Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників
У статті заналізовано вітчизняні й російські неословники за характером фізичного носія та способом організації матеріалу, за новизною й особливостями лексикографічної інтерпретації лексики, за ступенем автономності словників. Обґрунтовано чинники створення словникових матеріалів нових й актуалізован...
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Українська мова |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42818 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників / О. Тищенко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 55-68. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-42818 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-428182013-04-08T03:04:46Z Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників Тищенко, О. Дослідження У статті заналізовано вітчизняні й російські неословники за характером фізичного носія та способом організації матеріалу, за новизною й особливостями лексикографічної інтерпретації лексики, за ступенем автономності словників. Обґрунтовано чинники створення словникових матеріалів нових й актуалізованих слів та значень, розроблено основні принципи укладання, зокрема, з’ясовано призначення матеріалів, джерельну базу, критерії добору реєстрових одиниць та фіксації матеріалу, часову лексикографічну межу. In the article the factors of creation of dictionary materials of the new and updated directly words and values are grounded, basic principles of vocabulary drafting in particular: setting of materials, sources, principles of selection and treatment of material, temporal lexicographic line interpretation are analysed. 2011 Article Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників / О. Тищенко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 55-68. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42818 81’373.374 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Дослідження Дослідження |
spellingShingle |
Дослідження Дослідження Тищенко, О. Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників Українська мова |
description |
У статті заналізовано вітчизняні й російські неословники за характером фізичного носія та способом організації матеріалу, за новизною й особливостями лексикографічної інтерпретації лексики, за ступенем автономності словників. Обґрунтовано чинники створення словникових матеріалів нових й актуалізованих слів та значень, розроблено основні принципи укладання, зокрема, з’ясовано призначення матеріалів, джерельну базу, критерії добору реєстрових одиниць та фіксації матеріалу, часову лексикографічну межу. |
format |
Article |
author |
Тищенко, О. |
author_facet |
Тищенко, О. |
author_sort |
Тищенко, О. |
title |
Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників |
title_short |
Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників |
title_full |
Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників |
title_fullStr |
Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників |
title_full_unstemmed |
Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників |
title_sort |
нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників |
publisher |
Iнститут української мови НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Дослідження |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42818 |
citation_txt |
Нові й актуалізовані слова та значення (словникові матеріали) у контексті сучасних неословників / О. Тищенко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 55-68. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
series |
Українська мова |
work_keys_str_mv |
AT tiŝenkoo novíjaktualízovaníslovataznačennâslovnikovímateríaliukontekstísučasnihneoslovnikív |
first_indexed |
2025-07-04T01:08:56Z |
last_indexed |
2025-07-04T01:08:56Z |
_version_ |
1836676637895163904 |
fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 55
УДК 81’373.374
Оксана Тищенко (м. Київ)
НОВI Й АКТУАЛIЗОВАНI СЛОВА
ТА ЗНАЧЕННЯ (СЛОВНИКОВI МАТЕРIАЛИ)
У КОНТЕКСТI СУЧАСНИХ НЕОСЛОВНИКIВ
© О.М. ТИЩЕНКО, 2011
У статті заналізовано вітчизняні й російські неословники за характером фізичного
носія та способом організації матеріалу, за новизною й особливостями лексикогра-
фічної інтерпретації лексики, за ступенем автономності словників. Обґрунтовано
чинники створення словникових матеріалів нових й актуалізованих слів та значень,
розроблено основні принципи укладання, зокрема, з’ясовано призначення матеріалів,
джерельну базу, критерії добору реєстрових одиниць та фіксації матеріалу, часову
лексикографічну межу.
Ключові слова: лексикографія, неословники, нові й актуалізовані слова, принципи
укладання, словникові матеріали.
Мовний узус швидко змінюється якісно й кількісно на всіх рів-
нях, і часто його фрагменти, важливі для повної картини пев-
ного дослідження — соціолінгвістичного, психолінгвістичного, історії
мови, морфологічного тощо, — не встигають потрапити до фундамен-
тальних словників. Можливо, деякі з фактів мовної діяльності й не
«заслуговують» з різних причин і з різних поглядів на таке вшануван-
ня через свою надто виразну оцінність, експресивність, що часто є на-
слідком порушення лексичної або словотвірної норми мови, а пере-
важна більшість неолексем і неосполук залишається поза реєстрами
нових нормативних словників української мови. Це й веде до появи
словників нового типу — неологічних або словників мовних іннова-
цій, здебільшого лексико-словотвірних [6: 106–107].
Останнім часом усе нагальнішою є потреба регулярного лексико-
графічного «зрізу» мовної ситуації з погляду нової та оновленої лек-
сики, фразеології, оскільки відсутність їхньої фіксації спричиняється
до певних прогалин у дослідженні мовних процесів. Зосередьмося на
лінгвістичних чинниках такої тотальної «інвентаризації» мовного ма-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 156
Тищенко О.М.
сиву українського узусу, не обмеженої якістю, нормативністю, частот-
ністю вживання тощо. Отже, це:
а) необхідність регулювання нормалізаційних процесів в україн-
ській мові. Відомо, що сьогодні ситуація в галузі вироблення нових і
коригування наявних норм літературної мови непроста. Однією з при-
чин є потужна міжмовна взаємодія, унаслідок якої українська мова
активно поповнюється запозиченими елементами, словотвірними мо-
делями, які потребують адаптування й виструнчення відповідно до
вимог і потреб української мови. Також важливим є зсув впливу на
формування літературних норм із мови художньої літератури на роз-
мовну, мову ЗМІ;
б) дослідження в усіх галузях мовознавства, насамперед, у лек-
сикології, фразеології, словотворі, граматиці, зокрема «для всебічно-
го системного опису лексики, нової за різними ознаками її семантики,
форми або спектрів функціонування в мовленні» [6: 107]. Це, зокрема,
вивчення процесів термінологізації й детермінологізації, зміни соці-
ально значущих конотацій — деідеологізації, переідеологізації, реідео-
логізації тощо, активізації певних словотворчих моделей та ін.;
в) створення фундаментальних словників мови. Відбити фак-
тичний стан лексики на момент виходу словника — нездійсненна, на
жаль, мрія лексикографа. Адже створення ґрунтовної словникової
праці потребує значних часових, фінансових, людських ресурсів. Саме
з цієї причини активізувалися такі види праць, як словники мовних
змін, словники інновацій, словникові матеріали, які шляхом суцільної
вибірки фіксували нове у лексиці, як-от, «Новое в русской лексике.
Словарные материалы» (За ред. Н. З. Котєлової, М., 1980–1987) [20].
Спостерігаючи за появою нових словників протягом останніх
кількадесят років в Україні та за кордоном, розкласифікуємо їх за та-
кими ознаками.
1. За характером фізичного носія та способом організації матеріалу:
— традиційні паперові (лінійні), напр., словник «Нові слова та зна-
чення» (Л. В. Туровська, Л. М. Василькова, К., 2008), словник-довідник
«Нове в українській лексиці» (Д. Мазурик, Львів, 2002), які пропону-
ють лексичні та семантичні неологізми української мови, нові запози-
чені слова, також оновлені функціонально чи стилістично [33; 16];
— електронні, які вже набувають статус традиційних (нелінійні, з
можливістю гіперпосилань), напр., неформальні бази даних «Словарь
молодежного сленга» (авт. ідеї Т. Колесникова, гол. ред. М. Кордон-
ський) [24]. Портал Lingvo пропонує безліч електронних словників,
з-поміж яких “Словник скорочень української мови», що містить 9336
скорочень і поновлюється щоденно (Шитов А.) [34], «Словник не-
очевидностей, словник родового відмінка, для захоплених, суржик» та
багато інших [31];
— такі, що мають паперовий та електронний варіанти, як-от
«Російсько-український словник» (за ред. акад. А.Ю. Кримського.,
акад. С.О. Єфремова, К., 1924–1932) [22].
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 57
Новi й актуалiзованi слова… у контекстi сучасних неословникiв
2. За новизною мовного матеріалу:
— частково доопрацьовані, оновлені, доповнені або створе-
ні на базі наявних словників, напр., «Новий російсько-український
словник-довідник» (укл. С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, Л.О. Пус-
товіт, К., 1996), «Сучасний словник іншомовних слів» (О.І. Скопнен-
ко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко, К., 2006), зроблений на основі «Слов-
ника іншомовних слів» (Л.О. Пустовіт, О.І. Скопненко, Г.М. Сюта,
Т.В. Цимбалюк-Скопненко, К., 2000) [18; 30; 26] та ін.;
— цілком нові, напр.: «Кореневий гніздовий словник української
мови: Гнізда з вершинами — омографічними коренями» (Є. А. Карпі-
ловська, К., 2002) — перший в українській лексикографії морфемно-
словотвірний словник гніздового типу, який унаочнює організацію
слів із коренями-омографами та їхніми неомографічними формальни-
ми варіантами. Словник пропонується як одна з можливих моделей
будови сучасного українського лексикону [10]; «Українсько-анг лій-
ський словник природничих термінів з префіксом не» (О. Кочерга,
Є. Мейнарович, К., 2000) [12]; «Краткий словарь современных поня-
тий и терминов» (укл. Н. Т. Бунимович та ін., М., 1993) [14]; «Лексико-
словотвірні інновації (1983–2003)» (А. Нелюба, Х., 2004) [17].
3. За мовним матеріалом:
— словники, які фіксують і описують нові загальномовні та вузько-
спеціальні слова або нові значення відомих слів — традиційні для лек-
сикографії одиниці, напр., «Словник дієслівних інновацій» (М.Д. Кар-
п’юк, Переяслав-Хмельницький, 1996), у якому формалізованими
ме тодами представлено зміни в семантиці дієслова, до реєстрових ді-
єслів сформульовано контекстуальні лексико-семантичні інновації,
дібрано функціональні еквіваленти, проаналізовано нормативні лек-
сико-семантичні варіанти та значеннєві відтінки [8]. У словнику
«Нові слова та значення» (Л.В. Туровська, Л.М. Василькова, К., 2008)
зібрано нову українську нормативну лексику, не засвідчену лексико-
графічними джерелами, — загальновживані слова, загальнонаукову й
міжгалузеву термінологію [33]. Також зазначимо в цьому ряді й
«Словник новотворів української мови» (Г.М. Віняр, Л.Р. Шпачук, Кри-
вий Ріг, 2002) [4];
— словники, які фіксують і описують одиниці, що до певного ета-
пу розвитку лінгвістики ще не були предметом лексикографії, але
входили кожна у свій час до словникової практики й спричиняли роз-
виток нових галузей лексикографії (напр., авторської неографії): це
авторські неологізми, епітети, морфеми, складні слова, рими, крила-
ті вислови, власні назви, вузькі класи слів або фразеологізмів (сино-
німи, антоніми, омоніми, жаргонізми тощо), напр., «Короткий слов-
ник жаргонної лексики української мови» (Л.О. Ставицька, К., 2003),
«Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів» (Ж.В. Колоїз, Кри-
вий Ріг, 2003) [28; 11].
До цього типу словників можна віднести також ті, що інтерпрету-
ють невербальні одиниці, як-от жести у словнику «Мова жестів глу-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 158
Тищенко О.М.
хих» (Р. Г. Краєвський, К., 1964) [13], графічні зображення, зокрема в
«Словаре смайликов» [25] тощо.
4. За лексикографічною інтерпретацією мовного матеріалу:
— словники (тлумачні, орфографічні, перекладні тощо), у яких
збережено традиційну лексикографічну інтерпретацію нових мов-
них одиниць та їхніх значень, що з’явилися у зв’язку з виникненням
або розвитком різних виробничо-професійних та соціальних сфер ді-
яльності, напр.: «Англо-українсько-російський словник з інформа-
тики та обчислювальної техніки» (О.М. Коссак, С.Л. Маньковський,
Львів, 1991), «Нові педагогічні поняття: англо-польсько-український
словник» (А.В. Василюк, Ніжин, 1999), «Толковый словарь русского
языка конца ХХ в.: Языковые изменения (за ред. Г.Н. Скляревської,
СПб, 2000) [32];
— словники, у яких запроваджено нову інтерпретацію (зокрема,
критерії добору, побудова тощо, фокус лінгвістичної уваги), зумов-
лену розвитком лінгвістичної думки (потребою описати мову з по-
гляду соціолінгвістики, психолінгвістики тощо) та екстралінгваль-
ними (зокрема, користувацькими) потребами, напр., «Інверсійний
словник української мови» (К., 1985), словник-довідник «Дзвона чи
дзвону? або -а (-я) чи -у (-ю) в родовому відмінку» (Н.Є. Лозова,
В.Б. Фридрак, К., 2006) [7; 5].
5. За ступенем автономності:
— автономні словники: «Нові слова та значення» (Л.В. Туров-
ська, Л.М. Василькова, К., 2008), «Сучасний словник іншомовних
слів» (О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко, К., 2006), «Корене-
вий гніздовий словник української мови: Гнізда з вершинами — омо-
графічними коренями» (Є.А. Карпіловська, К., 2002) [33; 30; 10];
— словникові матеріали, як-от «Індекс нових слів» у монографії
«Динамічні процеси у сучасному українському лексиконі» (Н.Ф. Кли-
менко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк, К., 2008), до якого вміщено
слова, не засвідчені в реєстрах словників до 1991 р. (@-жанр, інтер-
нет), а також слова-неосемантизми, зафіксовані з іншим значенням
(антивірус), та неографізми (ДУСя) [6]. У виданні «Новое в русской
лексике. Словарные материалы» (за ред. Н.З. Котєлової, М., 1980–
1987) запропоновано не зафіксовані у фундаментальних нормативних
словниках нові слова й словосполучення, нові значення, у тому числі
й авторські, оказіональні [20]. Видання задеклароване як ненорматив-
не, тобто як таке, що містить лише матеріали для створення слов-
ників.
Предметом нашої уваги є лексикографічні праці, призначення
яких — фіксувати нове в лексиці. Н.З. Котєлова висловила думку про
те, що кожній стадії життя нового слова відповідає свій тип словника
[20: 118]:
1. Нове слово з’являється в мові окремого мовця. Форма його фік-
сації — щорічні словникові матеріали, напр., «Новое в русской лекси-
ке. Словарные материалы» (за ред. Н. З. Котєлової, М., 1980–1987),
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 59
Новi й актуалiзованi слова… у контекстi сучасних неословникiв
де поряд із потенційними нормативними лексемами містяться й «од-
норазові» оказіональні одиниці, сумнівні з погляду нормативності,
системності, естетичності.
2. Слово певною мірою стабілізується. Форма фіксації — слов-
ники-довідники з хронологічними межами, напр.: «Новые слова и зна-
чения. Словарь-справочник по материалам прессы и литературы 60-х
годов» (Н.З. Котелова, Ю.С. Сорокин. М., 1971) [19], а також словник
за матеріалами 70-х років; «Лексико-словотвірні інновації (1983–
2003) Словник» (Харків, 2004) [17]; «Нові слова та значення»
(Л.В. Туровська, Л.М. Василькова, К., 2008), який, з одного боку,
пропонує нові слова та значення кінця ХХ–поч. ХХІ ст. (банкомат,
бартеризація, бейдж), з іншого — не містить індивідуально-авторських
новотворів, експресивно-забарвлених слів, номенклатуру [33]. Слов ник-
довідник «Нове в українській лексиці» (Д. Мазурик, Львів, 2002) по-
дає нову лексику української мови 1001–2001 рр. — найуживаніші
лексичні, семантичні та стилістичні неологізми, українські та запози-
чені (дайджест, кінопідприємець, мажоритарник, назагал) [16].
3. Слово закріпилося в загальному вжитку. Форма фіксації — тлу-
мачні словники тривалого періоду, напр., «Словник української мови»
в 11 т. (К., 1970–1980). Це можуть бути й оновлені фундаменталь-
ні словники, напр., 20-томний тлумачний словник української мови,
який готують до видання в Українському мовно-інформаційному
фонді НАН України, базується на 11-томному «Словнику української
мови» і містить нові та актуалізовані слова й значення, відтінки зна-
чень. До таких нововведень належить активна загальновживана й па-
сивна лексика, зокрема, термінологічна тощо (як власнеукраїнська,
так й іншомовна). «Великий тлумачний словник сучасної української
мови» (за ред. В.Т. Бусела, К.–Ірпінь, 2005) також є постійно оновлю-
ваною, поповнюваною версією згаданого 11-томного Словника. Проте
одиниці, вміщені до його реєстру, певною мірою перебувають на межі
між другою й третьою стадіями життя нового або актуалізованого сло-
ва (ми не знайдемо тут нових слів смайлик та жаргонних значень слів
зависати, висіти, проте є хакер, глюк, глючити) [2].
Одразу відзначимо, що неологічні словники в Україні представ-
лені лише працями другого й третього типу [16; 17; 33]. Матеріалами
(працями першого типу), як ми вже зазначили, можна вважати реєстр
«Індекс нових слів» [6]. Також певною мірою цю прогалину в укра-
їнській лінгвістиці заповнюють реєстри, словопокажчики авторських
неологізмів, галузевих термінологій як додатки до дисертацій і моно-
графій, напр., «Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі
мови засобів масової інформації» [29].
Отже, закономірною є потреба в щорічних словникових матері-
алах, що дають змогу відбити певний етап розвитку мови, зокрема її
лексичного складника. Для вироблення засад укладання таких мате-
ріалів необхідно зробити огляд вітчизняних і зарубіжних неологічних
словників різного типу.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 160
Тищенко О.М.
Підходи до лексикографічного моделювання мовної динаміки,
неологічні словники ґрунтовно аналізують Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Кли-
менко, Л.П. Кислюк у контексті вивчення динамічних процесів в укра-
їнському сучасному лексиконі [6: 106–133]. Автори зазначають, що
нова українська лексика потребує опису насамперед у таких словни-
ках:
— диференційних пояснювального типу, тобто опису форми й се-
мантики окремих лексем (саме такі словники й репрезентують нове в
українській мові сьогодні);
— інтегральних — словниках лексичних комплексів, де подавати-
муться серії слів або їх компонентів (афіксів, основ), об’єднаних спіль-
ною ознакою новизни, напр., словник словотвірних комплексів гніздо-
вого типу — словник слів з новими твірними основами, об’єднаних
мотиваційними відношеннями, комплексів афіксо- або формантозорі-
єнтованих — словники комплексів лексем, створених за спільною мо-
деллю [6: 112, 120]. Як зразок автори наводять повні чи неповні гнізда
від неолексем піар, Інтернет, а також зміни в складі гнізда від сло-
ва Україна тощо. Пропонуючи сучасні перспективні й функціональні
моделі неологічних словників, дослідники наголошують, що незалеж-
но від нормативності, життєспроможності того чи того слова, усі нові
одиниці мають бути зафіксовані в певний спосіб: «призначення нео-
логічного словника на відміну від словника нормативного, академіч-
ного типу ..полягає насамперед у моделюванні рухомої матерії сучас-
ної української мови» [6: 124].
У створенні саме таких регулярних словникових матеріалів, де
буде зафіксовано нове в лексиці української мови, важливо визначи-
тися з:
— призначенням матеріалів, напр., зібрати та систематизувати
нову лексику, не засвідчену лексикографічними джерелами, дати її тлу-
мачення [33], відобразити процеси в лексико-семантичній системі мови
[16; 17; 32], створити підґрунтя для комплексного неологічного словни-
ка [6], зафіксувати потік стихійного мовного життя, продемонструвати
факти народження нових одиниць, їхні зміни, входження до мови [20];
— джерельною базою, її якістю, обсягом і хронологічними межа-
ми, напр., у виданні «Новое в русской лексике. Словарные материалы»
(За ред. Н.З. Котєлової, М., 1980–1987) щороку було опрацьовано об-
межене коло періодичних видань (починаючи з 10 одиниць), що вихо-
дили протягом трьох місяців [20]; у словнику-довіднику «Нове в укра-
їнській лексиці» (Мазурик Д., Львів, 2002) зафіксовано нову лексику
періоду 1991–2001 рр., що трапилася у 30-ти ЗМІ, зокрема на телеба-
ченні [16]; «Нові слова та значення» (Л.В. Туровська, Л.М. Василькова,
К., 2008) укладені на основі преси кінця 90-х р. ХХ ст. — початку ХХІ ст.
(кількість джерел не зазначено) [33]; до «Індексу нових слів» у моно-
графії «Динамічні процеси у сучасному українському лексиконі»
(Н.Ф. Клименко, Є.А.Карпіловська, Л.П. Кислюк, К., 2008) увійшли
слова, не засвідчені в словниках радянської доби (до 1991 р.) [6];
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 61
Новi й актуалiзованi слова… у контекстi сучасних неословникiв
— критеріями добору реєстрового матеріалу. Більшість нео-
словників — нормативних — фіксує лексику, що так чи інакше вже
ствердилася в мовному узусі: найуживаніші нові українські й запо-
зичені слова, відносні неологізми (такі, що вже ввійшли до орфогра-
фічних словників кінця ХХ ст.), оновлені семантично, функціональ-
но чи лексично [16]; нормативні загальновживані слова й наукові
терміни (подеколи у варіантному написанні), які дібрано за критері-
ями новизни (тобто за відсутністю у словниках, за оновленням се-
мантики), мовних чи позамовних чинників, лексичного чи слово-
твірного значення [33].
На відміну від зазначених праць, до «...Словарных материалов»
[20] у зв’язку з їхнім особливим призначенням увійшли, як уже було
зазначено, лексеми «одноразового» використання: оказіональні похід-
ні від власних імен, абревіатури, складні слова тощо. Укладачі свідомо
відмовляються від оцінювання з погляду нормативності, вдалості, ес-
тетичної цінності тощо;
— лексикографічною межею, від якої певна одиниця є неологіз-
мом. Зазвичай неологічні словники й словникові матеріали почина-
ють «жити» від конкретної дати лексикографування, напр., від 1991 р.
[6] або приблизно окресленого періоду, напр., кінець ХХ — поч. ХХІ ст.
[33];
— принципом організації реєстрового матеріалу. Аналізовані
лексикографічні праці укладено переважно традиційним способом —
алфавітним, словникова стаття побудована як тлумачна із необхідни-
ми елементами — граматичними й стилістичними характеристиками,
тлумаченням, ілюстрацією. Додаткові специфічні елементи — графіч-
ні позначки — характеризують активізацію чи пасивізацію слова, його
першу фіксацію і под., напр., словник-довідник «Нове в українській
лексиці» (Д. Мазурик, Львів, 2002), «Толковый словарь русского
языка конца ХХ в.: Языковые изменения» (за ред. Г.Н. Скляревської,
СПб, 2000) [16; 32]. Як ми вже зазначили, новітнім підходом означена
теоретична робота «Динамічні процеси у сучасному українському лек-
сиконі» (Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк, К., 2008),
де запропоновано комплексний підхід до створення електронних нео-
словників [6].
Отже, для раціональної роботи над щорічними випусками мате-
ріалів нових слів і значень (далі – Матеріали) визначаємо такі кри-
терії:
1. Обсяг і якість джерел мовного матеріалу. Основу станов-
лять джерела науково-популярного, художнього, публіцистичного,
офіційно-ділового, конфесійного, розмовно-побутового стилів, серед
джерел є ЗМІ 2008–2010 рр. (електронні версії паперових видань,
напр., газета “День”, а також суто інтернет-джерела); сучасна худож-
ня література, видана після 2002 р. (твори Вал. Шевчука, О. Забуж-
ко, І. Карпи, Л. Дереша та ін.), письмові тексти інтернет-спілкування
(форуми, чати, блоги). Значно меншою мірою опрацьовано наукові
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 162
Тищенко О.М.
тексти у зв’язку із їхньою вузькою спрямованістю. Словники як дже-
рела реєстрової лексики не залучено.
Спосіб опрацювання електронного ресурсу полягає у двох під-
ходах: а) суцільна вибірка слів, нефіксованих у словниках, або фік-
сованих, але невитлумачених слів, сталих словосполук, а також ілю-
стративного матеріалу з текстів обраних за основу ресурсів, напр.,
офіційний сайт Газета.ua: 2010 [Електронний ресурс] / Режим досту-
пу: http://gazeta.ua; художній твір тощо; б) добір цитатного матеріа-
лу останніх років за пошуковими системами з посиланням ПС – елек-
тронний ресурс за результатами пошукових систем.
2. Лексикографічна межа, від якої вважаємо слово новим чи не-
фіксованим. Дібрані лексеми звірено з одиницями реєстрів україн-
ських словників, які вийшли до 2009 р. включно, а для електронних
словників — до 2010. Насамперед це он-лайновий проект Словник-
Нет (портал української мови та культури), що спирається, як було
зазначено на офіційному сайті, близько на 30 джерел (з-поміж яких
“Словник української мови” в 11 т., 1970–1980, “Словарь української
мови” за ред. Б. Грінченка, галузеві термінологічні словники тощо) і
донедавна був найповнішою українськомовною лексикографічною ба-
зою тлумачного типу, це “Український орфографічний словник”, 2009,
“Великий тлумачний словник сучасної української мови”, 2009, а та-
кож інші словники нової лексики [3]. Для відстежування актуалізова-
ної лексики залучено корпус словників кінця ХІХ – поч. ХХ ст., під-
готовлений київським видавництвом “К.І.С.” [23].
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ЗВІРЯННЯ
ВТССУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови / Кер. вид.
проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Н. Клічак, наук. ред. В.В. Жай-
воронок. – К.: Вид. Дніпро, 2009. – 1329 с.
ВТССУМ(Б) Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., до-
пов. та CD) / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ Перун,
2007. – 1736 с.
Грінч. Словарь української мови / Упорядник з додаванням власного мате-
ріалу Б. Грінченко. – К., 1907–1909. – Т. І–ІV.
ДПСУЛ Динамічні процеси у сучасному українському лексиконі / Климен-
ко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. – К.: Вид. Дім Дмитра Бу-
раго, 2008. – 335 с.
КТСЛТ Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термі-
нів / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.
ЛСІ Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983–2003). – Х., 2004.
МНЛ Мазурик Д. Нове в українській лексиці. Словник-довідник. – Львів:
Світ, 2002. – 130 с.
НСЗ Туровська Л.В., Василькова Л.М. Нові слова та значення. – К.: До-
віра. – 2008. – 271 с.
Орф-2009 Український орфографічний словник / За ред. В.Г. Скляренка. – К.:
Довіра, 2009. – 1011 с.
СловникНЕТ СЛОВНИК.net, 2006–2010 [Електронний ресурс] / – Режим досту-
пу: http://www.slovnyk.net/about/ (опрацьовано на стан 30.09.2010).
ПрС Правописний словник / Г. Голоскевич. – К., 1929. [Електронний ре-
сурс] / – Режим доступу: http://r2u.org.ua/main/dicts
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 63
Новi й актуалiзованi слова… у контекстi сучасних неословникiв
РУС Російсько-українські словники [Електронний ресурс] / Підготу-
вали: Н. Марченко, В. Кубайчук, А. Рисін, Р., О. Телемко, О. Окси-
мовець. – К.: “К.І.С.”– Режим доступу: http://r2u.org.ua/main/dicts
(опрацьовано на стан 24.11.2010).
РУСДМ Російсько-український словник ділової мови / М. Дорошенко,
М. Станиславський, В. Страшкевич. – К.–Х., 1930 [Електронний ре-
сурс] / – Режим доступу: http://r2u.org.ua/main/dicts
РУС(Із) Російсько-український словник / О. Ізюмов. – Х–К, 1930. –980 с.
[Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://r2u.org.ua/main/
dicts
РУС(Кр-Єф) Російсько-український академічний словник: Т. І–ІІІ / Гол. ред.
акад. А. Кримський, акад. С. Єфремов. – К., 1924–1933. [Електро-
нний ресурс] / – Режим доступу: http://r2u.org.ua/main/dicts
РУСПМ Російсько-український словник правничої мови /
В.І. Войткевич-Павлович, Г.Д. Вовкушівський та ін. – К. 1926 [Елек-
тронний ресурс] / – Режим доступу: http://r2u.org.ua/main/dicts
РУСТТ Російсько-український словник технічної термінології // І. Шелудь-
ко, Т. Садовський. – К., 1928 [Електронний ресурс] / – Режим досту-
пу: http://r2u.org.ua/main/dicts
СІС Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К., 1977. —
775 с.
ССІН Сучасний словник іншомовних слів / Укл. О.І. Скопненко, Т.В. Цим-
балюк. – К.: Довіра, 2006. – 1017 с.
СС Словник скорочень в українській мові / За ред. Л.С. Паламарчука. – К.:
Вища школа, 1988. – 511 с.
ССУМ Шитов А. Словник скорочень української мови [Електронний ре-
сурс] / – Режим доступу: http://ukrskor.info.
СУР Словник українсько-російський (літери А-Й) / А. Ніковський.
– К., 1927. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://r2u.org.
ua/main/dicts
СФ Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоножен-
ко, І.С. Гнатюк, В.В. Дятчук та ін. – К.: Наук. думка, 2008. – 1104 с.
УЖ Ставицька Л.О. Словник жаргонної лексики української мови. – К.:
Критика, 2003. – 335 с.
УЛ-ХХ Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови
засобів масової інформації). – К.: Видавн. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
ЧІ Чемеркін С. Матеріали до словника нових слів і значень (слова з
прикладкою Інтернет) // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук.
праць / Відпов. ред. к. філол. н. І.С. Гнатюк. – К., 2009. – С. 191–
212.
Неологізми, уже зафіксовані в словниках тлумачного типу, до
Матеріалів не входять. Виняток становлять одиниці з іще не зафік-
сованим новим значенням, відтінком чи формою – слова-значення,
напр., ВС*, МАРГІНЕ ́ ́С*, ГЛАМУ ́ ́РНИЙ* тощо, які подано з відпо-
відним знаком (*). Одиниці, зафіксовані в реєстрах без тлумачення,
подано зі знаком (●) та ремаркою про фіксацію: АВТІ ́ВКА●, ... Зафікс.
в Орф-2009. Коли ж уточнено (або розширено) стилістичну, грама-
тичну, тлумачну, ілюстративну частини до вже витлумачених слів (пе-
рев. це стосується абревіатур, абстрактних іменників та актуалізова-
них слів), це позначено двома астерисками: АУП** [ау ́ ́п], граф. АУП,
невідм., ж. Скор.: асоціація українських письменників. Першим прези-
дентом АУП був Юрко Покальчук (УМ, 10.02.2010). Зафікс. у ССУМ.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 164
Тищенко О.М.
Якщо слово було зафіксовано в лексикографічних джерелах кінця
ХІХ – поч. ХХ ст. й активізувалося в сучасних текстах, його позначе-
но знаком ↑, напр., ↑ РОЗВО ́ДНЕНИЙ●, ... Зафікс. у РУСТТ. Джерела
фіксації подано в хронологічному порядку.
3. Якість реєстрових одиниць. До Матеріалів уходять:
а) неологізми в широкому розумінні. Це не засвідчена досі в лек-
сикографічних працях запозичена та питома лексика, напр.:
— загальновживана, як-от: ВАЛЕНТИ ́НКА●, и, ж. Сувенір (пе-
рев. листівка) у формі серця чи з його зображенням, який закохані
дарують одне одному на день св. Валентина (день закоханих). Вина-
хідливість закоханих у створенні валентинок не знає меж – листівки,
кульки, статуетки... (Форум). // Будь-яке привітання з цим святом.
СМС-валентинки – це тексти СМС-повідомлень, якими ви зможете
порадувати свою кохану половинку (ПС). / Обр. (у лапках). Захоплю-
ючі “валентинки”, які природа створила на земній поверхні (фото) (Га-
зета.ua, 12.02.2010). Зафікс. в Орф-2009;
— стилістично, емоційно забарвлена лексика: БАДЯ ́ЖНИЙ, а,
е, зниж. Саморобний, низькопробний. Тональна основа буде дореч-
ною при вечірньому макіяжі, для солідної дамочки років 30-ти, зви-
чайно ж якщо це не якийсь дешевий бадяжний засіб (ПС); Це бадяж-
ний сайт... Називається, що придумали, то і написали (ПС). / Обр.
Ми ненавиділи цю бадяжну Європу. Нас нудило від неї (І. Карпа,
Перл. пор.); зокрема розмовні лексеми напр., із суспільно-політичної,
спортивної та ін. сфер: Ю ́ЩЕНКІВЦІ (у лапках і без лапок), ів, мн.
(одн. ю щенківець, вця, ч.), політ., розм. Прихильники та соратники
В. Ющенка, президента України 2004–2010 рр. Одна з основних про-
пагандистських тез, яку часто повторює Ющенко і ющенківці: “ми
хочемо жити за законом, а не за поняттями” (ПС); Якщо до нової
коаліції ввійде “НУ-НС”, то шанс зберегтися на посаді має “ющенкі-
вець” Іван Васюник (ПС);
— термінологічна: АКТИНОБАКТЕ ́РІЇ, ій, мн., біол. Група ниж-
чих рослинних мікроорганізмів; актиноміцети, променисті гриби. Ак-
тинобактерії – бактерії, що мають подібну до грибів міцелярну будову
(ОС), зокрема, значну частку становить суспільно-політична: АН ТИ-
ЄВРОПЕ ́ЙСЬКИЙ●, а, е. Який спрямований, виступає проти усього
європейського. Зробити це слід насамперед для внесення ясності з од-
ного надважливого питання: хто у вищому законодавчому органі краї-
ни, на думку прем’єра, “підтримує антиукраїнський, антидемократич-
ний, антиєвропейський розвиток з усіма складовими олігархічної
системи, а хто обстоює позиції демократії та європейського шляху”
(УК, 26.03.2010). Зафікс. в Орф-2009;
б) графічні кириличні відповідники запозичених скорочень, зву-
кові абревіатури: ЕСЕМЕ ́С, невідм. і у, ч., а, с. Коротке повідомлення
(перев. текстове), передане мобільним телефоном. Що там усередині?
Записи, майже репортажні... Листи – свої й до себе, переважно елек-
тронні, розгорнуті й згорнуті... Есемеси... (І. Карпа, Перл. пор.);
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 65
Новi й актуалiзованi слова… у контекстi сучасних неословникiв
в) нові (або досі не фіксовані) значення відомих слів:
ДОКУМЕНТУВА́ТИ*, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Супроводжувати ци-
тату, вислів або іншу інформацію даними про її джерело. Документу-
вати ілюстрації в словнику (ОС); ПОМАРА́НЧЕВИЙ* (у лапках і без
лапок), а, е, політ., розм. 1. Який стосується політики НУНС, діяль-
ності, поглядів її членів та прихильників (від основного кольору пе-
редвиборчої кампанії блоку Наша Україна). Як відомо, свого часу гас-
ло “Закон один для всіх” використовували представник помаранчевого
табору Юрій Луценко, також Віктор Ющенко (ПС); Судова революція:
Рада відсторонила трьох “помаранчевих” суддів КСУ (ПС). 2. у знач. ім.
помара́нчеві, их, мн. (одн. помара́нчевий, ого, ч., помара́нчева, ої, ж.).
Члени та прихильники НУНС, прихильники В. Ющенка. “Регіоналів”
виганяють із партії за загравання з “помаранчевими” (ПС).
г) нові або ще нефіксовані поширені форми слів: БІГУДІ ́*: у
бігудя ́х, прост. Тс. у бігуді ́. Вона [дружина] ніколи не ходила по хаті
в потворних халатах, бігудях чи футболках із розтягнутим горлом
(І. Карпа, Перл. пор.). Зафікс у СловникНЕТ; НАЙ БЮДЖЕ ́Т НІ-
ШИЙ●, а, е, екон., публіц. Який найбільшою мірою стосується бю-
джету, цілком залежить від нього. Керівник області охарактеризував
ситуацію, що складається на “найбюджетнішому напрямку”, щодо
виплати в регіоні заробітної плати працівникам державних установ,
медикам, освітянам тощо (УК-с). Зафікс. у ДПСУЛ;
ґ) засвідчені, напр., в орфографічних словниках чи в реєстрах
слів, але не витлумачені одиниці, напр: АВТІ ́ВКА●, и, ж., розм. Авто-
мобіль. Під Полтавою 250 автівок стали заручниками негоди (Газета.
ua, 12.02.2010). Зафікс. в Орф-2009;
д) авторські: БІ ́ЛО-РОЗСИ ́НЕНИЙ, а, е, авт. Білий з легким
відтінком синього (про колір). І може б, подумав тоді я: стрибаючи, я
б не впав на снігову гору, а полетів би, як птах, у цей біло-розсинений
простір (Вал. Шевчук, Декор. жін.); позначкою ▲ фіксуємо неологіз-
ми, які не потребують тлумачення: БЕЗ НА ДІ ́Й НО- ОП ТИ МІС ТИ ́Ч-
НИЙ▲, а, е, авт. Інколи здавалося, що то пахне дорогий французький
сир. Якийсь по-особливому смердючий – значить, вишуканий. Без на дій-
но- оптимістичний погляд на речі (І. Карпа, Перл. пор.).
е) скорочення, зокрема запозичення латиницею, які поши ри лися
в українській мові як адаптовані кириличні варіанти: VIP- ПЕН-
СІОНЕ ́Р (у лапках і без лапок) [віп-пенсіоне ́ ́р і ві-ай-пі ́-пенсіоне ́ ́р],
граф. VIP-пенсіонер, vip-пенсіонер, ВІП-пен сіонер, віп-пенсіонер, а,
ч. Тс. спецпенсіоне ́ ́р. В Україні 200 тисяч “VIP-пенсіонерів” (УМ,
26.02.2010); АК [а-ка ́], граф. АК, невідм., фін. Скор.: акціо нер но-
комерційний. Банки змінили свій статус на акціонерні та перейшли
переважно на комерційні засади: Агропромбанк “Україна” АК, АК “Ук-
рсоцбанк” та акціонерно-комерційний Промінвестбанк (ОС);
є) фразеологізми й сталі терміносполуки: ЗЕЛЕ ́НИЙ*, а, е:
◊ До зеле ́ного в но ́сі, розм. Байдуже, однаково. Та мені до зелено-
го в носі, як там хто каже про мене (ПС) Зафікс. у СловникНЕТ;
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 166
Тищенко О.М.
НЕДИВЕРСИФІКО ́ВАНИЙ, а, е: Δ Недиверсифіко ́ваний фонд,
екон. — фонд, не обмежений вимогами, які висувають до диверсифіко-
ваного фонду, пов’язаний з більшою дохідністю та більшими ризика-
ми. Акції закритого недиверсифікованого корпоративного інвестицій-
ного фонду “Синергія-5” пройшли процедуру лістингу (ІЦПУ);
ж) окрім неологізмів, до Матеріалів увійшла лексика, не фіксована
досі з певних причин, але поширена в сучасних джерелах (окрім застарі-
лої лексики, вжитої, скажімо, у художніх творах з метою відобразити
певну епоху), напр., ГРО́УЛІНГ, у, ч., муз. Своєрідний спів у деяких сти-
лях металу, який нагадує крик, гарчання; гроул. Важкий гроулінг Вадима
Юника в готичній естетиці для тендітних вух співочого слов’янського
народу завдяки західним впливам вже став більш-менш звичним (Фо-
рум); КО́СМИ, ів, мн., зневажл. Довге волосся. На обкладинці було на-
мальовано чоловіка з кажанячими крильми, щоправда, волосся було роз-
патлане і висіло ковтунистими космами (Вал. Шевчук, Декор. жін.);
ШИРОКОГАЛУЗЕ́ВИЙ, а, е. Який охоп лює різні галузі. Україна не
відставала і за прикладом західних країн також нарощувала економічну
активність. 3-й квартал приніс чіткий та системний широкогалузевий
ріст обсягів виробництва (ІЦПУ); РАЙАДМІНІСТРА́ЦІЯ, ії, ж. Скор.:
районна адміністрація. Заступник голови вважає основною причиною пе-
ребоїв з організацією харчування в школах та дитсадках міста неналеж-
ну увагу до цієї проблеми райадміністрацій (Газета.ua, 24.02.2010);
СТРИ́ЖЕЧКА, и, ж., пестл. Стрижка. Трапилося в одній із перших пере-
дач .. страшно славна жіночка, ледь припорошена сивиною чорнявка,
мати двох хлопчиків і сама на хлопчика схожа, стрижечка мало не бобри-
ком (О. Забужко, Я, Мілена) та ін.
Моделювання потенційних одиниць, а також семантичних, сло-
вотворчих, тематичних гнізд не є предметом опрацювання в Матеріа-
лах.
4. Характер лексикографічної інтерпретації. За основі взято
традиційну лексикографічну тлумачну практику з урахуванням до-
свіду колективу під керівництвом Н. З. Котєлової [20] та інструкції
Н. Є. Лозової [15], спеціально розробленої для проекту Нові й актуа-
лізовані слова та значення: словникові матеріали робочої групи від-
ділу лексикології та лексикографії Інституту української мови НАН
України.
Словникові матеріали — це спроба щорічного лексикографічного
зрізу мовної ситуації з метою виявлення нової, оновленої й актуалізо-
ваної лексики і фразеології (яка, можливо, не є нормативною), а та-
кож раніше відомої активної лексики, не зафіксованої в інших лекси-
кографічних джерелах. Ненормативність деяких одиниць відзначено
відповідними ремарками (прост., нереком.), подано також рекоменда-
ційні варіанти.
Матеріали можуть бути корисними філологам для розв’язання
фундаментальних та практичних завдань лінгвістики: це лексичні,
фразеологічні, граматичні, стилістичні та ін. теоретичні дослідження,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 67
Новi й актуалiзованi слова… у контекстi сучасних неословникiв
з’ясування питань культури мови, укладання словників тощо; студен-
там, учням шкіл та всім, хто цікавиться розвитком лексики сучасної
української мови.
1. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Ред.
В.Т. Бусел; Уклад.: В.Т. Бусел, М.Д. Василега-Дерибас, О.В. Дмитрієв та ін. — К.; Ір-
пінь: ВТФ «Перун», 2003. — 888 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Гол. ред. В.Т. Бусел,
редактори-лексикографи: В.Т. Бусел, М.Д. Василега-Дерибас, О.В. Дмитрієв та
ін. — К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. — 1728 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Проект СЛОВНИК.НЕТ
онлайн [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.slovnyk.net
4. Віняр Г. М., Шпачук Л. Р. Словник новотворів української мови. — Кривий Ріг, 2002. —
126 с.
5. Дзвона чи дзвону? або -а (-я) чи -у (-ю) в родовому відмінку / Н.Є. Лозова, В.Б. Фрид-
рак. — К: Наук. думка, 2006. — 167 с.
6. Динамічні процеси у сучасному українському лексиконі / Клименко Н.Ф., Кар-
піловська Є.А., Кислюк Л.П. — К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2008. — 335 с.
7. Інверсійний словник української мови. — К.: Наук. думка, 1985. — 812 с.
8. Карп’юк М.Д. Словник дієслівних інновацій. — Переяслав-Хмельницький, 1996,
Т. 1. — 207 с.
9. Карпіловська Є.А. Динаміка сучасної української мови в словниках нового поколін-
ня (проект серії словників нової української лексики) // Українська мова. — 2004. —
№3. — С. 3–29.
10. Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда з верши-
нами — омографічними коренями. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» імені
М.П. Бажана, 2002. — 912 с.
11. Колоїз Ж. В. Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів. — Кривий Ріг, 2003. —
154 с.
12. Кочерга О., Мейнарович Є. Українсько-англійський словник природничих термінів з
префіксом не. — К.: Ін-т теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова, 2000. — ?? с.
13. Краєвський Р. Г. Мова жестів глухих. — К.: Рад. школа, 1964. — 219 с.
14. Краткий словарь современных понятий и терминов / Сост. Н. Т. Бунимович и др. —
М., 1993. — 234 с.
15. Лозова Н. Є. Словник нових та актуалізованих слів і значень (інструкція) // Лек-
сикографічний бюлетень: Зб. наук. праць / Відп. ред. І. С. Гнатюк. — К., 2009. —
Вип. 18. — С. 21–31.
16. Мазурик Д. Нове в українській лексиці. Словник-довідник. — Львів: Світ, 2002. — 130 с.
17. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983–2003). — Харків, 2004. — 188 с.
18. Новий російсько-український словник-довідник / Укл. Єрмоленко С. Я., Єрмоленко
В.І., Пустовіт Л.О. — К.: Довіра, 1996. — 783 с.
19. Новые слова и значения. Словарь-справочник по материалам прессы и литературы
60-х годов / Н. З. Котелова, Ю. С. Сорокин. — М., 1971. — 640 с.
20. Новое в русской лексике. Словарные материалы / Под ред. Н.З. Котеловой. — М.:
Русский язык, 1980–1987. — Вып.1–7.
21. Попова Т.В., Рацибурская Л.В., Гугунава Д.В. Неология и неография современного
русского языка. — М.: Флинта; Наука, 2005. — 189 с.
22. Російсько-український словник [Електронний ресурс] / За ред. акад. Кримського А.Ю.,
акад. Єфремова С.О. — К.: Вид-во «К.І.С.», 2007 / Режим доступу: http://krym.
linux.org.ua.
23. Російсько українські словники [Електронний ресурс] / Підготували: Н. Марченко,
В. Кубайчук, А. Рисін, Р., О. Телемко, О. Оксимовець. — К.: “К.І.С.”– Режим доступу:
http://r2u.org.ua/main/dicts
24. Словарь молодежного сленга [Електронний ресурс] / Авт. идеи Колесникова Т.,
гл. ред. Кордонский М. /Режим доступу:http://slanger.ru.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 168
Тищенко О.М.
25. Словарь смайликов [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.wahome.
spb.ru/web_design/ smile.htm
26. Словник іншомовних слів / Укл. Л.О. Пустовіт, О.І. Скопненко, Г.М. Сюта, Т.В.
Цимбалюк-Скопненко. — К.: Довіра, 2000. — 1018 с.
27. Словник неочевидностей, словник родового відмінка, для захоплених, суржик
[Електронний ресурс] / Режим доступу: www.mova.kiev.ua.
28. Ставицька Л.О. Короткий словник жаргонної лексики української мови. — К.: Кри-
тика, 2003. — 335 с.
29. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів ма-
сової інформації. — К.: Видавн. центр КНЛУ, 2003. — 388 с.
30. Сучасний словник іншомовних слів / Укл. О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк-Скоп-
ненко. — К., Довіра, 2006. — 1017 с.
31. Тименко Л. Лексикографічні праці в Інтернеті // Лексикографічний бюлетень:
Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В. Німчук. — К., 2007. — Вип. 15. — С. 58–62.
32. Толковый словарь русского языка конца ХХ в.: Языковые изменения / Под. ред.
Г.Н. Скляревской. — СПб. 2000. — 700 с.
33. Туровська Л.В., Василькова Л.М. Нові слова та значення. — К.: Довіра. — 2008. —
271 с.
34. Шитов А. Словник скорочень української мови [Електронний ресурс] / Режим
доступу: http://ukrskor.info.
Oksana Tyshchenko (Kyiv)
NEW AND UPDATED DIRECTLY WORDS
AND THEIR MEANING (DICTIONARY MATERIALS)
IN THE CONTEXT OF CURRENT NEW DICTIONARY
In the article the factors of creation of dictionary materials of the new and updated directly
words and values are grounded, basic principles of vocabulary drafting in particular:
setting of materials, sources, principles of selection and treatment of material, temporal
lexicographic line interpretation are analysed.
Key words: lexicography, new and updated directly words, drafting principles, vocabulary
materials.
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡øÍ‡
ВІД РІЗДВА ХРИСТОВОГО
У публікаціях на різдвяну тематику трапляються вживання до Різдва Христова,
від Різдва Христова, крім Різдва Христова і под., у яких використано форму
Христова подібно до російської мови, пор.: от Рождества Христова, до Рож-
дества Христова.
В українській назві свята Різдво Христове форма Христове – це форма серед-
нього роду присвійного прикметника, утворена від імені Христос. Як відомо, у
непрямих відмінках присвійні (короткі) прикметники мають закінчення повних
прикметників, тобто -ого (родовий відм.), -ому (давальний і місцевий відм.),
пор.: батьків – батькового, батьковому і т.д.; Петрове – Петрового, Петровому і
т.д. Тому й форму середнього роду присвійного прикметника Христове потрібно
відмінювати як повні прикметники середнього-чоловічого роду, а саме: Різдво
Христове – Різдва Христового, Різдву Христовому, Різдвом Христовим.
Отже, в українській мові правильно вживати до Різдва Христового, від Різд-
ва Христового.
Катерина Городенська
|