За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона)
Інтерв’ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона журналу «Вісник Національної академії наук України».
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42942 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 1. — С. 3-10. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-42942 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-429422013-04-15T11:21:44Z За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) Інтерв'ю Інтерв’ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона журналу «Вісник Національної академії наук України». 2013 Article За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 1. — С. 3-10. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42942 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інтерв'ю Інтерв'ю |
| spellingShingle |
Інтерв'ю Інтерв'ю За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) Вісник НАН України |
| description |
Інтерв’ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона журналу «Вісник Національної академії наук України». |
| format |
Article |
| title |
За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_short |
За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_full |
За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_fullStr |
За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_full_unstemmed |
За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_sort |
за підсумками року (інтерв’ю президента нан україни академіка б.є. патона) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Інтерв'ю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/42942 |
| citation_txt |
За підсумками року (Інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 1. — С. 3-10. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-07-04T01:15:47Z |
| last_indexed |
2025-07-04T01:15:47Z |
| _version_ |
1836677068395380736 |
| fulltext |
3ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
ЗА ПІДСУМКАМИ РОКУ
Інтерв’ю президента Національної академії наук України
академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона
журналу «Вісник Національної академії наук України»
— Борисе Євгеновичу, чи можна, на Вашу
думку, вважати 2012 рік плідним для розви-
тку вітчизняної науки? Які результати на-
укових досліджень заслуговують на осо-
бливу увагу?
— Слід почати з того, що кожен рік у жит-
ті Академії позначений вагомими здобутка-
ми. Можна впевнено констатувати, що ми-
нулий 2012 рік не став винятком. Наведу
лише окремі приклади. Детально ж резуль-
тати річної роботи Академії будуть пред-
ставлені у відповідному звіті НАН України
за 2012 рік і розглянуті на сесії Загальних
зборів у квітні 2013 року.
Треба сказати, що наукові дослідження,
які виконують учені Академії, спрямовано
на вирішення соціально значущих проблем.
Одним із таких важливих напрямів є науко-
вий пошук в інтересах розвитку охорони
здоров’я та медицини.
Так, активна робота проводиться зі ство-
рення новітніх фармацевтичних засобів на
основі нових сполук, одержаних нашими
вченими. Серед них — інноваційний пер-
спективний препарат для терапії опіків очей.
Медико-біологічні випробування показали,
що застосування цього препарату сприяє
повному відторгненню опікової тканини, що
дозволяє перейти до невідкладної пересад-
ки рогівки ока. Учені нашої Академії актив-
но працюють і над вирішенням проблем он-
кологічних захворювань. Вони провели по-
шук діагностичних маркерів як на рівні
окремих генів, так і на рівні змін геному лю-
дини. Це стосується різних типів раку люд-
ських органів. Також експериментально до-
ведено ефективність застосування екстрак-
ту зеленого чаю, який містить поліфеноли
для полегшення наслідків хіміотерапії під
час лікування онкологічних захворювань.
За збігом обставин автори цього винаходу
стали власниками ювілейного стотисячного
патенту України на винахід.
Важливо, що для потреб фармакології,
медицини і ветеринарії в минулому році
було розроблено методи спрямованого син-
тезу наночастинок металів. На їхній основі
4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
створено наноконструкції для діагностики і
лікування захворювань серцево-судинної
системи, антимікробні субстанції для ліку-
вання особливо небезпечних інфекцій.
Далі. Велику увагу приділено перспек-
тивним біотехнологічним дослідженням у
галузі розроблення біосенсорів. Учені Ака-
демії створили біосенсори, які можна засто-
совувати для медичної діагностики. Поки
що ці розробки існують на рівні дослідних
зразків. Переваги таких пристроїв поляга-
ють у простоті їх використання. Пацієнти
можуть проводити досить складні аналізи
навіть у домашніх умовах. Також розробле-
но біосенсори, за допомогою яких можна
зробити аналіз окремих токсичних речовин
у навколишньому середовищі та харчових
продуктах.
У минулому році продовжував розвива-
тися метод високочастотного зварювання
м’яких живих тканин, який довів свою ефек-
тивність і використовується на практиці
вже понад 10 років. За цей період було
успішно виконано близько 100 тисяч хірур-
гічних операцій. Зазначу, що нещодавно ми
проводили міжнародну конференцію із цієї
проблеми. У ній взяли участь близько 200
учених і фахівців медичного та інженерного
профілю з Російської Федерації, Латвії,
Сполучених Штатів Америки. Проведено
майстер-клас, на якому провідні вітчизняні
хірурги продемонстрували присутнім у ре-
жимі відеотрансляції хірургічні операції
різного профілю з використанням техно-
логії високочастотного електрозварювання.
Це дозволило наочно оцінити переваги цьо-
го методу і вкотре довести необхідність
більш широкого його впровадження в прак-
тичну роботу хірургів лікувальних установ
України та за кордоном.
Окремо хочу відзначити, що протягом
останнього року зроблено значний крок у
дослідженнях, пов’язаних з наноструктура-
ми та розвитком нанотехнологій і наномате-
ріалів. Про один із результатів, так би мови-
ти, медичного спрямування я вже сказав.
Додам, що наші вчені створили оригінальні
наноструктурні композити для авіаційної і
космічної техніки. Також отримано нові
сплави у нанокристалічному стані, що ма-
ють унікальні магнітні, міцнісні й корозійні
характеристики для потреб машинобуду-
вання, електротехніки та медицини. Крім
того, матеріалознавці Академії досягли успі-
хів у створенні технології виробництва різ-
номанітних нанопорошків. Ці класи матері-
алів безпосередньо впливають на рівень
машинобудування, спецтехніки та їхню кон-
курентоздатність, і недарма інтерес до них у
світі зростає.
Минулого року вагомих здобутків досяг-
нуто й у розробленні нових індустріальних
матеріалів і технологій. Створена науковця-
ми Академії технологія надшвидкого охоло-
дження розплаву дає змогу виробляти ма-
теріали з унікальними магнітними, меха-
нічними і хімічними властивостями. Така
технологія дозволить забезпечити україн-
ські підприємства необхідними вітчизняни-
ми матеріалами та комплектуючими, а також
експортувати значну частину продукції в
країни Європи та Азії. Ринковий попит на
матеріали, створені на основі технології над-
швидкого охолодження розплаву, постійно
зростає і є гарантованим у таких галузях
промисловості, як електроніка, електротех-
ніка, авіа- та ракетобудування.
Науковці Академії виконали також вели-
кий обсяг робіт у соціально-політичному,
соціально-економічному та культурологіч-
ному напрямах.
Відзначу насамперед активну участь
провідних учених Академії в роботі Кон-
ституційної Асамблеї, створеної Указом
Президента України. Наші фахівці й зараз
здійснюють науково-консультативне за-
без печення її діяльності.
До органів виконавчої та законодавчої
влади направлено понад 700 аналітичних і
наукових матеріалів, більшість із яких
було використано у практиці державного
управління та під час підготовки нор ма-
тивно-правових документів. Вони стосува-
лися питань державної фінансової безпеки,
енергоза ощадження, природокористуван-
ня, державного стратегічного планування
5ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
та промислової політики, зовнішньої тор-
гівлі, міграційної політики України тощо.
Значну увагу було приділено розв’язанню
гострої для України проблеми запроваджен-
ня принципів «глобального зеленого курсу»
в модель економічного розвитку України.
Доповідь на цю тему було заслухано і схва-
лено на засіданні Президії НАН України, а її
основні положення представлено на Конфе-
ренції ООН зі сталого розвитку в Ріо-де-
Жанейро.
Також у 2012 році установи Академії со-
ціогуманітарного напряму підготували та
видали ряд вагомих наукових праць. Серед
них фундаментальне видання «Академії
наук країн Європи», два томи «Шевченків-
ської енциклопедії», 9-й том «Енциклопедії
історії України», «Великий енциклопедич-
ний юридичний словник», завершальний
том «Історії української культури».
— Борисе Євгеновичу, перспективність
наведених Вами результатів цілком зрозу-
міла. А що можна сказати про впроваджен-
ня? Чи могли б Ви також навести ще де-
кілька прикладів практичної реалізації за-
вершених розробок?
— Безумовно, доведення отриманих нау-
кових результатів до практичної реалізації є
дуже важливою справою. На жаль, сьогодні
кількість перспективних результатів фунда-
ментальних досліджень продовжує перева-
жати число тих, що доведені до впроваджен-
ня. Однією з головних причин такої ситуації
залишається обмеженість ресурсів (і не тіль-
ки фінансових) на стадії дослідно-кон ст-
рукторських робіт, дослідно-про мислових
випробувань тощо. Попри це, Академія про-
довжує наполегливо працювати. Ми постій-
но налагоджуємо зв’язки з вітчизняними
виробничими структурами.
Академія залишається надійним науко-
вим партнером таких стратегічно важливих
галузей, як літакобудування, ракетно-кос-
мічна галузь, вугільна промисловість. Ре-
зультати багатьох спільних робіт установ
Академії та ДП «Антонов» знайшли своє
втілення в конструкціях нових пасажир-
ських літаків Ан-148 та Ан-158, транспорт-
ного літака Ан-70, модернізованих варіан-
тів важкого транспортного літака Ан-124
«Руслан».
Установи НАН України впродовж остан-
ніх років успішно співпрацюють також з
підприємствами вугільної промисловості.
Важливо, що таке співробітництво має зна-
чний економічний ефект. Впровадження на-
укових розробок учених Академії лише на
підприємствах Донбаської паливно-енер ге-
тичної компанії (ДТЕК), яка є лідером віт-
чизняної вугледобувної галузі, дало змогу
заощадити понад 100 млн грн завдяки істот-
ному підвищенню продуктивності праці,
збільшенню обсягів видобутку вугілля, зни-
женню витрат на підтримку виробок у разі
їх повторного використання та інші.
Крім того, протягом минулого року наші
учені велику увагу приділяли вирішенню
питання продовольчої безпеки України. Так,
генетики-селекціонери Академії створили
нові сорти-інновації озимої пшениці. У 2012
році порівняно з 2011-м набагато збільшено
посівні площі цієї культури, і загалом вало-
вий збір зерна із сортів селекції Інституту
фізіології рослин і генетики НАН України
на 82,8% забезпечує потреби нашої держави.
Наведу ще один приклад. За активної участі
фахівців Національної академії наук Украї-
ни розроблено та впроваджено у виробни-
цтво біотехнологію отримання рослинного
білка. Економічний ефект від її застосуван-
ня становить близько 1 млрд грн на рік.
Додам до цього, що минулого року Акаде-
мія подала на розгляд до Уряду пропозиції
щодо реалізації в 2013 році низки науково-
технічних проектів інноваційної спрямова-
ності. Важливо, що ці проекти запропонова-
но на основі аналізу потреб ринку, визначен-
ня потенційних замовників, урахування
наявного доробку НАН України для їх реа-
лізації, очікуваного результату та терміну
окупності. Вони стосуються, зокрема, ви-
робництва тепловізорів, гнучких плівкових
сонячних батарей, наноструктурних порош-
ків, сцинтиляторів нового покоління, суб-
станцій для фармакологічних препаратів,
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
світлодіодних освітлювальних приладів, ви-
готовлення та впровадження установок бю-
ветного типу для забезпечення населення
якісною питною водою, функціональних
продуктів для здорового харчування та про-
філактики найпоширеніших хвороб тощо.
— Борисе Євгеновичу, які, на Вашу дум-
ку, сьогодні основні перешкоди для впро-
вадження у виробництво вітчизняних на у-
ково-технічних розробок?
— Існує декілька дуже серйозних проблем,
які стримують масштабне впровадження у
виробництво наукових розробок. Поясню
детальніше.
По-перше, раніше Академія у своєму скла-
ді мала потужну дослідно-виробничу базу,
здатну доводити наукові розробки інститу-
тів до рівня високої готовності для практич-
ного використання виробниками. Проте ста-
лося так, що ринок інноваційної продукції в
Україні не розвинувся. Це, звісно, позначи-
лося на структурі Академії, передусім на під-
приємствах дослідно-виробничої бази, які
не отримували замовлень і вимушено зна-
чною мірою були скорочені. На сьогодні така
дослідно-виробнича база фактично майже
зруйнована.
По-друге, в Україні необхідно створити
сприятливий інноваційний клімат. І цей
процес має відбуватися не без участі держа-
ви. Сьогодні в Україні приріст ВВП завдяки
впровадженню нових технологій становить
менше 1%. Це ж неприпустимо за наявного
науково-технічного потенціалу! Насампе-
ред держава повинна всіма засобами своєї
політики — шляхом надання кредитів для
підприємств, запровадження певних подат-
кових пільг і т.д. — стимулювати попит на
наукову продукцію та інновації з боку біз-
несу.
Окремо слід зазначити важливість розви-
тку ефективної інноваційної інфраструкту-
ри, яка б забезпечувала зв’язок науки і ви-
робництва. Свого часу за ініціативою нашої
Академії почали діяти технологічні парки.
Спершу вони давали дуже хороші результа-
ти, але із скасуванням пільгових стимулів
вони припинили функціонувати так, як це
було задумано.
Однак ще й ще раз хочу повторити — і са-
мим ученим потрібно активно працювати,
шукати всі можливі шляхи для впроваджен-
ня своїх розробок, тільки так можна досягти
успіхів.
— Борисе Євгеновичу, звертаючись ще
раз до теми підсумків 2012 року, якими
важливими подіями в житті Академії був
позначений цей рік?
— Скажу, що цей рік був насичений ваго-
мими подіями. Проведено багато важливих
заходів і зустрічей. Як уже я зазначав у від-
повіді на одне з попередніх питань, Акаде-
мія є постійним науковим партнером про-
відних галузей національної економіки.
Нещодавно ми підписали з КБ «Південне»
Генеральну угоду про науково-технічне
співробітництво у сфері створення ракетно-
космічної техніки. Було визначено пріори-
тетні напрями досліджень: балістика, аеро-
динаміка, теплообмін, нові матеріали і тех-
нології, загальні питання перспективного
проектування та інші.
Наприкінці 2012 року було також підпи-
сано Угоду про співпрацю між Національ-
ною академією наук України та Державним
агентством водних ресурсів України. Спіль-
не використання наукового потенціалу до-
зволить вирішити багато проблем націо-
нального водного господарства.
Я вже згадував про науково-технічне спів-
робітництво в галузі авіації між НАН Украї-
ни та ДП «Антонов». Додам, що минулого
року відбулося спільне з його керівництвом
виїзне засідання Президії НАН України, у
ході якого було визначено напрями нашої
подальшої співпраці, а саме: впровадження
новітніх технологій у літакобудуванні, до-
слідження нових авіаційних матеріалів, їх
практичне застосування у вітчизняних літа-
ках, підвищення аеродинамічної доскона-
лості літаків та інші.
Я переконаний, що науковий супровід
технологічного оновлення вітчизняного ви-
робництва необхідно в цілому значно акти-
7ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
візувати. Слід налагоджувати безпосередні
та ефективні зв’язки з виробничими струк-
турами. Прикладом цього є проведена на-
прикінці лютого в Президії Академії нарада
з керівництвом Донбаської паливно-енер ге-
тичної компанії (ДТЕК). Існують дуже сер-
йозні проблеми, з якими стикаються україн-
ські вугледобувні підприємства і для вирі-
шення яких необхідна допомога науки. Ми
створили спільну робочу групу наших уче-
них і спеціалістів ДТЕК з формування та ре-
алізації програми технологічних проектів
для цієї компанії. І вже є певні позитивні
підсумки такої співпраці, про що й було ска-
зано.
Для координації спільної роботи з інши-
ми науковими організаціями Академія
брала активну участь у роботі Ради Між-
народної асоціації академій наук, Ради Єв-
разійської асоціації університетів, Ради
президентів академій наук України.
Слід сказати, що минулого року проведе-
но ряд заходів щодо поглиблення співпраці
між НАН України та АН Туркменістану. Зо-
крема, у березні 2012 року затверджено Про-
граму співробітництва між Національною
академією наук України і Академією наук
Туркменістану в галузі науки і технологій, у
червні українські вчені брали участь у робо-
ті Міжнародної виставки і наукової конфе-
ренції в Ашгабаді, а у вересні було проведе-
но третє засідання Міжурядової українсько-
туркменської комісії.
Відзначу активну участь Академії у прове-
денні Днів науки та освіти Російської Феде-
рації в Україні. Під час заходів було обговоре-
но перспективи розвитку російсько-ук ра-
їнського науково-технічного спів робітництва.
Тоді ж прийнято рішення щодо організації
Міжнародного кластера «Міждисциплінарні
наукоємні технології». Це дасть змогу об’ єд-
нати зусилля українських і російських учених
для прискорення розвитку інноваційних тех-
нологій у галузях енергетики, ядерної меди-
цини, наноіндустрії та інших.
Коротко скажу ще про важливі нагороди. Не-
щодавно відбулося вручення Державних пре-
мій України в галузі науки і техніки 2011 ро ку.
Приємно відзначити, що чимало наших нау-
ковців стали лауреатами цієї премії.
Свідченням визнання заслуг українських
біохіміків у розвитку плідного співробітни-
цтва між українськими та китайськими вче-
ними, зокрема у впровадженні сучасних біо-
технологій у фармацевтичну промисловість
Китаю, стало нагородження директора Ін-
ституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН
України академіка НАН України С.В. Комі-
саренка найвищою нагородою Китайської
Народної Республіки для іноземців — орде-
ном «Дружба». За вагомий внесок у механі-
ку та аналіз гетерогенних матеріалів був на-
городжений медаллю ICCES «За досягнення
впродовж життя» академік НАН України
О.М. Гузь. Приємною подією стало обрання
віце-президента НАН України академіка
НАН України А.Г. Загороднього іноземним
членом-кореспондентом Австрійської акаде-
мії наук. Також до складу Почесних членів
Європейського фізичного товариства ввій-
шов академік НАН України В.Г. Бар’яхтар.
Наші вчені здобули й ряд інших нагород. Все
це свідчить про досить високу оцінку рівня
досліджень в Академії.
— Упродовж останніх років ми спостері-
гаємо сумну тенденцію — реальне фінансу-
вання державою наукової сфери постійно
скорочується. Наскільки наявні фінансові
ресурси дозволяють вирішити ті наукові й
технічні завдання, які стоять перед Акаде-
мією?
— Якщо вести мову про державне фінан-
сування, то у 2012 році для Національної
академії наук України воно було збільшене
майже на 10% порівняно з попереднім ро-
ком і становило близько 2,5 млрд грн. Однак
при цьому видатки Академії за захищени-
ми статтями (заробітна плата працівників,
оплата комунальних послуг та енергоносіїв),
які становлять близько 90%, істотно збіль-
шилися. Це призвело до того, що значна
кількість наших установ була вимушена
протягом року працювати неповний робо-
чий тиждень або ж відправляти своїх пра-
цівників у відпустки за власний рахунок. І в
8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
2013 році суттєвого покращення ситуації з
державним фінансуванням поки що не слід
очікувати. У Державному бюджеті України
на цей рік затверджено видатки всього на
5% більші від попереднього року. І станов-
лять вони набагато менше (лише 68%) від
бюджетного запиту Академії, який відпові-
дає її мінімальним потребам.
Унаслідок постійного недофінансування
ми маємо низку проблем. До них передусім
належить застарілий парк наукових прила-
дів та устаткування в науково-дослідних ор-
ганізаціях і лабораторіях. Фактично зійшло
нанівець оновлення приладами Академії.
Нині приблизно 75% наукового обладнання,
на якому переважно виконуються фунда-
ментальні наукові дослідження і мають до-
сягатися нові наукові результати світового
рівня, експлуатується вже понад 15 років.
Водночас у розвинутих країнах світу термін
експлуатації такого обладнання не переви-
щує п’яти-семи років.
Зазначу, що, вирішуючи питання онов-
лення парку обладнання академічних уста-
нов, Сибірське відділення РАН, наприклад,
за трьома цільовими програмами модерніза-
ції парку приладів витратило в минулому
році понад 579,1 млн (у перерахунку на
гривню). На жаль, у нашій Академії ні в
2011-му, ні в минулому 2012 році централі-
зовано не було придбано жодної одиниці но-
вого унікального обладнання через відсут-
ність бюджетного фінансування.
Безумовно, Академія вживає заходів
щодо пошуку інших джерел фінансових
надходжень. Зокрема, проводиться робота
із залучення зацікавлених партнерів, акцент
робиться на ті науково-дослідні проекти,
результати яких мають найбільший попит
на ринку, а також короткий термін окупнос-
ті. Значні зусилля докладаються й щодо
участі в міжнародних проектах, які перед-
бачають фінансування з боку міжнародних
організацій, а також отримання міжнарод-
них грантів.
— А які кроки здійснює Академія для ін-
теграції у світовий науковий простір?
— Розвиток міжнародних зв’язків є одним
із пріоритетних напрямів діяльності Акаде-
мії. І нині найважливішу роль відіграє участь
наших науковців у різноманітних міжнарод-
них програмах та проектах. Про деякі з них
розповім докладніше. Так, установи НАН
України впродовж багатьох років у співпра-
ці з Європейським центром ядерних дослі-
джень (ЦЕРН) та Об’єднаним інститутом
ядерних досліджень (ОІЯД) здійснюють
важливі міждисциплінарні наукові дослі-
дження в галузі фізики високих енергій та
ядерної фізики. Учені НАН України були
задіяні й продовжують брати участь як у
розробленні наукових програм і модерніза-
ції обладнання колайдера, так і у постановці
й здійсненні експериментів на ньому та об-
робленні одержаних даних. Дуже важливо,
що вже прийнято позитивне рішення щодо
набуття Україною статусу держави — асоці-
йованого члена ЦЕРН. Зараз готується
остаточний текст Угоди для підписання офі-
ційних документів.
Зазначу також, що поточного року в рам-
ках головування України в Центральноєв-
ропейській ініціативі нашій Академії було
запропоновано набути членства в Міжна-
родному центрі генної інженерії та біотех-
нології, що діє під егідою ООН в м. Трієст
(Італійська Республіка). Ми дали попере-
дню згоду на це, адже участь НАН України в
діяльності цього Центру дасть змогу вченим
Академії одержувати гранти, стипендії, бра-
ти участь у наукових форумах, що проводи-
тимуть на базі Центру, а також отримувати
інформацію про новітні досягнення зару-
біжних учених у цих галузях науки. Сьогод-
ні здійснюється підготовка пакета докумен-
тів, необхідних для дотримання всіх вну-
трішньодержавних процедур оформлення
членства.
Слід також відзначити діяльність Акаде-
мії, пов’язану з участю України в реалізації
Стратегії Європейського Союзу для Дунай-
ського регіону (СДР). Ця стратегія дає дер-
жавам Придунав’я орієнтири для за без-
печення інфраструктурного, екологічного,
соціально-економічного та інституційного
9ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
розвитку регіону. І є вже перші результати.
Зокрема, Інститут проблем ринку та еко-
номіко-екологічних досліджень нашої Ака-
демії ввійшов до складу консорціуму міжна-
родного проекту з координації розвитку
науково-технічного співробітництва з краї-
нами Дунайського регіону.
Важливе значення мають багаторічні
спільні наукові дослідження українських,
білоруських та польських учених, за резуль-
татами яких створено міжнародний транс-
кордонний біосферний резерват ЮНЕСКО
«Західне Полісся». Відповідну міжурядову
білорусько-польсько-українську угоду сто-
совно створення і забезпечення функціону-
вання цього резервату міністри навколиш-
нього середовища трьох країн підписали ще
у 2011 році. Восени минулого року у Варша-
ві відбулися урочисті заходи, присвячені
створенню заповідника. Зазначу, що функці-
онування транскордонного біосферного ре-
зервату ЮНЕСКО «Західне Полісся» спри-
ятиме вирішенню проблеми збереження уні-
кальних природних комплексів Полісся та
забезпеченню сталого розвитку регіону. В
перспективі вчені трьох країн на прикладі
створеного біосферного резервату планують
проведення різнопланових наукових дослі-
джень у Поліському регіоні. Сьогодні укра-
їнські науковці разом з білоруськими та
польськими колегами із залученням відпо-
відних міністерств і відомств трьох країн
працюють над створенням Координаційної
ради резервату ЮНЕСКО «Західне Поліс-
ся» та готують пропозиції щодо розроблення
плану його управління.
У 2012 році проводилася також активна
науково-дослідна робота щодо реалізації
проектів конкурсу ERA-WIDE Сьомої
рамкової програми ЄС (РП7). Нагадаю, що
за результатами конкурсу було підтримано
5 проектів від України — COMBIOM, START,
NАNOTWINNING, ERAIHM, SUCCESS.
Вони спрямовані на розвиток співробітни-
цтва України й Європейського Союзу в га-
лузях біомедицини, надтвердих матеріалів,
нанонауки, нанотехнологій, матеріалів та
нових виробничих технологій.
Без сумніву, всі зазначені, а також інші
міжнародні проекти мають важливе значен-
ня, оскільки відіграють велику роль у сти-
мулюванні інноваційної діяльності наших
установ та їх інтеграції у світовий науково-
дослідний простір.
— Стан наукової сфери в Україні потре-
бує особливої уваги до молоді, яка працює
в установах НАН України. Які заходи щодо
її залучення і підтримки вживає Академія?
— Для нашої Академії надзвичайно важ-
ливими були та залишаються питання залу-
чення талановитої молоді до наукової сфе-
ри. Починати підготовку наукової зміни по-
трібно ще зі школи. У цьому напрямі дуже
ефективно працює Мала академія наук, яка
забезпечує талановитим учням можливість
знайомитися із сучасним рівнем наукових
досліджень, брати участь у проведенні
науково-дослідницької роботи під керівни-
цтвом співробітників наукових інститутів
нашої Академії. Крім того, Академія на базі
своїх установ здійснює цільову підготовку
студентів у спільних із провідними універ-
ситетами науково-навчальних структурах.
Зазначу, що зараз досить ефективно пра-
цює створена в НАН України та на загаль-
нодержавному рівні система адресної фі-
нансової підтримки талановитої наукової
молоді. Це — премії, стипендії, гранти на до-
слідження. Президія НАН України регуляр-
но інформує і сприяє активній участі моло-
дих учених у таких конкурсах. Приємно, що
в 2012 році молоді вчені нашої Академії здо-
були 15 щорічних премій Президента Украї-
ни; 10 премій Верховної Ради України;
7 іменних стипендій Верховної Ради Украї-
ни; 4 премії Кабінету Міністрів України; по-
над 40 грантів Президента України. Зазначу,
що Уряд прийняв рішення про заснування з
2013 року грантів Кабінету Міністрів Украї-
ни колективам молодих учених для прове-
дення прикладних наукових досліджень і
науково-технічних розробок за пріоритет-
ними напрямами розвитку науки і техніки.
Особливо важливо, що завдяки принципо-
вій позиції НАН України вдалося зберегти
10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 1
ІНТЕРВ’Ю
незмінною кількість стипендій Президента
України для молодих учених нашої Акаде-
мії, а починаючи з січня 2013 року, буде
збільшено їхній розмір.
У 2012 році продовжено фінансування
99 науково-дослідних робіт молодих уче-
них за грантами Академії. Також за рішен-
нями Президії НАН України 10 молодих
науковців отримали можливість відкрити
у 2013 році під своїм керівництвом додат-
кові річні відомчі теми.
Ці зусилля дали певні позитивні резуль-
тати. З року в рік, до 2011 року, в Академії в
цілому спостерігалося поступове збільшен-
ня кількості молодих учених. Загалом із
1999 року кількість молодих учених збіль-
шилася в 2,6 рази і в 2 рази — молодих кан-
дидатів наук. Сьогодні майже кожний п’ятий
науковий співробітник у нашій Академії є
молодим ученим, а кожний шостий канди-
дат наук — віком до 35 років.
Проте такі цифри аж ніяк не можуть нас
задовольняти, тим більше, що в 2011 році
вперше за останнє десятиліття кількість мо-
лодих учених, порівняно з попереднім ро-
ком, дещо скоротилась.
Досвід показує, що нині вирішальними
чинниками, які можуть спонукати молоду
людину йти в науку, а молодого вченого зали-
шатися працювати у вітчизняній науці, є на-
самперед створення належних умов для реа-
лізації своїх ідей на сучасному науковому об-
ладнанні, забезпечення реальних перспектив
отримати житло (власне чи службове). А для
цього необхідно щорічно в Державному бю-
джеті України передбачати відповідні кошти.
Форми підтримки талановитої молоді
слід і надалі розвивати. Невисокий престиж
науки, який вона має нині в країні, стримує
залучення до неї молодих дослідників. Сьо-
годні молоді вчені мають бачити вагомі сти-
мули і перспективи, спільні для всього нау-
кового співтовариства.
Розмову вела
співробітник прес-служби НАН України
Тетяна Кузьменко
|