70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42691
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 85-87. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-42691
record_format dspace
spelling irk-123456789-426912013-04-01T03:08:10Z 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова Вітаємо 2012 Article 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 85-87. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42691 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вітаємо
Вітаємо
spellingShingle Вітаємо
Вітаємо
70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова
Вісник НАН України
format Article
title 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова
title_short 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова
title_full 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова
title_fullStr 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова
title_full_unstemmed 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова
title_sort 70-річчя академіка нан україни а.а. халатова
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2012
topic_facet Вітаємо
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42691
citation_txt 70-річчя академіка НАН України А.А. Халатова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 85-87. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-07-04T01:00:03Z
last_indexed 2025-07-04T01:00:03Z
_version_ 1836676078948581376
fulltext 85ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12 ВІТАЄМО 70-річчя академіка НАН України А.А. ХАЛАТОВА Артем Артемович Халатов народився 14 грудня 1942 р. у Ташкенті (Узбекистан). Його наукове становлення відбувалося в Казанському авіаційному інституті. Спершу навчання на факультеті двигунів літальних апаратів, потім аспірантура (1967–1970), за- хист кандидатської дисертації (1970), робо- та на посадах асистента, доцента, а згодом докторантура (1976–1977) і здобуття док- торського ступеня (1977). З 1978 р. А.А. Халатов працює в Інституті технічної теплофізики НАН України (у 1979–1983 рр. — за сумісництвом). Упро- довж 1986–1993 рр. Артем Артемович був заступником директора Інституту з наукової роботи, нині він завідувач відділу. У 1981 р. А.А. Халатов здобув учене звання професо- ра. У 1990 р. його обрано членом-ко рес пон- дентом, а в 2012 р. — академіком НАН Украї- ни по Відділенню фізико-технічних проблем енергетики. Свою першу наукову роботу А.А. Халатов виконав ще в студентські роки. Вона була вдостоєна диплома міністра вищої освіти РРФСР і стала основою кандидатської дисер- тації молодого дослідника з проблем нестаціо- нарного теплообміну під час запуску ракетних двигунів систем протиракетної оборони. У 1971 р. А.А. Халатов розпочав дослі- дження з термогазодинаміки потоків у полях масових сил. Ці потоки становлять основу теплофізичних процесів в енергетичному і транспортному газотурбобудуванні, тепло- енергетиці, теплотехніці, машинобудуванні. Одному з найскладніших аспектів цієї проб- леми було присвячено його докторську ди- сертацію, практичну частину якої застосова- но в ракетному двигунобудуванні для систем протиракетної оборони й підводного флоту СРСР. Прийшовши в Інститут технічної тепло- фізики, Артем Артемович розширив і погли- бив свої дослідження з термогазодинаміки потоків у полях масових сил. Він став засно- вником визнаної у світі української наукової школи з цього напряму. Наукові інтереси А.А. Халатова охоплюють широке коло пи- тань, серед яких: закручування потоку в ка- налах, поверхнево-вихрові системи, криво- лінійні поверхні й відцентрова нестійкість, соплові апарати з вихровими структурами, обертові системи. Результати першорядного наукового значення, отримані А.А. Халато- вим і його учнями з кожного із цих питань, дали змогу розробити нові високоточні ме- тоди розрахунку, стали теоретичною базою нових вихрових технологій аеротермодина- міки, широко впроваджених у практику. Крім того, Артем Артемович успішно ви- вчав проблеми нестаціонарного теплообміну, горіння й газифікації рідких і твердих палив, 86 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12 ВІТАЄМО інноваційних систем охолодження лопаток газових турбін і потужних радіоелектронних пристроїв, зниження теплової помітності лі- тальних апаратів, термостабілізації приладо- вих відсіків міжконтинентальних ракет. Результати фундаментальних і приклад- них досліджень А.А. Халатова використано в понад 60 організаціях України, Росії та ін- ших країн під час конструювання нової тех- ніки для газотурбобудування, теплоенерге- тики, енергетики, суднобудування, хімічної технології, аерокосмічної галузі. Зокрема, методи і програми розрахунку термогазоди- наміки закручених, вихрових і криволіній- них потоків, обертових каналів застосову- ють майже в усіх КБ енергомашинобудуван- ня України і Росії. Проект газотурбінного двигуна (ГТД) для найкращого у світі бойо- вого літака СУ-27 ґрунтується на новій кон- цепції охолодження соплових апаратів газо- вих турбін з вихровими структурами. Прин- цип вихрового регулювання тяги мінісопел реалізовано в процесі створення бойової ра- кети РСМ-52 для підводного флоту. В остан- ні роки під керівництвом Артема Артемови- ча розроблено Концепцію створення ГТД нового покоління для газотранспортної сис- теми (ГТС) України, циклонну систему охо- лодження лопаток турбін, нові вихрові тех- нології для газотурбобудування. Застосування результатів досліджень А.А. Халатова забезпечило підвищення еко- номічності, надійності і тривалості функ- ціо нування багатьох типів газотурбінних двигунів і установок, пристроїв для тепло- енергетики, теплотехніки, машинобудуван- ня, скорочення термінів їх проектування, за- провадження в практику та модернізації. Прикладні дослідження Артема Артемови- ча з оборонної тематики сприяли підвищен- ню обороноздатності країни й були підтри- мані багатьма директивними рішеннями ви- щих органів влади. З 1970 р. Артем Артемович викладає у ВНЗ України, Росії та інших країн. Він був професором Київського вищого військового авіаційно-інженерного училища (1979–1981), Національного технічного університету Ук- раїни «КПІ» (1981–1983). У 2011 р. органі- зував і очолив кафедру «Фізика енергетич- них систем» НТУУ «КПІ». Серед його учнів 31 кандидат, 4 доктори наук, 1 член-ко рес- пондент НАН України. За заслуги в підго- товці наукових кадрів А.А. Халатов нагоро- джений відомчою відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни». У доробку Артема Артемовича понад 700 наукових праць, зокрема 23 монографії, ви- дані в Україні, Росії і Великій Британії, по- над 560 наукових статей, 110 винаходів і патентів. А.А. Халатов — член спеціалізованих уче- них рад Інституту технічної теплофізики НАН України і Національного авіаційного університету із захисту докторських дисер- тацій, голова Комісії Відділення фізико-тех- нічних проблем енергетики НАН України з промислових газових турбін і електропри- водів. Він працював в Експертній раді Ви- щих атестаційних комісій СРСР і України, входив до секції Комітету з Державних пре- мій України в галузі науки і техніки. Артем Артемович організував особисто і був чле- ном оргкомітету понад 40 національних і міжнародних конференцій. Він — член ред- колегій низки вітчизняних і міжнародних наукових журналів. Про міжнародне визнання наукових здо- бутків Артема Артемовича свідчать член- ство в Комітеті з теплообміну Міжнародно- го інституту газових турбін (США) і профе- сорські посади в престижних ВНЗ Великої Британії (Університет м. Кардіфф, 1996– 2001) та Сполучених Штатів Америки (Вій- ськово-повітряна академія США й Універ- ситет штату Юта, 2003–2004). За роботи в галузі морського газотурбобу- дування А.А. Халатову в складі колективу ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» прису- джено Державну премію України в галузі на- уки і техніки. Він лауреат премій ім. акад. Г.Ф. Проскури й акад. В.І. Толубинського НАН України, ім. акад. О.В. Ликова НАН Білорусі та премії Наукового комітету НАТО «Наукове партнерство», нагороджений ме- даллю Російського авіаційно-космічного 87ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12 ВІТАЄМО 80-річчя члена-кореспондента НАН України С.Д. КРИЖИЦЬКОГО агентства «40 років польоту Ю.О. Гагаріна в космос». Артем Артемович — почесний про- фесор Університету м. Кардіфф (Велика Бри- танія) і W.W. Clyde Chair професор Універ- ситету штату Юта (США). Наукова громадськість, колеги, учні, дру- зі сердечно вітають Артема Артемовича з ювілеєм, бажають йому міцного здоров’я, невтомного наукового пошуку і творчої на- снаги для нових звершень. Сергій Дмитрович Крижицький на ро- дився 11 грудня 1932 р. у Києві в родині службовців. У 1960 р. закінчив факультет архітектури Київського державного худож- нього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). У 1960–1964 рр. працював на посаді архітек- тора, потім молодшого наукового співробіт- ника в Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури. З 1964 р. професійна діяльність С.Д. Крижицького пов’язана з Інститутом археології НАН України. У 1974– 1981 рр. він очолював Історико-архео ло гіч- ний заповідник «Ольвія» Інституту архео- логії АН УРСР (тепер Національний іс то- рико-археологічний заповідник «Ольвія» НАН України). Від 1981 р. Сергій Дмитро- вич завідує відділом античної археології Ін- ституту, упродовж 1987–2003 рр. був за- ступником директора з наукової роботи. У 1968 р. С.Д. Крижицький захистив канди- датську, а в 1980 р. — докторську дисерта- цію. У 1991 р. йому було присвоєно вчене звання професора. У 1990 р. Сергія Дмитро- вича обрано членом-кореспондентом НАН України, а в 1993 р. — академіком Україн- ської академії архітектури. С.Д. Крижицький — всесвітньо відомий учений у галузі античної історії, археології та архітектури. Він здійснив теоретичне об- ґрунтування принципів реконструкції та цілу низку графічних реконструкцій житло- вих і громадських споруд, відкритих в антич- них містах Північного Причорномор’я. Сер- гій Дмитрович розробив систему оцінюван- ня ступеня достовірності цих реконструкцій, відтворив загальні риси архітектури анти- чних держав Північного Причорномор’я, ви- явив особливості місцевого греко-вар вар- ського стильового напряму в архітектурі та специфіку північно-причорноморської архі- тектурної школи. Чимале місце в науковому доробку С.Д. Крижицького займає історіо- графічне дослідження будівництва й архі- тектури античної Ольвії, а також її історії та культури. Він вивчає загальні проблеми грецької колонізації регіону, демографічного потенціалу населення, сільськогосподарсь- ко го виробництва, взаємовпливу навколиш- нього середовища й суспільства Нижнього Побужжя за античної доби. Протягом 1969–1971 рр. С.Д. Крижицький очолював Білгород-Тірську археологічну експедицію. У 1972–1994 рр. був начальни- ком Ольвійської експедиції Інституту архео- логії, а з 1995 р. став її науковим керівником. Під його керівництвом проводять щорічні