Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови
У статті розглянуто особливості синтаксису, якими західноукраїнський варіант літературної мови відрізнявся від загальноукраїнської літературної мови.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Українська мова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42870 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Матвіяс // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 52-56. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-42870 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-428702013-04-10T03:03:07Z Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови Матвіяс, І. Дослідження У статті розглянуто особливості синтаксису, якими західноукраїнський варіант літературної мови відрізнявся від загальноукраїнської літературної мови. The article focuses on the peculiarities of syntax in the West Ukrainian variant of literary language, which differ from syntax in common literary language. 2011 Article Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Матвіяс // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 52-56. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42870 817116.6 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідження Дослідження |
| spellingShingle |
Дослідження Дослідження Матвіяс, І. Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови Українська мова |
| description |
У статті розглянуто особливості синтаксису, якими західноукраїнський варіант літературної мови відрізнявся від загальноукраїнської літературної мови. |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І. |
| author_facet |
Матвіяс, І. |
| author_sort |
Матвіяс, І. |
| title |
Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_short |
Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_full |
Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_fullStr |
Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_full_unstemmed |
Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| title_sort |
особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42870 |
| citation_txt |
Особливості синтаксису в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Матвіяс // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 52-56. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsí osoblivostísintaksisuvzahídnoukraínsʹkomuvaríantílíteraturnoímovi |
| first_indexed |
2025-07-04T01:11:44Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:11:44Z |
| _version_ |
1836676814404059136 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 352
УДК 817116.6
Iван Матвiяс (м. Київ)
ОСОБЛИВОСТI СИНТАКСИСУ
В ЗАХIДНОУКРАЇНСЬКОМУ ВАРIАНТI
ЛIТЕРАТУРНОЇ МОВИ
© I. Г. МАТВIЯС, 2011
У статті розглянуто особливості синтаксису, якими західноукраїнський варіант лі-
тературної мови відрізнявся від загальноукраїнської літературної мови.
Ключові слова: варіант літературної мови, словосполучення, синтаксична кон-
струкція, просте речення, складне речення.
Східноукраїнський і західноукраїнський варіанти літературної
мови ХІХ — початку ХХ ст. розрізнялися на всіх структурних рів-
нях, зокрема й на синтаксичному. Побудова простих і складних речень
в обох варіантах майже не відрізнялася. Це було зумовлене тим, що й
говори, на яких ці варіанти базувалися, щодо синтаксису диференцію-
валися слабо. Найвиразніше західноукраїнський варіант літературної
мови виділявся говірковою побудовою словосполучень, які є лексико-
синтаксичним матеріалом при формуванні речень [2: 37].
У західноукраїнському варіанті літературної мови свою специфіку
мало поєднання повнозначних частин мови з прийменниками, які ха-
рактеризувалися особливою говірковою звуковою будовою і своєрід-
ним значенням:
д (з дав. відм.) ‘до’ (д братови, д нені, д хаті, д нему, д вам, д собі);
ід, ідо (з дав. відм.) ‘до’ (ід дідови, ід дворови, ід могилі, ід ньому, ід
собі, ідо мні);
діля (з род. відм.) ‘для’ (діля нього, діля себе);
запро (із знах. відм.) ‘через’ (запро різанину);
к, ік (з дав. відм.) ‘до’ (к отцеви, к столови, ік Грицеви, ік стіні); цей
прийменник уживався також у східноукраїнському варіанті літератур-
ної мови;
през, проз (із знах. відм.) ‘через’ (през ліс, през долину, проз двір).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 53
Особливостi синтаксису в захiдноукраїнському варiантi лiтературної мови
Наявні в загальноукраїнській літературній мові прийменники в
західноукраїнському варіанті нерідко вживалися в іншому значенні:
без (із знах. відм.) ‘через’ (проходив без поле, перескочив без яму);
в (із знах. і місц. відм.) ‘за’ (в добрі гроші), ‘з’ (покпився. в руській
мо ві);
до (з род. відм.) ‘для’ (вода до пиття, коновка до поливання, окуля-
ри до читання), ‘з’ (не до моєї вини);
за (із знах. відм.) ‘про’ (думав за тебе, питався за гроші, подбав за
чоботи, чув за чарівника);
задля (з род. відм.) ‘через’ (задля лінивства);
на (із знах. відм.) ‘по’ (пішов на малини, на ягоди), ‘про’ (згадаєш
на сироту, не забувай на мене, скажи на себе, пригадай на різні причи-
ни), ‘до’ (записався на університет, іду на міліцію, пішов на поліклініку),
‘серед’ (перший на всі гуцули), ‘для’ (будьте ласкаві на мене), ‘через’
(плачеш на мене), ‘від’ (з місц. відм. — виміг на нім);
о (із знах. і місц. відм.) ‘про’ (дбати о сина, не ходило о життя, мо-
лив о захист, просив о ласку, тяжко о посуду; думав о землі, згадаєш о
щастю, говорити о грошах), ‘при’ (жив о хлібі), ‘в’ (був о голоді), ‘на’
(старша о кілька років, прийшов о велицідні), ‘з’ (стіл о трьох ногах, дів-
чина о віях шовкових);
об (з місц. відм.) ‘про’ (мова об тім);
по (з місц. відм.) ‘між’ (бути по панах);
при (з місц. відм.) ‘на’ (при чім присягати);
про (із знах. відм.) ‘без’ (обійдеться про нього), ‘через’ (плачеш про
мене, умлів про задуху, іду про люди), ‘для’ (сорочка про свято);
у (із знах. відм.) ‘на’ (забив у смерть, у сьомий раз), ‘за’ (у тиждень
по сім).
У ряді випадків прийменниковим словосполученням за гально-
україн ської літературної мови у західноукраїнському варіанті відпові-
дали безприйменникові: братися навуки, книжки, письма ‘братися до
науки, книжки, письма’, дати звагу ‘взяти до уваги’, дійшов мене лист
‘до мене’, домами світло погасло ‘по домах’, збиткуються вітця ‘над от-
цем’, не достоював того ‘не настоював на тому’, не можу втечи долі ‘від
долі’ плакали молодця ‘над молодцем’, щастя своє піє ‘про щастя співає’.
Нерідко також прийменникові конструкції в західноукраїнському
варіанті літературної мови відповідали безприйменниковим у загально-
українській мові: взяти за слово ‘взяти слово’, день поза день ‘кожного
дня’, досить на тім ‘досить того’, закликати на хлопців ‘закликати
хлопців’, кла няюся до тата ‘кланяюся татові’, на меду напиватися ‘на-
пиватися медом’, поклонився до дівчини ‘поклонився дівчині’, до котрих
Франко симпатизував ‘котрим симпатизував’, симпатизував зі школою
‘симпатизував школі’, вчитися в чужій мові ‘вчитися чужої мови’.
У західноукраїнському варіанті літературної мови у словосполу-
ченнях іменників з числівниками два (дві) — чотири іменники часто
виступали у формах колишньої двоїни (дві руці, три дівці, чотири бе-
резі; дві оці, три слові, штири відрі, три дни, два люда, також два люде).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 354
Матвiяс I.Г.
При числівниках іменники інколи виступали у формі родового
відмінка однини (п’ять хлопа, трийцять люду). Іменник рік міг сполу-
чатися з кількісними числівниками у формі називного відмінка (п’ять
рік, десять рік, двадцять рік), але такі конструкції засвідчувалися й у
східноукраїнському варіанті літературної мови. Числівник міг висту-
пати у формі називного відмінка в конструкціях місцевого відмінка —
словосполученнях іменників і кількісних числівників з прийменником
по (по десять роках). У словосполу ченнях кількісних числівників з
іменниками — конструкціях родового відмінка — числівникова форма
часом виступала у формі родового відмінка множини (тисяч молотів).
Числівник як частина складеного підмета або головного члена в без-
особовому реченні вживався у формі родового відмінка (п’ятьох ро-
бітників ладять нову хату, чотирьох їх несли тіло, вас є кількох). Тра-
плялися конструкції з підметом, вираженим формою родового відмінка
самого числівника (було трьох, сіло п’ятьох, кількох стануло на сторо-
жі). У конструкціях — сполученнях іменників із складеними кількіс-
ними числівни ками, у яких останнім виступає числівник один, форми
іменників могли вживатися в родовому відмінку (двайцять один волів)
або числівник один виступав після іменників та сполучника і у формі
називного відмінка (двайцять стовпів і один, сто кіп і одна, сто слів і
одно). У конструкціях з іменниками в непрямих відмінках кількісні
числівники могли вживатися у формі називного відмінка (тих п’ять
хлопців, тим п’ять хлопцям, тими п’ять хлопцями, о тих п’ять хлоп-
цях; тисяча людям, з тисяча людьми; сорок волам, о сорок волах) [1:
135-136]. Числівник чоловічого роду півтора виcтупав замість форми
жіночого роду півтори (півтора сотні).
Із паралельно вживаних у західноукраїнському варіанті літе-
ратурної мови, як і в загальноукраїнській літературній мові, конст рукцій
прямого додатка при перехідних дієсловах у формі називного й родово-
го відмінків (пасти гуси і гусей, узяти серп і серпа) виразно переважали
первісні конструкції з називним відмінком (вороги забрали діви, батьки
кидають діти, побачив дівчата, убиває зайці, хліб і сіль їм не бракує). Від-
мінним було керування дієсловами витримати (ви тримати чомусь, а не
щось), цуратися (цуратися кимсь, а не когось). При дієсловах ждати,
чекати прямий додаток частіше виражався формою іменника в назив-
ному відмінку з прийменником на (ждати, чекати на гості, на діти).
Уживалася конструкція з прийменником над та іменником у формі на-
зивного відмінка (він капітан над пушкаре). Із паралельно вживаних
нормативних конструкцій типу поїхав до Києва і поїхав у Київ у західно-
українському варіанті літературної мови вживаними були переважно
перші. З нормативних часових конструкцій з прийменниками після і по
(після обіду, по обіді) в текстах західноукраїнської літератури перева-
жали другі. У західноукраїнській літературній мові вживаною була кон-
струкція мене болить голова ‘у мене болить голова’.
Особливість синтаксису в західноукраїнському варіанті літера-
турної мови становили конструкції родового відмінка (несе він щось
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 55
Особливостi синтаксису в захiдноукраїнському варiантi лiтературної мови
потішного, серце знайшло щось недоброго, що се такого), зокрема родо-
вого відмінка частковості (яких вовків там лазять), а також безпри-
йменникові конструкції давального відмінка належності (опікун дітям,
звичай людям, він мені слабий, забрав мені гроші, бо руське ми серце, ні
ми брата, як гарбуз му лице).
У західноукраїнському варіанті літературної мови вживані були
ненормативні конструкції з прийменником по і з формами іменних
частин мови в давальному відмінку замість місцевого (вітер скомлит
по яругам, по особистим забаганкам, по своїм примхам), але такі кон-
струкції вживалися також у східноукраїнському варіанті літературної
мови. Траплялися конструкції з формою питального займенника се-
реднього роду замість чоловічого (котре твій жених), уживалися еліп-
тичні конструкції типу мені Ілько ‘мене звати Ілько’.
Своєрідність синтаксису в західноукраїнському варіанті літератур-
ної мови становило вживання архаїчних конструкцій з додатком —
іменником у формі називного відмінка замість орудного (гаразд цвів
помеж миряни, бити чолом перед вороги, каже княжими слови, якими
букви писав, плакав дрібними сльози, воркуєш з голуби, з соколи полюєш).
Певною специфікою в західноукраїнському варіанті літературної
мови характеризувалася побудова простих речень. У розповідних ре-
ченнях предикативна зв’язка бути у формі теперішнього часу зберіга-
лася (Він є учень; Пес є злий; Книжка є моя). Ця ж дієслівна зв’язка
вживалася в заперечних реченнях, що в загальнолітературній мові ви-
ступають з присудковим словом нема (Моста не є). Відповідно до нор-
мативних безособових речень типу Брата його нема вдома вживалася
особова конструкція Брат його не є вдома або Брат йому не є вдома.
Щодо нормативних безособових речень з присудком, вираженим діє-
словом є, і особових речень з присудком — формою дієслова мати (У
мене є гроші; Я маю гроші), то в західноукраїнському варіанті літера-
турної мови переважно вживалися другі.
У західноукраїнському варіанті літературної мови траплялася ар-
хаїчна питальна конструкція з прислівником де у значенні ‘куди’ (Де
ти йдеш?). Відповідно до нормативних питальних речень із займенни-
ком котрий (Котрий з вас це зробив?) уживалася конструкція з одним
займенником у ролі підмета (Котрий це зробив?).
Сурядне поєднання членів речення і речень виражалося не нор-
матив ними сполучниками:
єднальними: а ‘і’,‘та’ (узяв хліба а солонини), ба ‘і’, ‘та’ (знає токар-
ство ба й стельмахує), що ‘та’ (іде він що іде, аж тут зголоднів; їдуть
що їдуть, а нараз стали; слухав що слухав, а врешті каже);
протиставними: да ‘але’ (я напою, да не медом), знов ‘а’ (пани ма-
ють свою забаву, мужики знов свою);
розділовими: ба ‘то’ (намагався говорити ба за це, ба за те), вадь
‘або’ (вадь пригни а вадь зламай), ци ‘чи’ (цілуй землю ци твоя ци чужа).
Складнопідрядні речення в західноукраїнському варіанті літера-
турної мови від складнопідрядних речень у загальноукраїнській мові в
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 356
Матвiяс I.Г.
багатьох випадках відрізнялися підрядними сполучниками. Ненорма-
тивні сполучники використовували в підрядних реченнях:
означальних: гей ‘такий, як’ (Співанка, гей сумний шум у лісі), же
‘який’, ‘яка’, ‘яке’ (Дівчина, же пасе гуси);
додаткових: гейби ‘немов’ (Гейби буря мела, так утікав), гі ‘як’ (Гу-
чит, гі сова), де ‘що’, ‘як’ (Най тебе Бог поб’є, де ти нам вік пустив мар-
не), коби ‘щоб’ (Як умру, коби посадила рожу), ні ‘як’ (Кинув, ні ту квіт-
ку), отік ‘як’ (Війна, отік чума);
часових: заки ‘поки’ (Заки рушать, пускайте), заким ‘поки’ (Про-
лила сльозу, заким настав той день), ніж ‘поки’ (Сміялась, ніж тя світ
закрив), нім ‘перед тим, як’ (Нім сказати, сядьмо), пок ‘поки’ (Пок гро-
мада прочумалась, біда прочунялась);
умовних: коб ‘коли б’ (Коб не негода, я би вже з’їздив), коби ‘якщо’
(Коби я був Дунаєм, не плив би я на море), наколи ‘якщо’ (Останеться
молодою, наколи побачить, як в’януть живі сотворіння), най як ‘якби
не’ (Хоть най як втікає, він їй луком настигає);
мети: би ‘щоб’ (Світи місяцю, би було ясно), коб ‘щоб’ (Галичанко
люба й мила, коб надія не завела), чей ‘щоб’ (Ждуть, чей хто що з чужи-
ни завів). Підрядний сполучник мети аби в сучасній загальноукраїн-
ській мові перейнятий від західноукраїнського варіанта літературної
мови.
Щодо порядку слів у реченні, то в західноукраїнському варіанті лі-
тературної мови особливість становило препозитивне вживання зво-
ротної частки ся, сь, си при дієсловах (ся поклонив, ся біліють, сь припа-
ла, си діє, але єсть ся молодою). Зокрема препозитивним було вживання
частки ся в ролі зворотного займенника себе (дай ся бачити, дай ся
чути). У формах дієслів майбутнього часу препозитивним було вжи-
вання допоміжного дієслова му, меш, ме, мемо, мете, муть (му читати,
меш сидіти, ме стояти, мемо видіти, мете сидіти, муть сміятися).
Розглянуті особливості синтаксису в західноукраїнському варі-
анті літературної мови зумовлені впливом на літературну мову пів-
денно-західних говорів, частково використанням у мові творів захід-
ноукраїнських діячів культури архаїчних конструкцій, перейнятих від
староукраїнської літературної мови.
1. Смаль-Стоцький С., Ґартнер Ф. Граматика української (руської) мови. — Львів, 1928. —
210 с.
2. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. — К., 1972. — 316 с.
Ivan Matviyas (Kyiv)
THE PECULIARITIES OF SYNTAX IN THE WEST UKRAINIAN VARIANT
OF LITERARY LANGUAGE
The article focuses on the peculiarities of syntax in the West Ukrainian variant of literary
language, which differ from syntax in common literary language.
Key words: variant of literary language, combination of words, syntactical construction,
simple sentence, complex sentence.
|