Конкубінат у візантійському праві класичної доби

Конкубінат у візантійському праві класичної доби

Досліджуються проблеми правового регулювання конкубінату в період середньо- візантійського права в умовах християнської ціннісної парадигми.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Дячук, Л.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Історія держави і права
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41755
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Конкубінат у візантійському праві класичної доби / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 128-133. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41755
record_format dspace
spelling irk-123456789-417552013-03-03T03:05:34Z Конкубінат у візантійському праві класичної доби Дячук, Л.В. Історія держави і права Досліджуються проблеми правового регулювання конкубінату в період середньо- візантійського права в умовах християнської ціннісної парадигми. Исследуются проблемы правового регулирования конкубината в период средне- византийского права в условиях христианской ценностной парадигмы. In the article the problems of the legal adjusting of concubinage probed in the period of middle Byzantium right in the conditions of the Christian valued paradigm. 2011 Article Конкубінат у візантійському праві класичної доби / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 128-133. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41755 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія держави і права
Історія держави і права
spellingShingle Історія держави і права
Історія держави і права
Дячук, Л.В.
Конкубінат у візантійському праві класичної доби
Держава і право
description Досліджуються проблеми правового регулювання конкубінату в період середньо- візантійського права в умовах християнської ціннісної парадигми.
format Article
author Дячук, Л.В.
author_facet Дячук, Л.В.
author_sort Дячук, Л.В.
title Конкубінат у візантійському праві класичної доби
title_short Конкубінат у візантійському праві класичної доби
title_full Конкубінат у візантійському праві класичної доби
title_fullStr Конкубінат у візантійському праві класичної доби
title_full_unstemmed Конкубінат у візантійському праві класичної доби
title_sort конкубінат у візантійському праві класичної доби
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Історія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41755
citation_txt Конкубінат у візантійському праві класичної доби / Л.В. Дячук // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 128-133. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT dâčuklv konkubínatuvízantíjsʹkomupravíklasičnoídobi
first_indexed 2025-07-04T00:04:40Z
last_indexed 2025-07-04T00:04:40Z
_version_ 1836672594934235136
fulltext Л. В. ДЯЧУК. КОНКУБІНАТ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ ПРАВІ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ Досліджу ють ся про бле ми пра во во го ре гу лю ван ня кон кубіна ту в період се ред ньо- візантійсько го пра ва в умо вах хри с ти янсь кої ціннісної па ра диг ми­ Клю­чові­ сло­ва: кон кубінат, пра во ве ре гу лю ван ня, хри с ти янські цінності, пра вові ре фор ми, се ред ньо-візантійське пра во. Ис сле ду ют ся про бле мы пра во во го ре гу ли ро ва ния кон ку би на та в пе ри од сред не-ви- зан тий ско го пра ва в ус ло ви ях хри с ти ан ской цен но ст ной па ра диг мы Клю­че­вые­ сло­ва: кон ку би нат, пра во вое ре гу ли ро ва ние, хри с ти ан ские цен но с ти, пра во вые ре фор мы, сред не-ви зан тий ское пра во. In the article the problems of the legal adjusting of concubinage probed in the period of middle Byzantium right in the conditions of the Christian valued paradigm Key­ words: concubinage, legal adjusting, Christian values, legal reforms, middle Byzantium right. Се­ред­ньо-візантійське­ пра­во­ –­ це­ особ­ли­вий,­ фор­ма­тив­ний­ період­ візан- тійсько­го­пра­ва,­який­став­йо­го­ос­но­вою­до­кінця­існу­ван­ня­Візантійської­імперії.­ Са­ме­у­цей­період,­що­скла­дається­з­двох­про­ти­леж­них­за­став­лен­ням­до­пра­во­вої­ тра­диції­ етапів,­ візантійське­ пра­во­ найбільш­ кон­сек­вент­но­ роз­ви­ва­лось­ на­ ціннісно-пра­во­вих­ за­са­дах­ хри­с­ти­янсь­ко­го­ вчен­ня­ та­ ка­нонічно­го­ пра­ва.­ Це,­ в­ кон­тексті­гно­се­о­логічно-пра­во­вих­по­зицій,­обу­мов­лює­ак ту альність­досліджен- ня­ да­ної­ про­бле­ма­ти­ки.­ Ра­зом­ з­ тим,­ак ту альність­ оз­на­че­ної­ те­ми­ пов’яза­на­ з­ тим,­ що­ про­бле­ма­ не­за­кон­них­ шлюбів­ су­про­во­д­жує­ люд­ст­во­ впро­довж­ усієї­ світо­вої­ історії.­Це­пре­крас­но­ ро­зуміли­перші­ дослідни­ки­ кон­кубіна­ту­ в­ме­жах­ римсь­ко­го­ та­ ран­нь­овізантійсько­го­ пра­ва­ (R.­ Friedl1,­ P.­ Meyer2,­ J.­ Plassard3,­ H.­Wolff4,­K.­Rebro­5).­Од­нак,­в­mittelbisantisches­Rechts,­про­бле­ма­по­за­шлюб­них­ відно­син­відо­б­ра­же­на­ли­ше­в­за­галь­них­ри­сах­в­декількох­за­галь­них­досліджен- нях­ історії­ візантійсько­го­ пра­ва­ (J.­Моrtreuil6,­ K.­ Zachariae­ von­ Lingenthal7,­М.­ Бе­не­мансь­кий8,­ Є.­ Ліпшиц9)­ в­ кон­тексті­ шлюб­но-сімей­но­го­ пра­ва­ ісаврійської­ Ек­ло­ги­ та­ пра­во­вих­ пам’ят­ників­Ма­ке­донсь­кої­ ди­настії.­ От­же,­ про­ти­лежні,­ на­ пер­ший­по­гляд,­ета­пи­історії­візантійсько­го­пра­ва,­пов’язані­з­важ­ли­ви­ми­ре­фор- ма­ми,­виз­на­чи­ли­фор­ма­тив­ний­ха­рак­тер­пра­ва­імперії­да­но­го­періоду.­Після­за­ко- но­дав­чих­ре­форм­Ісаврійської­та­Ма­ке­донсь­кої­ди­настій­візантійське­пра­во,­при­ пев­них­ до­пов­нен­нях,­ ма­ло­ до­ кінця­ існу­ван­ня­ імперії­ пе­ре­важ­но­ стабільний­ і­ тра­диційний­ ха­рак­тер.­ Ос­но­вою­ пра­во­вої­ тра­диції­ ста­ла­ в­ значній­ мірі­ Ек­ло­га­ Ле­ва­ІІІ,­але­пе­ре­дусім,­збірки­та­зво­ди­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії. Ево­люція­ кон­кубіна­ту­ прой­ш­ла­ декілька­ пра­во­вих­ етапів:­ 1)­ до­кла­сич­ний,­ пов’яза­ний­з­римсь­кою­са­к­раль­ною­пра­во­вою­тра­дицією;­2)­кла­сич­ний,­ко­ли­кон- кубінат­став­об’єктом­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­за­нор­ма­ми­шлюб­но­го­за­ко­но­дав­ст- ва­Ок­тавіана­Ав­гу­с­та;­3)­пост­кла­сич­ний,­який­че­рез­імпе­ра­торсь­ке­за­ко­но­дав­ст­во­ на­дав­ йо­му­ ста­ту­су­ інсти­ту­ту­ пра­ва.­ Са­ме­ в­ цей­ час­ по­ча­лась­ хри­с­ти­янізація­ римсь­ко­го­пра­ва.­Од­нак,­ні­Ко­с­тян­тин­І,­ні­йо­го­послідо­вни­ки­та­опо­нен­ти­до­би­ ран­нь­овізантійсько­го­ пра­ва,­ і­ навіть­ зна­ме­ни­тий­ ре­фор­ма­тор­ римсь­ко­го­ пра­ва­ Юс­тиніан­не­змог­ли­в­своїх­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ак­тах­вре­гу­лю­ва­ти­да­ну­про- 128 Держава і право • Випуск 53 ©­ДЯ ЧУК Ле онтій Во ло ди ми ро вич – кан­ди­дат­ істо­рич­них­ на­ук,­ до­цент­ ка­фе­д­ри­ те­орії­ та­ історії­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ юри­дич­но­го­ фа­куль­те­ту­ Київсько­го­ національ­но­го­ універ­си­те­ту­імені­Та­ра­са­Шев­чен­ка бле­му­на­рівні­ви­мог­хри­с­ти­янсь­ко­го­вчен­ня­(С.­5.­26.­1;­С.­5­27.­1–12).­ Ли­ше­ че­рез­ два­ століття­ від­ по­чат­ку­ пра­во­вих­ ре­форм­ Юс­тиніана­ у­ Візантійській­імперії­скла­ли­ся­ду­ховні­та­соціаль­но-еко­номічні­умо­ви,­які­спри­я- ли­ до­сяг­нен­ню­ хри­с­ти­янсь­ко­го­ шлюб­но­го­ іде­а­лу10.­ Ос­нов­ни­ми­ он­то­логічни­ми­ підста­ва­ми­ та­ких­ пра­во­вих­ змін­ бу­ло­ зміцнен­ня­ Церк­ви­ (прий­нят­тя­ ос­нов­них­ хри­с­ти­янсь­ких­ дог­матів­ та­ сим­во­лу­ віри,­ си­с­те­ма­ти­зація­ ка­нонічно­го­ пра­ва­ (691–692­рр.),­ зро­с­тан­ня­зна­чен­ня­мо­на­с­тирів­та­ ін.),­по­си­лен­ня­ імпе­ра­торсь­кої­ вла­ди,­ фор­му­ван­ня­ но­вої­ соціаль­ної­ струк­ту­ри­ суспільства,­ за­про­ва­д­жен­ня­ та­ роз­ви­ток­фем но го­ла­ду,­вирішен­ня­гос­трих­зовнішньо­політич­них­про­блем­в­кон- тексті­за­гро­зи­з­бо­ку­Арабсь­ко­го­халіфа­ту­(пе­ре­мо­ги­візантійської­армії­та­фло­ту),­ по­ши­рен­ня­ іко­но­бор­ст­ва­ як­ фор­ми­ відро­д­жен­ня­ ран­нь­о­х­ри­с­ти­янсь­ких­ соціаль- них­ідей.­Уcі­ці­об’єктивні­зміни­та­ак­тив­не­во­ле­ви­яв­лен­ня­пер­ших­імпе­ра­торів­ Ісаврійської­ди­настії­–­Ле­ва­ІІІ­та­Кон­стан­ти­на­V­–­як­суб’єктив­ний­фак­тор­за­ко- но­дав­чих­ ре­форм­ ста­ли­ он­то­логічно-аксіологічною­ ос­но­вою­ епо­хи­ пра во во го но ва тор ст ва.­Йо­го­ ви­ра­жен­ням­ бу­ла­Ек­ло­га­ –­ вибірка­ за­конів­ з­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Юс­тиніана.­Та­ке­її­офіційне­виз­на­чен­ня­відповідає­змісту­лиш­ча­ст­ко­во.­Тим­не­ мен­ше,­ са­ме­ в­Ек­лозі,­ як­ за­ува­жив­Карл­Це­харіа­фон­Лінген­таль,­ впер­ше­ бу­ло­ ство­ре­но­хри­с­ти­янсь­ке­шлюб­не­пра­во11.­Зви­чай­но,­хри­с­ти­янсь­ке­вчен­ня­та­кон- кубі­нат­ –­ яви­ща­ про­ти­леж­них­ ан­тич­ної­ та­ хри­с­ти­янсь­кої­ (візантійської)­ цивілізацій.­ Са­ме­ то­му­ ми­ в­ Ек­лозі­ не­ зна­хо­ди­мо­ по­нять­ та­ ка­те­горій­ да­но­го­ інсти­ту­ту­та­і­самої­на­зви­сoncubinatus.­ Ме­та­мор­фо­зи,­що­ відбу­лись­ з­ кон­кубіна­том­ в­Ек­лозі,­ по­ різно­му­ оціню­ють­ йо­го­дослідни­ки.­Їх­по­зиції­мож­на­згру­пу­ва­ти­в­дві­гно­се­о­логічні­мо­делі­відо­мо­го­ пра­во­во­го­інсти­ту­ту.­Пер­ша­мо­дель­оз­на­чає,­що­за­ко­но­давці­збірни­ка­уза­ко­ни­ли­ кон­кубінат­ і­ на­да­ли­ йо­му­ та­ких­ рис,­ що­ да­ло­ мож­ливість­ пе­ре­тво­ри­ти­ йо­го­ в­ спро­ще­ну,­але­за­кон­ну­фор­му­шлю­бу.­Інша­мо­дель­по­ля­гає­в­то­му,­що­бу­ла­ство- ре­на­ менш­ об­тяж­ли­ва­ фор­ма­ шлю­бу,­ що­ цілком­ відповіда­ла­ хри­с­ти­янсь­ким­ цінно­с­тям­ та­ об’єктив­но­ ство­рю­ва­ла­ умо­ви­ для­ безпідстав­ності­ існу­ван­ня­ кон- кубіна­ту.­Ос­нов­ною­ри­сою,­що­відрізня­ла­кон­кубінат­від­за­кон­но­го­шлю­бу­бу­ла­ соціаль­на­ нерівність.­В­ умо­вах­ іко­но­борсь­ко­го­ ру­ху­ ідею­рівності­ пе­ред­Бо­гом­ на­ма­га­лись­по­ши­ри­ти­на­соціаль­ну­сфе­ру.­Цьо­му­спри­я­ло­те,­що­у­візантійсько­му­ суспільстві­VІІІ­ст.­не­бу­ло­та­ко­го­рівня­май­но­вої­та­соціаль­ної­нерівності,­як­в­ до­бу­ран­нь­овізантійсько­го­пра­ва­чи­в­ча­си­з­Х­ст.­до­падіння­імперії.­От­же,­за­ко- но­давці­Ек­ло­ги,­усвідо­млю­ю­чи­на­явність­різних­форм­нерівності,­вва­жа­ли,­що­це­ не­по­вин­но­тор­ка­тись­перш­за­все­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва,­оскільки­шлюб­вва- жав­ся­ од­ним­ із­ хри­с­ти­янсь­ко-цер­ков­них­ таїнств,­ а­ пе­ред­ Бо­гом­ всі­ вва­жа­ли­ся­ рівни­ми.­ В­ та­ко­му­ кон­тексті­ вирішу­ва­лась­ про­бле­ма­ кон­кубіна­ту.­ Вик­лав­ши­ ос­новні­ по­ло­жен­ня­ хри­с­ти­янсь­ко­го­шлю­бу,­ за­ко­но­давці­ пе­ред­ба­чи­ли­ існу­ван­ня­ та­кої­фор­ми­шлю­бу,­що­да­ва­ла­мож­ливість­для­йо­го­суб’єктів­уник­ну­ти­будь-яких­ ма­теріаль­них­зо­бов’язан­ня­при­ук­ла­денні­шлюб­ної­уго­ди.­Як­свідчить­по­ло­жен­ня­ відповідної­ нор­ми­ (Ecloga,­ 2.9)­ ос­нов­ни­ми­ умо­ва­ми­ за­кон­ності­ та­ко­го­ шлю­бу­ бу­ло­во­ле­ви­яв­лен­ня­на­ре­че­них­у­при­сут­ності­свідків­або­при­бла­го­сло­венні­Церк- ви.­ Не­обхідно­ за­зна­чи­ти,­ що­ прин­ци­по­ву­ роль­ при­ виз­на­ченні­ пра­во­здат­ності­ осо­би­в­цей­час­відігра­ва­ли,­пе­ре­дусім,­два­ її­ста­ту­си:­ста­тус­сво­бо­ди­та­релігії­ (хри­с­ти­янсь­ке­ вірос­повідан­ня­ і­ на­лежність­ до­ хри­с­ти­янсь­кої­ Церк­ви).­ Ра­зом­ з­ тим,­важ­ли­вою­оз­на­кою­ігно­ру­ван­ня­за­ко­но­дав­ця­ми­Ек­ло­ги­соціаль­но­го­ста­но­ви- ща­ осо­би­ бу­ла­ од­на­ із­ форм­ manumissio,­ що­ пе­ред­ба­ча­ла­ од­ру­жен­ня­ ра­ба­ та­ вільно­на­ро­д­же­ної­осо­би­(Ecl.­8.3).­Після­та­ко­го­пре­це­ден­ту­про­соціаль­не­по­хо­д- жен­ня­чи­май­но­ве­ста­но­ви­ще­го­во­ри­ти­бу­ло­б­не­до­реч­но.­Окрім­то­го,­слід­за­ува- жи­ти,­що­в­да­ний­час­елітар­ний­про­ша­рок­суспільства­не­був­за­мк­ну­тий,­оскільки­ 129Юридичні і політичні науки фор­му­вав­ся,­ в­ значній­ мірі,­ не­ стільки­ на­ ос­нові­ тра­диційних­ прин­ципів,­ а­ на­ ос­нові­ осо­би­с­тих­ яко­с­тей­ індивідів.­ То­му­ на­лежність­ до­ зна­ме­ни­то­го­ ро­ду­ не­ бу­ла­пе­ре­шко­дою­од­ру­жен­ня­з­вільновідпу­ще­ни­цею­і­навіть­з­ра­би­нею.­В­зв’яз­ку­ з­цим,­кон­кубінат­втра­тив­відповідну­он­то­логічну­ос­но­ву,­а­імпе­ра­тор­Лев­ІІІ­фор- маль­но­йо­го­не­відміняв­і­не­за­бо­ро­няв,­не­вхо­дя­чи­фор­маль­но­у­колізію­із­пра­во- вою­тра­дицією­–­за­ко­но­дав­ст­вом­Юс­тиніана.­ Та­ким­чи­ном­вирішен­ня­відо­мої­про­бле­ми­є­однією­із­підстав­вва­жа­ти,­що­в­ Ек­лозі­дійсно­бу­ла­сфор­мо­ва­но­впер­ше­хри­с­ти­янсь­ке­шлюб­не­пра­во.­Але­че­рез­ півто­ра­ століття­ у­ візантійській­ дер­жаві­ відбу­лись­ важ­ливі­ соціальні­ зміни,­ ви­ник­ли­нові­яви­ща­в­сфері­на­уки,­філо­софії,­літе­ра­ту­ри­та­ми­с­тецтва,­які­спри­я- ли­звер­нен­ню­імпе­ра­торів­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії­до­пра­во­вої­кла­си­ки­(за­ко­но­дав- ст­во­Юс­тиніана)­і­од­но­час­но­го­ре­гу­лю­ван­ня,­в­но­вих­соціаль­них­та­інте­лек­ту­аль- них­умо­вах,­на­галь­них­суспільних­відно­син.­ До­ба­за­ко­но­дав­чих­ре­форм­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії­за­по­чат­ку­ва­ла­но­вий­етап­ роз­вит­ку­ візантійсько­го­ пра­ва,­ який­ оз­на­ме­ну­вав­ся­ по­явою­ відо­мих­ пра­во­вих­ дже­рел­–­пам’ят­ників­пра­ва,­ко­жен­з­яких­мав­влас­не­функціональ­не­при­зна­чен- ня.­Всі­скла­дові­ча­с­ти­ни­зна­ме­ни­тої­ко­дифікації,­в­кон­тексті­на­шої­про­бле­ма­ти­ки,­ слід­роз­гля­да­ти­в­умо­вах­ди­ле­ми­пра­во­во­го­тра­диціоналізму­та­но­велісти­ки.­Так,­ Basilicorum­libri,­найбільш­об’ємний­звід­пра­ва­(60­книг)­в­світовій­за­ко­но­давчій­ прак­тиці­епо­хи­тра­диційних­суспільств,­в­ос­нов­но­му­був­зорієнто­ва­ний­на­пра­во- ву­ тра дицію,­ оскільки­ юри­дич­ни­ми­ йо­го­ дже­ре­ла­ми­ ста­ли­ скла­дові­ ча­с­ти­ни­ Сorpus­juris­civilis­:­Ди­ге­с­ти,­Інсти­туції,­Ко­декс­та­Но­ве­ли.­ Так­як­ос­нов­ним­дже­ре­лом­Basilicorum­libri­бу­ли,­пе­ре­дусім,­Digesta­Justiniani,­ то­звід­імпе­ра­торів­Ма­ке­донсь­кої­ди­настії­фор­маль­но­був­зорієнто­ва­ний­на­кла- си­ку,­ тоб­то­ найбільш­ тра­диційні­ нор­ми­Сorpus juris civilis.­ На­томість­ ко­роткі­ за­ко­но­давчі­ збірки­ пра­ва­ –­ Епа­на­го­га­ (Іса­го­га)­ і­ особ­ли­во­ Прохірон­ –­ ма­ли­ ви­ключ­но­прак­тич­не­юри­дич­не­при­зна­чен­ня­і­увібра­ли­у­свій­склад­пе­ре­важ­но­ті­ нор­ми­із­jus­vetus,­що­відповіда­ли­та­не­су­пе­ре­чи­ли­хри­с­ти­янсь­ким­цінно­с­тям­та­ відповідній­пра­вовій­до­к­т­рині­да­но­го­періоду.­То­му­не­ви­пад­ко­во,­що­до­Епа­на- го­ги­та­Прохіро­ну­увійшла­ча­с­ти­на­норм­Ек­ло­ги­(май­же­повністю­криміна­ль­не­ пра­во­та­ча­ст­ко­во­шлюб­но-сімей­не)­та­кілька­імпе­ра­торсь­ких­кон­сти­туції­(Ва­си­ля­ І­та­Кон­стан­ти­на­VІ),­а­та­кож­ок­ремі­нор­ми­ка­нонічно­го­пра­ва.­В­той­же­час,­імпе- ра­торські­Но­ве­ли­Ле­ва­VІ­здійсни­ли­в­ок­ре­мих­на­пря­мах­за­ко­но­дав­ст­ва­справжню­ пра­во­ву­ ре­во­люцію.­ Роз­рив­ з­ тра­дицією­ був­ ха­рак­тер­ним­пе­ре­дусім­ для­ інсти- тутів­та­норм­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва. В­та­ких­про­ти­леж­них­тен­денціях,­ви­ра­же­них­в­Basilicorum­libri­та­Novellae,­ здійсню­ва­лось­вре­гу­лю­ван­ня­юри­дич­ної­про­бле­ми­міжо­со­бистісних­відно­син­за­ нор­ма­ми­кон­кубіна­ту.­Звісно,­ду­хов­на­ат­мо­сфе­ра­після­Ек­ло­ги­бу­ла­не­спри­ят­ли- вою­для­кон­кубіна­ту,­оскільки,­окрім­ска­за­но­го,­тра­диція­по­дружніх­відно­син­уже­ не­пов’язу­ва­ла­ся­ з­цінно­с­тя­ми­ан­тич­ної­куль­ту­ри,­ а­бу­ла­ за­коріне­на­в­ду­хов­но- пси­хо­логічній­ма­т­риці­хри­с­ти­янсь­кої­па­ра­диг­ми.­ Ре­фор­ма­то­ри-за­ко­но­давці­ з­ Ма­ке­донсь­кої­ ди­настії,­ вра­хо­ву­ю­чи­ соціальні­ за­пи­ти­та­існу­ю­чу­си­с­те­му­цінно­с­тей,­по­суті­на­ма­га­лись­на­да­ти­нор­мам­за­ко­но- дав­ст­ва­Юс­тиніана­ пра­во­во­го­ змісту,­ який­ був­ би­ співзвуч­ний­ хри­с­ти­янсь­ким­ цінно­с­тям.­Про­бле­ма­кон­кубіна­ту,­який­не­відповідав­то­го­часній­пра­вовій­до­к­т- рині,­вре­гу­ль­о­ву­ва­лась­на­ступ­ним­чи­ном.­В­Basilicorum libri увійшли­відповідні­ урив­ки­з­Ди­гест­та­Ко­дек­су­Юс­тиніана,­у­ско­ро­ченій­формі­(замість­D.­25.7.1-5­у­ Ва­силіки­увійшли­ли­ше­D.­25.7.1.§­2,3­ та­D.­25.7.3.§1),­ але,­що­най­важ­ливіше:­ во­ни­не­увійшли­до­си­с­те­ми­шлюб­но-сімей­но­го­пра­ва,­нор­ми­якої­бу­ли­си­с­те­ма- ти­зо­вані­за­інсти­туційною­ме­то­дою­в­28­–­31­кни­гах,­а­по­тра­пи­ли­ли­ше­в­60­кни- 130 Держава і право • Випуск 53 гу­Ва­силік­–­криміна ль не пра во,­як­релікт­ми­ну­лої­епо­хи­(Bas.­60.37.1-2).­ Своєрідним­па­ра­док­сом­є­факт­вхо­д­жен­ня­норм­кон­кубіна­ту­в­ко­рот­кий­збірці­ пра­ва­ (40­ти­тулів)­Епа­на­го­гу­ (885­р.)­ імпе­ра­то­ра­Ва­си­ля­ І­ (867­–­886­рр.),­який­ за­по­чат­ку­вав­Ма­ке­донсь­ку­ ди­настію­ і­ сто­яв­ біля­ ви­токів­ відо­мих­ за­ко­но­дав­чих­ ре­форм.­По­яс­ни­ти­це,­на­наш­по­гляд,­мож­на­ли­ше­тим,­що­на­по­чат­ку­ре­форм­ більш­по­ши­ре­ною­бу­ла­ідея­«очи­щен­ня­давніх­за­конів»­та­пра во во го кла си циз му­ (І.­Медвєдєв)11.­Такі­ідеї­та­підхо­ди­до­пра­во­вої­ре­фор­ми­фор­маль­но-дек­ла­ра­тив- но­пе­ре­бу­ва­ли­в­діалек­тич­но­му­за­пе­ре­ченні­з­по­пе­реднім­за­ко­но­дав­ст­вом­імпе­ра- торів­Ісаврійської­ди­настії,­яке,­в­свою­чер­гу,­об’єктив­но­за­пе­ре­чу­ва­ло­ідеї­шлю­бу­ до­би­Юс­тиніана.­Ідей­ним­натх­нен­ни­ком­відро­д­жен­ня­пра­во­вої­кла­си­ки­(за­ко­но- дав­ст­ва­ Юс­тиніана)­ був­ зна­ме­ни­тий­ цер­ков­ний­ та­ гро­мадсь­кий­ діяч­ патріарх­ Фотій.­Він,­до­речі,­увів­нор­ми­кон­кубіна­ту­у­ре­да­го­ва­ний­ним­збірник­ка­нонічно- го­ пра­ва,­ який­ увійшов­ в­ пра­во­ву­ тра­дицію­ як­ Но мо ка нон патріар ха Фотія. Окрім­ то­го,­ в­ літе­ра­турі­ існує­ дум­ка,­ що­ са­ме­Фотій­ ке­ру­вав­ фор­му­ван­ням­ та­ си­с­те­ма­ти­зацією­норм­Епа­на­го­ги­Ва­си­ля­І12.­Ви­хо­дя­чи­з­цьо­го,­цілком­зро­зуміло,­ чо­му­ інсти­тут­ кон­кубіна­ту­ з’явив­ся­ в­ збірці,­ яка,­ тим­ не­ мен­ше,­ за­зна­ла­ найбільшо­го­цер­ков­но­го­впли­ву­у­цей­час­і­ста­ви­ла,­в­кон­тексті­співвідно­шен­ня­ ду­хов­но­го­і­ма­теріаль­но­го,­вла­ду­патріар­ха­ви­ще­вла­ди­імпе­ра­то­ра­(Epanagoge,­2). Спад­коємець­Ва­си­ля­І­Ма­ке­до­ня­ни­на,­імпе­ра­тор­Лев­VІ,­на­ма­га­ю­чись­по­до­ла- ти­ не­прий­нятні­ для­ ньо­го­ ідеї сим фонії­ імпе­ра­торсь­кої­ та­ патріар­шої­ вла­ди­ в­ інтер­пре­тації­ патріар­ха­ Фотія,­ не­ виз­нав­ юри­дич­ної­ си­ли­ Епа­на­го­ги­ і­ став­ ініціато­ром­ство­рен­ня­но­во­го­пра­во­во­го­збірни­ка,­який­от­ри­мав­на­зву­Руч­на­кни- га­за­конів­(Procheiros­nomos).­Але­пе­ред­по­явою­Прохіро­на­замість­Епа­на­го­ги­у­ 907­р.,­що­бу­ло­ос­та­точ­но­спро­во­ко­ва­но­не­вдо­во­лен­ням­кліру­чет­вер­тим­(що­прав- да­ ви­му­ше­ним)­ шлю­бом­ імпе­ра­то­ра,­ біля­ 894­ р.­ з’явив­ся­ збірник­ 113­ Но­вел­ Ле­ва­VІ.­Як­до­ве­ла­Є.­Ліпщиц,­впер­ше­в­історії­візантійсько­го­пра­ва­но­ве­ли­з’яви- лись­не­як­ок­ремі­нор­ма­тив­но-пра­вові­ак­ти,­а­ще­при­житті­імпе­ра­то­ра­увійшли­в­ си­с­те­ма­ти­зо­ва­ний­збірник13.­ В­Но­ве­лах­Лев­VІ­був­не­ра­бом,­а­ре­во­люціоне­ром­пра­во­вої­тра­диції14.­Сто- сов­но­кон­кубіна­ту­він­про­дов­жив­ за­по­чат­ко­ва­не­Ек­ло­гою,­ але­не­ в­формі­ то­ле- рант­но­го­ що­до­ тра диції­ вирішен­ня­ пи­тан­ня,­ а­ шля­хом­ од­но­знач­ної­ за­бо­ро­ни­ кон­кубіна­ту­ (Nov.­ 91).­ Своєрідною­ пе­ред­мо­вою­ до­ ос­та­точ­ної­ за­бо­ро­ни­ кон- кубіна­ту­ста­ла­89­Но­ве­ла,­у­якій­імпе­ра­тор­вка­зав,­що­між­шлю­бом­та­без­шлюб- ним­ ста­но­ви­щем­ не­має­ проміжної­ невідміне­ної­ фор­ми.­ «Як­що­ тобі­ не­ по­до- бається­ та­кий­ по­ря­док,­ –­ за­ува­жу­вав­ Леві,­ –­ оби­рай­ без­шлюбність»­ (Nov.­ 89).­ На­томість­91­Но­ве­ла,­по­ри­ва­ю­чи­з­тра­дицією,­бе­за­пе­ляційно­за­бо­ро­няє­відно­си- ни­в­кон­кубінаті.­З­91-ю­цілком­ко­ре­люється­89­та­100­Novellae.­Пер­ша­сто­сується­ за­кон­ності­шлю­бу­че­рез­цер­ков­ний­об­ряд.­Так,­як­що­кон­кубінат­та­її­співмеш­ка- нець­про­хо­ди­ли­че­рез­цер­ков­ний­об­ряд,­ то­ кон­кубінат­ зни­кав,­ а­ ут­вер­д­жу­вав­ся­ за­кон­ний­ шлюб.­ Но­ве­ла­ №­ 100­ ос­та­точ­но­ і­ бе­зу­мов­но­ вста­но­ви­ла­ за­конність­ шлю­бу­ра­ба­чи­ра­бині­з­вільни­ми­гро­ма­дя­на­ми­імперії.­Це­та­кож­підкрес­лю­ва­ло,­ що­соціаль­на­нерівність­як­підста­ва­для­кон­кубіна­ту­втра­ти­ла­зна­чен­ня.­ Те­пер­сто­сов­но­відно­шен­ня­до­кон­кубіна­ту­у­Прохіроні.­Спо­чат­ку­відміти­мо,­ що­імпе­ра­тор­Лев­Му­д­рий,­при­без­сумнівній­бла­го­че­с­ти­вості,­що­підтвер­д­жу­ють­ такі­йо­го­нор­ми,­як­обов’яз­ковість­цер­ков­ної­фор­ми­шлю­бу­(Nov.­89),­пра­во­на­ шлюб­вільних­і­рабів­(Nov.­100)­та­ін.,­на­ма­гав­ся­ство­ри­ти­ко­рот­кий­за­ко­но­дав­чий­ збірник­і­поз­ба­ви­ти­йо­го­від­чис­лен­них­норм­ка­нонічно­го­пра­ва,­що­на­пов­ни­ли­з­ ініціати­ви­патріар­ха­Фотія­Епа­на­го­гу­ імпе­ра­то­ра­Ва­си­ля­І.­То­му­Лев­VІ­мав­ще­ од­ну­ підста­ву­ не­га­тив­но­го­ став­лен­ня­ до­ кон­кубіна­ту,­ ви­ра­зив­ши­ це­ у­ відомій­ нормі­Прохіро­ну,­яка­пе­ред­ба­ча­ла­на­ступ­не:­1)­аб­со­лют­ну­за­бо­ро­ну­кон­кубіна­ту­ 131Юридичні і політичні науки як­не­без­печ­но­го­для­країни­яви­ща,­що­є­то­тож­ним­адюль­те­ру;­2)­для осо­би,­яка­ про­жи­ває­з­кон­кубіною,­пе­ред­ба­ча­лась­аль­тер­на­ти­ва:­а)­ук­ла­с­ти­за­кон­ний­шлюб­ з­кон­кубіною;­б)­ви­да­ли­ти­кон­кубіну­з­до­му­і­всту­пи­ти­в­за­кон­ний­шлюб­в)­при- пи­ни­ти­сто­сун­ки­з­кон­кубіною­і­за­ли­ши­тись­не­о­д­ру­же­ним­(Proch.­4.­26)15.­ Ос­та­точ­не­ рішен­ня­ Ле­ва­ VІ­ що­до­ кон­кубіна­ту­ ви­я­ви­лось­ ос­таннім­ для­ світсько­го­за­ко­но­дав­ст­ва.­Підтвер­д­жен­ням­цьо­го­є­Піра­–­звід­су­до­вої­прак­ти­ки­ ХІ­ст.,­в­якій­кон­кубінат­зга­дується­як­релікт­ми­ну­лих­часів16.­На­томість­в­цер- ковній­літе­ра­турі­спра­ва­ви­гля­да­ла­не­так­од­но­знач­но.­Увійшов­ши­в­Но мо ка нон патріар ха Фотія­(тит.­ХІІІ)­та­в­праці­ка­ноністів­ХІІ­ст.­Арістіна­та­Валь­смо­на,­ кон­кубінат­був­за­бо­ро­не­ний­на­про­по­зицію­патріар­ха­Афа­насія­імпе­ра­то­ром­Ан­д- роніком­ Па­ле­о­ло­гом17.,­ але­ зга­дується­ в­ ос­танній­ збірці­ ка­нонічно­го­ пра­ва­ Візантії­ –­ Син­тагмі­Матвія­ Вла­с­та­ря,­ в­ якій­ ла­конічно­ за­зна­чається,­ що­ «кон- кубінат­доз­во­ле­но»18.­Це­був­про­яв­тен­денції,­ха­рак­тер­ної­для­патріар­ха­Фотія.­ За­бо­ро­не­ний­у­світсько­му­за­ко­но­давстві­кон­кубінат,­опи­ра­ю­чись­на­ру­ди­мен- ти­до­хри­с­ти­янсь­ких­тра­дицій,­не­був­ос­та­точ­но­зни­ще­ний.­Особ­ли­во­це­про­яв­ля- лось­в­се­ре­до­вищі­східних­ет­но­куль­тур­них­спільнот­імперії,­які­офіційно­сповіду- ва­ли­хри­с­ти­ян­ст­во,­але­важ­ливі­дійства­жит­тя­та­по­бу­ту­здійсню­ва­ли­за­давніми­ зви­ча­я­ми­ віко­пам’ят­них­ са­к­раль­но-містич­них­ тра­дицій.­ На­при­клад,­ про­ кон- кубінат­ на­прикінці­ існу­ван­ня­ імперії­ свідчить­ фраг­мент­ при­ват­ної­ збірки­ візантійсько­го­пра­ва­–­Ше­с­ти­книж­жя­Кон­стан­ти­на­Ар­ме­но­пу­ло­1345­р.,­в­яко­му­ йдеть­ся­про­факт­ре­аль­но­го­жит­тя­імперії:­«Хто­ук­ла­дає­шлюб­з­жінкою,­за­су­д- же­ною­за­пе­ре­люб,­той­підля­гає­зви­ну­ва­чен­ню­за­пе­ре­люб,­а­не­той,­що­має­її­в­ на­лож­ни­цях»19.­По­при­те,­що­цей­фраг­мент­взя­тий­із­Прохіро­ну,­са­ма­йо­го­по­ява­ у­Ше­с­ти­книжжі­(як­прак­тич­но­му­довідни­ку­для­суддів)­свідчить,­що­такі­яви­ща­ в­ кінці­ пізньовізантійсько­го­ періоду­ бу­ли­ не­по­оди­но­ки­ми.­ Офіційну­ по­зицію­ що­до­кон­кубіна­ту­в­Ше­с­ти­книжжі­пред­став­ляє­відо­мий­нам­фраг­мент­з­Прохіро- ну,­що­за­знав­на­по­чат­ку­тек­с­ту­пев­них­ре­дакційних­змін:­«Зна­ю­чи,­що­в­по­пе- редні­ча­си­ут­ри­ман­ня­на­лож­ниць­бу­ло­доз­во­ле­но,­ми­за­бла­го­роз­су­ди­ли­по­яс­ни­ти­ про­це,­щоб­Хри­с­ти­я­ни­не­гань­би­ли­се­бе­настільки­не­при­стой­ним­шлю­бом,­який­ не­відрізняється­від­пе­ре­лю­бу;­для­цьо­го­на­ка­зуємо,­що­б­на­далі­ніхто­не­посмів­ три­ма­ти­на­лож­ни­цю­(кон­кубіну)…»20.­Далі,­текст­відповідно­го­фраг­мен­ту­Ше­с- ти­книж­жя­пе­ред­ба­чає,­як­і­в­Прохіроні,­три­варіан­ти­пра­вомірної­по­ведінки­сто- сов­но­ кон­кубіна­ту.­ Як­ же­ співвідне­с­ти­ два­ про­ци­то­ва­них­ по­ло­жен­ня,­ як­що­ в­ пер­шо­му­за­ко­но­давці­виз­на­ють­існу­ван­ня­кон­кубіна­ту,­який­не­пе­ред­ба­чає­юри- дич­ної­відповідаль­ності­за­роз­пу­с­ту,­а­в­дру­го­му,­ото­тож­ню­ю­чись­з­пе­ре­лю­бом,­ він­од­но­знач­но­за­бо­ро­няється.­Подібна­колізія­ви­ник­ла­в­Прохіроні:­між­за­бо­ро- ною­кон­кубіна­ту­(Proch.­4.­26)­та­нор­мою­про­цивільну­відповідальність­–­ска­су- ван­ня­ пра­ва­ на­ спад­щи­ну­ бать­ка­ за­ сто­сун­ки­ з­ на­лож­ни­цею­ по­мер­ло­го­ си­на­ (Proch.­33.­21).­М.­Бе­не­мансь­кий­ба­чив­в­цьо­му­не­до­гляд­ за­ко­но­давців­ і­ ре­дак- торів­Прохіро­ну21.­Оче­вид­но,­певні­юри­дич­но-технічні­за­со­би­уз­го­д­жен­ня­обох­ фраг­ментів­(в­обох­збірках)­не­обхідно­бу­ло­ви­ко­ри­с­та­ти.­Од­нак,­упо­ряд­ник­Ше­с- ти­книж­жя­об­ме­жив­ся,­як­компіля­тор,­розміщен­ням­обох­фраг­ментів­в­кон­тексті­ різних­ га­лу­зей­ пра­ва­ –­ шлюб­но-сімей­но­го­ та­ криміна­ль­но­го.­ Це­ свідчи­ло,­ що­ кон­кубінат­не­сприй­мав­ся­як­за­кон­не­яви­ще,­але­ж­в­кон­крет­но­му­ви­пад­ку,­за­ли- ша­ю­чись­га­неб­ним­шлю­бом,­мав­пе­ре­ва­гу­пе­ред­роз­пу­с­тою­та­пе­ре­лю­бом.­Ра­зом­ з­тим,­в­кримінальній­ча­с­тині­(в­Прохіроні,­в­кон­тексті­спад­ко­во­го­пра­ва)­йдеть­ся­ про­існу­ю­че,­а­в­кон­тексті­шлюб­но-сімей­ної­ча­с­ти­ни­обох­збірок­–­про­на­леж­не,­ тоб­то­про­су­во­ру­за­бо­ро­ну­кон­кубіна­ту.­На­самкінець,­як­що­за­бо­ро­на­кон­кубіна­ту­ в­Прохіроні­бу­ла­ре­гу­ля­тив­но-нор­ма­тив­ним­публічно-при­ват­ним­пра­во­вим­за­хо- дом­ («да­бы­ не­ на­пол­ни­лось­ на­ше­ го­су­дар­ст­во­ не­при­лич­ны­ми­ бра­ка­ми»),­ то­ в­ 132 Держава і право • Випуск 53 ре­дакції­Ше­с­ти­книж­жя­(«да­бы­Хри­с­ти­а­не­не­оск­вер­ни­ли­се­бя­не­при­лич­ным­бра- ком»),­во­на­ма­ла­не­тільки­юри­дич­не,­але­й­транс­цен­дент­не­зна­чен­ня,­оскільки­ йдеть­ся­про­шлюб­як­хри­с­ти­янсь­ке­таїнство­та­йо­го­за­хист­від­амо­раль­но­го­впли- ву. 1.­ Friedl R.­ Der­ Konkubinat­ im­ kaiserzeitlichen­ Rom:­ (von­ Augustus­ bis­ Septimius­ Severus).­Stuttgart,­Franz­Steiner­Verlag,­1996­–­417­s.­2. Meyer P.­Der­Romische­Konkubinat:­ Nach­Den­Rechtsquellen­und­Den­Inschriften­(1895).­Kessinger­Publishing,­LLC,­2010­–­206­ s.­3. Plassard J.­Le­concubinat­romain­sous­le­Haut­Empire.­–­Toulouse­and­Paris,­1921.­4. Wolff H. J.­Written­and­unwritten­marriages­ in­Hellenistic­and­post-classical­Roman­law.­–­ American­Philological­Association,­1939­–­128­s.­5. Rebro Karol.­Konkubinát­v­práve­rím- skom­od­Augusta­do­Justiniána.­–­Lipsko,­1940.­6. Моrtreuil J.­Histoire­du­droit­byzantin,­І­ –­ ІІІ.­ Paris,­ 1843­ –1846.­ 7.­ Zachariae von Lingenthal K.E.­ Geschichte­ des­ griechisch- romischen­Rechts.­–­Berlin,­1892.­–­C.­58-59.­8. Бе не ман ский М.­Про­хи­рон.­–­Вып.І.­–­Сер- ге­ев­По­сад,­Ти­по­графія­Св.-Тр.­Сергіевой­Ла­в­ры,­1906.­–­556­с.­9. Лип шиц Е.Э.­За­ко­но- да­тель­ст­во­и­юри­с­пун­ден­ция­в­Ви­зан­тии­в­ІХ–ХІ­вв.­–­Л.,1981.­–­246­с.­10. Zachariae von Lingenthal K.E.­Geschichte­des­griechisch-romischen­Rechts.­–­S.­58.­11.­Мед ве дев И. П.­Пра­во­вая­куль­ту­ра­Ви­зан­тий­ской­им­пе­рии.­–­СПб.:­Але­тейя,­2001. –­C.­167-168.­12. Валь де берг В.Е.­ Ис­то­рия­ ви­зан­тий­ской­ по­ли­ти­че­с­кой­ ли­те­ра­ту­ры­ в­ свя­зи­ с­ ис­то­ри­ей­ фи­ло­соф­ских­ те­че­ний­и­ за­ко­но­да­тель­ст­ва.­ –­СПб.,­ДМИ­Т­РИЙ­БУ­ЛА­НИН,­2008.­ –­С.­ 209.­13.­Лип шиц Е.Э.­За­ко­но­да­тель­ст­во­и­юри­с­пун­ден­ция­в­Ви­зан­тии­в­ІХ–ХІ­вв.­–­С.­ 81.­14.­Сю зю мов М.Я.­Эко­но­ми­че­с­кие­воз­зре­ния­Льва­VІ­//­Ви­зан­тий­ский­Вре­мен­ник­–­ 1959.­–­Т.­ХV.­–­С.­33-49.­15. Бе не ман ский М.­Про­хи­рон.­–­С.­321-323.­16. Там­само.­–­С.­ 324. 17. Zachariae von Lingenthal K.E.­Geschichte­des­griechisch-romischen­Rechts.­–­S.­59. 18 Мат фей Вла с тарь,­ие ром.­Ал­фа­вит­ная­Син­таг­ма:­Со­бра­ние­по­ал­фа­вит­но­му­по­ряд- ку­всех­пред­ме­тов,­со­дер­жа­щих­ся­в­свя­щен­ных­и­бо­же­ст­вен­ных­ка­но­нах.­–­М.,­2006.­–­ C.­323.­19. Ар ме но пул К.­Пе­ре­вод­руч­ной­кни­ги­за­ко­нов­или­так­на­зы­ва­е­мое­ше­с­ти­кни- жие,­ бран­но­го­ ото­всю­ду­ и­ со­кра­щен­но­го­ до­сто­по­чтен­ным­ но­мо­фи­лак­том­ су­дь­ей­ в­ Фес­са­ло­ни­ке­Кон­стан­ти­ном­Ар­ме­но­пу­лом.­–­Одес­са,­1908.­–­Ч.­ІІ.­–­C.­33.­20. Ар ме но- пул К.­Цит.­работа.­–­С.51.­21. Бе не ман ский М.­Про­хи­рон.­–­С.­324. 133Юридичні і політичні науки Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Л. В. ДЯЧУК. КОНКУБІНАТ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ ПРАВІ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ

Ähnliche Einträge