пре це ден ту в країнах за галь но го пра ва. Порівню ють ся дві фор ми об хо ду су до во го пре це ден ту: відхи лен ня пре це ден ту та розрізнен ня пре це ден ту. Клю­чові­ сло­ва: су до вий пре це дент, обхід пре це ден ту, відхи лен ня пре це ден ту, розрізнен ня пре це ден ту, ре т ро спек тив не відхи лен ня, про спек тив не відхи лен ня. В ста тье ис сле ду ют ся пу ти из бе жа ния при ме не ния су деб но го пре це ден та в стра- нах об ще го пра ва. Срав ни ва ют ся две фор мы об хо да су деб но го пре це ден та: от кло не ние пре це ден та и раз гра ни че ние пре це ден та. Клю­че­вые­сло­ва: су деб ный пре це дент, об ход пре це ден та, от кло не ние пре це ден та, раз гра ни че ние пре це ден та, ре т ро спек тив ное от кло не ние, про спек тив ное от кло не ние. In the article the ways of ambages of judicial precedent in common law countries are studied. Two forms of ambages are compared: overruling of precedent and distinguishing of precedent Key­words: judicial precedent, ambages of precedent, overruling of precedent, distin- guishing of precedent, retrospective overruling, prospective overruling. Про­бле­ма­ти­ка­ су­до­во­го­ пре­це­ден­ту­ завжди­ бу­ла­ і­ за­ли­шається­ пред­ме­том­ на­уко­вих­дис­кусій.­В­ра­дянсь­ку­епо­ху,­де­па­ну­ва­ла­по­зи­тивістська­кон­цепція­пра- во­ро­зуміння,­офіційна­пра­во­ва­до­к­т­ри­на­відки­да­ла­мож­ливість­існу­ван­ня­су­до­во- го­ пре­це­ден­ту­ у­ вітчиз­няній­ пра­вовій­ си­с­темі.­ Сьо­годні­ в­ літе­ра­турі­ де­далі­ частіше­зву­чать­про­по­зиції­що­до­не­обхідності­за­про­ва­д­жен­ня­в­Ук­раїні­су­до­во­го­ пре­це­ден­та­ як­ офіційно­го­ дже­ре­ла­ пра­ва.­ На­ підтрим­ку­ пре­це­ден­ту­ за­зви­чай­ ви­су­ва­ють­такі­ар­гу­мен­ти:­виз­на­ченість,­здатність­до­са­мо­роз­вит­ку,­прак­тичність,­ гнучкість­ і­ здатність­до­адап­тації,­ефек­тивність­для­до­сяг­нен­ня­єдності­су­до­вої­ прак­ти­ки,­ для­ за­без­пе­чен­ня­ прин­ципів­ рівності­ сторін­ та­ вер­хо­вен­ст­ва­ пра­ва;­ за­без­пе­чен­ня­ба­лан­су­між­стабільністю­та­ди­намікою­пра­ва1.­У­пра­цях­вітчиз­ня- них­ вче­них­ су­до­во­му­ пре­це­ден­ту­ при­свя­че­но­ чи­ма­ло­ ува­ги.­ Аналіз­ ок­ре­мих­ ас­пектів­цьо­го­яви­ща­зна­хо­ди­мо­у­ро­бо­тах­Б.­Ма­ли­ше­ва,­Н.­Гу­ра­лен­ко,­М.­Ко­зю- б­ри,­Д.­Кух­ню­ка,­Л.­Луць,­Ю.­Ма­та­та,­Н.­Пар­хо­мен­ко,­І.­Погрібно­го,­Н.­Сте­ци­ка,­ С.­Шев­чу­ка­ та­ ін.­ Про­те­ ком­плекс­них­ на­уко­вих­ досліджень­ пра­во­вої­ при­ро­ди­ су­до­во­го­пре­це­ден­ту­на­сьо­годні­в­Ук­раїні­не­має,­що­зу­мов­лює­не­од­но­значність­ ро­зуміння­суті­цьо­го­пра­во­во­го­фе­но­ме­ну­та­йо­го­ролі­у­си­с­темі­пра­ва.­У­зв’яз­ку­ з­цим­існує­необхідність­по­даль­шо­го­більш­гли­бо­ко­го­вив­чен­ня­за­ко­номірно­с­тей­ роз­вит­ку­су­до­во­го­пре­це­ден­ту­та­ме­ханізму­йо­го­функціону­ван­ня­в­різних­пра­во- вих­сім’ях.­ Од­на­ з­ ха­рак­тер­них­ вла­с­ти­во­с­тей­ су­до­во­го­ пре­це­ден­ту­ –­ це­ йо­го­ здатність­ швид­ко­при­сто­со­ву­ва­ти­ся­до­ди­намічних­змін­ма­теріаль­но­го­світу.­Ра­зом­з­тим,­ ця­ гнучкість­ не­мож­ли­ва­ без­ онов­лен­ня­ си­с­те­ми­ пра­ва,­ без­ «о­чи­щен­ня»­ від­ за­старілих­та­су­пе­реч­ли­вих­пре­це­дентів.­У­тра­диції­за­галь­но­го­пра­ва,­де­су­до­вий­ пре­це­дент­ відіграє­ доміну­ю­чу­ роль,­ існу­ють­ ме­ханізми,­ які­ доз­во­ля­ють­ су­дам­ уни­ка­ти­ за­сто­су­ван­ня­ не­ефек­тив­них­ пре­це­дентів,­ які­ з­ тих­ чи­ інших­ при­чин­ не­мож­ли­во­ска­су­ва­ти.­Такі­ме­ханізми­в­літе­ра­турі­діста­ли­на­зву­об­хо­ду­су­до­во­го­ пре­це­ден­ту2.­Ме­та­на­шо­го­досліджен­ня­–­з’ясу­ва­ти­мож­ли­вості­та­ко­го­об­хо­ду­на­ при­кладі­країн­ан­ло-сак­сонсь­кої­пра­во­вої­сім’ї,­оскільки­са­ме­в­цих­пра­во­вих­си­с- те­мах­су­до­вий­пре­це­дент­існує­і­роз­ви­вається­у­своєму­кла­сич­но­му­про­яві­про­тя- гом­три­ва­ло­го­ча­су.­ 77Юридичні і політичні науки ©­ШАЦЬ КА Бог да на Іванівна­ –­ ­ аспірант­ка­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­ В.­М.­ Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни Виділя­ють­дві­го­ловні­фор­ми­об­хо­ду­су­до­во­го­пре­це­ден­ту.­Пер­ша,­найбільш­ ти­по­ва,­–­це­розрізнен­ня,­при­яко­му­апе­ляційний­суд­прий­має­по­пе­редній­пре­це- дент,­але­об­ме­жує­рам­ки­йо­го­за­сто­су­ван­ня­і­вста­нов­лює­но­ве­пра­ви­ло­для­об­ста- вин,­до­яких­по­пе­редній­пре­це­дент­більше­не­за­сто­со­вується.­Дру­га,­менш­ти­по­ва­ фор­ма,­–­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту,­при­яко­му­апе­ляційний­суд­про­сто­замінює­пре- це­дент­но­вим­пра­ви­лом.­Роз­г­ля­не­мо­за­зна­чені­фор­ми­більш­де­таль­но,­при­цьо­му­ роз­поч­не­мо­з­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­дру­гої­фор­ми.­ Під­відхи­лен­ням­пре­це­ден­ту­прий­ня­то­ро­зуміти­фор­му­йо­го­об­хо­ду,­при­якій­ по­пе­реднє­пре­це­дент­не­рішен­ня­відки­дається­су­дом­із­заміною­діючо­го­пра­во­во- го­прин­ци­пу­(пра­во­вої­нор­ми)­на­но­вий­(но­ву)­у­про­цесі­су­до­во­го­роз­гля­ду.­Вка- за­на­фор­ма­об­хо­ду­за­зви­чай­за­сто­со­вується­су­да­ми,­ко­ли­існує­по­тре­ба­ска­су­ва­ти­ пре­це­дент­з­пев­них­при­чин.­На­сьо­годні­на­укою­не­роз­роб­лені­уніфіко­вані­кри- терії,­за­яки­ми­суд­вирішує,­відхи­ля­ти­пре­це­дент­чи­ні,­що­зму­шує­дослідників­ за­сто­со­ву­ва­ти­ емпірич­ний­ме­тод­ і­ звер­та­ти­ся­ до­ су­до­вої­ прак­ти­ки.­ Так,­ на­при- клад,­аме­ри­кансь­кий­уче­ний­Крісто­фер­П.­Бенкс,­аналізу­ю­чи­пре­це­дент­ну­прак- ти­ку­Вер­хов­но­го­Су­ду­США,­виділяє­п’ять­пра­во­вих­фак­торів,­які­впли­ва­ють­на­ прий­нят­тя­рішен­ня­про­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту.­По-пер­ше,­рішен­ня­за­ле­жить­від­ то­го,­чи­су­до­ва­спра­ва­підля­гає­вирішен­ню­на­підставі­кон­сти­туції,­чи­на­підставі­ ста­тут­но­го­ пра­ва.­ По-дру­ге,­ чи­ не­ су­пе­ре­чить­ та­ке­ рішен­ня­ спра­вед­ли­вості­ та­ суспільно­му­до­б­ро­бу­ту.­По-третє,­чи­ступінь­за­сто­су­ван­ня­та­довіри­до­пре­це­ден- ту­є­до­стат­ньо­суттєвим,­що­га­ран­тує­ут­ри­ман­ня­су­ду­від­йо­го­об­хо­ду.­Чет­вер­тий­ фак­тор­–­ од­но­стайність­ су­ду­при­про­го­ло­шенні­нор­ми­пра­ва.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ си­ла­пре­це­ден­ту­за­ле­жить­від­то­го,­чи­прий­ма­ло­ся­рішен­ня­при­ство­ренні­пре­це- ден­ту­ од­но­го­лос­но,­ чи­ по­зиції­ суддів­ розділи­ли­ся.­ І­ ос­тан­ня,­ п’ята,­ клю­чо­ва­ змінна­тра­диційної­па­ра­диг­ми­–­це­вік­пре­це­ден­ту,­де­ва­гомість­пев­но­го­пра­во­во- го­прин­ци­пу­за­ле­жить­від­то­го,­чи­про­яв­ляв­ся­він­як­ав­то­ри­тет­не­пра­ви­ло­про­тя- гом­три­ва­ло­го­ча­су3.­Ми­поділяємо­по­зицію­ав­то­ра­про­те,­що­всі­вка­зані­фак­то­ри­ є­ інтеґраль­ни­ми­ ком­по­нен­та­ми­ су­до­во­го­ рішен­ня­ про­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту­ і­ по­винні­ за­сто­со­ву­ва­ти­ся­ в­ ком­плексі.­ Аме­ри­канські­ дослідни­ки­ Джеймс­ Ф.­ Спріґґс­та­То­мас­Дж.­Хен­сфорд­та­кож­по­яс­ню­ють­відхи­лен­ня­ком­плек­сни­ми­при- чи­на­ми.­ На­ дум­ку­ вче­них,­ рішен­ня­ су­ду­ про­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту­ ча­ст­ко­во­ ґрун­тується­на­ іде­о­логічних­за­са­дах,­але­ра­зом­з­тим­істот­но­обу­мов­ле­не­та­кож­ пра­во­ви­ми­ нор­ма­ми­ та­ пев­ни­ми­ вла­с­ти­во­с­тя­ми­ пре­це­ден­ту4.­ У­ зв’яз­ку­ з­ цим­ ав­то­ри­ за­дек­ла­ру­ва­ли­ низ­ку­ умов,­ які­ по­яс­ню­ють­ за­ко­номірності­ прий­нят­тя­ рішен­ня­про­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту:­1)­чим­більша­іде­о­логічна­розбіжність­між­ пре­це­ден­том­і­відповідним­су­дом,­тим­більша­ймовірність­відхи­лен­ня­пре­це­ден- ту;­ 2)­існує­ мен­ша­ ймовірність­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту,­ як­що­ він­ ба­зу­вав­ся­ на­ за­ко­но­дав­чо­му,­а­не­на­кон­сти­туційно­му­тлу­ма­ченні;­3)­що­частіше­суд­оціню­вав­ пре­це­дент­по­зи­тив­но­(тоб­то­чітко­сліду­вав­йо­му),­тим­мен­ша­ймовірність­відхи- лен­ня­ пре­це­ден­ту,­ і­ на­впа­ки;­ 4)­ чим­ ближ­че­ іде­о­логічно­ доміну­ю­че­ політич­не­ ото­чен­ня­до­пре­це­ден­ту,­тим­мен­ша­ймовірність,­що­пре­це­дент­бу­де­відхи­ле­но;­5)­ існує­ більша­ ймовірність­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту,­ як­що­ ко­аліція­ суддів,­ що­ підтри­ма­ла­та­ке­рішен­ня,­скла­да­ла­ся­з­не­знач­ної­кількості­суддів,­і­на­впа­ки:­як­що­ ко­аліція­ суддів,­що­підтри­ма­ли­рішен­ня,­ бу­ла­од­но­стай­ною,­ймовірність­ відхи- лен­ня­пре­це­ден­ту­мен­ша;­6)­чим­більша­кількість­кон­ку­рент­них­по­зицій­ (ок­ре- мих­ду­мок­–­прим.­на­ша),­що­бу­ли­оп­ри­люд­нені­ра­зом­із­пре­це­ден­том,­тим­більша­ ймовірність­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту5.­ Прий­ма­ю­чи­рішен­ня­про­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту,­суд­мо­же­за­сто­со­ву­ва­ти­різні­ підхо­ди.­Так,­на­при­клад,­суд­мо­же­за­зна­чи­ти,­що­пев­не­по­ло­жен­ня­є­нор­мою­пра- ва­і­як­що­во­но­відрізняється­від­по­пе­ред­нь­о­го­ро­зуміння­про­те,­що­є­пра­во,­то­ 78 Держава і право • Випуск 53 та­ке­по­пе­реднє­ро­зуміння­є­хиб­ним­і­відте­пер­по­вин­но­трак­ту­ва­ти­ся­так,­як­вка- зує­суд­у­своєму­но­во­му­рішенні.­У­та­ко­му­ви­пад­ку­йдеть­ся­про­так­зва­не­ре­т­ро- спек­тив­не­відхи­лен­ня:­но­вий­пре­це­дент­має­зво­рот­ну­дію­в­часі­і­по­ши­рюється­на­ всі­пра­вовідно­си­ни,­що­ви­ник­ли­до­мо­мен­ту­прий­нят­тя­та­ко­го­пре­це­ден­ту,­вклю- ча­ю­чи­спірні­пра­вовідно­си­ни­між­сто­ро­на­ми­у­справі,­що­бу­ла­пред­ме­том­су­до­во- го­роз­гля­ду6.­При­кла­дом­ре­т­ро­спек­тив­но­го­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту­мо­же­слу­гу­ва- ти­рішен­ня­Па­ла­ти­Лордів­у­справі­National­Westminster­Bank­Plc­v­Spectrum­Plus­ Ltd­(2005).­Спра­ва­сто­су­ва­ла­ся­облігацій,­які­ком­панія­Spectrum­Plus­Ltd­ви­пу­с­ти- ла­для­по­крит­тя­за­бор­го­ва­ності­пе­ред­National­Westminster­Bank­Plc.­На­мо­мент­ роз­гля­ду­цієї­спра­ви­вва­жа­ло­ся,­що­такі­облігації­бу­ли­за­без­пе­чені­твер­дою­за­ста- вою,­то­му­банк­мав­пе­ре­ва­гу­пе­ред­інши­ми­кре­ди­то­ра­ми­і­міг­пре­тен­ду­ва­ти­на­всі­ до­хо­ди­від­ре­алізації­будь-яко­го­май­на­борж­ни­ка.­Це­пи­тан­ня­пра­ва­бу­ло­виріше- не­ у­ справі­ Siebe­ Gorman­ v­ Barclays­ Bank­ (1979).­ Про­те­ у­ справі­ National­ Westminster­Bank­Plc­v­Spectrum­Plus­Ltd­Па­ла­та­Лордів­од­но­го­лос­но­виріши­ла,­ що­по­пе­редній­ ­пре­це­дент­Siebe­Gorman­v­Barclays­Bank­був­по­мил­ко­вий­що­до­ пра­ва­і­по­ви­нен­бу­ти­відхи­ле­ний,­а­облігації­бу­ли­виз­нані­та­ки­ми,­що­за­без­пе­чені­ пла­ва­ю­чою­за­ста­вою,­тоб­то­за­ста­вою­то­варів­у­обігу.­Но­ве­пра­во­по­ло­жен­ня,­що­ сто­су­ва­ло­ся­ха­рак­те­ри­с­тик­пла­ва­ю­чої­за­ста­ви­у­справі­Spectrum­Plus,­по­тяг­ло­за­ со­бою­нові­наслідки­сто­сов­но­пріори­тет­них­кре­ди­торів,­і­банк­втра­тив­свої­пе­ре- ва­ги­пе­ред­інши­ми­кре­ди­то­ра­ми.­Облігації­бу­ли­ви­пу­щені­до­мо­мен­ту­ого­ло­шен- ня­ но­во­го­ пра­во­по­ло­жен­ня­ з­ до­три­ман­ням­ нор­ми­ пра­ва,­ вста­нов­ле­ної­ у­ справі­ Siebe­Gorman.­У­зв’яз­ку­з­цим­но­ва­пра­во­ва­нор­ма­у­справі­Spectrum­Plus­ма­ла­ зво­рот­ну­дію,­що­доз­во­ли­ло­зміни­ти­ста­тус­ви­пу­ще­них­облігацій7.­ Суд­мо­же­піти­та­кож­іншим­шля­хом­і­вка­за­ти,­що­пев­не­по­ло­жен­ня­є­нор­мою­ пра­ва,­про­те,­оскільки­до­мо­мен­ту­прий­нят­тя­су­до­во­го­рішен­ня­всі­пра­вовідно­си- ни­ор­ганізо­ву­ва­лись­на­ос­нові­іншої­пра­во­вої­нор­ми,­но­ве­ро­зуміння­пра­ва­сто- сується­тільки­тих­подій,­що­відбу­ва­ти­муть­ся­після­прий­нят­тя­відповідно­го­су­до- во­го­рішен­ня.­При­та­ко­му­підході­но­ва­пра­во­ва­нор­ма­по­ши­рю­ва­ти­ме­свою­дію­ тільки­на­ті­пра­вовідно­си­ни,­що­ви­ник­ли­після­ви­не­сен­ня­пре­це­дент­но­го­су­до­во- го­рішен­ня;­всі­інші­пра­вовідно­си­ни­підля­га­ють­ре­гу­лю­ван­ню­по­пе­реднім,­«ста- рим»,­пра­вом.­Та­кий­підхід­є­при­кла­дом­так­зва­но­го­«чи­с­то­го»­про­спек­тив­но­го­ (пря­мо­го)­відхи­лен­ня­і­три­ва­лий­час­був­по­пу­ляр­ним­у­су­дах­США.­ Су­ди­та­кож­ча­с­то­вда­ють­ся­до­варіатив­них­комбінацій­двох­опи­са­них­підходів.­ На­при­клад,­ за­ли­ша­ю­чись­ про­спек­тив­ним­ що­до­ всіх­ май­бутніх­ пра­вовідно­син,­ пре­це­дент­мо­же­ма­ти­зво­рот­ну­си­лу­як­до­пра­вовідно­син­між­сто­ро­на­ми­у­справі,­ так­і­до­пра­вовідно­син­між­сто­ро­на­ми­в­інших­спра­вах,­роз­гляд­яких­уже­три­ває­ в­ суді.­ Крім­ цьо­го,­ при­ відхи­ленні­ пре­це­дент­ мо­же­ ма­ти­ ре­т­ро­спек­тив­ну­ дію­ тільки­що­до­ пра­вовідно­син­ між­ сто­ро­на­ми­ спра­ви­ і­ про­спек­тив­ну­ дію­ до­ всіх­ інших­ пра­вовідно­син8.­ Та­кий­ вид­ відхи­лен­ня­ще­ на­зи­ва­ють­ вибірко­вим9.­ Вва- жаємо,­ що­ са­ме­ цей­ варіант­ є­ найбільш­ ха­рак­тер­ним­ для­ су­до­вої­ прак­ти­ки­ як­ та­кий,­що­відо­б­ра­жає­пра­во­ву­при­ро­ду­кла­сич­но­го­пре­це­ден­ту.­ Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­обхід­су­до­во­го­пре­це­ден­ту­че­рез­йо­го­відхи­лен­ня,­ зму­шені­ кон­ста­ту­ва­ти,­ що­ на­ сьо­годні­ у­ літе­ра­турі­ відсут­ня­ си­с­тем­на­ кла­сифікація­ ви­падків­ за­сто­су­ван­ня­ су­да­ми­ та­кої­ фор­ми.­ За­зви­чай­ дослідни­ки­ об­ме­жу­ють­ся­ згад­ка­ми­ про­ ок­ремі­ ви­пад­ки­ відхи­лен­ня,­ по­си­ла­ю­чись­ на­ су­до­ву­ прак­ти­ку.­ У­ зв’яз­ку­ з­ цим­ спро­буємо­ про­ве­с­ти­ влас­ну­ кла­сифікацію­ ви­падків­ за­сто­су­ван­ня­ су­да­ми­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту,­взяв­ши­за­ос­но­ву­пе­релік,­за­про­по­но­ва­ний­відо- мим­англійським­юри­с­том­Р.­Крос­сом10.­На­на­шу­дум­ку,­мож­на­ви­о­кре­ми­ти­такі­ ви­пад­ки­відхи­лен­ня:­ 79Юридичні і політичні науки 1)­ за­леж­но­від­місця­ су­ду­в­ ієрархії­ си­с­те­ми­ судів:­пря­ме­ або­без­по­се­реднє­ відхи­лен­ня­–­мо­же­за­сто­со­ву­ва­ти­ся­су­да­ми­однієї­лан­ки­для­відхи­лен­ня­влас­них­ пре­це­дентів;­пе­ре­хрес­не­відхи­лен­ня­–­мо­же­за­сто­со­ву­ва­ти­ся­су­да­ми­різних­ла­нок­ для­відхи­лен­ня­пре­це­дентів,­прий­ня­тих­у­різних­інстанціях;­ 2)­за­леж­но­від­мож­ли­вості­ска­су­ван­ня­рішен­ня­про­відхи­лен­ня:­не­о­спо­рю­ва­не­ відхи­лен­ня­–­мо­же­за­сто­со­ву­ва­ти­ся­тільки­су­дом­най­ви­щої­лан­ки,­рішен­ня­яко­го­ є­ ос­та­точ­ним­ і­ не­мо­же­бу­ти­ос­по­ре­не­ в­національній­юри­с­дикції;­ ос­по­рю­ва­не­ відхи­лен­ня­ –­ мо­же­ за­сто­со­ву­ва­ти­ся­ су­да­ми­ ниж­чих­ ла­нок,­ про­те­ завжди­ існує­ ри­зик­ска­су­ван­ня­та­ко­го­рішен­ня­ви­щим­су­дом.­ 3)­за­леж­но­від­при­чи­ни­відхи­лен­ня:­як­що­пре­це­дент­був­прий­ня­тий­per­incu- riam­(за­нед­балістю);­як­що­пре­це­дент­був­прий­ня­тий­під­впли­вом­по­мил­ки;­як­що­ існу­ють­два­і­більше­пре­це­ден­ти,­що­конфлікту­ють­між­со­бою;­як­що­пре­це­дент­ за­старів­та­існує­обґрун­то­ва­на­по­тре­ба­в­йо­го­ска­су­ванні;­як­що­пре­це­дент­су­пе- ре­чить­ нор­мам­ чин­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва,­ за­ умо­ви,­ що­ ці­ нор­ми­ бу­ли­ прий­няті­ пізніше,­ніж­пре­це­дент­був­ство­ре­ний;­ 4)­за­спо­со­бом­дії­пре­це­ден­ту­в­часі:­ре­т­ро­спек­тив­не­відхи­лен­ня;­про­спек­тив- не­(пря­ме)­відхи­лен­ня;­зміша­не­відхи­лен­ня.­ Сподіваємось,­ що­ за­про­по­но­ва­на­ кла­сифікація­ мо­же­ бу­ти­ ви­ко­ри­с­та­на­ як­ підґрун­тя­для­по­даль­шо­го­си­с­тем­но­го­аналізу­відхи­лен­ня­як­фор­ми­об­хо­ду­су­до- во­го­ пре­це­ден­ту,­ що,­ в­ свою­ чер­гу,­ доз­во­лить­ по­гли­би­ти­ ро­зуміння­ ме­ханізму­ функціону­ван­ня­пре­це­ден­ту­як­та­ко­го.­ Де­які­ вчені­ на­зи­ва­ють­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту­ ска­су­ван­ням11.­ Та­кож­ існує­ дум­ка,­ що­ ска­су­ван­ням­ є­ ок­ремі­ на­ве­дені­ ви­ще­ на­ми­ ви­пад­ки­ відхи­лен­ня12.­ Дослідив­ши­при­ро­ду­цих­явищ,­ми­не­мо­же­мо­по­го­ди­ти­ся­з­та­ки­ми­по­зиціями.­ Вва­жаємо,­що­ска­су­ван­ня­та­відхи­лен­ня­пре­це­ден­ту­–­це­два­різні­по­нят­тя,­які­не­ мо­жуть­ бу­ти­ ні­ ото­тож­нені,­ ані­ відне­сені­ до­ од­но­го­ ка­те­горіаль­но­го­ ря­ду.­ На­ ко­ристь­ та­ко­го­ вис­нов­ку­ свідчить,­ зо­к­ре­ма,­ той­факт,­що­ в­ західній­юри­дичній­ літе­ра­турі­для­по­зна­чен­ня­цих­по­нять­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­два­різні­терміни:­«over- ruling»­ та­ «reversing».­Так,­ за­ виз­на­чен­ням­юри­дич­но­го­ слов­ни­ка­Бле­ка­ од­не­ із­ зна­чень­терміна­«to­overrule»­–­заміни­ти;­відхи­ли­ти­з­вчи­нен­ням­на­ступ­ної­дії­чи­ з­прий­нят­тям­на­ступ­но­го­рішен­ня.­За­Бле­ком­су­до­ве­рішен­ня­вва­жається­відхи­ле- ним­ («overruled»),­ ко­ли­ рішен­ня,­ ви­не­се­не­ пізніше­ тим­ са­мим­ су­дом­ чи­ су­дом­ ви­щої­лан­ки­в­одній­си­с­темі,­ви­ра­жає­вис­но­вок­з­та­ко­го­са­мо­го­пи­тан­ня­пра­ва,­ пря­мо­про­ти­леж­ний­до­вис­нов­ку,­що­був­зроб­ле­ний­раніше,­і­тим­са­мим­поз­бав- ляє­по­пе­редній­вис­но­вок­пре­це­дент­но­го­ав­то­ри­те­ту13.­Під­терміном­«to­reverse»­у­ слов­ни­ку­Бле­ка­ро­зуміється­термін,­що­ча­с­то­ви­ко­ри­с­то­вується­у­рішен­нях­апе- ляційних­судів­ і­оз­на­чає­«ска­су­ва­ти;­ану­лю­ва­ти;­відміни­ти»14.­Тоб­то­при­відхи- ленні­відбу­вається­заміна­пре­це­ден­ту,­а­термін­«ска­су­ван­ня»­пе­ред­ба­чає­ану­лю- ван­ня­су­до­во­го­рішен­ня­без­ство­рен­ня­но­во­го­пре­це­ден­ту­і­мо­же­бу­ти­за­сто­со­ва- ний­ тільки­ до­ рішень­ апе­ляційних­ судів,­що­ ска­со­ву­ють­ рішен­ня­ судів­ ниж­чої­ лан­ки­і­не­ма­ють­пре­це­дент­но­го­ха­рак­те­ру.­От­же,­вка­зані­пра­вові­ка­те­горії­ма­ють­ різне­змісто­вне­на­пов­нен­ня.­ Слід­за­зна­чи­ти,­що­на­прак­тиці­відхи­лен­ня­пре­це­ден­та­не­завжди­тяг­не­заміну­ «ста­ро­го»­пра­ви­ла­на­«но­ве».­Фор­маль­но­вва­жається,­що­при­відхи­ленні­по­пе- редній­ пре­це­дент­ замінюється­ іншим­ і,­ відповідно,­ втра­чає­ свою­ дію.­ Про­те­ відомі­ ви­пад­ки,­ ко­ли­ судді­ de­ facto­ відхи­ля­ють­ свої­ по­пе­редні­ пре­це­ден­ти­ і­ у­ но­во­му­ су­до­во­му­ рішенні­ не­ за­зна­ча­ють­ про­ наслідки­ та­ко­го­ відхи­лен­ня.­ Та­ка­ прак­ти­ка­ в­ літе­ра­турі­ от­ри­ма­ла­ на­зву­ при­хо­ва­но­го­ відхи­лен­ня­ («stealth­ overrul- ing»):­ суд­ відмов­ляється­ за­сто­со­ву­ва­ти­ пев­ний­ пре­це­дент­ у­ кон­кретній­ справі,­ відхи­ляє­ йо­го,­ але­ пи­тан­ня­ про­ по­даль­шу­ дію­ ос­тан­нь­о­го­ за­ли­шається­ відкри- 80 Держава і право • Випуск 53 тим15.­ При­ та­ко­му­ виді­ відхи­лен­ня­ старі­ пре­це­ден­ти­ відсіка­ють­ся­ без­ пря­мої­ вказівки­про­їх­заміну­на­нові,­їх­зміст­спо­тво­рюється­або­зву­жується­тільки­до­ фак­тич­них­об­ста­вин­спра­ви­і­від­пре­це­дентів­за­ли­шається­тільки­на­зва.­На­дум­ку­ су­час­них­аме­ри­кансь­ких­кри­тиків,­ та­ка­прак­ти­ка­судів­–­це­но­ва­ і­ду­же­по­га­на­ звич­ка16.­ Де­які­ дослідни­ки­ вва­жа­ють,­ що­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту­ є­ найбільш­ ра­ди­каль­ним­ре­зуль­та­том,­який­мо­же­бу­ти­у­си­с­темі­за­галь­но­го­пра­ва,­оскільки­з­ виз­нан­ням­відхи­лен­ня­і­змін­у­діючо­му­праві­вно­сять­ся­еле­мен­ти­не­постійності,­ свавілля­ та­ не­пев­ності17.­ То­му,­ че­рез­ те,­ що­ відхи­лен­ня­ пре­це­ден­ту­ руй­нує­ стабільність­пра­ва,­судді­ча­с­то­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­так­ти­ку­розрізнен­ня­пре­це­ден­ту­ замість­йо­го­відхи­лен­ня.­Під­розрізнен­ням­ро­зуміють­впро­ва­д­жен­ня­но­вої­пра­во- вої­ нор­ми,­що­ не­ за­пе­ре­чує­ су­до­во­го­ пре­це­ден­ту,­ про­те­ до­дає­ нові­ ма­теріальні­ ас­пек­ти­ при­ ви­не­сенні­ су­до­во­го­ рішен­ня;­ при­ цьо­му­ вва­жається,­ що­ су­до­ве­ рішен­ня­ по­вин­но­ за­ле­жа­ти­ як­ від­ по­пе­ред­нь­о­го­ вста­нов­ле­них,­ так­ і­ від­ но­вих­ ас­пектів18.­ При­ розрізненні­ судді­ за­зви­чай­ вда­ють­ся­ до­ та­ких­ ме­ханічних­ хи­т- рощів:­дек­ла­ра­тив­на­ча­с­ти­на­рішен­ня­у­по­пе­редній­справі­ого­ло­шується­dictum;­ вста­нов­люється,­ що­ фак­ти­ по­пе­ред­ньої­ спра­ви­ не­ є­ ана­логічни­ми­ фак­там­ у­ справі,­ що­ роз­гля­дається;­ виз­нається,­ що­ пев­ний­ пре­це­дент­ не­ є­ настільки­ обов’яз­ко­вим,­як­інші,­на­при­клад,­че­рез­те,­що­об­ста­ви­ни­спра­ви­бу­ли­не­до­стат- ньо­ до­б­ре­ досліджені­ чи­ де­таль­но­ вив­чені19.­ Виділя­ють­ два­ ви­ди­ розрізнен­ня:­ не­об­ме­жу­валь­не­і­об­ме­жу­валь­не.­Про­не­об­ме­жу­валь­не­розрізнен­ня­мо­ва­йде­тоді,­ ко­ли­суд­прий­має­ви­ра­же­не­ ratio­decidendi­по­пе­ред­ньої­спра­ви­ і­не­на­ма­гається­ зву­зи­ти­йо­го,­але­вва­жає,­що­спра­ва,­яка­роз­гля­дається,­не­підпа­дає­під­та­ке­ratio­ decidendi­ че­рез­пев­ну­різни­цю­у­ істот­них­фак­тич­них­об­ста­ви­нах.­При­об­ме­жу- валь­но­му­ розрізненні­ ви­ра­же­не­ ratio­ decidendi­ по­пе­ред­ньої­ спра­ви­ зву­жується,­ оскільки­суд­розцінює­як­ істотні­певні­фак­ти­пер­вин­ної­спра­ви,­які­по­пе­редній­ суд­вва­жав­неістот­ни­ми20.­ Оціню­ю­чи­ ефек­тивність­ опи­са­них­ ви­ще­форм,­ більшість­ дослідників­ віддає­ пе­ре­ва­гу­розрізнен­ню.­На­дум­ку­Н.­Джен­най­олі­ та­А.­Шлай­фе­ра,­ не­постійність­ пра­ва­у­зв’яз­ку­з­відхи­лен­ням­пре­це­ден­ту­–­це­зво­рот­на­сто­ро­на­не­доліків­пре­це- ден­ту­і­по­лег­ше­ний­шлях­для­йо­го­зміни.­При­відхи­ленні­ево­люція­пра­ва­про­сто­ відо­б­ра­жає­нестійкість­суддівсько­го­роз­су­ду,­в­той­час­як­при­розрізненні­навіть­ при­ упе­ре­д­же­ності­ суддів­ з­ ог­ля­ду­ на­ те,­що­ по­пе­редні­ пра­вові­ нор­ми­ по­винні­ по­ва­жа­ти­ся,­роз­ви­ток­пра­ва­на­впа­ки­відо­б­ра­жає­йо­го­вдо­с­ко­на­лен­ня­з­ча­сом­і­має­ суспільну­ко­ристь.­Та­ка­по­зиція­дає­уче­ним­підста­ви­вва­жа­ти,­що­вибір­апе­ляцій- них­судів­на­ко­ристь­ме­ханізму­розрізнен­ня­мо­же­ста­ти­ефек­тив­ним­спо­со­бом­для­ знят­тя­на­пру­ги­між­стабільністю­та­зміна­ми­у­будь-якій­си­с­темі­пре­це­ден­ту21.­ На­на­шу­дум­ку,­го­ло­вна­пе­ре­ва­га­розрізнен­ня­над­відхи­лен­ням­–­це­збе­ре­жен- ня­ав­то­ри­те­ту­вже­ство­ре­них­пре­це­дентів.­Так,­при­розрізненні­існу­ю­чий­пре­це- дент­не­за­сто­со­вується,­але­за­ли­шається­в­силі,­в­той­час­як­при­відхи­ленні­за­зви- чай­та­кий­пре­це­дент­або­замінюється­но­вим­і­втра­чає­дію,­що­за­пев­них­умов­ще­ мож­на­розціню­ва­ти­як­де­я­кий­по­ступ­у­ ево­люції­пра­ва,­ або­ста­вить­ся­у­кон­ку- рентні­умо­ви­ з­но­во­с­тво­рю­ва­ним­пре­це­ден­том­ і­ тим­са­мим­пе­ре­стає­ слу­гу­ва­ти­ по­вноцінним­ ре­гу­ля­то­ром­ суспільних­ відно­син.­ Ос­танній­ варіант­ є­ най­не­без- печнішим,­так­як­знач­на­кількість­пре­це­дентів­з­різним­змістом,­які­за­сто­со­ву­ють- ся­до­од­на­ко­вих­чи­схо­жих­пра­вовідно­син,­при­зво­дить­до­колізій­та­су­пе­реч­но­с- тей,­ роз­ба­лан­со­вує­ єдність­ су­до­вої­ прак­ти­ки,­що,­ в­ свою­ чер­гу,­ при­зво­дить­ до­ по­ру­шен­ня­прин­ци­пу­пра­во­вої­виз­на­че­ності­як­од­но­го­з­еле­ментів­вер­хо­вен­ст­ва­ пра­ва.­Хо­ча,­з­іншо­го­бо­ку,­ме­ханізм­відхи­лен­ня­більш­дієвий­у­на­прям­ку­вдо­с­ко- на­лен­ня­ пре­це­дент­но­го­ пра­ва,­ так­ як­ са­ме­ за­вдя­ки­ відхи­лен­ню­ не­за­кон­ний,­ за­старілий­ чи­ су­пе­реч­ли­вий­ пре­це­дент­ мо­же­ бу­ти­ опе­ра­тив­но­ ска­со­ва­ний­ чи­ 81Юридичні і політичні науки мо­дифіко­ва­ний­ з­ ура­ху­ван­ням­ но­вих­ суспільних­ по­треб,­ що­ ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ знач­ною­ди­намікою.­Ме­ханізм­розрізнен­ня­дає­змо­гу­тільки­ігно­ру­ва­ти­не­ефек- тивні­пре­це­дентні­нор­ми,­про­те­не­дає­мож­ли­вості­їх­усу­ва­ти.­Од­нак­при­прий- нятті­рішен­ня­на­ко­ристь­відхи­лен­ня­чи­розрізнен­ня­су­дам­у­кож­но­му­кон­крет­но- му­ ви­пад­ку­ слід­ вра­хо­ву­ва­ти­ цілий­ ком­плекс­ фак­торів,­ вклю­ча­ю­чи­ фак­тичні­ об­ста­ви­ни­спра­ви,­ га­лузь­пра­ва,­у­якій­прий­мається­рішен­ня,­ тен­денції­ су­до­вої­ прак­ти­ки,­спря­мо­ваність­по­треб­суспільства­у­відповідній­сфері­пра­вовідно­син­та­ ін.­ Як­ свідчить­ ви­кла­де­не,­ у­ тра­диції­ за­галь­но­го­ пра­ва­ існу­ють­про­це­ду­ри,­ які­ доз­во­ля­ють­ефек­тив­но­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­су­до­вий­пре­це­дент­у­ме­ханізмі­пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня.­ Вва­жаємо,­ що­ та­кий­ досвід­ мо­же­ бу­ти­ ви­ко­ри­с­та­ний­ при­ дослідженні­ про­явів­ су­до­во­го­ пре­це­ден­ту­ в­ Ук­раїні,­ особ­ли­во­ з­ ура­ху­ван­ням­ ос­танніх­ змін­ у­ діяль­ності­ Вер­хов­но­го­ Су­ду­ Ук­раїни­ в­ ре­зуль­таті­ про­ве­ден­ня­ су­до­вої­ре­фор­ми.­Се­ред­пер­спек­тив­них­досліджень­у­цьо­му­на­прям­ку­ми­ба­чи­мо­ аналіз­мож­ли­вості­та­спо­собів­ви­ко­ри­с­тан­ня­опи­са­них­ви­ще­форм­об­хо­ду­Вер­хов- ним­Су­дом­Ук­раїни­при­прий­нятті­ рішень­ з­підстав­не­од­на­ко­во­го­ за­сто­су­ван­ня­ однієї­ і­ тієї­ж­нор­ми­ма­теріаль­но­го­пра­ва­в­подібних­пра­вовідно­си­нах,­ а­ та­кож­ фор­му­лю­ван­ня­ кри­теріїв­ для­ ви­бо­ру­ та­ких­ форм­ з­ ура­ху­ван­ням­ особ­ли­во­с­тей­ вітчиз­ня­но­го­су­до­во­го­про­це­су.­ 1. Ма ли шев Б.В. Су­до­вий­ пре­це­дент­ у­ пра­вовій­ си­с­темі­ Англії.­ –­ К.:­ Праксіс.­ –­ 2008.­–­ С.­ 231;­Шев чук С.В.­ Су­до­ва­ пра­во­творчість:­ світо­вий­ досвід­ і­ пер­спек­ти­ви­ в­ Ук­раїні.­–­К.:­Ре­фе­рат,­2007.­–­С.­373-374.­2.­Gennaioli Nicola, Shleifer Andrei.­Overruling­ and­the­Instability­of­Law­/­NBER­Working­Paper­No.­12913.­–­February­2007.­–­JEL­No.­ K13,­K4.­–­C.­3.­3. Banks Christopher P.­Reversals­of­Precedent­and­Judicial­Policy-Making:­ How­ Judicial­ Conceptions­ of­ Stare­ Decisis­ in­ the­ U.S.­ Supreme­ Court­ Influence­ Social­ Change­/­Akron­Law­Review­[Vol.­32:2,­1999].­–­C.­3.­4. Spriggs James F., Hansford Thomas G.­Explaining­the­Overruling­of­U.­S.­Supreme­Court­Precedent.­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.law.berkeley.edu/institutes/csls/precjopfinal.pdf­ –­ С.­ 3-4.­ 5. Spriggs James F.,­Hansford Thomas G.­Цит.­пра­ця.­–­С.­3-10.­­6. Holland James, Webb Julian.­Learning­Legal­Rules.­Seventh­Edition.­ /­OUP­Oxford;­7­edition­(13­May­2010).­–­ С.­161.­7. Wall JRN.­Prospective­Overruling­–­It’s­About­Time.­–­A­dissertation­submitted­in­ partial­fulfilment­of­the­degree­of­Bachelor­of­Laws­(Honours)­at­the­University­of­Otago­–­Te­ Whare­Wananga­o­Otago.­–­October­2007.­–­56­pages.­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.otago.ac.nz/law/oylr/2007/Wall.pdf.­ –­ С.­ 9.­ 8. Holland James, Webb Julian.­Цит.­пра­ця.­–­С.­161-163.­9. Wall JRN.­Цит.­пра­ця.­–­С.­30.­10. Кросс Ру перт.­Пре- це­дент­ в­ ан­г­лий­ском­пра­ве­ /­Под­ общ.­ ред.­Ф.­М.­ Ре­шет­ни­ко­ва.­ –­М.:­Юрид.­ лит-ра,­ 1985.­–­С.­152-154.­­11. Шев чук С. В.­Цит.­пра­ця.­–­С.­381.­12. Tufal Asif.­Judicial­Prece- dent.­ –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ ­ http://www.a-level-law.com/­ els/judi- cial_precedent.htm.­ –­ С.­ 3-4.­ 13. Black Henry Campbell M.A.­A­ Law­Dictionary.­ Second­ edition.­ –­ St.­ Paul,­Minn.,­West­ Publishing­ Co.­ 1910.­ –­ С.­ 451.­ 14. Там­ са­мо.­ –­ С.­498.­ 15. Friedman Barry.­The­Wages­of­Stealth­Overruling­(With­Particular­Attention­to­Miranda­ v.­Arizona)­(July,­23,­2010)­/­Georgetown­Law­Journal,­2010.­–­New­York­University­School­ of­Law.­Public­Law­and­Legal­Theory­Research­Paper­Series.­Working­Paper­No.­–­10-42.­–­ С.­12.­16. Horwitz Paul.­Reversing­by­Degrees.­/­Constitutional­Law:­Jotwel.­The­Journal­of­ Things­We­Like­ (Lots).­ –­August,­ 19,­ 2010.­ –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­–­ Ре­жим­до­сту­пу:­ http://conlaw.jotwell.com.­17. Ben-Yishai Ayelet.­Victorian­Prece­dents:­Narrative­Form,­Law­ Reports­ and­ Stare­ Decisis.­ –­ Law,­ Culture­ and­ the­ Humanities­ 2008,­ 4:­ 382.­ –­ С.­ 396.­ 18.­Gennaioli, Nicola, Shleifer Andrei.­ The­ Evolution­ of­ Precedent­ /­ The­ Harward­ Law­ School.­Program­On­Corporate­Governance.­–­January­2005.­–­С.­4.­19. Media Handbook­on­ Oregon­Law­and­Court­System.­–­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­ –­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.­ open-oregon.com/New_Pages/media_handbook/chapter_02.html.­ 20.­Perell Paul M.­ Stare­ 82 Держава і право • Випуск 53 Decisis­ and­ Techniques­ of­ Legal­ Reasoning­ and­ Legal­Argument­ /­ 2:2,3­ Legal­ Research­ Update­11.­–­1987.­21. Gennaioli Nicola, Shleifer Andrei.­Цит.­пра­ця.­–­С.­28.­ 83Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Б. І. Шацька. СУДОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ: ФОРМИ ОБХОДУ

Similar Items