Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України

Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України

Рец. на кн.: «Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упор. Василь Даниленко, Сергій Кокін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 1311 с.»....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Гогун, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
Теми:
Рецензії
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41782
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / О. Гогун // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 398-411. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41782
record_format dspace
spelling irk-123456789-417822013-03-03T03:08:46Z Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України Гогун, О. Рецензії Рец. на кн.: «Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упор. Василь Даниленко, Сергій Кокін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 1311 с.». 2010 Article Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / О. Гогун // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 398-411. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41782 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Гогун, О.
Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
description Рец. на кн.: «Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упор. Василь Даниленко, Сергій Кокін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 1311 с.».
format Article
author Гогун, О.
author_facet Гогун, О.
author_sort Гогун, О.
title Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України
title_short Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України
title_full Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України
title_fullStr Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України
title_full_unstemmed Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України
title_sort радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи гда сб україни
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41782
citation_txt Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / О. Гогун // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 398-411. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ
work_keys_str_mv AT goguno radânsʹkíorganideržavnoíbezpekiu1939červní1941rdokumentigdasbukraíni
first_indexed 2025-07-04T00:06:21Z
last_indexed 2025-07-04T00:06:21Z
_version_ 1836672699996307456
fulltext РЕЦЕНЗІ Ї 399398 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ ми словами, робота виконана на гідному рівні. Принагідно зау­ важимо, що величезний обсяг видання — 1311 сторінок — до­ цільно було розподілити на два томи. Укладачі київського збірника не ставили мету показати підго­ товку СРСР до агресії, але оскільки завдання приховати шило в мішку теж не було, документи сказали правду. Наведемо тільки частину цих свідчень епохи. Як відомо, 19 серпня 1939 р. Й. Сталін прийняв рішення про початок Другої світової війни і підготовки СРСР до неї. Це означа­ ло конкретні вказівки по всьому апарату. Випадково або й ні, але до названої дати прив’язана директива заступника наркома внут­ рішніх справ УРСР А. Кобулова начальникам обласних управлінь НКВС про поліпшення «оперативного обслуговування» авіазаво­ дів3. Іншими словами, нагінка з приводу великої кількості аварій, які,  нібито,  були  викликані  діями  «антирадянського  підпілля» та «шкідників». Зрозуміло, що ніякого підпілля в СРСР на 1939 р. уже не було, але, за чекістською традицією, отримавши вказівку про посилення пильності, органи відреагували так, як звикли. Крім того, луб’янського відомства торкнулась прихована мо­ білізація промисловості, переведення економіки країни на вій­ ськові рейки, адже масу підприємств чекісти контролювали офі­ ційно, а також через агентуру. Все це знайшло вираз у низці пові­ домлень про стан виконання поставлених завдань, де ці завдання описувалися. сторінками вище (див.: Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне: Сб. док. – Т. 1. – Кн. 1. – Москва, 1995. – С. 286). Другий казус комічний. Наводиться повідомлення наркома держ­ безпеки УРСР Савченка Хрущову про широкомасштабне співробітницт­ во УПА з урядовими колами США, Канади й Великобританії, створення в Канаді бандерівських  «шкіл  льотного  і  командного  складу»,  міцні зв’язки ОУН із сербськими і чорногорськими повстанськими загонами, чеськими націоналістами. Очевидно, що зміст цього документа — ви­ гадка, розгул фантазії співрозмовника якогось агента НКДБ, бездумно переправленого чекістами «нагору». Однак, із коментарів упорядників виходить, що ці свідчення достовірні  (див.: Органы государственной безопасности  СССР в Великой  Отечественной  войне:  Сб.  док. –  Т. 4. – Кн. 2. – Москва, 2003. – Док. № 1636. – С. 425). 3 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 40–41. Олександр Гогун* Згаданий збірник документів вий­ шов друком у Києві торік. Видання у кращий бік відрізняється від відповідних томів серії «Органи державної безпеки СРСР у Ве­ ликій  Вітчизняній  війні»,  підготовлених  ФСБ  Російської  Феде­ рації. По-перше, укладачі київського збірника позначили всі ку­ пюри. По-друге, ніколи не видаляли найбільш цінні фрагменти документів. По-третє, поряд із джерелом, що наводиться, завжди стоїть посилання на фонд, опис, справу та аркуш, тобто кожен бажаючий може звіритися з оригіналом. По-четверте, у вказано­ му виданні кияни не публікували документів з інших архівів і не видавали це за свої власні знахідки та одиниці зберігання1. По- п’яте, у вступній статті та примітках автор не знайшов грубих помилок, які в московській серії наявні у великій кількості2. Інши­ Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упор. Василь Даниленко, Сергій Кокін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 1311 с. *  Гогун О. — кандидат історичних наук, докторант кафедри історії Східної Європи Університету ім. А. Гумбольдта (м. Берлін, ФРН). 1 Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: докумен­ ти ГДА СБ України / Упор. В. Даниленко, С. Кокін. – К.: Вид. дім «Києво­ Могилянська академія», 2009. – С. 8. 2 Наведемо тільки два приклади. Так, у семирядковій біографії команди­ ра УПА Р. Шухевича допущено три неточності, адже відомо, що він ко­ мандував повстанцями з листопада 1943 р. (написано — з 1945 р.), був убитий співробітниками МДБ  у  с. Білогорща  поблизу Львова (зазна­ чається — помер в еміграції), в ОУН був прихильником С. Бандери (вка­ зано — А. Мельника), що, до речі, написано в тому ж таки томі двома РЕЦЕНЗІ Ї 401400 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ «Завод № 9 у вересні 1939 р. отримав від наркомату боє- припасів мобілізаційне завдання виготовити у 2-му півріччі 17000 т бездимного пороху»8. Київський судноремонтний завод «Ленінська кузня» 8 вересня 1939 р.  отримав  директиву  наркомату  суднобудування,  в  якій чітко позначалися пріоритети у ремонті кораблів: «План по елементах пострілу є першочерговим завдан- ням, невиконання якого означає невиконання всього про- мислового плану заводу»9. Київський завод «Більшовик»: «14.ІХ завод отримав вказівку перейти на виконання ви- пуску снарядів за планом М[обілізаційний] П[лан]-1 із розра- хунком випуску в 4-му кварталі 1939 р. 120000 корпусів сна- рядів, зберігши 40% випуску загальної хімічної апаратури»10. Знову столиця України: «Завод “Червоний екскаватор” з 16.ІХ перейшов на ви- конання спецзамовлень за М[обілізаційним] П[ланом]-1, маючи завдання до кінця року виготовити 92000 корпусів 122-мм снарядів зі сталистого чавуну й 69000 корпусів аві- абомб»11.  Костянтинівський завод «Автоскло № 25»: «17 вересня цього року завод отримав мобілізаційне зав- дання, в якому визначено контрольні цифри і номенклатуру 8 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ мату боєприпасів», М. Горлинський М. Хрущову та ін., 4 жовтня 1939 р. (див.: Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 759). 9 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ мату суднобудівної промисловості», М. Горлинський М. Хрущову, 8 жов­ тня 1939 р. (див.: Там само. – С. 781). 10 Доповідна записка «Про зрив виконання мобплану на заводі “Більшо­ вик”», М. Горлинський М. Хрущову, 31 жовтня 1939 р. (див.: Там само. – С. 806). 11 Доповідна записка «Про стан виконання мобплану зі спецпродукції по заводу “Червоний екскаватор” у м. Києві», М. Горлинський М. Хрущо­ ву, 22 жовтня 1939 р. (див.: Там само. – С. 793). Торпедний  завод  № 175  ім.  Кірова  у  місті  Великий  Токмак Запорізької області: «…19 серпня цього року від 5-го головного управління нарко- мату суднобудівної промисловості отримане мобзавдання»4. Далі  йде  номенклатура  смертоносних  виробів.  Завод  № 308  у Харкові: «У серпні цього року від наркомату боєприпасів отрима- не мобілізаційне завдання, відповідно до якого у другому півріччі цього року завод повинен виготовити 2,5 млн ручних гранат системи Д’якова РГД-33 зразка 1933 р. з деталями запалу до них такої ж кількості»5. Маріупольський радіаторний завод: «21 серпня цього року заводу спущене мобзавдання для щомісячного виготовлення наступної продукції» (далі йде перелік із восьми пунктів, останні два: «Деталі танка БТ-25 — 14692 шт., [деталі танка] БТ-7 — 4045 [штук])6. Капсульний завод у місті Шостка Сумської області: «Завод № 53 до 1 серпня цього року вів підготовку до виконання мобілізаційного завдання за планом 1938 р. 22 серпня, а потім 13 вересня цього року наркоматом боєпри- пасів заводу було спущене нове мобілізаційне завдання на 2-ге півріччя 1939 р., що перевищувало минуле вдвічі»7. Те ж місто, виробництво пороху: 4 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ мату суднобудівної  промисловості»,  заступник  наркома  внутрішніх справ УРСР  М. Горлинський М. Хрущову,  8  жовтня  1939 р.  (див.:  Ра­ дянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. – С. 777). 5 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ матів боєприпасів», М. Горлинський М. Хрущову та ін., 4 жовтня 1939 р. (див.: Там само. – С. 766). 6 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів “Голов­ трактордеталі” наркомату середнього машинобудування», М. Горлинсь­ кий М. Хрущову та ін., 7 жовтня 1939 р. (див.: Там само. – С. 769). 7 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ мату боєприпасів», М. Горлинський М. Хрущову та ін., 4 жовтня 1939 р. (див.: Там само. – С. 762). РЕЦЕНЗІ Ї 403402 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ державної безпеки у справі забезпечення чіткої агентурно- оперативної роботи з обслуговування оборонних та інших важливих підприємств і транспорту. Такий стан у подаль- шому вважаю нетерпимим. ПРОПОНУЮ: Усю роботу з агентурно-оперативного обслуговування обо- ронних і найважливіших заводів промисловості й транспорту вести у відповідності з наказом НКДБ СРСР № 0015 від 5 бе- резня 1941 р. з виявлення на цих об’єктах шпигунських, дивер- сійно-шкідницьких, терористичних організацій, груп та еле- ментів, а також інших к[онтр]р[еволюційних] формувань. Усі оперативні обліки з оборонних, промислових і транс- портних об’єктів зосередити у знову організованих у КРВ УНКДБ промислово-транспортних відділеннях […]. Систе- матично інформувати 2-е управління НКДБ УРСР з усіх оперативних обліків і про хід їх розробки»15. Конкретних  винуватців  пропонувалося  притягувати  до  кримі­ нальної відповідальності. Відповідальність не оминула і сам апарат НКВС УРСР. Зокре­ ма, незадоволення виконуючого обов’язки наркома внутрішніх справ республіки М. Горлинського викликали зволікання у «роз­ робці оперативно­чекістських заходів на період воєнного часу і ведення мобілізаційного діловодства». Це відобразилося в наказі № 3  від  4  січня 1940 р., де  наводилася  ціла  низка прорахунків, виявлених у кількох районах України: «Вищенаведені факти свідчать про те, що начальники управлінь НКВС указаних областей не приділяють належ- ної уваги такому важливому питанню, як забезпечення мо- білізаційної готовності наших органів на воєнний час». Давалась  і  низка  конкретних  указівок  для  виправлення  поми­ лок, зокрема: «Усім начальникам УНКВС особисто, нікому не передо- ручаючи, перевірити стан моб[ілізаційної] роботи у відділах УНКВС відповідно до наказів НКВС СРСР №№ 001122, 001143 та 00559, про результати перевірки та вжиті заходи доповіс- ти особистими доповідями й записками до 23/І 1940 р.»16 15 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 162. 16 Там само. – С. 92. продукції. Ця номенклатура передбачає випуск 104 позицій, в основному скло різних розмірів»12 тощо. У вересні 1939 р. заступник наркома внутрішніх справ УРСР М. Горлинський дав наказ начальникові Запорізького обласного управління НКВС Горбаню «перевірити і до 25 вересня доповіс­ ти спеціальною доповідною запискою про стан мобзапасів і го­ товність до виконання мобілізаційної програми» найважливіших військових заводів: «У записці зазначити, яку номенклатуру продукції і [яку] її кількість випускає завод зараз, яку і скільки повинен ви- готовити в мобілізаційний період, як до нього підготовле- ний, скільки фактично він може випустити за мобноменк- латурою […]. Те ж саме зазначити щодо мобзапасів і робо- чої сили». При цьому не забували про пошук «конкретного винуватця зри­ ву підготовки заводу до виконання мобзавдання»13. А до таких підключалось дедалі більше підприємств. Не за­ лишився осторонь і завод № 60 у Ворошиловграді, який випус­ кав біметалеві стрічки для гільз та куль, а також порох і капсулі: «Відповідно до вказівок наркомату озброєння завод із 1 жовтня цього [1939] року приступив до виконання мобілі- заційної програми»14. Чим ближче була дата нападу, тим більше уваги приділялося контролю над стратегічно важливими об’єктами ВПК. Цьому, зок­ рема, присвячувалася директива наркома держбезпеки УРСР на­ чальникам УНКВС «про посилення оперативної роботи» на під­ приємствах оборонної промисловості, датована 23 березня 1941 р.: «Деякі начальники УНКДБ УРСР, очевидно, не розумі- ють усієї серйозності завдань, що стоять перед органами 12 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ мату озброєнь»,  М. Горлинський М. Хрущову та  ін.,  4 жовтня  1939 р. (див.: Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 758). 13 Там само. – С. 60. 14 Доповідна записка «Про стан мобілізаційної готовності заводів нарко­ мату озброєнь»,  М. Горлинський М. Хрущову та  ін.,  4 жовтня  1939 р. (див.: Там само. – С. 756). РЕЦЕНЗІ Ї 405404 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Далі пропонувалося вжити заходи з виправлення ситуації: «За умови розвитку пропускної здатності до 180 пар поїз- дів ми зможемо підвезти 2–2 з половиною дивізії за добу, а при розвитку пропускної здатності до 252 пар поїздів змо- жемо підвезти 3–3 з половиною дивізії за добу. Це необхідно ще й тому, що зосередження військ потрібно буде проводити в мінімально короткий термін і раніше за противника. Тоді ми відразу виграємо у часі й добиваємося переваги над про- тивником, що є однією із важливих умов виграшу операції»18. Однак далеко не завжди «співпраця» НКВС і РСЧА була «взає­ мовигідною»  з  погляду  рядових  співробітників  обох  силових структур. Буденність  представляла  собою стеження за  армією, яка в 1939–1941 рр. стрімко розросталася. На момент завершення радянсько­фінляндської війни 12 бе­ резня 1940 р. нарком внутрішніх справ УРСР І. Сєров видав ди­ рективу про поліпшення перевірки командирів, які повертали­ ся до лав армії: «В даний час військовими радами округів проводиться робота з відновлення в кадрах РСЧА великої кількості ко- мандного і керівного складу запасу».  Оскільки завданням чекістів було не допустити проникнення в армію нелояльних командирів, то начальникам УНКВС облас­ тей республіки пропонувалося вжити низку відповідних заходів. Однак «благі  наміри»  обернулися  суперечливими настановами щодо їх реалізації: «[…] 5. До вирішення питання про можливість допуску до РСЧА кожного командира або політпрацівника підходити суворо індивідуально. Наявні компрометуючі матеріали ре- тельно перевіряти, і тільки при їх підтвердженні вирішувати питання того або іншого командира. 6. Запити військкома- тів про можливість зарахування до кадрів РСЧА комнач- складу запасу виконувати у триденний термін»19. 18 Доповідна записка  «Про підготовку театру  воєнних дій», начальник особливого відділу НКВС КОВО Михєєв наркому внутрішніх справ УРСР І. Сєрову,  11  травня 1940 р.  (див.:  Радянські органи  держ. безпеки  у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 865–867). 19 Там само. – С. 110. Те, що країна вже фактично жила в режимі воєнного часу, де­ монстрував наказ наркомату внутрішніх справ УРСР, що з’явив­ ся  у  середині січня  1940 р., про заборону  переведення  на  іншу «роботу» оперативного складу, який обслуговував оборонні за­ води17. Переміщення «особистів», які несли службу в «поштових скриньках»,  дозволялося лише з  санкції  2­го відділу  економіч­ ного управління НКВС УРСР. Частину документів збірника становлять матеріали, що сто­ суються «співпраці» НКВС і армії, або, принаймні, контролю пер­ шого над другою. Присутній  і  «зворотний  зв’язок».  Зіткнувшись  із  поганою підготовкою  «передпілля»  майбутнього  театру  воєнних  дій  у 1939 р., командування КОВО завалило наркомат оборони, а та­ кож господарчі й партійні інстанції заявками на залізничне будів­ ництво та поліпшення інфраструктури. Коли ж, на думку військо­ вих,  розпочатих  заходів  було  явно  недостатньо,  керівництво КОВО звернулося через своїх особистів до очільника НКВС УРСР І. Сєрова з проханням поставити всі порушені питання на поря­ док денний «у відповідних наркоматах та управліннях». Цитуємо документ із першого рядка: «Театр воєнних дій у західному напрямі до теперішнього моменту підготовлений украй незадовільно, що може приз- вести на випадок серйозної війни до великих людських жертв і ускладнить виконання операцій. 1. У залізничному плані. Загальна пропускна здатність усіх залізниць західніше від колишнього кордону близько 90 поїздів за добу […]. Така пропускна здатність залізниць абсолютно не забезпе- чить ведення операцій у західному напрямі, що підтверд- жується розрахунками, зимовими перевозками і неоднора- зово проведеними оперативними іграми […]. Найбільш вузькими місцями у залізничній мережі КОВО є: А) Смуга вздовж колишнього кордону з Польщею. Заліз- нична мережа у цій смузі будувалась здебільшого до дій оборонного характеру… Б) Наступним вузьким місцем є смуга західніше лінії Сарни, Рівне, Здолбунів, Тарнопіль (тобто, безпосередньо перед кордоном із Німеччиною — О. Г.)». 17 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 92–93. РЕЦЕНЗІ Ї 407406 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ завдати головного удару по вермахту, тут, у «львівському  бал­ коні» зосереджувались основні радянські танкові з’єднання. Пункт 6­й довідки має назву «Інженерна підготовка театру»: «Оборонні роботи у прикордонній смузі німці прова- дять безперервно з весни 1940 р. з неоднаковою інтенсив- ністю в різних районах. У 1940 р. найбільш інтенсивно велися роботи на краківському напрямі й менш інтенсивно на люб- лінському напрямі»22. Із приводу другого напряму останнє слово розвідників говори­ ло саме за себе: «ВИСНОВОК: На люблінському напрямі німці створюють три оборонних рубежі по річці Західний Буг, річці Вепш і по річці Вісла. Перший і другий рубежі не є скільки-не- будь серйозною перепоною для наступаючих військ. Річка Вісла становить серйозну перепону як водна перешкода, але зі слабким розвитком оборонних споруд»23. Краківський напрям непокоїв армійських спеціалістів: «ВИСНОВОК: Оборонним роботам на краківському напрямі німці приділять найбільше уваги. Створюється, очевидно, три оборонних рубежі. Найбільш підготовленим є рубіж по річці Сан, який може стати серйозною перешкодою для наступаючих зі сходу військ»24. Невелика  деталь  у  присвяченому  дорожньому  будівництву на території окупованої Польщі 7­му пункті довідки вказує нап­ рям мислення «робітничо­селянській» армії: «Основна маса робіт із будівництва доріг ведеться схід- ніше річки Вісли, у прикордонній смузі. Триває ремонт і поліпшення як доріг, що ведуть до фронту, так і рокадних»25. Радянсько­німецький кордон на кінець 1940 р. в головах чер­ вонопрапорних командирів уже перетворився на вогневий рубіж. У пункті 8­му («Стислий опис операційних напрямів півден­ ної частини Генерал­губернаторства») йшлося: 22 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ...  – С. 458. 23 Там само. – С. 460. 24 Там само. – С. 461. 25 Там само. – С. 462. Про те, що все це діловодство було частиною загального пла­ ну, свідчить указівка заступника наркома внутрішніх справ УРСР І. Сєрова начальникам УНКВС. Неабияк важливо, що складено цей документ 1 серпня 1940 р., тобто вже після завершення всіх «виз­ вольних походів»: «На виконання директиви НКВС СРСР № ВД/21 від 17 січня 1940 року – ПРОПОНУЮ: Негайно представити до 2 відділу УДБ НКВС УРСР опе- ративні матеріали про результати агентурної роботи з об- слуговування проведених райвійськкоматами заходів із го- товності на воєнний період. Надалі з цього питання представляйте доповідні запис- ки у 2 відділ УДБ НКВС УРСР не пізніше 5-го числа по закінченні кожного кварталу, без нагадувань»20. За тиждень вийшло нове розпорядження заступника наркома внутрішніх справ УРСР М. Горлинського начальникам УНКВС про посилення «агентурно­оперативного обслуговування»  комнач­ складу запасу армії: «Надалі про результати агентурно-оперативної роботи представляйте доповідні записки у 2 відділ УДБ НКВС УРСР до 15 числа кожного місяця»21. Отже, командирів запасу планували незабаром використати. У колишньому архіві КДБ УРСР збереглася й армійська доку­ ментація. Зокрема, наводиться довідка розвідувального відділу штабу  Київського  особливого  військового  округу  про  збройні сили Німеччини станом на 1 грудня 1940 р. Адресат не зазначе­ ний, автор — начальник розвідвідділу штабу КОВО полковник Бондарьов, за начальника 3­го відділення РВ штабу КОВО майо­ ра Лаврещука підписалася інша особа, підпис якої не вдалося роз­ шифрувати. Документ великий, містить аналіз стратегічного ста­ новища Німеччини, інформацію про її військову промисловість, а також збройні сили, у тому числі частини та з’єднання, що дис­ локувались  «у  смузі  КОВО»,  тобто  у  Південно­Східній  Польщі. Цінність матеріалу в тому, що саме з території КОВО планувалося 20 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 131. 21 Там само. – С. 137. РЕЦЕНЗІ Ї 409408 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Збройні сили Угорщини та географічні умови цієї країни було описано в додатку  до  вказаної записки, наприкінці  якої  підби­ вався підсумок: «Незважаючи на те, що Угорщина приділяє достатньо багато уваги питанням інженерного обладнання кордону з СРСР, усе ж воно до цього часу залишається слабко розви- неним. Але враховуючи гірський характер місцевості, який представляє великі труднощі для дій військ, збудовані угор- цями інженерні укріплення можуть стати серйозною пе- решкодою для військ»30. Твердження виявилося пророчим — у 1944 р. радянська армія впродовж півріччя безуспішно намагалася пробитися через Кар­ пати,  угорські  війська  відступили  тільки  в  результаті  наступу супротивника на інших оперативних напрямах. Паралельно з армією шпигунство на суміжній території вів і НКВС. Як відомо, це відомство в більшій мірі, ніж військове, від­ стежувало політичну ситуацію в інших країнах. Однак завдання, котрі ставилися перед чекістською зарубіжною агентурою, спря­ мовувалися не на вивчення можливих напрямів ударів вермахту, і не на визначення термінів агресії Німеччини. Штаб прикордонних військ НКВС УРСР регулярно готував до­ несення про те, що відбувається на протилежному боці кордону. До  типових  документів  належить  складений  21 квітня  1941 р. «Меморандум  № 2  про  військові  заходи  в  прикордонній  смузі Німеччини й Угорщини» за період з 10 по 20 квітня: «На території Генерал-губернаторства провадиться набір робочих рук і відправка їх до Німеччини. Населення перехо- вувається через небажання їхати на роботи. Політичне невдо- волення серед населення до німців росте — особливо серед польського населення. Має місце еміграційний настрій моло- ді. Населення чекає якнайшвидшого приходу Червоної армії. Питання, що підлягають розвідуванню: Необхідно продовжити розвідку районів зосередження і пунктів дислокації штабів. Райони аеродромів, посадочних майданчиків. 30 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 473. «Виходячи з характеру місцевості, накреслення залізнич- ної мережі й оперативних задумів, даний театр можна роз- поділити на три операційні напрями: 1. люблін–варшавсь- кий, 2. люблін–петроковський і 3. краківський»26. Після опису географічних умов майбутнього можливого пер­ шого операційного напряму робився висновок: «Характер місцевості і накреслення дорожньої мережі сприяють діям крупних військових мас у північно-західному напрямі (східніше р. Вісла). Оперативна щільність — 8–10 км на дивізію»27. Другий операційний напрям також був визнаний придатним для завдання глибокого удару: «Південна межа напряму — по умовній лінії Лежайськ – Мелець – Мехов. Глибина напряму 320–340 км, протяжність фронту по держкордону від Влодава до р. Сан 260 км, ши- рина по р. Вісла й р. Сан 200 км […] ВИСНОВОК: Місцевість і наявність дорожньої мережі допускають дії крупних військових мас. Оперативна щільність 8–10 км на дивізію. Основний оборонний рубіж німців р. Вісла вимагатиме для подолання самостійної операції»28 — фронтової. Очевидно, що відповідальність за рішення про те, де ж насту­ пати, аналітики розвідупра все ж вирішили покласти на співро­ бітників  оперативних  відділів  штабів,  оскільки  й  краківський напрям, незважаючи на наявність оборонних споруд противни­ ка, усе ж підходив для переможного маршу: «Північний кордон — умовна лінія Лежайськ–Мелець– Мехов–кордон зі Словаччиною. Глибина напряму — 230– 260 км. Протяжність фронту по держкордону до 200 км, умовна ширина 90–100 км […] ВИСНОВОК: Характер місце- вості і дорожня мережа сприяють розвитку дій крупних військових мас у західному напрямі. Оперативна щільність 8–12 км на дивізію. Основний оборонний рубіж німці ство- рюють, очевидно, по р. Віслок і р. Віслока»29. 26 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 468. 27 Там само. – С. 469. 28 Там само. – С. 471. 29 Там само. – С. 472. РЕЦЕНЗІ Ї 411410 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ Завершимо огляд цитатою з документа, який укладачі збірни­ ка  вмістили  в  самий  його  кінець.  Коментарів  цей  матеріал  не потребує, яскраво показуючи як дух війни, що витала, так і психо­ логію співробітників «органів». Це спеціальне повідомлення зас­ тупника начальника 4­го відділу НКДБ УРСР лейтенанта держ­ безпеки Суригіна наркому Мешику: «20 червня 1941 р. при обробці вихідної міжнародної ко- респонденції 4-м відділом НКДБ УРСР виявлено документ, що слідував зі Станіславської області, Печеніжинський рай- он с. Пересів від Хмари Василя до Німеччини, м. Кристиа- нополь, Горбишевського району Люблінського воєводства, Семенюку Михайлу». Далі переказується зміст листа, нарікання на життя у СРСР і прокльони  на адресу радянської влади.  Закінчується послання тривожними  питаннями: «Ходять чутки, що вони (совєти — О. Г.) хочуть іти на Варшаву, а, можливо, і далі. Концентруються під кордо- ном, усім говори, але не давай читати, я ж не знаю ваших обставин. Пиши щодо весни. Так чи ні, напиши: буде війна з ними цього року; розіб’ють, як чути. Чи може бути війна в Африці і тут, або коли там закінчиться. Адреса та ж сама. Нікому не говори, що мені пишеш». Документ разом із копією даного спецповідомлення був нап­ равлений начальникові 3­го управління НКДБ УРСР для «опера­ тивного використання»34. Подібні послання в першій половині 1941 р. чекісти УРСР пе­ рехоплювали пачками. Але це повідомлення НКДБ примітне од­ нією маленькою подробицею — воно датоване 23 червня 1941 р. 34 Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 1213. Політичних настроїв і політико-економічного стану при- кордонної суміжної сторони»31. В аналогічному меморандумі № 3 від 26 квітня до переліку завдань додалася вимога виявляти місця розташування ДОТів і складів32. Прихована тотальна мобілізація в тій чи іншій мірі зачепила все населення країни, відтак почалася фіксація відповідних «ан­ тирадянських розмов». Про це свідчить, зокрема, доповідна за­ писка  начальника  особливого  відділу  НКВС  КОВО  Якунчикова наркому внутрішніх справ УРСР І. Сєрову «Про настрої військо­ вополонених у зв’язку  із  законвоюванням»  (тобто посиленням режиму утримування) від  3  січня 1941 р.  На території  України військовополонених, апріорі нелояльних системі людей, викори­ стовували на будівництві доріг: «Військовополонений Сурмай поширює провокаційні чут- ки про підготовку СРСР до війни з Німеччиною, що в СРСР, нібито, оголошена загальна мобілізація, риються окопи і т.д. “Совєти думають іти на Варшаву”, — заявляє Сурмай. Провокаційні чутки про близьку війну Німеччини з СРСР поширює вільнонайманий десантник Куран. Під враженням розмов із Кураном військовополонений Томчин сказав йому: “Хотів би зустрітися з тобою в бою: ти в рядах червоної армії, а я польсько-німецької, що б ти зі мною зробив?”. Присутній при цій розмові військовополонений Маліст заявив: “Куран повернув би свій кулемет і стріляв би по червоних військах”. Куран підтримав Маліста, додавши: “Не я один учинив би так, але й решта жителів західних областей, призваних зараз до Червоної армії”»33. 31 За начальника прикордонних військ НКВС УРСР документ підписав на­ чальник  штабу  прикордонних  військ  НКВС УРСР полковник  Рогатін (див.: Радянські органи держ. безпеки у 1939 – червні 1941 р. ... – С. 573). 32 На документі два підписи — начальника прикордонних військ НКВС УРСР  генерал­майора  Хоменка, а  також начальника штабу ПВ  НКВС УРСР Рогатіна (див.: Там само. – С. 578). 33 Там само. – С. 1179.

Схожі ресурси