Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)

11 січня 2001 р. виповнилося б 75 років від дня народження знаного українського мовознавця — доктора філологічних наук, професора Василя Васильовича Лободи, який, на жаль, не дожив навіть до свого 70-річного ювілею....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Вербич, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут української мови НАН України 2011
Назва видання:Українська мова
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42859
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000) / С. Вербич // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 142-144. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-42859
record_format dspace
spelling irk-123456789-428592013-04-09T03:05:19Z Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000) Вербич, С. Пам’яті 11 січня 2001 р. виповнилося б 75 років від дня народження знаного українського мовознавця — доктора філологічних наук, професора Василя Васильовича Лободи, який, на жаль, не дожив навіть до свого 70-річного ювілею. 2011 Article Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000) / С. Вербич // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 142-144. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42859 092 + 817116.2 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Пам’яті
Пам’яті
spellingShingle Пам’яті
Пам’яті
Вербич, С.
Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
Українська мова
description 11 січня 2001 р. виповнилося б 75 років від дня народження знаного українського мовознавця — доктора філологічних наук, професора Василя Васильовича Лободи, який, на жаль, не дожив навіть до свого 70-річного ювілею.
format Article
author Вербич, С.
author_facet Вербич, С.
author_sort Вербич, С.
title Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
title_short Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
title_full Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
title_fullStr Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
title_full_unstemmed Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
title_sort василь васильович лобода (11.01.1936 — 17.03.2000)
publisher Iнститут української мови НАН України
publishDate 2011
topic_facet Пам’яті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42859
citation_txt Василь Васильович Лобода (11.01.1936 — 17.03.2000) / С. Вербич // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 142-144. — укр.
series Українська мова
work_keys_str_mv AT verbičs vasilʹvasilʹovičloboda1101193617032000
first_indexed 2025-07-04T01:11:06Z
last_indexed 2025-07-04T01:11:06Z
_version_ 1836676773772787712
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2142 © С.О. ВЕРБИЧ, 2011 УДК 092 + 817116.2 ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ЛОБОДА (11.01.1936 – 17.03.2000) 11 січня 2001 р. виповнилося б 75 років від дня народження зна- ного українського мовознавця — доктора філологічних наук, профе- сора Василя Васильовича Ло боди, який, на жаль, не дожив навіть до свого 70-річного ювілею. Невмо- лима доля вирішила інакше. Проте ім’я В.В. Лободи не забуте в колі його колег, друзів, учнів і послідов- ників. Запорука цього — чимала творча спадщина науковця, що на- лічує — 250 праць (статті, моногра- фії, навчальні посібники) 1. Щоб повніше уявити масштаби мислен- ня, наукової та педагогічної діяль- ності В.В. Лободи, спробуємо від- творити основні віхи його життє- вого і творчого шляху. В.В. Лобода з’явився на світ 11 січня 1936 р. в с. Лукашівці Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. в родині Василя Митрофановича (загинув 1941 р. під Смоленськом) та Ірини Антонівни. 1943 р. пішов у 1-й клас Лукашівської семирічки, яку закінчив у 1950 р. Одразу ж вступив на шкільний відділ Черкасько- го педучилища. У 1954 р., закінчивши училище з відзнакою, Василь Ва- сильович стає студентом Черкаського педагогічного інституту (спеці- 1 Професори Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: біо- бібліографічний довідник 1944–2009 рр. / Укл.: Г.І. Волинка, О.С. Падалка, Л.Л. Ма- каренко; за заг. ред. В.П. Андрущенка. — 2-е вид., доп. і перероб. — К., 2009. — С. 233. Пам’яті ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 143 Василь Васильович Лобода (11.01.1936 – 17.03.2000) альність «українська мова і лі тература»). Після закінчення вишу (також із відзнакою) В.В. Лобода працює вчителем української мови і літерату- ри Нетребківської середньої школи Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. На два роки улюблену роботу довелося перервати у зв’язку зі службою в Радянській армії (з листопада 1958 до квітня 1960 рр.). Після демобілізації Василь Васильович знову повертається до вчи- телювання, попервах працюючи старшим піонервожатим (травень — ли- пень), а згодом учителем української мови і літератури Лящівської се- редньої школи на Черкащині. Уже тоді майбутній науковець вирішив глибше пізнати таємниці мовознавчої науки, що спонукало його вступи- ти 1961 р. до аспірантури Київського педагогічного інституту ім. М. Горь- кого (нині Національний педагогічний університет іме ні М.П. Драгомано- ва) на кафедру української мови. В.В. Лобода працював над темою кандидатської дисертації «Складні син таксичні конструкції з підряд- ним додатковим реченням в українській мові», яку успішно захистив 1964 р. Після цього його направлено на роботу до Миколаївського пед- інституту імені В.Г. Бєлінського (сьогодні Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського), де протягом 1964–1965 рр. він працював старшим викладачем, а потім — завідувачем кафедри україн- ської мови (вересень 1965 — вересень 1967 рр.). З 1967 р. Василь Васи- льович знову в Києві, на кафедрі української мови Київського педінсти- туту імені М. Горького. В автобіографії В.В. Лобода написав, що з Миколаєва до Києва він був переведений за сімейними обставинами. Ідеться, очевидно, про його одруження з Надією Луківною Скакодуб. Однак, здається, був також інший чинник, який вплинув на переїзд Ва- силя Васильовича до Києва, — його становлення як науковця відбувало- ся в Київському педагогічному інституті імені М. Горького. Тут В.В. Ло- бода працював старшим викладачем кафедри української мови (1967–1968 рр.), доцентом (із 1968 р.), заступником декана (1968–1969 рр.) і деканом філологічного факультету (1975–1980 рр.), завідувачем кафедри української мови. Саме в цей період Василь Васильович розпо- чинає роботу над докторською дисертацією «Північнопричорноморська топонімія (спільні і регіональні проблеми української топонімічної системи)», яку успішно захистив 1979 р. Здавалося, доля створювала сприятливі обставини для творчого зростання цього науковця й педаго- га, який свої знання мав би застосувати для розвитку українського мо- вознавства й навчання здібних студентів. Проте певну негативну роль у подальшому житті В.В. Лободи відіграв, як це часто буває, людський фактор. Із автобіографії Василя Васильовича довідуємося, що 1979 р. він у зв’язку з певними суб’єктивними обставинами (його анонімно об- мовили) був змушений залишити роботу на кафедрі української мови Київського педінституту імені М. Горького. Недарма кажуть, що люд- ські підлість і заздрість не знають межі. Василь Васильович витримав це випробування, що, однак, не могло не позначитися на його здоров’ї. Подальший науковий і творчий шлях В.В. Лободи пов’язаний із Київським педінститутом іноземних мов (нині Київський лінгвістич- ний університет), де він протягом вересня — листопада 1980 р. працю- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2144 Вербич С.О. вав на посаді доцента кафедри української мови та літератури. Сьогод- ні нам невідомо, що спричинило перехід Василя Васильовича в листопаді 1980 р. на посаду старшого наукового співробітника лабора- торії психології навчання в Науково-дослідний інститут психології Мін освіти УРСР. У цій установі Василь Васильович пропрацював до кінця 1983 р., коли, здолавши конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри російської мови підготовчого факультету для іно- земців Київського ордена Трудового Червоного Прапора інституту ін- женерів цивільної авіації імені 60-річчя СРСР (тепер Національний авіаційний університет), очолив кафедру цього вишу (з 27.12.83 р.). Тут В.В. Лобода працював аж до 1999 р., звільнившись (із 1.08.99 р.) у зв’язку з виходом на пенсію. Сфера наукових зацікавлень В.В. Лободи багатогранна — граматика, ономастика, термінознавство, мовні контакти, не кажучи вже про його ва- гомий досвід у царині розроблення теоретичного і практичного курсів су- часної української мови для студентів вищих навчальних закладів. Спи- сок наукових праць Василя Васильовича налічує 250 позицій (на жаль, вдалося віднайти лише 126), більшість із яких підготував одноосібно. Він досліджував синтаксис складного речення української мови, топонімію Дніпро-Бузького межиріччя, становлення авіаційної та космічної термі- нології української та російських мов, працював над навчальними курса- ми з української та російської мови для студентів вишів і методичними порадниками. До актуальних і сьогодні праць, які вийшли з-під пера Ва- силя Васильовича, належать такі: Таблиці з української мови. Вип. 1. Морфологія (1972), Сучасна українська мова. Морфологія. Вип. 1. Ме- тодичні вказівки (1972), Таблиці з української мови. Фонетика, фоно- логія, графіка, орфографія (1972), Сучасна українська літературна мова. Фонетика, фонологія, графіка і орфографія. Методичні вказівки (1972), Сучасна українська літературна мова. Синтаксис (1978) [наве- дені вище праці створено у співавторстві з А.П. Медушевським], Топоні- мія Дніпро-Бузького межиріччя. (1976), Взаємодія східнослов’янських мов в українській топонімії ( 1976), Власні назви і відтопонімні утво- рення Інгуло-Бу зького межиріччя (у співавторстві з В.О. Горпиничем та Л.Т. Ма сенко — К., 1977), Російсько-український словник авіаційних термінів (55 тис. термінів) / Ред., укл. В.В. Лобода. ( 1999). Під керівництвом В.В. Лободи написано 3 кандидатські дисертації. Безперечно, цей перелік як наукових праць, так і потенційних кандидатів, а можливо, й докторів філологічних наук був би повнішим, якби невбла- ганна смерть не вкоротила йому віку. Ті зерна, які В.В. Лобода посіяв, упа- ли на добрий ґрунт і проросли багатим урожаєм. Людина живе доти, доки про неї не вмирає пам’ять у колі передусім духовних нащадків. З огляду на це сподіваємося, що Василь Васильович іще довго буде з нами. Святослав Вербич (м. Київ) Svyatoslav Verbych (Kyiv) VASYL’ VASYL’OVYCH LOBODA (11.01.1936 — 17.03.2000)