Поняття та риси правозастосовчої конкретизації

Поняття та риси правозастосовчої конкретизації

Досліджується поняття та сутність правозастосовчої конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Визначається поняття правозастосовчої конкретизації, її риси....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Андрущакевич, Ю.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41752
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поняття та риси правозастосовчої конкретизації / Ю.В. Андрущакевич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 110-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41752
record_format dspace
spelling irk-123456789-417522013-03-03T03:07:21Z Поняття та риси правозастосовчої конкретизації Андрущакевич, Ю.В. Теорія держави і права Досліджується поняття та сутність правозастосовчої конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Визначається поняття правозастосовчої конкретизації, її риси. Исследуется понятие и суть правоприменительной конкретизации как важного аспекта правовой реальности. Дается определение понятия правоприменительной конкретизации, исследованы ее черты. In this article the evolution of scientific research of a concept and essence law enforcement concretization. It is also given a concept of law enforcement concretization, its characteristics. 2011 Article Поняття та риси правозастосовчої конкретизації / Ю.В. Андрущакевич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 110-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41752 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Андрущакевич, Ю.В.
Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
Держава і право
description Досліджується поняття та сутність правозастосовчої конкретизації як важливого аспекту правової реальності. Визначається поняття правозастосовчої конкретизації, її риси.
format Article
author Андрущакевич, Ю.В.
author_facet Андрущакевич, Ю.В.
author_sort Андрущакевич, Ю.В.
title Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
title_short Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
title_full Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
title_fullStr Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
title_full_unstemmed Поняття та риси правозастосовчої конкретизації
title_sort поняття та риси правозастосовчої конкретизації
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41752
citation_txt Поняття та риси правозастосовчої конкретизації / Ю.В. Андрущакевич // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 110-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT andruŝakevičûv ponâttâtarisipravozastosovčoíkonkretizacíí
first_indexed 2025-07-04T00:04:30Z
last_indexed 2025-07-04T00:04:30Z
_version_ 1836672584320548864
fulltext Ю. В. АНДРУЩАКЕВИЧ. ПОНЯТТЯ ТА РИСИ ПРАВОЗАСТОСОВЧОЇ КОНКРЕТИЗАЦІЇ Досліджується по нят тя та сутність пра во за с то сов чої кон кре ти зації як важ ли- во го ас пек ту пра во вої ре аль ності. Виз на чається по нят тя пра во за с то сов чої кон кре ти- зації, її ри си. Клю­чові­сло­ва: кон кре ти зація, пра во творчість, пра во за с то су ван ня. Ис сле ду еть ся по ня тие и суть пра во при ме ни тель ной кон кре ти за ции как важ но го ас пек та пра во вой ре аль но с ти. Да ет ся оп ре де ле ние по ня тия пра во при ме ни тель ной кон кре ти за ции, ис сле до ва ны ее чер ты Клю­че­вые­сло­ва: кон кре ти за ция, пра во твор че ст во, пра во при ме не ния. In this article the evolution of scientific research of a concept and essence law enforce- ment concretization. It is also given a concept of law enforcement concretization, its charac- teristics. Key­words: concretization, lawmaking, law enforcement. Ак­ту­альність­оз­на­че­ної­те­ми­по­ля­гає­у­дослідженні­те­о­ре­тич­них­ас­пектів­пра- во­за­с­то­сов­чої­ кон­кре­ти­зації,­ го­ло­вним­ за­вдан­ням­ якої­ є­ ­ пе­ре­клад­ ре­гу­лю­ю­чих­ мож­ли­во­с­тей­ пра­ва­ в­ дійсність. Кон­кре­ти­зація­ норм­ пра­ва­ більшістю­ вче­них­ аналізується­ як­ не­обхідний­ еле­мент­ про­це­су­ пра­во­за­с­то­су­ван­ня.­ Нор­ми­ пра­ва­ ре­алізу­ють­ся­ в­ кон­крет­них­ діях­ суб’єктів,­ за­сто­со­ву­ють­ся­ до­ кон­крет­них­ си­ту- ацій.­ То­му­ в­ ході­ ре­алізації­ та­ в­ про­цесі­ пра­во­за­с­то­су­ван­ня,­ зо­к­ре­ма,­ ви­ни­кає­ не­обхідність­кон­кре­ти­зації­тих­або­інших­змісто­вних­еле­ментів­норм­пра­ва,­відо- б­ра­же­них­в­за­гальній­або­аб­ст­рактній­фор­мах,­з­ме­тою­на­бли­жен­ня­змісту­нор­ми­ пра­ва­до­кон­крет­ної­си­ту­ації­чи­суб’єктів.­В­про­цесі­за­сто­су­ван­ня­за­гальні­ви­мо- ги­нор­ми­пе­ре­кла­да­ють­ся­на­мо­ву­більш­кон­крет­них­вис­ловів,­які­не­вик­ли­ка­ють­ сумнів­що­до­за­сто­су­ван­ня­нор­ми­пра­ва­до­кон­крет­ної­си­ту­ації,­яка­підля­гає­юри- дич­но­му­вирішен­ню1.­В­су­час­но­му­за­ко­но­давстві­містить­ся­ряд­пра­во­вих­норм,­ пра­виль­не­за­сто­су­ван­ня­яких­од­но­час­но­пе­ред­ба­чає­і­їх­кон­кре­ти­зацію.­Йдеть­ся,­ на­сам­пе­ред,­про­аб­ст­рактні­та­віднос­но­виз­на­чені­пра­вові­нор­ми.­Са­ма­ж­си­ту- ація,­що­ха­рак­те­ри­зується­своєрідним­пе­ре­хре­щен­ням­пра­во­за­с­то­су­ван­ня­і­пра­во- кон­кре­ти­зу­ю­чої­ діяль­ності,­ в­юри­дичній­ літе­ра­турі­ от­ри­ма­ла­на­зву­пра­во­за­с­то- сов­чої­кон­кре­ти­зації. Ок­ремі­ ас­пек­ти­ про­бле­ми­ кон­кре­ти­зації­ пра­во­вих­ норм­ бу­ли­ пред­ме­том­ досліджен­ня­та­ких­вче­них,­як­П.М.­Рабіно­вич,­М.В.­Гор­ше­нь­ов,­О.Ф.­Чер­дан­цев­ та­ ін.­ Од­нак,­ ком­плекс­ний­ аналіз­ пи­таннь,­ пов’яза­них­ з­ досліджен­ням­ різних­ видів­ кон­кре­ти­зації­ ще­ не­ здійсню­вав­ся,­ що­ і­ обу­мо­ви­ло­ важ­ливість­ та­ ак­ту- альність­об­ра­ної­те­ми.­ Ме­тою­ цієї­ публікації­ є­ досліджен­ня­ по­нят­тя­ та­ сут­ності­ пра­во­за­с­то­сов­чої­ кон­кре­ти­зації­ як­ важ­ли­во­го­ ас­пек­ту­ пра­во­вої­ ре­аль­ності.­ Са­ме­ це­ обу­мов­лює­ по­ста­нов­ку­ за­вдан­ня­ –­ виз­на­чен­ня­ рис­ кон­кре­ти­зації,­ що­ відме­жо­ву­ють­ її­ від­ інших­пра­во­вих­ка­те­горій. По­тре­бу­ють­кон­кре­ти­зації­у­про­цесі­ за­сто­су­ван­ня­ і­віднос­но­виз­на­чені­пра- вові­нор­ми,­що­містять­оціночні­по­ло­жен­ня.­Ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­ос­танні­при­кон­ст- ру­ю­ванні­юри­дич­них­норм,­за­ко­но­да­вець,­на­дум­ку­М.І.­Ба­ру,­«ніби­повністю­не­ за­вер­шує­про­цес­пра­во­тво­рен­ня,­за­ли­шає­за­вер­шен­ня­цьо­го­про­це­су­пра­во­за­с­то- 110 Держава і право • Випуск 53 ©­АН Д РУ ЩА КЕ ВИЧ Юлія Во ло ди мирівна­–­здо­бу­вач­Київсько­го­універ­си­те­ту­пра- ва­НАН­Ук­раїни совчій­прак­тиці»2. Оскільки­ці­нор­ми­не­містять­до­стат­ньо­якісних­або­кількісних­ха­рак­те­ри­с­тик­ що­до­умов­їхньої­дії,­прав­і­обов’язків­сторін,­то­пе­ред­суб’єктом­пра­во­за­с­то­су- ван­ня­у­зв’яз­ку­із­особ­ли­во­с­тя­ми­кон­крет­ної­спра­ви­«завжди­по­стає­пи­тан­ня­про­ кон­крет­ний­ зовнішній­ ви­гляд­ скоєно­го,­ йо­го­ відповідності­ «букві»­ за­ко­ну­ ...,­ і,­ зо­к­ре­ма,­про­кон­крет­ний­зміст­оціноч­но­го­по­нят­тя,­що­вжи­вається­при­кон­ст­ру- ю­ванні­пра­во­вої­нор­ми­(такі­як­«суттєва­шко­да»,­«тяжкі­наслідки»)»3. Го­ло­вною­ умо­вою­ вда­лої­ пра­во­за­с­то­сов­чої­ кон­кре­ти­зації­ є­ її­ здійснен­ня­ у­ ме­жах­пра­во­вої­нор­ми,­за­побіган­ня­ви­падків­ви­хо­ду­за­них,­ви­к­рив­лен­ня­дійсно­го­ ро­зуміння­ ме­ти­ за­ко­но­дав­ця.­ Вирізня­ють­ об’ємну­ та­ змісто­вну­ межі­ кон­кре­ти- зації­пра­во­вих­норм.­Г.Г.­Шме­ль­о­ва­за­зна­чає:­«Пер­ша­ме­жа­оз­на­чає,­що­та­ка­кон- кре­ти­зація­не­по­вин­на­ви­хо­ди­ти­за­рам­ки­об­ся­гу­вихідної­нор­ми­пра­ва...­Дру­гою­ ме­жею­є­ви­кла­ден­ня­змісту­нор­ми­пра­ва­у­ви­гляді­фор­маль­них,­емпірич­но­фіксо- ва­них­оз­нак­пра­вомірної­по­ведінки­і­об­ста­вин­їх­здійснен­ня,­ко­ли­чітко­вста­нов- лені­ад­ре­са­ти­нор­ми,­об­ста­ви­ни­її­за­сто­су­ван­ня,­зміст­прав­і­обов’язків­суб’єктів,­ а­та­кож­міра­відповідаль­ності»4. Сутність­про­це­су­пра­во­за­с­то­сов­чої­кон­кре­ти­зації­по­ля­гає­у­де­талізації­й­уточ- ненні­аб­ст­ракт­них­та­віднос­но­виз­на­че­них­пра­во­вих­норм­з­ура­ху­ван­ням­як­фак- тич­них,­так­і­юри­дич­них­об­ста­вин­спра­ви­з­ме­тою­на­ступ­но­го­ви­не­сен­ня­за­кон- но­го,­доцільно­го­й­оп­ти­маль­но­го­рішен­ня­по­справі. Се­ред­вче­них­не­має­єди­ної­дум­ки­що­до­сут­ності­пра­во­за­сто­сов­чої­кон­кре­ти- зації.­Більшість­вче­них­–­те­о­ре­те­риків­роз­гля­дає­її­як­од­ну­з­форм­ре­алізації­пра- ва.­Ра­зом­з­тим­де­які­вчені­виз­на­ча­ють,­що­«за­сто­су­ван­ня­нор­ми­пра­ва­са­мо­по­ собі­ще­не­оз­на­чає­пе­ре­тво­рен­ня­в­жит­тя­роз­по­ря­д­жен­ня,­яке­вміще­но­в­нормі»5.­ Так,­М.В.­Гор­ше­нь­ов­за­зна­чив,­що­«ре­зуль­та­та­ре­алізації­пра­ва­у­за­сто­су­ванні­не­ має,­за­сто­су­ван­ня­тільки­сприяє­ре­алізації­ок­ре­мих­норм­пра­ва,­які­ма­ють­по­тре- бу­і­ор­ганізаційній­діяль­ності­упов­но­ва­же­них­суб’єктів»6. О.Ф.­Чер­дан­цев­вва­жає,­що­«для­адек­ват­но­го­ро­зуміння­сут­ності­«пра­во­за­с­то- сов­чої»­ кон­кре­ти­зації­ вар­то­ вра­хо­ву­ва­ти­ на­явність­ у­ змістовній­ ча­с­тині­ кож­ної­ нор­ми­та­ких­ас­пектів,­як­«сфе­ра­за­сто­су­ван­ня»­і­«сфе­ра­нор­му­ван­ня».­Під­сфе- рою­за­сто­су­ван­ня­норм­пра­ва­слід­ро­зуміти­су­купність­(клас)­ок­рес­ле­них­нор­мою­ си­ту­ацій,­ умов,­ за­ яких­ во­на­підля­гає­ за­сто­су­ван­ню,­ або­ су­купність­фак­тич­них­ станів,­ре­гу­ль­о­ва­них­нею.­На­томість­під­сфе­рою­нор­му­ван­ня­ро­зуміємо­су­купність­ (клас)­ дій,­ які­ нор­ма­ доз­во­ляє,­ за­бо­ро­няє­ чи­ зо­бов’язує­ вчи­ни­ти.­ Ці­ дві­ сфе­ри­ вціло­му­й­охоп­лю­ють­увесь­ зміст­пра­во­вої­нор­ми.­Ко­ли­йдеть­ся­про­кон­кре­ти- зацію­нор­ми­пра­ва,­то­мається­на­увазі­кон­кре­ти­зація­її­змісту,­оскільки­ніщо­інше­ кон­кре­ти­зо­ва­не­бу­ти­не­мо­же.­Кон­кре­ти­зу­ва­ти­ся,­відповідно,­мо­жуть­або­сфе­ра­ за­сто­су­ван­ня,­або­сфе­ра­нор­му­ван­ня,­або­ж­обидві­ра­зом7. З­ог­ля­ду­на­те­В.Б.­Іса­ков­розрізняє­кон­кре­ти­зацію­гіпо­те­зи­пра­во­вої­нор­ми,­ кон­кре­ти­зацію­дис­по­зиції­(санкції)­й­од­но­час­ну­кон­кре­ти­зацію­гіпо­те­зи­й­дис­по- зиції­(санкції).­В­пер­шо­му­ви­пад­ку­об’єктом­кон­кре­ти­зації­ви­с­ту­па­ють­юри­дичні­ фак­ти­–­фак­тичні­пе­ре­ду­мо­ви­пра­вовідно­син.­В­дру­го­му­–­кон­кре­ти­зу­ють­ся­пра- вові­наслідки:­пра­ва,­обов’яз­ки­то­що.­Од­но­час­на­кон­кре­ти­зація­сфе­ри­за­сто­су­ван- ня­ й­ сфе­ри­ нор­му­ван­ня,­ на­ дум­ку­ В.Б.Іса­ко­ва,­ у­ прак­тиці­ по­ши­ре­на­ ма­ло,­ оскільки,­кон­кре­ти­зація­ра­зом­як­пе­ре­ду­мов­пра­вовідно­син,­так­і­ їх­юри­дич­них­ наслідків,­ на­чеб­то,­ на­дає­ над­то­ ши­ро­кий­ простір­ для­ влас­но­го­ роз­су­ду­ й­ уподібнює­індивіду­аль­не­ре­гу­лю­ван­ня­до­са­мо­управ­ст­ва8. На­дум­ку­П.М.­Рабіно­ви­ча­та­Г.Г.­Шме­ль­о­вої,­кон­кре­ти­зації­мо­жуть­за­зна­ва­ти­ всі­еле­мен­ти­юри­дич­ної­нор­ми.­«При­кон­кре­ти­зації­гіпо­те­зи­нор­ми­здійснюється­ юри­дич­на­ кваліфікація­ оди­нич­но­го­ фак­ту,­ дис­по­зиції­ –­ індивіду­алізація­ прав­ і­ 111Юридичні і політичні науки обов’язків­суб’єктів­кон­крет­но­го­пра­вовідно­шен­ня,­–­вва­жа­ють­во­ни.­Кон­кре­ти- зу­ю­чи­ санкцію,­ пра­во­за­с­то­су­вач­ вста­нов­лює­ мак­си­маль­но­ кон­крет­ну...­ міру­ не­спри­ят­ли­вих­для­пра­во­по­руш­ни­ка­наслідків,­ви­хо­дя­чи­із­за­галь­ної­нор­ми»9.­ О.Ф.­Чер­дан­цев­ вва­жає,­що­ кон­кре­ти­зація­ сфе­ри­ за­сто­су­ван­ня­ нор­ми­мо­же­ здійсню­ва­ти­ся­або­«звер­ху»­(від­за­галь­но­го­пра­во­по­ло­жен­ня­до­кон­крет­но­го­фак- ту),­ або­ «зни­зу»­ (від­ кон­крет­ної­ си­ту­ації­ до­ за­галь­ної­ й­ аб­ст­ракт­ної­ нор­ми).­У­ пер­шо­му­ви­пад­ку­йдеть­ся­про­ви­ве­ден­ня­кон­крет­них­по­ло­жень­із­більш­за­галь- них,­у­дру­го­му­–­про­підве­ден­ня­(суб­сумцію)­кон­крет­но­го­фак­ту­під­дію­за­галь­ної­ й­аб­ст­ракт­ної­нор­ми,­унаслідок­чо­го­він­не­на­че­«вклю­чається»­до­сфе­ри­за­сто­су- ван­ня­нор­ми10.­­ Сутність­ пер­шо­го­ ти­пу­ кон­кре­ти­зації­ сфе­ри­ за­сто­су­ван­ня­ пра­во­вої­ нор­ми­ до­сить­вда­ло­виз­на­че­на­П.М.­Рабіно­ви­чем.­На­йо­го­дум­ку,­са­ма­при­ро­да­юри­дич- них­норм­як­аб­ст­ракт­но­сфор­му­ль­о­ва­них­пра­вил­по­ведінки­ви­ма­гає­відтво­рен­ня­в­ бук­валь­но­му­ ро­зумінні­ на­оч­но­го,­ за­сно­ва­но­го­ на­ емпірич­но­му­ досвіді­ уяв­лен­ня­ про­об­ста­ви­ни­їх­за­сто­су­ван­ня.­«Не­ви­клю­че­но,­–­пи­ше­П.М.­Рабіно­вич,­–­що­сенс­ кон­кре­ти­зації­ по­ля­гає­ в­ пе­ре­тво­ренні­ по­нять­ (як­ мис­лен­них­ об­разів,­ що­ ма­ють­ зна­чен­ня­ сен­су)­ в­ уяв­лен­ня,­ тоб­то­ чуттєві­ об­ра­зи,­що­ма­ють­ пред­мет­не­ зна­чен- ня»11. На­томість­ кон­кре­ти­зація­ сфе­ри­ за­сто­су­ван­ня­нор­ми­має­на­меті­ виз­на­чен­ня­ то­го,­чи­є­пев­на­життєва­си­ту­ація,­з­ура­ху­ван­ням­усієї­її­не­по­втор­ності,­на­леж­ною­ ­до­виз­на­че­ної­за­зви­чай­у­за­галь­них­ри­сах­сфе­ри­за­сто­су­ван­ня­нор­ми.­На­дум­ку­ С.С.­Алексєєва,­«стар­то­ви­ми­ділян­ка­ми»­дії­пра­ва­ви­с­ту­па­ють­життєві­об­ста­ви­ни,­ що­по­тре­бу­ють­пра­во­во­го­втру­чан­ня12.­«Відправ­ною­точ­кою­пра­во­за­с­то­сов­чо­го­ про­це­су­ ви­с­ту­пає...­ юри­дич­но­ зна­чу­ща­ си­ту­ація,­ –­ по­го­д­жується­ з­ дум­кою­ В.Б.­Іса­ков.­–­Са­ме­во­на­є­підста­вою­й­кінце­вим­об’єктом­пра­во­во­го­впли­ву»13. От­же,­ кон­кре­ти­зація­ сфе­ри­ за­сто­су­ван­ня­ пра­во­вої­ нор­ми­ в­ та­кий­ спосіб­ пе­ред­ба­чає­ виз­на­чен­ня­ об­ся­гу­ сфе­ри­ за­сто­су­ван­ня­ че­рез­ де­талізацію­ до­ рівня,­ який­доз­во­ляє­уя­ви­ти­су­купність­кон­крет­них­життєвих­си­ту­ацій­(ка­зусів),­що­на­ їх­упо­ряд­ку­ван­ня­роз­ра­хо­ва­на­нор­ма­пра­ва. Дру­гий­спосіб­кон­кре­ти­зації­сфе­ри­за­сто­су­ван­ня­пра­во­вої­нор­ми,­виз­на­че­ний­ О.Ф.­Чер­дан­це­вим,­по­ля­гає­в­суб­сумції­ре­аль­них­фактів­що­до­нор­ма­тив­них­мо­де- лей.­Термін­суб­сумція­по­хо­дить­від­лат.­sub-sum­(бу­ти­підпо­ряд­ко­ва­ним)­і­по­зна- чає­ про­цес­ підве­ден­ня,­ зо­к­ре­ма­ в­ логіці­ –­ про­цес­ підпо­ряд­ку­ван­ня­ ви­до­во­го­ по­нят­тя­ ро­до­во­му,­ або­ ж­ ок­ре­мо­го­ –­ особ­ли­во­му­ чи­ за­галь­но­му.­ Відно­шен­ня­ підпо­ряд­ку­ван­ня­мо­же­існу­ва­ти­ли­ше­між­та­ки­ми­по­нят­тя­ми,­од­не­з­яких­на­ле- жить­як­ча­с­ти­на­до­об­ся­гу­іншо­го.­По­нят­тя­з­більшим­об­ся­гом­на­зи­вається­підпо- ряд­ко­ву­ю­чим,­ а­ по­нят­тя­ з­ мен­шим­ об­ся­гом­ –­ підпо­ряд­ко­ва­ним14.­ У­ на­шо­му­ ви­пад­ку­підпо­ряд­ко­ву­ю­чим­бу­де­сфе­ра­ за­сто­су­ван­ня­нор­ми,­а­підпо­ряд­ко­ва­ним­ –­кон­крет­на­си­ту­ація,­звісно,­як­що­во­на­дійсно­на­ле­жить­до­сфе­ри­за­сто­су­ван­ня­ нор­ми.­Виз­на­чи­ти­ся­що­до­то­го,­чи­пе­ре­бу­ва­ють­сфе­ра­нор­му­ван­ня­пев­ної­нор­ми­ й­ пев­на­життєва­ си­ту­ація­ у­ відно­шенні­ підпо­ряд­ку­ван­ня­ мож­на,­ зіста­вив­ши­ їх­ оз­на­ки.­«Ад­же­з­ог­ля­ду­на­зміст­між­підпо­ряд­ко­ва­ним­і­підпо­ряд­ко­ву­ю­чим­існує­ та­ке­ відно­шен­ня:­ підпо­ряд­ко­ва­не­ вклю­чає­ до­ сво­го­ змісту­ всі­ оз­на­ки,­ вла­с­тиві­ підпо­ряд­ко­ву­ю­чо­му,­ плюс­ оз­на­ки,­ спе­цифічні­ тільки­ для­ підпо­ряд­ко­ва­но­го.­ Із­ цьо­го­вип­ли­ває­до­сить­важ­ли­вий­вис­но­вок­для­пізнан­ня:­все,­що­ствер­д­жується­ про­підпо­ряд­ко­ву­ю­че­по­нят­тя,­ми­мо­же­мо­ствер­д­жу­ва­ти­й­про­підпо­ряд­ко­ва­не,­ тоб­то­не­мож­на­мис­ли­ти­пред­мет,­відо­б­ра­же­ний­підпо­ряд­ко­ва­ним­по­нят­тям,­без­ тих­оз­нак,­що­вла­с­тиві­підпо­ряд­ко­ву­ю­чо­му»,­–­за­зна­чав­В.Э.­Же­ребкін15.­Зіста- вив­ши­оз­на­ки­ре­аль­но­го­діян­ня­чи­події­з­оз­на­ка­ми­нор­ма­тив­ної­мо­делі­й­ус­та­но- вив­ши­ на­явність­ се­ред­ оз­нак­ ре­аль­но­го­ фак­ту­ всіх­ оз­нак­ нор­ма­тив­ної­ мо­делі,­ 112 Держава і право • Випуск 53 мо­же­мо­кон­ста­ту­ва­ти,­що­да­на­життєва­си­ту­ація,­факт,­на­ле­жать­до­сфе­ри­нор­му- ван­ня­ відповідної­ пра­во­вої­ нор­ми.­ У­ та­кий­ спосіб­ здійснюється­ вве­ден­ня­ кон- крет­но­го­фак­ту­до­сфе­ри­за­сто­су­ван­ня­пев­ної­нор­ми,­тоб­то­йо­го­суб­сумція16.­ Де­що­спе­цифічним­є­ха­рак­тер­пра­во­за­с­то­сов­чої­кон­кре­ти­зації,­здійсню­ва­ної,­ так­би­мо­ви­ти,­за­відсут­ності­об’єкта­кон­кре­ти­зації.­Річ­у­тім,­що­нор­ма­тив­на­рег- ла­мен­тація­дер­жа­вою­суспільних­відно­син­не­є­суцільною;­тож­під­час­виз­на­чен- ня­юри­дич­ної­ос­но­ви­спра­ви­інко­ли­з’ясо­вується,­що­на­явні­фак­тичні­об­ста­ви­ни­ пря­мо­ не­ пе­ред­ба­чені­ жод­ною­ пра­во­вою­ нор­мою,­ а­ от­же­ й­ «кон­кре­ти­зу­ва­ти»­ не­має­що.­«Німу­ван­ня»­пра­ва­в­та­ких­ви­пад­ках­мо­же­або­ж­по­зна­ча­ти­«пра­во­сво- бод­ний»­ простір,­ або­ж­ яв­ля­ти­ со­бою­ про­га­ли­ну­ в­ праві.­ «Завжди­ існує­ пев­не­ ко­ло­суспільних­відно­син,­фактів­й­об­ста­вин,­–­за­зна­чає­В.В.­Ла­за­рев,­–­сто­сов­но­ яких­пра­во­мов­чить,­оскільки­во­ни­про­сто­не­по­тре­бу­ють­пра­во­вої­рег­ла­мен­тації­ в­си­лу­своєї­при­ро­ди.­Їх­су­купність­ут­во­рює­«пра­во­сво­бод­ний»­простір.­Пра­во- сво­бод­ний­простір­вклю­чає­всі­ті­відно­си­ни,­які­не­є­об’єктом­пря­мо­го­юри­дич- но­го­впли­ву»17,­та,­відповідно,­не­ма­ють­по­тре­би­в­ індивіду­аль­но­му­пра­во­во­му­ ре­гу­лю­ванні.­ Досліджу­ю­чи­по­нят­тя­пра­во­за­с­то­сов­чої­кон­кре­ти­зації,­Р.І.­Кон­дратьєв­вва­жає,­ що­ в­ про­цесі­ за­сто­су­ван­ня­ норм­ пра­ва­ нор­ма­ не­ кон­кре­ти­зується.­ Він­ до­три- мується­ точ­ки­ зо­ру,­ відповідно­ до­ якої­ під­ кон­кре­ти­зацією­ пра­ва­ у­ вузь­ко­му,­ спеціаль­но­юри­дич­но­му­зна­ченні­цьо­го­сло­ва­слід­ро­зуміти­ви­дан­ня­но­вих­норм,­ яких­не­має­в­чин­но­му­за­ко­но­давстві,­то­му­ні­тлу­ма­чен­ня­норм­пра­ва,­ні­про­цес­їх­ за­сто­су­ван­ня­ не­ вклю­чає­ в­ се­бе­ кон­кре­ти­зацію­ пра­во­вих­ норм18.­ На­ дум­ку­ Р.І.­Кон­дратьєва­ в­ про­цесі­ за­сто­су­ван­ня­ норм­пра­ва,­ не­за­леж­но­ від­ то­го,­ відбу- вається­ во­но­ у­ формі­ юри­с­дикції­ чи­ у­ формі­ пра­во­за­с­то­сов­чої­ діяль­ності,­ має­ місце­не­кон­кре­ти­зація­нор­ми,­а­її­за­сто­су­ван­ня­до­ок­ре­мих­ви­падків­з­вра­ху­ван- ням­кон­крет­них­об­ста­вин.­На­про­ти­ва­гу­О.Ф.­Чер­дан­це­ву,­який­вба­чає­кон­кре­ти- зацію­ в­ за­сто­су­ванні­ пра­ва­ в­ «пе­ре­ве­денні­ за­галь­но­го­ і­ аб­ст­ракт­но­го­ веління­ нор­ми­пра­ва­у­веління­ індивіду­аль­но­го­ха­рак­те­ру,­яке­ад­ре­сується­ індивіду­аль- ним­(оди­нич­ним),­пер­со­наль­но­виз­на­че­ним­суб’єктам­як­учас­ни­кам­кон­крет­но­го­ відно­шен­ня,­ що­ діють­ в­ кон­кретній­ си­ту­ації»19.­ Р.І.­ Кон­дратьєв­ вва­жає,­ що­ «веління­індивіду­аль­но­го­ха­рак­те­ру»­не­мо­же­в­дан­но­му­ви­пад­ку­роз­гля­да­тись­як­ кон­кре­ти­зації­нор­ми.­ Го­во­ря­чи­ про­ різні­ підхо­ди­ дослідників­ до­ про­бле­ми­ за­сто­су­ван­ня­ пра­ва,­ угорсь­кий­вче­ний­Імре­Са­бо­відзна­чив­як­не­долік­ту­об­ста­ви­ну,­що­де­я­ки­з­них­ «...­за­ли­ша­ють­по­за­ува­гою­той­зв’язок,­який­існує­між­аб­ст­ракт­но­ви­ра­же­ним­в­ нормі­ суспільним­ відно­шен­ням­ і­ кон­крет­ним­ ви­пад­ком.­При­ за­сто­су­вані­ пра­ва­ мо­ва­ йде­ про­ за­сто­су­ван­ня­ оди­нич­но­го­ суспільно­го­ відно­шен­ня­ (си­ту­ації)­ до­ ви­ра­же­но­го­в­нормі­за­галь­но­го­суспільно­го­відно­шен­ня.­Рішен­ня­по­ля­гає­у­вста- нов­ленні­ то­го,­ чи­ відповідає­ те­ чи­ інше­ суспільне­ відно­шен­ня­ за­галь­но­му,­ закріпле­но­му­в­нормі»20. От­же,­Р.І.­Кон­дратьєв­на­го­ло­шує­на­то­му,­що­при­за­сто­су­вані­цен­т­ралізо­ва­ної­ (за­галь­ної)­нор­ми­до­індивіду­аль­них­відно­син­жод­ної­кон­кре­ти­зації­цієї­нор­ми­не­ відбу­вається,­бо­при­будь-яко­му­варіанті­по­ведінки,­яка­оби­рається­учас­ни­ка­ми­ індивіду­аль­но­го­ суспільно­го­ відно­шен­ня­ в­ рам­ках­ за­галь­ної­ нор­ми,­ про­дов­жує­ діяти­це­за­галь­не­пра­ви­ло.­Він­за­ува­жує,­що­цен­т­ралізо­ва­ну­(за­галь­ну)­пра­во­ву­ нор­му­не­мож­на­кон­кре­ти­зу­ва­ти­в­ло­каль­ну­або­місце­ву­нор­му,­як­що­мож­ливість­ та­кої­кон­кре­ти­зації­не­за­кла­де­на­в­самій­за­гальній­нормі. А.Б.­ Вен­ге­ров­ вва­жав,­ що­ в­ про­цесі­ пра­во­за­с­то­сов­чої­ кон­кре­ти­зації­ ­ зміст­ за­галь­ної­ юри­дич­ної­ нор­ми­ кон­кре­ти­зується,­ індивіду­алізується­ відповідно­ до­ ок­ре­мої­ об­ста­ви­ни,­ фак­ту,­ або­ їх­ су­куп­ності,­ здійсню­ють­ся­ «кон­кретні­ фор­ми­ 113Юридичні і політичні науки ре­алізації­доз­во­лен­но­го­нор­мою­за­галь­но­го­ти­пу­по­ведінки»21. Ри­са­ми­ пра­во­за­с­то­сов­чої­ кон­кре­ти­зації­ є:­ 1)­ дер­жав­но­ –­ влад­ний­ ха­рак­тер,­ оскільки­во­на­є­діяльністю­ком­пе­тент­них­ор­ганів­вла­ди­та­інших­упов­но­ва­же­них­ ор­ганів;­ 2)­ діяльність­ з­ роз­ши­рен­ня­ юри­дич­них­ справ­ шля­хом­ ви­не­сен­ня­ (на­ ос­нові­норм­пра­ва­та­в­зв’яз­ку­з­кон­крет­ни­ми­життєви­ми­си­ту­аціями,­за­сто­со­ву- ю­чись­до­кон­крет­но­го­суб’єкта)­індивіду­аль­них­дер­жав­но­–­влад­них­велінь­(роз- по­ря­д­жень),­що­фор­му­лю­ють­ся­шля­хом­пра­вил­по­ведінки­для­кон­крет­но­го­ви­пад- ку­ й­ кон­крет­них­ суб’єктів;­ 3)­ здійснюється­ на­ ос­нові­ особ­ли­вих­ прин­ципів­ та­ ви­мог­ (за­конність,­всебічність,­по­вно­та,­об’єктивність)­що­за­без­пе­чу­ють­про­ве- ден­ня­в­жит­тя­волі,­ви­раж­ної­в­нор­ма­тив­но­–­пра­во­вих­ак­тах;­4)­вклю­чає­в­се­бе­ вста­нов­лен­ня­ та­ пра­во­ву­ кваліфікацію­ фак­тич­них­ об­ста­вин­ ок­ре­мо­го­ ви­пад­ку,­ вибір­та­аналіз­пра­во­вої­нор­ми,­прий­нят­тя­рішень­по­справі,­при­чо­му­про­це­ду­ра­ про­це­су­за­то­су­ван­ня­нор­ми­пра­ва­юри­дич­но­виз­на­че­на;­5)­ре­зуль­тат­пра­во­за­с­то- сов­чої­діяль­ності­фіксується­у­за­ко­но­дав­чо­вста­нов­леній­формі;­6)­пра­во­за­с­то­су- ван­ня­є­своєрідним­юри­дич­ним­фак­том,­який­по­ля­гає­в­підтвер­д­женні,­вста­нов- лені­зміні­та­зу­пи­ненні­пра­вовідно­син.­ За­сто­су­ван­ня­пра­ва­яв­ляє­со­бою­про­цесс,­який­має­ча­со­вий­вимір.­Для­ньо­го­ ха­рак­тер­на­послідовність­здійснен­ня­ок­ре­мих­дій,­які­вчи­ня­ють­ся­од­на­за­од­ною­ у­ вста­нов­ле­но­му­ по­ряд­ку.­ Та­ка­ по­етапність­ но­сить­ обу­мов­ле­ний­ ха­рак­тер,­ не­ мо­же­бу­ти­по­ру­ше­на­та­на­дає­мож­ливість­ха­рак­те­ре­зу­ва­ти­за­сто­су­ван­ня­пра­ва­як­ про­цес.­Гру­па­дій,­що­здійсню­ють­ся­у­виз­на­ченій­послідо­вності­та­з­кон­крет­ною­ ме­тою­скла­дає­стадію­про­це­су­за­сто­су­ван­ня­пра­ва.­Розрізня­ють­три­стадії­пра­во- за­с­то­сов­чої­діяль­ності:­1)­вста­нов­лен­ня­фак­тич­них­об­ста­вин­спра­ви;­2)­підбір­та­ аналіз­ пра­во­вих­ норм­ як­ юри­дич­ної­ ос­но­ви­ спра­ви;­ 3)­вирішен­ня­ юри­дич­ної­ спра­ви­та­оформ­лен­ня­прий­ня­то­го­рішен­ня. На­ першій­ стадії­ вста­нов­лю­ють­ся­ всі­ не­обхідні­ дані­ про­ дію­ чи­ подію­ яка­ ма­ла,­має­чи­бу­де­ма­ти­місце­та­відбу­вається­їх­вив­чен­ня,­пізнан­ня.­Особ­ливість­ та­спе­цифічність­цьо­го­пізнан­ня­по­ля­гає­у­то­му,­що:­а)­йо­го­пред­мет­фор­маль­но­ об­ме­же­ний,­виз­на­че­ний­гіпо­те­зою­юри­дич­ної­нор­ми;­б)­по­ря­док­цьо­го­пізнан­ня,­ ок­рес­ле­ний­ про­це­дур­но-про­це­су­аль­ним­ за­ко­но­дав­ст­вом;­ в)­ знан­ня,­ от­ри­мані­ в­ ре­зуль­таті­цьо­го­пізнан­ня,­ма­ють­бу­ти­аб­со­лют­ни­ми­об’єктив­ни­ми­істин­ни­ми. Дру­га­стадія­–­це­вибір­нор­ми­пра­ва­та­її­аналіз­–­пе­ревірка­до­стовірності­та­ пра­виль­ності­ тек­с­ту­ нор­ми­пра­ва,­ її­ аналіз­що­до­меж­дії­ у­ часі,­ про­сторі­ та­ за­ ко­лом­осіб.­До­цієї­ж­стадії­мож­на­відне­с­ти­і­тлу­ма­чен­ня­пра­во­вої­нор­ми,­тоб­то­ з’ясу­ван­ня­ її­ змісту,­хо­ча­де­які­вчені­роз­гля­да­ють­тлу­ма­чен­ня­як­ок­ре­му­стадію­ за­сто­су­ван­ня­пра­во­вої­нор­ми.­Та­ким­чи­ном,­на­другій­ стадії­ відбу­вається­юри- дич­на­кваліфікація­пев­но­го­фак­ту­(дії­чи­події),­тоб­то­по­ши­рен­ня­суб’єктом­пра- во­за­с­то­су­ван­ня­за­ко­но­дав­чої­(нор­ма­тив­но-пра­во­вої)­оцінки­пев­но­го­ви­ду­фактів­ на­ вста­нов­ле­ний­ факт,­ який­ є­ підста­вою­ за­сто­су­ван­ня­ юри­дич­ної­ нор­ми.­ При­ ви­борі­нор­ми­пра­ва,­перш­за­все,­вста­нов­люється­чи­зна­хо­дить­ся­да­ний­факт­у­ сфері­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­до­якої­га­лузі­та­інсти­ту­ту­пра­ва­на­ле­жить­нор­ма­ пра­ва,­ яка­ ре­гу­лює­ відповідні­ суспільні­ відно­си­ни.­ При­ виз­на­ченні­ кон­крет­ної­ пра­во­вої­нор­ми­вста­нов­люється­відповідність­ її­ гіпо­те­зи­вста­нов­ле­ним­фак­там.­ Як­що­оз­на­ки­фактів,­пе­ред­ба­чені­в­гіпо­тезі­пра­во­вої­нор­ми,­повністю­збіга­ють­ся­ з­ оз­на­ка­ми­ відповідно­го­ фак­ту,­ то­ са­ме­ ця­ нор­ма­ по­вин­на­ бу­ти­ за­сто­со­ва­на­ в­ да­но­му­ви­пад­ку. Ре­зуль­та­том­тре­тьої­стадії­є­прий­нят­тя­рішен­ня,­яке­зна­хо­дить­своє­закріплен- ня­ в­ акті­ за­сто­су­ван­ня­ пра­ва,­ тоб­то­ у­ ви­данні­ індивіду­аль­но­го­ ак­ту­ влад­но­го­ ха­рак­те­ру,­ що­ вста­нов­лює­ пра­ва­ і­ обов’яз­ки­ кон­крет­них­ суб’єктів.­ Прий­ня­те­ рішен­ня­зна­хо­дить­своє­відо­б­ра­жен­ня­в­акті­за­сто­су­ван­ня­пра­ва. 114 Держава і право • Випуск 53 Зна­чен­ня­ кон­кре­ти­зації­ по­ля­гає­ в­на­бли­жені­ нор­ми­до­умов­ її­ за­сто­су­ван­ня­ для­то­го­щоб­зро­би­ти­пра­виль­ний­вис­но­вок­з­нор­ми­пра­ва,­щоб­вста­но­ви­ти­мож- ливість­чи­не­мож­ливість­її­в­кон­крет­них­умо­вах­місця­та­ча­су.­Особ­ливістю­пра- во­за­с­то­сов­ної­кон­кре­ти­зації­є­вста­нов­лен­ня­пер­соніфіко­ва­них­кон­крет­них­велінь­ че­рез­ ство­рен­ня­ індивіду­аль­них­ пра­во­кон­кре­ти­зу­ю­чих­ по­ло­жень­шля­хом­ змен- шен­ня­ логічно­го­ об­ся­гу­ по­нять­ юри­дич­них­ норм­ на­ ос­нові­ роз­ши­рен­ня­ їх­ змісту22.­Кон­кре­ти­зація­пра­во­вої­нор­ми­мож­ли­ва­не­ли­ше­в­про­цесі­за­сто­су­ван­ня­ пра­ва,­але­й­в­зв’яз­ку­з­ним,­на­при­клад,­в­ре­зуль­таті­уза­галь­нен­ня­су­до­вої­прак­ти- ки,­в­зв’яз­ку­із­існу­ю­чи­ми­за­пи­та­ми­за­умо­ви­не­обхідності­ви­пра­ви­ти­по­мил­ко­ву­ кон­кре­ти­зацію­ниж­че­сто­я­чих­ор­ганів.­От­же,­ в­про­цесі­ за­сто­су­ван­ня­пра­ва­ кон- кре­ти­зація­має­ве­ли­ко­го­зна­чен­ня­як­в­су­довій­прак­тиці,­так­у­вдо­с­ко­на­ленні­за­ко- но­дав­ст­ва­вза­галі.­ Ре­зуль­та­том­ кон­кре­ти­зації­ є­ вис­нов­ки,­ уточ­ню­ючі­ пра­ви­ла,­ які­ вра­хо­ву­ють­ оз­на­ки­кон­крет­них­си­ту­ацій­(суспільних­відно­син),­які­не­ма­ють­де­таль­но­го­ви­ра- жен­ня­в­нормі­пра­ва.­­Ви­ко­ри­с­тан­ня­пра­во­за­с­то­сов­чої­кон­кре­ти­зації­доз­во­ляє:­по­ –­пер­ше,­ви­ве­с­ти­більш­кон­крет­не­пра­ви­ло­по­ведінки,­по­–­дру­ге,­індивіду­алізу- ва­ти­аб­ст­ракт­ну­пра­во­ву­нор­му,­ок­рес­ле­ну­в­еле­мен­тах­кон­крет­них­пра­вовідно- син.­ В­ ре­зуль­таті­ про­ве­ден­но­го­ досліджен­ня­ та­ спи­ра­ю­чись­ на­ за­галь­но­на­у­ко­ве­ по­нят­тя­ та­ зна­чен­ня­ пра­во­за­с­то­сов­чої­ кон­кре­ти­зації­ мо­же­мо­ зро­би­ти­ на­ступні­ вис­нов­ки:­пра­во­за­с­то­сов­ча­кон­кре­ти­зація­є­склад­ним­пра­во­вим­яви­щем,­яке­мож- на­ роз­гля­да­ти­ як:­ 1)­ діяльність,­що­ де­талізує­юри­дичні­ нор­ми­ та­ прин­ци­пи;­ 2)­ виз­на­че­ну­ор­ганізаційну­фор­му­пе­ре­кла­ду­за­галь­них­віднос­но­виз­на­че­них­нор­ма- тив­них­роз­по­ря­д­жень­на­«мо­ву»­кон­крет­ної­си­ту­ації,­що­вирішується;­3)­про­цес­ пізнан­ня­пра­ва,­що­про­ни­кає­уг­либ­за­до­по­мо­гою­вра­ху­ван­ня­ок­ре­мих­сторін,­що­ ре­гу­люється­їм­суспільних­відно­син;­4)­не­обхідна­умо­ва,­пе­ре­ду­мо­ва­пра­виль­но- го­найбільш­оп­ти­маль­но­го­рішен­ня­по­справі;­5)­ре­зуль­тат­кон­кре­ти­зу­ю­чої­діяль- ності,­яка­зна­хо­дить­ви­раз­в­пра­во­по­ло­жен­нях. 1.­Чер дан цев А.Ф.­Тол­ко­ва­ние­со­вет­ско­го­пра­ва.­–­М.,1979.­–­С.­6.­2. Ба ру М.И.­Оце- ноч­ные­ по­ня­тия­ в­ тру­до­вом­ за­ко­но­да­тель­ст­ве­ //­ Со­вет­ское­ го­су­дар­ст­во­ и­ пра­во.­ –­ 1970.­–­№­7.­–­С.­94–99.­3. На умов А.В.­О­су­деб­ном­пре­це­ден­те­как­ис­точ­ни­ке­уго­лов­но- го­пра­ва­//­Со­вре­мен­ные­тен­ден­ции­раз­ви­тия­уго­лов­ной­по­ли­ти­ки­и­уго­лов­но­го­за­ко­но- да­тель­ст­ва.­–­М.:­Юрист,­1994.­–­С.­31,­32.­4. Шме ле ва Г.Г.­О­кон­кре­ти­за­ции­юри­ди­че­с- ких­ норм,­ осу­ще­ств­ля­е­мой­ в­ свя­зи­ с.­ –­ К.:­ Ви­ща­шко­ла,­ 1983.­ –­ С.­ 23.­ 5. Алек сан д- ров Н.Г.­При­ме­не­ние­норм­со­вет­ско­го­пра­ва.­М.,­1958.­–­С.­11.­6. Гор ше нев В.М.­Спо­со- бы­и­ор­га­ни­за­ци­он­ные­фор­мы­пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­в­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ком­об­ще­ст- ве.­–­М.,­1972.­–­С.­54.­7. Чер дан цев А.Ф.­­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­80.­8.­Иса ков В.Б.­Во­про­сы­ те­о­рии­юри­ди­че­с­ких­фак­тов:­Дис.­…­док­то­ра­юрид.­на­ук.­–­Сверд­ловск,­1985.­–­С.­360.­ 9. Ра би но вич И.М., Шме ле ва Г.Г.­Кон­кре­ти­за­ция­пра­во­вых­норм:­Об­ще­те­о­ре­ти­че­с­кие­ ра­бо­ты­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­1985.­–­№­6.­–­С.­31–39.­10. Чер дан цев А.Ф.­Пра­во­вое­ре­гу- ли­ро­ва­ние­и­кон­кре­ти­за­ция­пра­ва­//­Сбор­ник­на­уч­ных­тру­дов.­–­Вып.­30.­–­Сверд­ловск,­ 1974.­–­С.­33­–­34.­11. Ра би но вич П.М. Про­бле­мы­те­о­рии­за­кон­но­с­ти­раз­ви­то­го­со­ци­а- лиз­ма.­–­Львов:­Изд-во­Львов­ско­го­ун-та,­1979.­–­­С.­203.­12. Алек се ев С.С.­Об­щая­те­о- рия­со­вет­ско­го­пра­ва.­Вып.­3.­­–­Сверд­ловск,­1966.­–­С.­109.­13. Иса ков В.Б.­­Цит.­ра­бо- та.­ 14. Чер дан цев А.Ф.­ Пра­во­вое­ ре­гу­ли­ро­ва­ние­ и­ кон­кре­ти­за­ция­ пра­ва­ //­ Сбор­ник­ на­уч­ных­ тру­дов.­ –­ Вып.­ 30.­ –­ С.­ 34.­ 15. Же реб кин В.Е.­ Ло­ги­че­с­кий­ ана­лиз­ по­ня­тий­ пра­ва.­–­К.,­1976.­–­С.­130-131.­16. Чер­дан­цев­А.Ф.­Пра­во­вое­ре­гу­ли­ро­ва­ние­и­кон­кре- ти­за­ция­пра­ва­//­Сбор­ник­на­уч­ных­тру­дов.­–­Вып.­30.­–­С.­35.­17. Ла за рев В.В.­При­ме- не­ние­со­вет­ско­го­пра­ва.­–­Ка­зань,­1972.­–­С.­57-58.­­18. Кон дратьєв Р.І.­По­нят­тя­кон­кре- ти­зації­норм­в­пра­во­творчій­діяль­ності­//­­Вісник­Хмель­ниць­ко­го­інсти­ту­ту­регіональ- 115Юридичні і політичні науки но­го­управ­ління­та­пра­ва.­–­1990.­–­С.­11.­19. ­Чер дан цев А.Ф.­Пра­во­вое­ре­гу­ли­ро­ва­ние­ и­кон­кре­ти­за­ция­пра­ва.­–­С.­35.­20. Са бо Им ре.­Ос­но­вы­те­о­рии­пра­ва.­–­М.:­Про­гресс,­ 1974.­–­­С.­122.­21. Вен ге ров А.Б.­О­пре­це­ден­те­тол­ко­ва­ния­пра­во­вой­нор­мы­//­Уче­ные­ за­пи­с­ки­ВНИИ­СЗ.­–­М.,­1996.­–­Вып.­6.­–­С.­3–7.­22. Шме ле ва Г.Г.­О­кон­кре­ти­за­ции­ юри­ди­че­с­ких­норм,­осу­ще­ств­ля­е­мой­в­свя­зи­с­пра­во­при­ме­не­ни­ем.­–­К.:­Ви­ща­шко­ла,­ 1983.­–­С.­45-94. 116 Держава і право • Випуск 53 Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Ю. В. АНДРУЩАКЕВИЧ. ПонЯттЯ та риси правозастосовЧоЇ конкретизацІЇ

Схожі ресурси