Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
Досліджується поняття та сутність правозастосовчої конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Визначається поняття правозастосовчої конкретизації, її риси....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41752 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Поняття та риси правозастосовчої конкретизації / Ю.В. Андрущакевич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 110-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-41752 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-417522013-03-03T03:07:21Z Поняття та риси правозастосовчої конкретизації Андрущакевич, Ю.В. Теорія держави і права Досліджується поняття та сутність правозастосовчої конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Визначається поняття правозастосовчої конкретизації, її риси. Исследуется понятие и суть правоприменительной конкретизации как важного аспекта правовой реальности. Дается определение понятия правоприменительной конкретизации, исследованы ее черты. In this article the evolution of scientific research of a concept and essence law enforcement concretization. It is also given a concept of law enforcement concretization, its characteristics. 2011 Article Поняття та риси правозастосовчої конкретизації / Ю.В. Андрущакевич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 110-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41752 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Андрущакевич, Ю.В. Поняття та риси правозастосовчої конкретизації Держава і право |
description |
Досліджується поняття та сутність правозастосовчої
конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Визначається поняття правозастосовчої конкретизації, її риси. |
format |
Article |
author |
Андрущакевич, Ю.В. |
author_facet |
Андрущакевич, Ю.В. |
author_sort |
Андрущакевич, Ю.В. |
title |
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації |
title_short |
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації |
title_full |
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації |
title_fullStr |
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації |
title_full_unstemmed |
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації |
title_sort |
поняття та риси правозастосовчої конкретизації |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41752 |
citation_txt |
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації / Ю.В. Андрущакевич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 110-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT andruŝakevičûv ponâttâtarisipravozastosovčoíkonkretizacíí |
first_indexed |
2025-07-04T00:04:30Z |
last_indexed |
2025-07-04T00:04:30Z |
_version_ |
1836672584320548864 |
fulltext |
Ю. В. АНДРУЩАКЕВИЧ. ПОНЯТТЯ ТА РИСИ ПРАВОЗАСТОСОВЧОЇ
КОНКРЕТИЗАЦІЇ
Досліджується по нят тя та сутність пра во за с то сов чої кон кре ти зації як важ ли-
во го ас пек ту пра во вої ре аль ності. Виз на чається по нят тя пра во за с то сов чої кон кре ти-
зації, її ри си.
Ключовіслова: кон кре ти зація, пра во творчість, пра во за с то су ван ня.
Ис сле ду еть ся по ня тие и суть пра во при ме ни тель ной кон кре ти за ции как важ но го
ас пек та пра во вой ре аль но с ти. Да ет ся оп ре де ле ние по ня тия пра во при ме ни тель ной
кон кре ти за ции, ис сле до ва ны ее чер ты
Ключевыеслова: кон кре ти за ция, пра во твор че ст во, пра во при ме не ния.
In this article the evolution of scientific research of a concept and essence law enforce-
ment concretization. It is also given a concept of law enforcement concretization, its charac-
teristics.
Keywords: concretization, lawmaking, law enforcement.
Актуальністьозначеноїтемиполягаєудослідженнітеоретичнихаспектівпра-
возастосовчої конкретизації, головним завданням якої є переклад регулюючих
можливостей права в дійсність. Конкретизація норм права більшістю вчених
аналізується як необхідний елемент процесу правозастосування. Норми права
реалізуються в конкретних діях суб’єктів, застосовуються до конкретних ситу-
ацій. Тому в ході реалізації та в процесі правозастосування, зокрема, виникає
необхідністьконкретизаціїтихабоіншихзмістовнихелементівнормправа,відо-
браженихвзагальнійабоабстрактнійформах,зметоюнаближеннязмістунорми
правадоконкретноїситуаціїчисуб’єктів.Впроцесізастосуваннязагальнівимо-
гинормиперекладаютьсянамовубільшконкретнихвисловів,якіневикликають
сумнівщодозастосуваннянормиправадоконкретноїситуації,якапідлягаєюри-
дичномувирішенню1.Всучасномузаконодавствіміститьсярядправовихнорм,
правильнезастосуванняякиходночаснопередбачаєіїхконкретизацію.Йдеться,
насамперед,проабстрактнітавідносновизначеніправовінорми.Самажситу-
ація,щохарактеризуєтьсясвоєріднимперехрещеннямправозастосуванняіправо-
конкретизуючої діяльності, вюридичній літературі отрималаназвуправозасто-
совчоїконкретизації.
Окремі аспекти проблеми конкретизації правових норм були предметом
дослідженнятакихвчених,якП.М.Рабінович,М.В.Горшеньов,О.Ф.Черданцев
та ін. Однак, комплексний аналіз питаннь, пов’язаних з дослідженням різних
видів конкретизації ще не здійснювався, що і обумовило важливість та акту-
альністьобраноїтеми.
Метою цієї публікації є дослідження поняття та сутності правозастосовчої
конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Саме це обумовлює
постановку завдання – визначення рис конкретизації, що відмежовують її від
іншихправовихкатегорій.
Потребуютьконкретизаціїупроцесі застосування івідносновизначеніпра-
вовінорми,щомістятьоціночніположення.Використовуючиостанніприконст-
руюванніюридичнихнорм,законодавець,надумкуМ.І.Бару,«нібиповністюне
завершуєпроцесправотворення,залишаєзавершенняцьогопроцесуправозасто-
110 Держава і право • Випуск 53
©АН Д РУ ЩА КЕ ВИЧ Юлія Во ло ди мирівна–здобувачКиївськогоуніверситетупра-
ваНАНУкраїни
совчійпрактиці»2.
Оскількицінорминемістятьдостатньоякіснихабокількісниххарактеристик
щодоумовїхньоїдії,правіобов’язківсторін,топередсуб’єктомправозастосу-
ванняузв’язкуізособливостямиконкретноїсправи«завждипостаєпитанняпро
конкретний зовнішній вигляд скоєного, його відповідності «букві» закону ..., і,
зокрема,проконкретнийзмістоціночногопоняття,щовживаєтьсяприконстру-
юванніправовоїнорми(такіяк«суттєвашкода»,«тяжкінаслідки»)»3.
Головною умовою вдалої правозастосовчої конкретизації є її здійснення у
межахправовоїнорми,запобіганнявипадківвиходузаних,викривленнядійсного
розуміння мети законодавця. Вирізняють об’ємну та змістовну межі конкрети-
заціїправовихнорм.Г.Г.Шмельовазазначає:«Першамежаозначає,щотакакон-
кретизаціянеповиннавиходитизарамкиобсягувихідноїнормиправа...Другою
межеюєвикладеннязмістунормиправаувиглядіформальних,емпіричнофіксо-
ванихознакправомірноїповедінкиіобставинїхздійснення,количітковстанов-
леніадресатинорми,обставиниїїзастосування,змістправіобов’язківсуб’єктів,
атакожміравідповідальності»4.
Сутністьпроцесуправозастосовчоїконкретизаціїполягаєудеталізаціїйуточ-
ненніабстрактнихтавідносновизначенихправовихнормзурахуваннямякфак-
тичних,такіюридичнихобставинсправизметоюнаступноговинесеннязакон-
ного,доцільногойоптимальногорішенняпосправі.
Середвченихнемаєєдиноїдумкищодосутностіправозастосовчоїконкрети-
зації.Більшістьвчених–теоретериківрозглядаєїїякоднузформреалізаціїпра-
ва.Разомзтимдеяківченівизначають,що«застосуваннянормиправасамопо
собіщенеозначаєперетвореннявжиттярозпорядження,якевміщеновнормі»5.
Так,М.В.Горшеньовзазначив,що«результатареалізаціїправаузастосуванніне
має,застосуваннятількисприяєреалізаціїокремихнормправа,якімаютьпотре-
буіорганізаційнійдіяльностіуповноваженихсуб’єктів»6.
О.Ф.Черданцеввважає,що«дляадекватногорозуміннясутності«правозасто-
совчої» конкретизації варто враховувати наявність у змістовній частині кожної
нормитакихаспектів,як«сферазастосування»і«сферанормування».Підсфе-
роюзастосуваннянормправаслідрозумітисукупність(клас)окресленихнормою
ситуацій, умов, за яких вонапідлягає застосуванню, або сукупністьфактичних
станів,регульованихнею.Натомістьпідсфероюнормуваннярозуміємосукупність
(клас) дій, які норма дозволяє, забороняє чи зобов’язує вчинити. Ці дві сфери
вціломуйохоплюютьувесь змістправовоїнорми.Колийдетьсяпроконкрети-
заціюнормиправа,томаєтьсянаувазіконкретизаціяїїзмісту,оскількиніщоінше
конкретизованебутинеможе.Конкретизуватися,відповідно,можутьабосфера
застосування,абосферанормування,абожобидвіразом7.
ЗоглядунатеВ.Б.Ісаковрозрізняєконкретизаціюгіпотезиправовоїнорми,
конкретизаціюдиспозиції(санкції)йодночаснуконкретизаціюгіпотезийдиспо-
зиції(санкції).Впершомувипадкуоб’єктомконкретизаціївиступаютьюридичні
факти–фактичніпередумовиправовідносин.Вдругому–конкретизуютьсяпра-
вовінаслідки:права,обов’язкитощо.Одночаснаконкретизаціясферизастосуван-
ня й сфери нормування, на думку В.Б.Ісакова, у практиці поширена мало,
оскільки,конкретизаціяразомякпередумовправовідносин,такі їхюридичних
наслідків, начебто, надає надто широкий простір для власного розсуду й
уподібнюєіндивідуальнерегулюваннядосамоуправства8.
НадумкуП.М.РабіновичатаГ.Г.Шмельової,конкретизаціїможутьзазнавати
всіелементиюридичноїнорми.«Приконкретизаціїгіпотезинормиздійснюється
юридична кваліфікація одиничного факту, диспозиції – індивідуалізація прав і
111Юридичні і політичні науки
обов’язківсуб’єктівконкретногоправовідношення,–вважаютьвони.Конкрети-
зуючи санкцію, правозастосувач встановлює максимально конкретну... міру
несприятливихдляправопорушниканаслідків,виходячиіззагальноїнорми»9.
О.Ф.Черданцев вважає,що конкретизація сфери застосування нормиможе
здійснюватисяабо«зверху»(відзагальногоправоположеннядоконкретногофак-
ту), або «знизу» (від конкретної ситуації до загальної й абстрактної норми).У
першомувипадкуйдетьсяпровиведенняконкретнихположеньізбільшзагаль-
них,удругому–пропідведення(субсумцію)конкретногофактупіддіюзагальної
йабстрактноїнорми,унаслідокчоговінненаче«включається»досферизастосу-
ваннянорми10.
Сутність першого типу конкретизації сфери застосування правової норми
доситьвдаловизначенаП.М.Рабіновичем.Найогодумку,самаприродаюридич-
нихнормякабстрактносформульованихправилповедінкивимагаєвідтворенняв
буквальному розумінні наочного, заснованого на емпіричному досвіді уявлення
прообставиниїхзастосування.«Невиключено,–пишеП.М.Рабінович,–щосенс
конкретизації полягає в перетворенні понять (як мисленних образів, що мають
значення сенсу) в уявлення, тобто чуттєві образи,щомають предметне значен-
ня»11.
Натомість конкретизація сфери застосуваннянормимаєнаметі визначення
того,чиєпевнажиттєваситуація,зурахуваннямусієїїїнеповторності,належною
довизначеноїзазвичайузагальнихрисахсферизастосуваннянорми.Надумку
С.С.Алексєєва,«стартовимиділянками»діїправавиступаютьжиттєвіобставини,
щопотребуютьправовоговтручання12.«Відправноюточкоюправозастосовчого
процесу виступає... юридично значуща ситуація, – погоджується з думкою
В.Б.Ісаков.–Самевонаєпідставоюйкінцевимоб’єктомправовоговпливу»13.
Отже, конкретизація сфери застосування правової норми в такий спосіб
передбачає визначення обсягу сфери застосування через деталізацію до рівня,
якийдозволяєуявитисукупністьконкретнихжиттєвихситуацій(казусів),щона
їхупорядкуваннярозраховананормаправа.
Другийспосібконкретизаціїсферизастосуванняправовоїнорми,визначений
О.Ф.Черданцевим,полягаєвсубсумціїреальнихфактівщодонормативнихмоде-
лей.Термінсубсумціяпоходитьвідлат.sub-sum(бутипідпорядкованим)іпозна-
чає процес підведення, зокрема в логіці – процес підпорядкування видового
поняття родовому, або ж окремого – особливому чи загальному. Відношення
підпорядкуванняможеіснуватилишеміжтакимипоняттями,однезякихнале-
житьякчастинадообсягуіншого.Поняттязбільшимобсягомназиваєтьсяпідпо-
рядковуючим, а поняття з меншим обсягом – підпорядкованим14. У нашому
випадкупідпорядковуючимбудесфера застосуваннянорми,апідпорядкованим
–конкретнаситуація,звісно,якщовонадійсноналежитьдосферизастосування
норми.Визначитисящодотого,чиперебуваютьсферанормуванняпевноїнорми
й певнажиттєва ситуація у відношенні підпорядкування можна, зіставивши їх
ознаки.«Аджезоглядуназмістміжпідпорядкованиміпідпорядковуючиміснує
таке відношення: підпорядковане включає до свого змісту всі ознаки, властиві
підпорядковуючому, плюс ознаки, специфічні тільки для підпорядкованого. Із
цьоговипливаєдоситьважливийвисновокдляпізнання:все,щостверджується
пропідпорядковуючепоняття,миможемостверджуватийпропідпорядковане,
тобтонеможнамислитипредмет,відображенийпідпорядкованимпоняттям,без
тихознак,щовластивіпідпорядковуючому»,–зазначавВ.Э.Жеребкін15.Зіста-
вившиознакиреальногодіяннячиподіїзознакаминормативноїмоделійустано-
вивши наявність серед ознак реального факту всіх ознак нормативної моделі,
112 Держава і право • Випуск 53
можемоконстатувати,щоданажиттєваситуація,факт,належатьдосферинорму-
вання відповідної правової норми. У такий спосіб здійснюється введення кон-
кретногофактудосферизастосуванняпевноїнорми,тобтойогосубсумція16.
Дещоспецифічнимєхарактерправозастосовчоїконкретизації,здійснюваної,
такбимовити,завідсутностіоб’єктаконкретизації.Річутім,щонормативнарег-
ламентаціядержавоюсуспільнихвідносиннеєсуцільною;тожпідчасвизначен-
няюридичноїосновисправиінколиз’ясовується,щонаявніфактичніобставини
прямо не передбачені жодною правовою нормою, а отже й «конкретизувати»
немаєщо.«Німування»прававтакихвипадкахможеабожпозначати«правосво-
бодний» простір, абож являти собою прогалину в праві. «Завжди існує певне
колосуспільнихвідносин,фактівйобставин,–зазначаєВ.В.Лазарев,–стосовно
якихправомовчить,оскількивонипростонепотребуютьправовоїрегламентації
всилусвоєїприроди.Їхсукупністьутворює«правосвободний»простір.Право-
свободнийпростірвключаєвсітівідносини,якінеєоб’єктомпрямогоюридич-
ноговпливу»17,та,відповідно,немаютьпотребив індивідуальномуправовому
регулюванні.
Досліджуючипоняттяправозастосовчоїконкретизації,Р.І.Кондратьєввважає,
що в процесі застосування норм права норма не конкретизується. Він дотри-
мується точки зору, відповідно до якої під конкретизацією права у вузькому,
спеціальноюридичномузначенніцьогословаслідрозумітивиданняновихнорм,
якихнемаєвчинномузаконодавстві,томунітлумаченнянормправа,ніпроцесїх
застосування не включає в себе конкретизацію правових норм18. На думку
Р.І.Кондратьєва в процесі застосування нормправа, незалежно від того, відбу-
вається воно у формі юрисдикції чи у формі правозастосовчої діяльності, має
місценеконкретизаціянорми,аїїзастосуваннядоокремихвипадківзврахуван-
нямконкретнихобставин.НапротивагуО.Ф.Черданцеву,якийвбачаєконкрети-
зацію в застосуванні права в «переведенні загального і абстрактного веління
нормиправаувеління індивідуальногохарактеру,якеадресується індивідуаль-
ним(одиничним),персональновизначенимсуб’єктамякучасникамконкретного
відношення, що діють в конкретній ситуації»19. Р.І. Кондратьєв вважає, що
«велінняіндивідуальногохарактеру»неможевданномувипадкурозглядатисьяк
конкретизаціїнорми.
Говорячи про різні підходи дослідників до проблеми застосування права,
угорськийвченийІмреСабовідзначивякнедоліктуобставину,щодеякизних
«...залишаютьпозаувагоютойзв’язок,якийіснуєміжабстрактновираженимв
нормі суспільним відношенням і конкретним випадком.При застосувані права
мова йде про застосування одиничного суспільного відношення (ситуації) до
вираженоговнормізагальногосуспільноговідношення.Рішенняполягаєувста-
новленні того, чи відповідає те чи інше суспільне відношення загальному,
закріпленомувнормі»20.
Отже,Р.І.Кондратьєвнаголошуєнатому,щопризастосуваніцентралізованої
(загальної)нормидоіндивідуальнихвідносинжодноїконкретизаціїцієїнормине
відбувається,боприбудь-якомуваріантіповедінки,якаобираєтьсяучасниками
індивідуального суспільного відношення в рамках загальної норми, продовжує
діятицезагальнеправило.Вінзауважує,щоцентралізовану(загальну)правову
нормунеможнаконкретизувативлокальнуабомісцевунорму,якщоможливість
такоїконкретизаціїнезакладенавсамійзагальнійнормі.
А.Б. Венгеров вважав, що в процесі правозастосовчої конкретизації зміст
загальної юридичної норми конкретизується, індивідуалізується відповідно до
окремої обставини, факту, або їх сукупності, здійснюються «конкретні форми
113Юридичні і політичні науки
реалізаціїдозволенногонормоюзагальноготипуповедінки»21.
Рисами правозастосовчої конкретизації є: 1) державно – владний характер,
оскількивонаєдіяльністюкомпетентнихорганіввладитаіншихуповноважених
органів; 2) діяльність з розширення юридичних справ шляхом винесення (на
основінормправатавзв’язкузконкретнимижиттєвимиситуаціями,застосову-
ючисьдоконкретногосуб’єкта)індивідуальнихдержавно–владнихвелінь(роз-
поряджень),щоформулюютьсяшляхомправилповедінкидляконкретноговипад-
ку й конкретних суб’єктів; 3) здійснюється на основі особливих принципів та
вимог (законність,всебічність,повнота,об’єктивність)щозабезпечуютьпрове-
деннявжиттяволі,виражноївнормативно–правовихактах;4)включаєвсебе
встановлення та правову кваліфікацію фактичних обставин окремого випадку,
вибіртааналізправовоїнорми,прийняттярішеньпосправі,причомупроцедура
процесузатосуваннянормиправаюридичновизначена;5)результатправозасто-
совчоїдіяльностіфіксуєтьсяузаконодавчовстановленійформі;6)правозастосу-
ванняєсвоєріднимюридичнимфактом,якийполягаєвпідтвердженні,встанов-
ленізмінітазупиненніправовідносин.
Застосуванняправаявляєсобоюпроцесс,якиймаєчасовийвимір.Длянього
характернапослідовністьздійсненняокремихдій,яківчиняютьсяодназаодною
у встановленому порядку. Така поетапність носить обумовлений характер, не
можебутипорушенатанадаєможливістьхарактерезуватизастосуванняправаяк
процес.Групадій,щоздійснюютьсяувизначенійпослідовностітазконкретною
метоюскладаєстадіюпроцесузастосуванняправа.Розрізняютьтристадіїправо-
застосовчоїдіяльності:1)встановленняфактичнихобставинсправи;2)підбірта
аналіз правових норм як юридичної основи справи; 3)вирішення юридичної
справитаоформленняприйнятогорішення.
На першій стадії встановлюються всі необхідні дані про дію чи подію яка
мала,маєчибудематимісцетавідбуваєтьсяїхвивчення,пізнання.Особливість
таспецифічністьцьогопізнанняполягаєутому,що:а)йогопредметформально
обмежений,визначенийгіпотезоююридичноїнорми;б)порядокцьогопізнання,
окреслений процедурно-процесуальним законодавством; в) знання, отримані в
результатіцьогопізнання,маютьбутиабсолютнимиоб’єктивнимиістинними.
Другастадія–цевибірнормиправатаїїаналіз–перевіркадостовірностіта
правильності тексту нормиправа, її аналізщодомеждії у часі, просторі та за
коломосіб.Доцієїжстадіїможнавіднестиітлумаченняправовоїнорми,тобто
з’ясування її змісту,хочадеяківченірозглядаютьтлумаченняякокремустадію
застосуванняправовоїнорми.Такимчином,надругій стадії відбуваєтьсяюри-
дичнакваліфікаціяпевногофакту(діїчиподії),тобтопоширеннясуб’єктомпра-
возастосуваннязаконодавчої(нормативно-правової)оцінкипевноговидуфактів
на встановлений факт, який є підставою застосування юридичної норми. При
виборінормиправа,першзавсе,встановлюєтьсячизнаходитьсяданийфакту
сферіправовогорегулюваннятадоякоїгалузітаінститутуправаналежитьнорма
права, яка регулює відповідні суспільні відносини. При визначенні конкретної
правовоїнормивстановлюєтьсявідповідність її гіпотезивстановленимфактам.
Якщоознакифактів,передбаченівгіпотезіправовоїнорми,повністюзбігаються
з ознаками відповідного факту, то саме ця норма повинна бути застосована в
даномувипадку.
Результатомтретьоїстадіїєприйняттярішення,якезнаходитьсвоєзакріплен-
ня в акті застосування права, тобто у виданні індивідуального акту владного
характеру, що встановлює права і обов’язки конкретних суб’єктів. Прийняте
рішеннязнаходитьсвоєвідображеннявактізастосуванняправа.
114 Держава і право • Випуск 53
Значення конкретизації полягає внаближені нормидоумов її застосування
длятогощобзробитиправильнийвисновокзнормиправа,щобвстановитимож-
ливістьчинеможливістьїївконкретнихумовахмісцятачасу.Особливістюпра-
возастосовноїконкретизаціїєвстановленняперсоніфікованихконкретнихвелінь
через створення індивідуальних правоконкретизуючих положеньшляхом змен-
шення логічного обсягу понять юридичних норм на основі розширення їх
змісту22.Конкретизаціяправовоїнормиможливанелишевпроцесізастосування
права,алейвзв’язкузним,наприклад,врезультатіузагальненнясудовоїпракти-
ки,взв’язкуізіснуючимизапитамизаумовинеобхідностівиправитипомилкову
конкретизаціюнижчестоячихорганів.Отже, впроцесі застосуванняправа кон-
кретизаціямаєвеликогозначенняяквсудовійпрактиці,такувдосконаленнізако-
нодавствавзагалі.
Результатом конкретизації є висновки, уточнюючі правила, які враховують
ознакиконкретнихситуацій(суспільнихвідносин),якінемаютьдетальноговира-
женнявнорміправа.Використанняправозастосовчоїконкретизаціїдозволяє:по
–перше,вивестибільшконкретнеправилоповедінки,по–друге,індивідуалізу-
ватиабстрактнуправовунорму,окресленувелементахконкретнихправовідно-
син.
В результаті проведенного дослідження та спираючись на загальнонаукове
поняття та значення правозастосовчої конкретизації можемо зробити наступні
висновки:правозастосовчаконкретизаціяєскладнимправовимявищем,якемож-
на розглядати як: 1) діяльність,що деталізуєюридичні норми та принципи; 2)
визначенуорганізаційнуформуперекладузагальнихвідносновизначенихнорма-
тивнихрозпорядженьна«мову»конкретноїситуації,щовирішується;3)процес
пізнанняправа,щопроникаєуглибзадопомогоюврахуванняокремихсторін,що
регулюєтьсяїмсуспільнихвідносин;4)необхіднаумова,передумоваправильно-
гонайбільшоптимальногорішенняпосправі;5)результатконкретизуючоїдіяль-
ності,яказнаходитьвиразвправоположеннях.
1.Чер дан цев А.Ф.Толкованиесоветскогоправа.–М.,1979.–С.6.2. Ба ру М.И.Оце-
ночные понятия в трудовом законодательстве // Советское государство и право. –
1970.–№7.–С.94–99.3. На умов А.В.Осудебномпрецедентекакисточникеуголовно-
гоправа//Современныетенденцииразвитияуголовнойполитикииуголовногозаконо-
дательства.–М.:Юрист,1994.–С.31,32.4. Шме ле ва Г.Г.Оконкретизацииюридичес-
ких норм, осуществляемой в связи с. – К.: Вищашкола, 1983. – С. 23. 5. Алек сан д-
ров Н.Г.Применениенормсоветскогоправа.М.,1958.–С.11.6. Гор ше нев В.М.Спосо-
быиорганизационныеформыправовогорегулированиявсоциалистическомобщест-
ве.–М.,1972.–С.54.7. Чер дан цев А.Ф.Цит.работа.–С.80.8.Иса ков В.Б.Вопросы
теорииюридическихфактов:Дис.…доктораюрид.наук.–Свердловск,1985.–С.360.
9. Ра би но вич И.М., Шме ле ва Г.Г.Конкретизацияправовыхнорм:Общетеоретические
работы//Правоведение.–1985.–№6.–С.31–39.10. Чер дан цев А.Ф.Правовоерегу-
лированиеиконкретизацияправа//Сборникнаучныхтрудов.–Вып.30.–Свердловск,
1974.–С.33–34.11. Ра би но вич П.М. Проблемытеориизаконностиразвитогосоциа-
лизма.–Львов:Изд-воЛьвовскогоун-та,1979.–С.203.12. Алек се ев С.С.Общаятео-
риясоветскогоправа.Вып.3.–Свердловск,1966.–С.109.13. Иса ков В.Б.Цит.рабо-
та. 14. Чер дан цев А.Ф. Правовое регулирование и конкретизация права // Сборник
научных трудов. – Вып. 30. – С. 34. 15. Же реб кин В.Е. Логический анализ понятий
права.–К.,1976.–С.130-131.16. ЧерданцевА.Ф.Правовоерегулированиеиконкре-
тизацияправа//Сборникнаучныхтрудов.–Вып.30.–С.35.17. Ла за рев В.В.Приме-
нениесоветскогоправа.–Казань,1972.–С.57-58.18. Кон дратьєв Р.І.Поняттяконкре-
тизаціїнормвправотворчійдіяльності//ВісникХмельницькогоінститутурегіональ-
115Юридичні і політичні науки
ногоуправліннятаправа.–1990.–С.11.19. Чер дан цев А.Ф.Правовоерегулирование
иконкретизацияправа.–С.35.20. Са бо Им ре.Основытеорииправа.–М.:Прогресс,
1974.–С.122.21. Вен ге ров А.Б.Опрецедентетолкованияправовойнормы//Ученые
запискиВНИИСЗ.–М.,1996.–Вып.6.–С.3–7.22. Шме ле ва Г.Г.Оконкретизации
юридическихнорм,осуществляемойвсвязисправоприменением.–К.:Вищашкола,
1983.–С.45-94.
116 Держава і право • Випуск 53
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Ю. В. АНДРУЩАКЕВИЧ. ПонЯттЯ та риси правозастосовЧоЇ конкретизацІЇ
|