Соціальні норми у державно організованому суспільстві
Охарактеризовані різновиди соціальних норм, які діють у державно- організованому суспільстві, зокрема: звичаї, традиції, ритуальні норми, норми моралі, релігійні, правові, політичні, корпоративні, естетичні, етичні, культурні....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41748 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Соціальні норми у державно організованому суспільстві / І.І. Лисюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 84-91. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-41748 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-417482013-03-03T03:07:14Z Соціальні норми у державно організованому суспільстві Лисюк, І.І. Теорія держави і права Охарактеризовані різновиди соціальних норм, які діють у державно- організованому суспільстві, зокрема: звичаї, традиції, ритуальні норми, норми моралі, релігійні, правові, політичні, корпоративні, естетичні, етичні, культурні. Охарактеризованы разновидности социальных норм, действующих в государственно- организованном обществе, в частности: обычаи, традиции, ритуальные нормы, нормы морали, религиозные, правовые, политические, корпоративные, эстетические, этические, культурные. The article described species of social norms existing in the state-organized society, in particular: customs, traditions, and ritual norms, moral norms, religious, legal, political, corporate, aesthetic, ethical, cultural. 2011 Article Соціальні норми у державно організованому суспільстві / І.І. Лисюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 84-91. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41748 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Лисюк, І.І. Соціальні норми у державно організованому суспільстві Держава і право |
description |
Охарактеризовані
різновиди
соціальних
норм, які діють у державно-
організованому
суспільстві, зокрема:
звичаї,
традиції,
ритуальні
норми,
норми
моралі,
релігійні, правові,
політичні, корпоративні,
естетичні,
етичні, культурні. |
format |
Article |
author |
Лисюк, І.І. |
author_facet |
Лисюк, І.І. |
author_sort |
Лисюк, І.І. |
title |
Соціальні норми у державно організованому суспільстві |
title_short |
Соціальні норми у державно організованому суспільстві |
title_full |
Соціальні норми у державно організованому суспільстві |
title_fullStr |
Соціальні норми у державно організованому суспільстві |
title_full_unstemmed |
Соціальні норми у державно організованому суспільстві |
title_sort |
соціальні норми у державно організованому суспільстві |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41748 |
citation_txt |
Соціальні норми у державно організованому суспільстві / І.І. Лисюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 84-91. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT lisûkíí socíalʹnínormiuderžavnoorganízovanomususpílʹství |
first_indexed |
2025-07-04T00:04:17Z |
last_indexed |
2025-07-04T00:04:17Z |
_version_ |
1836672570532823040 |
fulltext |
І. І. ЛИСЮК. СОЦІАЛЬНІ НОРМИ У ДЕРЖАВНО ОРГАНІЗОВАНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ
Оха рак те ри зо вані різно ви ди соціаль них норм, які діють у дер жав но-ор ганізо ва но му
суспільстві, зо к ре ма: зви чаї, тра диції, ри ту альні нор ми, нор ми мо ралі, релігійні, пра-
вові, політичні, кор по ра тивні, ес те тичні, етичні, куль турні.
Ключовіслова: соціальні нор ми, зви чаї, тра диції, релігійні нор ми, мо ральні нор ми,
пра вові нор ми, політичні нор ми, кор по ра тивні нор ми.
Оха рак те ри зо ва ны раз но вид но с ти со ци аль ных норм, дей ст ву ю щих в го су дар ст вен-
но-ор га ни зо ван ном об ще ст ве, в ча ст но с ти: обы чаи, тра ди ции, ри ту аль ные нор мы,
нор мы мо ра ли, ре ли ги оз ные, пра во вые, по ли ти че с кие, кор по ра тив ные, эс те ти че с кие,
эти че с кие, куль тур ные.
Ключевые слова: со ци аль ные нор мы, обы чаи, тра ди ции, ре ли ги оз ные нор мы,
мо раль ные нор мы, пра во вые нор мы, по ли ти че с кие нор мы, кор по ра тив ные нор мы.
The article described species of social norms existing in the state-organized society, in
particular: customs, traditions, and ritual norms, moral norms, religious, legal, political,
corporate, aesthetic, ethical, cultural.
Keywords: social norms, consuetudes, traditions, religious norms, moral norms, legal
norms, political norms, corporate norms.
Українськадержавність знаходитьсявданийчаснаскладномуперехідному
етапірозвитку.Зодногобоку,здійснюютьсядемократичніперетворення,розви-
ваютьсяекономічнівідносини,розширюютьсягарантіїдотриманняправісвобод
людиниігромадянина,азіншого–зазнаютьтрансформаціїсуспільнівідносини,
щотягнутьзасобоюзмінузмістусоціальнихнормякодногозосновнихзасобів
регулюванняповедінкиівзаємодіїлюдей.
Організація та впорядкування українського суспільства на демократичних
засадах потребує нового змісту всієї системи соціальних норм, що регулюють
сучасні суспільні відносини, а також удосконалення тих, що історично себе
виправдали.
Вагомимвнескомудослідженнясоціальнихнормсталипрацібагатьохвідо-
мих вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких: С. Алексєєв, С. Бобровник,
Є.Бурлай,Т.Кашаніна,М.Кельман,В.Копєйчиков,Н.Крестовська,С.Лисенков,
В.Марчук,Л.Матвєєва,М.Матузов,П.Недбайло,В.Нерсесянц,Л.Ніколаєва,
Н.Оніщенко,Н.Пархоменко,О.Скакун,Т.Тарахонич,В.Теліпко,І.Усенкотаін.
Вартозазначити,щозаостаннірокивУкраїнізахищеноряддисертацій,при-
свяченихокремимрізновидамсоціальнихнорм,зокрема,дослідженнюкорпора-
тивних норм як регуляторів суспільних відносин присвячена роботаМ. Тома-
шевської1; місцю релігійних норм у системі соціально-правового регулювання
суспільнихвідносинприсвяченапрацяІ.Міми2тощо.
Удержавноорганізованомусуспільствівиникаютьправиласоціальноїрегу-
ляції,середякихважливемісцезаймаютьнормиправа,моралітаіншінорми.
Безумовно,існуютьрізнідумкищодопідходівдорозумінняпоходженняпра-
ва. Серед них домінуюче положення займає точка зору про те,що держава та
правонерозривніусвоїйґенезі,ідержаваєпершопричиноюправа.Такапозиція
обумовлена,зокрематим,що:по-перше,феноменвзаємозв’язкудержавиіправа
84 Держава і право • Випуск 53
©ЛИ СЮК Ігор Іва но вич–аспірантвідділутеоріїдержавиіправаІнститутудержа-
виіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
осмислюється відповідно до сучасної дійсності багатьох країн світу; по-друге,
доситьпоширенимєположеннямарксистськоїдоктрини,згіднозякимпоявадер-
жавиіправазумовленадиференціацієюсуспільстванакласиприпереходілюдст-
ва від економіки привласнюючого характеру до економіки, що відтворює;
по-третє, відбувається вплившколиюридичного позитивізму,що зародилася в
першійтретиніХІХст.,згіднозположеннямиякоїправоєпродуктомдержави3.
Останнімчасомпорядзцієюдумкоюсередвченихз’явилисяспробиобґрун-
тувативиникненняправаранішезадержаву.Вонибазуютьсянатому,щоправо
виникаєнетому,щоєдержава,атому,щопевнісуспільнівідносини,потреби,
інтереси не можуть бути виражені, структуровані, реалізовані нормально поза
правовими формами. Вони є об’єктивною й історично-логічною причиною
виникнення,існуванняіфункціонуванняправа.
Правоєскладнимявищем,вононеможематиодну-єдинупричинувиникнен-
ня, наприклад, економічну. Для його виникнення об’єктивно необхідна низка
причин і умов соціального, духовного, політичного, ідеологічного характеру, а
такожнеобхідний«матеріал»,зякого«робиться»право,–воля,інтереси,мотиви,
цілі, ідеї,цінності.Державацейматеріаллишеобробляє, систематизує,«підга-
няє», «шліфує», тобто додає йому потрібної форми і визначає його юридичну
силу.Але«матеріал»цейбувщедовиникненнядержави,томурозглядатипро-
блемупоходженняправапропонуєтьсяякпроблемупоходження«архаїчногопра-
ва»,посутіпершоготипуправа,щоявляєсобоюзвичаєвеправоперіодудодер-
жавноїепохи4.
О.Скакунзазначає,щоправоформуєтьсядвомашляхами:1)набазісоціаль-
нихнорм,щовиходятьвід суспільства (общин, іншихсоціальних груп,напри-
клад,купців,релігійнихоб’єднаньтасвітськихсамовряднихорганізаційтощо),
внаслідокрозвиткуфактичнихвідносин,яківідповідаютьсоціально-економічно-
му розвитку суспільства. Це рівень безпосередньої соціальної саморегуляції;
2)набазіправовихнорм,щовиходятьвіддержави,внаслідоквизнанняіподаль-
шогопоглибленогорозвитку(уточнення,доповнення,деталізації)норм,сформо-
ваних у суспільстві. Оформляючи систему правил поведінки, що склалися в
суспільствіуформінормативно-правовихактів,нормативно-правовихдоговорів,
правовихзвичаїв,державатимсамимстворюєумовидлявласноїстабілізаціїй
одночаснодляподальшогоудосконаленняправа.Державабереучастьнелишеу
творенніправа,алейвиступаєгарантомйогозабезпечення.Церівеньюридично-
гоуправління.
Спочаткуправоутворювалосяоднаковоувсіхнародівсвітушляхомперерос-
тання соціальних звичаїв у правові звичаї, які записувалися, об’єднувалися в
особливісписки,офіційновизнавалисятаохоронялисяорганамиуправління,що
виділилися із суспільства. Сукупність таких накопичених норм, заснованих на
звичаях,одержаланазвузвичаєвогоправа5.
Соціальними нормами у державно-організованому суспільстві є звичаї, як
історично стійкі, типові моделі соціокультурної поведінки, які вважаються
необхіднимелементомжиттєвогосвітуконкретноїспільноти.Немаєжодноїпрак-
тичноїчидуховноїсферилюдськогоіснування,дебнедіялистереотипніформи
реагування індивідів чи спільнотна відповідні обставини,щоотримали статус
звичаїв.Звичайскладаєтьсястихійно, синергетично.Йогонаслідуютьтому,що
«усі діють так», його визнають, він закріплює найбільш корисну поведінку в
побуті,привирішеннісуперечок.
Звичаї вносять до динаміки поступового розвитку й оновлення цивілізації
елементнаступностійсталості,духнеобхідноїтрадиційностійздоровучастку
85Юридичні і політичні науки
консерватизму,щонедозволяєновимпоколіннямзабуватиурокиминулогойзне-
важатипозитивнийдосвідпращурів.
Звичаївідіграютьважливурольусоціалізації індивідів,уформуванніпози-
тивного,поважногоставленнядозагальноприйнятихмоделейсоціальноїдіяль-
ності,освяченідухомстаровинийавторитетомбатьків.На їхнійпідставі скла-
даєтьсязагальнанормативно-цінніснаконфігураціясистемзвичаєвогоправа.
Звичаїнабулиправовоїхарактеристикилишетоді,колибули,по-першезапи-
саніврізнихзбірниках-кодексах,зокрема,цізбірникибулистабільні,визнані,на
нихпосилалисяпривирішенніспорів,апо-друге,їхвиконанняпочализабезпечу-
ватицерковнісуди.Самесудинадавализвичаямправовогохарактеру,перетворю-
вализвичаїнаоднузформправа–правовийзвичай.Держававизнавалазазви-
чаємзагальнообов’язковість,формальнувизначеність,можливістьзабезпечення
йогодержавнимпримусом.Отже,звичайперетворювавсянаправовийзвичай,а
сукупністьцихправовихзвичаїв–назвичаєвеправо6.
Правовийзвичайяксоціальнанорма,зазначавГ.Шершеневич,міститьправи-
ла,котрібазуютьсянаправовомупереконанні,йпроявляєтьсявчасовомузасто-
суванні; правовий звичай не повинен суперечити розумності; він не повинен
порушувати добрих звичаїв, у його основі мають бути правова свідомість або
народнепереконання7.
Звичаєве право спрямоване на регулювання суспільних відносин у певній
місцевостідляпевноїетнічноїчисоціальноїгрупинаселення.Важливовідзначи-
ти,щовролізасобувпливувиступаєсуспільнадумка,якаєпримусовоюсилою
позабезпеченнюнормзвичаєвогоправаувипадкуїхньогопорушення.Звичаєве
правоякрегуляторповедінкилюдейрепрезентуєтьсяічерезповсякденнежиття
людини, і через всі історичніформижиттєдіяльності, такі, якродина, етнічні і
соціальнігрупи,держава.Звичаєвеправоєпервісноюформоюправа,щофунк-
ціонуєівданийчас,виявляєйогоуніверсальнівластивості,ілюструючиздатність
тієїчиіншоїгрупилюдей,суспільствавціломусамостійновироблятинайбільш
доцільнівданихумовахнормижиттєдіяльності.Зацимважливобачитиздатність
суспільствавизнавати,встановлюватитойчиіншийобсягправ,обов’язківлюдей,
необхіднийїмдлянормальноговідтворенняпевнихсоціальнихвідносин8.
Отже,якзасвідчуютьфакти,сформувавшисьнараннійстадіїрозвиткунаро-
ду,звичаїпоступововходятьуйогоповсякденнежиття,пізнішебільшдоцільні
вводятьсявдержавнезаконодавство,адеякідіютьпаралельнозними,виявляю-
чисьнавітьбільшжиттєздатними,ніжзакон.
Протениніправовийзвичай,хочаіпродовжуєрегулювативідносиниупев-
них місцевостях, його локальний характер перестає задовольняти сучасне
суспільство, у якому розвиваються зв’язки між різними культурами, інфор-
маційні, промислові технології, зростають вимоги до права як регулятора
поведінки.Томувсучасномуправізалишаєтьсявсеменшемісцядлязастосуван-
няправовогозвичаю9.
Соціальноюнормоюудержавноорганізованомусуспільствієтрадиції.Вони
єправиламиповедінки,яківизначаютьпорядок,процедурупроведеннябудь-яких
заходів, пов’язаних з якими-небудь урочистими або значними подіями в житті
людини, підприємств, організацій, держави і суспільства (традиції проведення
демонстрацій, гуляння, здобуття офіцерського звання тощо). Вагоме значення
традиціїмаютьуміжнароднихвідносинахтауполітичномужиттісуспільства.
Зазначимо,щозвичаї і традиціїмаютьпрояввобрядах.Обряд–цедіяабо
комплексвчинківлюдини,групилюдей(наприклад,традиційнівесільніобряди,
86 Держава і право • Випуск 53
проводидоарміїтощо).
Наступним різновидом соціальних норм у державно організованому
суспільстві є ритуальні норми.Вонирегулюютьповедінку людейупроведенні
різноманітнихцеремоніальнихзаходах:державнихінаціональнихсвятах,одру-
женні, зустрічі глав держав та уряду, врученні нагород.Норми ритуалів різно-
манітнізасвоїмиджерелами(причинами)походження.Деякізнихвиникаютьу
суспільстві, складаються як і звичаїпоступово, напідставі визнаннялюдьмиу
якості значущих, важливих та необхідних (весільні, похоронні ритуали). Інші,
наприклад,ритуализустрічіголівдержавврегульованіпротоколами,договорами.
Отже, перші підтримуються та охороняютьсямораллю, іншіможутьмати дер-
жавно-правовупідтримкутазахист.
Цілкомочевидно,щонормиморалі–єнайпоширенішимрізновидомсоціаль-
нихнорм.Підмораллювюридичнійлітературірозуміютьсистемунорм,прин-
ципів, правил, які склалися в суспільстві під впливом громадської думки
відповіднодоуявленьпродобротазло,справедливість,честьізабезпечуються
особистим внутрішнім переконанням, традиціями (що склалися в цьому
суспільстві)тазасобамигромадськоговпливу.Задопомогоюмораліузгоджується
поведінкаособизінтересамисуспільства,ліквідуютьсясуперечностіміжними,
регулюєтьсяміжособистіснеспілкування10.
Наведенепоняття свідчить,щоморальнінормимають історичнийхарактер
виникнення,формуютьсяпідвпливомтакихкатегорій,як:добро,зло,чесність,
справедливість.Вониохоплюютьмайжевсісферижиттєдіяльностісуспільства:
економіку,політику,правотощо.
Отже, норми моралі – це правила поведінки, які: склались в людському
суспільстві природно-історичнимшляхом; в своїй основі мають принципи,що
визначаютьставленнялюдейдосуспільства,сім’їтощо;протягомжиттястворили
погляди,уявленнярізнихсоціальнихугруповань,наційпродоброізло,проспра-
ведливість,обов’язок,чесністьтаіншіморальніцінності,якіналежатьдодухов-
ногожиттясуспільства.
Різновидомсоціальнихнормєетичнінорми,якіформуютьсявдуховнійсфері
життя суспільства. В юридичній літературі виокремлюють два аспекти буття
етичнихявищ:особистісний,щопередбачаєавтономіюіндивіданасамосвідому
мотивацію правил моральної поведінки та її моральної оцінки; об’єктивний
(позаособистісний), на виникнення якого впливають сформовані в даному
суспільстві культурні, соціальні, групові, моральні цінності, форми та норми
людських відносин.Особистісниймомент тісно пов’язаний з характеристикою
моралі, яка є саморегулятором поведінки індивіда, чинником вибору того чи
іншого способу його мотивованої участі в суспільному житті. Об’єктивний
моментоцінкиетичнихнормпов’язанийзтакоюкатегорією,якморальність,що
значноюміроюзалежитьвідзовнішніхрегуляторівповедінкисуб’єктів11.
Виокремимоособливостіетичнихнорм:віддзеркаленівсуспільнійсвідомості
увиглядіпринципів,ідей,понятьтощо,щозумовлюєформуїхньогоіснування:
нормативно закріплену чи усну; формують внутрішні регулятори поведінки
суб’єктів: цінності, мотиви тощо. Дія етичних норм обумовлює формування
загальнихпринципів,направленостідіїсуб’єктівнабажануповедінку;забезпечу-
ються засобами громадського впливу, моральними, ціннісними переконаннями,
якісформувалисявданомусуспільстві.
Вагомемісцеусистемісоціальнихнормзаймаютьрелігійнінорми.Вонинай-
виразніше пов’язані з «абсолютом», виражають абсолютні принципи, еталони,
ідеали.Форманорм-заповітівробитьїхнепересічнимзаконом,іяктаківониста-
87Юридичні і політичні науки
валиосновноюскладовоючастиноюнормативногорегулюваннявбільшостітра-
диційнихсуспільств12.
Нанашудумку,упродовжусієїісторіїсуспільстварелігійнінормивиконували
ширшіфункції,анелишедуховно-моральні.Насампередвонияксоціально-ор-
ганізаційнінормивширокомурозумінніслугувалидляоформленнявідносинміж
членамирелігійнихобщин,атакожміжцілимирелігійнимиспільнотами;вони
широковикористовувалисьіпродовжуютьвикористовуватисявполітичнійтаіде-
ологічнійсферах.
НадумкуІ.Міми,релігійнінорми–цеобов’язкові,формально-визначеніпра-
вилаповедінкизагальногохарактеру,закріпленіурелігійнихджерелахтаджере-
лах позитивного права, приймаються та реалізуються в офіційному порядку,
визначаютьмежіможливоїтаналежноїповедінкиусіхсуб’єктіврелігійнихвідно-
син13.Урелігійнихнормах:визначаєтьсявідношеннярелігіїдоістини,дооточу-
ючогосвіту;визначаєтьсяпорядокорганізаціїідіяльностірелігійнихоб’єднань,
общин,монастирів,братерств;регламентуютьсявідносинивіруючихлюдейодин
до одного, до інших людей, їх діяльність у «світському»житті; закріплюється
порядоквідправленнярелігійнихобрядів.
ЯкзазначавГ.Шершеневич,«помітнемісцесередсоціальнихнормзаймають
нормиправа,яківідрізняютьсятим,щодотриманняїхзабезпечуєтьсявимогою,
похідноювіддержави»14.
Узагальномувигляді,зазначаютьавторинавчальногопосібника«Соціальний
розвиток»15,нормиправаєнайбільшзовнішніми,чіткойоднозначнофіксовани-
миправиламиповедінки.Ізсоціологічноїточкизорувониможутьрозглядатися
якоб’єктивніпоказники(індекси),заякимиможнасудитипроціннісніорієнтації
суспільстваістанйогосвідомості.Вонизабезпечуютьстабільністьсуспільства,
захищеністьіндивідівігруп,ефективнорегулюютьстосункиміжлюдьми,особ-
ливомайнові.Вони одночасно свідчать і про стан суспільної свідомості, і про
характерсоціальнихструктуртаінституцій.
Важливо зазначити, що правові норми виникають та діють у суспільному
життійєорганічнимпоєднаннямоб’єктивноготасуб’єктивногочинників.Проте,
об’єктивнареальністьпізнаєтьсятавідтворюєтьсячерезсуб’єктивнеїїрозуміння.
Суб’єкт (індивідуальний чи консолідований) у процесі пізнання використовує
різнізасоби(логічніприйоми,вербальнесприйняттятощо),щодаєможливістьу
процесімисленнястворитипродуктвласногосприйняттяданогоявища.Відпере-
конливості тверджень даного суб’єкта залежить сприйняття даного продукту
іншимитаможливістьнадатийомуформипевногоправилаповедінки,щоносить
загальнообов’язковийхарактер.
Удемократичномусуспільстві,зазначаєС.Бобровник,правованормаприй-
маєтьсядержавоювідіменісуспільства(народу),завждивідображаєволюпевної
соціальноїгрупичивсьогонаселеннядержави,закріплюєїїтаохороняє16.Зокре-
ма,правовимивважаютьсянорми,які:склалисяісторичноувиглядізвичаїв,тра-
дицій,прецедентівівизнанідержавоюяктакі,щовідповідаютьзагальнолюдсь-
ким ідеалам; походять безпосередньо від суспільства (народу), відображають
волю спільноти або ж є результатом референдуму; прийняті уповноваженими
органамидержавиумежахправотворчого (законотворчого)процесу;вміщеніу
договорах,укладенихміжколективнимисуб’єктамивідповіднодочинногозако-
нодавстватапринципівінормміжнародногоправа.
Вюридичнійлітературітермін«нормаправа»(«правованорма»)вживаєтьсяу
двохзначеннях:нормаправаякюридичноформалізованеправилоповедінки,тоб-
тоінтелектуальнамодельсуспільнихвідносин(ідеальнанорма);правованормаяк
88 Держава і право • Випуск 53
поведінка, відносини, взаємини між людьми, які відповідають праву, закону
(реальна норма), тобто проекція норми права на реальну суспільну дійсність,
реальнісоціальнівідносини,щобудуютьсязамоделями,якімістятьусобінорми
права17.
Нормамправавластивінаступніознаки:пов’язаніздержавою(держававста-
новлює,змінює,скасовуєабосанкціонуєправовінорми);порушеннянормправа
тягнезасобоюнегативнуреакціюдержавиувиглядіюридичноївідповідальності;
діянормправапоширюєтьсянавсіхлюдей18.
Великезначенняужиттісуспільствамаютькорпоративнінорми,яківизнача-
ютьпевніформиорганізаціїлюдейіоб’єдналисядлядосягненнябудь-якихцілей,
а також норми, які містяться у рішеннях цих організацій. Їх називають також
«установчінорми»,«нормиорганізацій,заснованихнадобровільномучленстві»,
«нормисуспільнихорганізацій»тощо.
Цілком очевидно, що за своїм змістом корпоративні норми є правилами
організаційногохарактеру,уякихзакріплюєтьсяпорядокформування,побудови,
управління і функціонування організації, права, обов’язки, відповідальність за
взаємовідносиниміж їїчленами, а такожвідносинисамоїорганізації з іншими
організаціямиідержавнимиорганами.Такимчином,корпоративнінорми,зодно-
го боку, виражають інтереси громадян, які є членами організації, а з іншого –
забезпечують життєдіяльність та ефективність функціонування організації як
єдиногосуб’єктаправа.
Вважаємо,щокорпоративнінормизазмістомнеповиннісуперечитидіючому
законодавству, праву загалом, моралі, що існує в державно-організованому
суспільстві. Принципи моралі, свідомість і дисципліна членів корпоративних
організаційвизначаютьпорядокїхіснуваннятафункціонування.
Водночас,слідзазначити,щокорпорації,об’єднання,підприємства,установи
та іншігосподарськіорганізаціїкорпоративноготипу,якідіютьнаосновіуста-
новчих документів, статутів та положень, входять в єдиний правовий простір
держави.Надіяльністьчленівцихорганізаційпоширюютьсявимогидотримання
законностітаправопорядку,передбаченідіючимзаконодавством.
Важливугрупусоціальнихнормскладаютьполітичнінорми.Вонирегулюють
відносини соціальних груп, громадян з державною владою, відносини між
націямитанародами.Політичнінормирегулюютьтакожучастьнароду,соціаль-
нихгрупвдержавнійвладітажиттідержави,йогоорганізації,взаємовідносинах
державизіншимиорганізаціямиполітичноїсистемисуспільства.
Політичнінормизнаходятьсвійвиявврізноманітнихформах:уполітичних
деклараціях, маніфестах держав, у програмних документах політичних партій,
рухів,конституціяхдержав.Політичнінорми,вираженівюридичнихактахдер-
жави,набувають значенняправовихнорм.Нормиконституційного,державного
правапосутієполітичниминормамивюридичнійформі.
Виходячиіззміступоняття«політичнанорма»,можнавиокремититакіознаки
політичних норм: правила поведінки суб’єктів політичного життя; сприяють
регулюванню політичних відносин; виражають інтереси та потреби класів та
різнихверствнаселення;закріплюютьсяуполітичнихдеклараціях,програмних
документахпартій,рухівтощо.
Наступнимрізновидомсоціальнихнормдержавно-організованогосуспільства
єестетичнінорми.НадумкуЄ.Бурлая,сутністьестетичнихнормполягаєувиз-
наннінормативностібудь-якогопрактичновиробленогометодадіївситуації,яка
потребуєестетичноїоцінки19.Естетичнінормимістятьприписитарекомендації,
89Юридичні і політичні науки
які створюються на підставі усвідомлення об’єктивних закономірностей в сис-
темі естетичної діяльності, що дає можливість їх цілеспрямованої регуляції в
певнихмежах.
Різновидом соціальних норм є культурні норми – це стандарт культурної
діяльності,щорегулюєповедінкулюдей,свідчитьпроїхналежністьдоконкрет-
нихсоціальнихтакультурнихгруптавиражаєїхуявленняпробажане.
Перетворення правил і норм культури на стабільний регулятор діяльності
людинипередбачає,щовонизасвоюютьсялюдиною,стаютьїївнутрішнімпере-
конанням.Культурнінорми,якйіншісоціальнінорми,регулюютьвідносиниміж
членамисуспільства.
Перед українським суспільством сьогодні постало питання збереження,
поширення культурних норм, а також залучення до європейських культурних
цінностейвперіодвходженнядоєвропейськоїспільноти20.
Отже,різновидисоціальнихнорм,виникнувшиузв’язкузволеютасвідомою
діяльністюлюдинивпроцесіісторичногорозвиткутафункціонуваннясуспільства,
єважливимрегуляторомвідносинудержавно-організованомусуспільстві.
Підсумовуючи зазначене, вважаємо за потрібне виокремити особливості
соціальнихнормдержавно-організованогосуспільства.
1.Соціальнінормиєправиламиповедінки,щовпорядковуютьвідносиниміж
людьмитаїхоб’єднаннямивсуспільстві.
2.Соціальнінормимаютьзагальнийхарактер,тобтонемаютьконкретновиз-
наченого адресата, а поширюються на всіх суб’єктів, які попадають у життєві
обставини,щорегулюєданасоціальнанорма.
3.Соціальні норми формуються, формулюються і забезпечуються групами
людей або їхніми об’єднаннями, воля та інтереси яких знаходять свій вираз у
будь-якихсоціальнихнормах.
4.Виконання соціальних норм забезпечується певними засобами дії
(внутрішнєпереконаннялюдини,громадськийосуд,державнийпримус).
Такимчином,історичнийрозвитоктазмінарізнихтипівтаформсуспільного
життя супроводжувалась суттєвими змінами також і в системі соціальної регу-
ляції. Зникали одні й з’являлись інші види соціальних норм, змінювались
співвідношення,взаємозв’язоктаформивзаємовпливусоціальнихнорм(мораль-
них,релігійних,правових,політичних,естетичних),їхнійзміст,місце,рольізна-
ченнявсистемісоціальнихрегуляторів,механізміїхфункціонування,способита
засобиїхзахистутощо.
1.То ма шевсь ка М.О.КорпоративніактивсистеміджерелправаУкраїни:Автореф.
дис.…канд.юрид.наук.–К.,2005.–19с.2. Міма І.В.Релігійнінормитаїхмісцев
системісоціально-правовогорегулюваннясуспільнихвідносин:Автореф.дис.…канд.
юрид. наук. –К., 2008. – 20 с.3. Бо с тан Л.М., Бо с тан С.К. Історія держави і права
зарубіжнихкраїн(Державаіправоепохистаново-кастовогосуспільства):Навч.посіб.–
Запоріжжя:Просвіта,2003.–С.65.4. Тамсамо.–С.66.5. Ска кун О.Ф.Теоріядержави
іправа(Енциклопедичнийкурс):Підручник.–Х.:Еспада,2006.–С.250.6. Тол ка чо-
ва Н.Є.Звичаєвеправовсистемісоціально-цінніснихустановленьінормативногорегу-
люваннявідносин//НауковийвісникЧернівецькогоуніверситету.–2007.–Вип.375.
Правознавство.–С.36.7. Шер ше не вич Г.Ф.Общаятеорияправа.–М.,1912.–С.18.
8. Пра во вий звичайякджерелоукраїнськогоправаІХ-ХІХст./Заред.І.Б.Усенка.–К.:
Наукова думка, 2006. – С. 26. 9. Філо софія і право: культурно-історичні аспекти
взаємодії:монографія/О.М.Литвинов,М.Ф.Максимов,О.М.Єременкотаін.;заред.
О.М. Литвинова. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – С. 174-175.
10. Те орія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука,
90 Держава і право • Випуск 53
Н.М.Оніщенко.–К.:ЮрінкомІнтер,2006.–С.274.11. Ду алізм«природного»та«пози-
тивного»вправіякфілософськапроблема//Проблемифілософіїправа.–К.:Чернівці,
2003.–Т.1.–С.84.12. Тол ка чо ва Н.Є.Цит.праця.–С.39.13. Міма І.В.Цит.праця.–С.
8.14. Шер ше не вич Г.Ф.Общаятеорияправа.–М.,1910.–Т.1-2.15. Га в ри лен ко І.М.,
Мель ник П.В., Не дю ха М.П. Соціальнийрозвиток:Навч.посіб.–Ірпінь:АкадеміяДПС
України,2001.–С.136-137.16. Бо б ров ник С.В.Нормиправа//Теоріядержавиіправа.
Академічний курс:Підручник / За ред.О.В. Зайчука,Н.М.Оніщенко. –К.:Юрінком
Інтер,2006.–С.366-368.17. Мар чук В.М., Ніко лає ва Л.В.Нарисизтеоріїправа:Навч.
посіб.–К.:Істина,2004.–С.87.18. Кре с товсь ка Н.М., Матвєєва Л.Г.Теоріядержави
іправа:Елементарнийкурс.–Х.:Одіссей,2007.–С.194.19. Бур лай Е.В.Нормыправа
иправоотношениявсоциалистическомобществе.–К.:Науковадумка,1987.–С.8-9.
20. Дрож жи на С.В.Культурнінормиякрегуляторсуспільнихвідносин//Мультивер-
сум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 39. – К.:
Українськийцентрдуховноїкультури,2004.–С.80-82.
91Юридичні і політичні науки
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
І. І. Лисюк. СоцІальнІ норми у державно органІзованому суспІльствІ
|