Новини

Новини

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України 2008
Schlagworte:
Новини
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4196
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Новини // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 3. — С. 74-77. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-4196
record_format dspace
spelling irk-123456789-41962009-08-19T12:00:26Z Новини Новини 2008 Article Новини // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 3. — С. 74-77. — укр. 1995-5537 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4196 uk Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Новини
Новини
spellingShingle Новини
Новини
Новини
format Article
title Новини
title_short Новини
title_full Новини
title_fullStr Новини
title_full_unstemmed Новини
title_sort новини
publisher Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
publishDate 2008
topic_facet Новини
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4196
citation_txt Новини // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 3. — С. 74-77. — укр.
first_indexed 2025-07-02T07:27:56Z
last_indexed 2025-07-02T07:27:56Z
_version_ 1836519291596308480
fulltext 74 На запитання, чи існують можливі ризики під час вирощування ГМО�рослин, учений відповів, що, на думку екологів, генетично змінені форми рослин можуть випадково проникнути у дику природу. Зокрема під час перехресного запилення бур’яни можуть отримати від ГМО�рослин ген стійкості до шкідників і пестицидів. У такому разі роз� множення бур’янів стане неконтрольова� ним, і вони витіснять багато видів рослин, не здатних до конкурентної боротьби з ни� ми. Комахи, що харчуються або запилюють ГМО� рослини, одержать для означеного ви� ду гени, що може призвести до непередбаче� них негативних наслідків. Окрім цього, у природі можуть з’явитися нові патогенні віруси і штами мікроорганізмів. Даючи відповідь на запитання, чи існу� ють харчові ризики якщо використовувати ГМО у харчуванні, А. П. Галкін навів прик� лад, що обійшов майже всі ЗМІ: вживання трансгенного продукту, одержаного пере� садженням гена бразильського горіха в ДНК сої, спричинило у багатьох людей алергічні реакції на чужорідний білок. Сорти рослин, що є стійкими до пестицидів (наприклад, ГМ�соя і кукурудза), накопичують шкідливі речовини та їхні метаболіти, що може вик� ликати отруєння. Під час вживання ГМ�про� дуктів можливе горизонтальне перенесення трасгенних конструкцій у геном симбіонт� них людині мікроорганізмів. Ті ж самі бак� терії мікрофлори кишечнику можуть одер� жати ген стійкості до антибіотиків. Світове співтовариство приділяє велику увагу роз� робленню обґрунтованих підходів щодо оцінки потенційного ризику використання ГМО у харчуванні. Передові країни мають як розроблену систему наукових досліджень у галузі біобезпеки й аналізу перспектив розвитку біотехнології, так і відрегульовану національну правову базу стосовно застосу� вання ГМО. Відповідні закони і нормативні акти діють у США, Канаді, Німеччині, Нор� вегії, Росії, Естонії, Угорщині, Чехії. Ця правова база є різноманітною, однак такі міжнародні організації, як Продовольча і сільськогосподарська організація ООН — ФАО, намагаються гармонізувати її й поши� рити інформацію в країни Азії, Африки, Східної Європи, у тому числі й в Україну. «Демократична Україна», 27 січня 2007 року Використання генетично модифікованих організмів у харчуванні — користь чи ризик? Дедалі бурхливішого розвитку набуває ринок трансгенних або генетично модифіко� ваних організмів (ГМО), тобто організмів зі зміненими ознаками, внаслідок застосуван� ня спеціальних технологій. На запитання: «Як Ви ставитесь до продуктів, що містять ГМО?», більшість українців скажуть: «Нега� тивно». Тим часом трансгени давно стали частиною нашого життя. Кожен не раз кош� тував продукти з додаванням сої — сири, ков� баси, низькокалорійне печиво, шоколадні ба� тончики… Адже нині майже вся соя — це продукт генної інженерії. У багатьох країнах світу новостворені ГМО використовують для потреб сільського господарства, виробницт� ва, харчової промисловості чи медицини. Чо� му? На подібні запитання під час інтерв’ю га� зеті «Демократична Україна» погодився дати відповідь керівник відділу біоінженерії Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, д �р біол. наук А. П. Галкін. Відповідаючи на питання про значення ГМО у нашому повсякденному житті, він на� голосив, що застосування ГМО дає змогу ви� рішувати найгостріші проблеми в сільському господарстві, а саме: значно підвищити вро� жайність культурних рослин і уникнути втрат під час зберігання, поліпшити харчові властивості рослинних продуктів (збільшен� ня вмісту вітамінів, рослинних білків, інших корисних речовин з одночасним зменшенням вмісту залишків агрохімікатів), зменшити екологічне навантаження на довкілля, знач� но знизивши використання гербіцидів, пес� тицидів, стимуляторів росту рослин, міне� ральних добрив та інших хімікатів. ННООВВИИННИИ Огляди 75 новим непрямим підтвердженням ефектив� ності популярних нині низькокалорійних дієт. Водночас дослідники не виключають, що рано чи пізно відкриття молекулярних механізмів ефекту довголіття матиме наслідком розроблення ліків, що дозволять подовжити життя без використання вис� нажливих дієт. До цього можна додати, що вищезгадані щури, які перебували на низькокалорійній дієті, але з достатньою кількістю білка, відзначалися дуже агресивною поведінкою та виснаженим зовнішнім виглядом. Окрім того, відкриття гена довголіття дозволить впливати на його активність не тільки за до� помогою відповідних ліків, але й використо� вуючи новітні досягнення генної інженерії. Джерело: Panowski S. P., Wolff S., Aguilaniu H. et al. PHA�4/Foxa mediates diet�restriction� induced longevity of C. elegans // Nature. — 2007. — 2 May. doi:10.1038/nature05837. Трансгенні комарі допоможуть у боротбі з малярією Американські вчені вивели трансгенну лінію комарів, що є несприйнятливими до збудника малярії та більш життєздатними, ніж звичайні комахи. Вчені сподіваються, що комарі зі зміненим геномом поступово витіснять звичайних і це дозволить людству позбутися малярії. Результати своєї праці американські вчені виклали у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. У ході дослідів однакова кількість модифікованих та звичайних комарів живи� лися кров’ю заражених малярією мишей. Із часом серед комах, що вижили, залишилося більше модифікованих комарів, і після дев’ятого покоління близько 70% усіх ко� марів, які залишилися, були несприйнятли� вими до цієї хвороби. Вчені також увели мо� дифікованим комарам спеціальний ген, що спричиняє зелений блиск в очах. Ці досліди полегшують дослідникам вирішення зав� дання підрахунку кількості модифікованих та звичайних комарів. «Наскільки відомо, до сьогодні ніхто не довів, що трансгенні ко� марі є більш життєздатними, ніж зви� чайні», — повідомляють у своїй статті авто� ри дослідження з Університету Джона Хопкінса у Балтиморі. Тепер, як з’ясували дослідники, модифіковані комарі живуть довше та відкладають більше яєць. Однак, «Ген довголіття» подовжує життя за умов нестачі їжі Американські дослідники знайшли ген, що відповідає за збільшення тривалості життя за умов жорсткого обмеження спожи� вання калорій. Це відкриття дозволяє по� новому оцінити феномен, відомий упродовж останніх 70 років. У 30�х роках минулого сторіччя вчені дійшли висновку, що суттєве скорочення калорійності корму за збере� ження базових поживних елементів здатне подовжити життя лабораторних тварин (щурів) майже у півтора рази (MacKey у Ве� ликій Британії, В.М. Нікітін у Харківсько� му університеті). Цей ефект був ба� гаторазово підтверд� жений у дослідах з круглими черв’я� ками, дрозофілами, а також ссавцями — мишами, собаками та мавпами, однак його механізм тривалий час залишався неві� домим. Вплив постійного зниженого спожи� вання калорій у людей доки залишається нез’ясованим. Ученим з американського Інституту біологічних досліджень «Салка» вдалося відкрити «ген довголіття» у круг� лих черв’яків�нематод. Результати їхніх досліджень вміщено в онлайн�версії журна� лу Nature. Відомо, що відносно короткий життєвий цикл цих істот значно подов� жується за умов обмеження живлення. На думку біологів, це явище є адаптаційним механізмом, що допомагає тваринам пережи� ти період відсутності харчування та дочека� тися оптимальних умов для продовження роду. Однак нематоди, у яких відсутній ген PHA/4 (defective PHArynx development fam� ily member 4), за відсутності харчування жи� ли не довше, ніж у нормальних умовах. Штучна стимуляція експресії PHA/4, навпа� ки, додатково збільшувала тривалість жит� тя черв’яків. Людина та інші ссавці мають три гени, що є близькими за структурою до PHA/4. Ця група генів регулює синтез гор� мону підшлункової залози глюкагону, що відповідає за підтримання рівня глюкози у крові. Раніше уповільнення процесів старіння асоціювали з генами, які регулю� ють синтез та функції іншого гормону підшлункової залози — інсуліну. Найближ� чим часом вчені мають намір дослідити функції генів, що є близькими до PHA/4, в інших видів тварин. Якщо ці дослідження дадуть аналогічні результати, це може стати БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №3, 2008 76 Генна терапія дозволяє успішно боротися з хворобою Паркінсона Вчені з Нью�йоркського пресвітерського шпиталю та Корнельського медичного ко� леджу завершили перший етап клінічних випробувань генної терапії для лікування хвороби Паркінсона. Нова методика вияви� лася досить безпечною та сприяла помітно� му поліпшенню рухової функції пацієнтів, повідомляє журнал Lancet. У клінічних випробуваннях брали участь 12 осіб (11 чо� ловіків та одна жінка), у яких була хвороба Паркінсона на розгорнутій стадії. У зону субталамічного ядра (важливого центру ре� гуляції моторики) однієї із півкуль мозку пацієнтів вводили нешкідливий аденовірус, що несе ген GAD (декарбоксилази глю� тамінової кислоти). GAD — фермент, що контролює вироблення нейротрасмітера ГАМК (гамма�аміномасляної кислоти), яка зумовлює пригнічення гіперактивності ней� ронів. У разі хвороби Паркінсона вироблен� ня ГАМК знижується, що сприяє розвиткові деяких інших симптомів захворювання. «За хвороби Паркінсона відбувається не тільки зменшення кількості дофамінових ней� ронів, але й значне зниження активності та концентрації ГАМК у головному мозку пацієнтів. Це призводить до дисфункції сис� тем мозку, що є відповідальними за коорди� націю рухів», — пояснив керівник дослі� дження Майкл Каплітт (Michael Kaplitt). Передбачалось, що введення гена GAD підвищить вироблення ГАМК, а це, у свою чергу, сприятиме відновленню функціону� вання усієї системи в цілому, — додав він. Упродовж 12 місяців після генної терапії проводили регулярну оцінку моторної функції пацієнтів з використанням спеціа� льної шкали (UPDRS), а також фіксували зміни активності мозку за допомогою позит� ронної емісійної томографії. Однак головну увагу приділяли оцінці безпеки нової мето� коли обидва види ко� марів харчувались незараженою кров’ю, їхні показники були приблизно однакові. Для того, щоб закрі� питися у природних умовах, модифіко� вані комарі мають бу� ти більш життєстій� кими, ніж звичайні, навіть коли вони інфіковані збудником малярії. Але й на да� ному етапі досліджень, як зазначають учені, «результати цієї роботи є вельми важливи� ми для контролю над малярією за допомо� гою використання генетично модифікова� них комарів». Ці комахи запобігають розвиткові збудника малярії. Таким чином, якщо цю хворобу буде усунено з якого�не� будь регіону, їй буде важче знову в ньому поширитись. Малярія, що передається най� простішими роду Plasmodium, широко роз� повсюджена у деяких районах Азії, Афри� ки, Центральної та Південної Америки. Збудник передається людині під час укусу комара роду Anopheles. Щороку на малярію хворіють близько 300 млн. людей, з них 1 млн. помирає. 90% хворих помирають у країнах Екваторіальної Африки. Там кожні 30 с від малярії гине одна дитина. Джерело: Marrelli M. T., Li C., Rasgon J. L., Jacobs/ Lorena M. Transgenic malaria�resistant mos� quitoes have a fitness advantage when feeding on Plasmodium�infected blood // PNAS. — 2007. — 10.1073/pnas.0609809104. Продукти із клонованих тварин у США визнано безпечними Молоко та м’ясо деяких клонованих тва� рин є безпечними для споживання і можуть продаватись на американських ринках. Про це йдеться у проекті постанови, що його бу� ло розповсюджено Агенцією з контролю над продуктами харчування та лікарськими за� собами США (FDA). У разі затвердження цієї постанови у США можуть реалізуватись продукти харчування, вироблені з клонова� них корів, свиней, але не овець. «Ніякого особливого ризику для споживання люди� ною не виявлено у клонах великої рогатої худоби, свиней або кіз», — говориться у рі� шенні FDA, яке зараз виноситься на су� спільне обговорення, після чого агенція прийме остаточне рішення. Огляди 77 однак у ході операцій або після пологів ви� користання таких ліків може бути небезпеч� ним. У цих випадках їм уводять отриманий штучно антитромбін. Однак його одержання із плазми крові дорого коштує, і до сьогодні залишається ризик перенесення певних за� хворювань, зокрема хвороби Кройцфель� да–Якоба, за якої руйнується мозок. GTC Biotherapeutics стверджує, що одна коза, якій було прищеплено ген людини, що від� повідає за синтез антитромбіну, дає стільки ж білка, скільки отримують з 90 тис. до� норських кіз. «Ця технологія потенційно здатна радикально змінити спосіб одержан� ня дешевих біологічних ліків для фармацев� тичного ринку», — заявив представник ком� панії Том Ньюберрі. Європейські медики, схоже, із цим згодні. Професор Ізабель Уо� кер, гематолог із Королівської лікарні для людей похилого віку у Глазго, заявила: «Це дуже добрий день для всіх європейських пацієнтів з дефіцитом антитромбіну. І для їхніх лікарів — теж». Остаточну санкцію на використання ліків Європейське управлін� ня з контролю над ліками має дати протягом цього року. За матеріалами сайту www.genoterra.ru дики. «За рік спостережень ми не побачили побічних ефектів лікування — ані імуно� логічних порушень, ані інфекцій, ані помітних ознак токсичності», — заявив Каплітт. Більш того, спостерігалося суттєве поліпшення моторної функції пацієнтів, як на тлі використання специфічних лікарсь� ких засобів, так і в «безлікарський» період. У середньому, їхні показники покращилися на 27% порівняно з вихідними, повідомили дослідники. За словами вчених, поліпшен� ня рухової функції пацієнтів відзначалося тільки та тому боці тіла, що контролюється «генетично зміненою» півкулею мозку. «Ре� зультати досліджень є обнадійливими, од� нак для їх підтвердження потрібне більш масштабне клінічне дослідження», — резю� мував керівник цього дослідження Майкл Каплітт. Джерело: Kaplitt M.G., Feigin A., Tang C. et al. Safety and tolerability of gene therapy with an adeno�associated virus (AAV) borne GAD gene for Parkinson’s disease: an open label, phase I trial // Lancet. — 2007. — V. 369 (9579). — P. 2097–105. Трансгенна коза дасть Європі нові ліки На полиці європейських аптек незаба� ром надійде препарат, виготовлений з моло� ка генетично модифікованих тварин, пові� домляє BBC. Препарат Atryn, виготовлений з молока трансгенних кіз, призначений для тих, у кого порушена робота гена анти� тромбіну, що відповідає за запобігання утво� рення тромбів у крові. Він виготовляється американською компанією GTC Biothera� peutics, і раніше Європейське управління з контролю над ліками дало негативний відгук на ці ліки. Однак, вислухавши пора� ди експертів, управління змінило своє рішення та видало ліцензію на використан� ня препарату. Активна речовина в цьому препараті добувається із молока кіз, яким було введено ген антитромбіну людини, що відповідає за профілактику утворення згустків крові, які, у свою чергу, призво� дять до появи тромбів, що загрожує закупо� рюванням судин. Підраховано, що у одного із 3–5 тис. людей цей ген не працює. Унаслідок цього у них не виробляється бі� лок антитромбін, який слугує антикоагу� лянтом крові. Зазвичай такі люди прийма� ють препарати для розрідження крові,

Ähnliche Einträge