Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови
У статті розглянуто системні словотвірні процеси і поодинокі лексикалізовані утворення в західноукраїнському варіанті літературної мови, які відрізнялися від таких у загальноукраїнській літературній мові....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Українська мова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42815 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Матвіяс // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 28-35. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-42815 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-428152013-04-08T03:04:33Z Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови Матвіяс, І. Дослідження У статті розглянуто системні словотвірні процеси і поодинокі лексикалізовані утворення в західноукраїнському варіанті літературної мови, які відрізнялися від таких у загальноукраїнській літературній мові. The article focuses on the system word building processes and individual lexical word building in the West Ukrainian variant of literary language, which differ from word building in the commen Ukrainian variant of literary language. 2011 Article Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Матвіяс // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 28-35. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42815 81-116.6 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження Дослідження |
| spellingShingle |
Дослідження Дослідження Матвіяс, І. Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови Українська мова |
| description |
У статті розглянуто системні словотвірні процеси і поодинокі лексикалізовані утворення в західноукраїнському варіанті літературної мови, які відрізнялися від таких у загальноукраїнській літературній мові. |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І. |
| author_facet |
Матвіяс, І. |
| author_sort |
Матвіяс, І. |
| title |
Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_short |
Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_full |
Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_fullStr |
Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_full_unstemmed |
Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_sort |
особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42815 |
| citation_txt |
Особливості словотвору в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Матвіяс // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 28-35. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsí osoblivostíslovotvoruvzahídnoukraínsʹkomuvaríantílíteraturnoímovi |
| first_indexed |
2025-07-04T01:08:46Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:08:46Z |
| _version_ |
1836676626978439168 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 128
УДК 817116.6
Iван Матвiяс (м. Київ)
ОСОБЛИВОСТI СЛОВОТВОРУ
В ЗАХIДНОУКРАЇНСЬКОМУ ВАРIАНТI
ЛIТЕРАТУРНОЇ МОВИ
© I.Г. МАТВIЯС, 2011
У статті розглянуто системні словотвірні процеси і поодинокі лексикалізовані
утворення в західноукраїнському варіанті літературної мови, які відрізнялися від
таких у загальноукраїнській літературній мові.
Ключові слова: літературна норма, суфіксальне утворення, префіксальне утворення,
словотвірний регіоналізм.
У ХІХ і на початку ХХ ст. існували східноукраїнський і захід но-
україн ський варіанти літературної мови. Вони відрізнялися на
всіх структурних рівнях, зокрема й на словотвірному. Відмінностей
між ними в галузі словотвору було небагато, суфікси і префікси в сло-
вах обох варіантів переважно були одні і ті ж. У західноукраїнському
варіанті літературної мови виявлялися системні та лексикалізовані
індивідуальні регіональні утворення слів. Вони великою мірою базу-
валися на південно-західних говорах — наддністрянському, надсян-
ському, гуцульському, покутсько-буковинському, бойківському, закар-
патському й лемківському.
До системних регіональних словотвірних типів у західноукраїн-
ському варіанті літературної мови належать:
іменниковий демінутивний суфікс -ейк- відповідно до загально-
українського -еньк- (царейко; долейка, річейка; сердейко, сонейко), хоч
уживався також суфікс -еньк- (словенько, соненько);
демінутивний суфікс -ойк- (вінойко, лісойко; дівойка, калинойка,
слізойка, сторонойка) та -оньк- (водонька, літонько).
У граматиці С. Смаль-Стоцького і Ф. Ґартнера серед суфіксаль-
них утворень іменників середнього роду до нормативних у західноу-
країнському варіанті літературної мови належали форми, що відпо-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 29
Особливостi словотвору в захiдноукраїнському варiантi лiтературної мови
відали давнім із суфіксами -ьjе-, -іjе-: весілля і весілє, волосся і волосє,
життя і житє, каміння і камінє, листя і листє, піднебіння і піднебінє,
визволення і визволенє, вірування і віруванє, друковання і друкованє,
писання і писанє, створіння і створінє, читання і читанє; також без-
головє і безголовлє [1: 35–44].
Характерним для західноукраїнського літературної мови було по-
слідовніше, ніж у східноукраїнському, вживання під впливом говорів
суфікса -исько на позначення оцінних пейоративних назв осіб і тва-
рин (бабисько, дідисько, дітисько, хлопчисько, вовчисько, псисько), для
вираження назв поля з-під сільськогосподарських культур (вівсись-
ко, житнисько, просисько, картоплисько) та певних явищ і предметів
(багнисько, вітрисько, огнисько, граблисько). Правда, у цьому ж варі-
анті літературної мови, як і в сучасній літературній мові, паралельно
вживався в цих же значеннях суфікс -ище [2: 45].
У західноукраїнському варіанті літературної мови свою специфіку
мало використання окремих нормативних суфіксів:
-ик (бідник ‘бідолаха’, блазник ‘блазень’, братчик ‘братик’, вбійник
‘вбивця’, верховник, верховодник ‘верховода’, вибранчик ‘новобранець’,
зарібник ‘заробітчанин’, мудрівник ‘мудрець’, невдачник ‘невдаха’, соло-
вейчик ‘соловейко’, урядник ‘урядовець’);
-іт (гоміт ‘гомін’, гриміт ‘гримотання’, живіт ‘життя’, ломіт ‘ла-
мання’).
У текстах західноукраїнської літературної мови часто ви ко рис-
товува лися безсуфіксні утворення іменників відповідно до норматив-
них із суфіксами (аром ‘аромат’, боз ‘бузок’, бояр ‘боярин’, досяг ‘до-
сягнення’, змаг ‘змагання’, їж ‘їжак’, кар ‘карась’, музик ‘музикант’, нуд
‘нудьга’, сик ‘сичання’, спад ‘спадщина’, стон ‘стогін’, татар ‘татарин’,
трут ‘трутень’, франк ‘француз’, череп ‘черепки’; квіта ‘квітка’, кита
‘китиця’, миса ‘миска’, дач ‘данина’, чар ‘чарівність’) і безпрефіксні
(дох ‘подих’, лиск ‘блиск’, півець ‘співець’, полох ‘переполох’, сяг ‘об-
сяг’).
До поодиноких лексикалізованих іменникових словотвірних ре-
гіоналіз мів у західноукраїнському варіанті літературної мови можна
зарахувати:
адукат ‘адвокат’, акзамент ‘екзамен’, афішер ‘розповсюджувач
афіш’, бадечко ‘батько’, банок ‘банк’, братьо ‘брат’, бюровець ‘праців-
ник бюро’, вандер ‘мандрівка’, вечерок ‘вечірка’, видокруг ‘виднокруг’,
вислід ‘наслідок’, віт ‘війт’, воєвод ‘воєвода’, вулій ‘вулик’, голак ‘голяк’,
голубко ‘голубок’, горщок ‘горнець’, доривок ‘уривок’, дурбас ‘дурень’,
єдинчук ‘одинак’, жаворонок ‘жайворонок’, жандар ‘жандарм’, жерт-
венник ‘жертовник’, забаг ‘бажання’, загріток ‘зігрівання’, заяць ‘за-
єць’, завзяток ‘завзяття’, зайдей ‘зайда’, заклін ‘заклинання’, зарібок
‘заробіток’, згляд ‘погляд’, здакуційник, здекутник, здекутор ‘екзеку-
тор’, злісний ‘лісник’, змрік ‘морок’, італьян ‘італієць’, кавуш ‘ківш’, ка-
сієр ‘касир’, кедрив ‘кедрина’, клейно ‘клеймо’, ковнір ‘комір’, колупі-
ток ‘полукіпок’, кріль ‘король’, крутар ‘крутій’, ланець, ланц ‘ланцюг’,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 130
Матвiяс I.Г.
ліварник ‘лірник’, лубин ‘люпин’, медвідь ‘ведмідь’, мент ‘момент’, міщук
‘міщанин’, молодєк ‘молодий чоловік’, мотиль ‘метелик’, навчитель
‘учитель’, надвірок ‘подвір’я’, надворок ‘надвір’я’, нандзінір ‘ін женер’,
нарукавок ‘нарукавник’, нетріб ‘непотріб’, обвинуватель ‘об винувач’,
облак ‘оболок’, овчар ‘вівчар’, огальон ‘галун’, окоман ‘економ’, окуп ‘ви-
куп’, очинаш ‘отченаш’, павун ‘павич’, падолист ‘листопад’, парамін
‘пергамен’, перевід ‘переклад’, перестанок ‘полустанок’, плінник ‘поло-
нянин’, позір ‘погляд’, половінь, полумінь ‘полум’я’, попах ‘запах’, при-
клонник ‘поклонник’, припочинок ‘відпочинок’, пробуток ‘перебуван-
ня’, пролив ‘злива’, пунт ‘пункт’, пустяк ‘пустун’, рабівник ‘грабіжник’,
романтиз ‘ревматизм’, сарако ‘сарака’, селедець ‘оселедець’, сендзій
‘суддя’, скрипічник ‘скрипаль’, скруцак ‘скрутень’, слимуз ‘слимак’, смі-
ховинець ‘насмішник’, сокілко ‘соколик’, соловій ‘соловей’, сотнар ‘цент-
нер’, старцун ‘старець’, страждунок ‘страждання’, струмент ‘інстру-
мент’, таліян ‘італієць’, татунцьо ‘татусь’, тиятер, триятер ‘театр’,
ученик ‘учень’, фальшивник ‘фальшувач’, фельфебер ‘фельдфебель’,
фрайтер ‘єфрейтор’, хамудяк ‘хам’, хижун ‘хижак’, хихот ‘хихотання’,
цимбал ‘цимбали’, цимбалістий ‘цимбаліст’, чагір ‘чагарник’, чишівник
‘чиншовик’, шандар ‘жандарм’, шепт ‘шепіт’, шкорпій ‘скорпіон’, юве-
лят ‘ювеляр’, ярем ‘ярмо’;
завідця ‘завідувач’, марнотратца ‘марнотратник’, парубія ‘пару-
бок’, петропопа ‘протопоп’, пуга ‘пугач’;
бахурія ‘бахурня’, береговина ‘прибережжя’, більшина ‘більшість’,
борба ‘боротьба’, вдяка ‘вдячність’, веселиця ‘веселка’, вітчина ‘вітчиз-
на’, віщба ‘віщування’, ворожня ‘ворожнеча’, втека ‘втеча’, гортанка
‘горлянка’, грижа ‘гризота’, гусільниця ‘гусениця’, дарівщина ‘подару-
нок’, дача, дачка ‘данина’, дивниця, дивота ‘дивина’, дідина ‘дідівщина’,
дожиданка ‘дожидання’, долечка ‘доленька’, доньця ‘доня’, дорожнета
‘дорожнеча’, дурнота ‘дурість’, жажда ‘жадоба’, жовтінниця ‘жовтя-
ниця’, жура, журиця ‘журба’, завдача ‘завдання’, закрутанія ‘крутій-
ство’, закуція, здакуція ‘екзекуція’, запороха ‘порошина’, здох лєча ‘здох -
лятина’, знаруга ‘наруга’, кабзля ‘капсула’, касарня ‘казарма’, керва
‘кров’, кертиця ‘кріт’, кияня ‘кирка’, кізлиця ‘коза’, кінниця ‘кіннота’,
клопотація ‘клопіт’, кляса ‘клас’, колотнуха ‘колотнеча’, конопня ‘ко-
нопля’, кошениця ‘кошена трава’, легшинка ‘легка робота’, люба, любва
‘любов’, мавпа ‘мапа’, мамаличка ‘мамалига’, маркотка ‘махорка’, ма-
тірка ‘мати’, мерза ‘мерзотник’, нада ‘принада’, надгорода ‘нагорода’,
нашина ‘все наше’, обітня ‘обітниця’, огородовина ‘огородина’, омраза
‘образа’, отечина, отчина ‘вітчизна’, отруя ‘отрута’, паруна ‘пара’,
письмениця ‘письмо’, повійниця ‘повія’, поганьба ‘ганьба’, половиця ‘по-
ловина’, пошуканка ‘пошук’, принцеза ‘принцеса’, приспа ‘призьба’,
присторога ‘застереження’, притичка ‘притичина’, проступка ‘просту-
пок’, проща ‘прощення’, реставрація ‘ресторан’, риципка ‘рецепт’, рів-
нота, рівня ‘рівнина’, розходидорога ‘роздоріжжя’, саля ‘зал’, самоволя
‘сваволя’, сваненька ‘свашка’, сваркітня ‘сварка’, свійня ‘свояки’, світ-
лойка ‘світлиця’, сирина ‘сирість’, сійба ‘сівба’, смереччина ‘смеріччя’,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 31
Особливостi словотвору в захiдноукраїнському варiантi лiтературної мови
споминка ‘спомин’, содругиня ‘подруга’, сотниця ‘сотня’, спрагнота
‘спрага’, стариня ‘старі люди’, старовина ‘стара жінка’, струнва ‘стру-
на’, струя ‘струмінь’, супруга ‘супряж’, таліянка ‘італійка’, тацка
‘таця’, телігенція ‘інтелігенція’, тета ‘тітка’, тихота ‘тишина’, треба
‘потреба’, трумна, трунва ‘труна’, трутка ‘отрута’, трясовиця ‘трясо-
вина’, уберія ‘убір’, улуда ‘злуда’, факля ‘факел’, фаля ‘хвиля’, царівоч-
ка ‘царівна’, чвірка ‘четвірка’, четверга ‘четвірня’, яблінка ‘яблунька’,
ялиця ‘ялина’;
бридь ‘бридота’, глуб ‘глибина’, голов ‘голова’, далінь ‘далечінь’,
доскональність ‘досконалість’, жаждь ‘жадоба’, жизнь ‘життя’, зв’язь
‘зв’язок’, можність ‘можливість’, одінь ‘одіння’, повідь ‘повінь’, погінь,
погонь ‘погоня’, спадь ‘спадок’, терпливість ‘терпеливість’;
біливо ‘білизна’, вороб’ятко ‘горобеня’, восько ‘військо’, живло ‘усе
живе’, закупно ‘закупівля’, заступство ‘заступництво’, зіленько, зіле-
сенько ‘зіллячко’, імено ‘ім’я’, їдло ‘їжа’, костро ‘костер’, купно ‘купів-
ля’, лумеро ‘номер’, маєство ‘майно’, намено ‘наймення’, одієчко ‘одяг’,
пюро ‘перо’, сонічко ‘сонечко’, трійло ‘отрута’, уступство ‘поступли-
вість’, човно ‘човен’, олівце ‘олівець’, смерече ‘смереки’, соловіє ‘соло-
вей’;
безбуття ‘небуття’, вдвір’я ‘подвір’я’, вдовілля ‘задоволення’, во-
рухання ‘ворушіння’, вугля ‘вугілля’, громажіння ‘громадище’, ділан-
ня ‘дія’, ‘діяльність’, досвідчення ‘досвід’, дрогання ‘дрож’, думковання
‘думання’, закріпощення ‘закріпачення’, зарядження ‘розпорядження’,
зачаття ‘початок’, істніння ‘існування’, лічення ‘лікування’, обачіння
‘вибачення’, поведення ‘поведінка’, прагніння ‘прагнення’, прирівнян-
ня ‘порівняння’, прихилля ‘прихильність’, прочуття ‘передчуття’, си-
дження ‘сидіння’, стання ‘становище’, старощиння ‘старостування’,
тхніння ‘дихання’, удовілля ‘задоволення’;
плиття ‘плити’, цвіття ‘цвіт’, мерша ‘мерці’, горища ‘гори’, доли-
ща ‘доли’, нутровини ‘нутрощі’, сербяни ‘серби’, скупини ‘викуп’, соро-
ми ‘сороміцькі слова’, водорощі, водорщі ‘водохреще’, ізорці ‘взірці’, по-
рошниці ‘порохівниці’, родимці ‘рідня’.
До системних особливостей утворення прикметникових і при-
слівни кових форм у західноукраїнському варіанті літературної мови
належить уживання демінутивного суфікса -оньк- відповідно до нор-
мативного -еньк- (дрібонький, легонький, м’ягонький, сухонький, ти-
хонький; легонько, тихонько; полегоньки, потихоньки), а також суфікс
-ейк- (легейкий, тихейкий; поволейки).
Відповідно до нормативного прикметникового суфікса -ський
у західноукраїнських літературних текстах часто вживався суфікс
-цький (люцький, наймицький, панцький, свинцький).
Прикметникові форми вищого ступеня в західноукраїнському ва-
ріанті літературної мови вживалися із суфіксами -ший, -жчий, -щий,
-іщий, -ійший (близший і ближчий, красший і кращий, богатійший і бо-
гатіщий, веселійший і веселіщий, добрійший і добріщий, злійший і злі-
щий, малійший і маліщий) [1: 40]. Для найвищого ступеня поірвняння
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 132
Матвiяс I.Г.
прикметників і прислівників під упливом говорів використовував-
ся префікс май- відповідно до загальноукраїнського най- (майвищий,
майвище, майнижчий, майнижче).
Серед поодиноких прикметникових регіональних утворень у захід-
ноукраїнському варіанті літературної мови можна відзначити такі:
безвартний ‘невартий’, безмедний ‘позбавлений меду’, безрадний
‘безпорадний’, більний ‘больовий’, бодячий ‘будяковий’, брящний ‘бряз-
кітливий’, вбийчий ‘вбивчий’, великанський ‘велетенський’, великонний
‘величезний’, весельчаний ‘веселковий’, вибачний ‘вибачливий’, в’їдний
‘в’їдливий’, вікожизний ‘віковий’, враждий ‘ворожий’, вродний ‘родю-
чий’, гонорний ‘гоноровий’, гордливий ‘гордий’, горесний ‘позначений
горем’, даровитий ‘дарований’, днешний ‘денний’, довольний ‘задоволе-
ний’, достаточний ‘достатній’, дравий ‘дратівливий’, дрантливий ‘дра-
ний’, духовий ‘духовний’, жайворончий ‘жайворонячий’, жартобливий
‘жартівливий’, жасний ‘жахливий’, женихливий ‘готовий женитися’,
завтрів ‘завтрашній’, заголомшений ‘приголомшений’, зблуджений ‘за-
блудлий’, злосний ‘злосливий’, змінчивий ‘мінливий’, зорешливий ‘зоря-
ний’, ірщений ‘хрещений’, іскренний ‘іскристий’, канапистий ‘конопа-
тий’, кілький ‘кількісний’, кремський ‘кремезний’, куртий ‘короткий’,
лебедій ‘лебединий’, лисій ‘лисячий’, маймурний ‘мармуровий’, малене-
чий, мацінький, маціцький ‘маленький’, медіний ‘медовий’, мовчальний
‘мовчазливий’, нездалий ‘нездатний’, нечасовий ‘передчасний’, обою-
дий ‘обоюдний’, однакий ‘однаковий’, одніський ‘єдиний’, оленій ‘оле-
нячий’, опалистий ‘запальний’, пільний ‘польовий’, поголомний ‘приго-
ломшений’, пожовтий ‘жовтуватий’, полохий ‘полохливий’, порхонький
‘пухкий’, поучний ‘повчальний’, радний ‘радий’, роговий ‘рогатий’, роз-
більний ‘больовий’, розпучний ‘розпачливий’, святочний, святошний
‘святковий’, сестриний ‘сестрин’, скальнатий ‘скалистий’, соромиж-
левий ‘соромливий’, сосвітний ‘всесвітній’, срібельний, сріберний ‘сріб-
ний’, сукромий ‘окремий’, сухотничий ‘сухотний’, тамошній ‘тамтеш-
ній’, таркатий ‘картатий’, тернявий ‘терновий’, тутейший ‘тутешній’,
урядницький, урядничий ‘урядовий’, хиблений ‘хибний’, чворогранний
‘чотиригранний’, червенький ‘червоненький’, честивний ‘чесний’, чехо-
вий ‘чеський’, чудатий ‘чудацький’, чупринатий ‘чупринистий’, ширий
‘широкий’, щастний ‘щасливий’, яловий ‘ялиновий’, ярмарочний ‘яр-
марковий’.
Займенниковими словотвірними регіоналізмами в західноукра-
їнському варіанті літературної мови виступали форми: наський ‘наш’,
веський ‘весь’; сесь (сеся, сесе, сесі) ‘цей’ (‘ця’, ‘це’, ‘ці’); тот (тота,
тоте, тоті) ‘той’ (‘та’, ‘те’, ‘ті’); тамтой ‘той другий’, чо ‘чому’, всьо
‘все’, нич, нічо, ніц ‘ніщо’.
У західноукраїнських літературних текстах уживалися числів-
никові утворення, відмінні від нормативних: оден ‘один’, оба ‘обидва’,
штири ‘чотири’, п’ятичі ‘п’ятеро’, числівникові форми з приголосним
[й] замість [д] (одинайцять — двайцять, трийцять), дев’ятьдесять
‘дев’яносто’, двіста ‘двісті’.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 33
Особливостi словотвору в захiдноукраїнському варiантi лiтературної мови
До дієслівних системних словотвірних регіоналізмів у захід но-
україн ському варіанті літературної мови належать:
інфінітиви на -чи (бічи, веречи, втечи, запобічи, могчи, печи, помо-
чи, стеречи);
префіксальні дієслівні форми з основою -ймити замість норма-
тивної -йняти (виймити, займити, здіймити, наймити, обіймити, пе-
реймити, приймити);
дієслівний префікс ві-, перейнятий головним чином з покутсько-
го й гуцульського говорів, на місці нормативного ви- (вібути, вігнати,
вікинути, вікохати, вілити, вінести, вірвати, вітримати).
Поодинокі лексикалізовані західноукраїнські дієслівні утворення:
біснитись ‘біситися’, вагуватися ‘вагатися’, випадати ‘нападати’,
вирікати ‘дорікати’, виставати, вистарчати ‘вистачати’, вихоліту-
ватися ‘вихилятися’, відкидувати ‘відкидати’, владнувати ‘володіти’,
влекшити ‘полегшити’, вмучитися ‘змучитися’, вплачувати ‘сплачува-
ти’, вснути ‘заснути’, встарати ‘постаратися’, втікнути ‘втекти’, вщі-
плювати ‘прищепляти’, гадкувати ‘гадати’, гибіти ‘гинути’, гидіти ‘ги-
дувати’, гимблювати ‘гендлювати’, глібити ‘заглиблювати’, глядати
‘глядіти’, грібати ‘гребти’, гути ‘гудіти’, дзикотіти ‘дзижчати’, дихті-
ти, дишіти ‘дихати’, доконатися ‘переконатися’, доцєгати ‘дотягати’,
заголомшити ‘приголомшити’, закирвати ‘заробити кривавим потом’,
замогти ‘перемогти’, заперечати ‘заперечувати’, захопляти ‘захоплю-
вати’, збільшати ‘збільшувати’, зволяти ‘дозволяти’, змогтися ‘знемог-
тися’, зновитися ‘поновитися’, засміливитися ‘насмілитися’, ізновити
‘поновити’, імити ‘взяти’, істніти, єствувати ‘існувати’, йськати ‘шу-
кати’, казувати ‘казати’, клейнити ‘клеймувати’, кермувати ‘керувати’,
кликатися ‘покликатися’, клянчити ‘клякати’, кранкати ‘крякати’, ку-
лакувати ‘бити кулаками’, лицювати ‘личити’, лізати ‘лазити’, лічити
‘лікувати’, лляти ‘лити’, меркотіти ‘мерехтіти’, мнєцати ‘м’яти’, мріга-
ти ‘моргати’, надгородити ‘нагородити’, напастувати ‘нападати’, на-
сьміватися ‘насміхатися’, настарчати ‘настачати’, носювати ‘носити’,
нужденіти ‘терпіти нужду’, обіщати ‘обіцяти’, облінитись ‘облиняти’,
обночовувати ‘переночовувати’, обсмівати ‘обсміювати’, обступляти
‘обступати’, осамотіти ‘осамотніти’, осердитися ‘розсердитися’, отви-
рати ‘отворяти’, паношіти ‘панувати’, парубочити ‘парубкувати’, пас-
ти ‘впасти’, перепередити ‘випередити’, підховати ‘виховати’, пійти
‘піти’, повторачити ‘повторяти’, подрашпати ‘подряпати’, поздогнати
‘наздогнати’, покмітити ‘помітити’, попитися ‘впитися’, попігратися
‘погратися’, попіспати ‘поспати’, посмішкуватися ‘насміхатися’, прио-
стати ‘перестати’, пристигати ‘достигати’, притяжати ‘обтяжувати’,
пріти ‘прийти’, просинюватися ‘синіти’, рабувати ‘грабувати’, ревати,
ревкати ‘ревіти’, рзати ‘іржати’, роблювати ‘виробляти’, розвидати
‘розвиднюватися’, роззичувати ‘розпозичати’, розізнатися ‘познайо-
митися’, розповіствувати ‘розповідати’, розсиплятися ‘розсипатися’,
розсміватися ‘розсміятися’, розчинати ‘починати’, рути, русти ‘реві-
ти’, сипляти ‘спати’, спіти ‘спішити’, спічнути ‘спочити’, спотатися
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 134
Матвiяс I.Г.
‘шпортатися’, спочувати ‘співчувати’, стинути ‘стигнути’, страшіти
‘страхати’, стреготати ‘скреготати’, стрільчити ‘стріляти’, строюва-
ти ‘отруювати’, товаришити ‘товаришувати’, торамити ‘торочити’,
треплетатися ‘трепетатися’, увикати ‘звикати’, ув’ядати ‘в’янути’,
удувати ‘здувати’, узріти ‘уздріти’, укоїти ‘заспокоїти’, улискуватися
‘блищати’, умрети ‘умерти’, усідати ‘сідати’, ходувати ‘ходити’, цяпа-
ти ‘капати’, штигулькати ‘шкутильгати’.
Прислівниковими системними регіональними утвореннями в за-
хідноукраїнському варіанті літературної мови можна вважати вживані
форми з кінцевим голосним -а відповідно до нормативних з -и (всю-
да, куда, нікуда, оногда, туда, тамтуда, сюда), форми з кінцевим -е
замість загальноукраїнських з -о (бідне, вірне, сердечне, щире), форми
з кінцевим -і відповідно до інших нормативних форм (вскорі ‘скоро’,
горі ‘вгору’, долі ‘додолу’, згоді ‘згодом’, здалі ‘здалека’, зимі ‘зимою’,
літі ‘літом’, увесні ‘весною’).
Чималу кількість регіональних прислівникових форм у текстах
західноукраїнської літератури становлять поодинокі лексикалізовані
утворення:
байдужно ‘байдуже’, близь ‘близько’, вдвійні ‘удвох’, вднину ‘вдень’,
взадар ‘даремно’, виж, виш ‘вище’, відків ‘звідки’, відскоки ‘вскач’, віль-
ше ‘вільніше’, віци ‘звідси’, вмісто ‘замість’, вокруг, вокруги ‘навкруги’,
вправді ‘справді’, всігди ‘завжди’, вспільно ‘спільно’, встріть ‘назустріч’,
вчасти ‘частково’, галопа ‘галопом’, где ‘де’, гидно ‘гидко’, глупковато
‘глуповато’, далій ‘дальше’, далічко ‘далеко’, деньки, днешно ‘щоденно’,
діправди ‘справді’, дість ‘досить’, довірочно ‘довірливо’, догідно ‘вигід-
но’, долів ‘додолу’, домів ‘додому’, допевно ‘напевно’, доразу ‘зразу’, до-
сіль, дось ‘досі’, доста ‘досить’, доціла ‘цілком’, жалько ‘жаль’, живко
‘живо’, завсігди ‘завжди’, завтря ‘завтра’, запальчиво ‘запально’, засій
‘зась’, зверхи ‘зверху’, зіправди ‘справді’, знесно ‘піднесено’, зниз ‘знизу’,
знова ‘знову’, зокремішне ‘зокрема’, зусім ‘зовсім’, зустне ‘усно’, зчас-
та ‘часто’, инак, інак ‘інакше’, кілько ‘скільки’, косом ‘навскіс’, крадьце
‘крадькома’, леда ‘ледь’, мабути ‘мабуть’, млаво ‘мляво’, мож ‘можна’,
навкірки ‘наперекір’, навкрадці ‘крадькома’, навманці ‘навмання’, на-
охрест ‘навхрест’, направці ‘напростець’, напротивко ‘напроти’, насу-
переч ‘всупереч’, насупір ‘навпаки’, небавки, небавом, небавці, незабав-
ки ‘незабаром’, невдачно ‘невдало’, ненаручно ‘незручно’, неподалеки
‘недалеко’, непорушимо ‘непорушно’, нестерпливо ‘нестерпно’, нищечки
‘нищечком’, нігде ‘ніде’, однако ‘однаково’, осігди ‘завжди’, переверци,
переверці ‘перевертом’, передом ‘попереду’, письменно ‘письмово’, пішя
‘пішки’, подалеки, подалік ‘здалека’, позавтрю ‘позавтра’, помалічко
‘помаленьку’, послідки ‘слідом’, посполом ‘спільно’, прем ‘прямо’, при-
найме ‘принаймні’, припадково ‘випадково’, протів ‘проти’, прощо ‘на-
віщо’, ретенно ‘ретельно’, рійно ‘роєм’, розбільно ‘боляче’, сегодне, се-
годни ‘сьогодні’, скілько ‘скільки’, стілько ‘стільки’, тако ‘так’, тамка,
тамки ‘там’, терпливо ‘терпеливо’, тогда, тогди, тоди ‘тоді’, тра ‘тре-
ба’, трібно ‘потрібно’, ту, тутки ‘тут’, увесні ‘навесні’, удвійці ‘удвох’,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 35
Особливостi словотвору в захiдноукраїнському варiантi лiтературної мови
усігди ‘завжди’, цікавше ‘цікавіше’, чось ‘чомусь’, щоранє ‘щоранку’, яко
‘як’.
До регіональних утворень серед службових слів у західноукраїн-
ському варіанті літературної мови можна віднести:
прийменники: місто, мість, намість, навмість ‘замість’, оперед
‘перед’, опроче ‘опріч’, чрез ‘через’;
сполучники: альбо ‘або’, ци ‘чи’, док ‘доки’, зак, заки ‘поки’, хотянь
‘хоч’;
частки: нє, ніт ‘ні’, предсє, претці, преці ‘прецінь’, такой ‘таки’,
тадже ‘адже’.
Усі системні словотвірні регіоналізми в західноукраїнському варі-
анті літературної мови зумовлені впливом південно-західних говорів,
наведені поодинокі лексикалізовані утворення своєю основою мають
говори, а також творчі пошуки окремих західноукраїнських авторів, пе-
редусім письменників. Слід зазначити, що більшість словотвірних регі-
оналізмів у західноукраїнських літературних текстах уживалася поряд
із загальноукраїнськими їх відповідниками.
1. Смаль-Стоцький С., Ґартнер Ф. Граматика української (руської) мови. — Львів,
1928. — 210 с.
2. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. — К., 1969. — 584 с.
Ivan Matviyas (Kyiv)
THE PECULARITIES OF WORD BUILDING IN THE WEST UKRAINIAN
VARIANT OF LITERARY LANGUAGE
The article focuses on the system word building processes and individual lexical word
building in the West Ukrainian variant of literary language, which differ from word buil-
ding in the commen Ukrainian variant of literary language.
Key words: literary norm, suffixal word building, prefixal word building, regional word
building.
|