Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
2008
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4194 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 2. — С. 126-128. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-4194 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-41942011-11-01T00:19:45Z Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки 2008 Article Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 2. — С. 126-128. — укр. 1995-5537 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4194 uk Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки |
spellingShingle |
Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
format |
Article |
title |
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
title_short |
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
title_full |
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
title_fullStr |
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
title_full_unstemmed |
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
title_sort |
міжнародний курс семінарів-лекцій «біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» |
publisher |
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4194 |
citation_txt |
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 2. — С. 126-128. — укр. |
first_indexed |
2025-07-02T07:27:46Z |
last_indexed |
2025-07-02T07:27:46Z |
_version_ |
1836519279067922432 |
fulltext |
126
Міжнародний курс семінарів+лекцій
«Біобезпека та біозахист при проведенні
медико+біологічних досліджень»
11–12 червня 2007 р. під егідою Національної академії наук України (Відділення біохімії,
фізіології і молекулярної біології НАН України) та за підтримки Міністерства закордонних
справ України, Академії медичних наук України, Комісії з питань генетичної та біологічної без�
пеки при РНБО України, Університету Ексетер (Сполучене Королівство) та за особистою
ініціативою акад. С. В. Комісаренка проводився Міжнародний курс семінарів�лекцій «Біобезпе@
ка та біозахист під час проведення медико@біологічних досліджень».
Мета проведення семінарів�лекцій в Україні, яка є учасником «Конвенції про заборону біо�
логічної і токсичної зброї» (КБТЗ), — створення, згідно з положеннями КБТЗ, національних
ефективних механізмів контролю за дотриманням правил біобезпеки, а також національної
системи біологічного захисту і мінімізації всіх загроз біологічного походження, що існують або
можуть виникнути в нашій країні.
Останнім часом питання біобезпеки у світі стали розглядатися значно ширше і стосуються не
лише створення чи використання біологічної зброї та захисту від неї. Зокрема, серед іншого, це
поняття охоплює боротьбу з біотероризмом, з інфекціями — як особливо небезпечними, так і та�
кими, що спричинені «звичайними» патогенними мікроорганізмами, однак несуть загрозу еко�
номічного та соціального характеру, цілеспрямоване чи випадкове створення агентів, які мо�
жуть суттєво впливати на імунітет, викликаючи захворювання людей чи змінюючи їхню
поведінку, на розмноження тварин та рослин тощо. Проблема біобезпеки включає також біоети�
ку та правила поведінки з агентами, що можуть мати «подвійне» використання. Окрім того,
конче необхідним є відстеження появи нових загроз у зв’язку з бурхливим розвитком сучасних
біотехнологій та наук про життя.
Читали лекції і проводили семінари відомі у світі фахівці з проблем біобезпеки та біозахисту:
проф. Малколм Дандо з Брадфордського університету, Сполучене Королівство (Prof. Malkolm
Dando, University of Bradford, UK); д�р Брайян Реперт з Університету Ексетер, Сполучене Коро�
лівство (Dr. Brian Rappert, University of Exeter, UK); проф. Кетрін Ніксдорф з Університету
в Дармштадті, Німеччина (Prof. Kathryn Nixdorff, University of Darmstadt, Germany); д�р Пола
Остін, Сандіа національні лабораторії, США (Dr. Paula Austin, Sandia National Laboratories,
USA). Семінар�лекторій складався з двох частин і проводився англійською мовою без перекладу.
11 червня відбулися три півторагодинні семінари під керівництвом д�ра Б. Реперта та проф.
М. Дандо для трьох груп у складі 20–30 фахівців кожна з установ НАН, АМН, МОЗ, МОН Ук�
раїни, університетів та науково�дослідних інститутів; два семінари — на базі Інституту біохімії
ім. О. В. Палладіна НАН України і один — в Національному медичному університеті імені
О. О. Богомольця. Семінари проходили в режимі відкритої співбесіди, в ході якої перед учасни�
ками було поставлено низку запитань, на які вони мали відповісти, висловивши своє розуміння
проблеми, зокрема:
1. Доцільність публікування у спеціальному науковому журналі результатів досліджень
австралійських учених щодо застосування рекомбінантного вірусу з метою боротьби
з надмірним розмноженням мишей в Австралії.
2. Доцільність попереднього опублікування цих результатів у науково�популярному жур�
налі New Scientist під вражаючою назвою «Катастрофа в дії», оскільки створений метода�
ми генної інженерії вірус може бути кроком до створення біологічної зброї.
3. Британські дослідники провели подібні дослідження, проінформували комітет з біозахис�
ту та здоров'я людини, уникнувши публічної дискусії щодо можливості використання
цих результатів для створення біозброї.
4. Яка з форм публікації є більш коректною та правомірною, чи варто було залучати широ�
ку громадськість до дискусії з цих питань?
5. Чи можна вважати доцільним виділення великих коштів, зокрема 3,4 млрд. доларів США
у 2006 р. для фінансування наукової програми «Біозахист у 21 сторіччі»?
ККООННФФЕЕРРЕЕННЦЦІІЇЇ,, ЗЗ’’ЇЇЗЗДДИИ,, ССИИММППООЗЗІІУУММИИ
Конференції, з’їзди, симпозіуми
127
6. Чи є біозахист шляхом вирішення проблем, пов'язаних з біонебезпекою, і наскільки ри�
зик роботи з біотрансформованими патогенами перевищує очікувані вигоди?
Активну участь в обговоренні зазначених проблем взяли: акад. С. В. Комісаренко, акад.
В. П. Кухар, д�р біол. наук Т. М. Кучмеровська, д�р біол. наук Л. Б. Дробот, канд. біол. наук
Т. О. Борисова та інші учасники семінару.
12 червня було прочитано чотири відкриті лекції з питань біозахисту та біобезпеки для ши�
рокого загалу наукової спільноти.
Проф. К. Ніксдорф у своїй доповіді зупинилась на проблемі біозахисту та біобезпеки
в мікробіологічних і біомедичних лабораторіях. Доповідачка висвітлила принципи і навела прак�
тичні рекомендації щодо використання патогенів та токсинів. Було охарактеризовано чотири гру�
пи ризику під час роботи з патогенними агентами для тих, хто працює в лабораторії, та оточення,
а також наведено конкретні приклади застосування заходів біобезпеки залежно від рівнів ризику.
Наголошувалось, що лабораторія повинна відповідати вимогам роботи й мати відповідне устатку�
вання, зокрема важливими є безпечна вентиляційна система та спеціально облаштовані бокси
різної градації захисту. Розглянуто категорії груп вірусів, бактерій та інших патогенів за ступе�
нем ризику зараження. Продемонстровано, що в різних країнах світу пороги ризику зараження
одними й тими самими патогенами є різними. Значну увагу було приділено оцінці ризику в разі
застосування генної інженерії, особливо питанням можливої патогенності рекомбінантних про�
теїнів. Репрезентовано основні організації з нагляду та контролю за роботою з рекомбінантними
протеїнами. Наведено рекомендації комітету з біобезпеки при ВООЗ. Особливий акцент зроблено
на необхідності підготовки та навчання наукового персоналу з проблем біобезпеки і біозахисту.
Доповідь д�ра П. Остін було присвячено висвітленню питань біозахисту та біобезпеки під час
роботи у науково�дослідних лабораторіях. Чітко сформульовано основні положення, які охоплю�
ють поняття «біозахист» та «біобезпека», продемонстровано, що для цих понять є спільним, а що
відмінним, а також окреслено загальну та спеціальну стратегію контролю стосовно потенційно
небезпечних біологічних матеріалів. Охарактеризовано різні рівні ризику в разі роботи з пато�
генними організмами та заходи захисту, оскільки недотримання правил біобезпеки призводить
до уражень персоналу. Наведено конкретні приклади уражень патогенними організмами в лабо�
раторних умовах. Продемонстровано на конкретних прикладах, що лабораторні матеріали мо�
жуть слугувати засобами біотероризму. Оцінено п’ять ступенів ризику за контакту з непатоген�
ними, низько�, середньо�, високо� та надзвичайно патогенними організмами. Висвітлено основні
компоненти системи біозахисту: захист території, персональний захист, засоби збереження ма�
теріалів, захист під час транспортування, інформаційний захист та захист програмного забезпе�
чення. Окремо наведено перелік правил та інструкцій з біозахисту та біобезпеки в умовах лабо�
раторії. Залежно від ступеня ризику охарактеризовано агенти за їхньою токсичністю, шляхами
ураження організму та середовища, а також стійкістю їх до знезараження.
Д�р Б. Реперт у своїй доповіді продемонстрував на конкретних прикладах в історичному ас�
пекті, починаючи з 14 ст. до наших днів, застосування біологічної та хімічної зброї і зупинився
на міжнародних документах, які забороняють використання цієї зброї (Женевський протокол
1925 р., Конвенція про заборону біологічної та токсичної зброї 1972 р.). Було наведено чинні
інституції з контролю та протидії застосуванню біологічної зброї.
Проф. М. Дандо присвятив свою доповідь розвиткові біотехнології у 21 ст., визначивши йо�
го як постгеномну еру. Він наголосив, що з 2003 р., коли було розшифровано геном людини, по�
чалась ера геноміки — вік біотехнології. У доповіді зроблено акцент на сучасному стані розвит�
ку біотехнології, важливості міжнародного контролю та безпеки в галузі біотехнології згідно
з міжнародною Конвенцією. Доповідач висвітлив перспективні напрями розвитку біотехно�
логії, зокрема такі: молекулярна біотрансформація, управління біологічними системами, си�
нергізм з інфо� та нанотехнологіями, генна терапія. Особливо було наголошено на тому, що на�
укові працівники в галузі біотехнології мають оцінювати та глибоко розуміти проблеми
біобезпеки, пов’язані з їхньою діяльністю. За відсутності обмежень у проведенні експериментів
у галузі біотехнології та висвітленні результатів досліджень у наукових публікаціях має бути
усвідомлення відповідальності дослідників за наслідки їхньої роботи. Назріла нагальна потре�
ба у створенні національних комітетів з контролю біозахисту та біобезпеки з метою запобігання
біотероризму, пов’язаному з новітніми біотехнологіями. У доповіді наведено багаторівневі сис�
теми контролю та захисту.
Усі учасники семінару отримали CD�диски з електронним варіантом зібрання публікацій
Національної академії США, її міжнародних партнерів та інших міжнародних організацій
з проблеми біологічної безпеки станом на 2007р.
БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №2, 2008
128
Вони, зокрема, містять:
1. Biotechnology Research in an Age of Terrorism. National Research Council. — Washington:
National Academic Press, 2004. — 146 p.
2. Globalization, Biosecurity, and the Future of the Life Sciences. National Research Council /
Institute of Medicine . — Washington: National Academic Press, 2006. — 299 p.
3. An International Perspective on Advancing Technologies and Strategies for Managing Dual�
Use Risks: Report of Workshop. National Research Council / Institute of Medicine . — Washington:
National Academic Press, 2005. — 140 p.
4. Seeking Security: Pathogens, Open Access, and Genome Databases. National Research Council. —
Washington: National Academic Press, 2004. — 74 p.
5. Treating Infectious Diseases in a Microbial World: Report of Two Workshops on Novel
Antimicrobial Therapeutics. National Research Council. — Washington: National Academic Press,
2006. — 94 p.
6. Biological Science and Biotechnology in Russia: Controlling Diseases and Enhancing Security.
National Research Council . — Washington: National Academic Press, 2005. — 146 p.
7. Microbial Threats: The Treat of Pandemic Influenza. Institute of Medicine . — Washington:
National Academic Press, 2005. — 35 p.
8. Microbial Threats to Health: Emergence, Detection, and Response. Institute of Medicine . —
Washington: National Academic Press, 2003. — 367 p.
9. Overcoming Challenges to Develop Countermeasures Against Aerosolized Bioterrorism
Agents: Appropriate Use of Animal Models. National Research Council. — Washington: National
Academic Press, 2006. — 71 p.
10. Reopening Public Facilities After a Biological Attack: A Decision Making Framework.
National Research Council . — Washington: National Academic Press, 2005. — 210 p.
Активну участь наукових працівників у роботі семінару�лекторію відзначено міжнародним
сертифікатом — International Courses «Biosafety and Biosecurity in Life Science Research», Kyiv,
June 11–12, 2007.
Докладніше ознайомитися з матеріалами цих та інших семінарів і доповідей можна на сайті
http://international.nationalacademies.org/gateway/international/recourc.
|