Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців
Рецензія на словник: Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу / авт.-упоряд. Т.А. Космеда, Т.Ф. Осіпова. – Дрогобич: КОЛО, 2010. – 272 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Українська мова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42904 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців / С. Дорошенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 107-112. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-42904 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-429042013-04-10T03:04:14Z Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців Дорошенко, С. Читаючи словник Рецензія на словник: Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу / авт.-упоряд. Т.А. Космеда, Т.Ф. Осіпова. – Дрогобич: КОЛО, 2010. – 272 с. Book review on: T.A. Kosmeda, T.F. Osipova. Komunikatyvnyi kodeks ukraintsiv: Tlumachnyi slovnyk novoho typu. — Drohobych: Kolo, 2010. — 272 s. 2011 Article Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців / С. Дорошенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 107-112. — укр. 1682-3540 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42904 049.32+811.161.2’373.7 uk Українська мова Iнститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Читаючи словник Читаючи словник |
| spellingShingle |
Читаючи словник Читаючи словник Дорошенко, С. Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців Українська мова |
| description |
Рецензія на словник: Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу / авт.-упоряд. Т.А. Космеда, Т.Ф. Осіпова. – Дрогобич: КОЛО, 2010. – 272 с. |
| format |
Article |
| author |
Дорошенко, С. |
| author_facet |
Дорошенко, С. |
| author_sort |
Дорошенко, С. |
| title |
Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців |
| title_short |
Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців |
| title_full |
Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців |
| title_fullStr |
Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців |
| title_full_unstemmed |
Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців |
| title_sort |
перший в україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Читаючи словник |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42904 |
| citation_txt |
Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців / С. Дорошенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 107-112. — укр. |
| series |
Українська мова |
| work_keys_str_mv |
AT dorošenkos peršijvukraíníparemíjnijslovnikâkkomuníkativnijkodeksukraíncív |
| first_indexed |
2025-07-04T01:13:51Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:13:51Z |
| _version_ |
1836676947437944832 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 107
УДК 049.32+811.161.2’373.7
ПЕРШИЙ В УКРАЇНI ПАРЕМIЙНИЙ СЛОВНИК
ЯК КОМУНIКАТИВНИЙ КОДЕКС УКРАЇНЦIВ
Комунiкативний кодекс українцiв у паремiях: тлумачний
словник нового типу / авт.0упоряд. Т.А. Космеда,
Т.Ф. Осiпова. – Дрогобич: КОЛО, 2010. – 272 с.
© С.I. ДОРОШЕНКО, 2011
Читаючи словник
У останні десятиліття помітно зросла увага українських лінгвістів
не лише до теоретичного осмислення, а й до вироблення обґрун-
тованих рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня мовної
компетенції носіїв української мови і тих, хто її вивчає, з метою удо-
сконалення їхньої мовленнєвої спроможності.
Поле формування теоретичних засад і практичних порад щодо роз-
витку комунікативної компетенції мовців успішно заповнюється різ-
ноаспектними публікаціями. Серед напрацювань цього плану достат-
ньо вибірково назвати хоч би такі вітчизняні монографічні видання і
підручники для вищої школи, які вийшли у світ у різних регіонах
України за останні десять років: Космеда Т. Аксіологічні аспекти праг-
малінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки (Львів: ЛНУ
ім. І. Франка, 2000); Капелюшний А.О. Практична стилістика україн-
ської мови (Львів: ПАІС, 2001); Струганець Л. Динаміка лексичних
норм української літературної мови XX століття (Тернопіль: Астон,
2002); Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика (К.: Вища школа, 2003), Ба-
цевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики (К.: ВЦ «Академія»,
2004; друге видання — 2009); Овчинникова А.П., Хаджирадєва С.К.
Основи ораторської майстерності в умовах конфліктної взаємодії
(Одеса: Пальміра, 2005); Космеда Т. Комунікативна компетенція Івана
Франка: міжкультурні, інтерперсональні, риторичні виміри (Львів:
ПАІС, 2006); Пелепейченко Л.М. Основи теорії мовної комунікації
(Харків, 2007); Стахів М. Український комунікативний етикет (К.:
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4108
Дорошенко С.I.
Знання, 2008); Голуб Н.Б. Риторика у вищій школі (Черкаси: Брама-
Україна, 2008); Бацевич Ф. Нариси з лінгвістичної прагматики (Львів:
ПАІС, 2010).
Намітилися зрушення і в укладанні словників, призначення яких —
сприяти розширенню набору одиниць мовної комунікації членів су-
спільства, зайнятих у різних сферах життєдіяльності. Це: Бацевич Ф.С.
Словник термінів міжкультурної комунікації (К.: Довіра, 2007; друге
видання — 2011 у співатовторстві з Богданович Г.Ю., доповнене і ви-
конане в українсько-російському варіанті); Жайворонок В.В. Знаки
української етнокультури. Словник-довідник (К.: Довіра, 2006); Мар-
чук Л.М. Словник градаційної лексики сучасної української літератур-
ної мови (Кам’янець-Подільський, 2009) та ін. Цінність словників та-
кої спрямованості як у теоретичному, так і в практичному аспектах
визнають не лише українські, а й російські лексикографи. Проте останні
пішли далі, про що свідчать укладені російськими словникарями ког-
ні тивно-семантичні словники, як-от: «Константы: словарь русской
культуры», автором якого є Ю.С. Степанов (М.: Академический Про-
ект, 2001), словник дискурсивних слів, наприклад: «Дискурсивные
слова русского языка: опыт контекстно-семантического описания», що
вийшов за редакцією К. Кисельової і Д. Пайара (М.: Метатекст, 1998).
Ці ж автори уклали й збірник вибіркових словникових статей під на-
звою «Дискурсивные слова русского языка: контекстное варьирование
и семантическое единство» (М.: Азбуковник, 2003).
Досягненням сучасної російської лексикографії є словник актив-
ного типу, а саме: «Новый объяснительный словарь синонимов русско-
го языка» у трьох випусках (1997, 2000, 2003), підготовлений автор-
ським колективом за загальною редакцією Ю. Д. Апресяна (М: «Школа
«Языки русской культуры», 1997–2003). У ньому подані тлумачення як
семантики мовних одиниць, так і їх функціонування в різних комуніка-
тивних обставинах. В останньому — специфіка словника, який заслуго-
вує на окреме виділення.
Українська лексикографія до останнього часу не могла похвалити-
ся публікаціями словників нового, активного типу. Лише 2010 року в
лінгвістичній україністиці з'явився словник, укладений Т.А. Космедою і
Т.Ф. Осіповою під назвою «Комунікативний кодекс українців у паремі-
ях: тлумачний словник нового типу».
Оригінальність словника відбита в його назві. Це — паремійний
тлумачний словник, чиє призначення — не обмежуватися розкриттям
смислу паремій, а зорієнтувати користувачів на «живе», як підкресле-
но в «Передмові» словника, «активне мовлення» відповідно до кон-
кретних мовленнєвих жанрів, подій, ситуацій (с. 8). У цих словах об-
ґрунтування функції словників активного типу взагалі, зокрема й того,
про який ідеться. У нього подвійна спрямованість: як тлумачний, він
подає дефініції паремій, що ґрунтуються на етнографічних, історичних,
психологічних та інших знаннях; як комунікативний, він скерований
на збагачення мовця новими мовними засобами, рекомендованими для
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 109
Перший в Українi паремiйний словник як комунiкативний кодекс українцiв
застосування в монологічному й діалогічному усному й писемному
мовленні.
Ідея створення й розробка проекту рецензованого словника на-
лежить доктору філологічних наук, професорові Тетяні Анатоліївні
Космеді.
У «Передмові» констатовано, що його методологічним підґрунтям
стала лексикографічна концепція І. Франка, закладена в його
«Галицько-руських народних приповідках». Нині вона утвердилась у
сучасних лексикологічних дослідженнях і формуванні в словниках ді-
браного матеріалу. На її засадах дослідження паремій нині усталено
вести з урахуванням видової і жанрової диференціації, їх генезису,
співвідношення етнічного й загальномовного в паремійних текстах, з
дотриманням принципів лінгвогеографії, застосуванням компаратив-
ного аналізу, пошуками варіантних гнізд.
Однак поза увагою українських лексикографів залишався ще
один важливий принцип, застосований І. Франком, що полягає у
ви окремленні в пареміях ознак, за якими встановлюється специфіка
слугування паремій у певних комунікативних ситуаціях. У Фран-
ковій інтерпретації це подається так: Щезай, сатано! — коментар
І. Франка: «формула відвертання»; Ні за що на світі — коментар
укладача: «найсильніше заперечення»; Руки би йому святилися —
коментар ученого: «благословляють такого, що побив когось по спра-
ведливості; прим., діти батька»; Не все те робиться, про що гово-
риться — коментар І. Франка: «говорять, коли хтось погрожує
комусь»; Коли знаєш руську мову, то знай же і політику — комен-
тар І. Франка: «під «політикою» тут розуміють спосіб чемного пово-
дження з людьми»; Якби здоров'я — коментар І. Франка: «звичайна
примовка материної або взагалі людської ласкавості» (с. 12–13). Цей
принцип виокремлений, витлумачений професором Т.А. Космедою як
принцип комуні кативно-прагматичного опису, який виділяє й розгля-
дає паремії як одиниці мови і мовлення, як елементи комунікативні й
дискурсивні. Уведення нового підходу до розкриття комунікативної
природи паремійних одиниць заслуговує високого поцінування, як і
зразок їх опису, втіленого в рецензований словник.
Обсяг словника — 700 паремійних одиниць, які в ньому, за визна-
нням укладачів, не зібрані, а відібрані: до нього внесені лише найпо-
пулярніші паремії, які містять у собі комунікативний досвід україн-
ців. Словник адресовано не лише викладачам і студентам вишу,
вчителям і учням середніх навчальних закладів, але й усім тим, хто ці-
кавиться комунікативною лінгвістикою.
Успішному користуванню словником допоможуть і подані в
«Передмові» пояснення окремих термінів комунікативної лінгвісти-
ки, задіяних у книжці. Вони полегшують розуміння предмета, змісту
і завдань пропонованого зацікавленим особам видання.
Зокрема, у дефініції паремії укладачі словника йдуть за лінгві-
стичною традицією, вбачаючи в цьому явищі родове поняття, що
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4110
Дорошенко С.I.
об'єднує широкий спектр фольклорних жанрових різновидів. До них
належать «прислів'я, приказки, порівняння, вітання, побажання, про-
кляття, прикмети, примовки, мудрування, каламбури, нісенітниці
тощо» (с. 10). Вони потрактовані як семіотичні феномени мови з по-
двійною спрямованістю: «з одного боку, — це знаки системи мови з
відповідною синтаксичною будовою, а з іншого, — мікротексти, зану-
рені в дискурсивну сферу, що мають номінативну й комунікативну
природу» (с. 11).
Їхня комунікативна природа, на переконання авторів словника,
виявляє себе в здатності формувати комунікативні закони, традицій-
но закріплені в стереотипах поведінки, мислення, мовлення україн-
ського народу. Це доводять укладачі словника розподілом паремійно-
го матеріалу за 18-ма комунікативними законами, розглядуваними в
окремих розділах його першої частини.
Комунікативні закони визначені за спрямованістю комунікатив-
ного процесу, який передбачає лінію мовленнєвої поведінки, напрям
розвитку комунікації, комплекс мовних дій, скерованих на досягнен-
ня результату спілкування чи обґрунтування власних дій або своїх пе-
реконань. У словникових статтях кожної паремії читач знайде засте-
реження, поради, рекомендації, пов'язані з резюмуванням поведінки
співрозмовників, урахуванням можливості та доцільності вияву емо-
цій, використанням експресивних засобів, збереженням внутрішнього
спокою людини, формуванням логічно побудованої та доступної розу-
мінню думки. У цьому практична значущість словника: в ньому роз-
криті сутність і принципи визначення комунікативних законів, вияв-
лених у пареміях.
Як ілюстрацію наводимо статтю, що представляє паремію Розум-
ну річ приємно й слухати, розміщену в розділі «Закон дзеркального
розвитку спілкування». Її повний виклад такий:
«Розумну річ приємно й слухати. Репрезентовано сутність кому-
нікативної закономірності, зумовленої чинністю закону дзеркального
розвитку спілкування, — розумне породжує приємне (нерозумне, відпо-
відно, викликає негатив). Інтелектуальна інформація, думки, мірку-
вання, поради є корисними для слухача у пізнавальному та прагматич-
ному аспектах. Як бачимо на прикладі висловленого, українці
отримують естетичне задоволення від вербалізації інтелектуального,
раціонального. Це характеризує етнос як такий, що прагне освіти, по-
важає розум. Розумне виступає подразником посилення позитивних
емоцій. Ця приказка формує позитивний стереотип сприйняття ситуа-
ції і зреалізовується в мовленні як настанова, повчання, аргумент, ко-
ментар або маркер відповідної комунікативної ситуації» (с. 36).
Наведений приклад становить зразок відповідності однієї паремії
одному закону. У переважній же більшості в межах одного закону за-
свідчується використання двох чи кількох паремій, як у паремійній стат-
ті із «Закону пропорційності результатів інформаційним або комуніка-
тивним інвестиціям»: «Де велике глагоління — там мале спасіння.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 111
Перший в Українi паремiйний словник як комунiкативний кодекс українцiв
Репрезентовано сутність комунікативної тенденції, що стосується чин-
ного стереотипу щодо наявності недовіри до багатослівного або пиш-
номовного мовлення — де багато і пишно говорять, там мало добра,
мало солідного діла (тлумачення І. Франка): це значить, що результат
комунікації не відповідає докладеним комунікативним або інформа-
ційним інвестиціям. Див. також: Балакає густо, а виходить пусто;
Хто багато обіцяє — той рідко слова дотримає; Хто багато гово-
рить — той мало творить; Хто радо обіцяє — той не має охоти
дати та ін.» (с. 170–171).
У словнику закцентована увага також на пареміях, що відповіда-
ють різним законам. Одним із таких прикладів є тлумачення паремії
«Було б говорити, як питали» із частини «Репрезентація україн-
ських паремій у межах системи основних законів комунікації», як-от:
«Було б говорити, як питали. Репрезентовано сутність комунікатив-
ної тенденції щодо пропорційності комунікативних інвестицій і ре-
зультату в комунікації. Нульовий коефіцієнт ілокутивної сили зумов-
лює нульовий результат. У мовленні паремія зреалізовує жанри
зауваження, повчання, її використовують як аргумент, ремарку. Див.
також: закон ритму спілкування, закон модифікації нестандартної по-
ведінки учасників спілкування» (с. 166).
Наведені приклади доводять, що в словниковій статті читач зна-
йде не лише перелік паремій, здатних відповідати певному комуніка-
тивному закону, а й вказівку на комунікативну синхронічність, що де-
монструє спроможність функціонування цих мовних одиниць у різних
ситуаціях мовлення. Такий комунікативний зріз паремійного фонду
української мови готує користувачів словника до активного мовлен-
ня, допомагає моделювати комунікацію відповідно до конкретних
мовленнєвих жанрів, а також обставин і подій.
І все ж видається, що для найповнішого виявлення окресленої в
поясненні комунікативної ситуації і доречного застосування в ній па-
ремії варто було б проілюструвати її функціонування конкретними
прикладами з художніх, публіцистичних текстів або живого мовлення,
що переконало б користувача в комунікативній життєвості кожної з
паремійних одиниць.
Спрямовуючи словник для практичного використання, автори
подали в другій частині алфавітний список паремій, розглянутих у
першій частині, що полегшує їх пошук.
Укладачі рецензованого словника зауважують, що його видання
не завершене. Це значить, що до роботи над його новим варіантом бу-
дуть залучені й інші збірки різних паремійних жанрів, що збагатить
лексикографічну науку і сприятиме розвиткові культури мовлення
носіїв української мови і тих, хто прагне її вивчити.
Уважаємо правомірним у наступних виданнях словника подавати
паремії не тільки за правилами орфографії сучасного правопису, а й за
вимогами пунктуації. Наприклад, у паремії Давши слово держи годить-
ся відокремити дієприслівниковий зворот; паремія Інший торохтить
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4112
Дорошенко С.I.
як дратвою строчить за будовою — складнопідрядне порівняльне
речення, в якому між підрядною і головною частиною має стояти
кома. Це не закид, лише побажання, як і попереднє: про залучення
прикладів для ілюстрацій функціонування паремій.
Оцінюючи в цілому це видання, ми тверді в переконанні, що тлу-
мачний словник нового типу Т.А. Космеди й Т.Ф. Осіпової — помітне
явище в українській лексикографії. Словник репрезентує значний
фрагмент мовно-мисленнєвої картини світу українців у мовленнєвому
використанні. Користь словника у формуванні «щоденної риторики»
сучасного мовця безсумнівна, а перспективи його практичного засто-
сування необмежені.
І ще одне: його поява на столах лексикографів збудить їх, поза
всякого сумніву, до роботи над створенням словників української мови
активного типу.
Сергій Дорошенко (м. Харків)
Serhiy Doroshenko (Kharkiv)
THE FIRST UKRAINIAN THESAURUS OF PROVERBS AND SAYINGS
AS A CODE OF THE NATIONAL COMMUNICATIVE ETHICS
Book review on: T.A. Kosmeda, T.F. Osipova. Komunikatyvnyi kodeks ukraintsiv:
Tlumachnyi slovnyk novoho typu. — Drohobych: Kolo, 2010. — 272 s.
|