Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект)
Висвітлюються особливості розвитку правового регулювання особистих відносин батьків і дітей в Україні в Х – ХІХ ст. На підставі норм світського права, церковних канонів та звичаєвого права досліджуються питання законності народження дитини, межі батьківської влади над дітьми, пра...
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41758 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) / В.І. Озель // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 146-151. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-41758 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-417582013-03-03T03:08:00Z Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) Озель, В.І. Історія держави і права Висвітлюються особливості розвитку правового регулювання особистих відносин батьків і дітей в Україні в Х – ХІХ ст. На підставі норм світського права, церковних канонів та звичаєвого права досліджуються питання законності народження дитини, межі батьківської влади над дітьми, права та обов’язки дітей. Исследованы особенности развития правового регулирования личных отношений родителей и детей в Украине в Х – ХІХ вв. На основании норм светского права, церковных канонов и обычного права изучаются вопросы законности рождения детей, рамки родительской власти над детьми, права и обязанности детей. The article is dedicated to researching of features of development of the legal adjusting of the personal relations between parents and children in Ukraine in Х – ХІХ centuries. The questions of children birth legality, the limits of paternal power over children, children rights and duties are studied on the basis of temporal law regulations, church canons and customary law. 2011 Article Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) / В.І. Озель // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 146-151. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41758 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Озель, В.І. Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) Держава і право |
description |
Висвітлюються
особливості
розвитку
правового
регулювання
особистих
відносин
батьків і дітей в Україні
в Х – ХІХ ст. На підставі норм світського
права,
церковних
канонів
та звичаєвого
права
досліджуються
питання
законності
народження
дитини,
межі батьківської влади
над дітьми, права
та обов’язки
дітей. |
format |
Article |
author |
Озель, В.І. |
author_facet |
Озель, В.І. |
author_sort |
Озель, В.І. |
title |
Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) |
title_short |
Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) |
title_full |
Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) |
title_fullStr |
Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) |
title_full_unstemmed |
Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) |
title_sort |
правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в україні у x – xix ст. (історико- правовий аспект) |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41758 |
citation_txt |
Правове регулювання особистих немайнових відносин батьків і дітей в Україні у X – XIX ст. (історико- правовий аспект) / В.І. Озель // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 146-151. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ozelʹví pravoveregulûvannâosobistihnemajnovihvídnosinbatʹkívídítejvukraíníuxxixstístorikopravovijaspekt |
first_indexed |
2025-07-04T00:04:51Z |
last_indexed |
2025-07-04T00:04:51Z |
_version_ |
1836672606358470656 |
fulltext |
В. І. ОЗЕЛЬ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ
ВІДНОСИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ В УКРАЇНІ У Х – ХІХ СТ. (ІСТОРИКО-
ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
Висвітлю ють ся особ ли вості роз вит ку пра во во го ре гу лю ван ня осо би с тих відно син
батьків і дітей в Ук раїні в Х – ХІХ ст. На підставі норм світсько го пра ва, цер ков них
ка нонів та зви чаєво го пра ва досліджу ють ся пи тан ня за кон ності на ро д жен ня ди ти ни,
межі батьківської вла ди над дітьми, пра ва та обов’яз ки дітей.
Ключовіслова: сімей не пра во, осо бисті не май нові пра ва, пра вовідно си ни батьків і
дітей, за конність на ро д жен ня.
Ис сле до ва ны осо бен но с ти раз ви тия пра во во го ре гу ли ро ва ния лич ных от но ше ний
ро ди те лей и де тей в Ук ра и не в Х – ХІХ вв. На ос но ва нии норм свет ско го пра ва, цер ков-
ных ка но нов и обыч но го пра ва изу ча ют ся во про сы за кон но с ти рож де ния де тей, рам ки
ро ди тель ской вла с ти над де ть ми, пра ва и обя зан но с ти де тей.
Ключевыеслова:сімей не пра во,лич ные не иму ще ст вен ные пра ва, пра во от но ше ния
ро ди те лей и де тей, за кон ность рож де ния.
The article is dedicated to researching of features of development of the legal adjusting of
the personal relations between parents and children in Ukraine in Х –ХІХ centuries. The
questions of children birth legality, the limits of paternal power over children, children rights
and duties are studied on the basis of temporal law regulations, church canons and customary
law.
Keywords: family law, personal nonproperty rights, legal relations between parents and
children, birth legality.
Основноюфункцієюсім’ї є народження і вихованнядітей.Саме змоменту
народженнядитинивиникаютьособливівідносини,щоґрунтуютьсяназв’язках
кровногоспоріднення.Стосункиміжбатькамиідітьмизасновуютьсянавродже-
них почуттях любові, тому вони мають духовний, моральний характер. Але
родинні зв’язки між батьками та дітьми породжують також взаємні права та
обов’язки. Первинними у взаємовідносинах батьків і дітей є звісно особисті
немайнові відносини, але майнові відносини також посідають дуже важливе
місцеужиттіродини.Правоверегулюваннявідносинбатьківідітейспрямоване
назахистправдітейдоїхньогоповноліття,абатьків–устарості.
Метоюданоїстаттієдослідженняособливостейстановленнятарозвиткупра-
вового регулювання особистих відносинміж батьками та дітьми в українській
сім’ївдорадянськійперіоднашоїісторії.Вивчаючипитаннявзаємовідносинміж
батькамиідітьмислідособливуувагузвернутинате,щосім’яєносіємтрадицій
і культури свого народу. У родині закладаються та передаються наступним
поколіннямосновиморальностітадуховності.Цимобумовлюєтьсяактуальність
вивченняособливостейрозвиткуправовідносинміжчленамиукраїнськоїродини.
СередіснуючихдослідженьслідвідмітитироботиМ.Владимирського-Буда-
нова, О. Левицького, Ф. Леонтовича, І. Бєляєва, К. Неволіна, В. Сергієвича,
М.Горчакова та ін. У сучасній історико-правовій літературі не багато уваги
приділеновивченнюшлюбно-сімейнихправовідносин.Здебільшогоцимпитан-
нямзаймаютьсяетнографитаісторики(О.Івановська,В.Кривоший,А.Понома-
рьов,С.Макарчуктаін.),якінапершемісцеставлятьвивченнязвичаєвогоправа.
Крім того в існуючих роботах історико-правового характерупри вивченні пра-
146 Держава і право • Випуск 53
©ОЗЕЛЬ Віталіна Іванівна–аспірантКиївськогоуніверситетуправаНАНУкраїни
вовідносин батьків і дітей найбільше уваги приділяється питанням майнових
правовідносинтаспадкування.Автор,всвоючергуставитьпередсобоюметупід
час висвітлення правовідносин батьків і дітей обмежитися сферою особистих
немайновихправовідносин.
Народженняусім’їдитинивикликаєпоявуновихправовідносин,щополяга-
ютьусукупностівзаємнихправ іобов’язківбатьків ідітей.Зчасіввведенняв
КиївськійРусіхристиянствавідносинибатьківідітей,таксамоякйіншішлюб-
но-сімейніправовідносини,буливіднесенідоцерковноговідомства.Одночасно
продовжувалиіснуватинормизвичаєвогоправа,видавалисяновізаконодавчіакти
світського характеру. Канонічне право (правила 15, 16 Гангрського помісного
собору)встановилообов’язокбатьківпіклуватисяпросвоїхдітей,виховуватиїх,
забезпечувати усім необхідним для життя. Відповідно і дорослі діти повинні
допомагатисвоїмбатькамвідповіднодовласнихможливостей.Відмовадорослих
дітейпіклуватисяпросвоїхбатьків,абатьків–просвоїхнепрацездатнихдітей,є
тяжкимзлочиноміповиннакаратисяанафемою1.
Можна з упевненістюконстатувати тойфакт,щовведення вКиївськійРусі
християнстваокреслилоновийетапурозвиткувнутрішньосімейнихправовідно-
син,утомучислівідносинбатьківідітей.Таксамопо-новомупочаловирішува-
тисяйпитання встановлення законності народженнядитини.Треба зауважити,
що давньоруське звичаєве право не знало різниці між законнонародженими і
незаконнонародженимидітьми.Яскравимприкладомцьогоєсвідченнялітопису
про те, що князь Володимир був «рабичичем» (сином Ярослава і наложниці
Малуші)2.АленезважаючинацевінбуввизнанийонукомкнягиніОльгитастав
великимкняземКиївськоїРусі.Зберігаючизвичаєво-правовітрадиціїуст.98Роз-
ширеноїредакціїРуськоїПравдизакріпленанорма,заякоюдітинезаконнопри-
житіізрабинеюотримувалисвободуразомізсвоєюматір’ю3.
Християнськарелігія,якапривнеслаізсобоюноведжерелоправа–церковні
канони, встановилановіправилаувизначенні статусудитинив залежності від
того, чи є вона законнонародженою.Візантійські пам’ятки права, в тому числі
грецькийНомоканон,незналирівностіміжзакононародженимиінезаконнонаро-
дженимидітьми.Буловстановлененепохитнеправило:правовийзв’язокбатьків
ідітейвизначавсянародженнямузаконномушлюбі.Занормамицерковногопра-
вавсідіти,народженніузаконномушлюбі,визнаютьсязаконними,навітьякщо
вонинародилисязанадторанопісляукладенняшлюбу,якщобатьконеоскаржує
законність народження; або після припинення шлюбу не пізніше ніж через
306днів4.Батьковінадавалосяправооскаржити законністьнародженнядитини
до досягнення останньою однорічного віку. На протязі всього досліджуваного
історичного періоду, як за законодавчими нормами, так і за звичаєвим правом
незаконнонародженідітипозбавлялисяспадку.
Якщоширшерозглядатиособистунемайновусферувідносинбатьківідітей,
тотутслідвідзначити,щоокрімобов’язкугодувати,виховуватитанадатиосвіту
своїй дитині, батькимають право «зметою виправлення піддавати своїх дітей
покаранням», в тойже час вони «не відповідають перед законом за нанесення
особистих образ дітям»5. Такий порядок існував у ХІХ ст. З огляду на це, ми
можемозупевненістюговорити,щобатьківськавладаповідношеннюдосвоїх
дітейзавждизалишаласясильною.Тимбільшецебулохарактернимдлядавньо-
руського суспільства, коли батьківський обов’язок піклуватися про своїх дітей
ототожнювався із безмежноювладоюбатька. І хочанемає достовірних відомо-
стейпроте,щобатькамналежаложиттядитини(тобтоправовбитидитинупри
народженні,якцедозволялосяримськимитагерманськимизаконами),К.Неволін
147Юридичні і політичні науки
зауважує,що«ценеможеслугуватидоказом,щотакогозвичаюуруськихслов’ян
зовсімнебуло»6.М.Владимирський-Буданов,всвоючергузаперечуєіснування
такогозвичаю7.
Достовірномиможемоказатилишепроте,щобатькивирішувалидолюсвоїх
дітей. Літопис сповіщає про практику одруження батьками своїх дітей у дуже
ранньому віці: наприклад, князі одружували своїх синів у 11 років, а дочок –
навітьу8-річномувіці8.Тутпроособистуволюдітейнемоглойтиімови.Оче-
видним постає факт укладення шлюбу з метою забезпечення економічних та
політичнихінтересівбатьків.Ієвсіпідставивважати,щоцебулохарактернимне
тільки для верхівки суспільства, але й для інших верств, бо влада батьків над
дітьмиупитаннівиборумайбутньогоподружжяпідтримуваласяяк збоку зви-
чаєвогоправа,такізісторонинормцерковногоправа.Батьківськеблагословення
завждибулооднієюзосновнихумовзаконностішлюбу.
Законодавство,якедіялонаукраїнськихземляхнарізнихетапахнашоїісторії
неоднозначно ставилося до виявлення батьківської влади у питаннях одруження
дітей.НормамиУставукнязяЯрославапроцерковнісудизодногобокувстановлю-
вавсяобов’язокбатьківвидатидочкузаміж,навітьякщовонацьогонебажала,аз
іншого–передбачаласявідповідальністьбатьків,якщодочкавнаслідоктакогопри-
мусу,щосьскоїтьізсобою(ст.21).Тимбільшевідповідальністьбатьківпередбача-
ласяйуразі«ащедевкавсхощетъзамужъ,аотецьиматинедадуть»9.Редакція
УставузахрестоматієюМ.Ф.Владимирського-Будановаміститьвказівкунате,що
цінормипоширювалисянетількинадочок,алейна«отроків»,тобтосинів10.
ВжеуЛитовсько-РуськійдержавіЛитовськийстатут1529р.(ст.15,РозділІV)
заборонявнасильновіддаватизаміжпанянок,княгинь,дівчатівдів.Зобов’язував
враховувати волю і бажання тих, хто бравшлюб11. О.Левицький наголошує на
тому, що у ХVI – XVII ст.ст. самою суттєвою умовою законності шлюбу було
бажаннятавільназгоданаукладенняшлюбусамихнаречених,але«вєдомостьи
благословеніе»батьківтаксамобулоумовоюдійсностішлюбу,щозакріплювалася
якзаконом,такізвичаєм12.Алеуцічасивсежвідмічаєтьсярозширеннявільного
виборуподружньоїпаринареченими.Звичай«сговорумалолетнихъ»,колибатьки
домовлялисяпрошлюбсвоїхнеповнолітніхдітей,зникщеукінціХVIст.,авXVII
ст.вженевиникалосумніву,щошлюбукладавсязавзаємноїзгодинаречених13.
У ХVІІІ – ХІХ ст.ст. існувала практика, якщо не було офіційної заборони
батьківнашлюбсвоєїдитини,товважалося,щовонизгодніішлюбукладався14.
Крімтогобатьківськазгоданебулапотрібноюпридосягненнісиномабодочкою
громадянського повноліття (21 року), якщо батьки або опікуни зловживаючи
своєювладою«непекутсяобракеихъ»15.АлеЗвідЗаконівРосійськоїімперіївсе
ж містив норму, яка забороняла укладення шлюбу без дозволу батьків
(ст.6т.Хч.1). Існував винятокдля дівчат,щомешкалиуПолтавській іЧерні-
гівськійгуберніях:вонималиправодомагатисяусудовомупорядкунаданнядоз-
волунашлюб,якщоїхнібатькиабоопікуниперешкоджалиїмубажаннівийти
заміж,маючинаметіутримативсвоємууправлінніналежнеповнолітнійдівчині
майно(ст.ст.7,264т.Хч.1ЗводуЗаконівРосійськоїімперії)16.Такимчином,ми
бачимо поступове послаблення батьківської влади у питаннях впорядкування
майбутньогосімейногожиттясвоїхдітей.
Батьківська влада поширювалася й на інші сфери життя дитини. За часів
КиївськоїРусітаРусько-Литовськоїдержавибатькамналежалоправовіддавати
неповнолітніхдітейу«закуп»,тобтодлявідробіткуборгу.Більшетогобатькоміг
продатисвоюдитинуухолопство.Ф.Леонтовичвказуєнате,щовXV–XVІст.
ст.існувалаправованорма,заякоюборжник,уразінеповерненнясумипозикиу
148 Держава і право • Випуск 53
термін, встановлений договором, повинен був відпрацювати цю суму; якщо ж
боргбувнастількивеликим,щонавітьтеоретичноборжникнемігйоговідпрацю-
ватиаждосвоєїсмерті,тодляпогашенняборгудолучаласьщейпрацядорослих
іпрацездатнихдітейборжника17.Крімтого,батькималиправообиратирідзанять
своїхдітейтавіддаватинанавчанняремеслупротиїхньоїволі18.
Батьківськавладанаддітьминіколинеприпинялася.Батькамзавждиналежа-
лонеобмеженеправопокараннядітейзанепослух,крімтогозаконнепередбачав
відповідальності батьків за нанесення особистих образ дітям. Звід Законів
Російськоїімперіїнаділявбатьківправомзаключатидотюрмидітей,щонепра-
цюютьнадержавнійслужбі,заїхнюнепокору,атакожподаватискаргидосуду
(ст.165т.Хч.1).АнаЛівобережнійУкраїнібатькинавітьмалиправовідректися
від своїх дітей у наступних випадках: 1) якщо діти підняли на батьків руку;
2)якщовонисвідчилипротибатьківукримінальнійсправі (якщоцебулонев
інтересах держави); 3) якщо діти відмовилися взяти батьків на поруки у
кримінальнійсправі;4)якщодочкаведерозпуснежиття;5)якщодітималинамір
вкрастиналежнебатькаммайно;6)якщовонивідмовилипристарілимбатькамв
утриманні;7)якщодіти,якікористуютьсямайномбатьків,ненадалиїмдопомоги
підчаслиха(ст.167т.Хч.1)19.ЦянормабулазапозиченазЛитовськогоСтатуту
1588р.(арт.7,розд.VIII).АлеуХІХст.вжеіснуваливипадки,заякихбатьківська
владаобмежувалася:привступідітейусуспільнінавчальнізаклади,надержавну
службу,нанавчанняремеслу,якщодітивідданізадоговором,привступіушлюб,
якщобатькизавирокомсудупозбавленнівсіхправстану20.
Чибуларівноювладабатька іматерістосовноїхніхдітей?Зцьогопитання
точилисясуперечкисередвідомихнауковцівХІХ–поч.ХХст.В.Сергієвичста-
витьпідсумнівіснуваннябатьківськогодвовладдявдавньоруськійсім’ї,зауважу-
ючи,щозоглядуна«залежністьдружинивідчоловікаважкоприпустити,щобїй
могланалежатирівнаізчоловікомвладанаддітьми»,алевізантійськіджерела,а
самеЕклога,поклалипочатокдвовладдяусім’ї21.Втойжечас,К.Неволінкаже
проте,щовладанаддітьминалежалаобомбатькам22.Йоготвердженняпідтри-
муєйМ.Владимирський-Буданов,підтверджуючисвоюдумкусловамилітопису
«о послушании отцу и матери»23. На нашу думку, в Україні матері належали
широкі права відносно її дітей.Але існували випадки обмеження прав матері.
Наприклад,учасиРосійськоїімперіїнаЛівобережнійУкраїнібатькобувнаділе-
нийбільшоюповнотоюправщодовласнихдітей.Цепроявлялосянасампередв
інституті опіки (при здійсненні опіки матір’ю призначалися співопекуни з
родичів батька), у тойчас коли загальноімперські законинаділялицимправом
обохбатьків.Втойжечаснезаміжнідочки ісини,до їхвступувучилище,не
повиннібулирозлучатисязматір’ю,навітьякщовонанебралаучастівопіцінад
дітьми24.
Яквжезазначалося,відносинибатьківідітеймаютьвзаємнийхарактер.Тому
діти повинні відноситися до батьків з любов’ю, повагою, бути слухняними, із
терпіннямвиноситипокараннятаміривиправлення,атакожзобов’язаніздійсню-
ватиматеріальнупідтримкусвоїхбатьківустарості.Дотриманнядітьмиповаги
добатьківґрунтувалосянелишеназвичаяхіморалі,айзабезпечувалосязаконо-
давчимиактами.Так,УставкнязяЯрослававстановлюваввідповідальністьсина,
якийб’єбатькаабоматір(ст.29)25.Стаття13РозділуІVЛитовськогостатуту1529
р. закріплювала право батьків позбавити доньку чи сина спадку, якщо останні
образилиїїсвоїмисловамичидіями26.Особливосуворокаралисьубивцібатька,
матері, брата чи сестри. Якщо інші вбивці могли обійтись лише головщиною
(штрафомзавбивство),тоубивцячленівсвоєїсім’їпозбавлявсяжиття,честіта
149Юридичні і політичні науки
майна.Якмибачимозаконодавчіджереланемістятьнорм,якіб закріплювали
права дітей. Звід законів російської імперії містить лише відповідні обов’язки
батьківщодоутримання,виховання,навчаннядітей,атакожзахистуїхусуді(як-
щонеповнолітнійдитинібулонанесенаособистаобразатретьоюособою).Діти
жвсвоючергунемалиправаподаватидосудупозови,ніцивільні,нікримінальні,
протисвоїхбатьків,якщоцестосувалосяособистоїобрази.
Досліджуючизвичаєво-правовіпоглядиукраїнцівусферіособистихвідносин
батьківідітейслідвідмітити,щомативукраїнськійсім’їзавждипосідалачільне
місце.Більшетоговсистемідуховнихцінностейзапоріжцівтрадиціїшанування
жінки-матері набули світоглядного значення27. Також свідченнямшанобливого
ставленнядітейдобатьківєте,щосередукраїнцівщеуХХст.зберігавсязвичай
звертатисядобатьківна«Ви».Показовимзвичаєм,щовідображаєвідповідальність
батьківзасвоїхдітей,єте,щобатькиповністювідповідалипередгромадоюза
вихованнясвоїхдітей,якмалолітніх,такідорослих.ЗцьогоприводуС.Макар-
чукзазначає,що«матеріалисудовихсправзасвідчують,щоувипадкахпровин
дітей,порушеннянимиусталенихморально-етичнихнормкаралися і їхнібать-
ки»28.
Таким чином, можна зробити висновок, що особиста сфера правовідносин
батьківідітейвукраїнськомусімейномуправіХ–ХІХст.ст.представленадосить
широкою джерельно-правовою базою. Регулювання внутрішньо сімейних пра-
вовідносин здійснювалося як нормами світського, так і канонічного права.
Провіднарольуправовомурегулюваннівзаємнихвідносинбатьківідітейнале-
жалатакожізвичаєвомуправу.Звичаєво-правовіпоглядиукраїнціввиховувалиу
дітейповагудобатьків.Невдячністьдітей,вчиненабатькамкривдатрактувалася
народноюзвичаєво-правовоютрадицією,якпорушенняосновоположнихмораль-
но-етичних засад сімейного життя. Законодавство на всіх етапах української
історіїзакріплювалоправобатьківкаратидітейзаїхніпровини,атакожвирішу-
вати долю свої дітей. Але в той же час простежується поступове розширення
особистихправдітей.
1.Бе не ше вич В.Н. ДревнеславянскаяКормчаяXIV титуловъ безъ толкованій. – 1
т.–СПб.,1906-1907.–С.247-248.2. Пол ное собраніерусскихълетописей(ПСРЛ).–Т.
1.Лаврентьевскаялетопись.–Л.,1926-28.–Л.24,столб.75-76.3. Хре с то матія зісторії
державиіправаУкраїни:Навч.посіб./Упоряд.А.С.Чайковський(кер.),О.Л.Копитен-
ко,В.М.Кривоніс,В.В.Свистунов,Г.І.Трофанчук.–К.,2003.–С.33.4. Гор ча ков М.И.
(протоиерей)Церковное право:Краткий курс лекций. –СПб., 1909. –С. 275.5. Там
само.–С.276.6. Не во лин К.А.Историяроссийскихгражданскихзаконов:Введениеи
книгаперваяосоюзахсемейственных.–Ч.1.–М.,2005.–С.345.7. Вла ди мирсь кий-
Бу да нов М.Христоматияпоисторіирусскагоправа.–Киевъ,1876.–С.204.8. ПСРЛ.
–Т.ІІ.Ипатьевскаялетопись.–Спб.,1898.–Стлб.136.9.Вла ди мирсь кий-Бу да нов М.
Цит.праця.–С.204-205.10. Тамсамо.11.Ста ту ти ВеликогокнязівстваЛитовського:
У3т./С.В.Ківалов(ред.).–Т.1:СтатутВеликогокнязівстваЛитовського1529року.
–Одеса,2002.–С.232.12. Ле виц кий О.ОбычныяформызаключениябраковвЮжной
РусивХVІ-ХVІІст.//Киевскаястарина.–1900.–№1.–С.3.13. Ар хивЮго-западной
России,издаваемыйвременнойкомиссиейдляразборадревнихактов//Частьвосьмая.
ТомIII.АктыобрачномправеисемейномбытевЮго-западнойРусивXVI–XVIIвв.–
К.,1909.–С.15.14. До б ро воль ский В.И.Бракиразвод:Очеркпорусскомубрачному
праву.–С.-Пб.,1903.–С.36-37.15. Гри го ровскій С.Сборникъцерковныхъиграждан-
скихъзаконовъобракеиразводе,узаконеніе,усыновленіеивнебрачныядети.–С.-Пб.,
1908.–С.4.16. Сводъ законовъРоссійскойимперіи//Т.Х,ч.1.Сводъзаконовъграж-
данскихъ.Издание 1900 г. – С.-Пб., 1912. –С. 1, 24.17. Ле он то вич Ф.И. Крестьяне
150 Держава і право • Випуск 53
Юго-ЗападнойРоссіипоЛитовскомуправуXVиXVІстолетий.–Кіевъ,1863.–С.11.
18. Юхо И.А.ПравовоеположениенаселенияБелоруссиивXVIв.–Мн.,1978.–С.111.
19. СводъзаконовъРоссійскойимперіи//Т.Х,ч.1.Сводъзаконовъгражданскихъ.Изда-
ние1900г.–С.-Пб.,1912.–С.18.20. Гор ча ков М.И.(протоиерей).Цит.праця.–С.276.
21. Сер ге е вич В.Лекциииисследованияподревнейисториирусскогоправа.–С.-Пб.,
1910. –С. 505.22. Не во лин К.А.Цит. праця. –С. 345.23. Вла ди мир ский-Бу да нов М.
Обзористориирусскогоправа.–Ростов-на-Дону,1995.–С.449.24.Тер люк І.Я. Історія
державиіправаУкраїни(Доновітнійчас):Навч.посіб.–К.:Атіка,2006.–С.308-309.
25. Вла ди мирсь кий-Бу да нов М. Христоматия по исторіи русскаго права. – С. 205.
26. Ста ту ти ВеликогокнязівстваЛитовського:У3т./С.В.Ківалов(ред.).–Т.1:Статут
ВеликогокнязівстваЛитовського1529року.—С.232.27.Кри во ший О.П.Материзна.
Жінка в правовій культурі українського народу (Х – перша половина ХVІІ ст.). –
Запоріжжя,2001.–С.46.28. Ет но графіяУкраїни:Навч.посіб./Заред.С.А.Макарчу-
ка.–Львів,2004.–С.359.
151Юридичні і політичні науки
Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
В. І. Озель. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ВІДНОСИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ В УКРАЇНІ У Х – ХІХ СТ. (ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
|