Пащенко Володимир Олександрович

Пащенко Володимир Олександрович

19 квітня 2010 р. на 63-му році життя відійшов у Вічність відомий український дослідник історії релігії й церкви радянської доби, доктор історичних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Володимир Олександрович Пащенко....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
In memoriam
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41773
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пащенко Володимир Олександрович // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 431-433. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41773
record_format dspace
spelling irk-123456789-417732020-11-19T15:27:14Z Пащенко Володимир Олександрович In memoriam 19 квітня 2010 р. на 63-му році життя відійшов у Вічність відомий український дослідник історії релігії й церкви радянської доби, доктор історичних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Володимир Олександрович Пащенко. 2010 Article Пащенко Володимир Олександрович // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 431-433. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41773 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic In memoriam
In memoriam
spellingShingle In memoriam
In memoriam
Пащенко Володимир Олександрович
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
description 19 квітня 2010 р. на 63-му році життя відійшов у Вічність відомий український дослідник історії релігії й церкви радянської доби, доктор історичних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Володимир Олександрович Пащенко.
format Article
title Пащенко Володимир Олександрович
title_short Пащенко Володимир Олександрович
title_full Пащенко Володимир Олександрович
title_fullStr Пащенко Володимир Олександрович
title_full_unstemmed Пащенко Володимир Олександрович
title_sort пащенко володимир олександрович
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet In memoriam
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41773
citation_txt Пащенко Володимир Олександрович // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 431-433. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
first_indexed 2025-07-04T00:05:47Z
last_indexed 2025-07-04T00:05:47Z
_version_ 1836672665288441856
fulltext IN MEMORIAM 431430 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ ПАЩЕНКО Володимир Олександрович 19 квітня 2010 р. на 63­му році життя відійшов у Вічність відо­ мий  український  дослідник  історії  релігії  й  церкви  радянської доби,  доктор  історичних наук,  професор,  дійсний член Національної академії педагогічних  наук  України Володимир  Олександрович Пащенко. Народився  майбутній історик 14 серпня 1947 р. у селі  Дружба  Решетилівсь­ кого  району  Полтавської області. Після закінчення в 1975 р.  філософського  фа­ культету  Київського  дер­ жавного університету імені Тараса Шевченка й до кінця життя  працював  у  Полтав­ ському державному педаго­ гічному  інституті,  згодом університеті. У стінах цього вищого навчального закла­ ду пройшов шлях  від асис­ тента кафедри філософії до ректора.  Останню  посаду Володимир Олександрович обіймав 18 років — з 1990 по 2008 рр. У 1982 р. В. О. Пащенко закінчив аспірантуру Інституту філо­ софії Академії наук УРСР і наступного року захистив дисертацію кандидата філософських наук. Саме тоді його дослідницькі інте­ реси зосередилися на церковно­історичній проблематиці.  Однак можливості її вивчення в умовах радянського тоталітаризму були Остання шана Презесу… С. Кокін, П. Кулаковський, Ю. Шаповал біля входу до Інституту національної пам’яті Республіки Польщі. Варшава, квітень 2010 р. ду»). А ось інший напис: «I źil w naszych czasach…RYCERZ… Zbroja jego była HISTORIA. W dłoni dzierїił miecz PRAWDY…» («І жив в наш час… ЛИЦАР… Зброєю його була ІСТОРІЯ. В руці тримав меч ПРАВ­ ДИ…»). Правда… Це слово чи не найчастіше зустрічається у спогадах тих, хто писав чи говорив про Януша Куртику. Сам він досить аку­ ратно і завжди доречно вживав це слово, знаючи, як часто маніпу­ люють  цим  поняттям.  Очевидно,  що нам ще  належить осягнути правду про життя і справу Презеса. Вічная йому пам’ять! Януша  Куртику поховали на Почесній  Алеї на  Раковицькому цвинтарі у Кракові. Будете там — обов’язково покладіть квіти на його могилу. В ній лежить науковець, Презес, людина, гідна істо­ ричної пам’яті. Юрій Шаповал . IN MEMORIAM 433432 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ ких дисертацій, започатковано періодичну наукову конференцію «Релігія і церква в радянській Україні». Наукові здобутки В.О.Пащенка були відзначені державними та відомчими нагородами: Заслужений працівник освіти України, по­ чесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, медаллю А. С. Макаренка, золотою медаллю «За заслуги в освіті». Внесок В. О. Пащенка в українську науку, освіту та культу­ ру гідно поцінований науковою громадськістю — лауреат премій імені Панаса Мирного, Івана Котляревського, Володимира Коро­ ленка, Самійла Величка, Івана Огієнка, нагороджений Міжнарод­ ним орденом «За примноження добра на землі», срібною медаллю Оксфордського  університету за  наукові  досягнення.  Українська православна церква нагородила В. О. Пащенка двома орденами — Миколи Чудотворця «За примноження добра на землі» та «За пат­ ріотизм» ІІ ст. Останнім часом Володимир Пащенко цікавився творчістю ви­ датного українського письменника Олеся Гончара, аналізував ба­ чення  ним  місця  релігії  в  українському  суспільстві.  Ці  пошуки втілилися в монографію «Гончарова правда про духовність і церк­ ву»  (2006 р.).  Учений  і  далі  розробляв  започатковану  тему,  мав багато творчих планів та ідей, які неодмінно прагнув реалізувати найближчим  часом.  На  жаль,  важка  хвороба  цьому  завадила.… Вічна йому пам’ять! Від редколегії. надзвичайно обмеженими. Політичні зміни, пов’язані із процесом перебудови  та  здобуття  Україною  незалежності  створили  нову ситуацію в українській історіографії, уможлививши застосування наукового  підходу  до  вивчення  цієї  теми,  використання  раніше недоступних  архівних  джерел,  з’ясування  невідомих  фактів  про стосунки держави й церкви в радянській Україні. Під впливом цих змін учений захопився ідеєю ґрунтовного дослідження історії дер­ жавно­церковних  відносин, яку  наполегливо реалізовував упро­ довж  багатьох  років.  Попри  завантаженість  адміністративною роботою  він знаходив  час  збирати  інформацію у  Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному  архіві  вищих  органів  влади  та  управління  України, обласних архівних установах, працював у бібліотеках та оприлюд­ нював свої ідеї на наукових конференціях і семінарах. Результатом копіткої роботи став захист у 1994 р. дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук, серія ста­ тей та низка монографій, яких цілком вистачило б для звіту про діяльність цілого наукового інституту: «Державна політика щодо православної церкви в Україні (1917–1922)» (1992 р.), «Українсь­ ка автокефальна православна церква. Важкий шлях до визнання» (1993 р.), «Держава і православ’я в Україні, 20–30­ті роки ХХ сто­ ліття» (1993 р.), «Ніч минула, а день наближається…», «Держава і православ’я в Україні. 20–30­ті роки» (1994 р.), «Православ’я в Ук­ раїні. Державно­церковні стосунки. 20–30­ті роки» (1995 р.), «Пра­ вослав’я в новітній історії України» (кн. 1, 1997 р.; кн. 2, 2001 р.), «Національні традиції державотворення в нарисах з позиції полі­ тичної та релігійної думки» (2000 р.), «Греко­католики в Україні» (2002 р.), «Більшовицька держава і православна церква в Україні» (2004 р.), «Православна церква в тоталітарній державі» (2005 р.). Володимир Олександрович виявив неабиякий талант в органі­ зації наукових досліджень. Генеруючи ідеї та підтримуючи перс­ пективні задуми  однодумців та учнів, він зумів зібрати навколо себе ціле гроно молодих і талановитих науковців, які плідно пра­ цюють над церковно­історичною проблематикою. Колеги ствер­ джують, що можна навіть говорити про створений В. О. Пащенком справжній «полтавський феномен» (на зразок більш відомого «ста­ ніславського» в літературі), який має значний науковий потенціал. Під  його  керівництвом захищено  2 докторські  та 8 кандидатсь­

Схожі ресурси