Новини

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України 2008
Теми:	Новини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4188
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Новини // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 1. — С. 126-133. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-4188
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-41882009-08-17T12:00:20Z Новини Новини 2008 Article Новини // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 1. — С. 126-133. — укр. 1995-5537 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4188 uk Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Новини Новини
spellingShingle	Новини Новини Новини
format	Article
title	Новини
title_short	Новини
title_full	Новини
title_fullStr	Новини
title_full_unstemmed	Новини
title_sort	новини
publisher	Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Новини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4188
citation_txt	Новини // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 1. — С. 126-133. — укр.
first_indexed	2025-07-02T07:26:47Z
last_indexed	2025-07-02T07:26:47Z
_version_	1836519216130293760
fulltext	бурових клітин. Вони стверджують, що не< забаром дискусія з приводу того, чи є мо< ральним створення та знищення людських ембріонів задля одержання стовбурових клі< тин, має припинитися. «Кожен чекав цієї миті», — сказав його святість Тадеуш Пахоль< чик, керівник відділу освіти при Національ< ному католицькому центрі з біоетики. «У вас має бути рішення, яке переможе мо< ральні суперечки, що виникали роками», — додав він. У Білому домі заявили, що містер Буш був «дуже задоволений» новим дослі< дженням, і що «президент Буш заохочує розвиток науки в етичних межах, уникаючи методик, які знищують життя, одночасно підтримуючи альтернативні підходи». Новий метод уникає й інших етичних проблем, створюючи стовбурові клітини, які генетично відповідають донору, без необ< хідності клонування або знищення жіночих яйцеклітин. Генетично відповідні клітини не відторгатимуться імунною системою лю< дини, якщо їх використовувати під час тран< сплантації тканин у пацієнтів. Та що є більш важливим, на думку вчених, це те, що вико< ристання генетично відповідних клітин доз< волить вивчати в лабораторних умовах такі складні хвороби, як, наприклад, хвороба Альцгеймера. До цього часу єдиним спосо< бом добути такі генетично відповідні кліти< ни було створення ембріонів, які були б кло< нами пацієнта, та вилучення стовбурових клітин із ембріонів. Нещодавно група вче< них зі штату Орегон повідомила, що їм вда< лося здійснити це на мавпах, однак перспек< тива проведення таких експериментів на людях з етичних міркувань обмежена. За допомогою нового методу зникає потреба клонування людини задля одержання стов< бурових клітин та подальшого їх вивчення, наприклад створення людських ембріонів та вилучення в них стовбурових клітин. Теоре< тично такі клітини можуть бути перетворені на ембріон, проте це не здійснюватиметься шляхом імплантації клітин у матку. «Це дійсно дивовижно», — зазначив доктор L. Zon, голова програми стовбурових клітин у Дитячій лікарні Бостона при Гар< вардській медичній школі. Однак доктор D. A. Melton, директор Інституту стовбуро< вих клітин при Гарвардському університеті, зауважив, що це «етично недоречно». Попри Вчені позбулися необхідності використовувати ембріони для одержання стовбурових клітин Дві групи вчених повідомили, що їм вда< лося перетворити клітини людської шкіри на стовбурові клітини без потреби створюва< ти чи знищувати ембріон, — це досягнення, яке зможе покласти край дискусії з приводу етичних проблем, що уповільнюють дослі< дження в цій галузі молекулярної медицини. Усе, що їм потрібно було зробити, як стверджують дослідники, — це додати до початкового генотипу ще чотири гени. Ці ге< ни перепрограмували хромосоми клітин шкіри, перевівши клітини в первинний стан недиференційованих клітин, з якого вони потім зможуть перетворитися на будь<який із 220 типів диференційованих клітин ор< ганізму людини, наприклад, серця, мозку чи крові. До сьогодні єдиним способом одер< жання таких універсальних клітин було ви< лучення їх з людського ембріона в кілька< денний період після запліднення, що неминуче призводило до його загибелі у про< цесі розвитку. Необхідність знищення ембріонів перетво< рила дослідження стовбурових клітин в одне з найбільш суперечливих питань в амери< канській політиці, яке протиставляє Прези< дента Буша видатним республіканцям та ад< вокатам пацієнтів, які сподівалися, що стовбурові клітини зможуть вилікувати такі захворювання, як хвороба Альцгеймера. Нові дослідження змогли б припинити це протистояння перед наближенням прези< дентських виборів. Може виявитися, що пе< репрограмовані клітини шкіри дещо відріз< няються від ембріональних стовбурових клітин, які було взято безпосередньо з люд< ських ембріонів, окрім цього новий метод передбачає потенційно ризиковані етапи, наприклад уведення в початковий геном ге< на раку. Однак дослідники стовбурових клітин упевнені, що найближчим часом вдасться вдосконалити цей метод, і зазна< чені недоліки згодом зникнуть. Дослідники<біологи та спеціалісти в га< лузі етики, не залучені до цих досліджень, вважають, що робота, проведена незалежни< ми групами з Японії та США (штат Віскон< син), має змінити акценти досліджень стов< 126 ННООВВИИННИИ всі надії, які покладалися на ці дослідження в останній час, вивчення ембріональних стовбурових клітин просувалося повільно, без значних терапевтичних відкриттів. Нова робота може дозволити уникнути суттєвих проблем, включаючи короткий тер< мін життя ембріональних стовбурових клі< тин і обмежень державного фінансування таких досліджень. Навіть за наявності ін< ших джерел фінансування вчені вважають, що подібні дослідження є затратними, і досить складно знайти жінок, які б погодились від< дати свої яйцеклітини для таких дослі< джень. Повідомлення про нове відкриття було опубліковано он<лайн в «Cell», у статті Shinya Yamanaka з університету в Кіото і Гладстон< ського інституту серцево<судинних захворю< вань в Сан<Франціско, та в «Science», у статті James A. Thompson і його колег з універси< тету штату Вісконсин. Роботу доктора A. Thomp< son було профінансовано державою. Обидві групи дослідників використали лише чоти< ри гени для перепрограмування клітин шкіри людини, але два з них між собою відрізнялись. Усі гени мають спільний ме< ханізм дії — вони є регуляторними і їхня роль полягає у включенні та виключенні інших генів. Як повідомляють науковці, поводження перепрограмованих клітин дуже схоже до поводження людських ембріональних стов< бурових клітин, але їх назвали «індуковані поліпотентні стовбурові клітини», а це озна< чає що ці клітини можуть перетворюватись на багато різних типів диференційованих клітин. «Як би ми їх не перевіряли, вони ви< являються такими самими, як ембріональні стовбурові клітини», — стверджує доктор A. Thompson. Однак він і доктор Shinya Yamanaka мають довести, що перепрограмо< вані клітини людської шкіри дійсно є такими самими, як клітини, вилучені з ембріонів. Тим часом, поки ці дослідження тривають, доктор A. Thompson та інші вважають, що зарано переривати дослідження стовбуро< вих клітин, вилучених з людських ембріо< нів. Інша небезпека полягає в тому, що для вставлення генів у хромосоми клітини вчені використовують ретровіруси. Ці віруси вбу< довують гени в хромосоми не в конкретне, а в будь<яке місце, що може призвести до мутацій, унаслідок яких нормальні клітини перетворюватимуться на ракові. Один із генів, використаних японськими вченими, якраз і є геном раку. Ризик виник< нення раку зумовлює неможливість вико< ристання стовбурових клітин для заміни клітин або тканин у пацієнтів з такими за< хворюваннями, як діабет, у разі коли їхні власні клітини помирають. Але такі кліти< ни можна застосовувати для встановлення причин та лікування складних захворювань. Зокрема, вчені могли б виготовити стовбурові клітини з клітин пацієнта з хворобою Альц< геймера і перетворити їх на нервові клітини у чашці Петрі. Далі вони зможуть вивчати процеси, які відбуваються в мозку, та лікува< ти хворобу або запобігати її виникненню. Про< те навіть недолік, пов’язаний з використан< ням ретровірусу, може бути тимчасовим. Shinya Yamanaka та ін. намагаються досягти такого самого ефекту, додаючи хімічні речови< ни або використовуючи для доставлення генів у клітину не онкогенні віруси. Вони — на шля< ху до успіху. «Кожен, хто каже, що це не спра< цює, помиляється», — вважає доктор Melton. Новому відкриттю передувала робота на мишах. Позаминулого року доктор Shinya Yamanaka опублікував результати досліджен< ня, в якому показав, що додаванням чотирьох генів до клітин мишей можна перетворити їх на стовбурові клітини мишачих ембріонів. Він навіть провів вирішальний тест, аби до< вести, що ці стовбурові клітини можуть пе< ретворитися на будь<який тип мишачих клітин, та використав їх для створення но< вих мишей. Однак у 20% цих мишей виник рак, що довело ризик застосування рет< ровірусів і гена раку у процесі вирощування клітин. Учені були вражені відкриттям пе< репрограмування. Ця робота започаткувала змагання вчених для досягнення подібних результатів на клітинах людини. «Десятки, якщо не сотні лабораторій намагалися до< сягти цього», — сказав доктор George Daley, помічник директора програми вивчен< ня стовбурових клітин при Children’s Hos< pital. Уже з моменту народження вівці Доллі у 1996 р. вчені знали, що теоретично до< рослі клітини можуть перетворюватися на ембріональні стовбурові клітини. Але вони не уявляли, як здійснити таке перетворення без клонування, адже саме таким чином бу< ло створено Доллі. Здійснюючи клонуван< ня, дослідники помістили хромосоми дорослої клітини у незапліднену яйцеклітину, гене< тичний матеріал якої попередньо вилучили. Яйцеклітина, ніби підкоряючись якомусь ма< гічному процесу, виконує всю подальшу робо< ту. Вона перепрограмовує хромосоми дорос< лої клітини, повертаючи їх назад до стану, в якому вони були одразу після запліднення яйцеклітини. За декілька днів кулька зі стов< бурових клітин перетворюються на ембріон, включаючи ембріональні стовбурові кліти< ни, які є точною генетичною копією дорослої особини. Питання, які залишалися без відпо< відей на той час, такі: «Як яйцеклітина пе< репрограмовує хромосоми дорослої клітини? Новини 127 Чи можливо перепрограмувати дорослу клітину без використання яйцеклітини?». Приблизно чотири роки тому у Shinya Yamanaka та Thompson незалежно один від одного виникла одна й та сама ідея. Вони шу< кали гени, що їх використовують ембріо< нальні стовбурові клітини, і які є неактивними в дорослих клітинах. Тоді вчені намагалися з’ясувати, чи можуть такі гени бути пере< програмовані у диференційовану клітину. Доктор Shinya Yamanaka працював із кліти< нами мишей, а доктор Thompson — із кліти< нами крайньої плоті людини. Дослідники відібрали приблизно тисячу генів<канди< датів. Обидві групи провели обґрунтовані розрахунки, намагаючись зменшити цю кількість генів до декількох десятків, що на їхню думку, могли б бути ключовими, та відповісти на запитання, які комбінації цих генів можуть зумовити перетворення кліти< ни шкіри на стовбурову клітину. «Кількість факторів може бути 1, 10, 100 або навіть біль< ше», — сказав доктор Yamanaka у телефон< ному інтерв’ю зі своєї лабораторії в Японії. Якби необхідною була комбінація ба< гатьох генів, експеримент зазнав би невдачі, як стверджує доктор Thompson, оскільки неможливо було б перебрати всі комбінації генів. Як тільки доктор Yamanaka зрозумів, що експерименти на мишах мають успіх, він почав працювати з клітинами людської шкіри, які замовив у комерційній лаборато< рії. Деякі з цих клітин було взято з обличчя 36<річної білої жінки, інші були сполучною тканиною 69<річного білого чоловіка. Док< тор Yamanaka зазначив, що очікував кілька< річного пошуку потрібних генів за відповід< них умов для того, щоб експеримент на людині спрацював. Відчуваючи наближен< ня конкурентів, він проводив у своїй лабора< торії по 12–14 годин щодня. Декілька місяців по тому вчений досяг успіху. «Ми не дуже важко працювали, — сказав Yamanaka, — але ми були дуже здивовані одержаними даними». За матеріалами New$York Times Атака клонів Науковцям медичного інституту Говарда Х’юза (Університет Рокфеллера) під керів< ництвом Елайн Фачс уперше у світі пощасти< ло клонувати мишей зі стовбурових клітин, із шкіри дорослих тварин та успішно вирос< тити із них здорових життєздатних особин. Для створення мишей<клонів використа< ли техніку перенесення ядра стовбурових клітин, які було взято із фолікулів волося< ного покриву тварини. Далі в незапліднених ооцитах замінили ядра на ядра стовбурових клітин. Із таких комбінованих клітин і роз< винулися здорові миші. Дорослі стовбурові клітини не вперше використовують для клонування мишей. Однак, як стверджує пані Фачс, дотепер не< має жодного повідомлення про клонування в такий спосіб мишей, які б прожили дос< татньо довго і досягли дорослого віку. Головною перешкодою застосування трансплантації ядер із дорослих клітин є її порівняно низька ефективність (порядку од< ного відсотка). Однак автори за рахунок ви< користання очищених стовбурових клітин шкіри домоглися істотно більшого виходу вдалих клонів — у них народилося 19 мише< нят, 9 з яких дожили до дорослого стану, причому без будь<яких проблем з їхнім здо< ров’ям і без відхилень у розвитку. На цей час увагу дослідників із розвине< них країн зосереджено на ембріональних стовбурових клітинах, здатних створювати здорові тканини для заміни ушкоджених чи хворих органів. Так, австралійські біотехно< логи підтримали нещодавнє скасування Фе< деральним парламентом цієї країни заборо< ни на проведення клонування людських ембріонів з метою одержання (у терапевтич< них цілях) ембріогенних стовбурових клі< тин, що діяла протягом останніх чотирьох років. Однак не варто забувати, що тканини, які вирощено зі стовбурових клітин іншої людини, можуть бути відторгнені так само, як і будь<який інший чужорідний біома< теріал. Цю проблему можна вирішити, як< що для вирощування трансплантата вико< ристовувати стовбурові клітини самого пацієнта. Саме тому результати, що їх до< сягла група доктора Фачс, мають величезне значення для розвитку нових медичних тех< нологій. Якщо незабаром дорослі стовбурові клітини використовуватимуться для клону< вання цілого організму, то вони також мо< БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №1, 2008 128 жуть стати джерелом одержання ембріона< льних стовбурових клітин, що, у свою чер< гу, дозволить застосовувати їх для вирощу< вання тканин людини. За матеріалами сайтів медичного інсти$ туту Говарда Х’юза (Howard Hughes Medical Institute), журналів «Комерційна біотехнологія» і Nature Biotechnology. ... Між двох смертей знаходяться ліки?.. Білок, що виробляється вірусом імуно< дефіциту людини (ВІЛ), вчені пристосували для позитивної справи — тепер він бороти< меться проти раку. Речовина, яка дозволяє вірусу вбудовуватися у клітини організму людини, доставлятиме ліки точно у клітини ракової пухлини. Американські медики вирішили бороти< ся з однією смертельною хворобою за допо< могою іншої. Виявляється, що продукт життєдіяльності ВІЛ може допомогти у бо< ротьбі з раком. Команда доктора Вільяма Хокінса з Медичної школи Вашингтонсько< го університету в Сент<Луїсі розробила тех< нологію доставлення протиракових агентів у ракову клітину. Для цього вони викорис< товували білок ТАТ, що кодується ВІЛ. Саме білок ТАТ допомагає вірусу вбудовува< тися в різні клітини і фактично транспорту< вати вірус у клітину. Сам білок ТАТ безпечний. Він не може спричинювати СНІД, і його дія не має побіч< них ефектів. Незважаючи на відносно неве< ликі розміри, ТАТ здатен транспортувати досить великі молекули. Вчені одержали химерний білок, що містить у своєму складі ТАТ, а також Bim — член сімейства Bcl<2 так званих проапоптозних білків. Цей білок діє як пригнічувач пухлини і змушує ракові клітини гинути внаслідок апоптозу — зап< рограмованої клітинної смерті. Під час експериментів на мишах учені встанови< ли, що ф’южн<білок ТАТ< Bim ефективно ініціює процес апоптозу ракових клітин і підсилює ефект радіаційної терапії. Піс< ля 40<денної терапії за до< помогою Тат<Bim мишей зі злоякісними пухли< нами 80% піддослідних тварин залишилися жи< вими проти 20%, що ви< жили, із групи, яка не одержувала такий комплекс. У подальших планах доктора Хокінса та його колег — удосконалення методики ліку< вання онкологічних захворювань, що ґрун< тується на поєднанні використання про< апоптозних білків, подібних ТАТ<Bim, із класичними процедурами протипухлинної терапії. За матеріалами сайту Washington University in St. Louis, журналу Annals of Surgical Oncology Напій від Гаррі Поттера Коли англійська письменниця Джоан Кетлін Роулінг, автор популярних казок про юного чарівника Гаррі Поттера, придумала напій під назвою «маслопиво» (англійська назва butterbeer), вона навряд чи здогадувала< ся, що одержання пива на молочній основі — зовсім не казка і не фантастика. Новина про те, що на прилавках магазинів японського міста Накасібецу (острів Хоккайдо) з’явився незвичайний напій — пиво, зроблене на ос< нові звичайного коров’ячого молока, облеті< ла інформаційні агентства. Ідея використовувати молоко таким чи< ном спала на думку одному місцевому фер< меру після того, як йому довелося позбутися великої кількості молока через надвиробни< цтво і неможливість збуту. Фермер запропо< нував свою ідею одній пивоварній компанії, яка розробила технологію виробництва. Молоко нагрівають не на вогні, адже тем< пература його кипіння невисока і в разі зви< чайного нагрівання воно може просто википіти, а гарячим повітрям, регулюючи його подан< ня. Це єдина складність у процесі виготовлення Новини 129 ресуспендують у спеціальному розчині і за< качують усередину чипа, де вони потрапля< ють у декілька окремих відділень — вісім у сучасній версії чипа — і прикріплюються до спеціальної поверхні за допомогою елект< ричного поля. Після цього в чип вносять ан< титіла, які специфічно зв’язуються з кліти< нами бактерій, і мітять їх флуоресцентними барвниками різних кольорів, що відповіда< ють відомим штамам. Далі за допомогою мікроскопічного дослідження визначають життєздатність бактерій і швидкість їх розмноження. Н а с т у п н и м етапом є додаван< ня в лунки чипа різних антибіоти< ків. Припинення розмноження бак< терій у певній лунці свідчить про ефек< тивність того чи ін< шого препарату. Загибель клітин під< тверджується за допомогою спеціаль< них барвників. Після того як рідину з бак< теріями внесено до чипа, усі подальші проце< дури, зокрема комп’ютерний підрахунок забарвлених клітин, виконуються автоматич< но і займають менше восьми годин. Найскладнішим завданням виявилось підбирання поверхні, до якої можуть при< кріплятись усі бактерії, але не антитіла й не антибіотики. На цей час фахівці компанії зайняті пошуком оптимального вирішення цієї проблеми. Разом з новими підходами до ідентифі< кації антибіотикостійких мікроорганізмів учені шукають альтернативні способи бо< ротьби із цими зловісними монстрами. У 60<х роках минулого століття було виділено ме< тицилінрезистентний штам золотистого стафілокока (methicillin<resistant Staphylo$ coccus aureus, MRSA), що став справжнім лихом госпіталів. У клітинних мембранах MRSA міститься унікальний білок PBP2a, який відіграє ключову роль у захисті від ан< тибіотиків. Згодом група фахівців під керів< ництвом Шахріяра Мобашері (Shahriar Mobashery, Notre Dame University) іденти< фікувала специфічні компоненти клітинної стінки бактерій, які взаємодіють з PBP2a і формують своєрідну хімічну барикаду. нового напою. У підігріте молоко додають пивні дріжджі і хміль, після чого витримують певний час. Коли починається процес фер< ментації, рідина кольором і запахом починає нагадувати чай з молоком. Після остигання колір змінюється, і напій набуває вигляду звичайного фільтрованого пива. Виробник стверджує, що новий продукт має незвичай< ний смак із фруктовим присмаком. «Молочне» пиво назвали «Білк» (Bilk), об’єднавши англійські слова beer (пиво) і milk (молоко). Новий напій продається у невеликих пляшках об’ємом 0,33 літра. Вартість такої пляшки близько 380 ієн. Та< ким чином, навіть одна з найдавніших біо< технологій — пивоваріння — аж ніяк не ви< черпала потенціалу свого розвитку. За матеріалами THE MAINICHI NEWSPAPERS (і багатьох інших інформаційних агентств) Лабораторії на чипі й нові антибіотики — союз меча та орала Часте, а інколи надмірне використання антибіотиків та інших засобів дезінфекції призвело до виникнення штамів супербак< терій, що є резистентними стосовно широко< го спектра антибіотиків і реагують лише на дуже специфічні препарати. Такі антибіоти< корезистентні мікроорганізми часто з’явля< ються в лікарнях і спричинюють в ослабле< них різними захворюваннями пацієнтів загрозливі для життя хвороби (зокрема різновид пневмонії, яку викликають одно< часно кілька збудників). Визначення чутли< вості бактерій до антибактеріальних препа< ратів потребує декількох днів, упродовж яких пацієнти іноді гинуть внаслідок не< адекватної терапії, тому нерідко лікарі зму< шені починати лікування сильними анти< біотиками широкого спектра дії. Проте в найближчому майбутньому чут< ливість мікроорганізмів замість традицій< ного культивування упродовж декількох днів у чашках Петрі можна буде визначити протягом декількох годин за допомогою мікрочипів. Фахівці біотехнологічної компанії Ден< вера Accelr8 розробили мікрорідинний біо< чип, який дозволяє проводити маніпуляції з бактеріями та їх аналіз без попереднього культивування. Для поставлення тесту за допомогою нового мікрочипа потрібні зраз< ки змивів із легенів пацієнтів. Мікроорга< нізми вимивають із біологічної рідини, БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №1, 2008 130 Далі вчені цієї групи розробили три нові синтетичні антибіотики на основі цефало< спорину, структура яких містить білкові компоненти, що схожі на критичні ділянки клітинної стінки, відповідальні за зв’язу< вання з PBP2a. У результаті цей білок інак< тивується, і бактерії піддаються дії лікарсь< ких препаратів. Група Shahriar Mobashery першою запро< понувала цю нову стратегію боротьби з ан< тибіотикорезистентністю. Один із розробле< них антибіотиків проходить першу фазу клінічних випробувань. Однак потрібно ще багато часу перш ніж він надійде на фарма< цевтичний ринок. За матеріалами видань ScienceDaily, Scientific American Самогонники будуть задоволені До приголомшливих результатів приве< ла спроба австралійського молекулярного генетика Роберта Берча (Університет Квінс< ленда) привнести в цукрову тростину бак< теріальний ген, відповідальний за перетво< рення сахарози на цінний (високовартісний) ізомер — ізомальтулозу. Встановлено, що внесення гена Pantoea dispersa, нешкідливо< го мешканця листя сільськогосподарських культур, який кодує сахарозну ізомеразу, до тростини спричинює два варіанти наслід< ків. Одна частина трансгенних рослин чудо< во продукує мальтулозу — 110% від почат< кової концентрації сахарози, інша — практично або взагалі не продукувала її, проте вихід сахарози в цих рослин підско< чив у два (!) рази. З огляду на той факт, що за останні 50 років підвищити цей показник вдалося лише на 1%, це відкриття є стра< тегічно важливим для цукрової індустрії Австралії, якій доводиться буквально бити< ся за своє виживання в умовах напливу де< шевого бразильського цукру. А найбільший австралійський виробник цукру<рафінаду CSR разом із UniQuest (комерційна частина Університету Квінсленда) вже отримали від Австралійської індустріальної ініціативи з розроблення поновлюваних джерел енер< гії грант на суму 3,8 млн. дол. США для ство< рення технології використання одержаної Берчем цукрової тростини як джерела палив< ного етанолу. В рамках цієї роботи прово< дяться перші польові випробування нової тростини. На думку генерального директора біофармакологічної компанії Аrmacule Джеймса Дейла, так само можна збільшити врожайність інших культур — промислових джерел етилового спирту, пере< дусім та< ких, як кукуруд< за і цук< р о в и й б у р я к . Останнє є а к т у < альним та< кож в умо< вах сучасної України. Буряк з подвоєним вмістом цукру може стати вельми корисним для харчової і, особливо, для паливної промисловості України, оскільки може різко змінити позиції нашої країни на енергетичному ринку. Зі спожи< вача імпортної нафти і нафтопродуктів, залежного від примх країн<експортерів, Ук< раїна може перетворитися на постачальни< ка дешевого біоетанолу — палива, яке при< вертає дедалі більшу увагу розвинених країн унаслідок його екологічної безпеки. Так, найбільші автомобільні компанії всьо< го світу відкривають програми з переведен< ня автомобілів із традиційного палива на по< новлюване, перш за все на біоетанол і біодизель. Зокрема концерн Ford нещодав< но повідомив про початок продажу в Швеції нового покоління авто Focus і Focus C<MAX 1.8 у версії FFV, що здатні їздити як на біое< танолі, так і на бензині. General Motors уже продає в Швеції «екологічні» версії моделей Saab і Opel. Обидві моделі можуть працювати на біоетанолі, бензині, а також на суміші цих видів палива в будь<якій про< порції. З цих позицій впровадження від< криття австралійських учених може карди< нально змінити статус України на світовому ринку енергоносіїв, сприятиме її різкому економічному піднесенню (і водночас пора< дує вітчизняних «виробників» самогону). За матеріалами журналів Nature Biotechnology, «Шпіндель» і веб$сайту Університету Квінсленда Новини 131 раються брати експериментальний мате< ріал, якщо саме одержання ембріональних стовбурових клітин тепер під забороною. Поза сумнівом, є нелегальні шляхи — дос< тавлення абортивного матеріалу, а часто й живих немовлят із країн Східної Європи коштує замовникам не так вже й дорого. Водночас, за повідомленнями інформацій< ного порталу NewsWise, на поверхні ме< зенхімальних стовбурових клітин дорослого організму виявлено вуглевод SSEA<4, який є маркером ембріональних стовбурових клітин. Це відкриття вчених Southwestern Medical Center (штат Техас), які працюють під керівництвом доктора Ріти Перлігейро, не тільки полегшує роботу з мезенхімальни< ми стовбуровими клітинами, методи вико< ристання яких у регенеративній медицині зараз активно розробляються, але й ставить закономірні питання: чи не є стовбурові клі< тини дорослого організму «плюрипотент< нішими», ніж досі вважалося? Чи є прове< дення робіт на ембріональних стовбурових клітинах нагальною потребою сучасної ме< дицини? У будь<якому разі варто побажати європейським колегам бути розсудливими. За матеріалами журналів Nature Biotechnology, «Комерційна біотехнологія», інформаційного порталу NewsWise Аромати новозеландської біотехнології Дослідницький Інститут садівництва і продуктів харчування Нової Зеландії Hort Research, що завершив у березні минулого року створення найбільшої бази ДНК<послі< довності яблучного генома, запатентував ви< користання генів, які продукують аромат Європа ставить на ембріони Після бурхливих дебатів у липні минуло< го року Євросоюз проголосував за відновлен< ня фінансування досліджень стовбурових клітин ембріонального походження за умов дотримання певних обмежень. Дослідження таких стовбурових клітин буде продовжено, проте одержання їх, що, як правило, вима< гає вбивства ембріона, тепер заборонено. Де< які країни, зокрема Німеччина, яка відома своїм суворим законодавством стосовно досліджень стовбурових клітин, наполяга< ють на блокуванні цього рішення. Слід за< значити, що голосування відбулося бук< вально через кілька днів після того, як Президент США Дж. Буш заблокував про< ходження законопроекту, який би дозволив виділяти федеральні кошти на проведення досліджень ембріональних стовбурових клітин у Сполучених Штатах. Законопроект міг би підтримати використання ембріонів для продажу клінікам, що займаються фер< тилізацією in vitro. На думку експертів, про< тилежні рішення Євросоюзу і Сполучених Штатів можуть дати європейським біотех< нологам істотну перевагу у вербуванні фа< хівців. «Це втрачений шанс США відстояти лідерство в даній галузі, — зазначив Майкл Вернер, президент консультаційної біотех< нологічної компанії Werner Group (Вашинг< тон), колишній керівник політики Організа< ції біотехнологічної індустрії (Biotechnology Industry Organization), — Євросоюз отримує переваги від цього». Проте залишається не< зрозумілим, звідки європейські фахівці зби< БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №1, 2008 132 зеленого яблука і червоної троянди. Індексуючи свої бази даних фруктових генів, фахівці Hort Research виявили ге< ни, які кодують α<фаресцен<синтетазу (аромат яблук) і гермакрен<d<синтетазу (аромат троянди). Базу даних з ароматич< них сполук було використано для розроб< лення карт гіпотетичних шляхів синтезу результуючих сполук у квітах і плодах. Запропоновані шляхи дозволили дослід< никам постулювати, які типи ферментів можуть каталізувати кожен із етапів ме< таболічного шляху. Потім у базах даних Hort Research було здійснено пошук ге< нів, які кодують ці ферменти. Вірогідні гени було протестовано в Escherichia coli з метою з’ясувати їхню здатність проду< кувати ароматичні сполуки, а згодом — і в модельних рослинах. «Ми наголо< шуємо, що ви дійсно можете використо< вувати реальні ферменти з рослини, — говорить співробітник Hort Research Річард Ньюкомб, — і вони навіть більш ніж ідентичні натуральним». Цілком очевидно, що біотехнологічні процеси з ефективного продукування запахів мо< жуть забезпечити колосальні прибутки виробникам парфумів. За словами керівника відділення Global Biosiences корпорації Procter and Gamble Стіва Мел< лера, це дослідження за своєю суттю є ре< волюційним проривом у технології відтворення натуральних ароматів. Робо< ти Hort Research з продукування запахів є взаємодоповнюваними щодо досліджень, які проводить каліфорнійська компанія Senomyx, з вивчення рецепторів, що забез< печують здатність людини відчувати смак. За матеріалами журналів Nature Biotechnology, «Комерційна біотехнологія», порталу FoodNavigator Новини 133

Новини

Репозитарії

Схожі ресурси