Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя

Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя

Рец. на кн.: «Коляструк О.А. Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя. – Харків: Раритети України, 2010. – 362 с.».

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Касьянов, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2010
Schriftenreihe:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Schlagworte:
Рецензії
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41780
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя / Г. Касьянов // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 373-375. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41780
record_format dspace
spelling irk-123456789-417802013-03-03T03:08:41Z Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя Касьянов, Г. Рецензії Рец. на кн.: «Коляструк О.А. Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя. – Харків: Раритети України, 2010. – 362 с.». 2010 Article Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя / Г. Касьянов // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 373-375. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41780 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Касьянов, Г.
Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
description Рец. на кн.: «Коляструк О.А. Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя. – Харків: Раритети України, 2010. – 362 с.».
format Article
author Касьянов, Г.
author_facet Касьянов, Г.
author_sort Касьянов, Г.
title Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя
title_short Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя
title_full Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя
title_fullStr Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя
title_full_unstemmed Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя
title_sort інтелігенція усрр в 1920-ті роки: повсякденне життя
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41780
citation_txt Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя / Г. Касьянов // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 373-375. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
work_keys_str_mv AT kasʹânovg íntelígencíâusrrv1920tírokipovsâkdennežittâ
first_indexed 2025-07-04T00:06:14Z
last_indexed 2025-07-04T00:06:14Z
_version_ 1836672692725481472
fulltext РЕЦЕНЗІ Ї 373372 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Георгій Касьянов* Історія  повсякденності  у  сучасній зарубіжній  історіографії —  це  один  з успішних  та  активно  розроблюваних напрямів антропологічно орієнтованої історії.  Розвиток  цього  напряму  істо­ ричних студій в Україні започаткований лише з ХХІ ст., у цьому сенсі монографія О. А. Коляструк належить до наукових дослід­ жень  вочевидь піонерського  характеру. Вона особливо цінна й тим, що присвячена історії життя інтелігенції, категорії населен­ ня, яка в радянській історіографії була обділена науковою ува­ гою, а її життєпис ще й сьогодні перебуває на етапі створення. Перший розділ монографії О. А. Коляструк розкриває станов­ лення  історії  повсякденності  як  наукового  напряму  в  Західній Європі й Америці, а також у пострадянській Росії. Доцільність та­ кого аналітичного історіографічного екскурсу цілком виправдана з огляду на новизну проблематики в Україні. Водночас О. А. Ко­ ляструк наполягає, що антропологічно орієнтована історіографія в нашій країні розвивалась як потужна людинознавча тенденція з останньої третини ХІХ ст. аж до кінця 1920­х рр., поки не була обірвана через утвердження в УСРР марксистсько­ленінської ме­ тодології. З огляду на це, її відродження на сучасному етапі роз­ витку історичної науки набуває особливої актуальності. Коляструк О.А. Інтелігенція УСРР в 1920-ті роки: повсякденне життя. – Харків: Раритети України, 2010. – 362 с. * Касьянов Г.В. — доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії України Інституту історії України НАН України. Рецензоване видання є значним кроком уперед у дослідженні механізмів здійснення масових репресивних операцій в Україні, що ініціювалися лідерами комуністичного режиму. доповнює матеріал Ю. І. Шаповала цікавими подробицями внут­ рішньої ситуації в органах НКВС УСРР–УРСР в 1936–1937 рр. Про­ те, на наш погляд, один із висновків автора доволі дискусійний: «Органи НКВС були покірним інструментом у руках влади. Теза про їх вихід з­під контролю ВКП(б) не відповідає дійсності». Тут міститься  логічна  суперечність.  Влада  в  партійно­державній структурі  управління  СРСР  зосереджувалася  в  політбюро  ЦК ВКП(б). Але з початку 1930­х рр. головним носієм влади — дик­ татором — був Й. В. Сталін. Недарма М. І. Єжов ретельно викону­ вав  його  особисті  накази  (оформлені  у  вигляді  постанов  ЦК ВКП(б) та РНК СРСР). Є всі підстави вважати, що органи НКВС у 1936–1937 рр. були виведені з­під контролю партійних органів. Харківський дослідник В. А. Золотарьов є автором статті, де здійснено соціально­статистичний аналіз начальницького скла­ ду НКВС УСРР напередодні єжовщини (90 осіб). Він дійшов вис­ новків, що керівний кадровий склад НКВС УСРР тією чи іншою мірою відбивав  класову, соціальну й національну структуру та освітній  рівень  державного  апарату  в  радянській  Україні.  Че­ кістські кадри, як і всі державні структури, вирізнялися розмитим соціальним  складом,  низьким  освітнім  рівнем,  неукраїнським походженням. З одного боку, це давало можливість радянським владним структурам легко  маніпулювати чекістами, примушу­ вати їх виконувати будь­які злочинні накази, а, з  іншого, стало підставою для знищення багатьох із них. Дещо несподівано у внутрішній логіці розкриття теми видан­ ня виглядає стаття О. Радзивілл «“Великий терор” у шкільних під­ ручниках з історії України (1969–2007)». Але оскільки вплив тих моторошних  подій  на  історичну  пам’ять  українського  суспіль­ ства, без сумніву, значний, заявлена дослідницею проблематика актуальна, а її вивчення виглядає обґрунтованим. Для всіх, хто цікавиться страшними подіями радянської доби в Україні, стане у пригоді довідковий матеріал щодо структури та кадрів НКВС УСРР–УРСР у 1937–1938 рр. Привертають увагу 85 документів, надрукованих у книзі. Вони охоплюють період від червня 1936 р. до червня 1989 р., і віднайдені в Галузевому дер­ жавному архіві СБУ. Тематично добірка розкриває «внутрішню кухню» діяльності органів НКВС УРСР під час «великого терору». РЕЦЕНЗІ Ї 375374 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Сергій Шевченко* Останніми роками за участю фахів­ ців Служби безпеки України розсекре­ чено й уведено в науковий обіг багато цінних  матеріалів,  здійснено  низку історичних розвідок, упорядковано збірники документів, видан­ ня яких приурочене до сумної дати — сімдесятих роковин масо­ вих політичних репресій, проваджених комуністичним режимом. Чергова новинка з цієї проблематики — «Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–1938 рр. (у двох книгах) — підго­ товлена  у  співпраці  з  німецькими  дослідниками  переважно на основі матеріалів Галузевого державного архіву СБУ. Її презента­ ція пройшла в Національному університеті «Києво­Могилянська академія» на початку червня 2010 р. Монографія написана добірною літературною мовою. Авторці вдалося витримати необхідний баланс наукового дослідження, доступного для читання як пересічним споживачем, читачем­оби­ вателем, так і студентом, дослідником. Працю супроводжує ґрун­ товний науковий апарат, іменний покажчик. У цілому книга справ­ ляє враження завершеного оригінального дослідження, яке при­ служиться  розвитку  історичної  науки  та  культури  суспільства загалом. * Шевченко С.В. — співробітник СБ України, полковник, Заслужений жур­ наліст України. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937– 1938 рр. / Упоряд.: Сергій Кокін, Марк Юнге. – К.: Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2010. – Кн. 1 – 614 с.; Кн. 2. – 598 с. О. А. Коляструк  простежує  повсякденне  життя  вітчизняної інтелігенції в 1920­х рр. — від поразки національної революції до згортання нової економічної політики. Наскрізною ідеєю текс­ ту є показ адаптації інтелігенції до нових історичних умов життє­ діяльності, вироблення нею різних реакцій, норм, стандартів на радянську модернізацію державного, суспільно­політичного, со­ ціально­економічного й національно­культурного життя. Автор­ ка  показує,  що  прищеплення  нових  принципів  і  засад  життя  в інтелігентському середовищі відбувалося вкрай повільно, супе­ речливо, неоднозначно. Засвоєння та прийняття нових стандар­ тів не можна було запровадити декретом, розпорядженням влади чи виробничим наказом на підприємстві, у навчальному закладі, науковій установі. Дослідниця показує, що за зовнішнім визнан­ ням реформованих норм  життєдіяльності  часто крилися старі, вироблені і засвоєні кількома попередніми поколіннями принци­ пи та традиції. Вона доводить, що соціальна мімікрія інтелігентів мала вимушений  характер, була способом  виживання. Авторка також паралельно зазначає, що і компроміси повсякденних прак­ тик  правили  своєрідним  підґрунтям  для  утвердження  нового способу життя. Текст монографії відображає серйозну дослідницьку роботу з вивчення архівних і друкованих документів, переосмислення вже відомих офіційних джерел (документів партійних органів і радянських установ, статистики, преси). У праці проаналізовано можливості використання художньої та публіцистичної літерату­ ри для  відтворення повсякденного життя. Заслуговує  на увагу аналіз методик залучення для реконструкції щоденності різних видів усних і візуальних джерел. Одним зі способів показу щоденного буття інтелігенції є ана­ ліз подолання нею екстраординарних умов та обставин життє­ діяльності, через це в монографії чимало місця відведено харак­ теристиці діяльності Всеукраїнського комітету сприяння вченим. Авторка показує не тільки систему допоміжних заходів держави, запропоновану «згори», а й реакцію «знизу» — почування самих працівників науки і культури, їх ставлення до заходів влади, усві­ домлення ними здійснюваної радянізації та комунізації життя й діяльності інтелігента.

Ähnliche Einträge