Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання
У статті подано опис та перші результати історико-археографічного дослідження колекції документів учасника українського національно-визвольного руху Андрія Михалевича, яку в 2010 р. передано на збереження до Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42327 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання / В. Смірнова // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 2 (37). — С. 266-291. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-42327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-423272013-03-20T03:07:50Z Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання Смірнова, В. Історіографічні та джерелознавчі дослідження У статті подано опис та перші результати історико-археографічного дослідження колекції документів учасника українського національно-визвольного руху Андрія Михалевича, яку в 2010 р. передано на збереження до Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. В статье подано описание и первые результаты историко-археографического исследования коллекции документов участника украинского национально-освободительного движения Андрея Михалевича, которая в 2010 г. была передана на хранение в Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. The article is dedicated to the description and the first results of historical and textual analysis of collection of documents from private archive of OUN member Andriy Myhaylevych that was transferred to the National Museum of the History of Great Patriotic War of 1941-1945 in 2008. 2011 Article Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання / В. Смірнова // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 2 (37). — С. 266-291. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. XXXX-0112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42327 uk З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історіографічні та джерелознавчі дослідження Історіографічні та джерелознавчі дослідження |
| spellingShingle |
Історіографічні та джерелознавчі дослідження Історіографічні та джерелознавчі дослідження Смірнова, В. Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| description |
У статті подано опис та перші результати історико-археографічного дослідження колекції документів учасника українського національно-визвольного руху Андрія Михалевича, яку в 2010 р. передано на збереження до Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. |
| format |
Article |
| author |
Смірнова, В. |
| author_facet |
Смірнова, В. |
| author_sort |
Смірнова, В. |
| title |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання |
| title_short |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання |
| title_full |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання |
| title_fullStr |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання |
| title_full_unstemmed |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання |
| title_sort |
колекція документів з архіву члена оун а. михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історіографічні та джерелознавчі дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42327 |
| citation_txt |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича: перші результати історико-археографічного опрацювання / В. Смірнова // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 2 (37). — С. 266-291. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. |
| series |
З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| work_keys_str_mv |
AT smírnovav kolekcíâdokumentívzarhívučlenaounamihalevičaperšírezulʹtatiístorikoarheografíčnogoopracûvannâ |
| first_indexed |
2025-07-04T00:49:38Z |
| last_indexed |
2025-07-04T00:49:38Z |
| _version_ |
1836675423422906368 |
| fulltext |
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 267
те ще багато його сторінок залишаються серед маловідомих і
нез’ясованих. Одна із головних тому причин — недостатність
джерельної бази. Віднедавна почастішали повідомлення про
віднайдення архівів з автентичними документами ОУН і УПА,
що були свого часу надійно заховані. Слід зазначити, що така
практика для керівних структур повстанського руху була ви-
мушеною, адже вони не мали можливості тримати при собі
великі комплекси діловодно-поточної документації. Зокрема,
відомо про так званий «Озернянський архів», знайдений у
с. Озерна Зборівського району на Тернопільщині, який збері-
гається в Державному архіві Тернопільської області1. До фондів
Меморіального комплексу «Національний музей історії Вели-
кої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» у 2010 р. надійшов «архів
“Коса”» — колекція документів одного з діячів національно-
визвольного руху Андрія Сергійовича Михалевича, яку було
заховано приблизно наприкінці 1940-х рр. на кордоні Старови-
жівського і Ратнівського районів Волинської області й «розкон-
сервовано» майже через сорок років за ініціативи колишнього
станичного Й. М. Шиманського. Для Йосипа Михайловича го-
ловним було виявити матеріали про двох синів, які в повоєнні
роки брали участь в операціях однієї з місцевих боївок. Активно
долучилися до опрацювання архіву й односельці. Через декіль-
ка років Й. М. Шиманський пішов із життя. У 2008 р. голова Рів-
ненської обласної організації Всеукраїнського братства ОУН–
УПА О. О. Тищенко передав «архів “Коса”» до Меморіального ком-
плексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни
1941–1945 рр.». На цей час його стан наближався до критич-
ного: сотні розпорошених, ушкоджених вологою рукописних,
машинописних, друкованих аркушів, часто зліплених у суціль-
ну паперову масу. Унікальні матеріали вимагали негайної рес-
таврації, що її висококваліфіковані музейні фахівці проводили
протягом майже півтора року. Згодом розпочався процес ре-
тельного опрацювання, аналізу та систематизації документів.
Передусім дослідники почали з’ясовувати біографічні дані
про самого «Коса» — А. С. Михалевича. Докладну інформацію
1 Див.: Архіви України. – 2005. – № 1/3 (січень–червень). – С. 513–534.
ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА
ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Валентина СМІРНОВА*
Колекція документів з архіву члена ОУН
А. Михалевича: перші результати
історико-археографічного опрацювання
У статті подано опис та перші результати історико-археографічного
дослідження колекції документів учасника українського націо-
нально-визвольного руху Андрія Михалевича, яку в 2010 р. пе-
редано на збереження до Національного музею історії Великої
Вітчизняної війни 1941–1945 рр.
Ключові слова: архівна справа, музейна справа, УПА, ОУН, націо-
нально-визвольний рух, Західна Україна, Волинська область,
Рівненська область.
Відкриття недоступних раніше фондів, зокрема Галузевого
державного архіву Служби безпеки України, значно розширило
можливості дослідників українського визвольного руху, про-
* Смірнова Валентина Ігорівна — старший науковий співробітник Ме-
моріального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчиз-
няної війни 1941–1945 рр.».
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 269268 Валентина Смірнова
ра Марія (1925 р.н.), член ОУН («Веселка»), загинула у 1949 р.5
Відомо, що родичів А. С. Михалевича депортували в Удмуртську
АРСР згідно з постановою Особливої наради НКВС УРСР від 15
лютого 1946 р. Але в листі про вивезених до Сибіру трохи інше
датування:
«Родина Михалевичів: Йосип VI.1945 р., Сергій ХІІ.1945 р.,
Матруна, Юхима, Гриць, Настя»6.
Згадки про «Коса» трапляються в деяких документальних
виданнях, зокрема «Короткому нарисі політичної кризи в ОУН
на ПЗУЗ, яка витворилася з приходом большевиків в 1944–
1946 рр.» (20 лютого 1947 р.):
«Зимою 20 повстанців згинуло, а ті, що лишилися, вика-
залися весною слідуюче: Кос (рай[онний] пров[ідник] Старо-
вижівського району) та з ним 6-ох повстанців нав’язалися з
Ярим на початку м-ця травня 1946 р. і на сьогодні чесно ви-
в’язуються з наложених на них обов’язків»7.
Отож, «Дубовий» (І. Литвинчук), керівник крайового про-
воду ОУН на ПЗУЗ, автор цього документа, чітко зазначав, що
«Кос», як провідник району, розпочав активну діяльність із
травня 1946 р.
У доповідній записці командування 81-ї стрілецької дивізії
внутрішніх військ НКВС Українського округу від 6 лютого
1948 р. теж збереглися окремі згадки про «Коса»:
«Волынская область. В подчинение Краевого провода
ОУН Дубового входят: в Старо-Выжевском районе район-
ный провод ОУН “Кос” — 4 чел. В подчинение “Коса” входят:
Боевка “Ярема” — 4 чел. Боевка “Кравченко” — 3 чел.
Боевка “Максим” — 4 чел.»8.
5 Фонди НМІВВВ, НД-28240 (лист № 24/5-1412 директора ГДА СБ Украї-
ни до дирекції Меморіального комплексу, 15.07.2009 р.).
6 Там само, КН-247225.
7 Літопис Української повстанської армії: Нова серія. – Т. 8: Волинь, По-
лісся. – К.; Торонто, 2006.
8 Сергійчук В. Український здвиг: Волинь: 1939–1955. – К., 2005. – С. 621–
622.
про цього діяча національно-визвольного руху містять матеріа-
ли ГДА СБ України2. Андрій Сергійович Михалевич («Кос», «Де-
нис», «13», «73», «132») народився у 1918 р. на хуторі Хочете
біля села Замшани на Волині. Був членом ОУН. Із 1942 р. перебу-
вав на нелегальному становищі. У 1945 р. керував боївкою УПА
у Старовижівському районі. З 1946 р. — провідник Старовижів-
ського районного проводу ОУН. У 1947–1948 рр. очолював про-
від надрайону. Із 1949 р. — заступник провідника, референт
служби безпеки Ковельського окружного проводу ОУН. 8 груд-
ня 1951 р. разом зі своїм охоронцем «Ярославом» загинув у бою
зі співробітниками радянських органів держбезпеки біля села
Ново-Червище Камінь-Каширського району Волинської облас-
ті. Нагороджений Срібним хрестом заслуги на підставі поста-
нови УГВР від 15 червня 1952 р. і наказу ГВШ/КГ УПА ч. 1/52
від 20 червня 1952 р. (посмертно)3.
В архіві тимчасового зберігання ГДА СБ України м. Луцька
містяться справи на родичів А. С. Михалевича, депортованих у
1946 р. на спецпоселення до Удмуртської АРСР (Російська Феде-
рація)4. Це його дід — Йосип Данилович (1860 р.н.), батько —
Сергій Йосипович (1890 р.н.), мати — Мотря Терентіївна
(1895 р.н.), сестри — Єфимія (1931 р.н.) й Анастасія (1938 р.н.),
брат — Григорій (1936 р.н.). Усіх їх було реабілітовано прокура-
турою Волинської області в 1993 р. Того ж року реабілітували
дружину — Наталію Яківну (1920 р.н.) і сестру Ольгу (1929 р.н.).
Як члени ОУН Наталія у 1946 р., Ольга — у 1948 р. були засуд-
жені на 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Сест-
2 Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі — ГДА СБ
України), ф. 2, оп. 98, спр. 4, т. 1, арк. 223–257 (доповідна записка уп-
равління МДБ УРСР по Волинській області від 5 січня 1952 р.); ф. 13,
спр. 372, т. 80, арк. 334–347 (оглядова довідка Управління КДБ при Раді
Міністрів УРСР від 4 квітня 1960 р.).
3 Манзуренко В. Лицарі Срібного хреста заслуги // Український визволь-
ний рух. – № 8. – Л., 2006. – С. 294–295.
4 Фонди Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–
1945 рр. (далі — Фонди НМІВВВ), НД-28239 (лист № 24/5-1576 дирек-
тора ГДА СБУ до дирекції Меморіального комплексу, 07.08.2009 р.).
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 271270 Валентина Смірнова
нормативні матеріали «зверхників», які датовано 1946–
1947 рр. (4 одиниці): проект рекомендації про встановлення
військових ступенів в УПА (Головний провід ОУН, Головно-
командування УПА); інструкції про складання — суспільно-
політичних звіту, огляду, а також споминів про боротьбу в
ОУН і УПА (Головний осередок пропаганди та інформацій-
ної служби ОУН на ПЗУЗ, ГОПІС);
звітна документація «Дениса» та «13» (травень 1946 – початок
1949 рр., 117 одиниць): конспекти, зведення, списки, справи,
характеристики, протоколи допитів, акти обвинувачень,
різноманітні звіти, суспільно-політичні огляди, інформації
до звітів, оглядів;
звітна документація низового апарату Старовижівських ра-
йонного і надрайонного проводів (травень 1946 – травень
1947 рр., 50 одиниць): листи, зведення, повідомлення, ін-
формації;
вишкільна та популярна підпільна література Головноко-
мандування УПА, ГОПІС, низового пропагандистського апа-
рату за 1943–1948 рр. (23 одиниці): підпільні книжки, лис-
тівки, брошури, журнал «До зброї» (ч. 2, серпень 1943 р.).
Отже, більшість матеріалів стосуються 1946–1948 рр. Як
відомо, саме у цей час збройне протистояння на західноукраїн-
ських землях набуло нових рис. З одного боку, керівні структу-
ри ОУН і УПА з 1946 р. обрали тактику переходу від повстансь-
ких, наступальних до глибоко підпільних, оборонних дій, де
провідне місце відводилося політико-пропагандистській ро-
боті та службі безпеки. З іншого, відповідно, керівники радянсь-
ких силових структур почали надавати більшої уваги прове-
денню спецоперацій, ефективнішому залученню агентури з
середовища націоналістичного підпілля та пропагандистській
роботі.
Отже, звернімося до найбільш змістовного й цікавого, того,
що попри фрагментарність та уривчастість дає уявлення про
найголовніші матеріали з представленої колекції.
«Коса» вдалося ідентифікувати авторам часопису «Од-
нострій». На повстанській світлині, датованій кінцем 1940-х рр.,
він поряд зі своїм охоронцем «Ярославом»9.
Крім того, під час пошуку біографічних даних виявилося,
що А. С. Михалевич переважно відомий як «Кос». Тим більшою
несподіванкою стало те, що в його колишньому архіві не вияв-
лено жодного документа за цим псевдо — є лише «Денис» і
«13». Цікаві відкриття очікували дослідників і щодо назви над-
району. Згідно з документацією ОУН, із другої половини 1946 р.
до Ковельської округи входили Камінь-Каширський, Ковельсь-
кий, Любомльський, Рафалівський надрайони10. На жаль, більш
конкретної інформації про склад цих підпільних структур не-
має. За документами колекції виявилося, що з квітня 1947 р.
«Денис» очолював надрайон, до якого входили Старовижівсь-
кий і Ратнівський райони, а з осені 1947 р. (можливо, із верес-
ня) до попередніх двох додалися ще чотири — Головенський,
Заболотянський, Любомльський і Шацький. І саме з цього часу
А. С. Михалевич змінив псевдо з «Дениса» на «13». Виходячи зі
складу районів цілком можливо припустити, що цей надрайон
мав назву Любомльського, проте в документах маємо лише
одну, закодовану, назву — «Балка».
Загальна характеристика колекції
Хронологічні рамки її охоплюють 1943–1949 рр. Це — 194
одиниці документальних матеріалів (із них майже третина —
фрагменти) діловодної документації: Старовижівського район-
ного проводу (травень 1946 – березень 1947 рр.), Старовижів-
ського надрайонного проводу (квітень–серпень 1947 р.), над-
району «Балка» (вересень 1947 – початок 1949 рр.).
Склад колекції за належністю та характером умовно мож-
на розподілити таким чином:
9 Див.: Музичук С., Марчук І. Українська повстанча армія. – Рівне, 2006. –
С. 30; Армія безсмертних: Збірка повстанських світлин. – Л., 2003. – С. 148;
Літопис Української повстанської армії: Нова серія. – Т. 8. – С. 1324.
10 Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в при-
леглих регіонах у 1943–1946 рр. // Український визвольний рух. –
№8.– С. 220.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 273272 Валентина Смірнова
ня пам’яті революціонерів, складання історії різних осередків
ОУН, підрозділів УПА йшлося в інструкції про підготовку спо-
минів, датованій вереснем 1946 р.13
Звітна документація «Дениса», «13»
А. Поточні матеріали, що висвітлюють роботу
пропагандистського апарату.
Із «Загальних відповідей», що в пакеті звітних матеріалів
за І квартал 1947 р. (датовано 15 березня 1947 р.), дізнаємося:
«В зв’язку з суворою зимою і великими большевицьки-
ми акціями було неможливо переводити вишколи, лише
переписувалася та висилалася література, яку самі вони пе-
речитували. Перечитали майже всю літературу, крім “Зем-
лезнання України” […]. Вишколи провадилися мною і Гар-
машом (фельдшером). Пророблено “Землезнання України”
(курс І), “Процес творення суспільно-політичної організації
в українській історії” і “Ідеологічний вишкіл” на підставі кон-
спектів, яких висилається в залученню. Матеріали засвоєні
на 50%: “Вірую” перероблено все. “Декалог” і “13 прикмет
характеру Українського Націоналіста — революціонера”
вивчено напам’ять, засвоєння пройденого і приступлено до
вивчення напам’ять “44 правила життя”»14.
Згідно із «Залучником» (датовано 15 березня 1947 р.), кон-
спектів повинно бути три. У колекції представлено три конс-
пекти «Дениса», один із них — чернетка від 1946 р.15 Не виста-
чає того, де А. С. Михалевич записав тексти праць «Процес тво-
рення…» та «Ідеологічний вишкіл». У чистовику є й робочі за-
писи. Наприклад, «План праці», згідно з «Програмою», яку да-
товано 1947 р.16 До вишкільних дисциплін входили: ідеологія,
історія, географія, арифметика, політзаняття, читання, писан-
ня. Усього вояки навчалися «7 годин кожного дня, виключую-
13 Фонди НМІВВВ, КН-247166.
14 Там само, КН-247185, Д-55417.
15 Там само, КН-247190–247192, Д-55422–55424.
16 Там само, КН-247189, Д-55421.
Нормативні матеріали
У колекції їх обмаль. Найбільший інтерес становлять ті, що
стосуються регламентації процесу підготовки звітної докумен-
тації. Від інструкції про «складання суспільно-політичного зві-
ту» та «суспільно-політичного огляду» збереглися лише фраг-
менти, але й вони дають певне уявлення про масштаб і напрям-
ки роботи районних провідників.
«Суспільно-політичний звіт» мав складатися з двох розділів
із пунктами та деталізованими підпунктами, схема його виг-
лядала так:
«І. Рух ворожих збройних сил: 1. Червона армія. 2. По-
лонені. 3. МГБ–МВД. 4. Погранвійська МГБ. 5. Істребки.
6. Міліція і самооборона. 7. Узброєння. 8. Агентура і сексо-
ти. 9. Агентурні групи.
ІІ. Терор і репресії большевиків: 1. Де й коли проведено:
а) акції. б) облави. в) засідки. г) провокативні рейди. д) вивіз
на Сибір, Донбас, арешти і т.п. 2. Які підрозділи МГБ–МДБ
чи формації ЧА брали участь: а) МГБ-МВД; б) ВВ — внутрішні
війська; в) ВБ — винищувальні батальйони. г) ВВ МВД; д) ПВ
МВД; е) істрибки; є) узброєна адміністрація; ж) міліція;
з) червоноармійські формації. 3. Внаслідки більшого теро-
ру: а) жертви в людях11; б) матеріальні втрати; в) арештова-
не, побито; г) змушено заагожоване до співпраці; д) при по-
мочі терору переведено радянській владі».
«Суспільно-політичний огляд» передбачав складання інфор-
мації не лише про «рух ворожих сил» та «терор большевиків»,
що відбувалися на конкретному терені — додавалися такі по-
зиції: «партком — комсомол», «адміністрація», «пропаганда»,
«церковне життя», «освіта», «стан здоров’я», «робітничі маси»,
«селянські маси», «рух населення», «національні меншини»12.
У звітах значна увага приділялася складанню «культу ге-
роїзму Української національної революції», у тому числі «за
допомогою віршів, а наді все пісень». Про важливість увічнен-
11 Фонди НМІВВВ, КН-247242, Д-55474.
12 Там само, КН-247167.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 275274 Валентина Смірнова
маючи на меті вишукати все, що є в дядька сховане в сто-
роні — повстанець чи бочка жита»18 .
У тексті згадується про місцевого комуністичного діяча —
Комісарика. Маємо характеристику на нього, складену «Дени-
сом» уже після проведення виборів (19 лютого 1947 р.):
«Ничіпор Філімонович Комісарик. Селянин с. Седлищ
Селищанського району Волинської області. Народився у
1912 році у сім’ї бідняка. Батько його тоже був на стороні
большевиків. Господарка у нього була зразу добра, а потім
став батько з сином працювати у підпіллі на стороні більшо-
виків […]. Присудили на 9 років, а тоді прийшли більшови-
ки і освободили. Освіта у нього 7 класів. Член ВКП(б) […].
Від 1945 р. він був на курсах партійних у м. Львові, учився
до кінця 1946 р. Потім він стає головою райвиконкому. А
тепер його обибрали кандидатом у Верховну Раду, щоб луч-
ше творив колгоспи, закладав таку [ситуацію], яка була у
1933–1934 рр. в Росії»19.
«Денисові» необхідно було підкреслити, що голодомор на-
самперед пов’язаний із радянською політикою колгоспного
будівництва — як відомо, на той час одним із напрямків про-
паганди була тема голодуючих у східних областях УРСР.
Особливу увагу привертає фрагментарний рукопис А. С. Ми-
халевича без початку й кінця, на 13 аркушах, у вигляді таблиці з
даними на 157 родин, що були депортовані до Сибіру (або Дон-
басу?) у 1947–1948 рр.20 Найстаршому з цього переліку — під
дев’яносто років, наймолодшому — рік. Усі українці, освіта —
початкова, типовий фах — «хлібороб», «лісник», «кравець».
Як відомо, перша масова депортація членів сімей оунівців
та активних повстанців відбулася на теренах Західної України
у жовтні 1947 р. Згідно з довідкою МВС УРСР від 23 листопада
1948 р. про кількість виселених із території України у 1944–
18 Фонди НМІВВВ, КН-247174, Д-55406.
19 Там само, КН-247176, Д-55408.
20 Там само, КН-247268, Д-55500.
чи перерви». У датованому березнем «Організаційному звіті»
за І квартал 1947 р. йдеться, що за участю провідника «Дениса»
«було проведено 10 вишколів (усього по терену — 17), органі-
заційних сходин — 4 (усього по терену — 6)»17.
Можна припустити, що така кількість «організаційних схо-
дин» саме по «низових клітинах» терену була, передусім, по-
в’язана з підготовкою акції зриву виборів до Верховної Ради
УРСР. Зокрема, в інформації «Дениса» «Про вибори» (на жаль,
лише фрагмент) зазначалося:
«Кандидатуру в депутати вибиралося в такий спосіб: в
с. Велимчі зібрали збори дня 4.ІІ.1947 р., деяких дядьків
виводили на двір і там йому наказували, а грамотному да-
вали записку, з якою він був змушений вернутися до при-
міщення зборів і прочитати перед людьми всіх депутатів […],
а після цього всі согласні. Вибраних сільських депутатів з
приміщення зборів не відпустили доти, поки не під’їхали
фіри і повезли їх у район, де відбулися збори сільських і
районових депутатів, на яких обрано Комісарика, якого
портрет з автобіографією пересилається в залученню.
День виборів до Верховної Ради УРСР (9.ІІ.1947 р.) про-
ходили у великому напруженні. Всі відділи районової упра-
ви зобов’язалися виконати свої роботи, положену партією і
НКВД, на 100%, а то і більше, […] відділ народної освіти, […]
НКВД і частини якогось війська шаліли в терені на всю. Ще
далеко до виборів, 6.І.1947 р., як в терен прислали около
100 осіб війська, то військо було розміщено по селах — при
виборчих дільницях, а після стягнули в село Замшани і Ве-
лимче, переводили неімовірні акції в терені, робили обшу-
ки, облави, стягали поставки, збирали збори та ін.
Від дня 1.ІІ.1947 р. це військо було знову розміщено по
селах від 9-ти до 15-ти осіб в кожному селі, до кожної групи
в кожне село прикріпили одного НКВДиста або участково-
го, який як тереновий і командир даної групи оперували в
терені, до цього покували по три метри довжини дроти,
17 Фонди НМІВВВ, КН-247183, Д-55415.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 277276 Валентина Смірнова
Безпосереднім моїм керівником був призначений капітан
із Велимчанського гарнізону. Коли ми обзнайомилися і
подано мені кличку “Турія”, мені було завдання:
1. При зауваженні повстанців негайно повідомляти гарнізон:
а) до кого зайдуть;
б) куди йдуть;
в) де остановляться на довгий час, день чи ніч;
г) якщо зайдуть до тебе, не жаліти того, що бере, бо він
зі зброєю;
д) по виході з хати негайно повідомити про це гарні-
зон, або тайно стежити, де остановився на домівку,
так само повідомити гарнізон.
2. Попоїти горілкою та одночасно повідомити гарнізон.
3. Перечувати від населення та доносити, де відбулися збори.
4. Викривати сховища повстанців:
а) перечувати від населення;
б) їхати по дрова та зауважувати шкорупки з яєць, луш-
пайки з картоплі, огнище зі знаком посуди, що в ній
мала варитися їжа;
в) під верхами зрізаних дерев зауважувати, чи там є схо-
вища;
г) зауважувати дим з-під землі;
д) зауважувати на землі в різних місцях, в полі, в лісі та
інших теренах;
е) сховища зауважувати в різних місцях;
є) загородки в будинках.
5. Зауважувати про рух сусіда:
а) куди найбільше ходить;
б) що несе за хліб, горілку, інші харчі;
в) зауважувати невчасно світиться в хаті вогонь;
г) чи часто жене самогон і де його діває, продає чи з
ким пропиває.
6. Доносить про населення:
а) викривати ворогів совєтської влади;
б) проводити протирадянські розмови та критикувати
радянську владу, щоб здобути довір’я населення;
в) узнавати людську думку;
1948 рр., з Волинської області було депортовано 2711 сімей
(9050 осіб)21 .
Б. Поточні матеріали про діяльність служби безпеки ОУН.
В архіві А. С. Михалевича зберігається 9 протоколів допитів
районної служби безпеки ОУН: М. М. Глухоманова, В. Д. Костю-
ка («Якова»), П. Я. Тарасюка, М. В. Макарука («Плужника»),
Ф. П. Петрука («Крука»), В. Г. Бондаря («Берези»), С. О. Шинка-
рука («Оніщенко»), Н. Ю. Сидорець («Чайки») в 1947–1948 рр.22
Згідно з «Організаційним звітом» від 15 березня 1947 р., до
служби безпеки Старовижівського району «було залучено 35
інформаторів, з них: ідейних — 33, зашантажованих — 2»23 .
Вірогідно, що одним із «зашантажованих» був І. Ф. Борзо-
вець («Турія»), протокол допиту члена СБ ОУН зберігся в архіві
А. С. Михалевича:
«У липні 1946 року мене викликав НКВД в військовій
ступінь майор, прізвище його не знаю. Визов був під ареш-
том, що проводили мене 5 військових із гарнізону с. Велим-
ча, то посадили в льох […] після мене визвали через військо-
вих до майора, старшого віку 50–60 р. із жовтими погонами.
По-перше, мене спитав: “Чи ти просив бандитів на свадьбу,
чи вони самі прийшли?” (це було весілля самого його, Бор-
зовця Сака) […]. Кілька разів питав, по кожнім разі сильно
бив рукою по морді і березовим кийом по спині, вимагаючи
від мене, чи я повстанців просив на своє весілля. Я з кожним
разом говорив, що я не просив. Нарешті, вбивши мене до
півсмерти, і каже цей майор: “Якщо ти будеш вірний і будеш
видавати бандитів-бульбівців, то будеш жити, якщо ні, то
сейчас уб’ємо”. Я, будучи до півсмерти побитий та змуче-
ний, ризикнув підписати декларацію про співпрацю з НКВД.
21 Депортації: Західні землі України (кінця 30-х – початку 50-х рр. ХХ ст.):
Документи, матеріали, спогади: 1946–1947 рр. – Т. 2. – Л., 1996. – С. 300.
22 Фонди НМІВВВ, КН-247294, Д-55526; КН-247292, Д-55524; КН-247291,
Д-55523; КН-247290, Д-55522; КН-247289, Д-55521; КН-247288,
Д-55520.
23 Там само, КН-247183, Д-55415.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 279278 Валентина Смірнова
Із протоколу допиту Наталки Сидорець постає трагічна (на
той час, можливо, типова) доля молодої жінки-«західнячки»,
яку змушували постійно обирати між «смертю від кулі» і «смер-
тю в таборі»:
«Я, Сидорець Наталка Юстимівна, народилася 1922 р. в
селі Шацьку Шацького р-ну Волинської області. Від 1932 р.
вступила до школи […] закінчила 7 класів. Працювала при
батькові на господарці.
По приході большевиків 1939 р. вийшла заміж за молод-
шого лейтенанта зенітної артилерії Ткаченка Михалка Вікто-
ровича, який походив родом з Києва […]. З днем вибуху
німецько-большевицької війни мій чоловік Ткаченко пішов
на фронт […] погиб в м. Коростені […].
Від часу приходу німців 1941 р. я лишаюсь в м. Олика і
поступаю на працю в шпиталь санітаркою, де працювала
до серпня 1942 р. В зв’язку з тим, що в мене в селі Шацьку
лишилась родина і рідне дитя — повертаю додому. По при-
буттю додому вступаю на працю до сільської кооперативи
щотоводом, де працюю до весни 1943 р.
В місяці листопаді 1942 р. вдруге виходжу заміж за шуц-
мана Кисіля Івана Андрійовича ([…] від 1936 р. належав до
Українського Національного Козачого Руху) […].
В зв’язку з тим, що мій чоловік Кисіль працював в під-
пільній організації ОУН як інформатор СБ, падало підозріння
зі сторони німців, і я з родиною переїхала в село Залісся
Шацького району (родина чоловіка) […].
По приході большевиків 1944 р. я з родиною повертаюсь
в своє село Шацьк, де восени 1944 року поступаю на працю
в район статистиком […]. 10.ІІІ.1945 р. була суджена за
“самовольный уход с работы” на чотири місяці тюремного
ув’язнення.
В часі моєї роботи в райпромкомбінаті статистиком (гру-
день 1944 р.), до контори увійшов райуполномочений […]:
— Ви только будітэ узнавать, как и что говорять і будіте
нам всьо расказивать. Ми вам наметили точку, где будім с
Вами стрэчаться, об етом нікто нэ будэт знать, кроме нас […].
г) доносити протирадянські вислови;
д) з ким говорить найбільше.
7. Родини повстанців пильно аналізувати, їх настрій, з ким
говорять, хто до них ходить, як ставляться до свого пов-
станця.
[…] На цьому кінчили і мене відпустили додому. За дея-
кий час мене знову визвали до НКВД. Лейтенант Жданов
назвав мене по кличці “Турія” і сказав, що віднині будете
працювати зі мною. “Мне можно говорить всю тайну”.
За увесь мій час праці я доніс:
1. Що чув в Бузицькому лісі.
2. Донесено, що люди говорять, що “пусть Польща буде”.
3. Донесено, що якийсь дід ходив по хуторах.
Більше я нічого не доніс.
Підписали: “Денис” і “переслуханий” — Борзовець Ісаак
(“Вухатий”)»24.
Отож, протокол допиту «Турії», а підпис під ним уже «Вуха-
того», тобто як «перешантажованого» інформатора служби
безпеки Старовижівського районного проводу.
Зберігся також текст «Зобов’язання» «Вухатого» про пе-
рехід до спецслужби проводу:
«Я, нижче підписаний, селянин села Велимча Старови-
жівського району Борзовець Сак Федорович, в том, що я
зробив великий проступок перед народом і перед органі-
зацією українських націоналістів, зобов’язався большеви-
кам працювати тайним агентом НКВД. Зробив кілька до-
носів, котрі є шкідливі для справи українського народу і від
тим стаю активним чесним працівником УСБ. Всі наложені
на мене обов’язки буду виконувати чесно й солідно, без за-
стережень. За недодержання і невиконання положених на
мене обов’язків буду відповідати перед УСБ»25 .
24 Фонди НМІВВВ, КН-247273, Д-55505.
25 Там само, КН-247272, Д-55504.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 281280 Валентина Смірнова
— Я не буду нічого робить […].
Відвезли в Кімеровську область в м. Прокоп’євськ […]
працювала “откатчиком” вугілля. По деякому часі мене пе-
реводять на працю в колгосп ім. Первого мая с. Преобра-
женка Тяженського району […]. Кожного місяця два–п’ять
разів приїжджав оперуповноважений, який закликав до
сільради й вимагав даних про повстанців […].
Дня 1 липня 1948 р. мене арештовано через РОМГБ Тя-
женського району і відправлено під конвоэм […] до Луцька
[…]. Завели в канцелярію обл. МГБ»26 .
Із тексту незрозуміло, чому саме вже на другому допиті
Н. Ю. Сидорець погодилася підписати зобов’язання:
«[…] в теченії одного месяца навяжу связь с бандою УПА, а в
течении трех месяцев закончить работу и видать одного из
бандитов, Гузка или Соловья, с 20 июля перехожу на неле-
гальное положеніе».
Можливо, далися взнаки важкі випробування в таборах ГУТАБ.
До речі, Н. Ю. Сидорець — одна з тих, кого було депортовано
в результаті спецоперації «Захід». Тоді, 21–22 жовтня 1947 р.,
протягом однієї доби із Західної України примусово вивезли
76 192 осіб (із них до Кемеровської області найбільше — 27 946)27 .
Про те, що «об’єктами особливої уваги» служби безпеки ОУН
ставали, передусім, представники владних структур, правоохо-
ронних органів та цивільні особи, що активно співпрацювали
з місцевим партійно-радянським апаратом, переконливо свідчать
«Каталог впливаючих матеріалів» (збірки характеристик на
представників місцевого апарату), датований березнем 1947 р.,
а також «Листи адміністрації Старовижівського і Ратнівського
районів» від 30 листопада 1948 р.28 Згадані в «Каталозі…» ра-
дянські посадовці (за винятком П. К. Кошелюка) за півтора ро-
26 Фонди НМІВВВ, КН-247295, Д-55527. Текст документа цитується без
виправлень.
27 Українська повстанська армія: Історія нескорених. – Л., 2007. – С. 315.
28 Фонди НМІВВВ, КН-247263–247264, Д-55495–55496.
— Что ви нє хотітє подпісивать! Ми власть, ми довірені
люді! Нам родіна довэріла і что ми схотім, то сдєлаїм! […].
Не хотітє до нас раз у місяць прійти, так будіть ходіть єжед-
нєвно […].
Від 15.VІІ.1945 р. мене визвав голова виконкому Севе-
ринов, який сказав, щоб я поступила на працю в район або
інакше вишлю на роботу в Донбас […].
Поступила в райвідділ у кінофікації і театр бухгалтером
і працюю на тій посаді до 22 жовтня 1947 р., тобто до дня
мого вивозу на Сибір.
На початку липня 1947 р. з ініціативи повстанців я через
свого рідного брата пов’язалась з повстанцями Гузіком і Со-
ловйовим, які дали мені літератури, рівно ж дали завдання
рев[олюційно]-організаційної роботи:
1. Охопити національно-свідомий елемент в райцентрі
с. Шацьк.
2. Виготовити списки райадміністрації всіх установ, ком-
сомолу і т. п.
З вищенаведених завдань виконано:
1. Охоплено трьох людей в райадміністрації, яких сама на-
грузила їх вище подібною роботою.
2. Виготовлено списки на свою районову адміністрацію
всіх установ.
3. В своїй ініціативі викрадено пістоля в главкіномеханіка.
4. Розклеювала кличі та летючки по райцентрі.
5. Вислали сов[єтською] поштою попереджуючі листи со-
в[єтським] урядовцями та літературу в районі […].
Дня 22.Х.1947 р. о 3-й годині ночі до мене прибуло додо-
му чотирьох уозброєних: майор — Шостак Микита по нац[іо-
нальності] українець, капітан — невідомий з військ МГБ,
істребок місцевий з Шацька, Терета Трохим і голова с[іль]ра-
ди — Бегас Максим […]. Більше стояли на дворі […]. Сделали
обтиск […].
— Ідіть сюда. Так как ви сім’я учасника банди УПА, со-
в[єтськоє]правітельство постановіло вас пэрэсэліть в другіэ
райони. Можітэ остаться вдома, когда схочіш совмэстно с
намі работать, викривать банду […].
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 283282 Валентина Смірнова
6. Штампи на кличі — 2;
7. Апарат [телефонний] (стінний) — 1;
8. Бензина, літрів — 10;
9. Паперу, кг — 10;
10. Кальки, аркушів — 250»30.
«Звіт стану господарчих запасів» за III квартал 1947 р. з те-
рену «Балка» станом на 1 вересня 1947 р. виглядав дещо солід-
ніше31. Усі графи таблиці заповнено. До витрат додалося — про
використання сірників, мила, пасти для взуття, шкіри для чобіт,
ниток, кремів для гоління та обличчя. Касовий звіт терену
«Балка» мав наступну динаміку32:
30 Фонди НМІВВВ, КН-247184, Д-55416.
31 Там само, КН-247244, Д-55476.
32 Там само, КН-247252–247255, Д-55484–55487.
Оборот 1946 1947 І кв. 1948 ІІ кв. 1948
Прибутки Невідомо 99906 2552 6271
Витрати Невідомо 99188 2416 5639
Сальдо 1470 1725 136 532
Переважна більшість прибутків протягом усього зазначе-
ного періоду — від «БФ» (збирання грошей у населення в обмін
на своєрідні підпільні облігації, «бофони»). У звіті вказано
навіть псевдо кущових, що їх передали — «Роман», «Степан»,
«Яр», «Ворон», «Панас», «Ясен», «Марко», «Гриць», «Арлам»,
«Вершенко», «Зоренко». Іноді вказувалися інші джерела попов-
нення — «забрано у фінагента», «забрано в райфінвідділі».
Гроші витрачалися на закупівлю паперу, канцелярського
приладдя, «нафти» (вірогідно гасу), «фотоматеріалів», «вазелі-
ну для зброї». У 1947 р., наприклад, було придбано дві дру-
карські машинки ціною 5632 руб. До витрат віднесено і пере-
силання грошей «до гори» — очільникам на псевдо «63» або
«42», «на допомогу родинам, вивезеним на Сибір» — 1200 руб.
ки після цього вже ніде не фігурують. Імовірно, вони були зму-
шені залишити свої посади голів сільрад, а П. К. Кошелюку вда-
лося, так би мовити, «уціліти» тому, що він не наважився вис-
тупати з критикою влади, яка пропонувала «продавати людей».
В. Аналітично-інформативні матеріали.
Подібних документів в «архіві Михалевича» найбільше. Це,
зокрема, звітні записки з аналізом організаційної, пропаган-
дистської діяльності, а також поточної роботи служби безпеки
ОУН. В іншому типі записок відображаються актуальні питан-
ня, які розв’язував провідник Старовижівського районного і
надрайонного проводів, надрайону «Балка».
Майже 70% цих матеріалів представлено у вигляді різнома-
нітних таблиць. Попри те, що вони збереглися фрагментарно
й з досить суттєвими «провалами», документи спонукають до
відповідних зіставлень та статистичного аналізу. У доповідних
записках щодо організаційної діяльності аналізуються, серед
іншого, стан матеріально-технічного забезпечення повстансь-
ких підрозділів. Так, в «Організаційному звіті» від 15 березня
1947 р. читаємо:
«[…] 6. Господарчі справи.
а) спис речей (пересилається в залученню);
б) грошовий стан — немає»29.
«Господарчий звіт» від 15 березня 1947 р. був у вигляді роз-
логої таблиці: «Назва товару», «Одиниця виміру», «З поперед-
нього», «Прихід», «Розхід» (для УПА — «Страчено»), «Решта».
Заповнено лише «Решта»:
«1. Ровер — 1;
2. Швейна машинка — 1;
3. Далековид — 1;
4. Патефон — 1;
5. Плити — 10;
29 Фонди НМІВВВ, КН-247182, Д-55414.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 285284 Валентина Смірнова
даними (включаючи, ком. СБ* друга “Кузьменка”, про кот-
рих нема даних)»36.
Збереглося також «Бойове оперативне зведення» — табли-
ця на 29 позицій. Вірогідно, форму цього зведення було затверд-
жено задовго до переходу у глибоке підпілля, адже тут указано
наступні параметри бойової діяльності: «Знищено гарнізонів»,
«Зірвано мостів», «Висаджено ешелонів», «Знищено або захоп-
лено тяглових засобів» і т. д. На час формування архіву більш
актуальними були: «Знищено членів ВКП(б)», «Знищено Співр[о-
бітників] МВД». Отож, у терені «Балка» № 2 станом на 1 вересня
1947 р. проведено «засідку» та «наступальний бій», «знищено
сексота», «здобуто 2 кріси». Станом на 20 лютого 1948 р. «Балка
№ 1/48» провела «оборонний» і «наступальний» бої, «знищено
12 ворогів», з них 8 «сексотів», «здобуто крісів — 1».
Особливу увагу привертають суспільно-політичні огляди та
звіти, датовані 20 лютого, 15 березня, 30 вересня 1947 р., 30
червня та 30 вересня 1948 р. й додаткові інформації до них37.
Навіть у фрагментарному вигляді ці документи дають мож-
ливість уявити перебіг подій у конкретній адміністративно-
територіальній одиниці. У звітах подано узагальнені дані про
кількість радянських допоміжних силових структур, які фігу-
рують під назвами «озброєна адміністрація», «стрибки», їх за-
стосування:
«Уозброєна адміністрація […] як збройна сила у спеці-
альних акціях не використовувалася, лише в підписці на
державні позики і організаціях колгоспників» (огляд від 30
вересня 1948 р.)38.
Чи не найбільше йдеться про «стрибків» («стрибів», «істреб-
ків»). В огляді від 20 лютого 1947 р. А. С. Михалевич дав харак-
теристику їх бойовій спроможності:
* Так у тексті.
36 Фонди НМІВВВ, КН-247171, Д-55403.
37 Там само, КН-247172, Д-55404; КН-247181, Д-55413; КН-247237,
Д-55469; КН-247238, Д-55470; КН-247243, Д-554475.
38 Там само, КН-247243, Д-55475.
Звіти за ІІІ квартал 1947 р. (датовано 1 вересня) і за І квар-
тал 1948 р. (від 29 лютого) про стан друкарської техніки зако-
довані33. Вірогідно, через бажання зберегти у глибокій таєм-
ниці дані про підпільну мережу друку. П’ять документів містять
інформацію про тиражування, розповсюдження вишкільної та
популярної літератури. У звіті вказуються назви підпільних
листівок, брошур, книжок, кількість примірників, псевдо їх по-
ширювачів, результати розповсюдження, плани щодо подаль-
шого виготовлення34.
Серед збережених інформативно-аналітичних матеріалів
служби безпеки є фрагмент «Слідчо-оперативного звіту» від
20 лютого 1947 р., «Бойове оперативне зіставлення з терену
“Балка”» № 2; № 1/48 — за ІІІ квартал 1947 р. (датовано 1 ве-
ресня) і за І квартал 1948 р. (від 29 лютого)35. Звіт містить фраг-
мент таблиці під назвою «Знищено большевицьких активістів»
у 1944–1946 рр. У графі «Примітка» вказувалися причини вбив-
ства: «партизан», «голова агентури с. Велимча», «стрибок»,
«участковий», «голова с[іль]р[ади]», «комсомолка», «капітан»,
«секретар с[іль]р[ади]».
У документі додатково зазначається:
«Крім вищеподаних, подається число, при котрих немає
даних, СБ знищило: 29 осіб, в т. ч. майорів — 1, капітанів —
1, лейтенантів — 6, сержантів — 3, голів райисполкому — 1,
начальник міліції Заболотянського району — 1, голів
сільрад — 2, секретарів сільрад — 1 і 13 осіб інших рядових
адміністраторів.
УПА знищило: 44 осіб, в т. ч. полковник — 1, капітанів —
1, лейтенантів — 2, старшин — 1, сержантів — 2, голів
сільрад — 2, участкових — 1, істребків — 4, суддю нарсу-
ду — 1, голова райвиконкому — 1, начальник НКГБ — 1, на-
чальника НКВД — 1, інших рядових і адміністраторів — 26
осіб. Загальне число по районі — 84 особи (за неповними
33 Фонди НМІВВВ, КН-247248, Д-55480; КН-247250, Д-55482.
34 Там само, КН-247255–247257, Д-55487–55489; КН-247259–247260;
Д-55491–55492.
35 Там само, КН-247171, Д-55403; КН-247246–247247, Д-55478–55479.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 287286 Валентина Смірнова
«Спис колгоспів Старовижівського району» від 17 травня
1949 р.46;
«Листа сільського активу та адміністрації з сіл цілого райо-
ну Старовижівського» від 17 травня 1949 р.47
Загалом у таких інформаційно-аналітичних документах
ідеться про втрати серед місцевого населення, членів ОУН та
УПА, представників партійно-радянського апарату й силових
структур, організаторів колгоспів, активістів. Найбільші втра-
ти серед населення були у Старовижівському районі — батьків-
щині А. С. Михалевича. Так, із 1942 р. тут
«постріляно большевиками» — 69 осіб (дані по 6 селах),
«згинуло на фронті» — 163 особи (дані по 6 селах),
«інвалідів» — 68 осіб (дані по 6 селах),
«зліквідоване господарств большевиками» — 60 (дані по 6
селах),
«вивезено на Сибір» — 15 родин, 48 осіб (дані по 6 селах),
«у в’язницях» — 75 осіб (про кількість сіл даних немає, від-
сутній фрагмент).
По кожному з указаних розділів примітка: «З решти 21 села
району даних немає».
Звітна документація низового апарату
Хронологічні рамки цих матеріалів: травень 1946 – травень
1947 рр. Автори відомі лише за своїм псевдо. Встановлення їх
належності до конкретних структур — предмет подальшого
дослідження. За змістом представлених звітних документів,
вірогідно, вони працювали у пропагандистській референтурі.
Також збереглися тексти національно-патріотичних віршів,
народних та революційних повстанських пісень, переказів міс-
цевих байок антирадянського змісту.
«Зведення» написані на невеличких клаптиках уже пожовк-
лого паперу й підписані псевдо «Василь». Загалом їх одинад-
46 Фонди НМІВВВ, КН-247261, Д-55493.
47 Там само, КН-247354, Д-55586.
«Санітарно та матеріально істребки не забезпечені.
Відношення до населення при своїм розміщенні добре, бо
кожного разу ходять до них їсти і тому відносяться добре,
поза своїм розміщенням на хуторах і в ін. місцевостях відно-
сяться погано, грабують і ін. Відношення до ОУН-УПА пога-
не, ходять в стежу, шукають і ін. До большевиків також не
дуже добре ставляться, вже самі побачили, що і їх чекає го-
лод, починають нарікати на большевиків. Активність не
дуже велика, коли підуть самі істребки, то не переводять
обшуків, лише шукають їсти, більше всього, то істребків ви-
користовують для охорони села та районових представ-
ників, які виїжджають в терен в різних справах»39.
Наведемо назви всіх спеціальних інформативно-аналітич-
них матеріалів архіву:
«Звіт нищення населення за період большевицької окупації
Старовижівського району» від 1 січня 1947 р.40;
«Листа впавших повстанців-революціонерів в боротьбі з
німецько-большевицькими окупантами в 1942–1948 рр.
Старовижівський район» від 10 жовтня 1948 р.41;
«Листа впавших повстанців-революціонерів в боротьбі з
німецько-большевицькими окупантами в 1942–1948 рр.
Ратнівський район» від 10 жовтня 1948 р.42;
«Листа адміністрації Старовижівського району» від 30 лис-
топада 1948 р.43;
«Листа адміністрації Заболотянського району» від 30 лис-
топада 1948 р.44;
«Листа істребків Заболотянського району» від 30 листопа-
да 1948 р.45;
39 Фонди НМІВВВ, КН-247172, Д-55404.
40 Там само, КН-247170, Д-55402.
41 Там само, КН-247263, Д-55495.
42 Там само, КН-247262, Д-55494.
43 Там само, КН-247264, Д-55496.
44 Там само, КН-247265, Д-55497.
45 Там само, КН-247266, Д-55498.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 289288 Валентина Смірнова
«Опис ув’язнених людей большевиками 1.ХІІ.45 р.–1.І.47 р.
с. Замшани»,
«Листа населення, вивезеного на Сибір у с. Замшани» (усі
датовано 16 січня 1947 р.)50.
При порівнянні інформації з «Листа впавших мешканців
Старовижівського району у 1942–1946 рр. за большевицьку оку-
пацію» щодо с. Замшани, яку подав А. С. Михалевич, стає зрозу-
мілим, що він користувався даними зі «Зведення» «Степана».
Чимало збереглося текстів віршів і пісень. Гадаємо, деякі з
них можна віднести до унікальних. Характерний у цьому ро-
зумінні приклад із піснею «Спіть, хлопці, спіть…»51. До відомої
антології повстанських пісенних творів внесено два інші її ва-
ріанти, що були записані, розшифровані й оброблені для хору
Р. Кушніром від волинянки Д. М. Савочки (1938 р.н.)52.
Вишкільна та популярна підпільна література
До такої належать брошури, листівки, рідше книжки пропа-
гандистського змісту: «Країни світу», «Техніка пропаганди»,
«Шляхи російського імперіалізму», «Визвольна боротьба Мазе-
пи та Орлика», «Ідеологічний вишкіл» (ГОПІС, 1946–1947 рр.)53.
Є в колекції й приклади підпільної літератури гостросатирич-
ного характеру: листівки «Совєтська механізація», «СРСР —
омана». Окремо слід згадати про збережений фрагмент книж-
ки «Український перець». Це — добірка фейлетонів, сатирич-
них оповідань, гуморесок, текстів пісень викривального, анти-
радянського змісту, серед авторів якої О. Кочегар, С. Оселедець,
Ч. Місяць (вірогідно — літературні псевдоніми)54. Друковані
50 Фонди НМІВВВ, КН-247225, Д-55457; КН-247224, Д-55456; КН-247223,
Д-55455; КН-247222, Д-55454; КН-247221, Д-55453.
51 Там само, КН-247193, Д-55425.
52 За волю України: Повстанські пісні. – Львів, 2007. – С. 256–257.
53 Фонди НМІВВВ, КН-247342, Д-55574; КН-247346, Д-55578; КН-247345,
Д-55577; КН-247344, Д-55576; КН-247340, Д-55572; КН-247343,
Д-55575.
54 Там само, КН-247330, Д-55562; КН-247329, Д-55561.
цять: перше — від 9 травня 1947 р., решта — від вересня того
ж року48. У них ідеться про облави, нічні засідки, патрулюван-
ня військ НКВС та районних уповноважених внутрішніх справ
у с. Велимча Старовижівського району. «Зведення» підготов-
лено за конкретною формою, однак у датованому 7 березня
1947 р. «Василь» докладно описав про вилучення активістами
зерна під час хлібозаготівлі у селянської родини:
«6.ІІІ на хуторі Велика до господаря Кузьми Прокіпа заї-
хали бочкодари й питають, скільки Вам було позначено за-
купки. Хазяїн вже мовчить, а хазяйка каже, що було назначе-
но центнер. “А скільки Ви оддали?”. Вона каже півцентра,
то й собі немає. Тоді він каже: “Пойдем посмотрим, есть у
Вас хлеб или нет”. Й пішов орудовати по коморі. А хазяїн
навіть з хати не виходить. Тоді він знайшов, що в нього 4
пуди жита, та й приходить до хати й каже: “Ты говоришь
зерна нету, а я нашел. Иди быстрей, насыпай 3 пуда”. Ха-
зяїн мовчить, а хазяйка каже: “Ви хочете, щоб ми голодною
смертю повмирали? В нас ще четверо дітей”. Тоді той: “Хлеб
бережешь для националистов, для бандитов? А советскому
государству не хочеш дать помощи? Теперь имеешь 4 пуда,
а в нас люди сидят без килограмма хлеба […]”. І бере хазяї-
на арештовує. Тоді діти в крик. Ні на що не зважає. Жене на
сані, а діти слідом біжать: “Та нехай той хліб весняний заби-
рають, аби тільки батько мав жити”. Тоді він бачить, що ха-
зяїн йде з ним, він вертається, набирає сам. На сані. Поїхав
до слідуючої хати. Отак закуп проходить»49.
Також в «архіві А. С. Михалевича» збереглися інформації,
підписані псевдонімом «Степан», вірогідно, він був станичним:
«Листа червоними знищеного населення в с. Замшани Ста-
ровижівського району від 1.ХІІ.43 р.–1.І.47 р.»,
«Листа знищених червоних активістів і сексотів у с. Замша-
ни від 1.ІІІ.43 р.–1.І.47 р.»,
48 Фонди НМІВВВ, КН-247195–247204, Д-247427–247436.
49 Там само, КН-247174, Д-55406.
Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича… 291290 Валентина Смірнова
кого национально-освободительного движения Андрея Михалеви-
ча, которая в 2010 г. была передана на хранение в Национальный
музей истории Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.
Ключевые слова: архивное дело, музейное дело, УПА, ОУН, нацио-
нально-освободительное движение, Западная Украина, Волынская
область, Ровенская область.
Smirnova V. Collection of documents from private archive
of OUN member Andriy Myhaylevych: the first
results of historical and textual analysis.
The article is dedicated to the description and the first results of historical
and textual analysis of collection of documents from private archive of
OUN member Andriy Myhaylevych that was transferred to the National
Museum of the History of Great Patriotic War of 1941-1945 in 2008.
Key words: museum studies, archival case, UPA, OUN, national liberation
movement, Western Ukraine, Volyn’ region, Rovno region.
листівки — із доробку карикатурних творів члена Крайового
проводу ОУН на ПЗУЗ Ніла Хасевича («Зота»). Використані в них
тексти повторюються в «Українському перці». На жаль, не в пов-
ному обсязі представлене в «архіві А. С. Михалевича» інше уні-
кальне видання — журнал політичного відділу УПА «До зброї»,
ч. 3, датований серпнем 1943 р. (із 12 сторінок відсутні 5–8)55.
Листівки низового пропагандистського апарату представ-
лено у чернетках. При порівнянні почерку, вірогідно, їх автор —
член Старовижівського районного проводу на псевдо «Стьо-
па». Це, зокрема, «Українська молодь!» і «Ми не хочим зовсім
вас…»56. За змістом наївні, навіть дещо примітивні, вони, про-
те, несуть неабияке емоційне навантаження. Відомо, що у сис-
темі структур ОУН ішло серйозне коригування як ідейно-полі-
тичного, так і граматичного рівня видань. Гадаємо, саме тому
листівки «Стьопи» не мали поширення, так і залишившись у
звітній документації.
Таким чином, навіть зазнавши сторонніх втручань і суттє-
вих ушкоджень колекція А. С. Михалевича, на нашу думку, допо-
магає відтворити складні умови, в яких опинився український
визвольний рух, починаючи від переходу у глибоке підпілля.
Комплекс документів дає певне уявлення про особливості, нап-
рямки роботи підпільників, провідників району, надрайону
Ковельського окружного проводу ОУН. Широке оприлюднення
зазначених матеріалів дасть змогу докладно вивчити повсяк-
денне життя підпільників ОУН та бійців підрозділів УПА низо-
вого рівня. У поєднанні з іншими документами це поглибить
дослідницькі уявлення про суперечливі й драматичні реалії ук-
раїнського національно-визвольного руху.
Смирнова В. Коллекция документов из архива члена ОУН
А. Михалевича: первые результаты
историко-археографической обработки.
В статье подано описание и первые результаты историко-археографи-
ческого исследования коллекции документов участника украинс-
55 Фонди НМІВВВ, КН-247347, Д-55579.
56 Там само, КН-247355–247356, Д-55587–55588.
|