Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела

Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Галькевич, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України 2009
Назва видання:Енциклопедичний вісник України
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42715
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела / Т. Галькевич // Енциклопедичний вісник України: Зб. наук. пр. — 2009. — Число 1. — С. 56-62. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-42715
record_format dspace
spelling irk-123456789-427152013-04-04T03:01:05Z Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела Галькевич, Т. 2009 Article Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела / Т. Галькевич // Енциклопедичний вісник України: Зб. наук. пр. — 2009. — Число 1. — С. 56-62. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0117 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42715 7.026.929(477) uk Енциклопедичний вісник України Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Галькевич, Т.
spellingShingle Галькевич, Т.
Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
Енциклопедичний вісник України
author_facet Галькевич, Т.
author_sort Галькевич, Т.
title Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
title_short Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
title_full Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
title_fullStr Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
title_full_unstemmed Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
title_sort друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела
publisher Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
publishDate 2009
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42715
citation_txt Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела / Т. Галькевич // Енциклопедичний вісник України: Зб. наук. пр. — 2009. — Число 1. — С. 56-62. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series Енциклопедичний вісник України
work_keys_str_mv AT galʹkevičt drukovaníkatalogimistecʹkihvistavokâkbíografíčnídžerela
first_indexed 2025-07-04T01:03:37Z
last_indexed 2025-07-04T01:03:37Z
_version_ 1836676303791587328
fulltext 56 Тетяна Галькевич УДК 7.026.929(477) Тетяна Галькевич Національна бібліотека України ім. В. Вернадського НАН України, молодший науковий співробітник Друковані каталоги мистецьких виставок як біографічні джерела Серед численних довідкових видань із мистецтва особливу групу складають друковані каталоги художніх виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. З часу їх появи (виставкові каталоги видаються з 18 ст., музейні – з 19 ст., ка- талоги аукціонів – з 20 ст.) видрукувано потужний пласт документів, які є важли- вим джерелознавчим матеріалом для вивчення й дослідження історії мистецтв, творчості окремих митців, створення фундаментальних довідкових видань з мис- тецтвознавства. Характерною особливістю цих видань є багатофункціональність, оскільки вони містять елементи путівника, реклами, альбому, наукової публікації та довід- кового видання. До цього слід додати, що каталоги потребують чітких і точних відомостей про твори, їх авторів тощо. Тож каталог – це, в першу чергу, документ, у якому фіксується точний науковий та систематизований опис усього чи якоїсь частини художнього фонду або експонованих робіт. Саме тому хотілося б звернути увагу дослідників на мистецькі каталоги як на одне із найоперативніших і достовір- них джерел біографічних та іконографічних даних. Каталоги виставок уміщу- ють широке коло біографічних відомостей про майстрів мистецтва. Інколи вони є єдиними друкованими джерелами, в яких згадується про діяльність окремих із них. У цих видан нях подається переважно коротка чи більш розширена інфор- мація про художників: вступні статті, написані відомими мистецтвознавцями, які окрім основних віх життя висвітлюють творчий доробок та дають оцінку ді- яльності особи, списки експонованих робіт, участь у виставках, перелік музеїв, у яких знаходяться роботи, бібліографію та ілюстративний ряд. Для дослідника каталоги подають чимало цінної інформації і про твори авторів, історію їх ство- рення, вартості, про тих, хто придбав роботу тощо. Дуже часто видання цієї групи є бібліографічною рідкістю, і їх цінність з роками тільки зростає. Як пра- 57 Енциклопедичний вісник України. Число 1, 2009. Тетяна Галькевич вило, вони мають обмежений тираж, окрім того, повного зібрання цієї літерату- ри, на сьогодні, не має в своїх фондах жодна бібліотека. Зібрання персональних та групових каталогів, що зберігається у Відділі об- разотворчих мистецтв Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (далі – НБУВ) охоплює період від 19 до 21 ст. Зібрані воєдино ці видання відобра- жають усі етапи становлення і розвитку образотворчого мистецтва з розмаїттям художніх стилів та індивідуальних форм, репрезентують творчість художників, представляють колекції музеїв та інших виставкових організацій. Увесь масив друкованих каталогів умовно можна поділити на ілюстровані й такі, що не мають ніяких зображень. При створенні ілюстрованих енциклопедич- них, довідкових видань з мистецтва досить складною проблемою є пошук та добір зображень. Саме ілюстровані мистецькі каталоги подають цінну візуальну інфор- мацію, вводячи у науковий обіг нові матеріали та пов’язані з ними факти творчої біографії художника. Поєднання вступної статті мистецтвознавця, переліку робіт та багатого ілю- стративного матеріалу значно підвищує цінність та інформативність видання. Ілюстративний блок у таких виданнях складається з фотоілюстрацій, які включа- ють фотографії (персональний портрет художника, родини, колег тощо) та репро- дукції оригінальних творів мистецтва, що відтворюють творчий доробок худож- ника (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво тощо). Серед них можна зустріти маловідомі світлини та репродукції творів, які мають іконографічну цінність. У сучасних ілюстрованих каталогах переважно відтворю- ють усі представлені на виставці твори, або ж значну їх частину. Як правило, ілю- страція супроводжується короткими відомостями про твір (назва, рік, розмір, тех- ніка). Виконані на високому поліграфічному рівні, такі каталоги вже самі є витво- ром мистецтва. Прикладом цього є багато ілюстровані музейні й виставкові каталоги-альбоми з ґрунтовними статтями, написаними відомими мистецтво- знавцями, та довідковим матеріалом: «Український портрет XVI – XVIII століть» (Національний художній музей України; К., 2004) та «Мистецтво України ХХ сто- ліття» (Асоціація артгалерей України; К., 1998). Історія мистецтв складається з творчості окремих майстрів, тому з точки зору біографістики особливе значення в цій групі видань посідають персональні катало- ги виставок. Зазвичай більш інформативно насичені, вони можуть відображати спа- док художника з різним ступенем повноти, охоплюючи всі види його творчості або тільки один із них. У таких виданнях подається об’ємніша інформація, присвячена одному художнику. Повніше подається хронологічний монтаж документальних сві- доцтв, який дозволяє крок за кроком прослідкувати життєвий шлях та творчий роз- виток митця, детальна інформація про участь у виставках, розкриваються авторські концепції та ідеї. Створенню персонального каталогу, як правило, передує копітка робота з вивчення всього комплексу можливих документів, що стосуються особи. 58 Тетяна Галькевич Зважаючи на те, що частина робіт художника могла увійти до приватних колекцій або музейних зібрань, персональний каталог інколи залишається чи не єдиним дже- релом ознайомлення із творчістю художника. Тому серед наукових біографічних досліджень про митців саме персональні каталоги відіграють основну роль. До взірців такого типу видань слід віднести опублікований Київською органі- зацією Спілки художників каталог «Татьяна Ниловна Яблонская. Живопись» (К., 1987). Він містить статтю мистецтвознавця А. Соловйова з коротким викладом біографічних даних та періодів творчого становлення, основні дати життя і твор- чості, перелік експонованих робіт із зазначенням року, назви, матеріалу, техніки, розмірів та місцезнаходження, інформацію про основні виставки, на яких експо- нувались твори художниці. До бібліографії входять основні публікації про Т. Яблонську, починаючи зі студентської виставки (1941) до 1984 року, а також статті самої художниці та інтерв’ю з нею. Ілюстративний ряд представлений пор- третом художниці та 9 світлинами різних періодів життя, також блоком кольоро- вих репродукцій робіт художниці. Серед традиційних розділів персонального каталогу необхідно відзначити і такі, що містять автобіографію та спогади про художника. Так, у каталозі «Василь Лопата. Живопис. Графіка» (К., 2001), окрім біографічних даних, статті про твор- чість та відгуків відомих мистецтвознавців, уміщено статтю художника, яка є своє- рідним підсумком зробленого. Надзвичайно цікавим джерелом інформації для створення та розкриття все- бічного образу митця, картини дійсності про середовище і час є спогади про ху- дожника його колег та сучасників. Так, у каталозі-альбомі «Георгій Васильович Малаков» (К., 2000) зібрані спогади про митця його рідних, друзів, колег, що роз- гортаються в часі. Кожен такий розділ, а їх 20, має самостійну цінність. Окремо хотілося б наголосити, що в наведених прикладах персональних каталогів деталь- но складена бібліографія про митців, яка дозволяє не лише розширити рамки до- слідження, а й суттєво скоротити час пошуку відомостей про них. Серед зібраних у відділі персональних каталогів, що вийшли в останнє деся- тиліття, слід відзначити виконані на високому поліграфічному рівні каталоги Ва- силя Лопати (К., 2001), Олександра Лопухова (К., 2002), Гаврила Мартиновича Глюка (К., 2004), Анатолія Криволапа (К., 2008) та багатьох інших. Групові каталоги виставок відображають колекції музеїв, галерей, приватних зібрань та інших виставкових організацій. Вони можуть бути присвячені якомусь історичному періоду, знайомити з тим чи іншим видом або жанром мистецтва, колективом митців чи творчим об’єднанням, розкривати свої колекції. Виконані на високому професійному рівні, багато ілюстровані сучасні каталоги групових виставок містять, як правило, вступну статтю, яка висвітлює концепцію та склад учасників виставки, перелік експонованих творів учасників, а також коротку біо- графію, фотографію та репродукцію роботи кожного художника. 59 Енциклопедичний вісник України. Число 1, 2009. Тетяна Галькевич Важливим джерелом інформації про творчість художників та історію образо- творчого мистецтва є групові каталоги виставок 19 – поч. 20 ст. Каталоги цього періоду подають різнобічну інформацію не тільки про знаних, але й про забутих чи маловідомих митців, що мають незначну, або ж досі невивчену спадщину. Біо- графічні дані таких художників надзвичайно розпорошені, часто бувають скупи- ми на факти, а їхню творчість тільки починають вивчати. Про багатьох із них не- має монографій, персональних каталогів, часом їх імена не входять до довідкових видань, в історії мистецтва вони взагалі не згадуються, або згадуються побіжно. Це ціла низка митців, без імен яких історія вітчизняного мистецтва є неповною. Головну роль у реконструкції творчого шляху таких художників відіграють групо- ві каталоги виставок. Як приклад, творчість Івана Григоровича Рашевського мало відома не лише широкому загалу, а й фахівцям. Більшість його творів у роки війни були втрачені. Тож рідкісні каталоги виставок Санкт-Петербурзького та Київського товариств ху- дожників дозволили виявити (принаймні) близько ста п’ятдесяти невідомих нині творів художника. Простежити за участю у виставках та відтворити творчий доробок колись надзвичайно популярного, а нині дещо призабутого митця Вільгельма Котарбін- ського дозволили каталоги виставок Імператорської академії мистецтв. Учасни- ком багатьох виставок був і Михайло Холодовський, твори якого представлені, зокрема, в Ілюстрованих каталогах Товариства пересувних художніх виставок, ілюстрованому каталозі ХVIII художнього відділу Всеросійської виставки в Ниж- ньому Новгороді. Крім того, відродження імен таких художників, накопичення та вивчення біо- графічних відомостей про них, визначення більш повного творчого доробку, крім інших джерел, повинно включати і обов’язковий перегляд каталогів. Створення електронної картотеки, що відображає участь художників у виставках на базі саме групових каталогів 19 – поч. 20 ст. Відділу образотворчих мистецтв НБУВ значно полегшило б роботу дослідника і дало можливість не лише оперативніше задо- вольняти різнобічні запити користувачів, а й виявляти найбільшу кількість персо- налій діячів мистецтва нині зовсім невідомих. Найчастіше музеї видають каталоги своїх колекцій за розділами фонду або за видами образотворчого мистецтва. Такі видання підготовлені провідними музея- ми України: Київським музеєм російського мистецтва («Каталог живописи. Выпуск І. Русская живопись XVIII – первой половины XIX века» та «Каталог жи- вописи. Выпуск ІІІ. Живопись ХХ века» (обидва – К., 1992), «Анотований каталог. Львів у колекції графіки» (Л., 1960), «Каталог живопису українських радянських авторів з фондових збірок історичного музею» (Л., 1983) та ін.). У музейних ката- логах зазвичай відображаються не тільки ті роботи, що входять до експозиції, але і твори, що зберігаються в запасниках, тобто наводяться маловідомі або ж невідо- 60 Тетяна Галькевич мі полотна художників, розкриваються нові імена. Таким каталогам передує над- звичайно копітка, інколи багаторічна дослідницька праця з боку фахівців, бо бага- то робіт, що зберігаються в музеях, потребують якісної атрибуції, наукової екс- пертизи, дослідження і аналізу (встановлення авторства, уточнення зображених осіб, дат створення тощо). Трапляються випадки переосмислення історії мисте- цтва зав дяки новому погляду на вже знайомі твори. Як правило, групові каталоги містять основні відомості про майстрів мисте- цтва. Це поєднує їх з біографічними словниками. Так в основу каталогу вистав- ки Одеського художнього музею «К. К. Костанди. Художественное общество им. К. К. Костанди» (О., 2003) покладено алфавітний перелік прізвищ художників товариства з короткими біографічними відомостями із зазначенням років життя, місця народження та смерті, назви та дати створення експонованих робіт, матері- алу, техніки, розміру; дуже цінним є відтворення в каталозі авторських підписів та написів, подання інформації про час і джерело надходження в музей, приналеж- ність іншим власникам та інвентарний номер. Окрім цього, в каталозі подано ґрунтовну статтю про діяльність Товариства. Багато з членів цього Товариства були широко відомі, імена інших збереглися завдяки участі у виставках. Високу пізнавальну цінність щодо біографічних відомостей та іконографіч- ного ряду мають ілюстровані тематичні каталоги виставок, що присвячені портрет ному жанру образотворчого мистецтва. Портретний живопис створювався художниками різних напрямків і в різний час. Імена багатьох із них за давністю літ забуті чи втрачені. Каталог виставки з фондів Одеського художнього музею «Неизвестные и забытые портретисты ХVIII – ХІХ веков» (О., 1994) репрезентує творчість маловідомих та забутих художників, таких, як П. Бочеров – викладач Одеської рисувальної школи; І. Карцев – викладач малювання в гімназіях Одеси, Р. Хойнацький – один із засновників Одеського товариства красних мистецтв, ди- ректор Одеської рисувальної школи, А. Шейн – викладач Одеської рисувальної школи та багатьох інших. Представлені в каталозі твори – це прижиттєві портрети відомих людей. Серед них: портрет І. Демоля – одного з засновників Товариства сільського господарства південної Росії, портрети Г. Маразлі – одеського міського голови; портрет генерала від інфантерії О. Ланжерона; портрет генерал-лейтенанта Ф. Кобле; портрети генерала від інфантерії М. Каховського, В. Каховського – Ка- теринославського губернатора, портрет М. Комбурлея – губернатора Волині; пор- трет художника Г. Головкова та ін. Дослідницька праця мистецтвознавців збагачує каталог фактографічним матеріалом (біо графічними довідками про художників та портретованих). Понад 300 українських імен представлено в каталозі-альбомі Національного художнього музею України «Український портрет XVI – XVIII століть» (К., 2004). Це галерея історичних діячів, людей різних суспільних і соціальних станів, пред- ставників козацької верхівки, духовної та державної еліти, серед яких портрети: 61 Енциклопедичний вісник України. Число 1, 2009. Тетяна Галькевич митрополитів І. Кроковського та Г. Кременецького, архимандритів Києво- Печерської Лаври Є. Плетенецького, П. Могили, Й. Тризни, архимандрита І. Гізе- ля, єпископа Л. Шептицького, архиєпископа Г. Кониського; родинні портретні га- лереї Корняктів, Сулим, Галаганів-Дараганів, Мокосіїв-Денисок, князів Вишне- вецьких, Рєпніних; також портрети полковника Г. Гамалії, гетьманів П. Полуботка та К. Острозького, козака Харка, старости Я. Острозького, дружини гетьмана І. Виговського – О. Виговської, гетьманів Б. Хмельницького та І. Мазепи, полтав- ського бургомістра П. Руденка, запорізьких козаків братів Шиянів, київського сот- ника С. Туптала, державного канцлера О. Безбородька, міністра народної освіти П. Завадовського, київського купця П. Балабухи та багатьох інших). Система ви- кладу в цих каталогах включає біографічні довідки про художників та портретова- них, музейний опис, коментар щодо історії створення, атрибуції, походження та місця перебування, перелік виставок, на яких був представлений твір, бібліогра- фія до портрета тощо. Поєднання в таких наукових каталогах зображення та біо- графічної довідки на сьогодні – неоціненний біо графічний та іконографічний ма- теріал. Важливий фактологічний матеріал містять також каталоги виставок мистець- ких об’єднань. Прекрасної поліграфічної якості, зручний у користуванні, з бага- тим довідковим матеріалом каталог «Коло Буриме» (Х., 2005), присвячений 15-річчю діяльності художнього об’єднання Харкова. Видання містить розділи: статті про це угрупування, персоналії художників з короткою біографією, довідково-ілюстративний матеріал, фотохроніку, бібліографічно-довідковий по- кажчик (каталог творів виставки, хронологічний перелік виставок, пленерів, сту- дій цього угрупування, іменний покажчик художників, авторів статей та бібліо- графію). Каталоги приватних колекцій та аукціонів зазвичай не містять ґрунтовних статей та наукового опису, характерного для музейних каталогів. У них відобра- жені особисті художні колекції, які дають змогу скласти повніше уявлення про мистецтво у приватних зібраннях, побачити малодоступні, а іноді й зовсім невідо- мі твори живопису знаних та маловідомих митців, що незнайомі широкому загалу. Опублікування таких колекцій – справа значної ваги, бо це є введення у вжиток мистецтвознавчої науки нових творів мистецтва. Як правило, ці каталоги мають коротку вступну статтю, багатий ілюстративний ряд, короткі біографічні відомос- ті про художників. У каталозі виставки «Російське та українське мистецтво ХІХ – першої половини ХХ ст. З приватних колекцій» (К., 2003) та каталозі аукціону «Епоха. Антикваріат. Живопис, декоративно-прикладне мистецтво ХІХ – ХХІ ст.» (К., 2005) побачили світ малознані роботи діячів мистецтв В. Верещагіна, А. Бе- нуа, Ф. Рубо, К. Маковського, Г. Семірадського, К. Костанді, А. Куїнджі, І. Рєпіна, І. Левітана, М. Пимоненка, Х. Платонова, О. Мурашка, С. Васильківського, В. Орловського, С. Світославського, В. Котарбінського, К. Крижицького, М. Му- 62 Тетяна Галькевич рашка, І. Айвазовського, Г. Ладиженського, І. Труша, М. Глущенко, О. Шовкунен- ко та ін. Великим ілюстративним матеріалом, науковим апаратом, об’ємними статтями мистецтвознавців привертає увагу альбом-каталог приватної колекції «Мистецтво Одеси з колекції М. З. Кнобеля», що містить твори художників Оде- си від 1960-х років до сьогодення, а це майже 60 авторів. Серед великого розмаїття каталогів, різних за структурою, наповненням та подачею матеріалу, що містять інформацію біографічного характеру, слід відзна- чити такі: «Молодые современные украинские художники» (К., 1989), «Art Impressions» (К., 1994), Каталог І Міжнародного Арт-фестивалю (1996), Каталог ІІ Міжнародного Арт-фестивалю (1997), Каталог ІІІ Міжнародного Арт-фестивалю (1998), Каталог ІV Міжнародного Арт-фестивалю (1999), Каталог V Міжнародно- го Арт-фестивалю (2000), краще культурологічне видання 2003 року в Європі – альбом-каталог «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен.» (К., 2003). Аналізуючи та вивчаючи каталоги виставок образотворчого та декоративно- прикладного мистецтва, що зібрані у відділі, можна без сумніву характеризувати їх як надзвичайно цінне історичне багатопланове джерело, що має велике значен- ня у точному висвітленні біографічних даних та багатьох напрямків творчості особи. Часто за своєю інформативністю каталоги не поступаються іншим довід- ковим джерелам. Завдяки своїй документальності їх можна розглядати як основу для написання біографічних статей про митців. ЛІТЕРАТУРА 1. Селівачов М. Важливий жанр мистецтвознавчої літератури // О.М. – 1975. – № 5. – С. 29. 2. Бєлікова Г. О. Іван Рашевський. Каталог творів // Скарбниця української культури. Зб. наукових праць. – Вип. 3 / Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тар- новського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джере- лознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002. – С. 125–141.

Схожі ресурси