Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки

Рец. на кн.: «Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки / Авт.-упоряд.: Ю. Шаповал [та ін.]. – К.: Либідь, 2009. – 544 с.».

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Васильєв, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41779
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки / В. Васильєв // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 370-373. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41779
record_format dspace
spelling irk-123456789-417792013-03-03T03:08:15Z Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки Васильєв, В. Рецензії Рец. на кн.: «Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки / Авт.-упоряд.: Ю. Шаповал [та ін.]. – К.: Либідь, 2009. – 544 с.». 2010 Article Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки / В. Васильєв // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 370-373. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41779 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Васильєв, В.
Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
description Рец. на кн.: «Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки / Авт.-упоряд.: Ю. Шаповал [та ін.]. – К.: Либідь, 2009. – 544 с.».
format Article
author Васильєв, В.
author_facet Васильєв, В.
author_sort Васильєв, В.
title Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки
title_short Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки
title_full Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки
title_fullStr Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки
title_full_unstemmed Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки
title_sort україна в добу “великого терору”: 1936–1938 роки
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41779
citation_txt Україна в добу “Великого терору”: 1936–1938 роки / В. Васильєв // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 370-373. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
work_keys_str_mv AT vasilʹêvv ukraínavdobuvelikogoteroru19361938roki
first_indexed 2025-07-04T00:06:11Z
last_indexed 2025-07-04T00:06:11Z
_version_ 1836672689534664704
fulltext РЕЦЕНЗІ Ї 371 (більше 1 млн осіб), а також виселення поляків та німців, які меш­ кали  у  прикордонних  районах.  Комуністичний  режим  улашту­ вав  широкомасштабні  репресивні  операції  під  час  голодомору 1932–1933 рр., переслідування української інтелігенції, політичні чистки  партійно­державних  структур.  У  1937–1938 рр.  масові репресивні операції, згідно з наказами НКВС СРСР, стосувалися, окрім визначених категорій осіб, «залишків соціально ворожих класів», «національних контингентів», які підлягали арештам та розстрілу, так званих «українських націоналістів». Автор цілком справедливо підкреслює, що для останніх вироки в абсолютній більшості зводилися до «вищої міри соціального захисту», тобто страти. Логічно виглядає обґрунтування необхідності розрізняти масові репресивні операції органів НКВС та кадрову чистку, тоб­ то репресії у партійно­державних структурах. Від початку 1938 р. широкомасштабні репресії проти членів партії було призупине­ но, але хвиля арештів та розстрілів безпартійних наростала. Принагідно  зауважимо,  що  Ю. І. Шаповал  подає  статистику репресій тих років. Зокрема, він зазначає: «За офіційними даними, в Україні в 1936 р. було заарештовано 15 707, у 1937 — 159   573, у 1938 р. — 108 006 осіб (посилання автора: Яковлев А.Н. По мощам и елей. – Москва, 1995. – С. 180). Звичайно, щоби скласти загальну картину  репресій,  ці  дані  слід  доповнити  ув’язненими  у  внут­ рішніх тюрмах НКВС (а вони були переповнені), проаналізувати смертність  у  таборах  (у  1936 р.  вона  становила  2%,  в  1937– 1938 рр. — 6–7%). Слід урахувати також кількість репресованих селян та депортованих. Зрозуміло,  репресії  торкнулися  й  партійного  керівництва. Так, із 102 членів і кандидатів у члени ЦК КП(б)У, 9 членів ревізій­ ної комісії, обраних на ХІІІ з’їзді КП(б)У влітку 1937 р., було репре­ совано 100 осіб. На 24 січня 1938 р. у складі ЦК КП(б)У з 62 членів і 40 кандидатів у члени ЦК залишилося, відповідно, 20  і 5 осіб (посилання  автора:  Назвати  поіменно  //  Комуніст  України. – 1989. – № 5. – С. 58).  Історик наполягає на необхідності подаль­ ших досліджень «великого терору», його специфічних рис у тому чи іншому регіоні, технології здійснення насильства. Це важливо для розуміння реальної природи сталінського режиму. Наступна  стаття  С. М. Богунова  присвячена  особливостям «чистки» чекістських кадрів в Україні в період єжовщини. Вона РЕЦЕНЗІЇ Валерій Васильєв* Рецензоване  видання  складається з трьох частин: «1. Апогей більшовиць­ кої  тероріади  в  Україні:  погляд  із  ХХІ століття»,  де  вміщено  чотири  дослід­ ницьких статті; 2. «НКВС УРСР: струк­ тура і кадри»; 3. «Документи і матеріали». У статті Ю. І. Шаповала аналізуються події політичної історії, що пов’язані із здійсненням «великого терору» 1936–1938 рр. в УСРР–УРСР. Доводиться, що М. І. Єжов від вересня 1936 р., коли обійняв посаду наркома внутрішніх справ СРСР, ретельно вико­ нував настанови генерального секретаря ЦК ВКП(б) Й. В. Сталіна, який із кінця 1920­х рр. поступово розширював сферу політич­ них репресій, перенісши політику знищення «ворогів народу» із «залишків буржуазних елементів» на ціле суспільство. Українська  специфіка  полягала  в  тому,  що  республіка  до 1937 р. пережила депортацію, проведену у ході «розкуркулення» * Васильєв В.Ю. — кандидат історичних наук, завідуючий сектором істо­ рико­енциклопедичних досліджень відділу спеціальних галузей  істо­ ричної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України. Україна в добу «Великого терору»: 1936–1938 роки / Авт.-упоряд.: Ю. Шаповал [та ін.]. – К.: Либідь, 2009. – 544 с. РЕЦЕНЗІ Ї 373372 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Георгій Касьянов* Історія  повсякденності  у  сучасній зарубіжній  історіографії —  це  один  з успішних  та  активно  розроблюваних напрямів антропологічно орієнтованої історії.  Розвиток  цього  напряму  істо­ ричних студій в Україні започаткований лише з ХХІ ст., у цьому сенсі монографія О. А. Коляструк належить до наукових дослід­ жень  вочевидь піонерського  характеру. Вона особливо цінна й тим, що присвячена історії життя інтелігенції, категорії населен­ ня, яка в радянській історіографії була обділена науковою ува­ гою, а її життєпис ще й сьогодні перебуває на етапі створення. Перший розділ монографії О. А. Коляструк розкриває станов­ лення  історії  повсякденності  як  наукового  напряму  в  Західній Європі й Америці, а також у пострадянській Росії. Доцільність та­ кого аналітичного історіографічного екскурсу цілком виправдана з огляду на новизну проблематики в Україні. Водночас О. А. Ко­ ляструк наполягає, що антропологічно орієнтована історіографія в нашій країні розвивалась як потужна людинознавча тенденція з останньої третини ХІХ ст. аж до кінця 1920­х рр., поки не була обірвана через утвердження в УСРР марксистсько­ленінської ме­ тодології. З огляду на це, її відродження на сучасному етапі роз­ витку історичної науки набуває особливої актуальності. Коляструк О.А. Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя. – Харків: Раритети України, 2010. – 362 с. * Касьянов Г.В. — доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії України Інституту історії України НАН України. Рецензоване видання є значним кроком уперед у дослідженні механізмів здійснення масових репресивних операцій в Україні, що ініціювалися лідерами комуністичного режиму. доповнює матеріал Ю. І. Шаповала цікавими подробицями внут­ рішньої ситуації в органах НКВС УСРР–УРСР в 1936–1937 рр. Про­ те, на наш погляд, один із висновків автора доволі дискусійний: «Органи НКВС були покірним інструментом у руках влади. Теза про їх вихід з­під контролю ВКП(б) не відповідає дійсності». Тут міститься  логічна  суперечність.  Влада  в  партійно­державній структурі  управління  СРСР  зосереджувалася  в  політбюро  ЦК ВКП(б). Але з початку 1930­х рр. головним носієм влади — дик­ татором — був Й. В. Сталін. Недарма М. І. Єжов ретельно викону­ вав  його  особисті  накази  (оформлені  у  вигляді  постанов  ЦК ВКП(б) та РНК СРСР). Є всі підстави вважати, що органи НКВС у 1936–1937 рр. були виведені з­під контролю партійних органів. Харківський дослідник В. А. Золотарьов є автором статті, де здійснено соціально­статистичний аналіз начальницького скла­ ду НКВС УСРР напередодні єжовщини (90 осіб). Він дійшов вис­ новків, що керівний кадровий склад НКВС УСРР тією чи іншою мірою відбивав  класову, соціальну й національну структуру та освітній  рівень  державного  апарату  в  радянській  Україні.  Че­ кістські кадри, як і всі державні структури, вирізнялися розмитим соціальним  складом,  низьким  освітнім  рівнем,  неукраїнським походженням. З одного боку, це давало можливість радянським владним структурам легко  маніпулювати чекістами, примушу­ вати їх виконувати будь­які злочинні накази, а, з  іншого, стало підставою для знищення багатьох із них. Дещо несподівано у внутрішній логіці розкриття теми видан­ ня виглядає стаття О. Радзивілл «“Великий терор” у шкільних під­ ручниках з історії України (1969–2007)». Але оскільки вплив тих моторошних  подій  на  історичну  пам’ять  українського  суспіль­ ства, без сумніву, значний, заявлена дослідницею проблематика актуальна, а її вивчення виглядає обґрунтованим. Для всіх, хто цікавиться страшними подіями радянської доби в Україні, стане у пригоді довідковий матеріал щодо структури та кадрів НКВС УСРР–УРСР у 1937–1938 рр. Привертають увагу 85 документів, надрукованих у книзі. Вони охоплюють період від червня 1936 р. до червня 1989 р., і віднайдені в Галузевому дер­ жавному архіві СБУ. Тематично добірка розкриває «внутрішню кухню» діяльності органів НКВС УРСР під час «великого терору».