Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР
Розкриваються особливості організації місцевої влади за доби Української РСР, аналізується законодавство що регулювало питання здійснення влади на місцевому рівні....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41759 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР / Т.М. Іванова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 152-157. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-41759 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-417592013-03-03T03:06:51Z Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР Іванова, Т.М. Історія держави і права Розкриваються особливості організації місцевої влади за доби Української РСР, аналізується законодавство що регулювало питання здійснення влади на місцевому рівні. Раскрываются особенности организации местной во время развития Украинской ССР, анализируется законодательство, которое регулировало вопрос осуществления власти на местном уровне. The article addresses the specifics of legislative strengthening of local authorities for the day of the Ukrainian SSR, the problem of practice implementation at the local level and on the basis of historical experience made proposals on improvement of legislation and the Organization of local government in modern Ukraine. 2011 Article Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР / Т.М. Іванова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 152-157. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41759 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Іванова, Т.М. Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР Держава і право |
description |
Розкриваються
особливості
організації
місцевої
влади
за доби
Української
РСР,
аналізується законодавство
що регулювало
питання
здійснення
влади
на місцевому
рівні. |
format |
Article |
author |
Іванова, Т.М. |
author_facet |
Іванова, Т.М. |
author_sort |
Іванова, Т.М. |
title |
Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР |
title_short |
Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР |
title_full |
Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР |
title_fullStr |
Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР |
title_full_unstemmed |
Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР |
title_sort |
конституційно-правові засади організації місцевої влади української рср |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41759 |
citation_txt |
Конституційно-правові засади організації місцевої влади Української РСР / Т.М. Іванова // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 152-157. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ívanovatm konstitucíjnopravovízasadiorganízacíímíscevoívladiukraínsʹkoírsr |
first_indexed |
2025-07-04T00:04:55Z |
last_indexed |
2025-07-04T00:04:55Z |
_version_ |
1836672610291679232 |
fulltext |
Т. М. ІВАНОВА. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ
МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Роз кри ва ють ся особ ли вості ор ганізації місце вої вла ди за до би Ук раїнської РСР,
аналізується за ко но дав ст во що ре гу лю ва ло пи тан ня здійснен ня вла ди на місце во му
рівні.
Ключовіслова: місцеві ра ди, місце ве са мо вря ду ван ня, прин ци пи по бу до ви дер жа ви.
Рас кры ва ют ся осо бен но с ти ор га ни за ции ме ст ной во вре мя раз ви тия Ук ра ин ской
ССР, ана ли зи ру ет ся за ко но да тель ст во, ко то рое ре гу ли ро ва ло во прос осу ще ств ле ния
вла с ти на ме ст ном уров не.
Ключевыеслова: ме ст ные со ве ты, ме ст ное са мо управ ле ние, прин ци пы по ст ро е-
ния го су дар ст ва.
The article addresses the specifics of legislative strengthening of local authorities for the
day of the Ukrainian SSR, the problem of practice implementation at the local level and on
the basis of historical experience made proposals on improvement of legislation and the
Organization of local government in modern Ukraine.
Keywords:localadvices,localself-government,principlesofconstructionofthestate.
Наявністьзначноїкількостіпублікацій,вякихпо-різномувисвітлюєтьсязаро-
дження,етапирозвиткутаорганізаціямісцевоївлади,спричиняєзначнеусклад-
неннярозумінняїїзмісту,місцяіролівтеорії,історіїіпрактицінародовладдяяк
вУкраїнітакісвіті.
Питання організації і діяльності місцевих органів влади Української РСР
досліджували у своїх працях вчені, зокрема, В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький,
В.В.Копєйчиков, В.В. Кравченко,М.М. Тихомиров та ін.Проте досить значне
колопитаньщодорозвиткуорганізаціїмісцевогоуправліннянатериторіїУкраїни
залишаютьсянедокінцявирішенимиісьогодні.
Самеідеямісцевогосамоврядування,щопередбачаєдецентралізаціювлади,
організаційну та фінансову автономність органів місцевого самоврядування,
суперечилаленінськійдоктринісоціалістичноїдержави,практичнимзавданням
держави диктатури пролетаріату, що за своєю природою була державою цент-
ралізованоюітоталітарною.
Радянський тип влади відзначався значною централізацією. Проголошений
більшовикамипринципдемократичногоцентралізмупередбачав«поєднанняєди-
ного керівництва з ініціативою і творчою активністю на місцях‚ з відпові-
дальністюкожногодержавногооргануіслужбовоїособизадорученусправу»1,
закріплювавпріоритетдисципліниіцентралізмунаддемократичнимизасадами.
29грудня1917рокуРадаНароднихКомісарівРосійськоїФедераціїприйняла
декрет«ПростворенняКомісаріатупомісцевомусамоврядуванню»‚завданням
якогобулооб’єднаннядіяльностівсіхміськихісільськихземськихустанов.Але
вже18березня1918рокуРаднаркомліквідувавкомісаріатусправахмісцевого
самоврядування.Земствабулирозпущеніуцьомужроці‚аїхнємайнонаціоналізо-
ванедержавою2.
ЗгіднозпершоюКонституцієюРосійськоїФедерації1918р.органамигалузе-
вогоуправліннябулинароднікомісаріати.Такожвзазначенійконституціїперед-
бачалосьтрикатегоріїнаркоматів.Саметретюгрупускладалитінаркомати‚які
були в кожній республіці. Головним чином сюди відносяться відомства‚ на які
152 Держава і право • Випуск 53
©ІВА НО ВА Таїсія Ми хайлівна– здобувачкафедритеоріїтаісторіїдержавиіправа
Національноїакадеміївнутрішніхсправ
впливалинаціональніособливостіреспублік.Місцеві«уряди»називалисеберай-
наркомами. Виникали незалежні «трудові комуни». На основі Конституції
РосійськоїФедераціїбулаприйнята10-14березня1919рокувмістіХарковіКон-
ституціяУкраїнськоїСоціалістичноїРадянськоїРеспубліки.
Слідзазначити,щорадянськавладаневизнаваламісцевогосамоврядування.
Так,заКонституцієюУРСР1919року,органамивладинамісцяхбули:вмістахі
селах–РадиРобітничих,СелянськихтаЧервоноармійськихдепутатів,атакож
обранінимиВиконавчіКомітети;вгуберніях,повітах іволостях–З’їздиРадз
обранимиВиконавчимиКомітетами3.ВКонституціїбулозакріпленоположення,
що влада належала народові‚ тобто всьому населенню‚ яке було об’єднане в
міськіісільськіРади.Уточнюваласьтакожтериторіальнабазановихорганіввла-
ди:вониповиннібулиутворюватисянетількивмістах‚айуселах.
ЗаКонституціями1918і1924рр.сільськіРадиоб’єдналисяуволоснуланку‚
волосніоргани–вмежахповітуіт.д.Складаласясистемаволосних‚повітовихі
губернськихз’їздівРад.З’їздиРадскликалисявиконавчимиорганами(виконав-
чимикомітетами)неменшедвохразівнарікпообласті‚одногоразуутримісяці
по губерніях і повітах і одного разу на місяць по волості. Конституція СРСР
1936р.вводилапрямівибори4.
ЗаКонституцієюСРСР1936р. зміниласяназва і статусРад.Відтепервони
сталиназиватисьРадидепутатівтрудящих.Алезміниторкнулисянетількиназви
Рад‚айвсієїїхсистеми.ЯкщоранішеРадибулилишеунизовійланці–вмістах
іселищах‚анабільшвисокомурівні(починаючизволостіірайону)скликалися
з’їздиРад‚тозаразувсіхланках–відсільськихРаддоВерховноїРадивстанов-
люваласяєдинасистема.Цеозначало‚щовиборцітепербулипостійнозв’язаніз
усімаорганамивладинаперіодповноваженьтієїчиіншоїРади.
КонституціяУРСР1937рокуперетворилаРадинапредставницькіорганина
всіхрівнях,аКонституціяУРСР1978рокузакріпилапринципєдностісистеми
Радвиключноякорганівдержавноївлади.Радинароднихдепутатівтаїхніоргани
не могли ухвалювати самостійних рішень. Навіть справи,що за Конституцією
Української РСР належали до компетенції Рад народних депутатів, не могли
вирішуватисянимибезпогодженнязвідповіднимипартійнимикомітетами.Саме
томурівеньроботиРаднароднихдепутатівуціломуневідповідавніїхконсти-
туційнійприроді,ніінтересамнароду.
Ради всіх рівнів стали постійними органами, але позбавленими консти-
туційних повноважень. Вони періодично проводили свої сесії. Для скликання
сесійне треба було тепер кожного разу влаштовуватинові вибори– достатньо
булоскликатидепутатів‚обранихнаданийстрок.ЦеробилоРадибільшопера-
тивними‚ особливо коли скликалася позачергова сесія. Але головне полягало
навітьневоперативності.Важливобулоте‚щороботадепутатівРад‚якіотрима-
липовноваженнянадва-трироки‚контролювалисябільшевиборцями,апартійни-
ми комітетами. Тепер депутат Ради зобов’язаний був впродовж терміну своїх
повноважень виконувати не волю своїх виборців, а керуватися в основному
партійнимирішеннямиістатутомКПРС.
Докомпетенціїорганівмісцевоївладивходилитакіположення:1)проведення
в життя всіх постанов вищих органів влади; 2) вжиття заходів по піднесенню
даної території і культурному і господарському відношенні; 3) вирішення всіх
питаньмісцевогозначення.
Органами державної влади намісцях заКонституцію 1977 р. вСРСР були
місцевіРадинароднихдепутатів.Вкожнійадміністративно-територіальнійоди-
ниці–вобласті‚краї‚районі‚місті‚селі‚селищі–державнавладаздійснювала-
153Юридичні і політичні науки
сявідповідноюРадоюнароднихдепутатів–представницькиморганоммісцевого
населення‚якиймаєвсюповнотувладивмежах‚встановленихзаконом5.
ДокомпетенціїмісцевихРадвходилокерівництвомісцевимгосподарствомі
культурнимбудівництвом.Вонинемалиправасамостійновирішуватипитання
загальнодержавногозначення.Алевонимоглиобговорюватиціпитанняівноси-
тисвоїпропозиціїувищіорганивлади.Місцевіорганивладинемализаконодав-
чої ініціативи, абулилишепредставницькими. Їхрішенняносилипідзаконний
характер.Кожнамісцеварадамаладіятилишевмежахправ‚наданихїйзаконом‚
прийнятінеюактималисилулишенаїїтериторії.
РазомзтиммісцевіРадикористувалисявідносноюсамостійністюувирішенні
питаньмісцевогозначення.Вониутворювалисвоївиконавчіірозпорядчіоргани‚
які їмбулипідпорядкованііпідконтрольні.Якорганидержавноївлади‚місцеві
Радиздійснюваликерівництвовсімапідпорядкованимиїморганамидержавного
управління. У віданні місцевих Рад знаходились комунальне господарство‚
більшістьпідприємствторгівлітагромадськогохарчування‚благоустрій‚місцеві
шляхи‚ підприємства в сфері побутового обслуговування населення. Місцеві
Ради самостійно планували розвиток місцевого господарстві‚ розпоряджалися
фінансами та майном. Їм належав ряд важливих прав у сфері керівництва
сільськимгосподарством.ВбезпосередньомувіданнімісцевихРадзнаходилась
частинакультурно-просвітницькихімедичнихустанов‚шкіл‚дитячихсадківіт.
д.,прицьомусамостійністьбулоформальною,аджекомпетенціяобмежувалася
відповіднимирішеннямипартійнихкомітетів,якіповиннібулиобов’язкововико-
нуватикерівникивиконавчихкомітетівРадякчлениКПРС.
Такасамостійністьбулаобумовленатим‚щосамевцихпитанняхбулапотреба
унайбільшретельномуврахуваннімісцевихособливостейіумов.Аленапрактиці
принципдемократичногоцентралізмунепередбачивконкретногорозподілуповно-
важеньміжорганамидержавноївладитамісцевогосамоврядування,затверджував
пріоритетрішеньвиконавчихорганівбезврахуваннямісцевихособливостей.
Основоположні засадиорганізаціївладинамісцях,якімістилаКонституція
СРСР 1977 р., були відтворені в Конституції Української РСР‚ яка прийнята
20квітня1978року.У її статті 2 було визначено‚що«вся влада вУкраїнській
СРСРналежитьнародові‚народздійснюєдержавнувладучерезвладународних
депутатів‚ які становлять політичну основу Української РСР», але механізму
реалізаціїконституційнихзасаднебулозакріплено.
При цьому у частині 3 зазначеної статті Конституції Української РСР було
визначено‚щовсііншідержавніорганипідконтрольнііпідзвітнірадамнародних
депутатів,анапрактиціщейпартійнимикомітетами.
Відповідно до статті 3 Конституції Української РСР провідним принципом
побудовирадянськоїдержавивизнаєтьсяпринципдемократичногоцентралізму,
заякимрішеннямвищестоящихорганівобов’язковідлянищестоящих.Знорми
статтівипливає‚щоорганивладинамісцяхмалиобмеженусамостійністьвприй-
няттірішень‚якірегулювалипитаннямісцевогожиття.Суспільствострімкороз-
вивалось і тому потребувало швидкого й оперативного вирішення важливих
питаньжиттягромадян.Прийняттяшвидкихіоперативнихрішень,яківідповіда-
либпотребамгромадян,булопроблематичним,такякдіявпринципцентралізму
ісамевіндомінувавнаддемократичнимизасадами.Владанамісцяхмалаобме-
женіповноваженняімісцевийбюджетнезавждивідповідавпотребамгромади.
Розділ4КонституціїУкраїнськоїРСР1978р.визначавстатусРадинародних
депутатів‚ та їх систему. Зокрема вКонституціїУСРС1978 р. визначалосьщо
обласні‚ районні‚ міські‚ районні у містах‚ селищні та сільські Ради народних
154 Держава і право • Випуск 53
депутатівстановлятьєдинусистемуорганівдержавноївлади.ПрицьомуусіРади
проголошувались органами державної влади,що вищестоящі Ради мали право
контролюватидіяльністьнищестоящих.Зацихумов,просамостійністьмісцевих
радувирішенніпитаньмісцевогосамоврядуваннянатойчаснемоглобутимови.
УразіневідповідностірішеньРадинижчогорівнявономоглобутибезпояснення
відміненоабоскасовановищестоящоюРадою.
ДіяльністьмісцевихРад,крімКонституціїУРСР,якавизначалазагальніполо-
женняїхорганізаціїтадіяльності‚регулюваласяЗаконамиУкраїнськоїРСРпро
обласнуРадународнихдепутатівУкраїнськоїРСРвід31жовтня1980року;про
районніРадинароднихдепутатівУкраїнськоїРСРвід15липня1971року;про
міські‚районнівмістахРадинароднихдепутатівУкраїнськоїРСРвід15червня
1971року;проселищнуРадународнихдепутатівУкраїнськоїРСРвід2червня
1968рокуіпросільськіРадинароднихдепутатіввУкраїнськійРСРвід2червня
1968року.Цізаконивизначалипредметивіданнятаосновніповноваженняодна-
ковідляРадвсіхрівнів,що,зодногобоку,недозволялочіткорозмежуватиповно-
важення між ними, а з другого – свідчило про декларативний характер цих
органів,якіпосуті.становилилише«демократичнийкамуфляж»авторитарногоі
тоталітарногорежимів.
СтрокповноваженьмісцевихРаднароднихдепутатівскладавдвазполови-
ноюроки(ст.79КонституціїУРСР).ПитаннясвоєїкомпетенціїмісцевіРадироз-
глядалитавирішувалинасвоїхсесіях(ч.1ст.80КонституціїУРСР),якіскликали-
сяїхвиконавчимикомітетамиітривалилишекількагодин.Цесвідчитьпроте,
щомісцевіРадифактичнобуливзагалі безвладні,напрактиці вонилишефор-
мально схвалювали проекти рішень підготовлені виконавчими комітетами, їх
апаратомівкінцевомурахункумісцевимипартійнимиорганами.
Ради народних депутатів обирали постійні комісії‚ створювали виконавчі і
розпорядчіоргани‚атакожіншіпідзвітніїморгани(ч.2ст.80КонституціїУРСР).
ЗакономУкраїнськоїРСРпрообласнуРадународнихдепутатівУкраїнськоїРСР
визналось‚щовиконавчимірозпорядчиморганомобласноїРадинароднихдепу-
татівєобранийнеюзчисладепутатіввиконавчийкомітетускладі:голови‚пер-
шогозаступникаголови‚заступникаголови‚секретарята9-13членів.Виконав-
чий комітет безпосередньо був підзвітній як Раді‚ яка його обрала‚ так і Раді
МіністрівУкраїнськоїРСР,аформальнопартійнимикомітетами,аджебільшість
виконавчогокомітетускладамикомуністи.
Радинароднихдепутатів,здійснюючикерівництвонижчестоящихРаднарод-
них депутатів, направляла їх роботу по втіленню у життя законів, планів еко-
номічного і соціального розвитку, планів економічного і соціального розвитку,
комплекснихзагальнодержавних,республіканських,міжгалузевихірегіональних
програм,вивчала,узагальнювалаірозповсюджуваладосвідроботиРад,забезпе-
чувала вдосконалення форм і методів їх діяльності, підготовки і підвищення
кваліфікаціїпрацівниківрадянськихорганів.
ДіяльністьРадформальнобудуваласьнатакихпринципах:колективного,віль-
ного, ділового обговорення і вирішення питань; гласності; регулярної звітності
виконавчогокомітету, іншихстворюванихРадоюорганівпередРадою інаселен-
ням;широкогозалученнягромадяндоучастівроботіРад;Радиінформуютьсисте-
матично населення про свою роботу і прийняті рішення, а насправді були
зобов’язані.
ПеріодчинностіКонституціїУРСР20квітня1978бувкульмінаційниммомен-
том радянської моделі організації влади на місцях, завершення цього періоду
ознаменувало перехід до інших форм конституційно-правового регулювання.
155Юридичні і політичні науки
Якщовиходитизполітико-правовихреалійрадянськоїсистеми,тодатоюзавер-
шення цього періоду стало прийняття загальносоюзного Закону «Про загальні
засадимісцевогосамоврядуванняймісцевогогосподарствавСРСР»від9квітня
1990р.6ЦимЗакономвумовахрадянськоїправовоїсистемивпершеюридично
визнавалося місцеве самоврядування, як самоорганізація громадян з метою
вирішення безпосередньо або через органи,що ними обираються, усіх питань
місцевогозначення,виходячиз інтересівнаселенняйособливостейадміністра-
тивно-територіальних одиниць, на основі законів та відповідної матеріальної і
фінансовоїбази.
Важливопідкреслити,щопроголосивши16липня1990рокуДеклараціюпро
державнийсуверенітетУкраїнитаприйнявши24серпня1991рокуАкт«Пропро-
голошеннянезалежностіУкраїни»,Українанамітилатенденціювиходузправо-
вогополяСРСР.ЦедаломожливістьВерховнійРадіУРСРсамостійновизначати
основні напрями законодавчої політики, виходячи із національних інтересів
України. Саме в Декларації про державний суверенітет України закладено
основніпринципиорганізації влади і зазначено,щоджереломвладиєнарод, а
владанародуздійснюєтьсябезпосередньотачерезсистемудержавнихорганіві
місцевесамоврядування.
Аналіз законодавства та практики діяльності місцевих Рад на різних етапах
існуваннярадянськоїмоделівладивРадянськійУкраїнідозволяєвиділитидеякіїх
характерніриси.Так,всіРадибуливмонтованівєдинусистемуорганівдержавної
влади.Єдністьцієїсистемибудуваласянапринципі,зазначеномувстатті3Кон-
ституціїУкраїнськоїРСРвід1978року:«ОрганізаціяідіяльністьРадянськоїдер-
жавибудуютьсявідповіднодопринципудемократичногоцентралізму:виборності
всіхорганівдержавної влади знизудоверху,підзвітності їхнародові, обов’язко-
востірішеньвищестоящихорганівдлянижчестоящих»7.Реалізаціяданогоприн-
ципунапрактиціпризводиладотого,щодіяльністьмісцевихРадздійснювалася
наосновідотриманняпріоритету«загальнодержавних»інтересів,безналежного
врахуванняінтересівмісцевогонаселення,щонеминучевелодоцентралізації.
Вартозгадати,наскількисуперечливорозвивалисяуколишньомуРадянсько-
му Союзі процеси, що стосувалися практичної діяльності Рад народних депу-
татів.Зодногобоку,постійновказувалосянанеобхідністьзміцненняїхматеріаль-
но-технічної бази, поступового підпорядкування Радам народних депутатів
підприємств,установ іорганізацій,діяльністьякихбулапов’язаназобслугову-
ваннямнаселення,зіншого,–Радамнароднихдепутатівнічого,власне,непере-
давалося.Всебулозосередженеврукахпартійнихкомітетів,якісвідомогальму-
вали процес розширення прав місцевих Рад народних депутатів. Як наслідок,
правова,фінансоваіматеріально-технічнабазаРаднароднихдепутатівзалишала-
ся надзвичайно слабкою, а самі позбавлені реальних механізмів впливу на
суспільні відносини. Також слід додати, що всі рішення Рад узгоджувалися з
відповіднимипартійнимикомітетами,ацепризводилодотого,щоРадибільшою
міроюкерувалисяпартійнимирішеннями,ніжконституцією,законамитапідза-
коннимиактами.ЗацихумовРадинароднихдепутатівнемоглизабезпечувати
повне народовладдя, виконувати закріплені за ними Конституцією Української
РСРповноваження.ІценевинаРаднароднихдепутатів,аїхнябіда.Саметаку
модельвинайшлаколишняадміністративно-команднасистемаСРСР8.
Навсіхтериторіальнихрівняхвладизаперечувавсяпринципрозподілувлад,
Радирозглядалисяяк«працюючікорпорації»,тобтооргани,яківсвоїйдіяльності
маютьпоєднуватинормотворчість,виконаннярішеньтаконтрользаїхвиконан-
ням(тобтовонинелишеформуваливиконавчіорганиікерувалиїхроботою,на
156 Держава і право • Випуск 53
нихбезпосередньопокладалисяфункціїкерівництвапідвідомчимгосподарством,
соціально-економічним розвитком відповідної території). Особливості органів
місцевоївладирадянськогоперіодубулоте‚щоіснувалоподвійнепідпорядкуван-
нявиконавчихорганівРад(виконкомів‚відділівтауправлінь).Формальновони
призначалися Радами‚ але реально стояли над ними і керували ними.А також
виконували‚першзавсе‚волювищестоящихвиконкомівтапартійнихкомітетів.
Взагалірадянськійправовійсистемібувпритаманнийтакзванийпатерналізм.Це
означало‚щонайвищіорганидержавинесливідповідальністьзавсе‚щовідбува-
лосяякудержавівцілому‚так іокремихрегіонахтанаселенихпунктах.Таку
точкузорувисловлюєусвоїйпраціМ.І.Корнієнко9.
Представляєтьсяможливимзробитивисновок,щовКонституціїУкраїнивід
28червня1996р.тавдіючомузаконодавствізакріпленомодельорганізаціїдер-
жавної виконавчої влади і самоврядування на місцях, яка не в повній мірі
відповідаєєвропейськимстандартам.Так,місцевіорганидержавноївиконавчої
влади створюються не тільки з метою контрольно-наглядових функцій щодо
місцевого самоврядування та його органів, а й беруть на себе основний обсяг
повноваженьзаздійсненняуправліннявідповіднимитериторіями,зокремарайо-
намиіобластями,атакожмістамиКиєвоміСевастополем.Цепородилооднуіз
найскладнішихпроблем– проблему розмежуванняфункцій і повноваженьміж
місцевимидержавнимиадміністраціямитаорганамимісцевогосамоврядування.
Звідсиіскладністьпроблемирозмежуванняфункційіповноваженьміжвказани-
мидвомасистемамимісцевихорганіввлади,оскількивонаобумовленатим,що
змістовноцепосутіодноріднісистеми,якіпрактичнозаймаютьсяоднимиітими
жпитаннями.
Варто зазначити,щоєвропейськеспівтоваристворозробилоосновнийдоку-
мент, що є своєрідним зразком для формування законодавчих положень, щодо
місцевогосамоврядування–ЄвропейськуХартіюмісцевогосамоврядування.
Враховуючи лаконічність цього документа і його універсальний характер,
важливодляУкраїниприпроведенніреформиорганізаціїмісцевоїпублічноївла-
дисприйнятиголовніпринципиХартіїіврахуватидосвідпобудовимісцевоївла-
дидобирадянськоїУкраїни.
1.Кон сти туціяУРСРвід14березня1919року//Укн.ІсторіяУкраїнськоїКонсти-
туції / Упоряд. А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. – К.: Право, 1997. – С. 175-181.
2. Корнієнко М.Актуальні проблемиформування органівмісцевого самоврядування –
Ужгород,1997.–С.64.3. Боф фа Дж.ИсторияСоветскогоСоюза:В2-хт.–Т.1–М.,
1990.–С.178.4. Ку куш кин Ю.С.‚ Чи с тя ков О.И.ОчеркисторииСоветскойКонститу-
ции.–М.,1987–С.76-77.5. Пав ловсь кий Р.С.МісцевіорганидержавноївладиСРСР.–
Х.,1964–С.9.6. Про ос новнізасадимісцевогосамоврядуваннятамісцевогогосподар-
ства вСРСР: ЗаконСРСР від 9 квітня 1990 р.№1417-1 // Відомості З’їзду народних
депутатівСРСР іВерховноїРадиСРСР.–№16. –Ст. 267.7. Кон сти туція УРСРвід
20квітня1978р.//ВВРУРСР.–1978.–№18.–Ст.268.8. Плющ І.С.Широкенормуван-
ня місцевих відносин (до проблеми становлення й удосконалення законодавства про
місцеве самоврядування) // У кн.: Законодавство України: проблеми вдосконалення:
Зб.наук.праць.–К.:Парламентськевидавництво,2001.–Вип.7.–С.7.9. Корнієнко М.
Актуальніпроблемиформуванняорганівмісцевогосамоврядування.–Ужгород,1997.–
С.181.
157Юридичні і політичні науки
Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Т. М. Іванова. КонституцІйно-правовІ засади органІзацІЇ мІсцевоЇ влади УкраЇнськоЇ РСР
|