Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами

Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами

Досліджуються особливості здійснення законодавчих повноважень сучасними двопалатними парламентами Європи.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Француз-Яковець, Т.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Конституційне право
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41783
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами / Т.А. Француз-Яковець // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 177-182. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-41783
record_format dspace
spelling irk-123456789-417832013-03-03T03:08:44Z Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами Француз-Яковець, Т.А. Конституційне право Досліджуються особливості здійснення законодавчих повноважень сучасними двопалатними парламентами Європи. Исследуются особенности осуществления законодательных полномочий современными двухпалатными парламентами Европы. Peculiarities of the legislative function bicameral parliaments of Europe are explored in this article. 2011 Article Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами / Т.А. Француз-Яковець // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 177-182. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41783 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Француз-Яковець, Т.А.
Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
Держава і право
description Досліджуються особливості здійснення законодавчих повноважень сучасними двопалатними парламентами Європи.
format Article
author Француз-Яковець, Т.А.
author_facet Француз-Яковець, Т.А.
author_sort Француз-Яковець, Т.А.
title Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
title_short Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
title_full Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
title_fullStr Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
title_full_unstemmed Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
title_sort здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41783
citation_txt Здійснення законодавчих повноважень європейськими двопалатними парламентами / Т.А. Француз-Яковець // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 177-182. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT francuzâkovecʹta zdíjsnennâzakonodavčihpovnovaženʹêvropejsʹkimidvopalatnimiparlamentami
first_indexed 2025-07-04T00:06:24Z
last_indexed 2025-07-04T00:06:24Z
_version_ 1836672703543640064
fulltext Т. А. ФРАНЦУЗ-ЯКОВЕЦЬ. ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ДВОПАЛАТНИМИ ПАРЛАМЕНТАМИ Досліджу ють ся особ ли вості здійснен ня за ко но дав чих по вно ва жень су ча сни ми дво- па лат ни ми пар ла мен та ми Євро пи. Клю­чові­сло­ва: дво па лат ний пар ла мент, за ко но давчі по вно ва жен ня. Ис сле ду ют ся осо бен но с ти осу ще ств ле ния за ко но да тель ных пол но мо чий со вре мен- ны ми двух па лат ны ми пар ла мен та ми Ев ро пы. Клю­че­вые­сло­ва: двух па лат ный пар ла мент, за ко но да тель ные пол но мо чия. Peculiarities of the legislative function bicameral parliaments of Europe are explored in this article. Key­words: bicameral parliament, legislative function. Суть­ і­ сенс­ функціону­ван­ня­ пар­ла­мен­ту­ по­ля­гає­ у­ здійсненні­ ним­ най­важ- ливіших­по­вно­ва­жень­–­за­ко­но­дав­чих.­Ще­в­XVII­столітті­Дж.­Локк­ствер­д­жу­вав,­ що­ «по­вно­ва­жен­ня­ прий­ма­ти­ за­ко­ни­ (за­ко­но­дав­ча­ вла­да)­ на­ле­жить­ ви­ключ­но­ пред­став­ниць­ко­му­ор­га­ну­всієї­нації­–­пар­ла­мен­ту»1.­Пар­ла­мент­прий­має­за­ко­ни­ до­три­му­ю­чись­особ­ли­вих­про­це­дур­та­вво­дить­їх­в­дію.­Дані­про­це­ду­ри­різнять­ся­ не­тільки­в­за­леж­ності­від­струк­ту­ри­пар­ла­мен­ту.­­У­Євро­пейсь­ких­дво­па­лат­них­ пар­ла­мен­тах­існу­ють­та­кож­свої­відмінності­що­до­стадій­за­ко­но­дав­чої­про­це­ду­ри,­ а­та­кож­у­діяль­ності­у­ме­жах­стадій­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су. Виз­на­чен­ня­меж­ впли­ву­ інших­ гілок­ вла­ди­ та­ інших­ суб’єктів­ на­ здійснен­ня­ за­­ко­но­дав­чих­по­вно­ва­жень­пар­ла­мен­ту­та­кож­є­важ­ли­вим­з­ог­ля­ду­на­те,­що­при­й- нят­­тя­ за­ко­ну­ ­ на­дає­ мож­ливість­ впли­ва­ти­ на­ політичні­ про­це­си,­ ад­же­ найбільш­ важ­ливі­ і­ суттєві­політичні­рішен­ня­зна­хо­дять­сво­го­ви­ра­зу­са­ме­у­формі­за­ко­ну.­ Крім­то­го,­нор­ми­ за­конів­ре­гу­лю­ють­суспільні­ відно­си­ни,­пра­во­ва­рег­ла­мен­тація­ яких­обу­мов­ле­на­Ос­нов­ним­за­ко­ном,­але­які­без­по­се­ред­ньо­ним­не­рег­ла­мен­ту­ють- ся.­ В­статті­ви­ко­ри­с­тані­нор­ми­кон­сти­туцій­су­час­них­євро­пейсь­ких­дер­жав,­які­ сто­су­ють­ся­ за­ко­но­дав­чо­го­ про­це­су­ у­ дво­па­лат­них­ пар­ла­мен­тах.­ Та­кож­ про­ана- лізо­­ва­но­досліджен­ня­провідних­ук­раїнських­ та­ за­рубіжних­вче­них­ (Ам­лер­М.,­ Ан­д­ри­а­нов­Н.Е.,­Гуз­нов­А.Г.,­Ке­не­нов­А.А.,­Рож­де­ст­вен­ская­Т.Е.,­Нер­се­сянц­В.С.,­ Ко­ва­чев­ Д.А.,­ Окунь­ков­ Л.А.,­ Гор­ше­нь­ов­ М.С.,­ За­ко­мор­на­ В.О.,­ Ріяка­ В.О.,­ Ми­шин­А.А.,­Кри­ло­ва­Н.С.,­Мак­ла­ков­В.В.,­Ста­па­нов­І.М.,­В.А.­Ту­ма­нов),­що­до­ особ­ли­во­с­тей­за­ко­но­дав­чої­про­це­ду­ри­в­Євро­пейсь­ких­дво­па­лат­них­пар­ла­мен­тах. Зва­жа­ю­чи­на­те,­що­пи­тан­ня­за­про­ва­д­жен­ня­дво­па­лат­ної­струк­ту­ри­пар­ла­мен- ту­ в­Ук­раїні,­ не­од­но­ра­зо­во­ опи­ня­ли­ся­ у­ центрі­ ува­ги­ ук­раїнських­політо­логів­ і­ прав­ників,­ існує­ по­тре­ба­ у­ до­клад­но­му­ аналізі­ досвіду­ су­час­них­ дво­па­лат­них­ пар­ла­ментів­Євро­пи­що­до­особ­ли­во­с­тей­ре­алізації­ос­но­во­по­лож­ної­функції­пар- ла­мен­ту­–­за­ко­но­дав­чої. За­ко­но­дав­ча­про­це­ду­ра­скла­дається­з­декількох­стадій­ і­що­до­ їх­кількісно­го­ виз­на­чен­ня­не­має­ єди­ної­ по­зиції.­На­ сьо­годні­ в­юри­дичній­ літе­ра­турі­ існує­дві­ точ­ки­зо­ру.­Так,­одні­ав­то­ри­­ствер­д­жу­ють,­що­за­ко­но­дав­чий­про­цес­об­ме­жується­ офіційним­про­хо­д­жен­ням­за­ко­но­про­ек­ту­в­пар­ла­менті­і­пер­шою­стадією­є­пра­во­ за­ко­но­дав­чої­ініціати­ви2.­При­хиль­ни­ки­іншої­точ­ки­зо­ру­вва­жа­ють,­що­за­ко­но­дав- 177Юридичні і політичні науки ©­ФРАН ЦУЗ-ЯКО ВЕЦЬ Те тя на Ана толіївна­ –­ кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­ док­то- рант­Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни чий­про­цес­роз­по­чи­нається­з­мо­мен­ту­про­ве­ден­ня­по­пе­ред­ньої­діяль­ності­що­до­ підго­тов­ки­за­ко­но­про­ек­ту,­тоб­то­до­стадії­за­ко­но­дав­чої­ініціати­ви3.­ За­ко­но­дав­ча­ ініціати­ва­ роз­по­чи­нається­ із­ вне­сен­ня­ за­ко­но­про­ек­ту­до­пар­ла- мен­ту­(або­до­однієї­з­йо­го­па­лат,­або­ли­ше­до­ниж­ньої­па­ла­ти).­Як­пра­ви­ло,­цим­ пра­вом­наділені­пар­ла­мен­тарі­та­уряд,­іноді­гла­ва­дер­жа­ви­(Франція,­Поль­ща).­У­ фе­де­ра­тив­них­країнах­пра­вом­за­ко­но­дав­чої­ініціати­ви­наділені­за­ко­но­давчі­ор­га- ни­ ­ суб’єктів­ фе­де­рації­ (Німеч­чи­на,­ Австрія),­ вищі­ ор­га­ни­ вла­ди­ ав­то­ном­них­ об­ла­с­тей­(Італія,­Фінляндія),­Кон­сти­туційний­Суд­(Росія).­В­де­я­ких­країнах­існує­ інсти­тут­на­род­ної­ініціати­ви­(Австрія,­Швей­царія,­Іспанія,­Італія).­Але­найбільша­ кількість­ за­ко­но­про­ектів­ по­дається­ уря­дом­ і­ ці­ за­ко­но­про­ек­ти­ ко­ри­с­ту­ють­ся­ пріори­те­том­при­об­го­во­ренні.­Так,­у­Франції­ініціати­ви­уря­ду­оформ­ля­ють­ся­як­ за­ко­но­про­ек­ти,­а­ініціати­ви­де­пу­татів­–­як­за­ко­но­про­по­зиції.­ Про­це­ду­ра­за­без­пе­чен­ня­ефек­тив­ної­ре­алізації­­за­ко­но­про­ек­ту­на­прак­тиці,­як­ пра­ви­ло,­виз­на­чається­ще­до­то­го­мо­мен­ту­ко­ли­за­кон­прий­ня­то­ос­та­точ­но.­Так,­в­ більшості­західних­дер­жав­по­пе­ред­ньо­виз­на­чається­хто­і­яким­чи­ном­бу­де­ви­ко- ну­ва­ти­ті­чи­інші­по­ло­жен­ня­за­ко­но­про­ек­ту,­по­точні­ви­т­ра­ти­та­збільшен­ня­штатів­ дер­жав­них­ служ­бовців­ для­ ре­алізації­ норм­ за­ко­ну.­ Ос­нов­на­ про­бле­ма­ на­ цьо­му­ етапі­по­ля­гає­в­то­му,­що­весь­підра­ху­нок­та­аналіз­здійснюється­са­ми­ми­ж­уря­до- ви­ми­служ­бов­ця­ми,­дослідниць­ки­ми­інсти­ту­та­ми­чи­інши­ми­дер­жав­ни­ми­відом­ст- ва­ми.­На­цій­стадії­роль­уря­ду­в­до­сить­ви­со­ка,­так­як­згідно­ста­ти­с­тич­них­да­них­ в­більшості­де­мо­кра­тич­них­країн­уряд­вно­сить­від­90­до­100%­за­ко­но­про­ектів.­ У­дво­па­лат­них­пар­ла­мен­тах­за­ко­но­про­ек­ти­вно­сять­ся,­як­пра­ви­ло,­до­ниж­ньої­ па­ла­ти.­У­ви­пад­ку­як­що­па­ла­ти­рівно­правні,­тоб­то­зміст­і­об­сяг­їх­по­вно­ва­жень­ од­на­ко­вий,­за­ко­но­про­ект­мо­же­бу­ти­вне­се­ний­до­кож­ної­із­па­лат­­(Італія).­Та­кий­ по­ря­док­ за­сто­со­вується­ і­ в­ пар­ла­менті­ Ве­ли­ко­бри­танії,­ па­ла­ти­ яко­го­ не­ мож­на­ вва­жа­ти­рівно­прав­ни­ми.­­ Співвідно­шен­ня­верх­ньої­та­ниж­ньої­па­ла­ти­пар­ла­мен­ту­обу­мов­лює­те,­яким­ чи­ном­відбу­вається­роз­гляд­за­ко­но­про­ек­ту,­а­та­кож­яки­ми­пра­ва­ми­наділені­па­ла- ти­при­да­но­му­роз­гляді.­Бе­зу­мов­но,­роль­ниж­ньої­па­ла­ти­в­за­ко­но­дав­чо­му­про­цесі­ є­більш­ва­го­мою,­ад­же­са­ме­їй­на­ле­жить­ве­ли­кий­об’єм­по­вно­ва­жень­у­цій­сфері.­ Пе­ре­ва­га­ниж­ньої­па­ла­ти­є­обґрун­то­ва­ною­з­ог­ля­ду­на­те,­що­са­ме­во­на­пред­став- ляє­дум­ку­на­се­лен­ня­всієї­країни­і­чле­ни­ниж­ньої­па­ла­ти­за­ле­жать­від­інте­ресів­ тих­чи­інших­регіонів.­­Але­за­ко­но­творчість­є­ос­нов­ною­функцією­як­ниж­ньої­так­ і­ верх­ньої­ па­ла­ти,­ то­му­ ­ по­до­лан­ня­ нерівності­ па­лат­ в­ цій­ га­лузі­ є­ однією­ з­ га­рантій­ за­без­пе­чен­ня­ інте­ресів­ суб’єктів­фе­де­рації,­ які­ пред­став­лені­ у­ верхній­ па­латі.­Так,­у­ФРН­роз­гляд­за­ко­но­про­ектів­верх­нь­ою­па­ла­тою­відрізня­ють­ся­від­ по­ряд­ку,­який­вста­нов­ле­ний­в­нижній­па­латі,­але­за­без­пе­чен­ня­інте­ресів­суб’єктів­ фе­де­рації­ до­ся­гається­ за­ до­по­мо­гою­ си­с­те­ми­ в­ якій­ окрім­ пар­ла­мен­ту­ ак­тив­ну­ роль­відіграє­фе­де­раль­ний­Уряд. Об­го­во­рен­ня­ за­ко­но­про­ек­ту,­ на­ступ­на­ стадія­ за­ко­но­дав­чо­го­ про­це­су,­ про­во- дить­ся­на­пле­нар­них­засідан­нях­і­в­комісіях­та­коміте­тах­пар­ла­мен­ту.­У­різних­краї- нах­дру­ге­чи­тан­ня­про­во­дить­ся­до­або­після­роз­гля­ду­ за­ко­но­про­ек­ту­у­постійній­ комісії­(комітеті).­Як­що­за­ко­но­про­ект­пе­ре­дається­до­постійної­комісії­після­об­го- во­рен­ня­у­па­латі­та­ух­ва­лен­ня­нею­рішен­ня­за­йо­го­змістом,­то­та­ке­рішен­ня­фак- тич­но­ зо­бов’язує­ комісію.­ Як­що­ ж­ за­ко­но­про­ект­ над­хо­дить­ в­ комісії­ до­ дру­го­го­ чи­тан­ня­у­па­латі,­то­са­ме­комісія­знач­ною­мірою­виз­на­чає­зміст­відповідно­го­за­ко- ну.­­ Згідно­ролі,­яку­відігра­ють­комісії­та­коміте­ти­при­об­го­во­ренні­за­ко­но­про­ек­ту,­ пар­ла­мен­ти­­поділя­ють­ся­на­дві­гру­пи.­До­пер­шої­відно­сять­пар­ла­мен­ти,­комісії­ та­коміте­ти­яких­зна­хо­дять­ся­під­йо­го­постійним­кон­тро­лем.­Об­го­во­рен­ня­за­ко­но- 178 Держава і право • Випуск 53 про­ек­ту­відбу­вається­в­пар­ла­менті­і­са­ме­пар­ла­мент­виз­на­чає­йо­го­ос­новні­по­ло- жен­ня.­Комісії­та­коміте­ти­при­цьо­му­здійсню­ють­ли­ше­до­опра­цю­ван­ня­ок­ре­мих­ ста­тей­за­ко­ну­та­ре­дакційне­до­опра­цю­ван­ня­(Ве­ли­ко­бри­танія). У­другій­групі­дер­жав­роль­комісій­і­комітетів­­більша,­ад­же­тут­за­ко­но­про­ек- ти­мо­жуть­за­зна­ти­суттєвих­змін­у­спеціалізо­ва­них­коміте­тах­і­комісіях.­­Ос­та­точ- не­сло­во­за­ли­шається­звісно­за­пар­ла­мен­том,­але­по­зиція­коміте­ту­(комісії)­виз­на- чає­по­даль­ше­про­хо­д­жен­ня­за­ко­но­про­ек­ту­(Швей­царія,­Бельгія,­Іспанія). Згідно­за­ко­но­дав­ст­ва­ФРН­па­ла­ти­самі­вирішу­ють­до­якої­мо­делі­звер­ну­ти­ся­ при­об­го­во­ренні­то­го­чи­іншо­го­за­ко­но­про­ек­ту,­так­як­кож­на­із­мо­де­лей­має­свої­ пе­ре­ва­ги­та­не­доліки.­Але­як­свідчить­прак­ти­ка,­пар­ла­мен­ти,­які­наділя­ють­свої­ коміте­ти­(комісії)­більши­ми­пра­ва­ми,­ма­ють­більшу­не­за­лежність­від­ви­ко­нав­чої­ гілки­вла­ди.­ Відповідно­до­кон­сти­туції­Італії,­комісіям­на­ле­жить­пра­во­не­тільки­до­опра- цю­ван­ня,­але­та­кож­і­за­твер­д­жен­ня­за­ко­но­про­ек­ту,­за­рішен­ням­па­лат­і­за­пев­ни­ми­ ви­нят­ка­ми. На­стадії­пер­шо­го­чи­тан­ня­ух­ва­люється­рішен­ня­що­до­роз­гля­ду­за­ко­но­про­ек- ту­пар­ла­мен­том.­У­Франції­пер­шим­чи­тан­ням­вва­жа­ють­роз­гляд­за­ко­но­про­ек­ту­в­ одній­ із­па­лат­пар­ла­мен­ту,­по­чи­на­ю­чи­від­ за­ко­но­дав­чої­ ініціати­ви­ і­до­пе­ре­дачі­ іншій­па­латі. Влас­не­са­ме­об­го­во­рен­ня­за­ко­но­про­ек­ту­і­на­зи­вається­«чи­тан­ням».­В­пар­ла- мен­тах­роз­гляд­за­ко­но­про­ек­ту­про­во­дить­ся­в­од­не,­два­і­три­чи­тан­ня.­У­Франції­і­ Польщі­­за­ко­но­про­ект­про­хо­дить­два­чи­тан­ня.­У­Ве­ли­ко­бри­танії,­ФРН,­Росії­об­го- во­рен­ня­ за­ко­но­про­ектів­ відбу­вається­ у­ трьох­ чи­тан­нях.­ За­га­лом,­ про­хо­д­жен­ня­ за­ко­но­про­ектів­у­чи­тан­нях­дає­мож­ливість­більш­ґрун­тов­но­вив­чи­ти­та­ор­ганізу- ва­ти­ро­бо­ту­пар­ла­мен­ту.­ Вклю­чен­ня­за­ко­но­про­ек­ту­до­по­ряд­ку­ден­но­го­ро­бо­ти­пар­ла­ментів­де­мо­кра- тич­них­країн­ та­виз­на­чен­ня­по­ряд­ку­про­хо­д­жен­ня­ за­ко­но­про­ек­ту­ здійснюється:­ ви­ко­нав­чою­вла­дою­(Ірландія),­пар­ла­мен­том­(Швей­царія)­або­спеціаль­ни­ми­ор­га- на­ми­ (Франція,­Австрія,­ Італія).­Так,­у­Франції­ ство­рю­ють­ся­спеціальні­кон­фе- ренції,­ в­ які­ вхо­дять­ го­ло­ви­ комітетів­ і­ па­лат,­ а­ та­кож­ ліде­ри­ пар­ла­ментсь­ких­ фракцій.­В­Бун­де­с­раті­ФРН­по­ря­док­про­хо­д­жен­ня­за­ко­но­про­ектів­виз­на­чає­на­ра- да­старійшин. Пи­тан­ня­виз­на­чен­ня­чер­го­вості­про­хо­д­жен­ня­за­ко­но­про­ектів­має­важ­ли­ве­зна- чен­ня,­ад­же­ма­ють­бу­ти­­вра­хо­вані­інте­ре­си­пар­ла­мен­ту,­уря­ду­та­ок­ре­мих­груп­ де­пу­татів.­В­пар­ла­ментсь­ких­дер­жа­вах­про­блем­із­за­без­пе­чен­ням­інте­ресів­ви­ко- нав­чої­ гілки­вла­ди­ ­ у­ за­ко­но­дав­чо­му­про­цесі­не­ ви­ни­кає,­ ад­же­уря­ди­фак­тич­но­ дик­ту­ють­ пар­ла­мен­ту­ по­ря­док­ йо­го­ ро­бо­ти.­ ­ В­ дер­жа­вах­ з­ інши­ми­ фор­ма­ми­ правління­уря­дові­за­ко­но­про­ек­ти­теж­став­лять­ся­на­об­го­во­рен­ня­по­за­чер­го­во.­­В­ Франції,­ФРН­пред­став­ни­ки­уря­ду­інко­ли­вклю­ча­ють­ся­до­скла­ду­ор­ганів,­які­зай- ма­ють­ся­без­по­се­реднім­пла­ну­ван­ням­ро­бо­ти­пар­ла­мен­ту.­ Од­ним­шляхів­що­до­за­без­пе­чен­ня­прав­де­пу­татів­та­пар­ла­ментсь­ких­фракцій­ є­ кон­суль­тації­ з­ пред­став­ни­ка­ми­ опо­зиційних­ сил­ або­ виз­на­чен­ня­ спеціаль­них­ днів­та­го­дин­при­зна­че­них­для­об­го­во­рен­ня­за­ко­но­про­ектів,­які­пред­став­ля­ють­ся­ опо­зиційни­ми­фракціями­чи­ок­ре­ми­ми­де­пу­та­та­ми.­ У­пар­ла­ментській­прак­тиці­Ве­ли­ко­бри­танії­для­роз­гля­ду­пи­тань­за­про­по­но­ва- них­опо­зиційни­ми­фракціями­в­Па­латі­Об­щин­про­тя­гом­сесії­виділяється­20­днів:­ 17­–­для­об­го­во­рен­ня­за­ко­но­про­ектів,­що­пред­став­лені­ліде­ром­більшої­фракції,­3­ –­ за­ко­но­про­ектів,­ пред­став­ле­них­ ліде­ром­ дру­гої­ по­ чи­сель­ності­ опо­зиційної­ фракції.­ Де­сять­ днів­ та­кож­ ви­о­крем­лю­ють­ся­ для­ роз­гля­ду­ за­ко­но­про­ектів,­ які­ пред­став­лені­ок­ре­ми­ми­де­пу­та­та­ми.­То­му­де­таль­не­об­го­во­рен­ня­за­ко­но­про­ек­ту­в­ 179Юридичні і політичні науки па­ла­тах­дає­мож­ливість­виз­на­чи­ти­різні­точ­ки­зо­ру.­­­ За­га­лом,­ від­ то­го­ яким­ чи­ном­ ор­ганізо­ва­но­ про­цес­ об­го­во­рен­ня­ за­ко­но­про- ектів­ в­ па­ла­тах­ і­ яки­ми­ пра­ва­ми­ при­ цьо­му­ наділені­ де­пу­та­ти­ за­ле­жить­ і­ до­ля­ за­конів­і­ефек­тивність­їх­за­сто­су­ван­ня.­Ад­же­го­ло­вним­є­не­поспішне­прий­нят­тя­ за­ко­ну,­а­те­щоб­за­кон­за­без­пе­чу­вав­дієву­рег­ла­мен­тацію­суспільних­відно­син.­ Сам­про­цес­вне­сен­ня­по­пра­вок­до­за­ко­ну­рег­ла­мен­тується­до­сить­де­таль­но.­ Так,­ зо­к­ре­ма­ вста­нов­люється­ строк­ вне­сен­ня­ по­пра­вок.­ В­ Італії­ по­прав­ки­ вно- сять­ся­за­один­день,­а­в­Па­латі­об­щин­Ве­ли­ко­бри­танії­не­пізніше­ніж­за­два­дні,­у­ Франції­ тільки­ в­перші­чо­ти­ри­дні­після­роз­гля­ду­до­повіді­ комісії.­Окрім­ то­го,­ по­прав­ки­на­да­ють­ся­у­пись­мо­во­му­ви­гляді­із­на­леж­ним­обґрун­ту­ван­ням­і­від­тієї­ кількості­де­пу­татів,­яка­ви­ма­гається­відповідно­до­діючо­го­за­ко­но­дав­ст­ва. Пи­тан­ня­по­ряд­ку­про­ве­ден­ня­об­го­во­рень­вне­се­них­по­пра­вок­має­важ­ли­ве­зна- чен­ня.­У­Ве­ли­ко­бри­танії­в­пер­шу­чер­гу­роз­гля­да­ють­ся­по­прав­ки,­які­ма­ють­дру­го- ­ряд­не­зна­чен­ня,­у­Франції­пріори­тет­на­дається­про­по­зиціям­комісій­та­комітетів,­у­ Бельгії­де­ба­ти­про­во­дять­ся­­по­ряд­ку­об­го­во­рен­ня­ста­тей­за­ко­но­про­ек­ту.­ У­ Франції,­ ФРН,­ Італії­ роз­поділ­ ча­су­ де­батів­ між­ фракціями­ здійснюється­ про­порційно­їх­пред­став­ництву­в­пар­ла­менті.­Як­пра­ви­ло,­де­пу­та­ти,­за­ви­клю­чен- ням­до­повідачів,­не­мо­жуть­ви­с­ту­па­ти­більше­од­но­го­ра­зу­під­час­чи­тан­ня­од­но­го­ за­ко­но­про­ек­ту.­Але­в­Бельгії­та­Нідер­лан­дах­до­пу­с­кається­два­ви­с­ту­пи.­Час­ви­с- тупів­ в­ ході­ де­батів­ ко­ли­вається­ від­де­ся­ти­хви­лин­ (Іспанія,­Швей­царія)­ до­пів­ го­ди­ни­(Бельгія).­В­Італії­час­ви­с­тупів­за­ле­жить­від­склад­ності­за­ко­но­про­ек­ту.­­­ При­об­го­во­ренні­за­ко­но­про­ек­ту,­який­має­пер­шо­чер­го­ве­зна­чен­ня­мо­же­ма­ти­ місце­ско­ро­че­ний­по­ря­док­роз­гля­ду­за­ко­но­про­ектів.­При­цьо­му­упу­с­кається­роз- гляд­за­ко­но­про­ектів­в­комісіях­та­коміте­тах­па­ла­ти,­відмо­ва­від­де­батів­або­ско­ро- чен­ня­ча­су­їх­про­ве­ден­ня.­Зо­к­ре­ма,­у­пар­ла­менті­Ве­ли­ко­бри­танії­в­та­ких­ви­пад- ках­прак­ти­кується­за­слу­хо­ву­ван­ня­ко­рот­кої­до­повіді­коміте­ту­чи­комісії­та­го­ло- су­ван­ня­по­за­ко­но­про­ек­ту.­ Го­ло­су­ван­ня­є­вирішаль­ною­стадією­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су,­ад­же­са­ме­та­ким­ шля­хом­фіксується­прий­нят­тя­ кінце­во­го­ рішен­ня­по­ за­ко­но­про­ек­ту.­Для­про­ве- ден­ня­го­ло­су­ван­ня­в­більшості­пар­ла­ментів­не­обхідною­умо­вою­є­на­явність­кво- ру­му,­який­га­ран­тує­участь­пев­ної­кількості­членів­па­ла­ти­в­­прий­нятті­рішен­ня.­ Ч.­1­ст.­28­Рег­ла­мен­ту­Бун­де­с­ра­ту­вста­нов­лює,­що­кво­рум­у­Бун­де­с­раті­скла­дає­ більшість­ го­лосів.­ У­ Ве­ли­ко­бри­танії­ не­ вста­нов­ле­но­ чітких­ пра­вил­ і­ Па­ла­та­ об­щин­про­во­дить­го­ло­су­ван­ня­при­на­яв­ності­со­ро­ка­членів­па­ла­ти,­а­для­Па­ла­ти­ лордів­до­стат­ньо­навіть­трьох.­У­ви­пад­ку,­як­що­кво­рум­відсутній,­па­ла­ти­ма­ють­ пра­во­пе­ре­не­с­ти­засідан­ня­для­то­го­щоб­за­без­пе­чи­ти­кво­рум.­ Спо­со­би­го­ло­су­ван­ня­за­сто­со­ву­ють­ся­різні:­го­ло­су­ван­ня,­піднят­тя­рук,­поділ­ поімен­но,­згідно­бю­ле­тенів­ і­за­до­по­мо­гою­еле­к­трон­них­за­собів.­Вибір­спо­со­бу­ го­ло­су­ван­ня­за­ле­жить­від­вказівок­кон­сти­туції­чи­рег­ла­мен­ту­та­від­важ­ли­вості­ за­ко­но­про­ек­ту.­У­ФРН­го­ло­су­ван­ня­за­поділом­за­сто­со­вується­тоді,­ко­ли­є­сумніви­ віднос­но­ підра­хун­ку­ ре­зуль­татів­ при­ го­ло­су­ванні.­ Як­ пра­ви­ло,­ го­ло­су­ван­ня­ за­ дру­го­рядні­за­ко­но­про­ек­ти­мо­же­про­во­ди­тись­шля­хом­піднят­тя­рук.­Го­ло­су­ван­ня­ по­ бю­ле­те­ням­ в­ пар­ла­ментській­ прак­тиці­ вза­галі­ за­сто­со­вується­ крайнє­ рідко.­ Тільки­в­Па­латі­де­пу­татів­Італії­да­ний­вид­го­ло­су­ван­ня­мо­же­бу­ти­про­ве­де­ний­за­ ви­мо­гою­ двад­ця­ти­ де­пу­татів.­ Найбільш­ по­ши­ре­ним­ спо­со­бом­ за­ли­шається­ поімен­не­го­ло­су­ван­ня.­За­сто­со­вується­поімен­не­го­ло­су­ван­ня­при­го­ло­су­ванні­за­ кон­сти­туційні­по­прав­ки,­а­в­де­я­ких­пар­ла­мен­тах­–­при­за­твер­д­женні­фінан­со­вих­ за­ко­но­про­ектів­та­за­ви­мо­гою­пев­ної­ча­с­ти­ни­де­пу­татів.­­ Своє­пра­во­го­ло­су­де­пу­та­ти­­здійсню­ють­осо­би­с­то­і­тільки­в­ок­ре­мих­пар­ла- мен­тах,­ на­при­клад­ У­ Франції,­ до­пу­с­кається­ го­ло­су­ван­ня­ де­пу­татів­ по­ довіре- 180 Держава і право • Випуск 53 ності.­Чле­ни­па­лат­пар­ла­мен­ту­Ве­ли­ко­бри­танії­наділені­пра­вом,­згідно­з­яким­для­ то­го,­щоб­не­по­ру­ши­ти­співвідно­шен­ня­сил,­один­ із­де­пу­татів,­який­не­мо­же,­ з­ пев­них­ при­чин,­ прий­ма­ти­ участь­ у­ го­ло­су­ванні,­ має­ пра­во­ до­мо­вить­ із­ іншим­ де­пу­та­том­від­опо­зиційної­партії­про­взаємну­відмо­ву­від­го­ло­су­ван­ня.­ Та­ким­чи­ном,­прий­нят­тя­за­ко­но­про­ек­ту­більшістю­го­лосів­за­вер­шує­йо­го­про- хо­д­жен­ня­че­рез­па­ла­ту­і­слу­гує­по­чат­ком­по­даль­шо­го­об­го­во­рен­ня­в­другій­па­латі,­ де­він­по­ви­нен­прой­ти­такі­ж­самі­ета­пи­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су.­Оскільки,­верх­ня­ па­ла­та­от­ри­мує­за­кон,­по­пе­ред­ньо­прий­ня­тий­ниж­нь­ою­па­ла­тою,­то,­як­пра­ви­ло,­ ро­бо­та­верх­ньої­па­ла­ти­зо­се­ре­д­жується­на­пра­вовій­ек­с­пер­тизі­за­ко­ну,­а­та­кож­на­ вра­ху­ванні­регіональ­них­інте­ресів,­які­ма­ють­знай­ти­своє­відо­б­ра­жен­ня­в­за­коні. Стадія­по­го­д­жен­ня­за­ко­но­про­ектів­між­па­ла­та­ми­є­фа­куль­та­тив­ною,­оскільки­ ви­ни­кає­во­на­ли­ше­у­ви­пад­ку­­ви­ник­нен­ня­розбіжно­с­тей­між­па­ла­та­ми­сто­сов­но­ по­ло­жень­за­ко­но­про­ек­ту.­Як­що­такі­розбіжності­ма­ють­місце,­то­це­ав­то­ма­тич­но­ при­зво­дить­до­за­сто­со­ву­ван­ня­різно­манітних­спо­собів­по­го­д­жен­ня.­Зро­зуміло,­що­ за­ко­но­про­ект­по­ви­нен­бу­ти­прий­ня­тий­па­ла­та­ми­ за­ іден­тич­ною­ре­дакцією,­при­ цьо­му­ви­ко­ри­с­то­вується­кла­сич­ний­«ме­тод­чов­на»­–­пе­ре­да­ча­тек­с­ту­за­ко­но­про- ек­ту­ від­ однієї­ па­ла­ти­ до­ дру­гої­ до­ то­го­ ча­су,­ по­ки­ він­ не­ на­бу­де­ од­на­ко­вої­ ре­дакції.­Цей­спосіб­має­місце­в­пар­ла­мен­тах­Ве­ли­ко­бри­танії,­Швей­царії,­Бельгії. Для­усу­нен­ня­розбіжності­тек­с­ту­за­ко­но­про­ек­ту­ іноді­ство­рюється­комісія­з­ пред­став­ників­обох­па­лат­(Іспанія).­У­Німеч­чині­ор­ган­па­лат­є­постійно­діючим,­ але­згідно­чин­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­існу­ють­за­ко­но­про­ек­ти,­які­по­тре­бу­ють­обов’яз- ко­во­го­по­го­д­жен­ня­з­Бун­де­с­ра­том­і­на­які­Бун­де­с­рат­мо­же­ли­ше­за­яви­ти­про­тест.­­ Так,­пи­тан­ня­бю­д­же­ту­роз­гля­да­ють­ся­ли­ше­ниж­нь­ою­па­ла­тою­ФРН. Па­ла­та­має­пра­во­по­го­ди­тись­з­ре­ко­мен­даціями­коміте­ту,­­відхи­ли­ти­їх,­­або­ж­ по­вер­ну­ти­ за­ко­но­про­ект­ по­го­д­жу­валь­но­му­ коміте­ту­ для­ по­втор­но­го­ роз­гля­ду.­­ Най­мен­шо­го­ роз­пов­сю­д­жен­ня­ на­був­ та­кий­ спосіб­ по­го­д­жен­ня,­ як­ про­ве­ден­ня­ спільних­засідань­па­лат­(Нор­вегія,­Ісландія). Рішен­ня­нижніх­па­лат­в­ряді­країн­роз­гля­да­ють­ся­як­такі­що­ма­ють­більшу­ си­лу.­Так,­у­Ве­ли­ко­бри­танії­за­ко­но­про­ект,­який­схва­ле­ний­Па­ла­тою­об­щин,­мо­же­ всту­пи­ти­в­си­лу,­як­що­він­бу­де­по­втор­но­прий­ня­тий­че­рез­рік­на­на­ступній­сесії,­ навіть­як­що­він­не­знай­шов­підтрим­ки­в­Па­латі­лордів. ­ Важ­ли­вою­ стадією­ за­ко­но­дав­чо­го­ про­це­су­ є­ про­муль­гація,­ яка­ по-різно­му­ виз­на­чається­в­різних­країнах.­Німецькі­ав­то­ри­трак­ту­ють­її­як­ух­ва­лен­ня­гла­вою­ дер­жа­ви­рішен­ня­про­офіційне­опубліку­ван­ня.­У­фран­цузькій­літе­ра­турі­про­муль- гація­роз­гля­дається­як­дії­гла­ви­дер­жа­ви,­які­засвідчу­ють­відповідність­прий­ня­то- го­пар­ла­мен­том­за­ко­ну­кон­сти­туційним­ви­мо­гам­або­підпи­сан­ня­та­опубліку­ван- ня­за­ко­ну­та­на­бут­тя­ним­чин­ності.­За­га­лом­да­ний­акт­но­сить­ха­рак­тер­не­обхідної­ фор­маль­ності.­В­Швей­царії­ за­ко­но­про­ект­підпи­сується­ го­ло­ва­ми­ і­ се­к­ре­та­ря­ми­ па­лат.­В­ білості­ країн­ обов’язок­ про­муль­гації­ по­кла­де­ний­на­ гла­ву­ дер­жа­ви­ чи­ уряд. Про­муль­гація­мо­же­но­си­ти­як­обов’яз­ко­вий,­так­і­не­о­бов’яз­ко­вий­ха­рак­тер.­І­ прин­ци­по­ве­зна­чен­ня­має­пи­тан­ня­про­те,­чи­мо­жуть­упов­но­ва­жені­на­це­суб’єкти­ відмо­ви­тись­від­підпи­сан­ня­ за­ко­ну.­ ­Так,­ в­Австрії­ ви­ко­нав­ча­вла­да­поз­бав­ле­на­ мож­ли­вості­ пе­ре­шко­ди­ти­ всту­пу­ в­ си­лу­ за­ко­ну.­ У­ ФРН­ за­ко­но­про­ект­ по­ви­нен­ бу­ти­підпи­са­ний­пре­зи­ден­том,­фе­де­раль­ним­канц­ле­ром­і­гла­вою­міністер­ст­ва­до­ функцій­яко­го­на­ле­жать­пи­тан­ня,­що­рег­ла­мен­ту­ють­ся­за­ко­но­про­ек­том.­Відмо­ва­ в­про­муль­гації­не­до­пу­с­кається,­за­пев­ни­ми­ви­клю­чен­ня­ми.­­ В­ ос­нов­но­му,­ акт­ про­муль­гації­ обу­мов­люється­ в­ пер­шу­ чер­гу­ фор­мою­ правління,­оскільки­са­ме­во­на­впли­ває­на­по­вно­ва­жен­ня­гла­ви­дер­жа­ви­по­відно- шен­ню­до­прий­ня­тих­пар­ла­мен­том­за­ко­но­про­ектів.­ 181Юридичні і політичні науки Кон­сти­туціями­Франції,­ Італії,­ РФ­ пе­ред­ба­че­но­ пра­во­ ви­ма­га­ти­ по­втор­но­го­ роз­гля­ду­ за­ко­но­про­ек­ту.­Так,­ гла­ва­дер­жа­ви­або­ж­уряд­ма­ють­пра­во­вер­ну­ти­в­ пар­ла­мент­за­ко­но­про­ект,­який­на­ їхню­дум­ку­є­не­обґрун­то­ва­ний­чи­су­пе­ре­чить­ нор­мам­кон­сти­туції.­Відмо­ва­в­про­муль­гації­відповідним­чи­ном­ар­гу­мен­тується.­ Пра­во­ве­то­за­сто­со­вується­в­ос­нов­но­му­в­пре­зи­дентсь­ких­чи­напівпре­зи­дент- сь­ких­ре­с­публіках­і­роз­гля­дається­як­са­мостійна­стадія­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су. Де­які­ав­то­ри­виз­на­ча­ють­пра­во­ве­то­як­вирішаль­не­по­вно­ва­жен­ня­в­здійсненні­ за­ко­но­дав­чої­вла­ди­і­фак­тор,­який­об­ме­жує­за­ко­но­дав­чу­діяльність­пар­ла­мен­ту4.­ Ад­же­са­ме­пра­во­ве­то­доз­во­ляє­цен­т­раль­но­му­­­ор­га­ну­ви­ко­нав­чої­вла­ди­не­про- сто­втру­ча­ти­ся­в­за­ко­но­давчі­по­вно­ва­жен­ня,­­а­фак­тич­но­вирішу­ва­ти­до­лю­прий- ня­то­го­пар­ла­мен­том­ак­ту.­ Після­про­муль­гації­чи­відхи­лен­ня­ве­то­за­кон­публікується­та­всту­пає­в­си­лу.­ В­Росії­за­кон­всту­пає­в­си­лу­з­мо­мен­ту­публікації,­­як­що­в­тексті­за­ко­ну­не­вка- зується­інший­строк.­У­Франції­цей­строк­ста­но­вить­7­днів,­в­Бельгії­–­чо­тир­над- цять,­ Італії­–­15.­У­де­я­ких­пра­цях­ос­тан­ню­стадію­поділя­ють­на­дві­са­мостійні­ стадії:­підпи­сан­ня­за­ко­ну­або­йо­го­відхи­лен­ня­(на­кла­дан­ня­ве­то),­опубліку­ван­ня­ (оп­ри­люд­нен­ня)­за­ко­ну5.­ Ступінь­ са­мостійності­ євро­пейсь­ких­ пар­ла­ментів­ у­ здійсненні­ за­ко­но­дав­чої­ функції­віднос­но­не­ве­ли­ка,­ад­же­має­місце­без­по­се­редній­вплив­ви­ко­нав­чої­гілки­ вла­ди­на­про­цес­ініціюван­ня­та­про­хо­д­жен­ня­за­ко­но­про­ек­ту.­Окрім­то­го­існу­ють­ і­інші­об­ме­жен­ня­що­до­здійснен­ня­за­ко­но­дав­чих­по­вно­ва­жень.­В­су­час­них­дер­жа- вах­ пар­ла­мент­ про­дов­жує­ здійсню­ва­ти­ за­ко­но­давчі­ по­вно­ва­жен­ня,­ але­ йо­го­ діяльність­втра­ти­ла­ су­ве­рен­ний­ха­рак­тер6.­Особ­ли­вості­ за­ко­но­дав­чої­діяль­ності­ пар­ла­ментів­провідних­дер­жав­світу­доз­во­ли­ли­М.­Ам­ле­ру­­ка­те­го­рич­но­ствер­д- жу­ва­ти,­що­в­більшості­країн­по­ло­жен­ня,­що­ли­ше­пар­ла­мент­здійснює­за­ко­но- дав­чу­вла­ду­не­відповідає­дійсності7.­­По­при­це,­за­ко­но­дав­ча­діяльність­є­ос­нов- ною­для­су­час­них­пар­ла­ментів­і­на­сьо­годні,­са­ме­за­кон­є­найбільш­ефек­тив­ним­ за­со­бом­ре­гу­лю­ван­ня­суспільних­відно­син,­оскільки­тільки­за­ко­но­дав­чий­про­цес­ доз­во­ляє­ на­леж­ним­ чи­ном­ об­го­во­ри­ти­ і­ вра­ху­ва­ти­ інте­ре­си­ різно­манітних­ політич­них,­еко­номічних,­соціаль­них­сил.­ 1.­Ис то рия по­ли­ти­че­с­ких­и­пра­во­вых­уче­ний.­Учеб­ник­для­вузов­/­Под­общ.­ред.­ B.C.­Нер­се­сян­ца.­–­М.:­Из­да­тель­ская­груп­па­НОР­МА-ИН­ФРА-М,­1999.­–­­С.­274.­2. Пар- ла мент ское пра­во­Рос­сии.:­Учеб.­по­со­бие­/­Под­ред.­И.М.­Сте­па­но­ва,­Т.Я.­Ха­б­ри­е­вой.­–­ М.:­Из­да­тель­ст­во­«Юристь»,­1999.­–­С.­96.­3. Ан д ри а нов Н.Е.­О­за­ко­но­да­тель­ной­ини­ци- а­ти­ве­ //­Сов.­го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­1964.­–­№­ ­9.­–­С.­62.­4. Ко ва чев Д.А.­Про­бле­мы­ кон­сти­ту­ци­он­но­го­пра­ва.­—­М.:­Изд-во­«ОЛИ­ТА»,­2003.­–­С.­183.­5. Гуз нов А.Г., Ке не- нов А.А., Рож де ст вен ская Т.Е. Со­вре­мен­ный­за­ко­но­да­тель­ный­про­цес:ос­нов­не­ин­сти- ту­ты­ и­ по­ня­тия.­ –­ Смо­ленск:­ ТРАСТ-ИМА­КОМ,­ 1995.­ –­ С.­ 4.­ 6. Кон сти ту ци он ное­ (госу­дар­ст­вен­ное)­пра­во­за­ру­беж­ных­стран:­Учеб­ник.­–­М.:­Бе­лые­аль­вы,­1999.­–­С.­214.­ 7. Аме лер М.­Пар­ла­мен­ты.­–­­М.:­Изд-во­«Про­гресс»,­1967.­–­­С.­357. 182 Держава і право • Випуск 53 Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО Т. А. Француз-Яковець. ЗдІйсненнЯ законодавЧих повноважень Європейськими двопалатними парламентами

Схожі ресурси