Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)

Відійшов у вічність Дмитро Григорович Гринчишин — один із когорти “золотого покоління” львівських мовознавців, із-поміж яких — І. Ковалик, Л. Гумецька, І. Керницький, А. Генсьорський, Д. Бандрівський, Я. Закревська, Л. Полюга, У. Єдлінська, Л. Коць-Григорчук, А. Залеський, М. Ху даш та інші. Проте в...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Дидик-Меуш, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут української мови НАН України 2011
Schriftenreihe:Українська мова
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42830
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010) / Г. Дидик-Меуш // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 144-145. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-42830
record_format dspace
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1144 Пам’яті © Г.М. ДИДИК7МЕУШ, 2010 УДК 82784 + 092Гринчишин Д.Г. ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ ГРИНЧИШИН (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010) Д.Г. Гринчишин Відійшов у вічність Дмитро Григорович Гринчишин — один із ко- горти “золотого покоління” львівських мовознавців, із-поміж яких — І. Ковалик, Л. Гумецька, І. Керницький, А. Генсьорський, Д. Бандрів- ський, Я. Закревська, Л. Полюга, У. Єдлінська, Л. Коць-Григорчук, А. Залеський, М. Ху даш та інші. Проте він, без перебільшення, за науковим доробком посів вагоме місце в сучасному українському мовознавстві та в славістиці за- галом. Дорога Д.Г. Гринчишина до науки нагадує шлях багатьох учених: університет, аспіранту- ра (1963 р. захистив дисертацію “Субстантивація прикметників української мови” під керівни- цтвом проф. І. Ковалика), ви- кладання у вищій школі. Його наукове життя пов’язане з від- ділом мовознавства Інституту су спільних наук АН УРСР (те пер — відділ української мо- ви Інституту українознавства ім. І. Кри п’якевича НАНУ), де вповні розвинувся хист до істо- рії мови, історичної лексикології та лексикографії і де вчений активно працював майже півстоліття. У колі талановитих лек си ко графів- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 145 Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010) однодумців — укладачів двотомного “Словника української мови XIV– XV ст.” (вийшов 1977–1978 рр. за ред. проф. Л.Л. Гумецької) — сформувалася особистість Д.Г. Гринчишина як доброго фахівця, принципового, послідовного та дисциплінованого працівника. Тож 1975 року цілком закономірно він очолив редколегію унікальної лексикогра- фічної праці — “Словник української мо ви XVI — I половини XVII ст.” (упродовж 1994–2010 рр. опубліковано 14 випусків). Дмитро Григоро- вич пережив зі Словником кожен етап його створення: разом із групою лексикографів він добирав джерела, розписував пам’ятки, формував Картотеку, укладав та редагував словник, вичитував верстки. Це було його дітище, для якого працював самовіддано і, сказати б, навіть само- зречено, що не переставало дивувати колег-науковці — і ближчих, і дальших. Цього вимагав він і від своїх студентів, і від учнів, п’ятеро з яких під його керівництвом успішно захистили кандидатські дисертації з історії мови. Прекрасне лексикографічне чуття дало змогу Д.Г. Грин- чишину (як науковому редакторові) сприяти появі високоякісних лек- сикографічних та бібліографічних праць його колег. У мовознавчих ко- лах до нього дослухалися, на його думку зважали, а поради-рекомендації особливо цінували. Крім історичного словника, Д.Г. Гринчишин підготував у спів- авторстві низку сучасних словників: “Короткий тлумачний словник української мови” (1978, 1988), “Словник паронімів української мови” (1986, 2008), “Словник труднощів української мови” (1989), “Словник-довідник з культури української мови” (1996), “Тлумач- ний словник української мови” (1999). А також десятки статей і роз- відок із проблем історичної лексикології та діалектології, джерело- знавства, лексикографічної практики, мовної політики; деякі з них (зокрема дослідження “Четья — видатна конфесійна пам’ятка укра- їнської мови”, надруковане в ЗНТШ за 1995 рік) могли б, без сумніву, стати окремими монографіями. Людина глибокої віри, проста і скромна, він, будучи найкращим фахівцем у галузі історичної лексикографії, не одержав високих на- город та почестей і міг би, за Т. Шевченком, повторити: “Ми не лука- вили з тобою, Ми просто йшли, — у нас нема Зерна неправди за со- бою…” …На робочому столі Вченого залишилися папки із редагованими матеріалами до наступного випуску історичного словника. Ганна Дидик-Меуш (м. Львів) Hanna Dydyk-Meush (Lviv) DMYTRO HRYHOROVYCH HRYNCHYSHYN (16 oktober — 27 march 2010)
spelling irk-123456789-428302013-04-08T03:05:46Z Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010) Дидик-Меуш, Г. Пам’яті Відійшов у вічність Дмитро Григорович Гринчишин — один із когорти “золотого покоління” львівських мовознавців, із-поміж яких — І. Ковалик, Л. Гумецька, І. Керницький, А. Генсьорський, Д. Бандрівський, Я. Закревська, Л. Полюга, У. Єдлінська, Л. Коць-Григорчук, А. Залеський, М. Ху даш та інші. Проте він, без перебільшення, за науковим доробком посів вагоме місце в сучасному українському мовознавстві та в славістиці загалом. 2011 Article Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010) / Г. Дидик-Меуш // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 144-145. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42830 82784 + 092Гринчишин Д.Г. uk Українська мова Iнститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Пам’яті
Пам’яті
spellingShingle Пам’яті
Пам’яті
Дидик-Меуш, Г.
Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
Українська мова
description Відійшов у вічність Дмитро Григорович Гринчишин — один із когорти “золотого покоління” львівських мовознавців, із-поміж яких — І. Ковалик, Л. Гумецька, І. Керницький, А. Генсьорський, Д. Бандрівський, Я. Закревська, Л. Полюга, У. Єдлінська, Л. Коць-Григорчук, А. Залеський, М. Ху даш та інші. Проте він, без перебільшення, за науковим доробком посів вагоме місце в сучасному українському мовознавстві та в славістиці загалом.
format Article
author Дидик-Меуш, Г.
author_facet Дидик-Меуш, Г.
author_sort Дидик-Меуш, Г.
title Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
title_short Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
title_full Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
title_fullStr Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
title_full_unstemmed Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
title_sort дмитро григорович гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010)
publisher Iнститут української мови НАН України
publishDate 2011
topic_facet Пам’яті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42830
citation_txt Дмитро Григорович Гринчишин (16 жовтня 1927 – 27 березня 2010) / Г. Дидик-Меуш // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 144-145. — укр.
series Українська мова
work_keys_str_mv AT didikmeušg dmitrogrigorovičgrinčišin16žovtnâ192727bereznâ2010
first_indexed 2025-07-04T01:09:38Z
last_indexed 2025-07-04T01:09:38Z
_version_ 1836676682062233600