Конкубінат у візантійському праві класичної доби
Досліджуються проблеми правового регулювання конкубінату в період середньо- візантійського права в умовах християнської ціннісної парадигми.
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41755 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Конкубінат у візантійському праві класичної доби / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 128-133. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-41755 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-417552013-03-03T03:05:34Z Конкубінат у візантійському праві класичної доби Дячук, Л.В. Історія держави і права Досліджуються проблеми правового регулювання конкубінату в період середньо- візантійського права в умовах християнської ціннісної парадигми. Исследуются проблемы правового регулирования конкубината в период средне- византийского права в условиях христианской ценностной парадигмы. In the article the problems of the legal adjusting of concubinage probed in the period of middle Byzantium right in the conditions of the Christian valued paradigm. 2011 Article Конкубінат у візантійському праві класичної доби / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 128-133. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41755 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Дячук, Л.В. Конкубінат у візантійському праві класичної доби Держава і право |
description |
Досліджуються
проблеми
правового
регулювання
конкубінату
в період середньо-
візантійського
права
в умовах
християнської
ціннісної парадигми. |
format |
Article |
author |
Дячук, Л.В. |
author_facet |
Дячук, Л.В. |
author_sort |
Дячук, Л.В. |
title |
Конкубінат у візантійському праві класичної доби |
title_short |
Конкубінат у візантійському праві класичної доби |
title_full |
Конкубінат у візантійському праві класичної доби |
title_fullStr |
Конкубінат у візантійському праві класичної доби |
title_full_unstemmed |
Конкубінат у візантійському праві класичної доби |
title_sort |
конкубінат у візантійському праві класичної доби |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41755 |
citation_txt |
Конкубінат у візантійському праві класичної доби / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 128-133. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT dâčuklv konkubínatuvízantíjsʹkomupravíklasičnoídobi |
first_indexed |
2025-07-04T00:04:40Z |
last_indexed |
2025-07-04T00:04:40Z |
_version_ |
1836672594934235136 |
fulltext |
Л. В. ДЯЧУК. КОНКУБІНАТ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ ПРАВІ КЛАСИЧНОЇ
ДОБИ
Досліджу ють ся про бле ми пра во во го ре гу лю ван ня кон кубіна ту в період се ред ньо-
візантійсько го пра ва в умо вах хри с ти янсь кої ціннісної па ра диг ми
Ключові слова: кон кубінат, пра во ве ре гу лю ван ня, хри с ти янські цінності, пра вові
ре фор ми, се ред ньо-візантійське пра во.
Ис сле ду ют ся про бле мы пра во во го ре гу ли ро ва ния кон ку би на та в пе ри од сред не-ви-
зан тий ско го пра ва в ус ло ви ях хри с ти ан ской цен но ст ной па ра диг мы
Ключевые слова: кон ку би нат, пра во вое ре гу ли ро ва ние, хри с ти ан ские цен но с ти,
пра во вые ре фор мы, сред не-ви зан тий ское пра во.
In the article the problems of the legal adjusting of concubinage probed in the period of
middle Byzantium right in the conditions of the Christian valued paradigm
Key words: concubinage, legal adjusting, Christian values, legal reforms, middle
Byzantium right.
Середньо-візантійське право – це особливий, формативний період візан-
тійськогоправа,якийставйогоосновоюдокінцяіснуванняВізантійськоїімперії.
Самеуцейперіод,щоскладаєтьсяздвохпротилежнихзаставленнямдоправової
традиції етапів, візантійське право найбільш консеквентно розвивалось на
ціннісно-правових засадах християнського вчення та канонічного права. Це, в
контекстігносеологічно-правовихпозицій,обумовлюєак ту альністьдосліджен-
ня даної проблематики. Разом з тим,ак ту альність означеної теми пов’язана з
тим, що проблема незаконних шлюбів супроводжує людство впродовж усієї
світової історії.Цепрекрасно розумілиперші дослідники конкубінату вмежах
римського та ранньовізантійського права (R. Friedl1, P. Meyer2, J. Plassard3,
H.Wolff4,K.Rebro5).Однак,вmittelbisantischesRechts,проблемапозашлюбних
відносинвідображеналишевзагальнихрисахвдекількохзагальнихдосліджен-
нях історії візантійського права (J.Моrtreuil6, K. Zachariae von Lingenthal7,М.
Бенеманський8, Є. Ліпшиц9) в контексті шлюбно-сімейного права ісаврійської
Еклоги та правових пам’ятниківМакедонської династії. Отже, протилежні, на
першийпогляд,етапиісторіївізантійськогоправа,пов’язанізважливимирефор-
мами,визначилиформативнийхарактерправаімперіїданогоперіоду.Післязако-
нодавчихреформІсаврійськоїтаМакедонськоїдинастійвізантійськеправо,при
певних доповненнях, мало до кінця існування імперії переважно стабільний і
традиційний характер. Основою правової традиції стала в значній мірі Еклога
ЛеваІІІ,алепередусім,збіркитазводиМакедонськоїдинастії.
Еволюція конкубінату пройшла декілька правових етапів: 1) докласичний,
пов’язанийзримськоюсакральноюправовоютрадицією;2)класичний,коликон-
кубінатставоб’єктомправовогорегулюваннязанормамишлюбногозаконодавст-
ваОктавіанаАвгуста;3)посткласичний,якийчерезімператорськезаконодавство
надав йому статусу інституту права. Саме в цей час почалась християнізація
римськогоправа.Однак,ніКостянтинІ,нійогопослідовникитаопонентидоби
ранньовізантійського права, і навіть знаменитий реформатор римського права
Юстиніаннезмогливсвоїхнормативно-правовихактахврегулюватиданупро-
128 Держава і право • Випуск 53
©ДЯ ЧУК Ле онтій Во ло ди ми ро вич – кандидат історичних наук, доцент кафедри
теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського національного
університетуіменіТарасаШевченка
блемунарівнівимогхристиянськоговчення(С.5.26.1;С.527.1–12).
Лише через два століття від початку правових реформ Юстиніана у
Візантійськійімперіїсклалисядуховнітасоціально-економічніумови,якісприя-
ли досягненню християнського шлюбного ідеалу10. Основними онтологічними
підставами таких правових змін було зміцнення Церкви (прийняття основних
християнських догматів та символу віри, систематизація канонічного права
(691–692рр.), зростаннязначеннямонастирівта ін.),посилення імператорської
влади, формування нової соціальної структури суспільства, запровадження та
розвитокфем но голаду,вирішеннягострихзовнішньополітичнихпроблемвкон-
текстізагрозизбокуАрабськогохаліфату(перемогивізантійськоїарміїтафлоту),
поширення іконоборства як форми відродження ранньохристиянських соціаль-
нихідей.Уcіціоб’єктивнізмінитаактивневолевиявленняпершихімператорів
Ісаврійськоїдинастії–ЛеваІІІтаКонстантинаV–яксуб’єктивнийфакторзако-
нодавчих реформ стали онтологічно-аксіологічною основою епохи пра во во го
но ва тор ст ва.Його вираженням булаЕклога – вибірка законів з законодавства
Юстиніана.Такеїїофіційневизначеннявідповідаєзмістулишчастково.Тимне
менше, саме вЕклозі, як зауваживКарлЦехаріафонЛінгенталь, вперше було
створенохристиянськешлюбнеправо11.Звичайно,християнськевченнятакон-
кубінат – явища протилежних античної та християнської (візантійської)
цивілізацій. Саме тому ми в Еклозі не знаходимо понять та категорій даного
інститутутаісамоїназвисoncubinatus.
Метаморфози,що відбулись з конкубінатом вЕклозі, по різному оцінюють
йогодослідники.Їхпозиціїможназгрупувативдвігносеологічнімоделівідомого
правовогоінституту.Першамодельозначає,щозаконодавцізбірникаузаконили
конкубінат і надали йому таких рис, що дало можливість перетворити його в
спрощену,алезаконнуформушлюбу.Іншамодельполягаєвтому,щобуластво-
рена менш обтяжлива форма шлюбу, що цілком відповідала християнським
цінностям та об’єктивно створювала умови для безпідставності існування кон-
кубінату.Основноюрисою,щовідрізнялаконкубінатвідзаконногошлюбубула
соціальна нерівність.В умовах іконоборського руху ідеюрівності передБогом
намагалисьпоширитинасоціальнусферу.Цьомусприялоте,щоувізантійському
суспільствіVІІІст.небулотакогорівнямайновоїтасоціальноїнерівності,якв
добуранньовізантійськогоправачивчасизХст.допадінняімперії.Отже,зако-
нодавціЕклоги,усвідомлюючинаявністьрізнихформнерівності,вважали,щоце
неповинноторкатисьпершзавсешлюбно-сімейногоправа,оскількишлюбвва-
жався одним із християнсько-церковних таїнств, а перед Богом всі вважалися
рівними. В такому контексті вирішувалась проблема конкубінату. Виклавши
основні положення християнськогошлюбу, законодавці передбачили існування
такоїформишлюбу,щодаваламожливістьдляйогосуб’єктівуникнутибудь-яких
матеріальнихзобов’язанняприукладеннішлюбноїугоди.Яксвідчитьположення
відповідної норми (Ecloga, 2.9) основними умовами законності такого шлюбу
буловолевиявленнянареченихуприсутностісвідківабоприблагословенніЦерк-
ви. Необхідно зазначити, що принципову роль при визначенні правоздатності
особивцейчасвідігравали,передусім,два їїстатуси:статуссвободитарелігії
(християнське віросповідання і належність до християнської Церкви). Разом з
тим,важливоюознакоюігноруваннязаконодавцямиЕклогисоціальногостанови-
ща особи була одна із форм manumissio, що передбачала одруження раба та
вільнонародженоїособи(Ecl.8.3).Післятакогопрецедентупросоціальнепоход-
женнячимайновестановищеговоритибулобнедоречно.Окрімтого,слідзаува-
жити,щовданийчаселітарнийпрошароксуспільстванебувзамкнутий,оскільки
129Юридичні і політичні науки
формувався, в значній мірі, не стільки на основі традиційних принципів, а на
основі особистих якостей індивідів. Тому належність до знаменитого роду не
булаперешкодоюодруженнязвільновідпущеницеюінавітьзрабинею.Взв’язку
зцим,конкубінатвтративвідповіднуонтологічнуоснову,аімператорЛевІІІфор-
мальнойогоневідмінявінезабороняв,невходячиформальноуколізіюізправо-
воютрадицією–законодавствомЮстиніана.
Такимчиномвирішеннявідомоїпроблемиєоднієюізпідставвважати,щов
Еклозідійснобуласформовановпершехристиянськешлюбнеправо.Алечерез
півтора століття у візантійській державі відбулись важливі соціальні зміни,
виниклиновіявищавсферінауки,філософії,літературитамистецтва,якісприя-
лизверненнюімператорівМакедонськоїдинастіїдоправовоїкласики(законодав-
ствоЮстиніана)іодночасногорегулювання,вновихсоціальнихтаінтелектуаль-
нихумовах,нагальнихсуспільнихвідносин.
ДобазаконодавчихреформМакедонськоїдинастіїзапочаткувалановийетап
розвитку візантійського права, який ознаменувався появою відомих правових
джерел–пам’ятниківправа,кожензякихмаввласнефункціональнепризначен-
ня.Всіскладовічастинизнаменитоїкодифікації,вконтекстінашоїпроблематики,
слідрозглядативумовахдилемиправовоготрадиціоналізмутановелістики.Так,
Basilicorumlibri,найбільшоб’ємнийзвідправа(60книг)всвітовійзаконодавчій
практиціепохитрадиційнихсуспільств,восновномубувзорієнтованийнаправо-
ву тра дицію, оскільки юридичними його джерелами стали складові частини
Сorpusjuriscivilis:Дигести,Інституції,КодекстаНовели.
ТакякосновнимджереломBasilicorumlibriбули,передусім,DigestaJustiniani,
тозвідімператорівМакедонськоїдинастіїформальнобувзорієнтованийнакла-
сику, тобто найбільш традиційні нормиСorpus juris civilis. Натомість короткі
законодавчі збірки права – Епанагога (Ісагога) і особливо Прохірон – мали
виключнопрактичнеюридичнепризначенняіувібралиусвійскладпереважноті
нормиізjusvetus,щовідповідалитанесуперечилихристиянськимцінностямта
відповіднійправовійдоктриніданогоперіоду.Томуневипадково,щодоЕпана-
гогитаПрохіронуувійшлачастинанормЕклоги(майжеповністюкримінальне
правотачастковошлюбно-сімейне)такількаімператорськихконституції(Василя
ІтаКонстантинаVІ),атакожокремінормиканонічногоправа.Втойжечас,імпе-
раторськіНовелиЛеваVІздійсниливокремихнапрямахзаконодавствасправжню
правову революцію. Розрив з традицією був характернимпередусім для інсти-
тутівтанормшлюбно-сімейногоправа.
Втакихпротилежнихтенденціях,вираженихвBasilicorumlibriтаNovellae,
здійснювалосьврегулюванняюридичноїпроблемиміжособистіснихвідносинза
нормамиконкубінату.Звісно,духовнаатмосферапісляЕклогибуланесприятли-
воюдляконкубінату,оскільки,окрімсказаного,традиціяподружніхвідносинуже
непов’язувалася зцінностямиантичноїкультури, абула закоріненавдуховно-
психологічнійматриціхристиянськоїпарадигми.
Реформатори-законодавці з Македонської династії, враховуючи соціальні
запититаіснуючусистемуцінностей,посутінамагалисьнадатинормамзаконо-
давстваЮстиніана правового змісту, який був би співзвучний християнським
цінностям.Проблемаконкубінату,якийневідповідавтогочаснійправовійдокт-
рині,врегульовуваласьнаступнимчином.ВBasilicorum libri увійшливідповідні
уривкизДигесттаКодексуЮстиніана,ускороченійформі(замістьD.25.7.1-5у
ВасилікиувійшлилишеD.25.7.1.§2,3 таD.25.7.3.§1), але,щонайважливіше:
вонинеувійшлидосистемишлюбно-сімейногоправа,нормиякоїбулисистема-
тизованізаінституційноюметодоюв28–31книгах,апотрапилилишев60кни-
130 Держава і право • Випуск 53
гуВасилік–криміна ль не пра во,якреліктминулоїепохи(Bas.60.37.1-2).
Своєріднимпарадоксомєфактвходженнянормконкубінатувкороткийзбірці
права (40титулів)Епанагогу (885р.) імператораВасиля І (867–886рр.),який
започаткувавМакедонську династію і стояв біля витоків відомих законодавчих
реформ.Пояснитице,нанашпогляд,можналишетим,щонапочаткуреформ
більшпоширеноюбулаідея«очищеннядавніхзаконів»тапра во во го кла си циз му
(І.Медвєдєв)11.Такіідеїтапідходидоправовоїреформиформально-декларатив-
ноперебуваливдіалектичномузапереченнізпопереднімзаконодавствомімпера-
торівІсаврійськоїдинастії,яке,всвоючергу,об’єктивнозаперечувалоідеїшлюбу
добиЮстиніана.Ідейнимнатхненникомвідродженняправовоїкласики(законо-
давства Юстиніана) був знаменитий церковний та громадський діяч патріарх
Фотій.Він,доречі,увівнормиконкубінатууредагованийнимзбірникканонічно-
го права, який увійшов в правову традицію як Но мо ка нон патріар ха Фотія.
Окрім того, в літературі існує думка, що самеФотій керував формуванням та
систематизацієюнормЕпанагогиВасиляІ12.Виходячизцього,цілкомзрозуміло,
чому інститут конкубінату з’явився в збірці, яка, тим не менше, зазнала
найбільшогоцерковноговпливууцейчасіставила,вконтекстіспіввідношення
духовногоіматеріального,владупатріархавищевладиімператора(Epanagoge,2).
СпадкоємецьВасиляІМакедонянина,імператорЛевVІ,намагаючисьподола-
ти неприйнятні для нього ідеї сим фонії імператорської та патріаршої влади в
інтерпретації патріарха Фотія, не визнав юридичної сили Епанагоги і став
ініціаторомстворенняновогоправовогозбірника,якийотримавназвуРучнакни-
газаконів(Procheirosnomos).АлепередпоявоюПрохіроназамістьЕпанагогиу
907р.,щобулоостаточноспровокованоневдоволеннямкліручетвертим(щоправ-
да вимушеним) шлюбом імператора, біля 894 р. з’явився збірник 113 Новел
ЛеваVІ.ЯкдовелаЄ.Ліпщиц,впершевісторіївізантійськогоправановелиз’яви-
лисьнеякокремінормативно-правовіакти,ащеприжиттіімператораувійшлив
систематизованийзбірник13.
ВНовелахЛевVІбувнерабом,ареволюціонеромправовоїтрадиції14.Сто-
совноконкубінатувінпродовжив започаткованеЕклогою, алене вформі толе-
рантного щодо тра диції вирішення питання, а шляхом однозначної заборони
конкубінату (Nov. 91). Своєрідною передмовою до остаточної заборони кон-
кубінатустала89Новела,уякійімператорвказав,щоміжшлюбомтабезшлюб-
ним становищем немає проміжної невідміненої форми. «Якщо тобі не подо-
бається такий порядок, – зауважував Леві, – обирай безшлюбність» (Nov. 89).
Натомість91Новела,пориваючизтрадицією,безапеляційнозабороняєвідноси-
нивконкубінаті.З91-юцілкомкорелюється89та100Novellae.Першастосується
законностішлюбучерезцерковнийобряд.Так,якщоконкубінаттаїїспівмешка-
нецьпроходиличерезцерковнийобряд, то конкубінат зникав, а утверджувався
законний шлюб. Новела № 100 остаточно і безумовно встановила законність
шлюбурабачирабинізвільнимигромадянамиімперії.Цетакожпідкреслювало,
щосоціальнанерівністьякпідставадляконкубінатувтратилазначення.
ТеперстосовновідношеннядоконкубінатууПрохіроні.Спочаткувідмітимо,
щоімператорЛевМудрий,прибезсумнівнійблагочестивості,щопідтверджують
такійогонорми,якобов’язковістьцерковноїформишлюбу(Nov.89),правона
шлюбвільнихірабів(Nov.100)таін.,намагавсястворитикороткийзаконодавчий
збірникіпозбавитийоговідчисленнихнормканонічногоправа,щонаповнилиз
ініціативипатріархаФотіяЕпанагогу імператораВасиляІ.ТомуЛевVІмавще
одну підставу негативного ставлення до конкубінату, виразивши це у відомій
норміПрохірону,якапередбачаланаступне:1)абсолютнузаборонуконкубінату
131Юридичні і політичні науки
якнебезпечногодлякраїниявища,щоєтотожнимадюльтеру;2)для особи,яка
проживаєзконкубіною,передбачаласьальтернатива:а)укластизаконнийшлюб
зконкубіною;б)видалитиконкубінуздомуівступитивзаконнийшлюбв)при-
пинитистосункизконкубіноюізалишитисьнеодруженим(Proch.4.26)15.
Остаточне рішення Лева VІ щодо конкубінату виявилось останнім для
світськогозаконодавства.ПідтвердженнямцьогоєПіра–звідсудовоїпрактики
ХІст.,вякійконкубінатзгадуєтьсяякреліктминулихчасів16.Натомістьвцер-
ковнійлітературісправавиглядаланетакоднозначно.УвійшовшивНо мо ка нон
патріар ха Фотія(тит.ХІІІ)тавпраціканоністівХІІст.АрістінатаВальсмона,
конкубінатбувзабороненийнапропозиціюпатріархаАфанасіяімператоромАнд-
роніком Палеологом17., але згадується в останній збірці канонічного права
Візантії – СинтагміМатвія Властаря, в якій лаконічно зазначається, що «кон-
кубінатдозволено»18.Цебувпроявтенденції,характерноїдляпатріархаФотія.
Забороненийусвітськомузаконодавствіконкубінат,опираючисьнарудимен-
тидохристиянськихтрадицій,небувостаточнознищений.Особливоцепроявля-
лосьвсередовищісхіднихетнокультурнихспільнотімперії,якіофіційносповіду-
валихристиянство,алеважливідійстважиттятапобутуздійснювализадавніми
звичаями вікопам’ятних сакрально-містичних традицій. Наприклад, про кон-
кубінат наприкінці існування імперії свідчить фрагмент приватної збірки
візантійськогоправа–ШестикнижжяКонстантинаАрменопуло1345р.,вякому
йдетьсяпрофактреальногожиттяімперії:«Хтоукладаєшлюбзжінкою,засуд-
женоюзаперелюб,тойпідлягаєзвинуваченнюзаперелюб,анетой,щомаєїїв
наложницях»19.Поприте,щоцейфрагментвзятийізПрохірону,самайогопоява
уШестикнижжі(якпрактичномудовідникудлясуддів)свідчить,щотакіявища
в кінці пізньовізантійського періоду були непоодинокими. Офіційну позицію
щодоконкубінатувШестикнижжіпредставляєвідомийнамфрагментзПрохіро-
ну,щозазнавнапочаткутекступевнихредакційнихзмін:«Знаючи,щовпопе-
реднічасиутриманняналожницьбулодозволено,мизаблагорозсудилипояснити
проце,щобХристиянинеганьбилисебенастількинепристойнимшлюбом,який
невідрізняєтьсявідперелюбу;дляцьогонаказуємо,щобнадалініхтонепосмів
триматиналожницю(конкубіну)…»20.Далі,текствідповідногофрагментуШес-
тикнижжяпередбачає,яківПрохіроні,триваріантиправомірноїповедінкисто-
совно конкубінату. Як же співвіднести два процитованих положення, якщо в
першомузаконодавцівизнаютьіснуванняконкубінату,якийнепередбачаєюри-
дичноївідповідальностізарозпусту,авдругому,ототожнюючисьзперелюбом,
віноднозначнозабороняється.ПодібнаколізіявиниклавПрохіроні:міжзаборо-
ноюконкубінату(Proch.4.26)танормоюпроцивільнувідповідальність–скасу-
вання права на спадщину батька за стосунки з наложницею померлого сина
(Proch.33.21).М.Бенеманськийбачиввцьомунедогляд законодавців і редак-
торівПрохірону21.Очевидно,певніюридично-технічнізасобиузгодженняобох
фрагментів(вобохзбірках)необхіднобуловикористати.Однак,упорядникШес-
тикнижжяобмежився,яккомпілятор,розміщеннямобохфрагментіввконтексті
різних галузей права – шлюбно-сімейного та кримінального. Це свідчило, що
конкубінатнесприймавсяякзаконнеявище,алежвконкретномувипадку,зали-
шаючисьганебнимшлюбом,мавперевагупередрозпустоютаперелюбом.Разом
зтим,вкримінальнійчастині(вПрохіроні,вконтекстіспадковогоправа)йдеться
проіснуюче,авконтекстішлюбно-сімейноїчастиниобохзбірок–проналежне,
тобтопросуворузаборонуконкубінату.Насамкінець,якщозаборонаконкубінату
вПрохіронібуларегулятивно-нормативнимпублічно-приватнимправовимзахо-
дом («дабы не наполнилось наше государство неприличными браками»), то в
132 Держава і право • Випуск 53
редакціїШестикнижжя(«дабыХристианенеосквернилисебянеприличнымбра-
ком»),вонамаланетількиюридичне,алейтрансцендентнезначення,оскільки
йдетьсяпрошлюбякхристиянськетаїнствотайогозахиствідаморальноговпли-
ву.
1. Friedl R. Der Konkubinat im kaiserzeitlichen Rom: (von Augustus bis Septimius
Severus).Stuttgart,FranzSteinerVerlag,1996–417s.2. Meyer P.DerRomischeKonkubinat:
NachDenRechtsquellenundDenInschriften(1895).KessingerPublishing,LLC,2010–206
s.3. Plassard J.LeconcubinatromainsousleHautEmpire.–ToulouseandParis,1921.4.
Wolff H. J.Writtenandunwrittenmarriages inHellenisticandpost-classicalRomanlaw.–
AmericanPhilologicalAssociation,1939–128s.5. Rebro Karol.Konkubinátvpráverím-
skomodAugustadoJustiniána.–Lipsko,1940.6. Моrtreuil J.Histoiredudroitbyzantin,І
– ІІІ. Paris, 1843 –1846. 7. Zachariae von Lingenthal K.E. Geschichte des griechisch-
romischenRechts.–Berlin,1892.–C.58-59.8. Бе не ман ский М.Прохирон.–Вып.І.–Сер-
геевПосад,ТипографіяСв.-Тр.СергіевойЛавры,1906.–556с.9. Лип шиц Е.Э.Законо-
дательствоиюриспунденциявВизантиивІХ–ХІвв.–Л.,1981.–246с.10. Zachariae
von Lingenthal K.E.Geschichtedesgriechisch-romischenRechts.–S.58.11.Мед ве дев И.
П.ПравоваякультураВизантийскойимперии.–СПб.:Алетейя,2001. –C.167-168.12.
Валь де берг В.Е. История византийской политической литературы в связи с историей
философских теченийи законодательства. –СПб.,ДМИТРИЙБУЛАНИН,2008. –С.
209.13.Лип шиц Е.Э.ЗаконодательствоиюриспунденциявВизантиивІХ–ХІвв.–С.
81.14.Сю зю мов М.Я.ЭкономическиевоззренияЛьваVІ//ВизантийскийВременник–
1959.–Т.ХV.–С.33-49.15. Бе не ман ский М.Прохирон.–С.321-323.16. Тамсамо.–С.
324. 17. Zachariae von Lingenthal K.E.Geschichtedesgriechisch-romischenRechts.–S.59.
18 Мат фей Вла с тарь,ие ром.АлфавитнаяСинтагма:Собраниепоалфавитномупоряд-
кувсехпредметов,содержащихсявсвященныхибожественныхканонах.–М.,2006.–
C.323.19. Ар ме но пул К.Переводручнойкнигизаконовилитакназываемоешестикни-
жие, бранного отовсюду и сокращенного достопочтенным номофилактом судьей в
ФессалоникеКонстантиномАрменопулом.–Одесса,1908.–Ч.ІІ.–C.33.20. Ар ме но-
пул К.Цит.работа.–С.51.21. Бе не ман ский М.Прохирон.–С.324.
133Юридичні і політичні науки
Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Л. В. ДЯЧУК. КОНКУБІНАТ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ ПРАВІ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
|