Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)

За ініціативи Інституту української мови Національної академії наук України 13–14 жовтня 2011 року в Рівненському державному гуманітарному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія), з...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Вокальчук, Г., Кузьмич, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут української мови НАН України 2011
Schriftenreihe:	Українська мова
Schlagworte:	Наукова хроніка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42902
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.) / Г. Вокальчук, О. Кузьмич // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 85-95. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-42902
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-429022013-04-10T03:04:09Z Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.) Вокальчук, Г. Кузьмич, О. Наукова хроніка За ініціативи Інституту української мови Національної академії наук України 13–14 жовтня 2011 року в Рівненському державному гуманітарному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія), зорганізована кафедрою української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету за участі Рівненського обласного краєзнавчого музею та Культурно-археологічного центру «Пересопниця». 2011 Article Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.) / Г. Вокальчук, О. Кузьмич // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 85-95. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42902 047.31+811.161.2 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова хроніка Наукова хроніка
spellingShingle	Наукова хроніка Наукова хроніка Вокальчук, Г. Кузьмич, О. Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.) Українська мова
description	За ініціативи Інституту української мови Національної академії наук України 13–14 жовтня 2011 року в Рівненському державному гуманітарному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія), зорганізована кафедрою української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету за участі Рівненського обласного краєзнавчого музею та Культурно-археологічного центру «Пересопниця».
format	Article
author	Вокальчук, Г. Кузьмич, О.
author_facet	Вокальчук, Г. Кузьмич, О.
author_sort	Вокальчук, Г.
title	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)
title_short	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)
title_full	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)
title_fullStr	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)
title_full_unstemmed	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)
title_sort	міжнародна наукова конференція «українські переклади святого письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя пересопницького євангелія)» (м. рівне, 13–14 жовтня 2011 р.)
publisher	Iнститут української мови НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наукова хроніка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42902
citation_txt	Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (м. Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.) / Г. Вокальчук, О. Кузьмич // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 85-95. — укр.
series	Українська мова
work_keys_str_mv	AT vokalʹčukg mížnarodnanaukovakonferencíâukraínsʹkíperekladisvâtogopisʹmavslovânsʹkomukontekstído450ríččâperesopnicʹkogoêvangelíâmrívne1314žovtnâ2011r AT kuzʹmičo mížnarodnanaukovakonferencíâukraínsʹkíperekladisvâtogopisʹmavslovânsʹkomukontekstído450ríččâperesopnicʹkogoêvangelíâmrívne1314žovtnâ2011r
first_indexed	2025-07-04T01:13:44Z
last_indexed	2025-07-04T01:13:44Z
_version_	1836676939800117248
fulltext	ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 85 Наукова хроніка УДК 047.31+811.161.2 МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ «УКРАЇНСЬКI ПЕРЕКЛАДИ СВЯТОГО ПИСЬМА В СЛОВ’ЯНСЬКОМУ КОНТЕКСТI» (ДО 4500РIЧЧЯ ПЕРЕСОПНИЦЬКОГО ЄВАНГЕЛIЯ)» (м. Рiвне, 13–14 жовтня 2011 р.) © Г.М. ВОКАЛЬЧУК, О.О. КУЗЬМИЧ, 2011 За ініціативи Інституту української мови Національної академії наук України 13–14 жовтня 2011 року в Рівненському державно- му гуманітарному університеті відбулася Міжнародна наукова кон- ференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті» (до 450-річчя Пересопницького Євангелія), зорганізована кафедрою української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівнен- ського державного гуманітарного університету за участі Рівненського обласного краєзнавчого музею та Культурно-археологічного центру «Пересопниця». До участі в роботі конференції зголосилися 67 представників різ- них навчальних закладів і установ України та зарубіжжя, як-от: Інститу- ту української мови НАН України, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів), Вінницького державного педа- гогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Волинського на- ціонального університету імені Лесі Українки, Дніпропетровського дер- жавного університету внутрішніх справ, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Кам’янець-Подільського національ- ного університету імені Івана Огієнка, Київського національного уні- верситету культури і мистецтв, Національного університету “Острозь- ка академія”, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Прикарпатського національного університету ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 486 Вокальчук Г.М., Кузьмич О.О. імені Василя Стефаника, Рівненського інституту ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, Тернопільського національного економічного університету, Терно- пільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Ужгородського національного університету, Чернівецького національ- ного університету імені Юрія Федьковича, Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича, Ки- ївської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського патріархату, Свято-Параскевського храму УПЦ Волинської єпархії с. Ратнів, музею «Дрогобиччина», Будапештського університету імені Л. Етвеша (Угорщина), Університету імені Я. Пур- кине (м. Усті-над-Лабем, Чеська Республіка), Ягеллонського універ- ситету (м. Краків, Польща). Урочисте відкриття конференції відбулося 13 жовтня 2011 р. в ак- товій залі Рівненського обласного краєзнавчого музею, де на авансцені експонувалося факсимільне видання Пересопницького Євангелія, а по обидва боки зали були встановлені спеціально підготовлені до ювілею пам’ятки банери, що інформували про історію вивчення Пересопниць- кого Євангелія. Із вітальним словом перед учасниками конференції виступив співголова оргкомітету член-кореспондент НАН України, доктор фі- лологічних наук, професор Інституту української мови НАН України В.В. Німчук, який разом із директором Інституту української мови НАН України доктором філологічних наук, професором П.Ю. Гри- ценком зініціював проведення цього великомасштабного наукового заходу саме на Рівненщині, де створювалася видатна пам’ятка україн- ської духовності — Пересопницьке Євангеліє. Перший проректор Рівненського державного гуманітарного уні- верситету, кандидат педагогічних наук, професор А.М. Воробйов пред- ставив високодостойних гостей та ознайомив присутніх із порядком роботи конференції. Заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації О.В. Губанов, за ініціативи й наполегливої праці якого на Рівненщині успішно зреалізовано проект «Культурно-археологічний центр «Пересопниця», привітав усіх із початком роботи конференції і побажав учасникам плідної, результативної праці. Заступник началь- ника управління освіти Рівненської облдержадміністрації П.М. Кор- жевський акцентував увагу присутніх на виховному потенціалі Пере- сопницького Євангелія — своєрідного каменя віри, закладеному нашими предками у фундамент національно-культурного відроджен- ня. Директор обласного краєзнавчого музею О.С. Булига наголосив, що праця рівненських науковців спрямована на об’єктивне, неупере- джене вивчення й висвітлення історії краю. На правах господарів конференції доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри української мови імені професора ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 87 Мiжнародна наукова конференцiя «Українськi переклади Святого Письма… К.Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету Г.М. Вокальчук представила присутнім високоповажаних учасників наукової конференції — вітчизняних і зарубіжних докторів філологіч- них наук, професорів, тих, хто є справжніми боронителями української духовності, хто трепетно плекає рідне слово, зміцнює наш національ- ний дух, утверджує красу і силу рідної мови на світових теренах. Пленарне засідання відкрив член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор В. В. Німчук, який виголосив до- повідь «Аспекти дослідження Пересопницького Євангелія», у якій зупинився на проблемах, пов’язаних із вивченням пам’ятки, зокрема — як ставитися до дефініції «першокнига», адже були й давніші пере- клади (Волинське, Літківське, Реймське, Учительні Євангелія тощо). Доповідач наголосив, що саме в Пересопницькому Євангелії вперше здійснено одночасний переклад чотирьох євангельських текстів, по- рушив питання про те, наскільки доречним є перейменування пам’ятки на Дворецько-Пересопницьке Євангеліє, оскільки, за висновками більшості дослідників, перші два Євангелія (від Матвія та Марка) на- писані у Двірці, а від Луки й Іоанна — у Пересопниці. На думку вче- ного, необхідно ретельно дослідити, яким був шлях Пересопницького Євангелія тривалістю в 100 років, так би мовити, від Пересопниці до Івана Мазепи. Доповідач згадав епізод про перебування Івана Мазепи на Дубенщині (нині Кременеччина) у Білій Криниці, звернув увагу на проблему повернення чесного імені Іванові Мазепі уже хоча б через те, що гетьман зберіг для нащадків духовну святиню — Пересопницьке Євангеліє. Доктор філологічних наук, професор кафедри богемістики і сла- вістики університету імені Я. Пуркине міста Усті-над-Лабем Чеської Республіки Ї. Марван у доповіді «Роль Святого Письма у становлен- ні чеської мови та свідомості її носіїв у Центральній Європі» розкрив роль рідної мови кожного народу як визначального засобу його націо- нальної ідентифікації («Рідна мова — зброя, яка виспівує визвольний псалом»), тим більше, коли йдеться про слов’янські мови. Доповідач зазначив, що кореневий зв’язок між лексемами слов’яни і слово не ви- падковий, оскільки саме через слово розкриваються наш розум, інте- лект, як через серце — емоції, а через душу — духовне начало. За спо- стереженнями вченого, на церковнослов’янській мові, яку, до речі, у Чехії знає практично кожен, базуються літературні мови багатьох єв- ропейських народів. У доповіді «Гунгаризми в Нягівському Євангелії» доктор філоло- гічних наук, професор, завідувач кафедри української філології Буда- пештського університету імені Л. Етвеша А. Золтан, коментуючи пе- реклади Біблії, продемонстрував блискуче володіння матеріалом, який виклав на засадах компаративного аналізу. Доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри укра- їнської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Л.М. Марчук у доповіді «Сучасники про стиль ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 488 Вокальчук Г.М., Кузьмич О.О. перекладу Біблії Іваном Огієнком (за публікаціями в журналі «Віра й культура», Вінніпег)» акцентувала увагу на актуальності дослі- дження надрукованих у зазначеному часописі наприкінці 50-х — на початку 60-х років ХХ ст. відгуків дописувачів про переклад Святого Письма, здійснюваного Іваном Огієнком упродовж більш ніж 40 ро- ків. Відповідні матеріали, як зазначила доповідачка, зберігаються в Центрі огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного уні- верситету імені Івана Огієнка, керівником якого є дослідниця спад- щини Івана Огієнка, голова Ради Всеукраїнського Товариства Івана Огієнка, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, професор Євгенія Сохацька. Людмила Миколаївна повідомила, що сучасники Івана Огієнка з подякою зустріли завершення його перекладацької праці, відзначили «епохальне» значення цього перекладу для України й діаспори, наголосила, що він і сьогодні виконує, окрім релігійної, ще одну функцію — забезпечення українському народові його невід’ємного права читати і пізнавати Святе Письмо своєю рідною мовою. Архімандрит Онуфрій (Куц), настоятель Свято-Параскевського храму УПЦ Волинської Єпархії села Ратнів, у доповіді «Луцьке Єван- геліє ХІV століття: нове життя» зауважив, що Луцьке Євангеліє (за висновком Я.П. Запаска) належить до 128 найунікальніших рукопис- них пам’яток України і репрезентує галицько-волинську книгописну школу, а за наявними в книзі маргіналіями, палеографічними знака- ми, мовними ознаками має стосунок до Спаського Красносельського монастиря ХІV ст., що поблизу Луцька. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри україн- ської мови Прикарпатського національного університету імені Васи- ля Стефаника В.В. Ґрещук у доповіді «Наддністрянсько-покутсько- гуцульсько-бойківські діалектні риси в мові українських перекладів «Євангелія Луки» А. Кобилянського», підготовленій у співавтор- стві з кандидатом філологічних наук, доцентом зазначеного вишу В.В. Ґрещук, проаналізував фонетичні, морфологічні й лексичні діа- лектизми, вжиті в перекладі Євангелія Луки, здійсненому Антоном Кобилянським. Аналіз різнорівневих діалектних ознак, виявлених у мові досліджуваної пам’ятки, дав підстави авторам доповіді дійти висновку, що на формування мовної особистості перекладача Єван- гелія великий вплив мала говірка його родинного села Перерісль Надвірнянського району Івано-Франківської області. Перерісльська говірка репрезентує наддністрянсько-покутсько-гуцульсько-бой ків- ське суміжжя. У доповіді доктора філологічних наук, професора, директора Інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка В.М. Мойсієнка «Волинське (Жи- томирське) Євангеліє 1571 року — копія Пересопницького чи оригі- нальний переклад тогочасною українською літературно-писемною мовою?» акцентовано увагу на перекладі Євангелія, що був створе- ний через 10 років після Пересопницького. У літературі це Євангеліє ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 89 Мiжнародна наукова конференцiя «Українськi переклади Святого Письма… називають переважно Волинське або Житомирське. Доповідач на чис- ленних прикладах продемонстрував, що праця писаря Петра була не звичайним копіюванням Пересопницького рукопису, а свідомою пере- робкою. Народнорозмовних (західнополіських) рис у тексті Житомир- ського Євангелія значно більше, ніж у Пересопницькому. На жаль, оригінал памятки не зберігся, дослідники послуговуються метаграфо- ваними уривками, опублікованими свого часу житомирським свяще- ником М. Трипільським. “Якщо такий текст реально існував, то Жито- мирське Євангеліє безсумнівно претендувало б на найдавнішу па м’ятку, в якій розмовна українська стихія представлена найвиразніше”, — під- сумував проф. В.М. Мойсієнко. На завершення пленарного засідання учасники конференції пере- глянули й обговорили документальний фільм про Пересопницьке Євангеліє (Рівненська ОДТРК, автор і комп’ютерний монтаж — О. Бу- хало, режисер — В. Рябунець, оператор — М. Штемпель), який на ХVІ Всеукраїнському фестивалі телевізійних і радіопрограм «Калино- ві острови — 2011» виборов І місце в номінації «СЛОВО, ВЛАДА, СУСПІЛЬСТВО» (публіцистика в ефірі). Поява фільму ви кликала позитивний резонанс в українському суспільстві, яке широко відзна- чило цього року ювілей видатної пам'ятки. Секційна робота за трьома напрямами — 1) «Староукраїнські пе- реклади Святого Письма і його частин», 2) «Українські переклади Біблії ХІХ–ХХІ століть», 3) «Сакральний стиль української мови» — проходила в залах Рівненського обласного краєзнавчого музею: в акто- вій залі (секція 1), у залі старовинної ікони (секція 2) та в залі етно- графії (секція 3), що надало роботі учасників конференції особливої історико-культурної тональності. У роботі першої секції — «Староукраїнські переклади Святого Письма і його частин» (головували Мойсієнко В.М., д. філол. н., проф., Хобзей Н.В., к. філол. н., ст. наук. співробітник; секретар — Бі- совецька Л.А., к. філол. н., доц.) — узяли участь 10 науковців. Канди- дат філологічних наук, доцент Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету Л.А. Бісовецька в доповіді «Суфіксальний словотвір дієслів у мові Пересопницького Євангелія» розглянула похідні дієслова в тексті Пересопницького Євангелія, утво- рені за допомогою суфіксів -и-, -ова-, -ьствова-, -а- та ін., з’ясувала походження і структуру твірних іменних основ, виявила різновиди спільнокореневих словотвірних рядів у системі дієслів, визначила мор- фонологічні засоби, які використовувалися в словотворенні відімен- них дієслів. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка В.М. Ти- таренко в доповіді «Іншомовні запозичення в Пересопницькому Євангелії» представила широкий спектр запозичень із різних мов, від- значила, що найуживанішими в аналізованому тексті були лексеми грецького та латинського походження. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 490 Вокальчук Г.М., Кузьмич О.О. Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею О.С. Булига в повідомленні «Пересопницьке Євангеліє: від витоків до сьогоден- ня» зазначив, що згадувану пам’ятку як святиню українства визнають у всіх куточках України та в діаспорі всі християнські церкви, представ- ники інших конфесій, політичні сили, науковці. За переконанням до- слідника, ця книга й історична Пересопниця, як і 450 років тому, мо- жуть і повинні стати засобом і місцем порозуміння та згуртування українців довкола національної ідеї. Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник від- ділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) Н.В. Хобзей у доповіді «Префіксальні діє- слова в Нягівському Євангелії» простежила зокрема ґенезу й функці- онування похідних дієслів із префіксом ви-. Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник від- ділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) Г.М. Дидик-Меуш у доповіді «Мовна ткани- на неканонічного євангельського тексту ХVІ ст.» зосередила увагу на лексичному складі Євангелія. Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник від- ділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) О.В. Кровицька в доповіді «Цінність єван- гельського слова у творенні реєстру “Словника української мови ХVІ — першої половини ХVП ст.”» зауважила, що біблійні тексти най- більш цитовані в усьому світі, а низка слів у реєстрі зазначеного слов- ника — це ілюстрації виключно з Пересопницького Євангелія. Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник від- ділу історії української мови Інституту української мови НАН Украї- ни Г.В. Воронич у доповіді «Один із перших українськомовних пере- кладів конфесійного тексту: Четья Мінея 1489 р.» зосередила увагу слухачів на лексико-стилістичних і граматичних особливостях пам’ятки, прокоментувала популярний у мовознавчих колах погляд, згідно з яким згадувана книга подеколи тлумачиться як пам’ятка біло- руського народу. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Тер- нопільського національного технічного університету імені Івана Пу- люя С.А. Федак у доповіді «Переклад цитат із Біблії у почаївському збірнику проповідей «Науки парохhалнїя» (1787)» ознайомила учас- ників конференції з особливостями перекладу біблійних цитат у зазна- ченому джерелі. Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу укра- їнської мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) Ю.В. Осінчук у доповіді «Староукраїнські перекла- ди богослужбових текстів: Крехівський Апостол» звернув увагу на специфіку перекладу Крехівського Апостола староукраїнською мовою. Кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту української мови НАН України У.М. Штанденко в доповіді «Сталі ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 91 Мiжнародна наукова конференцiя «Українськi переклади Святого Письма… вирази з сакральними елементами в офіційно-діловому стилі кінця XVII — початку XVIII ст. (на матеріалі «Актів (протоколів) Полтав- ського міського уряду»)», оперуючи багатим ілюстративним матеріа- лом, зазначила, що християнська практика, зокрема сталі вирази зі са- кральними елементами, були змістом повсякденного життя й мовлення українського селянина, міщанина кінця XVII — початку XVIII ст. Ужи- вання релігійних лексем і виразів актових документів свідчило не лише про віру мовців, а й підтверджувало юридичну вартість, досто- вірність і правдивість сказаного в документах. На засіданні другої секції — «Українські переклади Біблії ХІХ — ХХІ ст.» (головували Ґрещук В.В., д. філол. н., проф., Венжинович Н.Ф., к. філол. н., доц.; секретар — А.А. Ковтун, к. філол. н., доц.) — виступили: кандидат філологічних наук, доцент кафедри богемістики і славістики університету імені Я. Пуркине міста Усті-над-Лабем Чесь- кої Республіки М. Начева-Марванова з доповідю «Квазіфразеоло- гічні одиниці типу verbum-substantivum abstractum у чеськїй «Біблії Кралицькій» та інших сучасних перекладах Нового Заповіту» , де зо- середилася зокрема на аналізі одного зі сталих виразів «мати + розум» у перекладах різними мовами; доцент кафедри української мови Ужгородського національного університету Н.Ф. Венжинович («Фразеологізми у Святому Письмі: етнолінгвістичний аспект») на конкретних прикладах проаналізувала глибинний смисл, закладений у біблійних стійких виразах. Дослідни- ця виокремила найважливіші ключові слова, які позначають загально- людські моральні категорії: добро, зло, зрада, вірність тощо. У фразе- ологізмах, зазначила доповідачка, — споконвічна мудрість людини. Саме смисл, закладений у біблійних стійких виразах, дає змогу про- стежити нерозривний зв’язок мови, культури і буття етносу, саме в цих образних мовних знаках виразно відтворена людина з усіма її позитив- ними й негативними рисами, вчинками тощо; кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федковича А.А. Ковтун («Функціонування теонімів у Свято- му Письмі (на матеріалі перекладів І. Огієнка та Патріарха Філаре- та)») схарактеризувала функціонування та стилістичне використання окремих теонімів, відзначила високий ступінь їхньої варіативності; провела паралель між обмеженням ужитку одних лексем Патріархом Філаретом і ширшим експлікуванням центральних теонімів, подеко- ли з несакральної сфери, І. Огієнком. Відповідаючи на запитання при- сутніх, погодилася з думкою, що переклади І. Огієнка відзначаються багатством лексичних засобів, а Патріарх Філарет прагнув зробити сакральні тексти Старого й Нового Заповітів доступними для пересіч- ного вірянина, тому послуговувався часто вживаною лексикою, звич- ним для узусу набором номінацій; кандидат богословських наук, завідувач кафедри філології Київ- ської православної богословської академії Української Православної ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 492 Вокальчук Г.М., Кузьмич О.О. Церкви Київського патріархату, аспірант Інституту української мови НАН України О.Я. Мирончук («Відповідники назв чинів святості в біблійному тексті») зауважив, що біблійні тексти — важливе джерело для вивчення, розуміння й функціонування назв чинів святості та їх- ніх відповідників. Такі висновки науковець зробив на основі аналізу номінацій апостол і святитель. У роботі третьої секції — «Сакральний стиль української мови» (головувала Гуйванюк Н.В., д. філол. н., проф., секретар — Бісовець- ка Т.В., к. філол. н., доц.) — узяли участь 7 доповідачів. У доповіді «Мова проповідей Сидора Воробкевича» доктор фі- лологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федько- вича Н.В. Гуйванюк відзначила таку важливу і домінантну ознаку тек- сту церковної проповіді буковинського письменника і священика Си- дора Воробкевича (1836–1903), активного громадського діяча кінця ХІХ ст. — початку ХХ ст., літературну творчість якого високо оцінив свого часу І.Я. Франко, як інтертекстуальність, наповнюваність текстів проповідей цитатами з Книг Святого Письма. Доповідачка відзначила, що за просвітницьку діяльність у галузі утвердження української мови на Буковині Сидора Воробкевича називають апостолом просвіти. Церковно-проповідницька публіцистика С. Воробкевича, православ- ного протоієрея, професора теологічного факультету Чернівецького університету, ще не була предметом спеціального розгляду. А це — по- над 100 проповідей („наук”) для народу, які були опубліковані в часо- писі „Сandela” та частково видані окремими книгами: „Науки надгроб- ні для сельського народа” (1891), „Десять заповідей Божих і Молитва Господня” (1893) та „Науки для народа” (1899). «Цей творчий доробок письменника — унікальне явище в українській культурі, варте окремої уваги дослідників — теологознавців, літературознавців, мовознавців», — наголосила проф. Н.В. Гуйванюк. Дослідниця звернула увагу на ін- тертекстуальність цитатних фрагментів Книг Святого Письма в автор- ських проповідях письменника-священика, розкрила функції прото- текстів та способи їх реалізації. Доцільність точного зазначення джерела цитованих прототекстів підтверджує призначення проповідей як навчальних зразків („наук”) для майбутніх священиків. Професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Н.Д. Бабич у доповіді «Мовностилістичні особливості сучасного українського перекладу Священного Передання Іоана Златоуста» повідомила про роботу доктора богословія отця Михайла Марусяка над перекладом зі староросійської мови 12 томів текстів Златоуста (дотепер перекладені вже 7 томів). Доповідачка звернула особливу увагу на історію укладання і перекладів слов’янськими (і не лише) мовами Передань Великого Проповідника, особливості струк- турування текстів, роботу перекладача з метою збереження ознак са- кральної мови, зв’язку зі стилем першовидань, уникнення етномовно- го диссонансу. Проф. Н.Д. Бабич наголосила також на значенні ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 93 Мiжнародна наукова конференцiя «Українськi переклади Святого Письма… перекладів духовно-релігійного змісту для сучасного покоління лю- дей, для осягнення емоційного й морально-етичного світу автора пере- дань. Доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Н.О. Да- нилюк у доповіді «Біблійні слова-символи в мові української народ- ної поезії» розглянула слова-символи біблійного походження Бог, Ісус Христос, Божа Мати та інші, які в текстах українського фолькло- ру набули національно-культурного змісту, стали етнологемами. Доктор філологічних наук, професор Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету О.В. Тищенко в доповіді «Біблійні та фольклорні формули прокльонів в українській та польській мовах» звернув увагу на специфіку функціонування за- значених висловів у малих жанрах української та польської народної творчості. У доповіді «Сакральний світ крізь призму індивідуально-ав- торської неології» доктор філологічних наук, професор Рівненського державного гуманітарного університету Г.М. Вокальчук розглянула структурно-семантичні особливості індивідуально-авторських лексич- них новотворів сакральної тематики в українській поезії ХХ — ХХІ ст., дослідила частотність уживання кореневих морфем із семантикою са- кральності в поетичному дискурсі окресленого періоду, визначила про- дуктивність / непродуктивність українських авторів у творенні інно- вацій на позначення понять сакрального світу. Кандидат філологічних наук, доцент Рівненського інституту сло- в’янознавства Київського славістичного університету Т.В. Бісове цька в повідомленні «Становлення номінації сакрального статусу людини в історії української мови» розглянула лексичні одиниці на позначення соціального статусу людини в тексті Пересопницького Євангелія. У процесі аналізу дослідниця виявила й описала п'ять лексико-се ман- тичних груп номінацій, з'ясувала основні шляхи їх становлення. Аспірант кафедри української мови Національного університету “Острозька академія” В.В. Максимчук у повідомленні «Авторські но- мінації духовних осіб у творчості поетів Рівненщини» проаналізував найсуттєвіші структурно-семантичні особливості та стилістичне при- значення авторських лексичних новотворів із компонентами, що нази- вають духовних осіб, у мовотворчості рівненських поетів. Дослідник здійснив спробу простежити десакралізацію семантики компонентів на позначення реальних понять. Доповідач зауважив, що пік уживання авторських новотворів релігійно-християнського змісту припадає на 60–80-і роки ХХ ст., що значною мірою зумовлено впливом екстра- лінгвальних чинників. На завершення секційних засідань науковці мали змогу ознайо- митися з унікальною колекцією старовинних ікон, що зберігається в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Учасники конференції прослухали доповідь «Пам’ятки іконопису ХV–ХVІ століть як вияв ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 494 Вокальчук Г.М., Кузьмич О.О. європейського і світового гуманістичного руху (на базі фондової ко- лекції Рівненського обласного краєзнавчого музею)», яку натхненно виголосила колишній співробітник Рівненського обласного краєзнав- чого музею, а нині — доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри філософії і соціальних наук Рівненського інституту сло в’я но- знавства Київського славістичного університету Н.Г. Стоколос. Наступного святкового дня, 14 жовтня 2011 р., учасники конфе- ренції провели заключне пленарне засідання в с. Пересопниці, де їх радо зустріли працівники культурно-археологічного центру «Пересоп- ниця» на чолі з завідувачем — лауреатом регіональної премії «За від- родження Волині», магістром культурології М.В. Федоришиним. Голова засідання доктор філологічних наук, професор В. В. Німчук привітав учасників конференції з великим святом Покрови Пресвятої Богородиці та поздоровив іменинників — доктора філологічних наук, професора Л.М. Марчук та кандидата філологічних наук Б.З. Зінкевич- Томанек. На запрошення професора В.В. Німчука М.В. Федоришин виголо- сив доповідь «Пересопницьке Євангеліє: шлях від Пересопниці до Переяслава (1630–1701 рр.)», де запропонував власну версію шляху Пересопницького Євангелія від Пересопниці до Переяслава. Дослідник зазначив, що до 1630 року рукопис перебував у Пересопниці. Цього ж року князь М. Чарторийський-Клеванський віддав монастир із Пересоп ницею клеванським ієзуїтам-місіонерам. Подальшу долю кни- ги вирішила козацько-селянська національно-визвольна війна 1648 року. Після успішного походу війська Б. Хмельницького Волинськими землями та зруйнування Клеванської колегії Пересопницьке Єванге- ліє як цінний трофей потрапляє до Звягеля (нині Новоград-Во лин- ський Житомирської області), зокрема до гетьманського на місника Г. Яцкевича. Доповідач висловив припущення, що Г. Яцкевич подару- вав рукопис дружині С. Мазепи (батька Івана Мазепи) М. Мокієв- ській, яка була членом Луцького Хрестовоздвиженського братства, а Г. Яцкевич до війни також проживав у Луцьку. Мати ж, ревна захис- ниця православ’я, могла на прохання сина подарувати книгу ново- збудованому Переяславському кафедральному собору. Згодом ману- скрипт був переданий до Переяславської духовної семінарії, де 1838 року й віднайшов його українсько-російський філолог-славіст і педагог О. Бо- дянський. Повідомлення «До проблеми авторства мініатюр Пересопни- цького Євангелія» зробила художник-реставратор музею «Дрогобич- чина» Т. Думан. Після цього вона зробила для учасників конференції презентацію книги Л. Скопа «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія — Федуско, маляр зі Самбора». Керівники секцій підбили підсумки проведених напередодні засі- дань і окреслили перспективи досліджень Святого Письма на найближ- чі 2–3 роки, висловилися за доцільне зробити подібні зустрічі науков- ців традиційними і прийняли ухвалу конференції, у якій зазначено: ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 95 Мiжнародна наукова конференцiя «Українськi переклади Святого Письма… Конференції «Українські переклади Святого Письма» проводити періодично. Звернутися до відповідних інстанцій із проханням забезпечити виданням Пересопницького Євангелія бібліотеки провідних вишів України. Організатори конференції запропонували учасникам пізнавальну екскурсійну програму. Вони ознайомилися з виставковими залами збу- дованого за рекордно короткий термін культурно-археологічного цен- тру «Пересопниця», на урочистому відкритті якого нещодавно побу- вав Президент України; оглянули імовірний «дитинець» — залишки монастиря Різдва Пречистої Богородиці; побували в західній частині «дитинця» — дерев’яній Миколаївській церкві, яку, за версією архео- логів, можна вважати спадкоємицею монастиря; відвідали Музей кни- ги та друкарства у древньому Острозі. У Національному університеті «Острозька академія» учасників конференції гостинно зустрів ректор — Герой України, доктор психо- логічних наук, професор І.Д. Пасічник, який натхненно розповів про відродження за часів незалежності України першого у Східній Європі вишу — «Острозької академії», окреслив основні напрями роботи цьо- го закладу, спрямованої на утвердження національної самосвідомості молоді, вручив іменні подарунки високошанованим гостям. На люб’язне запрошення ректора учасники конференції відвідали музеї «Острозької академії», ознайомилися з унікальною університетською колекцією стародруків. Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Свято- го Письма в слов’янському контексті» переконливо засвідчила, що сучасний слов’янський світ глибоко шанує й розвиває свої духовні тра- диції, плекає інтерес до всебічного наукового вивчення культурних пам’яток, утверджує шанобливе ставлення до рідного слова, підтримує самовіддану працю науковців задля розвою української держави та зміцнення її духовних основ. Галина Вокальчук, Оксана Кузьмич Halyna Vakalchuk, Oksana Kuzmych (Rivne) INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE «UKRAINIAN TRANSLATIONS OF THE HOLY WRIT IN SLAVONIC CONTEXT» (TO THE 450th ANNIVERSARY OF THE PERESOPNICKE GOSPELS)» (Rivne, 13 — 14 October, 2011)

Institution

Ähnliche Einträge